Постанова

від 25.11.2024 по справі 910/7862/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2024 р. Справа№ 910/7862/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Мальченко А.О.

Хрипуна О.О.

при секретарі судового засідання Цікрі А.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 25.11.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-маркет» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 про залишення позову без розгляду

у справі №910/7862/24 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-маркет»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Консольлайн Україна»

про стягнення 348 880,23 грн збитків,-

В судовому засіданні 25.11.2024 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Основа-маркет» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Консольлайн Україна» про стягнення 348 880,23 грн збитків.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 у справі №910/7862/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-маркет» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Консольлайн Україна» залишено без розгляду.

За висновками суду першої інстанції, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-маркет» підписана особою, повноваження якої як представника не підтверджені, що не відповідає ч. 2 ст. 162 ГПК України (позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або представником), що, відповідно до п. 2 ч.1 ст. 226 ГПК України, є підставою для залишення позову без розгляду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач 16.10.2024 (документ сформовано в системі «Електронний суд» 16.10.2024) звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, зводяться до наступного:

- суд помилково вважає головного бухгалтера ТОВ «Основа Маркет» ОСОБА_3 - посадову особу підприємства, процесуальним учасником та представником товариства при розгляду вказаної справи.

Головний бухгалтер ОСОБА_2 як посадова особа товариства має право підписувати будь які документи від імені та в інтересах підприємства, це право їй надано:

відповідно до норм Статуту, власником ТОВ, згідно з рішенням №1 від 06.07.2023р.; наказом про призначення особи на посаду; трудовим контрактом від 02.09.2022р.; Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»; витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- не врахована заява директора ТОВ «Основа Маркет» про підтримання позовних вимог;

- вказана ухвала суду від 03.10.2024р. обмежує право підприємства ТОВ «Основа Маркет» на здійснення судового розгляду по суті справи.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача заперечує доводи апелянта, посилаючись на законність та обгрунтованість оскаржуваної ухвали.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 апеляційну скаргу відповідача передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Агрикова О.В., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Основа-маркет» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 у справі №910/7862/24, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-маркет» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 у справі №910/7862/24, справу призначено до розгляду на 18.11.2024.

Розпорядженням Керівника апарату від 05.11.2024 №09.1-08/4192/24 у зв`язку з виходом судді Агрикової О.В. у відпустку з 11.11.2024 по 24.11.2024, справу №910/7862/24 передано на повторний автоматизований розподіл судових справ.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2024 справу №910/7862/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Скрипки І.М., суддів: Хрипуна О.О., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-маркет» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 у справі №910/7862/24, зазначено, що розгляд справи №910/7862/24 відбудеться 18.11.2024.

11.11.2024 до суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

18.11.2024 представники позивача та відповідача приймали участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів, надали пояснення по справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2024 з метою повного, всебічного та об`єктивного дослідження фактичних обставин справи, у справі оголошено перерву на 25.11.2024.

19.11.2024 представником позивача подано для долучення до матеріалів справи виписку ТОВ «Основа Маркет» від 07.07.2023 року (1 аркуш), відповідно до якої до Єдиного державного реєстру внесені відомості за датою та номером запису: 07.07.2023р. за №1004801070016038341 про те, що ОСОБА_2 має повноваження: вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо.

19.11.2024р. ТОВ «Основа Маркет» на запит ОСОБА_2 отримано ВИТЯГ з Єдиного державного реєстру по підприємству ТОВ «Основа Маркет» (на 7 аркушах) Відповідно до Витягу Аркуш 2 витягу має наступні данні: Відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи:

Керівник: ОСОБА_1 Дата призначення (набуття повноважень): 01.02.2013

Представник: ОСОБА_1 Дата призначення (набуття повноважень): 01.02.2013

Представник: БАЙМЛЕР ГЕННАДІЙ ВІЛЛІБАЛТОВИЧ Дата призначення (набуття повноважень): 06.07.2023 Повноваження: Вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо

Представник: ОСОБА_2 Дата призначення (набуття повноважень): 06.07.2023 Повноваження: Вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо

Аркуш 7 витягу має данні: Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 07.07.2023 09:20:07, 1004801070016038341, Зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. Зміна структури власності. Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори,

подавати документи для державної реєстрації тощо., ОСОБА_2, Солоницівська селищна рада Харківського району Харківської області

Явка представників сторін

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 25.11.2024 підтримував доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у апеляційній скарзі, оскаржувану ухвалу просив скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 25.11.2024 підтримав відзив на апеляційну скаргу, заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив її відхилити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

В судовому засіданні 25.11.2024 відповідно до ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-маркет» підписана ОСОБА_3, на підтвердження повноважень якої долучено рішення Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-маркет» від 06.07.2023 про надання повноважень підписання всіх юридично значущих документів з 06.07.2023, про що внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у якому відображена інформація про ОСОБА_2 як про особу, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи.

Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і здійснює вона їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Правовідносини, які виникають між юридичною особою та її органом чи іншою особою, є представництвом, яке ч. 1 ст. 237 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України визначено як обов`язок або право однієї сторони вчиняти правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Загальні підстави виникнення відносин представництва наведені у ч. 3 ст. 237 ЦК України, за якою представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Дії, вчинені представником, створюють, змінюють, припиняють цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє (ст. 239 ЦК України).

Здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи (ч.1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України).

Процесуальна правоздатність відрізняється від цивільної правоздатності. Процесуальна правоздатність виникає в особи з моменту виникнення процесуальних правовідносин. До виникнення процесуальних правовідносин у особи існує лише право звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних чи оспорюваних прав, свобод або інтересів (ст. 55 Конституції України, ст. 4 ГПК України). Для того, щоб особа стала носієм процесуальної правоздатності, необхідний юридичний факт, який би обумовив виникнення судового процесу. Процесуальна правоздатність поза рамками процесуальних правовідносин не існує.

З огляду на це, порядок набуття процесуальних прав та обов`язків і процесуального представництва юридичної особи є предметом регулювання процесуального закону.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно з частиною першою статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшла наступних висновків.

Керівником, директором підприємства ТОВ «Основа маркет» є Алексєєв А.Б.

Головним бухгалтером підприємства працює ОСОБА_2, яка відповідно до рішення загальних зборів учасників ТОВ за №1 від 06.07.2023р. була уповноважена на представництво інтересів підприємства та підписання усіх видів юридично значущих документів у тому числі договорів, контрактів та інших, у тому числі позовних заяв до суду.

Процесуальне представництво інтересів ТОВ «Основа Маркет» в господарському суді міста Києва здійснював адвокат Скребець Олег Миколайович, яким до суду наданий ордер адвоката АХ №1188518 від 17.05.2024р. та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Адвокат Скребець О.М. допущений судом до участі у справі в якості представника позивача.

Згідно ч.1 ст.58 ГПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до п.2 ч.4 ст.60 ГПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів, зокрема ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Згідно ч.1, 2 ст.61 ГПК України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

26.06.2024 місцевим господарським судом відкрито провадження у справі.

Після відкриття провадження у справі, відповідно до ухвали суду від 23.09.2024 позовну заяву було залишено без руху, встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Основа-маркет» спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання доказів наявності у підписанта позову ОСОБА_3 повноважень діяти від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-маркет» в порядку самопредставництва.

Ухвалою суду визначено, що процесуальна правоздатність відрізняється від цивільної правоздатності. Процесуальна правоздатність виникає в особи з моменту виникнення процесуальних правовідносин. До виникнення процесуальних правовідносин у особи існує лише право звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних чи оспорюваних прав, свобод або інтересів (ст. 55 Конституції України, ст. 4 ГПК України). Для того, щоб особа стала носієм процесуальної правоздатності, необхідний юридичний факт, який би обумовив виникнення судового процесу. Процесуальна правоздатність поза рамками процесуальних правовідносин не існує.

Так, відповідно до ч.5 ст.53 ГПК України, у разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

ТОВ «Основа Маркет» з 26.06.2024 має статус позивача у справі, а на ухвалу суду від 23.09.2024 подало клопотання від 26.09.2024 про продовження слухання справи по суті.

В клопотанні позивачем зазначено, що згідно п.8.13 Статуту ТОВ «Основа Маркет» головний бухгалтер є посадовою особою підприємства.

Відповідно до наказу №10-К від 01.09.2022 ОСОБА_3 була призначена на посаду головного бухгалтера ТОВ «Основа Маркет», з нею укладено трудовий контракт від 02.09.2022.

Пункт 3.2.4 трудового договору передбачає можливість складання та підписання будь яких документів від імені підприємства.

Відповідно до рішення загальних зборів учасників ТОВ за №1 від 06.07.2023 ОСОБА_2 була уповноважена на представництво інтересів підприємства та підписання усіх видів юридично значущих документів.

Підпунктом 14 п.8.6 ст.8 статуту ТОВ «Основа Маркет» учаснику товариства надані повноваження приймати рішення віднесених до компетенції загальних зборів учасників товариства. Вказані відомості щодо повноважень ОСОБА_2 були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до п.13 ч.2 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/ або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Згідно ч.1, 5 ст.10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Вимоги цієї статті не застосовуються у правовідносинах, що регулюються законодавством України у сфері запобігання протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, щодо відомостей про кінцевих бенефіціарних власників.

