Рішення

від 25.09.2024 по справі 910/5021/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 рокуСправа № 910/5021/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., за участю секретаря судового засідання Колісник Т.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 910/5021/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська нафтова компанія"</a>,

до Російської Федерації, в особі Генеральної Прокуратури Російської Федерації,

про стягнення 7 206 670 доларів США 00 центів,

представники:

від позивача - Деркаченко Ю.О., ордер від 21.08.2024 серія ВА № 1088928;

від позивача - Кухарук В.О., ордер від 17.06.2024 серія СВ № 1092727;

від відповідача - участі не брали.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська нафтова компанія"</a> з вимогами до Російської Федерації в особі Генеральної Прокуратури Російської Федерації про:

- стягнення з держави Російської Федерації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська нафтова компанія"</a> (код ЄДРПОУ 30708038) грошових коштів у розмірі 2 597 792 доларів США 00 центів, за завдану шкоду у вигляді реальних збитків від знищення та пошкодження майна;

- стягнення з держави Російської Федерації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська нафтова компанія"</a> (код ЄДРПОУ 30708038) грошових коштів у розмірі 4 608 878 доларів США 00 центів, за завдану шкоду, у вигляді упущеної вигоди;

- стягнення з держави Російської Федерації судових витрат понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська нафтова компанія" (код ЄДРПОУ 30708038) під час розгляду справи.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська нафтова компанія"</a> зазначило, що внаслідок ракетного удару, нанесеного Російською Федерацією, завдано майнової шкоди у вигляді пошкодження та знищення майна, яке належить позивачу.

30.04.2023 Господарський суд м. Києва постановив ухвалу про направлення позовних матеріалів до Господарського суду Кіровоградської області за підсудністю.

21.05.2024 позовні матеріали надійшли до Господарського суду Кіровоградської області.

Ухвалою від 27.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/5021/24. Постановлено справу № 910/5021/24 розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 09.07.2024 о 14:30.

Поряд з цим, суддю Поліщук Г.Б., в провадженні якої перебуває справа № 910/5021/24, рішенням Вищої ради правосуддя від 04.07.2024 № 2056/0/15-24 звільнено з посади судді у зв`язку з поданням заяви про звільнення за власним бажанням.

Враховуючи викладене, за розпорядженням керівника апарату господарського суду № 32 від 09.07.2024 здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 910/5021/24, за результатами якого справу призначено судді Бестаченко О.Л.

Ухвалою від 15.07.2024 справу № 910/5021/24 прийнято до свого провадження суддею Бестаченко О.Л. Постановлено повторно провести підготовче провадження у справі № 910/5021/24. Підготовче засідання призначено на 21.08.2024 о 14:30 год.

21.08.2024 суд відкрив підготовче засідання. В підготовчому засіданні брали участь уповноважені представники позивача.

Ухвалою від 21.08.2024 господарський суд продовжив строк підготовчого провадження у справі № 910/5021/24 на тридцять днів; закрив підготовче провадження у справі № 910/5021/24; справу № 910/5021/24 призначив до судового розгляду по суті на 25.09.2024 на 11:00 год.

25.09.2024 господарський суд відкрив судове засідання. У судовому засіданні брали участь представники позивача. Відповідач участі в засіданні суду не брав, відзив на позов не подав.

За приписами ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 367 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

До повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Російської Федерації регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.92.

У зв`язку з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", за зверненням Мін`юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією Росії проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.

Згідно Закону України від 12.01.2023 №2855-ІХ, який набрав чинності з 05.02.2023, Україна вийшла з Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, вчиненої у м. Києві 20 березня 1992 року та ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 19 грудня 1992 року № 2889-XII .

Листом Міністерства юстиції України від 21.03.2022 № 25814/12.1.1/32-22 "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.

Крім того, у зв`язку з агресією з боку Російської Федерації та введенням воєнного стану АТ "Укрпошта" з 24.02.2022 припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з Російською Федерацією.

Міністерство юстиції України листом № 91935/114287-22-22/12.1.1 від 06.10.2022 щодо вручення судових документів резидентам Російської Федерації в порядку ст. 8 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року повідомило, що за інформацією МЗС України (лист № 71/14-500-77469 від 03.10.2022) 24.02.2022 розірвано дипломатичні відносини між Україною та Російською Федерацією у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією останньої проти України. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території РФ та діяльність її дипломатичних установ на території України зупинено. Комунікація МЗС з органами влади РФ за посередництва третіх держав також не здійснюється.

За наведених обставин, відповідач повідомлений про дату, час і місце розгляду справи № 912/1258/24 через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, що узгоджується з положеннями ч. 4 ст. 122 Господарського процесуального кодексу України. Роздруківки відповідних оголошень долучено до матеріалів справи.

