Рішення

від 18.09.2024 по справі 910/4295/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.09.2024Справа № 910/4295/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Нікітіної В.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Міністерства оборони України

до Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "УКРСПЕЦЕКСПОРТ"

про стягнення 57 962 212, 38 грн

за участю представників:

від позивача: Хатунцева І.В.

від відповідача: Шендріков Д.О.

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Міністерство оборони України звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної компанія з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «УКРСПЕЦЕКСПОРТ» про стягнення 57 962 212, 38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані не належним виконанням відповідачем зобов`язань за державним контрактом №403/1/22/223 від 22.06.2022.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 21.05.2024.

Разом з позовною заявою від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні.

26.04.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про продовження строку на 15 днів для подання відзиву на позовну заяву.

13.05.2024 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

20.05.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про залучення Компанії "EXCALIBUR ARMY spol. s r.o." до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

21.05.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив.

У судовому засіданні 21.05.2024 судом розглянуто клопотання позивача про розгляд справи у закритому судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 задоволено клопотання Міністерства оборони України про розгляд справи у закритому судовому засіданні, постановлено розгляд справи № 910/4295/24 проводити у закритому судовому засіданні.

Також, у судовому засіданні 21.05.2024 судом розглянуто клопотання відповідача про залучення до участі у справі Компанію "EXCALIBUR ARMY spol. s r.o." в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Суд зазначає, що наразі відсутні докази існування обставин того, що рішення у даній справі може вплинути на права або обов`язки Компанії "EXCALIBUR ARMY spol. s r.o.". За таких обставин, суд не вбачає правових підстав для залучення вказаної особи до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про залучення третьої особи, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 21.05.2024 суд, керуючись ст. 177 ГПК України, продовжив строк підготовчого провадження у справі № 910/4295/24 на 30 днів, оголосив перерву в підготовчому засіданні до 02.07.2024, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.

14.06.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про повернення надлишково сплаченого Міністерством оборони України судового збору у сумі 190 366,81 грн за подання позовної заяви згідно платіжної інструкції № 403/1/102 від 01.03.2024.

17.06.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2024 призначено підготовче засідання по справі №910/4295/24 на 16.07.2024.

У судовому засіданні 16.07.2024 суд, оголосив про відкладення підготовчого засідання на 30.07.2024 у зв`язку з нявкою представника відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2024 повернуто Міністерству оборони України з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 190 366,81 грн, сплачений згідно платіжної інструкції № 403/1/102 від 01.03.2024.

У судовому засіданні 30.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/4295/24 до судового розгляду по суті на 10.09.2024, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2024 призначено підготовче засідання по справі №910/4295/24 на 18.09.2024.

Представник позивача в судовому засіданні 18.09.2024 надав пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.09.2024 надав пояснення по суті своїх заперечень, просив суд відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 18.09.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що між Міністерством оборони України та Державною компанією «Укрспецекспорт» 22.06.2022 укладено Державний контракт на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення № 403/1/22/223.

Позивач зазначає, що в порушення умов Державного контракту на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення № 403/1/22/223 від 22.06.2022 відповідач поставив позивачу товар з порушенням встановлених строків поставки, на підтвердження чого позивач надав Акти приймання-передачі товару: № 108 від 08.07.2023, № 116 від 13.07.2023, №138 від 10.08.2023, № 139 від 10.08.2023, №163 від 18.09.2023, № 166 від 19.09.2023, № 197 від 02.10.2023, № 192 від 13.10.2023, №208 від 31.10.2023, №213 від 10.11.2023, №224 від 24.11.2023, №228 від 01.12.2023.

У зв`язку із простроченням відповідачем поставки продукції позивачем нараховано штраф у сумі 57 962 212,38 грн.

