ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
24 вересня 2024 року м.Тернопіль Справа № 921/104/24 Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
за участю секретаря судового засідання Мисліцької Д.Б.
розглянувши матеріали справи
за позовом: керівника Кременецької окружної прокуратури, м. Кременець Тернопільської області в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, м.Львів, Східного офісу Держаудитслужби, м.Дніпро, Відділу освіти, культури, молоді та спорту Вишнівецької селищної ради, смт.Вишнівець Кременецького району Тернопільської області, Вишнівецької селищної ради, смт.Вишнівець Кременецького району Тернопільської області
до відповідача: Приватного підприємства "СУЗІР`Я", м.Червоноград Львівської області
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 371 909, 07 грн,
за участю представників:
прокуратури: Фігель О.Т., прокурор відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Тернопільської обласної прокуратури, довіреність без номера від 28.12.2023;
позивача-1: не з`явився;
позивача-2: не з`явився;
позивача-3: Погранична М.В. начальник відділу освіти, культури, молоді та спорту Вишнівецької селищної ради, розпорядження №130 від 09.06.2017, посадова інструкція №157 від 29.12.2020;
позивача-4: не з`явився;
відповідача: Романів С.І., адвокат, довіреність без номера від 12.04.2024;
Колтакова Г.П., директор, наказ №61к від 28.12.2017.
Зміст позовних вимог, позиція прокуратури.
Керівник Кременецької окружної прокуратури звернувся 22.02.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до Господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, м.Львів, Східного офісу Держаудитслужби, м.Дніпро, Відділу освіти, культури, молоді та спорту Вишнівецької селищної ради, смт.Вишнівець Кременецького району Тернопільської області, Вишнівецької селищної ради, смт.Вишнівець Кременецького району Тернопільської області, до Приватного підприємства "СУЗІР`Я", м.Червоноград Львівської області, про визнання недійсними додаткових угод №1 від 26.01.2022 та №2 від 01.08.2022до договору поставки №11/01-22 від 26.01.2022, укладених між ПП Сузір`я та Відділом освіти, культури, молоді та спорту Вишнівецької селищної ради та про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 371 909,07грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор зазначив, що за даними Звіту за результатами державного фінансового аудиту бюджету Вишнівецької територіальної громади (Вишнівецького селищного бюджету) Тернопільської області за період з 01.01.2020 по 31.12.2022 №131920-20/1, складеного Управлінням Західного Офісу Держаудислужби в Тернопільській області, листа Управління Східного Офісу Держаудислужби в Кіровоградській області щодо закупівлі за ідентифікатором UA-2021-12-16-019165-с встановлено порушення вимог законодавства про публічні закупівлі Відділом освіти, культури, молоді та спорту Вишнівецької селищної ради по закупівлі товару "Вугілля кам`яне, код за ДК 021 :2015 09110000-3 Тверде паливо", зокрема в частині укладення правочинів, якими збільшено вартість предмету закупівлі та, відповідно, встановлено суму витрачених на закупівлю коштів. За твердженнями прокуратури, спірні додаткові угоди укладено з порушенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та внаслідок недотримання встановлених ст. 5 вказаного Закону принципів публічних закупівель, які полягають у максимальній економії, ефективності та пропорційності закупівель; без належного підтвердження коливання цін на ринку на товар в період виконання умов договору. Зокрема прокурором вказано, що максимальний розмір підвищення ціни на товар законом обмежується 10-ма відсотками, однак в спірних правовідносинах сторонами, внаслідок підписання оскаржуваних додаткових угод загалом було збільшено ціну товару на 20,96%, що нівелює результати публічних торгів та свідчить про недобросовісність відповідача. Також прокурор вказав на факти, які вважає, преюдиціальними у даному спорі, що встановлені Восьмим апеляційним адміністративним судом у постанові від 05.12.2023 у справі №380/10236/23, у якій адмінсудом досліджено докази, на підставі яких сторонами договору №11/01-22 від 26.01.2022 укладено оскаржувані додаткові угоди та зроблено висновок, що надані докази не містять належного обґрунтування зміни ціни за одиницю товару, тобто наявність встановлених пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII умов для внесення змін до істотних умов договору від 26 січня 2022 №11/01-22. Як наслідок, прокурор вважає, що існують підстави для визнання оскаржуваних додаткових угод недійсними згідно ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.
Посилаючись на норми ст.1212 ЦК України, також просить стягнути з відповідача безпідставно отримані за такими угодами кошти в сумі 371 909,07грн, адже внаслідок їх укладення Відділом освіти недоотримано вугілля, котре є оплаченим.
Щодо наявності підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді у спірних правовідносинах, то прокуратурою зазначено, що правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність укладення додаткових угод, на підставі яких ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідають. Внаслідок укладення недійсних додаткових угод порушені вимоги чинного законодавства, принципи максимальної ефективності та економії, які призвели до безпідставної зміни істотних умов договору та зростання ціни за одиницю товару, покладення на бюджетну установу економічно невигідних зобов`язань щодо витрачання бюджетних коштів у сумі 371 909,07грн; зміна ціни договору внаслідок недобросовісної конкуренції та зловживань робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що також є очевидним порушенням принципів процедури закупівлі. Відповідно, захист суспільного інтересу відповідає функціям прокуратури.
Суб`єктами, які уповноважені здійснювати функції захисту інтересів держави у спірних правовідносинах прокурором визначено Західний офіс Держаудистслужби, Східний офіс Держаудитслужби, Відділ освіти, культури, молоді та спорту Вишнівецької селищної ради та Вишнівецьку селищну раду, яким хоч і відомо про виявлені порушення у сфері публічних закупівель, однак заходів по захисту інтересів держави не здійснюють, що надало підстави для здійснення прокуратурою представницьких повноважень по захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.
На виконання вимог ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" Кременецькою окружною прокуратурою попередньо повідомлено листами позивачів про представництво прокуратурою інтересів держави шляхом звернення з даною позовною заявою до суду.
Позиція позивачів.
Західним офісом Держаудитслужби у письмових поясненнях без номера від 18.04.2024 (вх.№3174 від 19.04.2024) позовні вимоги підтримано в повній мірі, зазначивши, що під час проведення заходів державного фінансового контролю, котрі оформлено Актом ревізії №03-22/2 від 28 березня 2023 року, Західним офісом Держаудитслужби встановлено порушення вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки сторонами договору поставки від 26 січня 2022 року №11/01022 укладено додаткові угоди про збільшення ціни за одиницю товару без документального підтвердження коливання ціни товару на ринку, внаслідок чого Відділом освіти зайво сплачено відповідачу кошти за вугілля кам`яне на суму 371 909 грн 7 коп. Підставою укладення додаткових угод було вказано довідки Львівської торгово-промислової палати №19-09/139 від 16 березня 2022 року та №19-09/346 від 27 липня 2022 року, які не можуть слугувати підставою для збільшення ціни на товар, оскільки не містять інформації щодо рівня цін за одну тонну вугілля кам`яного на ринку України станом на певну дату та не містять інформації або відсоток коливання ціни на товар на ринку на вугілля кам`яне, зокрема в сторону збільшення, протягом періоду з дня укладення договору до дня укладення оскаржуваних додаткових угод.
Східний офіс Держаудитслужби заявлений прокурором позов підтримав та просив його задовольнити (заява без номера та дати а.с.158-159, том-2).
Вишнівецькою селищною радою заяви по суті спору не було подано.
Відділом освіти, культури, молоді та спорту Вишнівецької селищної ради не надано заяви по суті позову. У судовому засіданні представник надав усні пояснення щодо спірних правовідносин.
Позиція відповідача.
Приватним підприємством "СУЗІР`Я" зазначено, що у зв`язку з коливанням цін на ринку на вугілля перед початком повномасштабної війни з Відділом освіти було підписано договір на поставку вугілля. Згодом, укладено оскаржувані додаткові угоди про збільшення ціни товару, що узгоджується з нормами ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» та п.11.5.2 договору поставки. Оскаржувані угоди укладено за взаємною згодою сторін договору, на підставі документів про коливання ціни товару на ринку в сторону збільшення, на яку погодився Відділ. Відповідач вважає, що нормами закону та умовами договору допускається зміна умов укладеного договору про закупівлю шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню його ціни на ринку із одночасним зменшенням обсягів закупівлі цього товару, що запобігає виникненню ситуацій, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника товару. Вказує, що додатковою угодою №1 від 16.03.2022 ціну за тонну вугілля кам`яного, зазначену у договорі поставки, було збільшено лише на 9,98%, а отже не перевищено 10% поріг. Стверджує, що ні законом, ні договором поставки не встановлено обмежень щодо кількості таких змін, а встановлено лише періодичність їх укладення.
На підтвердження факту коливання ціни на товар на ринку України та, відповідно, наявності підстав для внесення змін до договору, відповідач зазначив, що довідкою Львівської торгово-промислової палати від 27.07.2022 № 19-09/346 підтверджено інформацію щодо ціни вугілля станом на 22.07.2022, а довідкою Львівської торгово-промислової палати від 16.03.2022 №19-09/139 - інформацію про рівень цін на вугілля кам`яне за період з 04.01.2022 по 16.03.2022, які, на переконання підприємства, в сукупності та логічному взаємозв`язку за змістом підтверджують те, що станом на 22.07.2022 мало місце збільшення ціни за вугілля кам`яне на ринку та не виключає можливість підтвердження даною довідкою коливання ціни на такий товар на ринку станом на 16.03.2022.