Призначення дати підготовчого засідання та дати з розгляду справи по суті здійснювалося судом із достатніми інтервалами часу для забезпечення відповідачу процесуальної можливості відреагувати на розгляд цієї справи та повідомити суд про своє відношення до розглядуваного позову.

Крім того, всі процесуальні документи суду по даній справі оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень вебпорталу "Судова влада України" в мережі Інтернет, відомості якого є офіційними, а доступ безоплатний та цілодобовий згідно Закону України "Про доступ до судових рішень".

Також позивач направив на адресу посольства Російської Федерації у Республіці Польща копію позовної заяви з додатками, на підтвердження чого долучено до матеріалів справи фіскальний чек 0органу поштового зв`язку (а.с. 214, 215 т. 5).

Наведене вище дає підстави стверджувати, що ті заходи, які в межах цієї справи вчинено судом задля забезпечення обізнаності відповідача щодо розгляду справи є достатніми для висновку про належне повідомлення відповідача, як про зміст позовних вимог, так і про рух справи. Тривалість судового розгляду справи свідчить про наявність у відповідача достатнього часу для надання суду своїх аргументів щодо суті справи.

Причини неявки представника відповідача у судове засідання судом не визнаються поважними.

Більш того, у процесуальних документах у справі суд повідомив сторін, включаючи відповідача, про можливість участі в засіданнях суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, про подачу документів в електронному вигляді через електронний суд та про можливість суду розглянути справу у разі неподання відзиву і за відсутності в засіданнях суду представників сторін. Зазначене свідчить про забезпечення сторонам з боку суду належних умов для реалізації ними своєї участі у справі та про їх інформованість щодо наслідків не вчинення відповідних дій.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.97 №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

За ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

На підставі вищевикладеного, суд розглядає справу за відсутності в засіданні суду представника відповідача та за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська нафтова компанія"</a> є власником рухомого та нерухомого майна, яке знаходиться за наступними адресами: Кіровоградська обл., Кропивницький р-н., с. Шостаківка, вул. Садова 2-а, вул. Садова 2-б, вул. Садова 1-б, вул. Садова 1-в, та складає комплекс нафтопереробного заводу.

16.02.2023 на території нафтопереробного заводу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська нафтова компанія"</a> вибухнули дві крилаті ракети родини "Калібр", які виготовляються та експлуатуються Російською Федерацією, що підтверджується листом Слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області від 22.02.2024 № 61/СВ/540/нт (а.с. 87 т. 1).

Внаслідок ракетного обстрілу на території нафтопереробного заводу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська нафтова компанія"</a> виникла пожежа, що зафіксовано в акті про пожежу від 16.02.2023 (а.с. 22-23 т. 1).

За фактом обстрілу нафтопереробного заводу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська нафтова компанія"</a> 16.02.2023 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, кримінальне провадження 22023120000000022 (а.с. 24 т. 1).

16.03.2023 на території Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська нафтова компанія"</a> експертом Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати проведений огляд та фотофіксація пошкодженого та зруйнованого майна, про що складено експертний висновок № В-35, дата складення 03.04.2023 (а.с. 66-86 т. 1).

В експертному висновку № В-35 зафіксовано:

вертикальні резервуари літери 1-10, 2005 року виробництва зруйновані, оплавлені вогнем, металева поверхня резервуарів деформована та розірвана;

трубопровід вздовж РВС-400 з обладнанням, інвентарний номер 00962, 2019 року виробництва розплавлений, розірваний, деформований, зруйнований;

електротехнічне обладнання та матеріали резервуарів зруйновані оплавлені вогнем;

відео спостереження, інвентарні номери 2000, 2001, 2008 року вводу, яке складається з 10 шт. відеокамер зруйноване, розплавлене вогнем;

повітряна лінія живлення ТСП, 2008 року вводу, яка складається з опор СВ 105-3,6 ЛЕП, з траверсами ТН-2 з ізоляторами ТФ 20 01, шафи з автоматичними вимикачами, магнітним контактором пристрою захисного вимкнення зруйновані, деформовані, пошкодженні;

Будівлі:

убиральня, літера Д, інвентарний номер 10300002, 2018 року будівництва - відбулось руйнування та зміщення вікна, скло пакет зруйнований, оздоблення пошкоджено;

лабораторія, операторська, літера А, інвентарний номер 68, 2013 року будівництва - відбулось руйнування та зміщення вікон, скло пакети зруйновані, двері, підвісна стеля, світильники, металева шафа, оздоблення стін - пошкоджено;

адмінкорпус - склад, літери А, Б, інвентарний номер 321, 2016 року будівництва - відбулось руйнування будівель, металопластикові вікна зі скло пакетами, металеві двері - зруйновані, перегородки зруйновані, покрівля зруйнована та відсутня, електроприлади в будівлі зруйновані;