У відповіді на відзив позивач повідомив:

-запропоновані ДК "Укрспецекспорт" строки поставки товару не могли бути погоджені сторонами при укладанні Контракту, сторонами погоджені всі істотні умови Контракту, доказів, що підтверджують незгоду відповідача з окремими умовами проєкту Контракту під час його укладання відповідач не надав;

- обставини, що наведені у висновках ТПП України (несвоєчасне постачання компонентів субпідрядниками іноземного контрагента відповідача та інше) відноситься до звичайних ризиків господарської діяльності, що мають враховуватися суб`єктами господарювання у кожних окремо взятих господарських правовідносинах;

- засвідчені обставини непереборної сили у наданих сертифікатах не стосуються правовідносин між Міністерством оборони України та ДК "Укрспецекспорт" в рамках зазначеного вище Контракту, відтак підстави для звільнення від відповідальності у відповідача відсутні;

- прострочення поставки товару за Контрактом підриває боєздатність Збройних Сил України та не дозволяє Збройним Силам планувати та здійснювати заходи в ході відсічі збройної агресії Російської Федерації, ставить під загрозу життя та здоров`я особового складу Збройних Сил України.

Позиція відповідача

Відповідач проти позову заперечив посилаючись на те, що затримка у поставці продукції сталася не з вини відповідача, оскільки для виконання Державного контракту на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення № 403/1/22/223 від 22.06.2022 відповідачем був укладений з Компанією «EXCALIBUR ARMY spol. s г.о.» зовнішньоекономічний контракт № USE-54.2-773-K/KI-22 від 23.06.2022 про поставку товару.

Відповідач вказав про існування форс-мажорних обставин, у зв`язку з якими відповідач був позбавлений можливості виконати свої зобов`язання за Державним контрактом на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення № 403/1/22/223 від 22.06.2022, а саме виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини), що унеможливлювало поставку товару іноземним постачальником за Контрактом № USE-54.2-773-K/KI-22 від 23.06.2022 в обумовлені строки.

На підтвердження вказаних обставин відповідач надав лист від 09.02.2023 № 23/257/ОР, лист від 13.02.2023 № USЕ-54.2.1-1447, сертифікат від 16.02.2023 № 33/5000/2023 про виникнення з 09.02.2023 обставин непереборної сили, сертифікат № 3200-23-1052 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 02.03.2023, виданий Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою, сертифікат від 03.10.2023 № 122С/5000/2023 про форс-мажор, сертифікат № 3200-23-4301 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 24.10.2023, виданий Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою.

Відповідач зазначає, що останнім вживались всі необхідні та залежні від нього заходи для належного виконання зобов`язання за Держконтрактом та недопущення господарського правопорушення, що свідчить про добросовісність поведінки відповідача, а порушення строків поставки товару за Держконтрактом є наслідком існування реальних, об`єктивних та невідворотних обставин (перешкод), незалежних від волі та дій відповідача.

Крім того відповідач зазначив, що зважаючи на наявність сертифікатів Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати про виникнення за Держконтрактом форс-мажорних обставин з 09.03.2023 по 24.10.2023 та поставку всього обсягу товару до 30.11.2023, позивач набув права вимагати від відповідача сплати пені за прострочення поставки останніх чотирьох одиниць товару за період 25.10.2023 до 29.11.2023, у зв`язку з чим за розрахунком відповідача загальна сума стравних санкцій складає 5 382 156,26 грн.

У відзиві на позов відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру пені на 99% від обґрунтованої суми.

У своїх запереченнях на відповідь на відзив відповідач посилався на наступні обставини:

-при укладенні спірного Держконтракту з позивачем відповідач, як підпорядкований позивачу суб`єкт діяв в умовах відсутності свободи договору та свободи підприємницької діяльності, що не узгоджується з положенням ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України;

- суперечливість позиції позивача як в частині наявності (відсутності) істотної зміни обставин у зв`язку із виконанням Держконтракту, як підстави для зміни умов Держконтракту щодо строків поставки товару, так і в частині позиції позивача та його структурних підрозділів щодо ведення позовної (судової) роботи стосовно підпорядкованих суб`єктів господарювання;

-форс-мажорні обставини є тими непередбачуваними та невідворотними обставинами, що мали надзвичайний та невідворотній характер, об`єктивно та негативно впливали на виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару за Держконтрактом, дію яких неможливо було передбачити та дія яких унеможливлювала виконання відповідачем поставки товару, а протилежні цьому доводи позивача у відповіді на відзив є необґрунтованими і безпідставними.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

22.06.2022 між Міністерством оборони України (замовник, позивач) та Державною компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «УКРСПЕЦЕКСПОРТ» (виконавець, відповідач) укладено Державний контракт на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення № 403/1/22/223 (далі - контракт), відповідно до умов якого виконавець зобов`язується поставити замовнику з дотриманням вимог законодавства товар, зазначений у специфікації (Додаток 1 до контракту), що поставляються з метою забезпечення відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальної цілісності, обмеження конституційних прав і свобод людини, а замовник - прийняти його через визначеного вантажоодержувача та оплатити такий товар (пункт 1.1. договору).