Окрім того, підприємство вважає безпідставними посилання прокурора на постанову адміністративного суду від 05.12.2023 у справі №380/10236/23, оскільки оцінка судом обставин/доказів, наведена в рішенні суду в адміністративній справі, не підміняє і не може підміняти оцінку судом обставин/доказів у господарській справі.
Процесуальні дії суду у справі.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 11.03.2024 (суддя Гирила І.М.) у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження; встановлено процесуальні строки сторонам для подання заяв по суті спору, зокрема відповідачу: п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали від 11.03.2024 для подання відзиву на позов разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких він ґрунтується; п`ятиденний строку з дня відповіді на відзив на позов для подання заперечень на неї.
Підготовче засідання, призначене на 08.04.2024, відкладалося на 22.04.2024, а згодом в засіданні оголошувалася перерва до 22.05.2024.
Ухвалою суду від 22.05.2024, занесеною до протоколу підготовчого засідання, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 19.06.2024.
Оскільки на підставі рішення Вищої ради правосуддя №1707/0/15-24 від 04.06.2024 суддю Гирилу Ірину Маркіянівну, в провадженні якої перебувала дана справа, звільнено з посади судді Господарського суду Тернопільської області у зв`язку з поданням заяви про відставку, за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №921/104/24 розподілено судді Андрусик Н.О. (Протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2024).
Ухвалою суду від 06 червня 2024 року справу прийнято до провадження суддею Андрусик Н.О. з стадії судового розгляду справи по суті; судове засідання по розгляду справи по суті призначено на 18.06.2024, котре відкладено на 02.07.2024, в якому через технічні причини, котрі унеможливили участь відповідача в засіданні в режимі відео конференції, оголошено перерву до 04.07.2024 та пізніше в судовому засіданні оголошувалися перерви двічі до 30.07.2024 та 13.08.2024, а після заслуховування заключних слів учасників справи, в судовому засіданні оголошувалася перерва до 24.09.2024.
Ухвалою від 30 липня 2024 року судом залишено без розгляду клопотання без номера від 04.07.2024 (вх.№5349 від 04.07.2024) Приватного підприємства "СУЗІР`Я" про долучення доказів як таких, що подані з пропуском процесуального строку, на стадії розгляду справи по суті.
Присутні представники в судовому засіданні підтримали доводи та заперечення, наведені у підготовчому провадженні та у заявах по суті спору з посиланням на долучені докази.
Представник Східного офісу Держаудитслужби в судове засідання не з`явився, а згідно з клопотанням без номера та дати (вх.№2559 від 01.04.2024) просив здійснювати розгляд справи без його участі.
Вишнівецька селищна рада згідно з клопотаннями №01-12/1299 від 12.08.2024 (вх.№6480 від 14.08.2024), №01-12/1487 від 19.09.2024 (вх.№7293 від 20.09.2024), №01-12/1503 від 23.09.2024 (вх.№7364 від 24.09.2024) просила здійснювати розгляд справи без участі її представника.
Оскільки неявка учасників справи, належним чином повідомлених про судове засідання, не є перешкодою для розгляду справи, враховуючи клопотання позивачів, судом розглянуто справу без їхньої участі.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.233 ГПК України, суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Рішення приймаються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу. Після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст.240 ГПК України, у судовому засіданні 24.09.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Фактичні обставини справи.
16.12.2021 Відділом освіти, культури, молоді та спорту Вишнівецької селищної ради в мережі Інтернет на веб-сайті "Prozoпo - публічні закупівлі" опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів за ідентифікатором UA-2021-12-16-019165-с про закупівлю товару «Вугілля кам`яне, код за ДК 021 :2015 09110000-3 Тверде паливо»; обсяг закупівлі - 453 тони. Строк поставки визначено до 01 грудня 2022 року.
Згідно з рішенням тендерного комітету, оформленим протоколом засідання від 04.01.2022, переможцем процедури відкритих торгів визнано Приватне підприємство "Сузір`я", яким запропоновано 29.12.2021 ціну за вугілля кам`яне в розмірі 5490,00грн за 1 тонну.
Як вбачається зі Звіту про результати проведення процедури закупівлі UA-2021-12-16-019165-с, повідомлення про намір укласти договір з переможцем торгів - ПП "Сузір`я" за тендерною пропозицією в сумі 2 486 970,00 грн. з ПДВ, оприлюднено 10.01.2022.
Інформація про дану закупівлю, документи щодо неї є загальнодоступними в мережі Інтернет за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-12-16-019165-c.
26.01.2022 між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Вишнівецької селищної ради як Покупцем та Приватним підприємством "Сузір`я" як Постачальником укладено договір поставки №11/01-22 (далі - договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався поставити Покупцю товар - вугілля кам`яне марки ДГ КОМ (код ДК 021:2015:09110000-3 - Тверде паливо), асортимент, найменування, технічні характеристики, кількість та ціна якого визначається згідно з Специфікації, яка є додатком №1 до цього договору, а Покупець зобов`язався прийняти товар і оплатити його в порядку та на умовах цього договору (пункт 1.1 договору).
У пункті 3.1 договору сторонами визначено ціну договору у розмірі 2 486 970 грн, яка включає в себе всі обов`язкові платежі, що сплачуються Постачальником, вартість доставки товару до місця поставки, навантаження, розвантаження та всі інші витрати Постачальника, пов`язані з виконанням цього договору (пункт 3.2 договору).
Згідно з пунктом 4.1 договору, оплата за поставлений товар здійснюється Покупцем впродовж 15 робочих днів з моменту отримання кожної окремої партії товару на підставі належного оформлених первинних документів (товарно-транспортної накладної, видаткової накладної), наданих при оформленні поставки. Форма розрахунків - безготівкова (пункт 4.2 договором).
Пунктом 5.1 договору сторонами визначено строк (термін) поставки товару - до 1 грудня 2022 року.
Поставка товару здійснюється постачальником за адресами навчальних закладів, що перебувають в підпорядкуванні Покупця, а саме: Великовікнинська загальноосвітня школа I-IIІ ступенів Вишнівецької селищної ради (вулиця Маньовського, село Великі Вікнини Збаразького району Тернопільської області); Дзвинячанський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів імені Івана Гнатюка Вишнівецької селищної ради (вулиця Молодіжна, 4, село Дзвиняча Збаразького району Тернопільської області); Залісецька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів імені Андрія Чабана Вишнівецької селищної ради (вулиця Шевченківська, 10, село Залісці Збаразького району Тернопільської області); Млинівецька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Вишнівецької селищної ради (вулиця Шкільна, 1, село Млинівці Кременецького району Тернопільської області); Устечківська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Вишнівецької селищної ради (вулиця Шкільна, 4Б, село Устечко Кременецького району Тернопільської області).
У розділі шість договору сторонами обумовлено взаємні права та обов`язки.
Зокрема, згідно з пунктом 6.1 договору, Покупець зобов`язався: своєчасно та в повному обсязі сплачувати грошові кошти за поставлений товар (підпункт 6.1.1 договору); приймати поставлений товар відповідно до умов цього договору (підпункт 6.1.2 договору); належним чином виконувати умови цього договору (підпункт 6.1.3 договору), а згідно з пунктом 6.2 Покупець вправі: ініціювати внесення змін до цього договору у порядку, визначеному цим договором (пункт 6.2.1 договору); достроково розірвати цей договір у разі невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобов`язань Постачальником в односторонньому порядку без укладення додаткової угоди, письмово повідомивши про це постачальника за 15 днів до дати розірвання договору з зазначенням дати припинення договору у повідомленні (підпункт 6.2.2 договору); контролювати виконання умов цього договору щодо належної поставки товару підпункт (6.2.3 договору).
Постачальник, в свою чергу, зобов`язався: забезпечити поставку товару у строки, визначені договором (підпункт 6.3.1 договору); забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам, встановленим цим договором (підпункт 6.3.2 договору); надати Покупцю всі необхідні документи, що підтверджують якість товару (підпункт 6.3.3 договору); надати Покупцю всі необхідні документи для прийому товару (підпункт 6.3.4 договору); належним чином виконувати умови цього договору (підпункт 6.3.5 договору).
Згідно з пунктом 6.4.1 договору, Постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлений товар.
У пункті 11.5 договору сторонами визначено, що відповідно до положень частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі окрім:
- зменшення обсягів закупівлі зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника (пункт 11.5.1 договором);
- збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю (пункт 11.5.2 договору);
- покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі про закупівлю ;пункт 11.5.3 договору);
- продовження строку дії договору про закупівлю про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (пункт 11.5.4 договору);
- погодження зміни ціни в договорі в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання товару на ринку (п.11.5.5 договору);
- зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку із зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування (пункт 11.5.6 договору);
- зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts ARGUS регульованих цін тарифів і нормативі, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (пункт 11.5.7 договору);
- змін умов у зв`язку із продовженням дії договору про закупівлю на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено у встановленому порядку (п.11.5.8 договору).