паливно роздавальна колонка ПРК "Шельф серії 100", 2012 році введена в експлуатацію - відбулось руйнування та оплавлення вогнем колонки;

пост охорони № IV, інвентарний номер 340, 2012 року будівництва - відбулось руйнування 2х металопластикових вікон зі скло пакетами та металеві двері, електроприлади в будівлі зруйновані;

огорожа виробничої бази N3-N2, інвентарний номер 320, 2013 року будівництва, складається з з/б секцій р-р 3 х 2 м, частково зруйнована, близько 42 м;

огорожа з секцій 2 х 3 м з кутика сітка рабиця, більша частина - зруйновано;

огорожа свердловини з секцій 2,18 м, стійки труба 60 х 40 мм - зруйновано;

ворота, металеві стійки з труби 100 х 100 мм, обшиті метало профілем Н35, деформовані стійки, профіль відсутній.

У період з 20.02.2023 до 28.02.2023 працівниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська нафтова компанія"</a> проведена позапланова інвентаризація пошкодженого та знищеного майна та виробничого обладнання, про що було складено протокол від 28.02.2023 з додатком від 10.03.2023 (а.с. 25-53 т. 1).

За результатами позапланової інвентаризації Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська нафтова компанія" виявлено, що внаслідок ракетного обстрілу було пошкоджене та знищене нерухоме майно позивача у кількості 27 найменувань, а саме: туалет вуличний; лабораторія, операторська; адмінкорпус; склад; майстерня, гараж; щитова; резервуар зберігання сировини газового конденсату 400 (1); резервуар зберігання сировини газового конденсату 400 (2); резервуар зберігання сировини газового конденсату 400 (3); резервуар зберігання сировини газового конденсату 400 (4); резервуар зберігання сировини газового конденсату 400 (5); резервуар зберігання сировини газового конденсату 400 (5); резервуар зберігання сировини газового конденсату 400 (7); резервуар зберігання сировини газового конденсату 400 (8); резервуар зберігання сировини газового конденсату 400; резервуар зберігання сировини газового конденсату 400; трубопровід; фундаменти під резервуари та під маршові сходи; зовнішнє освітлення; навіс; навіс; огорожа свердловини; навіс зливо-наливна / зливо наливна естакада; огорожа виробничої бази; огорожа акцизний склад; огорожа; навіс естакада.

Також внаслідок неправомірних дій відповідача було знищене наступне рухоме майно позивача: траверса; кондиціонери 7 шт.; БФП; генератор; ДБЖ; шафи; шафа гарантованого живлення; паливно-роздавальна колонка; обладнання акцизного складу: вузол обліку; вузол обліку; датчик імпульсний промисловий 3 шт.; джерело безперервного живлення; диспетчер зондів; контролер управління наливом 2 шт.; лічильник механічний паливний; пристрій УЗА-4 2 шт.; шафа силова електрична; пристрій іскро безпечний електроконтактний; інформаційне трьох строкове табло з клавіатурою попереднього набору; перетворювач 7 шт.; блок електроніки; блок живлення; кнопки вибухонебезбечні 310-R; концентратор 4 порти; медіа конвертер; модуль SFР 436XTBXU/40KM; панель оператора; плати грозозахисту; шафа УУС-01; рівнемір-сигналізатор ультразвуковий УУС-01 з блоком датчиків АКАГ.408829.023-02 (для РГС-П25) 3 шт.; кабель ВВГнг 4x4; кабель ВВГнгд 3x1,5; кабель ВВГнгд 4x16; авт. вимикач NМ1-125S/3300 100А, 25кА; авт. захисту двигуна NS2-32Х 24-32А; авт. захисту двигуна NS2-25Х17-23А; авт. вимикач РR 61С. 6А, SEZ, 10kA, 1р; авт. вимикач РR 61С 2А; контактор NС1-4011 230v 50Нz; допоміжний контакт F4-22; 0.0.0.3.04120 Клема АVК Сіра 2,5мм; 0.0.0.3.04160 Клема АVК Сіра 16 мм; DIN-рейка ТН-35 7,5 10см, Чинт; Фіксатор ЕW35; шина нульова з ізол. на DIN-рейку НС-003/15 6*9; наконечник мідний лудж. DТ(G)-16 ЕNERGIO; наконечник силовий мідний луж. 4/8; торцева кришка NРР/АVК 2.5-10 Сіра; торцева кришка NРР/АVК 16 Сіра; шафа МКН 10.65 24М ІР54; реле захисту двигуна е.control.m01,12-60А; електронасоси 8 шт.; відео-нагляд система; пожежна сигналізація система; вентиляційна система.