Підставою для укладення Контракту є Закон України "Про оборонні закупівлі", Указ Президента України від 24.02,2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затверджений Законом України 24.02.2022 № 2102-іХ (зі змінами), Указ Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 "Про загальну мобілізацію", Указ Президента України від 24.02.2022 № 66/2022 "Про використання Збройних Сил України та інших військових формувань", постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 169 "Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану" (зі змінимо). План закупівель озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет та боєприпасів на воєнний стан для забезпечення першочергових потреб, затверджений Міністром оборони України 05.03.2022 № 3242/3 (зі змінами) та лист виконавця від 01.06.2022 № USE-54.2-2825 (п. 1.2. контракту).

Пунктом 2.1. контракту, в редакції Додаткової угоди №3 від 17.08.2022 передбачено, що орієнтовна вартість товару на момент укладення контракту без урахування податку на додану вартість становить 830 131 083,84 грн.

Відповідно до пункту 2.6. контракту, в редакції Додаткової угоди № 2 від 12.07.2022, замовник може здійснювати попередню оплату в розмірі до 80% від орієнтовної вартості товару за контрактом на строк не більш, як на дванадцять місяці з дати перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця. У разі проведення попередньої оплати товар поставляться не пізніше строку поставки товару, зазначеного у Специфікації.

Додатковою угодою № 8 від 20.12.2023 сторонами викладено розділ 2 контракту у новій редакції, зокрема визначено вартість товару за контрактом у сумі 828 031 605,60 грн.

Пунктом 3.1. договору визначено, що поставка виконавцем та приймання вантажоодержувачем товару за Контрактом здійснюється у місці поставки на підставі товаросупровідних документів та видаткової накладної з подальшим оформленням вантажоодержувачем акту приймання-передачі (згідно з Додатком 22). В підтвердження про отримання та оприбуткування за бухгалтерським обліком товару вантажоодержувачем виписується Повідомлення-підтвердження.

Відповідно до п. 3.2. контракту поставка виконавцем та приймання вантажоодержувачем товару за контрактом здійснюється відповідно до комплекту технічної документації, що поставляється разом з товаром, у місці поставки, товар передається виконавцем та приймається вантажоодержувачем згідно з товаросупровідними документами, технічною документацією. Переклад технічної документації, сертифікатів якості товару, сертифікатів походження товару виконавець зобов`язаний надані до закінчення терміну дії контракту.

Датою виконання виконавцем зобов`язань щодо поставки товару є дата початку його приймання, яка вказується вантажоодержувачем у акті приймання-передачі (згідно з Додатком 22). Датою виконання умов контракту є дата підписання сторонами Акту приймання-передачі товару за контрактом (п. 3.4. договору).

Пунктом 4.1. контракту сторони узгодили, що виконавець зобов`язаний поставити товар згідно з умовами контракту не пізніше строку, визначеного у специфікації.

Підпунктом 1 пункту 7.2 контракту передбачено, що за порушення строків поставки товару виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості непоставленого (недопоставленого) товару, за кожний день прострочення поза встановлені контрактом строки поставки, але не більше 7 відсотків від вартості непоставленого в строк товару.

Відповідно до п. 10.1 даний контракт набуває чинності з моменту підписання додаткової угоди щодо взяття бюджетних зобов`язань і діє до 31.12.2023 року.

Відповідно до Специфікації, яка є Додатком № 1 до Додаткової угоди № 8, сторонами погоджено поставку товару на загальну суму 828 031 605,60 грн, а саме:

- 152 мм самохідні гармати-гаубиці Dana М2, у кількості 2 од. до 20.02.2023;

- 152 мм самохідні гармати-гаубиці Dana М2 у кількості 2 од. до 20.03.2023;

- 152 мм самохідні гармати-гаубиці Dana М2 у кількості 2 од. до 20.04.2023;

- 152 мм самохідні гармати-гаубиці Dana М2 у кількості 2 од. до 20.05.2023;

- 152 мм самохідні гармати-гаубиці Dana М2 у кількості 2 од. до 20.06.2023;

- 152 мм самохідні гармати-гаубиці Dana М2 у кількості 2 од. до 20.07.2023.

