Рішення

від 24.09.2024 по справі 914/1289/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2024 Справа № 914/1289/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляховик-Т"

до відповідача Самбірського комунального підприємства "Об`єднане"

про стягнення 4824692,42 грн

за участю представників:

від позивача Оприско М.В.

від відповідача Лихва Н.Д.

ВСТАНОВИВ

Рішенням Господарського суду Львівської області від 24.09.2024 позов задовольнити частково, стягнуто з Самбірського комунального підприємства "Об`єднане" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляховик-Т" 4293805,60 грн основного боргу, 54137,15 грн інфляційних втрат, 46779,78 грн 3% річних, 227268,70 грн пені та 55463,89 грн витрат по сплаті судового збору. В частині позовних вимог про стягнення 200000,00 грн основного боргу закрито провадження у справі. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

19.09.2024 позивачем подано клопотання (вх.№22849/24) про стягнення судових витрат, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляховик-Т" просить стягнути із Самбірського комунального підприємства «Об`єднане» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 30000,00 грн.

Розглянувши подану заяву, суд зазначає таке.

Згідно із частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем у позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, відповідно до якого розмір витрат по сплаті судового збору становить 57896,31 грн. Однак в поданому розрахунку витрат на професійну правничу допомогу позивач не вказав.

Як вбачається із поданих матеріалів, 10.06.2024 між адвокатом Андрухів Оксаною Дмитрівною (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шляховик-Т" (замовник) укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №10/06/24-1, відповідно до пункту 1 якого виконавець відповідно до умов даного Договору зобов`язується надати замовнику правову (правничу) допомогу, визначену п. 2 Договору (надалі за текстом - Правнича допомога), а Замовник зобов`язаний прийняти зазначену Правничу допомогу та оплатити її вартість.

Відповідно до пункту 5 договору, за результатами надання Правничої допомоги Сторонами підписується Акт приймання - передачі правничої допомоги. Вартість Правничої допомоги визначається у Додатковій угоді до цього Договору.

Згідно з пунктом 6 договору, оплата Правничої допомоги здійснюється Замовником в наступному порядку: кошти у розмірі 100% від вартості Правничої допомоги сплачуються Замовником протягом семи днів з моменту підписання Акту приймання-передачі правничої допомоги.

24.06.2024 між адвокатом Андрухів Оксаною Дмитрівною (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шляховик-Т" (замовник) підписано додаткову угоду №2 до Договору № 10/06/24-1 про надання правової (правничої) допомоги від 10.06.2024, відповідно до пункту 1 якого правова допомога, яка надається Замовнику Виконавцем, полягає зокрема, але не виключно, у представництві інтересів Замовника у судах усіх інстанцій у господарській справі №914/1289/24, із можливістю користуватися усіма наданими законом процесуальними правами.

Пунктом 2 додаткової угоди передбачено, що сторони погодили, що вартість Правничої допомоги, наданої Виконавцем Замовнику у суді першої інстанції у рамках господарської справи №914/1289/24 є фіксованою та становить 30000,00 грн.

18.09.2024 між адвокатом Андрухів Оксаною Дмитрівною (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шляховик-Т" (замовник) підписано акт приймання-передачі правничої допомоги згідно договору №10/06/24-1 від 10.06.2024, відповідно до пункту 1 якого Виконавцем належним чином надано Замовнику правничу допомогу у рамках господарської справи №914/1289/24 згідно із Договором №10/06/24-1 від 10,06.2024. До складу правничої допомоги включається:

- аналіз документів господарської справи №914/1289/24 та формування стратегії ведення справи;

- представництво інтересів Замовника у господарській справі №914/1289/24 у судових засіданнях, що відбулися 11.06.2024, 16.07.2024, 08.08.2024, 12.09.2024;

- складення та подання до суду заяви про ознайомлення із матеріалами справи у електронному вигляді від 13.06.2024;

- складення та подання до суду додаткових письмових пояснень від 31.07.2024;

- складення та подання до суду заяви про долучення до матеріалів справи доказів від 06.08.2024;

- складення та подання до суду додаткових письмових пояснень від 28.08.2024;

- складення та подання до суду додаткових письмових пояснень від 16.09.2024;