Окрім того, ракетним ударом були знищені наступні товарно-матеріальні цінності: 1534, 893 тон - конденсату газового стабілізованого природнього; 1404, 875 тон - нафти.

15.05.2023 оцінювачем Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Острів" проведено інспекцію та фотофіксацію пошкодженого та знищеного майна на підставі довідки № 26/04-1 від 26.04.2023 р, яка містила переліки пошкодженого та знищеного майна, виробничого обладнання та товарно-матеріальних цінностей.

08.11.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Острів" складено звіт з визначення розміру реальних збитків Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська нафтова компанія"</a>, а також упущеної вигоди позивача від неможливості, перешкод у провадженні господарської діяльності (далі - Звіт, а.с. 88 т. 1 - а.с.177 т. 5).

За результатами проведеної оцінки визначено розмір збитків: розмір реальних збитків від знищення та пошкодження майна - 94 997 618 UAH без ПДВ (Дев`яносто чотири мільйони дев`ятсот дев`яносто сім тисяч шістсот вісімнадцять гривень), або 2 597 792 USD (Два мільйони п`ятсот дев`яносто сім тисяч сімсот дев`яносто два долари США), або 2 428 184 EUR (Два мільйони чотириста двадцять вісім тисяч сто вісімдесят чотири Євро); розмір упущеної вигоди у вигляді неотриманого прибутку - 168 540 216 UАН (Сто шістдесят вісім мільйонів п`ятсот сорок тисяч двісті шістнадцять гривень), або 4 608 878 USD (Чотири мільйони шістсот вісім тисяч вісімсот сімдесят вісім доларів США), або 4 307 968 EUR (Чотири мільйони триста сім тисяч дев`ятсот шістдесят вісім Євро).

Так, згідно розділу 8 Звіту до розміру реальних збитків Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська нафтова компанія"</a> включено вартість пошкодженого та знищеного нерухомого майна, рухомого майна (обладнання) та товарно-матеріальних цінностей.

Щодо визначення розміру упущеної вигоди оцінювачем у розділі 7 Звіту зазначено: "У відповідності з пп. 4 п. 5.2. Р. IV Методичні засади оцінки (визначення розміру) упущеної вигоди (неотриманого прибутку) Методики: у разі, коли це передбачено завданням на оцінку, дата оцінки встановлюється замовником як така, що передує закінченню строку компаундування, зазначеного в підпункті 5.1 цього пункту. Тоді та частина грошових потоків, що розглядається як неотримана за період з дати оцінки по дату закінчення цього строку компаундування, повинна дисконтуватися до дати оцінки. Ставка дисконтування обирається такою, яка відображає всі ризики, притаманні діяльності на основі такого активу.

Датою оцінки у цьому звіті є 16.02.2023 р., відповідно Оцінювачем застосовується дисконтування майбутніх грошових потоків на строк 14 місяців (строк, необхідний для технічного відновлення активу (майна) до стану, у якому він перебував на дату заподіяння шкоди, включаючи строк необхідний для підготовки місця розташуванні активу до відновлення. Розрахунок наведено у розділі 7.2). При цьому вартість реверсії відповідно до Методики під час визначення розміру упущеної вигоди не обчислювалася.

Для визначення розміру упущеної вигоди підприємством ТОВ "КНК", що полягає у неотриманні прибутку від виробництва та реалізації нафто-продукції (основні види продукції: конденсат газовий стабілізований; природній, суміш вуглеводнева реформульована, мазут паливний М-100, бітум дорожній в`язкий), Оцінювачем був використаний дохідний підхід, метод дисконтування грошових потоків, для приведення неотриманих прибутків з часу їх очікуваного отримання при веденні бізнесу на типових умовах до понесених реальних збитків та вимушеної зупинки роботи підприємства станом на дату оцінки збитків.

Грошовий потік, що відображає упущену вигоду, визначають як такий, що номінований в умовних грошових одиницях. Для цілей цієї Методики за умовну грошову одиницю приймають долар США...

Модель розрахунку неотриманих прибутків в рамках методу дисконтування грошових потоків дохідного підходу побудована у відповідності з Методологією, означеного в розділі 5.2, з врахуванням наступного:

1. Розрахунок суми неотриманих прибутків виконується, виходячи з базового припущення про безперервне функціонування господарської діяльності на період з часу їх очікуваного отримання при веденні господарської діяльності на типових умовах до понесених реальних збитків та вимушеної зупинки роботи підприємства станом на дату оцінки збитків до моменту технічного відновлення майна до стану, у якому воно перебувало на дату заподіяння шкоди, включаючи строк необхідний для підготовки місця розташування майна до відновлення. Тривалість прогнозованого періоду становитиме 14 місяців.