Договір набрав чинності з дати його підписання та діяв до 31.12.2022 включно, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
Ціну на вугілля кам`яне марки ДГ КОМ, код ДК 021:2015:09110000-3 - Тверде паливо визначено сторонами у Специфікації (додаток №1 до договору) в розмірі 5 490,00 грн за тонну. Обсяг поставки становив 453тонни вугілля кам`яного, загальною вартістю 2 486 970,00грн.
В подальшому, сторонами укладено до договору дві додаткові угоди, згідно з умовами яких внесено зміни до договору щодо ціни вугілля кам`яного та обсягів його поставки.
Так, 16.03.2022 ПП "Сузір`я" звернулося до Відділу освіти з листом-проханням №1330, у якому, посилаючись на ріст ціни на вугілля кам`яне, просило внести зміни до договору №11/01-22 від 26.01.2022 на підставі пп.11.5.2 п.11.5 договору шляхом підняття ціни до 10%, а саме до 6038,00грн за 1 тонну.
До вказаного листа було долучено копію цінової довідки Львівської торгово-промислової палати №19-09/139 від 16.03.2022, в якій міститься інформація щодо рівня цін за 1 тонну вугілля кам`яного марки ДГ КОМ на ринку України станом на 04.01.2022 від 5 400,00 грн та станом на 16.03.2022 від 6400,00 грн.
16.03.2022 сторонами підписано додаткову угоду №1 до договору, згідно з якою внесено зміни до договору та Специфікації та, відповідно, визначено ціну поставки вугілля в об`ємі 24,6тонн за ціною 5 490,00грн (загальна вартість 135 054,00грн) та 389,52тонн по ціні 6 038,00грн (загальна вартість 2 351 916,00грн); всього 414,12тонни кам`яного вугілля, загальною вартістю 2 486 970,00грн. Додаткова угода №1 до договору вступила в силу з моменту її підписання та є невід`ємною частиною договору (п. 2 додаткової угоди).
У листі від 27.07.2022 ПП "Сузір`я" просило Відділ освіти укласти додаткову угоду, збільшивши ціну за одиницю товару до 10%, а саме до 6 641,00грн (лист №2025 від 27.07.2022), зазначивши про підвищення ціни на вугілля кам`яне, на підтвердження чого долучило цінову довідку Львівської торгово-промислової палати №19-09/346 від 27.07.2022, в якій наведено інформацію щодо ціни за однієї тонни вугілля кам`яного марки ДГ КОМ на ринку України станом на 27.07.2022 в розмірі від 7 600,80грн до 7 900,00грн за 1 тонну.
01.08.2022 сторонами підписано додаткову угоду №2 до договору, якою внесено зміни до договору та викладено Специфікацію у новій редакції, де зазначено, що поставці підлягає вугілля марки ДГ КОМ в кількості 24,6т за ціною 5490,00грн (загальна вартість 135 054,00грн), 71,667т за ціною 6038,00грн та 288,99т (загальна вартість 432 727,40грн) за ціною 6641,00 грн за 1 тонну (загальна вартість 1 919 188,60грн). Додаткова угода №2 до договору вступила в силу з моменту її підписання та є невід`ємною частиною договору (п. 2 додаткової угоди).
На виконання умов договору Постачальником було передано, а Покупцем прийнято вугілля в загальному обсязі 385,26 тонн на загальну суму 2 486 970,00грн, а саме:
- за ціною 4575,00грн (без ПДВ) (5490грн з ПДВ) згідно з видатковою накладною №ПН-00578 від 10.03.2022 - 24,600 тон на суму 135 054,00 грн (з ПДВ);
- за ціною 5031,67грн (без ПДВ) (6038,00грн з ПДВ) згідно з видатковими накладними: №ПН-00722 від 16.03.2022 - 22,367 тон на суму 135 054,00грн (з ПДВ); №ПН-00631 від 28.03.2022 - 49,300 тон на суму 297 673,40грн (з ПДВ);
- за ціною 5534,17грн (без ПДВ) (6641,00грн з ПДВ) згідно з видатковими накладними: №ПН-01951 від 16.09.2022 - 24,600 тон на суму 163 368,60грн (з ПДВ); №ПН-01952 від 16.09.2022 - 25,200 тонн на суму 167 353,20грн (з ПДВ); №ПН-02340 від 13.10.2022 - 24,600 тонн на суму 163 368,60грн (з ПДВ); №ПН-02341 від 13.10.2022 - 20,200 тон на суму 134 148,20грн (з ПДВ); №ПН-02342 від 13.10.2022 - 11,000 тонн на суму 73 051,00грн (з ПДВ); №ПН-02374 від 17.10.2022 - 20,500 тонн на суму 136 140,50грн (з ПДВ); №ПН-02375 від 17.10.2022 - 12,000 тонн на суму 79 692,00грн (з ПДВ); №ПН-02376 від 17.10.2022 - 23,800 тонн на суму 158 055,80грн (з ПДВ); №ПН-02464 від 20.10.2022 - 24,000 тонн на суму 159 384,00грн (з ПДВ); №ПН-02586 від 01.11.2022 - 20,000 тонн на суму 132 820,00грн (з ПДВ); №ПН-02587 від 01.11.2022 - 10,000 тонн на суму 66 410,00грн (з ПДВ); №ПН-02622 від 01.11.2022 - 24,000 тонн на суму 159 384,00грн (з ПДВ); №ПН-02623 від 01.11.2022 - 11,000 тон на суму 73 051,00 грн (з ПДВ); №ПН-02624 від 01.11.2022 - 18,000 тонн на суму 119 538,00 грн (з ПДВ); №ПН-02628 від 02.11.2022 - 20,090 тонн на суму 133 423,70грн (з ПДВ).
Даний обсяг вугілля, за вказаною в накладних ціною, прийнято Відділом освіти без жодних зауважень щодо якості, кількості та вартості, що також підтверджується Актами прийому-передачі та товарно-транспортними накладними, які підписані Покупцем.
Оплату за поставлений товар Відділом освіти, культури, молоді та спорту Вишнівецької селищної ради проведено в повному обсязі, в розмірі 2 486 970,00грн, що вбачається з платіжних доручень №134 від 10.03.2022 на суму 135 054,00 грн, №158 від 18.03.2022 на суму 135 054,00 грн, №196 від 28.03.2022 на суму 297 643,40 грн, №531 від 19.09.2022 на суму 167 353,20 грн, №535 від 26.03.2022 на суму 163 368,60 грн, №601 від 17.10.2022 на суму 134 148,20 грн, №602 від 17.10.2022 на суму 73 051,00 грн, №604 від 18.10.2022 на суму 163 368,60 грн, №607 від 21.10.2022 на суму 158 055,80 грн, №608 від 21.10.2022 на суму 159 384,00 грн, №642 від 01.11.2022 на суму 132 820,00 грн, №643 від 01.11.2022 на суму 66 410,00 грн, №644 від 01.11.2022 на суму 73 051,00 грн, №645 від 01.11.2022 на суму 159 3 84,00 грн, №646 від 01.11.2022 на суму 119 538,00грн, №647 від 02.11.2022 на суму 133 423,70 грн, №690 від 09.11.2022 на суму 136 140,50 грн, №691 від 09.11.2022 на суму 79 692,00 грн).
Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області проведено моніторинг даної закупівлі UA-2021-12-16-019165-с, в межах якого проаналізовано: річний план закупівель Відділу освіти, культури, молоді та спорту Вишнівецької селищної ради (далі Замовник) на 2021 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію, затверджену протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 16.12.2021 № 1612/1, роз`яснення від 16.12.2021 на звернення за роз`ясненнями до тендерної документації від 16.12.2021, тендерну пропозицію учасника - Приватного підприємства "Сузір`я", протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 10.01.2021 № П10/01, повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, договір поставки від 26.01.2022 №11/01-22, укладений між Замовником та ПП "Сузір`я", додаткові угоди від 16.03.2022 №1, від 01.08.2022 №2 до договору, повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю, пояснення, надані Відділом освіти через електронну систему закупівель, листи ПП "Сузір`я" від 16.03.2022 та від 27.07.2022, цінові довідки Львівської торгово-промислової палати від 16.03.2022 №19-09/139, від 27.07.2022 № 19-09/346, надані з поясненнями.
За результатами моніторингу складено Висновок, відповідно до якого за результатом аналізу питання законності внесення змін до договору (укладення додаткових угод) установлено, що без документального підтвердження коливання цін товару на ринку, таке збільшення вартості товару є порушенням вимог пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Даний Висновок Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області від 03 грудня 2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-12-16-019165-c, проведеної за замовленням Відділу освіти, культури, молоді та спорту Вишнівецької селищної ради, за предметом закупівлі за ДК 021:2015-09110000-3 Тверде паливо, був предметом судового оскарження ПП "Сузір`я".
