Рішення

від 25.09.2024 по справі 920/250/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

25.09.2024м. СумиСправа № 920/250/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., при секретарі судового засідання Виходцевій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду заяву від 06.08.2024 №б/н представника відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх №3564 від 07.08.2024) у справі №920/250/23

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Сумбуд" (вул.Петропавлівська, буд. 86, м. Суми, 40000; код за ЄДРПОУ 14017843),

в інтересах якого діє акціонер

фізична особа ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ),

до відповідача: фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1)Комунальне підприємство "Міськводоканал" Сумської міської ради (вул. білопільський шлях, буд. 9, м. Суми, 40009; код за ЄДРПОУ 03352455),

2)Сумська міська рада (майдан Незалежності, буд. 2, м. Суми, 40030; код за ЄДРПОУ 23823253),

про стягнення 1751712,46 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Коваленко О.І. (адвокат, ордер серії ВМ №1046543 від 16.02.2024),

від відповідача: Сингаївський С.С. (адвокат, ордер серії АІ №1373072 від 31.03.2023),

від третіх осіб: 1)не прибув,

2)не прибув,

установив:

Рішенням від 31.07.2024 у справі №920/250/23 відмовлено у задоволенні позову.

У відзиві на позовну заяву (вх №312 від 17.04.2023) представник відповідача зауважив, що відповідач очікує понести витрати в зв`язку із розглядом справи, а саме, витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у господарському суді першої інстанції у розмірі 74000,00 грн. Інші можливі судові витрати, передбачені ГПК України будуть обраховані та уточнені в порядку, передбаченому главою 8 Розділу І ГПК України.

07.08.2024 представник відповідача подав заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій просить:

-поновити пропущений з поважних причин строк на подання доказів понесених ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи №920/250/23 та ухвалення додаткового рішення суду у цій справі;

-постановити додаткове рішення суду, яким компенсувати судові витрати ОСОБА_2 у вигляді витрат на професійну правничу допомогу та стягнути на його користь з Приватного акціонерного товариства «Сумбуд» такі витрати в розмірі 74000,00 грн;

-постановити додаткове рішення суду, яким стягнути з Приватного акціонерного товариства «Сумбуд» на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у вигляді гонорару успіху в розмірі 50000,00 грн;

-надати можливість участі ОСОБА_3 як представнику відповідача в судових засіданнях із розгляду цієї заяви у справі №920/250/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 08.08.2024 у справі №920/250/23 задоволено клопотання представника відповідача про поновлення процесуального строку, викладене в п. 1 прохальної частини заяви від 06.08.2024 №б/н про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх №3564 від 07.08.2024); поновлено відповідачу строк для звернення із заявою в порядку ч.8 ст. 129 ГПК України; прийнято до розгляду заяву представника відповідача від 06.08.2024 №б/н про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх №3564 від 07.08.2024) у справі №920/250/23; призначено розгляд зазначеної заяви у судове засідання на 19.08.2024, 12:00, з повідомленням сторін, в т.ч.: за участі представника відповідача - Сингаївського Сергія Степановича (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів; запропоновано позивачу надати письмове обґрунтування своєї позиції у справі з огляду на подану представником відповідача заяву.

12.08.2024 представник позивача подав заперечення щодо стягнення витрат на правничу допомогу (вх №2405), в яких зауважив, що обґрунтованість та пропорційність суми витрат відповідача, позиція останнього викликає у позивача сумнів, в тому що цілих три місяці по 8 годин на день адвокат займався лише даною справою. Щодо впливу тривалості судового процесу на розмір компенсації витрат, позивач зазначає, що не має значення як довго тривав процес судового розгляду (від початку відкриття провадження до прийняття рішення по суті), ключовим є те, який об`єм послуг, час був витрачений адвокатом для підготовки та участі по справі. Також позивач зазначає, що в першій інстанції розглядалися аналогічні справи з аналогічними підставами, сторонами, доводами та доказами. Змінювалась лише дата договору, прибутково-касового ордеру та сума позову. У кожній справі відповідачем заявлено до відшкодування витрат на правничу допомогу від 50000 грн до 74000 грн., а в деяких також заявлено додатково "гонорар успіху" - 40000 грн. з огляду на зазначене позивач просить зменшити витрати відповідача на професійну правничу допомогу до 7000,00 грн та відмовити в компенсації за рахунок позивача витрат відповідача на професійну правничу допомогу у вигляді гонорару успіху в розмірі 50000,00 грн.

19.08.2024 суддя Котельницька В.Л. перебувала у відпустці, а тому розгляд заяви представника відповідача, призначений в судове засідання на 12:00 не відбувся.

Ухвалою від 04.09.2024 у справі №920/250/24 призначено розгляд заяви відповідача від 06.08.2024 №б/н про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх №3564 від 07.08.2024) у судове засідання на 25.09.2024, 11:00, за участі представника відповідача - Сингаївського Сергія Степановича (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У судовому засіданні 25.09.2024 судом встановлено:

Представники позивача та відповідача у судове засідання прибули, представники третіх осіб в судове засідання не прибули, про місце, дату та час розгляду заяви повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття третіх осіб в судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви за їх відсутності.