Тобто, тривалість прогнозованого періоду щодо розрахунку та врахування неодержаного прибутку (період дисконтування) становитиме 14 місяців, що є мінімальним неспекулятивним строком між знищенням активу і його відновленням (більш детальна інформація наведена у Розділі 7.2 "Аналіз та визначення тривалості строку дисконтування, у Межах якого враховується упущена вигода" та Таблиці 7.2.1.). Тривалість прогнозованого періоду - з 16.02.2023 р. до 31.04.2024 р. складається двох складових:

- період 2 місяці - від дати порушення цивільного права у зв`язку із знищенням, втратою або пошкодженням майна до дати фіксації - складання Експертного висновку Кіровоградській регіональній ТПП №В-35 від 03.04.2023 р.

- період 12 місяців - на технічне відновлення активу до стану, у якому він перебував на дату заподіяння шкоди, включаючи строк необхідний для підготовки місця розташування активу до відновлення.

2. Проведені розрахунки базуються на припущенні, що вся вироблена підприємством продукція була б реалізована та сплачена в тому ж періоді.

Види продукції.

Підприємство може випускати широкий асортимент продукції, але прогноз обсягів продажу виконано на базі видів продукції, що фактично випускалась у 2022 році, а саме:

- конденсат газовий стабілізований природній;

- суміш вуглеводнева реформульована;

- мазут паливний М-100;

- бітум дорожній в`язкий.

Більш докладно аналіз видів продукції та аналіз виробничої потужності наведено в розділі 7.3 а також в Таблиці 7.3,4.

3. В моделі розрахунку застосований реальний грошовий потік (використані існуючи базові на дату оцінки ціни).

4. В якості додатного грошового потоку в розрахунку приймаються грошові надходження від операційної діяльності - реалізації нафто-переробної продукції. В якості від`ємного грошового потоку в розрахунку приймаються витрати від операційної діяльності (витрати на сировину та матеріали, технологічне паливо, адміністративні, загальновиробничі витрати та витрати на збут. Доходи і витрати від іншої (неопераційної) діяльності як нетипові не прогнозуються.

5. Оцінювачем для приведення суми неотриманого прибутку на дату оцінки збитків використана реальна ставка дисконту для доларового еквіваленту (доподаткова база розрахунку), визначена методом WАСС, дисконтування проведено помісячно, на кінець кожного прогнозного періоду. Ризики враховані станом на дату знищення та пошкодження майна 16.02.2023 р., що відповідає нормі прибутку звичайної виробничої діяльності, що була порушена внаслідок збройної агресії Російської Федерації, а саме в результаті прямого влучення ракет агресора 16.02.2023 р. по території виробничої бази, яка належить ТОВ "КНК".

6. Підприємство є платником податку на прибуток на загальних підставах, але враховуючи мету даної роботи розрахунок проводився на доподатковій базі, без врахування податку на прибуток, оскільки його сплата може буде проведена лише після отримання компенсації компанією упущеної вигоди у вигляді неодержаного прибутку.".

Розглядаючи спір по суті, суд враховує таке.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачає, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України.

За ч. 8 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди.

Згідно ч. 2, 3 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

При вирішенні спорів про відшкодування шкоди, доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Указ Президента України затверджено Законом України від 24.02.2022 №2102-IX.

Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02.03.2022 військова агресія Російської Федерації засуджена як така, що порушує статтю 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, Російську Федерацію було зобов`язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародно визнаних кордонів України.

Аналогічних висновків дійшов і Міжнародний суд ООН, який у своєму наказі про забезпечувальні заходи від 16.03.2022 у справі щодо звинувачень в геноциді за конвенцією про попередження та покарання злочину геноциду (Україна проти Російської Федерації) зобов`язав Російську Федерацію припинити військову агресію проти України.

Також Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію ES-12/1 від 24.03.2022, якою додатково засуджує військову агресію Росії проти України, вимагає від Російської Федерації припинення військових дій, в тому числі проти атак проти цивільних осіб та цивільних об`єктів, а також засуджує всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення прав людини та вимагає безумовного дотримання міжнародного гуманітарного права, включно із Женевськими Конвенціями 1949 року та Додаткового протоколу І 1977 року до них.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14.04.2022 про заяву Верховної Ради України "Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні" визнано геноцидом Українського народу дії Збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 19.02.2020 у справі №210/4458/15-ц, від 30.01.2020 у справі 287/167/18-ц висловила правову позицію про те, що факт збройної агресії Російської Федерації проти України встановлення в судовому порядку не потребує.

Відповідно до ч. 3 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Отже, протиправність діяння відповідача, як складового елементу факту збройної агресії Російської Федерації проти України в розумінні ч. 3 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України є загальновідомим фактом, який закріплено державою на законодавчому рівні та додатковому доказуванню не підлягає.