На виконання пункту 2.6. контракту, позивач сплатив відповідачу попередню оплату в розмірі 664 104 800,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №403/1/472 від 30.08.2022, № 403/1/471 від 30.08.2022, № 403/1/470 від 30.08.2022, № 403/1/467 від 30.08.2022, № 403/1/468 від 30.08.2022, № 403/1/469 від 30.08.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що товар визначений Специфікацією, яка є Додатком № 1 до Додаткової угоди № 8, був поставлений відповідачем з порушенням строків, що підтверджується Актами приймання-передачі товару: № 108 від 08.07.2023, № 116 від 13.07.2023, №138 від 10.08.2023, № 139 від 10.08.2023, №163 від 18.09.2023, № 166 від 19.09.2023, № 197 від 02.10.2023, № 192 від 13.10.2023, №208 від 31.10.2023, №213 від 10.11.2023, №224 від 24.11.2023, №228 від 01.12.2023, а саме:

За пунктом 1 Специфікації поставка продукції відбулась 03.07.2023 із простроченням на 132 днів;

За пунктом 2 Специфікації поставка продукції відбулась 05.08.2023 із простроченням на 137 днів;

За пунктом 3 Специфікації поставка продукції відбулась 02.09.2023 із простроченням на 134 днів;

За пунктом 4 Специфікації поставка продукції відбулась 15.09.2023 із простроченням на 147 днів;

За пунктом 5 Специфікації поставка продукції відбулась 29.09.2023 із простроченням на 131 днів;

За пунктом 6 Специфікації поставка продукції відбулась 13.10.2023 із простроченням на 145 днів.

Міністерство оборони України звернулося до Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «УКРСПЕЦЕКСПОРТ» з претензіями від 23.02.2023 № 403/6/2/2573, від 24.04.2023 № 403/6/2/5615, від 23.05.2023 № 403/6/2/7252, від 29.06.2023 № 403/6/2/9432, від 27.07.2023 № 403/6/2/10988 про порушення відповідачем умов державного контракту в частині строку поставки продукції, у якій пропонувало у добровільному порядку сплатити неустойку за прострочення поставки.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Державним контрактом на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення № 403/1/22/223 від 22.06.2022 в частині прострочення строку поставки товару, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача на підставі підпункту 1 пункту 7.2. контракту пені у сумі 57 962 212,38 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 669 Цивільного кодексу України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Як встановлено судом, відповідач зобов`язався поставити замовнику з дотриманням вимог законодавства товар, зазначений у специфікації (Додаток 1 до контракту), що поставляються з метою забезпечення відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальної цілісності, обмеження конституційних прав і свобод людини, а позивач - прийняти його через визначеного вантажоодержувача та оплатити такий товар (п. 1.1. контракту).

Специфікацією, яка є Додатком № 1 до Додаткової угоди № 8, сторонами погоджено найменування товарів оборонного призначення, що поставляється за державним контрактом на загальну суму 828 031 605,60 грн, їх комплектація із зазначенням креслень, технічних умов, стандартів, яким повинна відповідати (номер, дата); кількість товару.

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу (ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України).

Згідно із п. 2.6. контракту, в редакції Додаткової угоди № 2 від 12.07.2022, замовник може здійснювати попередню оплату в розмірі до 80% від орієнтовної вартості товару за контрактом на строк не більш, як на дванадцять місяці з дати перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця. У разі проведення попередньої оплати товар поставляться не пізніше строку поставки товару, зазначеного у Специфікації.

Судом встановлено, що позивач сплатив відповідачу попередню оплату в розмірі 664 104 800,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №403/1/472 від 30.08.2022, № 403/1/471 від 30.08.2022, № 403/1/470 від 30.08.2022, № 403/1/467 від 30.08.2022, № 403/1/468 від 30.08.2022, № 403/1/469 від 30.08.2022.

