Ухвала

від 02.10.2024 по справі 915/1127/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

про відкладення підготовчого засідання

02 жовтня 2024 року Справа № 915/1127/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Артьомов І.І.

в ході підготовчого засідання, у справі

за позовом: Першого заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури, вул. Спаська, 28, м.Миколаїв, 54006,

e-mail: orgpredstavn@myk.gp.gov.ua

в інтересах держави в особі:

Миколаївської обласної державної адміністрації (Миколаївської обласної військової адміністрації), вул. Адміральська, 22, м. Миколаїв, 54001,

e-mail: cancelar@mk.gov.ua

до відповідача - 1: Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, пр.Миру, 34, м. Миколаїв, 54034,

e-mail: mykolaiv@land.gov.ua

до відповідача- 2: Мостівської сільської ради, вул. Степова, 11, с.Мостове, Вознесенський район, Миколаївська область, 56470

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України, вул. Руставелі Шота, 9-А, м. Київ, 01601,

про: визнання незаконними та скасування наказів, рішення та повернення земельної ділянки.

Перший заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 15/1-530вих-23 від 14.07.2023 (вх. № 9333/23) в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної (військової) адміністрації до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та Мостівської сільської ради в якій просить суд:

- визнати незаконним і скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру від 12.12.2019 № 11749/0/14-19-СГ в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, на підставі якої сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 4822783500:15:000:0085;

- визнати незаконним і скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру від 25.11.2020 № 9-ОТГ в частині надання територіальній громаді в особі Мостівської сільської ради Доманівського району, у комунальну власність земельної ділянки площею 5,5646 га з кадастровим номером 4822783500:15:000:0085 (№14 Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, що передаються у комунальну власність територіальної громади, в особі Мостівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області, що є додатком до вказаного наказу);

- визнати незаконним і скасувати рішення Мостівської сільської ради від 11.02.2021 № 8 в частині прийняття у комунальну власність Мостівської сільської ради земельної ділянки площею 5,5646 га (кадастровий номер 4822783500:15:000:0085), державну реєстрацію права комунальної власності на яку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено 26.04.2021 (запис № 41766348);

- зобов`язати Мостівську сільську раду повернути державі в особі Миколаївської обласної державної (військової) адміністрації земельну ділянку площею 5,5646 га з кадастровим номером 4822783500:15:000:0085, розташовану в межах території Мостівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області

- стягнути з відповідачів на користь Миколаївської обласної прокуратури сплачений судовий збір;

Позовні вимоги обґрунтовані, тим що ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області при формуванні ділянки сільськогосподарського призначення та передачі її у власність територіальній громаді, поза волею держави в особі Кабінету Міністрів, незаконно включив до її складу землі лісового фонду, які перебували у постійному користуванні ДП «Веселинівське лісове господарство». Внаслідок цих дій ділянка лісового фонду площею 5,5646 га вибула з постійного користування спеціалізованого державного підприємства та всупереч прямої заборони на її вилучення з державної власності, передана у комунальну власність під виглядом земель сільськогосподарського призначення.

Ухвалою суду від 19.07.2023 (суддя - Ткаченко О.В.) позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.09.2023.

Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області через систему Електронний суд надало відзив на позовну заяву №9-14-0.88-46/2.24 від 16.08.2023 (вх.№10916/23 від 21.08.2023).

Прокурор через систему Електронний суд надав відповідь на відзив Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (вх.№11160/23 від 25.08.2023).

Миколаївська обласна державна адміністрація (Миколаївської обласної військової адміністрації) через систему Електронний суд надала додаткові пояснення по справі (вх.№12053/23 від 14.09.2023)

Ухвалою суду від 25.09.2023, яку занесено до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено.

Ухвалою суду від 20.12.2023 повідомлено учасників, про те, що підготовче засідання у справі 3915/1127/23 відбудеться 29.01.2024.

Ухвалою суду від 29.01.2024, яку занесено до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №73 від 18.06.2024 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебувають у провадженні судді Ткаченко О.В., підставою призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ є звільнення у відставку головуючого судді Ткаченко О.В. (підстава рішення Вищої ради правосуддя від 06.06.2024 №1766/0/15-24).

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2024 визначено головуючим у справі №915/1127/23 суддю Семенчук Н.О.

Ухвалою суду від 28.06.2024 справу №915/1127/23 прийнято до свого провадження суддею Семенчук Н.О. Ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 25.07.2024.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.07.2024, яку занесено до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів у відповідності до ст. 177 ГПК України та відкладено підготовче засідання на 05.09.2024.

На адресу Господарського суду Миколаївської області через систему Електронний суд прокурором подано заяву за №15/1-513вих-24 від 30.08.2024 (вх. № 10438/24 від 02.09.2024), сформовану в системі Електронний суд 30.08.2024 в якій просить суд прийняти до провадження у справі № 915/102/24 заяву про зміну предмету позову та розглянути наступні позовні вимоги:

1. Витребувати на користь держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації (Миколаївської обласної військової адміністрації) від Мостівської сільської ради земельну ділянку площею 5,5646 га з кадастровим номером 4822783500:15:000:0085, розташовану в межах території Мостівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області.

2. Стягнути з відповідача на користь Миколаївської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва, р/р UA748201720343150001000000340) сплачений судовий збір за подачу позову.