Обов`язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв`язок між вчиненими порушеннями і завданими збитками. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв`язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Як підтверджено матеріалами справи, позивач є власником нерухомого майна, що знаходиться за адресами: Кіровоградська обл., Кропивницький р-н., с. Шостаківка, вул. Садова 2-а, вул. Садова 2-б, вул. Садова 1-б, вул. Садова 1-в. Право власності позивача на нерухоме майно зареєстровано в установленому законодавством України порядку, земельні ділянки, на яких знаходиться пошкоджене майно, перебували в оренді позивача на час нанесення збитків.

16.02.2023 у результаті ракетного обстрілу, здійсненого Російською Федерацією, на території, де здійснює підприємницьку діяльність позивач, вибухнули дві крилаті ракети родини "Калібр", по факту чого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження № 22023120000000022 за ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни).

Внаслідок вибуху ракет на нафтопереробному заводі виникла пожежа, якою знищено та пошкоджено майно позивача, про що компетентними особами складено Акт про пожежу та документи щодо фіксації пошкоджень майна.

Згідно ст. 1 Протоколу № 1 від 20.03.1952 № ETS N 009 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За приписами ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною 3 ст. 386 Цивільного кодексу України закріплено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Стаття 52 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949 передбачає, що цивільні об`єкти не повинні бути об`єктом нападу або репресалій. У разі сумніву в тому, чи не використовується об`єкт, який звичайно призначений для цивільних цілей, для ефективної підтримки воєнних дій, передбачається, що такий об`єкт використовується в цивільних цілях.

Згідно з пунктами 1, 3 Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року договірні держави видають своїм сухопутним військам накази, які відповідають Положенню про закони і звичаї війни на суходолі. Воююча сторона, яка порушує норми зазначеного Положення, підлягає відповідальності у формі відшкодування збитків, якщо для цього є підстави. Вона є відповідальною за всі дії, вчинені особами, які входять до складу її збройних сил.

Відтак, стягнення відповідної шкоди також має здійснюватись із держави в цілому, за рахунок усіх наявних у неї активів, зокрема і майна підрозділів специфічного апарату держави, який реалізує її функції, в тому числі як державних органів, так і інших підприємств, організацій, установ, які реалізовують відповідні державні функції.

Таким чином, за шкоду, спричинену порушенням законів і звичаїв війни, відповідальність несе воююча держава в цілому, незважаючи на те, який конкретно підрозділ її збройних сил заподіяв шкоду.

При цьому, залучення Генеральної Прокуратури Російської Федерації, як відповідного органу державної влади, що діє від імені відповідача, є обґрунтованим, оскільки статус Генеральної Прокуратури РФ в якості особи, через яку діяв відповідач, відповідає функціям і завданням зазначеного органу в системі органів державної влади РФ. В той же час, реалізація державної політики держави-агресора щодо агресивної війни проти України не обмежується діяльністю вказаного органу.

Отже, заподіяння шкоди позивачу сталося внаслідок саме дій Російської Федерації (відповідача), а відтак, такі дії перебувають у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку із пошкодженням майна позивача та неотриманням прибутку позивачем. Наведене свідчить про наявність вини відповідача у формі умислу у заподіянні відповідної шкоди.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 326 затверджено Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації (далі Порядок), який встановлює процедуру визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації (далі шкода та збитки), починаючи з 19 лютого 2014 року.

Відповідно до підпунктів 18 і 19 пункту 2 вказаного Порядку Міністерством економіки України та Фондом державного майна України спільним наказом від 18.10.2022 №3904/1223, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.12.2022 за №1522/38858, затверджено Методику визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності (далі Методика).

Ця Методика застосовується під час оцінки (визначення розміру) реальних збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям, іншим суб`єктам господарювання всіх форм власності внаслідок втрати, руйнування або пошкодження їх майна у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації (далі - збройна агресія), оцінки (визначення розміру) упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності зазначеними суб`єктами господарювання, а також оцінки потреб у відновленні майна суб`єктів господарювання.

Механізми оцінки (визначення розміру) реальних збитків, упущеної вигоди та оцінки потреб у відновленні, що наведені в цій Методиці, розроблено на підставі національних та міжнародних стандартів оцінки, а також керівних принципів Світового банку щодо оцінки збитків та інших матеріалів, що розроблені організаціями, визнаними у світовому співтоваристві.

Ця Методика є обов`язковою для використання під час оцінки збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, проведення судової експертизи (експертного дослідження), пов`язаної з оцінкою збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, та її положення переважають над іншими положеннями нормативно-правових актів, методик, рекомендацій тощо, які регулюють питання визначення розміру збитків, завданих підприємствам, установам, організаціям, іншим суб`єктам господарювання всіх форм власності.