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2023 року у справі №380/10236/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/112941317), залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/115422877), відмовлено у задоволенні позовних вимог ПП «Сузір`я» про визнання протиправним та скасування висновку від 03 грудня 2022 року Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області
Так, адміністративним судом серед обставин укладення додаткових угод встановлено, що ПП «Сузір`я», скеровуючи пропозицію про внесення змін до договору поставки, на підтвердження росту ціни на товар надало Відділу 16.03.2022 копію довідки Львівської торгово-промислової палати №19-09/139 від 16.03.2022. Додаткову угоду №1, підписану сторонами 16.03.2022, якою внесено зміни в частині підвищення ціни на товар, а саме на вугілля марки ДГ КОМ в кількості 389,519 т за ціною 6 038,00 грн (в т.ч. ПДВ) за 1 тонну. 27.07.2022 ПП «Сузір`я» разом з пропозицією про внесення змін до договору поставки №11/01-22 в частині підняття ціни до 6641,00 грн за 1 тонну на підтвердження факту росту ціни надано копію довідки Львівської торгово-промислової палати №19-09/346 від 27.07.2022, додаткову угоду від 01.08.2022 №2 до договору про внесення змін в частині підвищення ціни на товар - вугілля марки ДГ КОМ в кількості 288,99 т за ціною 6,641,00 грн за 1 тонну (в т.ч. ПДВ).
Судами встановлено, що відповідно до довідки Львівської торгово-промислової палати №19-09/139 від 16.03.2022 значення вартості товару на внутрішньому ринку без врахування послуг транспортування може складати станом на 16.03.2022 від 6400,00 грн/т до 6500,40 грн/т. У довідці Львівської торгово-промислової палати №19-09/139 від 16.03.2022 вказано лише мінімальну та максимальну ціну на внутрішньому ринку на один день - 16.03.2022. У довідці Львівської торгово-промислової палати №19-09/346 від 27.07.2022 вказано лише мінімальну та максимальну ціну на внутрішньому ринку на один день - 27.07.2022 року.
За висновком суду, вказані документи містять лише інформацію стосовно мінімальної та максимальної ціни на внутрішньому ринку палива за одну тонну у березні та у липні 2022 року. При цьому відомостей щодо коливання ціни, тобто, її відмінності від середньої ціни, яка існувала станом на момент укладання договору (січень 2022 року), згадані документи не містять. Доказів підняття ціни з січня до березня та до липня 2022 року не надано. Відтак, суди виснували, що надані докази не містять належного обґрунтування для зміни ціни за одиницю товару, тобто наявність встановлених пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII умов для внесення змін до істотних умов договору від 26 січня 2022 року №11/01-22.
Судами зазначено, що при відсутності документального підтвердження коливання цін на вугілля кам`яне на ПП "Сузір`я", Замовником необґрунтовано прийнято рішення щодо укладення додаткових угод від 16.03.2022 №1 та від 01.08.2022 №2.
З метою усунення виявленого Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області порушення вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" Відділ освіти, культури, молоді та спорту Вишнівецької селищної ради звернувся до ПП "Сузір`я" з вимогою від 02.12.2022 №01-07/743 про повернення коштів за придбаний товар за цінами, встановленими додатковими угодами від 16.03.2022 №1 та від 01.08.2022 №2 до договору, однак таку підприємством не задоволено (лист від 09.12.2022 №3378).
Окрім того, Відділ освіти, культури, молоді та спорту Вишнівецької селищної ради звертався до ПП "Сузір`я" з претензією від 25.04.2023 за №01-05/263 про повернення коштів. У відповідь в листі від 26.04.2023 №154 ПП "Сузір`я" висловило незгоду з доводами, наведеними у претензії, просило надати підприємству копію Акту ревізії №03-22/2 від 28.03.2022, а сплачені зайво грошові кошти не повернуло.
Зазначені обставини стали підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом про визнання недійсними додаткових угод №1 від 16.03.2022 та №2 від 01.08.2022 до договору та стягнення надмірно сплачених бюджетних коштів.
На думку прокурора, укладення Відділом освіти оскаржуваних додаткових угод та здійснення закупівлі твердого палива за завищеними цінами фактично призвело до зменшення загального обсягу поставки вугілля, а також до надмірної сплати відповідачу коштів в сумі 371 909,07грн, порівняно з ціною за одиницю товару, яку було передбачено первинними умовами договору та Специфікацією.
Щодо підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором.
Приписами ч. 3 ст. 4, ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України унормовано, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
З системного аналізу вказаних вище норм слідує, що на відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи, передбачені ст. 53 ГПК України, повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов`язки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Необхідною умовою такої участі є норми матеріального права, які визначають окремі випадки такої участі, тобто особи, перелічені статтею 53 ГПК України, можуть звернутися до суду із позовною заявою або беруть участь в процесі лише у випадках, чітко встановлених законом.
Так, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18.
Відповідно до ч. 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Згідно з ч. 4, 7 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
Частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.
Даний позов прокурором подано в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, Східного офісу Держаудитслужби, Відділу освіти, культури, молоді та спорту Вишнівецької селищної ради, Вишнівецької селищної ради, у зв`язку із невиконанням ними своїх обов`язків щодо захисту інтересів держави у суді.
Відповідно до частини 4 статті 7 Закону України «Про публічні закупівлі» контроль у сфері закупівель здійснює, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (Державна аудиторська служба України).
Згідно з ч. 1 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Пунктами 8, 10, 11, 12 частини 1 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено право Держаудитслужби, зокрема порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, тощо.
Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення), визначено, що реалізуючи державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель, Державна аудиторська служба України, яка є центральними органами виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, має право звертатися до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Згідно з підпунктами 3, 4, 9 пункту 4 цього Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.
У відповідності до пп. 20 п. 6 зазначеного Положення Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушеннями законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.
Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7 Положення).
Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі №826/9672/17).
З урахуванням наведеного, Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель. Аналогічний висновок у подібних правовідносинах щодо визначення позивачем у справі офісу Держаудитслужби викладено у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі 911/1497/18, від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18.
Постановою Кабінету Міністрів України №266 від 06.04.2016 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби» затверджено перелік міжрегіональних територіальних органів Держаудитслужби України. Відповідно до п.1 вказаної постанови міжрегіональні територіальні органи Держаудитслужби за переліком згідно додатку 1 утворюються як юридичні особи публічного права.
Відповідно до наказу Держаудитслужби України №23 від 02.06.2016 затверджено Положення про Західний офіс Держаудитслужби, згідно якого Західний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській, Тернопільській, Чернівецькій, Хмельницькій областях. Повноваження Західного офісу Держаудитслужби, що визначені зазначеним наказом, кореспондуються із Положенням про Державну аудиторську службу України.
Таким чином, Західний офіс Державної аудиторської служби України є органом, уповноваженим державою на здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах на території Тернопільської області.
Невід`ємною частиною підстав для представництва прокурором інтересів держави, є нездійснення чи неналежне здійснення захисту порушених інтересів відповідним суб`єктом владних повноважень. При цьому «нездійснення або неналежне здійснення суб`єктом владних повноважень своїх функцій» обґрунтовується та доводиться прокурором у кожному конкретному випадку самостійно з огляду на конкретні обставини справи.
Прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно (правова позиція Верховного Суду у справі № 927/246/18 від 06.02.2019).
У п. 77 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено висновок щодо застосування ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» у спірних правовідносинах, з якого вбачається, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
З матеріалів справи вбачається, що Кременецькою окружною прокуратурою у листі від 03.01.2024 №51/1-39 вих-24 звернуто увагу Західного офісу Держаудитслужби на те, що ним не використано всі можливості для усунення порушень в межах визначених законодавством повноважень, в тому числі, в судовому порядку.
Листом від 15.01.2024 № 131913-17/186-2024 Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області повідомило окружну прокуратуру, що такі заходи має вжити Відділ освіти, у зв`язку з чим Управлінням відповідні заходи не вживались і вживатись не будуть.
Також вказані у позові порушення законодавства про публічні закупівлі виявлені Управлінням Східного Офісу Держаудислужби в Кіровоградській області в ході моніторингу процедури закупівлі UA-2021-12-16-019165-с.
Згідно з Положенням про Східний Офіс Держаудитслужби, затвердженим наказом Держаудитслужби України №23 від 02.06.2016, Східний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління в Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській областях. Повноваження Східного офісу Держаудитслужби, визначені зазначеним наказом кореспондуються із Положенням про Державну аудиторську службу України.
Кременецькою окружною прокуратурою у листі від 03.01.2024 №51/1-38 вих-24 звернуто увагу Східного офісу Держаудитслужби на необхідність використання всіх можливостей для усунення порушень в межах визначених законодавством повноважень, в тому числі, в судовому порядку. Однак, листами від 17.01.2024 №040425-17/419-2024, від 17.01.2024 №041125-17/147-2024 Східний офіс Держаудитслужби повідомив, що законом не передбачено вжиття таких заходів як звернення органів державного фінансового контролю до суду.
Як вже наводилося судом раніше, пунктом 8 ч. 1 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено право стягнення з підконтрольного органу саме отриманих, а не витрачених коштів, і жодним чином не обмежує право у стягненні коштів, отриманих постачальником.
При цьому єдиною ефективною підставою повернення втрачених коштів бюджету є застосування юридичних наслідків недійсності правочину. У свою чергу, належним способом досягнення такої мети, є визнання угод недійсними в судовому порядку.
За змістом ст. 215 ЦК України та ст. 202 ГК України виключно до компетенції суду належить питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, зокрема у сфері публічних закупівель.