Представник відповідача підтримав подану заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та просить зазначену заяву задовольнити.

Представник позивача проти задоволення заяви заперечує, просить зменшити заявлені до стягнення витрати відповідача до 7000,00 грн та відмовити у стягненні з позивача 500000,00 грн гонорару успіху.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 ГПК України здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачу для підготовки та подання пояснень своєї позиції з огляду на заяву відповідача, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду заяви позивача за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до статті 233 ГПК України додаткове рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Розглянувши подану заяву представника відповідача, надані документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується зазначена заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення такої заяви, господарський суд установив:

Відповідно до поданої представником відповідача заяви останній просить постановити додаткове рішення суду, яким стягнути з позивача на користь відповідача 74000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 50000,00 грн гонорару успіху.

Заява від 06.08.2024 №б/н представника відповідача про ухвалення додаткового рішення (вх №3564 від 06.08.2024) подана з дотриманням норми ч. 8 ст. 129 ГПК України.

На підтвердження понесених витрат до матеріалів справи відповідачем подані наступні докази: копія договору про надання правової допомоги від 27.01.2023 №27-01/2023, копія додаткової угоди від 31.03.2023 №3, копія рахунку на оплату від 12.04.2023 №20, копія платіжної інструкції від 18.04.2023 №0.0.2954452209.1, копія акту наданих послуг №1 від 17.10.2023, копія опису наданих послуг у справі № 920/250/23 від 17.10.2023, копія рахунку на оплату від 02.08.2024 №36, копія акту наданих послуг від 06.08.2024 №2, копія акту наданих послуг від 06.08.2024 №3, копія опису наданих послуг у справі №920/250/23, копію довідок від 06.08.2024 №0000-000019 та №0000-000020.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Беручи до уваги принцип співмірності, суд зазначає, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідні висновки викладені у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 по справі № 922/445/19.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд встановив, що факт понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 920/250/23 в сумі 74000,00 грн підтверджується копіями документів: договору про надання правової допомоги від 27.01.2023 №27-01/2023, додаткової угоди від 31.03.2023 №3, рахунку на оплату від 12.04.2023 №20, платіжної інструкції від 18.04.2023 №0.0.2954452209.1, акту наданих послуг №1 від 17.10.2023, опису наданих послуг у справі № 920/250/23 від 17.10.2023.

Розмір гонорару адвоката за умовами додаткової угоди №3 від 31.03.2023 становить фіксовану суму, незалежно від обсягу виконаних робіт та витраченого адвокатським об`єднанням часу, а саме 50000,00 грн та підтверджується копіями: рахунку на оплату від 02.08.2024 №36, акту наданих послуг від 06.08.2024 №2, акту наданих послуг від 06.08.2024 №3, опису наданих послуг у справі №920/250/23.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, керуючись принципами справедливості та пропорційності, з урахуванням такого критерію, як пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, суд дійшов висновку про непропорційність розміру фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, завищення розміру вартості послуг адвоката щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи.

Суд звертає увагу, що спір у цій справі для кваліфікованого адвоката є спором незначної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом. Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Великої кількості законів та підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом, і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Суд вважає, що у спірних правовідносинах обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, зважаючи на складність справи, ціну позову, є розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу в сумі 30000,00 грн та 7000,00 грн витрат у вигляді гонорару успіху.

Таким чином, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України витрати відповідача на професійну правничу допомогу в загальній сумі 37000,00 грн. суд покладає на позивача. У відшкодуванні понесених відповідачем витрат на правову допомогу в сумі 87000,00 грн суд відмовляє.

Суд зазначає про відсутність втручання суду в договірні відносини відповідача з адвокатом за укладеним договором, позаяк обов`язок виконання прав і обов`язків за цим договором не змінюється і не припиняється у зв`язку з покладенням судом судових витрат на правничу допомогу на позивача не в повній сумі, про яку домовились відповідач та адвокат (постанови Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 910/20792/20, від 14.06.2022 у справі №904/4876/21, від 22.06.2022 у справі №904/7334/21, від 30.05.2022 у справі №904/7347/21).

Керуючись статтями 2, 13, 123, 126, 129, 221, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Заяву представника відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх №3564 від 07.08.2024) задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Сумбуд" (вул.Петропавлівська, буд. 86, м. Суми, 40000; код за ЄДРПОУ 14017843) на користь фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; рнокпп НОМЕР_2 ) 30000,00 грн (тридцять тисяч грн 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу, 7000,00 грн (сім тисяч грн 00 коп.) витрат у вигляді гонорару успіху.

3. В іншому відмовити.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення може бути оскаржене.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 04.10.2024.

Суддя В.Л. Котельницька