Результат проведення оцінки збитків має вартісний вираз (п. 2 розділу І Методики).

Оцінка збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи (експертного дослідження) (п. 7 розділу І Методики).

Отже, Методикою визначено два шляхи оцінки збитків: (1) шляхом проведення незалежної оцінки збитків або (2) за результатом проведення судової експертизи (експертного дослідження).

Незалежна оцінка збитків забезпечується суб`єктами оціночної діяльності - суб`єктами господарювання, визнаними такими Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (далі - суб`єкти оціночної діяльності), з дотриманням національних та міжнародних стандартів оцінки, з урахуванням особливостей, що визначені цією Методикою (абзац 2 п. 7 розділу І Методики).

На підтвердження розміру понесених збитків позивач подав до суду складений суб`єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Острів" у відповідності до Методики № 3904/1223 Звіт з визначення реальних збитків внаслідок знищення та пошкодження майна у кількості 41 найменування, що знаходиться за адресою: Кіровоградська обл., Кропивницький р-н, с. Шостаківка, вул. Садова, 2-А, вул. Садова, 2-Б, вул. Садова, 1-Б, вул. Садова, 1-В, та належить ТОВ "КНК", а також упущеної вигоди від неможливості, перешкод у провадженні господарської діяльності ТОВ "КНК" у вигляді неодержаного прибутку, завданих збройною агресією Російської Федерації, станом на 16.02.2023 р.

Як вказано вище, незалежною оцінкою визначено розмір реальних збитків від знищення та пошкодження майна - 94 997 618 UAH без ПДВ (Дев`яносто чотири мільйони дев`ятсот дев`яносто сім тисяч шістсот вісімнадцять гривень), або 2 597 792 USD (Два мільйони п`ятсот дев`яносто сім тисяч сімсот дев`яносто два долари США), або 2 428 184 EUR (Два мільйони чотириста двадцять вісім тисяч сто вісімдесят чотири Євро); розмір упущеної вигоди у вигляді неотриманого прибутку - 168 540 216 UАН (Сто шістдесят вісім мільйонів п`ятсот сорок тисяч двісті шістнадцять гривень), або 4 608 878 USD (Чотири мільйони шістсот вісім тисяч вісімсот сімдесят вісім доларів США), або 4 307 968 EUR (Чотири мільйони триста сім тисяч дев`ятсот шістдесят вісім Євро).

Суд встановив, що оцінка майна згідно вказаного Звіту проведена відповідно до Методики та законодавства України щодо оцінки майна, а тому такий Звіт оцінюється судом як належний та допустимий доказ згідно ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

Тому звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на кредитора (позивача) обов`язок також довести, окрім наведеного, реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання.

Крім того, позивачу (кредитору) слід довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача (боржника) стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток (подібні за змістом висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №750/8676/15-ц, постановах Верховного Суду від 10.06.2020 у справі №910/12204/17, від 16.06.2021 у справі №910/14341/18).

Тобто вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №127/16524/16-ц).

Господарський суд зазначає, що позивачем доведено реальну можливість отримання доходів також доказами, доданими до позовної заяви, а саме: документами, що доводять право власності на рухоме та нерухоме майно; документами про виробництво КГСП; щоденним звітом нафтопродуктів (на кінець зміни); актом інвентаризації № 1 від 28.02.2023; інвентаризаційним описом № 1 від 01.03.2023; паспортами якості на нафту та нафтопродукти; фінансовою звітністю з 2019 року по 2022 рік; витягом зі звіту про оцінку майна від 20.01.2023, тощо.

З урахуванням викладеного в сукупності, склад правопорушення доведений, є підтвердженим заподіяння позивачу збитків, які становлять 2 597 792 долари США 00 центів за завдану шкоду у вигляді реальних збитків від знищення та пошкодження майна та 4 608 878 доларів США 00 центів за завдану шкоду у вигляді упущеної вигоди.

Також суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 79 Закону України "Про міжнародне приватне право" пред`явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.

Отже, вказаний Закон встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави за відсутності згоди компетентних органів відповідної держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави.

Водночас, як Європейська конвенція про імунітет держав 1972 року (ст.11), так і Конвенція ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності 2004 року (ст.12) передбачають, що договірна держава не може посилатися на імунітет від юрисдикції при розгляді справи в суді іншої договірної держави, який зазвичай має компетенцію розглядати справи, які стосуються грошової компенсації (відшкодування) у разі смерті чи заподіяння тілесного ушкодження особі чи заподіяння шкоди майну або його втрати в результаті дій чи бездіяльності держави, якщо така дія чи бездіяльність мали місце повністю або частково на території держави суду.