Таким чином, Держаудитслужба вправі не лише ініціювати звернення до суду про визнання недійсними додаткових угод, але й повинна самостійно порушувати ці питання в судовому порядку (у разі відповідної бездіяльності таких органів).
Отже, орган Держаудитслужби може і має бути позивачем за відповідним позовом про визнання недійсним договору.
Аналогічні висновки неодноразово висловлювались Верховним Судом, зокрема об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, а також в низці інших судових справ.
Утім, ні Західним офісом Держаудитслужби, ані Східним офісом Держаудислужби в Кіровоградській області відповідного позову про визнання недійсними спірних додаткових угод не подано.
Отже, з боку органів, уповноважених державою на захист її інтересів, допущено нездійснення відповідного захисту - до суду позов не пред`являвся, що свідчить про невжиття належних та ефективних заходів для усунення порушень у сфері публічних закупівель.
Пунктом 13 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України визначено, що видатками бюджету є кошти, спрямовані на виконання бюджетних програм, передбачених відповідним бюджетом.
Відповідно до пункту 6 ч.1 ст.7 указаного Кодексу визначено, що бюджетна система України функціонує, зокрема, за принципом ефективності та результативності, який означає, що при виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
У свою чергу, практична реалізація вказаного принципу бюджетної системи України під час здійснення видатків бюджету досягається завдяки Закону України «Про публічні закупівлі», метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції. Так, відповідно до ст. 3 цього Закону (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції серед учасників і максимальної економії, ефективності та пропорційності.
Проте, порушення учасниками закупівель вимог Закону України «Про захист економічної конкуренції», спрямованого на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин, нівелює можливість втілення вказаних принципів бюджетної системи України та публічних закупівель, призводить до неефективного та неекономного використання бюджетних коштів для придбання товарів, робіт і послуг.
Щодо пред`явлення позову в інтересах Вишнівецької селищної ради.
Частиною 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Статтею 4 цього Закону визначено основні принципи місцевого самоврядування, серед яких, зокрема, поєднання місцевих і державних інтересів.
Відповідно до ч. 3, 6 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів.
Таким чином, органом, уповноваженим державою на виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах є Вишнівецька селищна рада, як орган місцевого самоврядування, якому підпорядковується Відділ освіти Вишнівецької селищної ради (сторона договору №11/01-22 від 26.01.2022).
Крім того, слід врахувати, що селищною радою в межах наданих законом повноважень затверджується міський бюджет, вносяться зміни до нього, затверджується звіт про виконання відповідного бюджету, зокрема кошти для оплати вугілля кам`яного Відділу освіти, молоді та спорту Вишнівецької селищної ради були виділені при формуванні бюджету на 2022 рік з місцевого бюджету загального фонду на підставі рішення сесії Вишнівецької селищної ради №1580 від 23.12.2021.
За наведених обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування.
Прокуратурою повідомлено Вишнівецьку селищну раду про виявлені за результатами фінансового моніторингу порушення законодавства при укладенні додаткових угод № від 16.03.2022 та №2 від 01.08.2022 до договору №11/01-22 від 26.01.2022, тому просила повідомити про вжиті заходи щодо усунення виявлених порушень, у тому числі щодо подання відповідного позову до суду (лист за вих. №51/1-205 ВИХ-24 від 12.01.2024), однак листом №01-12/109 від 19.01.2024 Вишнівецькою селищною радою повідомлено, що згідно планових бюджетних асигнувань на 2024 рік в бюджеті Вишнівецької селищної ради не заплановані видатки для сплати судового збору за пред`явлення зазначеного позову.
Відповідно до Положення про Відділ освіти культури молоді та спорту Вишнівецької селищної ради, затвердженого рішенням Вишенівецької селищної ради №2094 від 4 липня 2022 року, Відділ освіти культури молоді та спору спорту Вишнівецької селищної ради створений Вишнівецькою селищною радою Тернопільської області відповідно до статей 26 32 54 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", є її виконавчим органом та у своїй діяльності підзвітний, підконтрольний Вишневецькій селищній раді, підпорядкований виконавчому комітету, селищному голові, заступнику селищного голови відповідно до розподілу обов`язків (пункт 1.2 Положення).
Згідно з пунктами 1.4, 2.3 Положення, Відділ фінансується за рахунок коштів бюджету Вишнівецької селищної ради в межах асигнувань, затверджених селищною радою, а також коштів державного бюджету в межах виділених субвенцій та дотацій.
Відділ освіти культури молоді та спорту Вишнівецької селищної ради є головним розпорядником бюджетних коштів за видатками в галузі освіти культури молоді та спорту (пункт 2.5 Положення).
Відповідно до пунктів 4.2.18, 4.2.19 Положення, Відділ наділений повноваженнями: щодо внесення пропозиції про обсяги бюджетного фінансування закладів освіти та установ освіти, які перебувають у комунальній власності, аналізує їх використання; щодо організації підготовки закладів освіти до нового навчального року, зокрема, до роботи в осінньо-зимовий період, проведення поточного та капітального ремонту приміщень
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, є місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.
Відділ освіти є виконавчим органом місцевої ради, який у розумінні ст. 22 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів (за рахунок яких здійснювалася закупівля вугілля кам`яного за договором), що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету та зобов`язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та публічних закупівель.
Прокурор звертався до Відділу освіти Кривоозерської селищної ради із запитами в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» від 12.01.2023 № 54-189ВИХ-23 і від 25.05.2023 № 54-2524ВИХ-23, у яких повідомив про виявлені за результатами фінансового моніторингу порушення законодавства при укладенні між Відділом та відповідачем спірних додаткових угод до договору №11/01-22 від 26.01.2022, а також просив повідомити про вжиті заходи щодо усунення виявлених порушень, у тому числі щодо подання відповідного позову до суду.
Згідно з пунктом 4.6 Положення, Відділ може бути стороною у адміністративному, господарському та третейському судах, а також судах загальної юрисдикції.
Отже, Відділ освіти, молоді та спорту Вишнівецької селищної ради є закладом, який наділений повноваженнями щодо звернення до суду з позовними вимогами, зокрема й про стягнення безпідставно сплачених бюджетних коштів.
Утім, Відділом освіти, молоді та спорту Вишнівецької селищної ради у листах від 29.12.2023 №01-05/783, від 18.01.2024 №01-05/21 повідомлено Кременецьку окружну прокуратуру про необхідність вжиття заходів представницького характеру з метою стягнення з ПП «Сузір`я» 371909,07грн, посилаючись на відсутність, згідно з плановими бюджетними асигнуваннями на 2024 рік, в бюджеті Вишнівецької селищної ради видатків для сплати Відділом судового збору за подання відповідного позову.
Така поведінка Відділу свідчить про його бездіяльність щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що прокурор правильно визначив позивачів у цій справі, оскільки Відділ є замовником послуг при здійсненні процедури закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів згідно з законодавством України, Вишнівецька селищна рада є органом місцевого самоврядування, яким утворено Відділ та якому останній підпорядковується, а територіальні органи Державної аудиторської служби є органами, уповноваженими державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель.
Підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка Західного та Східного офісів Держаудитслужби як органу, який здійснює моніторинг закупівлі, і у разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень, у тому числі шляхом подання позову про визнання додаткових угод недійсними, та Відділу, який є стороною спірного правочину, юридичною особою, що може від свого імені придбати майнові права та нести обов`язки; є розпорядником бюджетних коштів та здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок коштів місцевого бюджету згідно з законодавством України і має право звернутись до суду щодо захисту порушених інтересів.
Отже, компетентні органи були достеменно обізнані з фактом порушення законодавства у сфері публічних закупівель, а у позивачів було достатньо часу для вжиття необхідних заходів з метою реагування на порушення інтересів держави, проте вони самостійно не вжили заходів на захист інтересів держави в суді шляхом подання позову про визнання спірних додаткових угод недійсними та стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів.
З огляду на викладене, суд погоджується з доводами прокурора, що внаслідок невжиття належних заходів Західним та Східним офісами Державної аудиторської служби України, Вишнівецькою селищною радою та Відділом освіти, молоді та спорту Вишнівецької селищної ради інтереси держави залишилися незахищеними, а тому у прокурора виникло не тільки право, а й обов`язок відреагувати на це порушення шляхом пред`явлення до суду позову.
Прокурором дотримано вимоги ст.23 Закону України «Про прокуратуру» та попередньо, до пред`явлення позову, листами №№51/1-800ВИХ-24, 51/1-801ВИХ24, 51/1-798ВИХ-24 від 19.02.2024, повідомлено позивачів про прийняте рішення щодо представництва інтересів держави шляхом пред`явлення до суду цього позову.
При цьому суд враховує, що можливість використання відповідачем безпідставно набутого майна, яким виступають у даному випадку грошові кошти, становить суспільний інтерес, а їх неповернення не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права у країні. Разом з тим, потенційно факт перерахування відповідачу зайвих бюджетних коштів порушує вимоги чинного законодавства, принципи максимальної економії та ефективності, а тому призводить до протиправного витрачання публічних коштів, унеможливлює раціональне та ефективне їх використання. Зазначене підриває фінансово-економічні основи держави та не сприяє забезпеченню виконання нею основних функцій та завдань. Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.