За змістом п. 3.1. та п. 3.4. контракту сторонами погоджено, що поставка виконавцем та приймання вантажоодержувачем товару за контрактом здійснюється у місці поставки на підставі товаросупровідних документів та видаткової накладної з подальшим оформленням вантажоодержувачем акту приймання-передачі (згідно з Додатком 22). В підтвердження про отримання та оприбуткування за бухгалтерським обліком товару вантажоодержувачем виписується Повідомлення-підтвердження. Датою виконання виконавцем зобов`язань щодо поставки товару є дата початку його приймання, яка вказується вантажоодержувачем у акті приймання-передачі (згідно з Додатком 22). Датою виконання умов контракту є дата підписання сторонами Акту приймання-передачі товару за контрактом.

Пунктом 4.1. контракту сторони узгодили, що виконавець зобов`язаний поставити товар згідно з умовами контракту не пізніше строку, визначеного у специфікації.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене, враховуючи п. 4.1. контракту, відповідач мав здійснити поставку продукції в терміни вказані в Специфікації.

Відповідно до Специфікації, яка є Додатком № 1 до Додаткової угоди № 8 до контракту, сторонами встановлений строк поставки товару, а саме:

- 152 мм самохідні гармати-гаубиці Dana М2, у кількості 2 од. до 20.02.2023;

- 152 мм самохідні гармати-гаубиці Dana М2 у кількості 2 од. до 20.03.2023;

- 152 мм самохідні гармати-гаубиці Dana М2 у кількості 2 од. до 20.04.2023;

- 152 мм самохідні гармати-гаубиці Dana М2 у кількості 2 од. до 20.05.2023;

- 152 мм самохідні гармати-гаубиці Dana М2 у кількості 2 од. до 20.06.2023;

- 152 мм самохідні гармати-гаубиці Dana М2 у кількості 2 од. до 20.07.2023.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 828 031 605,60 грн, що підтверджується Актами приймання-передачі товару: № 108 від 08.07.2023, № 116 від 13.07.2023, №138 від 10.08.2023, № 139 від 10.08.2023, №163 від 18.09.2023, № 166 від 19.09.2023, № 197 від 02.10.2023, № 192 від 13.10.2023, №208 від 31.10.2023, №213 від 10.11.2023, №224 від 24.11.2023, №228 від 01.12.2023.

Поряд з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідач поставив позивачу товар з порушенням строків поставки, які погоджені сторонами в Специфікації, яка є Додатком № 1 до Додаткової угоди № 8 до контракту, а саме:

За пунктом 1 Специфікації поставка продукції відбулась 03.07.2023 із простроченням на 132 днів;

За пунктом 2 Специфікації поставка продукції відбулась 05.08.2023 із простроченням на 137 днів;

За пунктом 3 Специфікації поставка продукції відбулась 02.09.2023 із простроченням на 134 днів;

За пунктом 4 Специфікації поставка продукції відбулась 15.09.2023 із простроченням на 147 днів;

За пунктом 5 Специфікації поставка продукції відбулась 29.09.2023 із простроченням на 131 днів;

За пунктом 6 Специфікації поставка продукції відбулась 13.10.2023 із простроченням на 145 днів.

Факт порушення строків поставки товару відповідачем не заперечується.

Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, відповідач виконав свої зобов`язання з поставки товару у повному обсязі, але з порушенням встановленого контрактом строку.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилався на те, що для виконання Державного контракту на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення № 403/1/22/223 від 22.06.2022, відповідачем був укладений з Компанією «EXCALIBUR ARMY spol. s.r.о.» (м. Прага, Чеська Республіка) зовнішньоекономічний контракт № USE-54.2-773-K/KI-22 від 23.06.2022 про поставку товару, в рамках якого здійснювалось постачання продукції на виконання державного контракту. З метою виконання контракту, відповідач виконав грошове зобов`язання за контрактом № USE-54.2-773-K/KI-22 від 23.06.2022 за рахунок як отриманих від позивача, так і власних грошових коштів та очікував на виконання Компанією «EXCALIBUR ARMY spol. s.r.о.» зобов`язання з поставки товару.

За доводами відповідача, затримка у поставці продукції за Державним контрактом на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення № 403/1/22/223 від 22.06.2022 сталася не з вини відповідача, оскільки виникли обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини), що унеможливлювало поставку товару Компанією «EXCALIBUR ARMY spol. s.r.о.» за контрактом № USE-54.2-773-K/KI-22 від 23.06.2022 в обумовлені строки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач листом від 13.02.2023 № USЕ-54.2.1-1447 повідомлено Позивача про виникнення форс-мажорних обставин, неможливість виконання зобов`язання за Держконтрактом та погодження запропонованого Компанією «EXCALIBUR ARMY spol. s.r.о.» нового графіку поставки товару.