Україна не є учасницею жодної із цих Конвенцій. Однак, ці Конвенції відображають тенденцію розвитку міжнародного права щодо визнання того, що існують певні межі, в яких іноземна держава має право вимагати імунітет у цивільному процесі.

У рішенні від 14.03.2013 у справі "Олєйніков проти Росії" Європейський суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що положення Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності 2004 року застосовуються "відповідно до звичаєвого міжнародного права, навіть якщо ця держава не ратифікувала її", і суд повинен брати до уваги цей факт, вирішуючи питання про те, чи було дотримано право на доступ до суду у розумінні п.1 ст.6 Конвенції (п.68, п. 31).

Особливістю правового статусу держави, як суб`єкта міжнародних відносин, є наявність у неї імунітету, який ґрунтується на загальному принципі міжнародного права "рівний над рівними має влади і юрисдикції". Однак, необхідною умовою дотримання цього принципу є взаємне визнання суверенітету країни.

У даному випадку судовий імунітет Російської Федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення Російською Федерацією державного суверенітету України, а отже, не є здійсненням Російською Федерацією своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.

Станом на час ухвалення рішення суду у даній справі Російська Федерація не виконала приписів (вимог) ні Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02.03.2022, ні наказу Міжнародного суду ООН від 16.03.2022, та продовжує військову агресію проти України та військові злочини проти цивільного населення та цивільних об`єктів у порушення норм міжнародного права, зокрема Статуту ООН, Женевських Конвенцій 1949 року та Додаткового протоколу I 1977 року до них.

Суд керується тим, що дії Російської Федерації вийшли за межі її суверенних прав, оскільки будь-яка іноземна держава не має права здійснювати збройну агресію проти іншої країни. Вчинення актів збройної агресії іноземною державою не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов`язання поважати суверенітет та територіальну цілісність іншої держави - України, що закріплено у Статуті ООН.

Російська Федерація, вчинивши повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії, у тому числі юридичній особі, яка здійснює свої господарську діяльність на території України.

Аналогічна правова позиція щодо судового імунітету викладена Верховним Судом у постановах від 18.05.2022 у справі №428/11673/19, від 22.06.2022 у справі №311/498/20, від 12.10.2022 у справі №463/14365/21 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.09.2022 у справі № 990/80/22.

Також, у відповідності до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 14.04.2022 у справі №308/9708/19, після початку війни в Україні з 2014 року суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено Російську Федерацію, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі в результаті збройної агресії Російської Федерації, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни.

У постановах Верховного Суду у справі № 796/165/18 від 25.01.2019, № 308/9708/19 від 14.04.2022 та № 760/17232/20-ц від 18.05.2022 висловлено правову позицію, що оскільки в Україні введено воєнний стан у зв`язку з триваючою повномасштабною збройною агресією РФ проти України, чим порушено її суверенітет, отримання згоди РФ бути відповідачем у цій справі наразі є недоречним.

Отже, у разі застосування "деліктного винятку" будь-який спір, що виник на території України, навіть з іноземною країною, зокрема й Російською Федерацією, може бути розглянутий та вирішений судом України як належним та повноважним судом.

З підстав вищевикладеного, враховуючи встановлені у справі обставини та вимоги вищезазначених правових норм, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для стягнення з Російської Федерації (Russian Federation) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська нафтова компанія"</a> грошових коштів у розмірі 2 597 792 доларів США 00 центів за завдану шкоду у вигляді реальних збитків від знищення та пошкодження майна та 4 608 878 доларів США 00 центів за завдану шкоду у вигляді упущеної вигоди.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Відповідно до норм ч. 3 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Отже, судовий збір слід стягнути з відповідача в дохід бюджету.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з держави Російської Федерації (Russian Federation) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська нафтова компанія"</a> (01133, м. Київ, пров. Лабораторний, 3; код ЄДРПОУ 30708038) грошові кошти у розмірі 2 597 792 долари США 00 центів за завдану шкоду у вигляді реальних збитків від знищення та пошкодження майна.

Стягнути з держави Російської Федерації (Russian Federation) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська нафтова компанія"</a> (01133, м. Київ, пров. Лабораторний, 3; код ЄДРПОУ 30708038) грошові кошти у розмірі 4 608 878 доларів США 00 центів за завдану шкоду у вигляді упущеної вигоди.

Стягнути з держави Російської Федерації (Russian Federation) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код банку отримувача - 899998, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106) судовий збір у розмірі 1 059 800,00 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копію рішення надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська нафтова компанія"</a> до електронного кабінету в системі "Електронний суд"

Повідомити відповідача про дане рішення суду шляхом публікації оголошення на вебсайті Судової влади України.

Повне рішення складено 04.10.2024.

Суддя О.Л. Бестаченко