Мотиви, оцінка суду та норми закону, з яких суд виходить, ухвалюючи рішення.
Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
За приписами статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається його змістом, а тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків, тобто дослідити відповідні умови договору з зазначенням своїх висновків за результатами такої оцінки у прийнятому судовому рішенні.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.05.2023 у справі №914/4127/21.
Даючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами в ході виконання договору №11/01-22 від 26.01.2022, суд доходить висновку, що такий за своєю правовою природою є договором поставки, за яким, відповідно до статті 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 цієї статті визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін
Відповідно до статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Таким чином, укладення ПП "СУЗІР`Я" та Відділом освіти, молоді та спорту Вишнівецької селищної ради договору поставки №11/01-22 від 26.01.2022 було спрямоване на отримання останнім товару та одночасного обов`язку по здійсненню його оплати.
З`ясовано, що 26.01.2022 за результатами проведеної процедури закупівлі за ідентифікатором UA-2021-12-16-019165-с між Відділом як Покупцем та Підприємством як Постачальником укладено договір поставки №11/01-22, відповідно до якого Підприємство зобов`язалося поставити Відділу 453тонни вугілля кам`яного марки ДГ КОМ, код ДК 021:2015:09110000-3 - Тверде паливо за ціною 5490,00 грн за тонну та загальною вартістю 2 486 970,00грн.
В подальшому сторонами в березні та в серпні 2022 року укладено дві додаткові угоди, відповідно до яких внесено зміни до договору поставки №11/01-22 від 26.01.2022.
Так, 16.03.2022 сторонами підписано додаткову угоду №1, якою визначено загальний обсяг поставки вугілля кам`яного - 414,12тонн та загальну вартість договору - 2 486 970,00грн, з яких: 24,6тон за ціною 5490,00грн на суму 135054,00грн та 389,52грн за ціною 6038,00грн на суму 2 351 916,00грн.
Згідно з додатковою угодою №2 від 01.08.2024, сторонами визначено загальний обсяг поставки вугілля кам`яного - 385,257тонн на загальну суму 2 486 970,00грн, з яких: 24,6тонн за ціною 5490,00грн, загальною вартістю 135054,00грн: 71,667тонн за ціною 6038,00грн, загальною вартістю 432 727,40грн; 288,99тонн за ціною 6641,00грн, загальною вартістю 1 919 188,60грн.
Отже, внаслідок укладення додаткових угод до договору двічі збільшено ціну вугілля кам`яного та, одночасно, зменшено обсяг поставки. Додатковою угодою від 16.03.2022 №1 збільшено ціну вугілля кам`яного з 5 490,00грн за тонну до 6 038,00 грн за тонну, внаслідок чого ціну вугілля кам`яного піднято на 548 грн, що становить 9 ,98% первісної вартості товару. Додатковою угодою від 01.08.2022 №2 збільшено ціну вугілля кам`яного з 6 038,00 грн за тонну (тобто ціни, визначеної додатковою угодою №1) до 6 641,00 грн за тонну.
Таким чином, ціну вугілля кам`яного в порівнянні з ціною, визначеною додатковою угодою №1, піднято на 603 грн, та у відношенні до первісної вартості товару піднято на 1 151 грн, що становить 20,96% первісної вартості.
Внаслідок таких змін щодо обсягу поставки та ціни товару, внесених додатковими угодами №1 від 16.03.2022, №2 від 01.08.2022 до договору, сторонами перевищено 10% максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі.
Суд зазначає, що ПП "Сузір`я" у тендерній документації запропонувало ціну вугілля кам`яного в сумі 5490,00 грн за 1 тонну, знаючи, що вартість доставки товару у дану ціну не входить, водночас, долучивши до своєї цінової пропозиції довідку №19-09/139 від 16.03.2022 Львівської торгово-промислової палати, у якій вказано, що згідно з проведеним пошуком інформації, значення вартості кам`яного вугілля марки ДГ КОМ на внутрішньому ринку без врахування послуг транспортування може складати станом на 04.01.2022 - від 5400,00 грн/т до 5700,00 грн/т. Тобто, ПП "Сузір`я" було запропоновано мінімальну ціну товару, з врахуванням, що така ціна включає доставку товару, згідно з наданої підприємством довідки Львівської торгово-промислової палати №19-09/139 від 16.03.2022.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина 2 статті 215 ЦК України).
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначені у Законі, а тому до спірних правовідносин застосовуються норми Закону.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1 статті 41 Закону).
Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин 1-3 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
За частиною 2 статті 189 ГК України ціна є істотною умовою господарського договору.
Згідно з частиною 1 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Згідно із частинами 3, 4 статті 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 4 статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива лише, якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Між тим, у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини 5 статті 41 Закону, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
В іншому випадку не досягається мета Закону, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.
Наведене підтверджується також історичним тлумаченням норм пункту 2 частини 5 статті 41 Закону. У цьому Законі (у редакції до 19.04.2020) норма пункту 2 частини 5 статті 41 була викладена в статті 36 та мала такий зміст: "Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі".
Отже, вказана норма Закону (в редакції до 19.04.2020) не дозволяла зміни ціни за одиницю товару більше ніж на 10% від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю, проте не обмежувала сторони в можливості багато разів змінювати (не було обмежень щодо строків зміни ціни) таку ціну протягом дії договору в межах встановлених 10% у разі коливання ціни такого товару на ринку.
Зазначена норма була змінена Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" №114-IX від 18.09.2019 року (далі - Закон №114-ІХ), яким Закон було викладено в новій редакції. У новій редакції зазначена норма була викладена в пункті 2 частини 5 статті 41 Закону та доповнена умовою, що така зміна ціни в бік збільшення не може відбуватись частіше ніж один раз на 90 днів, крім закупівлі бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії.
Отже, в новій редакції норма пункту 2 частини 5 статті 41 Закону не змінила свого змісту щодо розміру зміни ціни за одиницю товару (не більше ніж на 10% від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю), проте була доповнена умовою, яка обмежила строки зміни такої ціни, а саме не частіше ніж один раз на 90 днів.
Системний аналіз положень статей 651, 652 ЦК України та положень пункту 2 частини 5 статті 41 Закону дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №927/636/21, від 07.12.2022 у справі №927/189/22, від 16.02.2023 у справі №903/383/22).
Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договору і до внесення відповідних змін до нього, оскільки частиною 5 статті 41 Закону урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища, як коливання ціни на ринку.
Виходячи із викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладення).
Однак постачальнику слід не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №927/491/19 від 18.06.2021).
Суд зазначає, що Торгово-промислова палата України у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації, тому довідки, експертні висновки Торгово-промислової палати України, тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Такі докази можуть досліджуватися судом та оцінюватися за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точки зору саме факту коливання ціни на товар.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.03.2024 у справі №918/308/23.
Пунктом 11.5.2 договору від 26.01.2022 передбачено можливість збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків, відповідно до вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
З`ясовано, що відповідач двічі звертався до Відділу з пропозиціями укласти додаткові угоди про збільшення ціни товару, посилаючись на ріст ціни на вугілля кам`яне, в тому числі марки ДГ КОМ 13-100, долучивши до звернень довідки Львівської торгово-промислової палати №19-09/139 від 16.03.2022 та №19-09/346 від 27.07.2022.
Зі змісту довідки Львівської торгово-промислової палати №19-09/139 від 16.03.2022 слідує, що така містить лише мінімальну та максимальну ціну товару на внутрішньому ринку на один день - 16.03.2022. Окрім того, довідка від 16.03.2022 №19-09/139 не може слугувати підставою для збільшення ціни на товар, оскільки вона містить інформацію, необхідну для розрахунку коливання ціни на вугілля кам`яне марки ДГ КОМ за період з 04.01.2022 по 16.03.2022, що включає період до підписання договору, а саме - з 04.01.2022 по 15.03.2022 (договір поставки укладено 26.01.2022).
Довідка Львівської торгово-промислової палати №19-09/346 від 27.07.2022 містить лише мінімальну та максимальну ціну на внутрішньому ринку на один день - 27.07.2022. У цій довідці зазначено інформацію щодо ціни на вугілля кам`яне марки ДГ КОМ станом на одну дату (27.07.2022) на підставі інформації, отриманої від трьох потенційних контрагентів даного товару станом на конкретну дату (27.07.2022) та не містить інформацію, необхідну для розрахунку коливання ціни на вугілля кам`яне марки ДГ КОМ на ринку або відсоток коливання ціни на товар на ринку протягом періоду з дня укладання додаткової угоди №1 до договору (16.03.2022) до дня укладання додаткової угоди № 2 до договору (01.08.2022).
Таким чином, дані довідки містять лише інформацію стосовно мінімальної та максимальної ціни на внутрішньому ринку палива за одну тонну у березні та у липні 2022 року. При цьому відомостей щодо коливання ціни, тобто, її відмінності від середньої ціни, яка існувала станом на момент укладання договору (січень 2022 року), довідки не містять.
Дані обставини встановлені у постанові адміністративного суду у справі №380/10236/23, а тому не підлягають доведенню заново при розгляді даної справи.