До суду першої інстанції (за допомогою електронних засобів ЄСІТС) надана заява від імені ТОВ «Основа Маркет» директором ОСОБА_1 щодо підтвердження повноважень ОСОБА_3 діяти від імені та в інтересах підприємства щодо звернення до суду та підписання позовної заяви від 26.09.2024, який також просить стягнути борг з відповідача.

Місцевим господарським судом 03.10.2024 прийнята оскаржувана ухвала про залишення без розгляду позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-маркет» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Консольлайн Україна» на підставі п. 2 ч. 1 ст.226 ГПК України.

Своє рішення суд мотивував тим, що жоден з наданих документів (статут товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-маркет», наказ (розпорядження) № 10-К від 01.09.2022, трудовий договір від 02.09.2022) не наділяє ОСОБА_2 своїми діями набувати процесуальних (не цивільних) прав та обов`язків для товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-маркет». Також процесуальних закон, на відміну від матеріального права, не передбачає можливості набуття процесуальних прав та обов`язків для позивача через процедуру наступного схвалення дій, вчинених не повноважною особою. А тому заява товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-маркет» про підтвердження та схвалення дій ОСОБА_3 щодо звернення з позовом не легітимізує її повноваження як представника товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-маркет», який може набувати процесуальних прав та обов`язків для товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-маркет».

Однак колегія суддів не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі №303/4297/20 (провадження № 14-105цс21) зауважила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положенням цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Інакше кажучи, процесуальні закони визначили, що представники сторін, третіх осіб, а також осіб, які за законом мають право звертатися до суду в інтересах інших, можуть діяти у судовому процесі або за правилами самопредставництва, або як власне представники. Останніми можуть бути: адвокати, законні представники, а у випадках, визначених у процесуальних законах, зокрема у малозначних справах, справах незначної складності, - інші особи (стаття 60 ЦПК України, стаття 58 ГПК України, стаття 57 КАС України). Повноваження саме цих представників підтверджують документи, визначені у частинах першій і четвертій статті 62 ЦПК України, частинах першій і четвертій статті 60 ГПК України, частинах першій і четвертій статті 59 КАС України.

Наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про право особи вчиняти дії від імені юридичної особи не підтверджують повноваження діяти за правилами самопредставництва. Такі повноваження підтверджуються законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом).

Як вбачається з матеріалів справи, головний бухгалтер позивача ОСОБА_2 не є процесуальним учасником та представником товариства при розгляді вказаної справи, вона як посадова особа товариства має право підписувати будь які документи від імені та в інтересах підприємства, це право їй надано:

відповідно до норм Статуту, власником ТОВ, згідно з рішенням №1 від 06.07.2023р.; наказом про призначення особи на посаду; трудовим контрактом від 02.09.2022р.; Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»; витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч.4 ст.55 ГПК України, якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, поданого власником (власниками), учасником (учасниками), акціонером (акціонерами) цієї юридичної особи в її інтересах, а також позову прокурора в інтересах держави.

Директором ТОВ «Основа Маркет» подано до суду заяву про підтримання позовних вимог, що не враховано судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваної ухвали.

Так, відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і

повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Право особи на доступ до правосуддя гарантоване статтею 55 Основного Закону, положення якого є нормами прямої дії. Відповідно до наведеної статті Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав та свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських об`єднань та посадових осіб.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У практиці Європейського суду з прав людини, зокрема в справі «Делькур проти Бельгії» (Delcourt v. Belgium, рішення від 17 січня 1970 року, заява № 2689/65) висловлено позицію про те, що в демократичному суспільстві, у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (надалі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до правової позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні від 04 грудня 1995 року в справі «Беллет проти Франції» (Bellet V., France, рішення від 04 грудня 1995 року, заява № 23805/94), в якому Суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Отже, хоча право доступу до суду і не є абсолютним, це право не повинно обмежуватися таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець.

Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що " право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою" (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05).

За практикою Європейського Суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції, слід уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

З огляду на викладене, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про наявність повноважень у ОСОБА_3 на підписання позовної заяви у даній справі, та відсутність підстав для залишення позову без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 226 ГПК України.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-маркет» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 у справі №910/7862/24 підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала - скасуванню, з направленням матеріалів справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-маркет» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 у справі №910/7862/24 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 про залишення позову без розгляду у справі №910/7862/24 скасувати.

3. Матеріали справи №910/7862/24 повернути до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 17.12.2024 після виходу судді Хрипуна О.О. з лікарняного.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.О. Мальченко

О.О. Хрипун