В обґрунтування вказує, що при поданні позовної заяви обґрунтування позову здійснювалось прокурором у відповідності з вимогами закону та судовою практикою, яка склалася з вирішення земельних спорів у подібних правовідносинах. З урахуванням правових позицій Верховного Суду та характеру спірних правовідносин, прокурором на час пред`явлення позову обрано ефективний спосіб захисту порушених інтересів держави. Однак, за час розгляду справи №915/1127/23 судова практика змінювалась. Зокрема, судами розглядалася справа №369/473/15-ц за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, ДП «Київське лісове господарство» до Київської обласної державної адміністрації, ТОВ «Агрофакторінвест», ТОВ «Фестланд», та громадян про визнання недійсним розпоряджень та витребування земельних ділянок лісового фонду. Велика Палата Верховного Суду у вказаній справі наголосила на тому, що зміну володільця земельної ділянки лісогосподарського призначення засвідчує державна реєстрація права власності на неї за іншою особою, ніж власник. У разі державної реєстрації права власності за володільцем відповідачем, власник, який вважає, що його право власності порушує такий володілець, має право заявити вимогу про витребування відповідного нерухомого майна від того, за ким на останнє зареєстроване право власності. Зазначає, що оскільки у справі №915/1127/23 наявна державна реєстрація права власності Мостівської сільської ради на спірну ділянку, яка у повному обсязі накладається на землі державного лісового фонду, то згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, зазначеною в ухвалі від 08.11.2023 №369/473/15-ц, законний власник Миколаївська обласна державна адміністрація, повинен заявити вимогу про витребування цієї землі. З урахуванням зміни судової практики щодо належного способу захисту порушених інтересів держави у правовідносинах, пов`язаних з незаконним вилученням земель державного лісового фонду, що відбулася вже після пред`явлення прокурором позову у справі №915/1127/23, наявні підставі для зміни предмету позову шляхом «витребування на користь держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації (Миколаївської обласної військової адміністрації) від Мостівської сільської ради земельної ділянки площею 5,5646 га з кадастровим номером 4822783500:15:000:0085, розташовану в межах території Мостівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області».

У зв`язку з оголошенням у місті Миколаєві та області повітряної тривоги, та, відповідно необхідності перебування працівників та відвідувачів суду в укритті підготовче засідання по справі № 915/1127/23 призначене на 05.09.2024, не відбулось.

Ухвалою суду від 05.09.2024 повідомлено учасників справи, що підготовче засідання відбудеться 18.09.2024.

Ухвалою суду від 18.09.2024, яку занесено до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 02.10.2024.

Прокурор через систему «Електронний суд» надав письмові пояснення від 23.09.2024.

Дослідивши зміст та підстави заяви про зміну предмету позову, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями статті 46 Господарського процесуального кодексу України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Відповідно до висновків Верховного суду у складі колегії Касаційного господарського суду викладених у своїй постанові від 28.04.2021 по справі 908/522/20, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-/правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

При цьому не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування ч. 3 ст. 46 ГПК викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондує із способами захисту права, які визначені, зокрема у ст. 16 ЦК України, ст.20 ГК України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Зважаючи на вище наведене, господарський суд вважає, що заява прокурора за №15/1-513вих-24 від 30.08.2024 (вх. № 10438/24) про зміну предмету позову підлягає прийняттю до розгляду.

Згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Савенкова проти України" від 02.05.2013, "Папазова та інші проти України" від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи викладене, для належної підготовки справи для розгляду по суті з метою надання можливості учасникам справи скористатися своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, суд вважає за необхідне розглянути вказану справу у розумний строк та відкласти підготовче засідання.

Керуючись ст.ст. ст. 46, 182, 183, ч.1 ст. 185, ст.235 Господарського процесуального кодексу України, - суд

УХВАЛИВ:

1.Заяву прокурора за №15/1-513вих-24 від 30.08.2024 (вх. № 10438/24) про зміну предмету позову прийняти до розгляду. Подальший розгляд справи здійснювати із урахуванням заяви про зміну предмета позову.

2.Розглянути справу №9151127/24 поза межами встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку у розумний строк.

3. Відкласти підготовче засідання на 05.11.2024 об 11:30.

4.Учасникам справи у строк до 17.10.2024 надати до суду письмові пояснення по суті позовних вимог з урахуванням заяви прокурора за №15/1-513вих-24 від 30.08.2024 (вх. № 10438/24) про зміну предмету позову.

5. Звернути увагу учасників справи на наступне:

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 13 ГПК України);

- кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України);

- учасники справи мають права та обов`язки, передбачені ст. 42, 46 ГПК;

- заяви, клопотання і заперечення щодо процесуальних питань подаються в порядку, встановленому ГПК України (ч. 3 ст. 169 ГПК України); якщо такий порядок приписами ГПК України не встановлений, то заяви, клопотання і заперечення щодо процесуальних питань слід подавати до суду в письмовій формі (ч. 3 ст. 169 ГПК України);

- повноваження представників учасників справи, а також документи, що підтверджують повноваження представників, врегульовані приписами ст. 56-61 ГПК України;

- порядок подання доказів, а також наслідки несвоєчасного подання доказів врегульовані ст. 80 ГПК України;

- копії письмових доказів, які подаються до суду, оформлюються відповідно до вимог ст. 91 ГПК України.

6. На вебсторінці Господарського суду Миколаївської області на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет за посиланням: http://mk.arbitr.gov.ua/sud5016/ учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається.

Ухвала суду, набирає законної сили у відповідності до ч.2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.О. Семенчук