Отже, надані ПП "СУЗІР`Я" цінові довідки торгово-промислової палати не встановлюють наявності факту коливання ціни у відповідні проміжки часу, надана інформація має лише довідковий характер, відповідно дані, викладені у них не можуть підтверджувати наявність коливання ціни з моменту укладення договору до внесення змін до нього в кожному з двох випадків.
Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду України у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.01.2020 у справі №907/788/18.
Відсутність документального підтвердження коливання (підвищення) ціни на вугілля кам`яне у період після укладення основного договору до внесення змін до нього свідчить, що додаткові угоди №1 від 16.03.2022 та №2 від 01.08.2022 укладені з порушенням приписів п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
При цьому, суд враховує правову позицію Верховного Суду, в якій неодноразово наголошувалося на необхідності врахування принципу добросовісності (пункт 6 статті 3 ЦК України) - стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (постанови від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, від 28.09.2021 у справі №918/1045/20).
Доктрина "venire contra factum proprium" (заборони суперечливої поведінки), в основі якої лежить принцип добросовісності, базується ще на римській максимі - "non concedit contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них.
Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №910/9351/20, від 09.06.2021 у справі №911/3039/19, від 08.09.2021 у справі №910/10444/20.
Метою прийняття Закону №114-ІХ було удосконалення системи публічних закупівель, спрямованої на розвиток конкурентного середовища та добросовісної конкуренції у сфері закупівель, а також забезпечення виконання міжнародних зобов`язань України у сфері публічних закупівель, у тому числі протидії "ціновому демпінгу" коли учасник процедури закупівлі пропонує значно занижену ціну товару, щоб перемогти, а потім через додаткові угоди суттєво збільшує ціну товару та відповідно зменшує обсяг закупівлі, чим нівелює результати публічної закупівлі.
За такої мети очевидно, що зміни, внесені законодавцем Законом №114-ІХ у вказану норму пункту 2 частини 5 статті 41 Закону, не були спрямовані на те, щоб дозволити учасникам публічних закупівель використовувати "ціновий демпінг" з подальшим збільшенням ціни за одиницю товару більше ніж на 10% від ціни, визначеної сторонами за результатами процедури закупівлі та при укладенні договору про закупівлю.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.
Ймовірно, ПП "Сузір`я" запропонувало ціну за вугілля кам`яне в розмірі 5490,00 грн за 1 тонну (тендерна пропозиція №4210 від 29.12.2021) з метою виграшу в тендері, адже відповідно до цінової довідки №19-09/139 від 16.03.2022 Львівської торгово-промислової палати вартість кам`яного вугілля на внутрішньому ринку, без врахування послуг транспортування, станом на 04.01.2022 могла складати від 5400,00 грн/т до 5700,00 грн/т.
Наведене свідчить, що ПП "Сузір`я" було запропоновано мінімальну ціну товару, з врахуванням того, що така ціна включає доставку товару та враховуючи інформацію, що містилася в довідці №19-09/139 від 16.03.2022 Львівської ТПП.
Вказані дії підприємства суперечать добросовісності та чесній діловій практиці.
Оскільки збільшення ціни на товар внаслідок підписання додаткових угод №1 від 16.03.2022 та №2 від 01.08.2022 до договору поставки №11/01-22 від 26.01.2022 відбулося без належного обґрунтування та належних доказів коливання цін на товар, суд доходить висновку, що таке збільшення є прямим порушенням пункту 2 частини 5 статті 41 Закону, а відтак спірні угоди є недійсними на підставі частини 1 статті 203 та частини 1 статті 215 ЦК України.
Частиною 3 статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно із частиною 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Водночас, Велика Палата Верховного Суду у пункті 82 постанови від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 зазначила, що грошові кошти (різниця між ціною за одиницю товару передбачена договором і додатковою угодою) є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.
Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
На виконання умов договору, відповідачем поставлено Відділу вугілля кам`яне в кількості 385,26 тонн на загальну суму 2 486 970,00грн, що підтверджується видатковими накладними №ПН-00578 від 10.03.2022, №ПН-00722 від 16.03.2022, №ПН-00631 від 28.03.2022, №ПН-01951 від 16.09.2022, №ПН-01952 від 16.09.2022, №ПН-02340 від 13.10.2022, №ПН-02341 від 13.10.2022, №ПН-02342 від 13.10.2022, №ПН-02374 від 17.10.2022, №ПН-02375 від 17.10.2022, №ПН-02376 від 17.10.2022, №ПН-02464 від 20.10.2022, №ПН-02586 від 01.11.2022, №ПН-02587 від 01.11.2022, №ПН-02622 від 01.11.2022, №ПН-02623 від 01.11.2022, №ПН-02624 від 01.11.2022, №ПН-02628 від 02.11.2022, а також Актами прийому-передачі до кожної партії поставки товару, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах даної справи. Вказані видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та Акти підписані уповноваженими представниками сторін без жодних претензій та зауважень та скріплені печатками сторін договору.
З`ясовано, що оплату за отримане кам`яне вугілля Відділом освіти, культури, молоді та спорту Вишнівецької селищної ради проведено в повному обсязі, на загальну суму 2 486 970,00грн, в тому числі за цінами, встановленими додатковими угодами №1 від 16.03.2022, №2 від 01.08.2022, на підставі платіжних доручень №134 від 10.03.2022 на суму 135 054,00 грн, №158 від 18.03.2022 на суму 135 054,00 грн, №196 від 28.03.2022 на суму 297 643,40 грн, №531 від 19.09.2022 на суму 167 353,20 грн, №535 від 26.03.2022 на суму 163 368,60 грн, №601 від 17.10.2022 на суму 134 148,20 грн, №602 від 17.10.2022 на суму 73 051,00 грн, №604 від 18.10.2022 на суму 163 368,60 грн, №607 від 21.10.2022 на суму 158 055,80 грн, №608 від 21.10.2022 на суму 159384,00 грн, №642 від 01.11.2022 на суму 132 820,00 грн, №643 від 01.11.2022 на суму 66 410,00 грн, №644 від 01.11.2022 на суму 73 051,00 грн, №645 від 01.11.2022 на суму 159 3 84,00 грн, №646 від 01.11.2022 на суму 119 538,00грн, №647 від 02.11.2022 на суму 133 423,70 грн, №690 від 09.11.2022 на суму 136 140,50 грн, №691 від 09.11.2022 на суму 79 692,00 грн).
Додатковими угодами №1 від 16.03.2022, №2 від 01.08.2022 збільшено вартість за одиницю товару, тобто за оскаржуваними правочинами відповідач отримав кошти у розмірі більшому, ніж було передбачено договором за одиницю товару, а Відділом, відповідно, недоотримано обсягу вугілля, передбаченого умовами договору.
Відновлення status quo (поновлення у попередньому стані) шляхом нівелювання юридичного значення додаткової угоди у цьому випадку полягає у відновленні для Відділу освіти ціни за одиницю товару, яка була передбачена договором і поверненням (стягненням) різниці коштів між ціною, передбаченою договором і додатковою угодою. Відділ освіти за спірними додатковими угодами не набув додаткового майна порівняно з тим, що було передбачено договором, тому у підприємства не виникає права на повернення будь-якого майна (двосторонньої реституції) або ж отримання відшкодування за нього, оскільки воно не передавало Відділу додаткового обсягу вугілля, порівняно з умовами договору, а навпаки - загальний обсяг кам`яного вугілля було зменшено внаслідок збільшення вартості за одиницю товару.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.03.2024 у справі №927/68/23.
Враховуючи, що оспорювані додаткові угоди є недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між Відділом та Підприємством щодо ціни кам`яного вугілля за одиницю товару мали регулюватись договором, тобто поставка товару повинна здійснюватись за ціною 5490,00грн за 1тонну, то внаслідок виконання Відділом своїх зобов`язань фінансового характеру (з урахуванням змінених цін на підставі додаткових угод №1 від 16.03.2022 та №2 від 01.08.2022) підприємство безпідставно отримало грошові кошти у розмірі 371909,07грн, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.