17.02.2023 відповідач отримав від Компанії «EXCALIBUR ARMY spol. s.r.о.» сертифікат від 16.02.2023 № 33/5000/2023 про виникнення з 09.02.2023 обставин непереборної сили, що унеможливлюють поставку товару за контрактом в обумовлені строки.

У підтвердження неможливості своєчасно здійснити виконання взятих на себе зобов`язань за Державним контрактом, відповідач посилався на сертифікат № 3200-23-1052 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 02.03.2023, виданий Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою та сертифікат № 3200-23-4301 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 24.10.2023, виданий Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою.

Згідно із сертифікатом Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати № 3200-23-1052 від 02.03.2023, відповідачу засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану в Україні та сертифікат про форс-мажорні обставини від 16.02.2023 № 33/5000/2023 економічної палати Чеської Республіки щодо настання форс-мажорних обставин у Компанії «EXCALIBUR ARMY spol. s.r.о.» за контрактом № USE-54.2-773-K/KI-22 від 23.06.2022, період дії: з 09.02.2023 по 02.03.2023.

Відповідно до змісту з сертифіката Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати № 3200-23-4301 від 24.10.2023, відповідачу засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): форс-мажорні обставини що виниклии у ланцюгу учасників постачання за Державним контрактом на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення від 22.06.2022 №403/1/22/223 (Сертифікат кінцевого споживача №403/3/1788 від 05.04.2022 виданий Міністерством оборони України), укладеного між Державною компанією з експорту та імпорту продукції військового та спеціального призначення "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" та МІНІСТЕРСТВОМ ОБОРОНИ УКРАЇНИ а саме: підтвердження форс-мажорних обставин починаючи з 09.02.2023 року у компанії обмеженою відповідальністю ЕXCALIBUR ARMY spol. s.r.о. (Чеська Республіка) продавц товару за укладеним зовнішньоекономічним контрактом № USE-54.2-173-К/КІ-22 від 23.06.2022 з Державною компанією з експорту та імпорту продукції військового та спеціального призначення "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" для кінцевого споживача Міністерства оборони України, про що виданий сертифікат про форс-мажор Економічною палатою Чехії в 16.02.2023 № 33/5000/2023, викладені у цьому сертифікаті форс-мажорні обставин продовжують діяти і підтверджуються Сертифікатом про форс-мажор Економічною палатою Чехії №122/C/5000/2023 від 03.10.2023 та стали перешкодою для здійснення виробничої діяльності Державної компанії з експорту та імпорту продукції військового спеціального призначення "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" і спричинили у якої обставини та унеможливили своєчасне виконання зобов`язань за Державним контрактом; період дії: з 09.02.2023 по 24.10.2023.

У пункті 1 частини першої статті 263 Цивільного кодексу України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.

Відповідно до п. 7.3 Державного контракту сторони звільняються від відповідальності за невиконання (часткове чи повне) або неналежне виконання зобов`язань за цим Контрактом у разі виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини), які не існували під час укладання Контракту та виникли поза волею сторін і безпосередньо вплинули на виконання Контракту (аварія, катастрофа, стихійне лихо тощо).

Відповідно до 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Так, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

За приписами ч. 4 ст. 219 Господарського кодексу України встановлено, що сторони зобов`язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов`язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

Отже, сертифікат № 3200-23-1052 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 02.03.2023, виданий Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою та сертифікат № 3200-23-4301 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 24.10.2023, виданий Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою, не є належними доказами щодо встановлення обставин непереборної сили у даних правовідносинах, оскільки підставою для укладення контракту слугувало саме введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», а порушення зобов`язань контрагентом відповідача не є обставинами непереборної сили, відтак посилання на зазначені форс-мажорні обставини для виконання господарського зобов`язання за Державним контрактом № 403/1/22/223 від 22.06.2022 є безпідставним.

Більш того, відповідно до статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України та статтею 196 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик. Юридична особа самостійно розраховує ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій, та самостійно приймає рішення про вчинення чи утримання від таких дій. Настання несприятливих наслідків в господарській діяльності юридичної особи є її власним комерційним ризиком, на основі якого і здійснюється підприємництво.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що доводи відповідача щодо відсутності вини відповідача у затримці поставки товару, не заслуговують на увагу, оскільки невиконання контрагентами відповідача своїх зобов`язань перед ним є одним із можливих ризиків підприємницької діяльності і не є не прогнозованою обставиною, тим більше що контракт укладався після запровадження в Україні воєнного стану, а тому позивач мав врахувати ймовірне настання таких обставин при укладенні контракту, в тому числі за умов поставки товару з іноземної держави.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З урахуванням вище наведеного суд вважає необґрунтованими викладені у відзиві заперечення відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За змістом підпункту 1 пункту 7.2 контракту передбачено, що за порушення строків поставки товару виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості непоставленого (недопоставленого) товару, за кожний день прострочення поза встановлені контрактом строки поставки, але не більше 7 відсотків від вартості непоставленого в строк товару.

Перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що відповідні розрахунки здійснені правильно, у зв`язку із чим вимоги підлягають задоволенню повністю.

В обґрунтування клопотання про зменшення розміру пені відповідач посилається зокрема, на те, що зобов`язання з поставки товару відповідачем виконані у повному обсязі, позивач не вказав у позовній заяві про понесені ним збитки у зв`язку з простроченням поставки товару за Держконтрактом, з початку повномаспггабної збройної агресії російської федерації проти України на відповідача покладено виконання критично важливих для забезпечення національної безпеки і оборони держави стратегічних завдань щодо забезпечення закупівель для Збройних Сил України та інших військових формувань необхідного озброєння та військової техніки; стягнення з відповідача пені в повному обсязі призведе до суттєвого погіршення фінансового стану відповідача, втрати ліквідності і платоспроможності відповідача та фактично може спричинити зупинення діяльності відповідача.

Частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов`язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

В даній нормі під "іншими учасниками господарських відносин" слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь в правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов`язані з кредитором договірними відносинами.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

З мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Зі змісту вищезазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, тому він, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав, за яких можливе її зменшення.

Встановивши відповідні обставини, суд вирішує питання щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд. Відповідний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 03.06.2019 у справі № 914/1517/18.

Судом встановлено, що відповідач виконав в понову обсязі свої зобов`язання з поставки товару.

Крім того, відповідач має безпосереднє відношення до оборонної сфери країни, є підприємством оборонно-промислового комплексу, основним напрямком діяльності якого є реалізація державних інтересів України у сфері експорту та імпорту продукції і послуг військо-технічного та спеціального призначення.

Враховуючи інтереси обох сторін, зазначених відповідачем причин та обставин невиконання ним договірних зобов`язань з поставки, враховуючи діяльність відповідача, а також враховуючи значний розмір та невідповідність, на переконання суду, такого розміру стягуваних штрафних санкцій наслідкам порушення відповідачем зобов`язання, з урахуванням загальних засад цивільного законодавства (справедливість, добросовісність, розумність), з огляду на відсутність доказів понесення позивачем збитків, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним заходів до виконання зобов`язання, а також загальні засади, встановлені статтею 3 Цивільного кодексу України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи інтереси обох сторін, суд прийшов до висновку про часткову обґрунтованість клопотання відповідача, при цьому суд вважає, що сума пені підлягає зменшенню.

Суд, оцінивши обставини щодо зменшення штрафу прийшов до висновку, що існують обставини, за яких можливе зменшення стягуваної суми пені до 50% на підставі статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню пеня у сумі 28 981 106,19 грн.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ВИСНОВКИ СУДУ

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Міністерства оборони України до Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «УКРСПЕЦЕКСПОРТ».

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Оскільки судом зменшено розмір пені, витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено, у зв`язку з чим відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 869 433,19 грн покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «УКРСПЕЦЕКСПОРТ» (04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 36, ідентифікаційний код 21655998) на користь Міністерства оборони України (03168, місто Київ, пр. Повітрофлотський, 6, ідентифікаційний код 00034022) пеню у розмірі 28 981 106,19 грн та судовий збір у розмірі 869 433,19 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 04.10.2024.

Суддя О.В. Гулевець