Згідно з пунктом 2 акту, вартість наданої правничої допомоги становить 30000,00 грн.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Разом з тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Представник відповідача в судовому засіданні заявив усне клопотання про зменшення розміру витрат Позивача на професійну правничу допомогу, зокрема представник відповідача зазначив, що: на розгляді Господарського суду Львівської області перебуває кілька аналогічних справ, які відрізняються лише сумою заборгованості; відповідач не подавав відзиву на позов, тому у позивача не було необхідності подавати відповідь на відзив; сума заявлених витрат на професійну правничу допомогу є завищеною, неспівмірною зі складністю справи тощо.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до сталої практики Верховного Суду (постанова КГС ВС від 07.08.2018 у справі № 916/1283/17, від 30.07.2019 у справі № 902/519/18), у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Крім того, Верховний Суд у своїх рішеннях зазначив, що для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови КГС ВС від 10.10.2018 у справі № 910/21570/17, від 14.11.2018 у справі № 921/2/18, додаткова постанова КГС ВС від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 10.10.2019 у справі № 909/116/19, від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19, постанова ВП ВС від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, додаткова ухвала ВС від 21.07.2020 справі №915/1654/19, постанова ВП ВС від 07.07.2021 у справі №910/12876/19, постанова ВС від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

Пунктом 3.2. рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

За змістом положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (пункти 133-134 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Однак, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

Як встановлено судом, позивачем у позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, відповідно до якого розмір витрат по сплаті судового збору становить 57896,31 грн. Однак в поданому розрахунку витрат на професійну правничу допомогу позивач не вказав.

Згідно із частиною другою статті 124 ГПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Отже, наведена норма процесуального закону надає суду право в разі невиконання стороною обов`язку подати попередній розрахунок судових витрат відмовити у їх відшкодуванні, за винятком суми сплаченого стороною судового збору (постанова КГС ВС від 21.08.2019 у справі N 922/2821/18).

З вищенаведеного вбачається, що суд наділений правом, а не обов`язком відмовити у відшкодуванні судових витрат в разі невиконання стороною обов`язку подати попередній розрахунок.

Верховний Суд у своєму рішенні (постанова КГС ВС від 21.08.2019 у справі N 922/2821/18) звертає увагу, що неповідомлення учасником справи іншого учасника справи про попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, а також ненаправлення на його адресу документів на підтвердження відповідних вимог позбавляє іншого учасника справи можливості подати до суду клопотання про зменшення розміру таких витрат відповідно до частин п`ятої, шостої статті 126 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.09.2024 позивачем через електронний суд подано клопотання (вх.№22849/24) про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, яке доставлено відповідачу 19.09.2024, а відтак відповідач мав можливість ознайомитись та подати до суду клопотання про зменшення їх розміру. Водночас відповідач не заперечував в судовому засіданні, що ознайомлений з вказаним клопотанням.

Отже, дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, заслухавши заперечення відповідача щодо розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи обсяг наданих представником позивача послуг та виконаних робіт, оцінивши обґрунтованість таких витрат, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із ціною позову, суд дійшов висновку зменшити розмір заявлених до стягнення втрат на професійну правничу допомогу адвоката до 25000,00 грн. Зазначений розмір відповідатиме критерію розумності розміру адвокатських витрат.

Поряд з цим, суд звертає увагу відповідача, що ним хоч і не подано відзиву на позов, однак ним було подано ряд клопотань про долучення доказів, що спонукали позивача подати ряд додаткових письмових пояснень, які судом визнано обґрунтованими. При цьому не подавши відзиву у письмовій формі, відповідач неодноразово усно наводив доводи, якими безпідставно заперечував прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже враховуючи наведене, в даному випадку суд дійшов, що достатньо обґрунтованим розміром витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача є 25000,00 грн.

Керуючись статтями 74, 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляховик-Т" про стягнення судових витрат у справі №914/1289/24 задовольнити частково.

2. Стягнути з Самбірського комунального підприємства "Об`єднане" (81400, Львівська обл., місто Самбір, вулиця Шухевича, будинок 1, ідентифікаційний код 37592012) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляховик-Т" (79005, місто Львів, пр.Шевченка Т., будинок 32, ідентифікаційний код 42844920) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн.

3. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткового рішення складено 04.10.2024.

Суддя Петрашко М.М.