Дані кошти переплачені за видатковими накладними:
- №ПН-00722 від 16.03.2022 на суму 12259,17 грн (ціна за додатковою угодою №1 від 16.03.2022 складала 135 054,00 грн (22,367 тон х 6038,00 грн), а фактична вартість згідно з умовами договору складає 122 794,83 грн (22,367 тон х 5490,00 грн));
- №ПН-00631 від 28.03.2022 на суму 27 016,40 грн (ціна за додатковою угодою №1 від 16.03.2022 складала 297 673,40 грн (49,30 тон х 6038,00 грн), а вартість згідно з договором - 270 657,00 грн (49,30 тон х 5490,00 грн));
- №ПН-01951 від 16.09.2022 на суму 28 314,60 грн (ціни за додатковою угодою №2 від 01.08.2022 складала 163 368,60 грн (24,60 тон х 6641,00 грн), а згідно з договором - 135 054,00 грн (24,60 тон х 5490,00 грн));
- №ПН-01952 від 16.09.2022 на суму 29 005,20 грн (ціна за додатковою угодою № 2 від 01.08.2022 складала 167 353,20 грн (25,20 тон х 6641,00 грн), але згідно з договором - 138 348,00 грн (25,20 тон х 5490,00 грн));
- №ПН-02340 від 13.10.2022 на суму 28 314,60 грн (ціна за додатковою угодою № 2 від 01.08.2022 складала 163 368,60 грн (24,60 тон х 6641,00 грн), але згідно з договором - 135 054,00 грн (24,60 тон х 5490,00 грн));
- №ПН-02341 від 13.10.2022 на суму 23 250,20 грн (ціна за додатковою угодою №2 від 01.08.2022 складала 134 148,20 грн (20,20 тон х 6641,00 грн), але згідно з договором - 110 898,00 грн (20,20 тон х 5490,00 грн));
- №ПН-02342 від 13.10.2022 на суму 12 661,00 грн (ціна за додатковою угодою № 2 від 01.08.2022 складала 73 051,00 грн (11,00 тон х 6641,00 грн), але згідно з договором - 60 390,00 грн. (11,00 тон х 5490,00 грн));
- №ПН-02374 від 17.10.2022 на суму 23 595,50 грн (ціна за додатковою угодою № 2 від 01.08.2022 складала 136 140,50 грн (20,50 тон х 6641,00 грн), але згідно з договором - 112 545,00 грн (20,50 тон х 5490,00 грн));
- №ПН-02375 від 17.10.2022 на суму13 812,00 грн (ціна за додатковою угодою № 2 від 01.08.2022 складала 79 692,00 грн (12,00 тон х 6641,00 грн)), але згідно з договором - 65 880,00 грн (12,00 тон х 5490,00 грн));
- №ПН-02376 від 17.10.2022 на суму 27 393,80 грн (ціна за додатковою угодою № 2 від 01.08.2022 складала 158 055,80 грн (23,80 тон х 6641,00 грн), але згідно з договором - 130 662,00 грн (23,80 тон х 5490,00 грн));
- №ПН-02464 від 20.10.2022 на суму 27 624,00 грн (ціна за додатковою угодою № 2 від 01.08.2022 складала 159 384,00 грн (24,00 тон х 6641,00 грн), але згідно з договором - 131 760,00 грн (24,00 тон х 5490,00 грн));
- №ПН-02586 від 01.11.2022 на суму 23 020,00 грн (ціни за додатковою угодою №2 від 01.08.2022 складала 132 820,00 грн (20,00 тон х 6641,00 грн), але згідно з договором - 109 800,00 грн (20,00 тон х 5490,00 грн));
- №ПН-02587 від 01.11.2022 на суму 11 510,00 грн (ціна за додатковою угодою №2 від 01.08.2022 складала 66 410,00 грн (10,00 тон х 6641,00 грн), але згідно з договором - 54 900,00 грн ( 10,00 тон х 5490,00 грн));
- №ПН-02622 від 01.11.2022 на суму 27 624,00 грн (ціна за додатковою угодою №2 від 01.08.2022 складала 159 384,00 грн (24,00 тон х 6641,00 грн), але згідно з договором - 131 760,00 грн (24,00 тон х 5490,00 грн));
- №ПН-02623 від 01.11.2022 на суму 12 661,00 грн (ціна за додатковою угодою № 2 від 01.08.2022 складала 73051,00 грн (11,00 тон х 6641,00 грн), але згідно з договором - 60 390,00 грн (11,00 тон х 5490,00 грн));
- №ПН-02624 від 01.11.2022 на суму 20 718,00 грн (ціна за додатковою угодою № 2 від 01.08.2022 складала 119 538,00 грн (18,00 тон х 6641,00 грн), але згідно з договором - 98 820,00 грн (18,00 тон х 5490,00 грн));
- №ПН-02628 від 02.11.2022 на суму 23 129,60 грн (ціна за додатковою угодою № 2 від 01.08.2022 складала 133 423,70 грн (20,090 тон х 6641,00 грн), але згідно з договором - 110 294,10 грн (20,090 тон х 5490,00 грн). Всього переплачено 371909,07грн.
Надаючи оцінку обраному прокурором способу захисту порушених прав та інтересів держави у спірних правовідносинах, суд враховує таке.
У даному випадку прокурором заявлено одночасно дві вимоги: визнання недійними додаткових угод до договору; стягнення безпідставно отриманих відповідачем коштів та підставі оскаржуваних правочинів.
Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 Цивільного кодексу України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17).
Визнання правочину недійсним не з метою домогтися відновлення власного порушеного права (та/або інтересу) у спосіб реституції, що застосовується між сторонами такого правочину, а з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження суперечать завданням господарського (цивільного) судочинства, наведеним у частині 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (частині 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України). Аналогічні висновки сформульовано в пунктах 5.5- 5.8, 5.12, 5.29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 908/976/19.
Фактично уточнюючи висновок, викладений в пункті 5.29 постанови від 21.09.2022 у справі № 908/976/19, Велика Палата Верховного Суду в пункті 154 постанови від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц звернула увагу на те, що у разі, якщо на виконання оспорюваного правочину товариством сплачено кошти або передано інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не призводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту лише, якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі частини першої статті 216, статті 387, частин першої, третьої статті 1212 Цивільного кодексу України).
З урахуванням викладеного, Об`єднана палата у згаданій постанові уточнила висновок, викладений в раніше ухваленій постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 906/1061/20 таким чином: "Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом. Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача. Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача. Водночас, у випадку звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для держави як позивача, так і необхідність з`ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, обов`язку відшкодування іншій стороні правочину вартості товару (робіт, послуг) чи збитків, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові".
З урахуванням наведених висновків, предмету заявленого позову, суд вважає, що прокурором у даній справі обрано належний спосіб захисту порушених прав.
Висновки господарського суду.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
При укладенні оскаржуваних додаткових угод №1 від 16.03.2022, №2 від 01.08.2022 сторонами не було дотримано обов`язкової умови щодо підтвердження наявності факту значного коливання ціни на товар та її збільшення на ринку.
Документи, що надані відповідачем, не підтверджують факт коливання цін на ринку як на момент звернення відповідача з пропозиціями про внесення змін до договору, так і на момент підписання спірних додаткових угод. Такі документи не відповідають вимогам законодавства про публічні закупівлі і не могли бути підставою для підписання спірних додаткових угод до договору, що знайшло підтвердження матеріалами справи та є підставою для задоволення позову про визнання додаткових угод недійсними.
Також відповідач не навів доводів на підтвердження того, що невнесення змін до договору в частині збільшення ціни на одиницю товару за відповідний період було б очевидно невигідним та збитковим для підприємства.
Встановлені адміністративним судом обставини неналежного документального підтвердження коливання ціни на вугілля кам`яне судом враховуються у даній справі згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України. Інших доказів відповідачем не надано, а судом не здобуто.
Укладення додаткових угод про зміну істотних умов договору закупівлі шляхом неодноразового збільшення ціни на вугілля кам`яне призвело до збільшення ціни за 1 тонну товару з 5490,00грн за 1 тонну до 6641,00грн за 1 тонну, тобто вартість однієї тонни товару збільшено на 1151,00грн, що становить 20,96% від первісної вартості товару, визначеної сторонами за результатами процедури закупівлі в договорі від 26.01.2022 та у додатку №1 до нього (Специфікації), що свідчить про недобросовісність дій відповідача після укладення договору, нівелювання самої процедури закупівлі та порушення принципів закупівель, визначених Законом.
При таких обставинах, дослідивши усі наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають до задоволення, а сплачені на підставі таких угод кошти, підлягають поверненню.
Керуючись ст.ст.4, 13, 42, 46, 53, 73-79, 91, 123, 129, 197, 219, 220, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсними додаткову угоду №1 від 16.03.2022 та додаткову угоду №2 від 01.08.2022, укладені між Приватним підприємством "СУЗІР`Я" (вул.Будівельна, будинок 7, місто Червоноград Львівської області ідентифікаційний код 22404614) та Відділом освіти, культури, молоді та спорту Вишнівецької селищної ради (вул.Грушевського, будинок 6, селище міського типу Вишнівець Кременецького району Тернопільської області, ідентифікаційний код 41226998) до договору поставки №11/01-22 від 26.01.2022.
3. Стягнути з Приватного підприємства "СУЗІР`Я" (вул.Будівельна, будинок 7, місто Червоноград Львівської області ідентифікаційний код 22404614) на користь місцевого бюджету в особі Вишнівецької селищної ради Кременецького району Тернопільської області (вул.Грушевського, будинок 6, селище Вишнівець Кременецького району Тернопільської області, ідентифікаційний код 04396420) на р/р UA438201720344280014000000992, Державна казначейська служба, м. Київ, МФО 820172, код бюджетної класифікації 0611021, зайво сплачені кошти в сумі 371 909 (триста сімдесят одна тисяча дев`ятсот дев`ять)грн 07коп.
4. Стягнути з Приватного підприємства "СУЗІР`Я" (вул.Будівельна, будинок 7, місто Червоноград Львівської області ідентифікаційний код 22404614) на користь Тернопільської обласної прокуратури (м.Тернопіль, вул.Листопадова, 4, ідентифікаційний код 02910098) 9307 (дев`ять тисяч триста сім)грн 71коп. в повернення сплаченого судового збору.
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Судове рішення складено та підписано 03.10.2024.
Суддя Н.О. Андрусик
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 24.09.2024 |
Оприлюднено | 07.10.2024 |
Номер документу | 122087475 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Господарський суд Тернопільської області
Андрусик Н.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні