ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2024 року м. Черкаси Справа № 925/1551/23
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Вовчанській К.Ю., за участі представників сторін: позивача (у відеоконференції) Прибєг Д.А. за самопредставництвом, відповідача (в режимі відеконференції) адвоката Сизька Б.Б., у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом Державної екологічної інспекції Центрального округу до Комунального підприємства «Міський водоканал» про стягнення 76542 грн. 19 коп.,
ВСТАНОВИВ:
Позивач Державна екологічна інспекція Центрального округу звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Комунального підприємства «Міський водоканал» (далі-відповідач) про стягнення 76542 грн. 19 коп. збитків, заподіяних державі внаслідок скиду недостатньо очищених стічних вод після очисних споруд з перевищенням ГДС забруднюючих речовин та відшкодування судових витрат.
Позов мотивований порушенням відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища шляхом забруднення водойми р. Суха Згар наднормативним скидом забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами. У період 24.11.2021-07.12.2021 року уповноваженими представниками позивача у присутності представників відповідача проведено позапланові заходи (перевірки) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства КП «Міський Водоканал», за результатами якої складено акт перевірки № 90/03/3-10/2021/ПЗ від 24.11.2021 року, в якому зафіксовані порушення відповідачем п.п. 3, 6, 7 ч. 1 ст. 44, п. 4 ч. 1 ст. 98 Водного кодексу України, п. п. 4, 6, 7, 8 Правового режиму зон санітарної охорони водних об`єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №2024. 30.11.2021 року, 01.12.2021 року, 07.12.2021 року представника позивача складено протоколи вимірювань показників складу та властивостей проб вод, в яких зафіксовані показники, щодо перевищення ГДС забруднюючих речовин внаслідок скиду недостатньо очищених стічних вод після очисних споруд в р. Суха Згар по БСК5, азоту амонійному, за період з 24.11.2021 по 07.12.2021 року та за 2020 рік по завислим речовинам, БСК5, азоту амонійному та залізу, що є порушенням ст. 44, 48, 70, 95 Водного кодексу України. Виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах стали підставою для нарахування відповідачу збитків, які заподіяні державі внаслідок скиду недостатньо очищених споруд з перевищенням ГДС забруднюючих речовин, на суму 76 542 грн. 19 коп., обрахованих відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 20.07.2009 № 389, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 №767/16783 (із змінами).
Ухвалами Господарського суду Черкаської області від 23.11.2022 року, 01.02.2024 року, 22.02.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 925/1551/23 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті, який в подальшому відкладено на 28.02.2024 року, забезпечено участь представника позивача Прибєг Д.А. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням його власних технічних засобів, за його клопотанням вх. № 3234/24 від 20.02.2024 року.
Відповідач в особі представника через систему «Електронний суд» подав 28.02.2024 року відзив на позов ( вх. № 3644/24, а.с. 64-68), в якому заперечив позовні вимоги, просив відмовити в їх задоволенні повністю, враховуючи наступне:
позапланова перевірка відповідача була проведена посадовими особами позивача на підставі норм Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", однак, у період 15.11.21 року так і на 24.11.21 року посадові особи позивача не були уповноваженими посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням природоохоронного законодавства та не мали права проводити планові та позапланові перевірки дотримання суб`єктами господарювання природоохоронного законодавства;
позапланова перевірка є незаконною та протиправною;
акт від 24.11.2021 року не є належним та допустимим доказом порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства.
Також повідомив про намір стягнення з позивача на користь відповідача понесених судових витрат та витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі, витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалами суду від 28.02.2024 року, 20.03.2024 року, 08.04.2024 року судове засідання для розгляду справи №925/1551/23 по суті відкладено на 09.04.2024 року; забезпечено участь представника позивача Прибєг Д.А. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням його власних технічних засобів; відмовлено у задоволенні заяви відповідача (вх. № 4835/24 від 04.04.2024 року) про участь представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції у зв`язку з відсутністю вільних залів судового засідання у Золотоніському міськрайонному суді.
Представник позивача подав через систему «Електронний суд» 05.03.2024 року:
відповідь на відзив (вх. № 3996/24, а.с. 77-85), в якій заперечив твердження відповідача викладені у відзиві на позовну заяву, просив задовольнити позовні вимоги повністю, необгрунтованості вимоги відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
клопотання ( вх. № 4095/24, а.с. 88) про долучення доказів направлення відповіді на відзив відповідачу.
Ухвалами суду від 09.04.2024 року, 19.06.2024 року судове засідання для розгляду справи №925/1551/23 по суті відкладено на 03.07.2024 року; забезпечено участь представника позивача Прибєг Д.А. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням його власних технічних засобів; забезпечено участь адвоката Сизька Б.Б. у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області.
В судових засіданнях 03.07.2024 року, 13.08.2024 року оголошено перерву до 22.08.2024 року; забезпечено участь представника позивача Прибєг Д.А. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням його власних технічних засобів; забезпечено участь адвоката Сизька Б.Б. у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області.
Представник позивача подав через систему «Електронний суд» 21.08.2024 року клопотання ( вх. № 13092/24, а.с. 167-173) про долучення до матеріалів справи копій актів відбору проб:№ 97 від 24.11.2021 року, № 99 від 29.11.2021 року, № 100 від 01.12.2021 року.
Відповідач в особі представника через систему «Електронний суд» подав 22.08.2024 року клопотання ( вх. № 13104/24, а.с. 176-179), в якому просив залишити клопотання позивача про долучення доказів без розгляду, як таке, що подане поза строком, та не приймати до розгляду надані докази.
В засіданні суду 22.08.2024 року представник позивача заявив клопотання про поновлення строку на подання додаткових доказів, які долучені до клопотання поданого до суду 21.08.2024 року, позовні вимоги з підстав та у розмірі, зазначених у позовній заяві, підтримав і просив суд позов задовольнити повністю, представник відповідача заперечив проти задоволення клопотання позивача про поновлення строку для подання додаткових доказів у справу, просив залишити клопотання позивача від 21.08.2024 року без розгляду, позов не визнав і просив суд відмовити у його задоволенні повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Згідно із ст.ст. 233 ч. 6, 240 ч. 1 ГПК України, у судовому засіданні 22.08.2024 року судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Вислухавши пояснення представників позивача, відповідача, суд поновив позивачу строк на подання додаткових доказів у справі, долучив до матеріалів справи подані позивачем 21.08.2024 року докази (в протоколі судового засідання), дослідивши подані сторонами заяви по суті справи, наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 (далі Положення № 275), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Пунктом 7 зазначеного Положення № 275 Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Затвердженим Наказом Державної екологічної інспекції України № 250 від 01.06.2021 Положенням про Державну екологічну інспекцію Центрального округу передбачено, що позивач є міжрегіональним територіальним органом Держеконінспекції та їй підпорядковується. Повноваження Інспекції поширюються на територію Полтавської та Черкаської областей.
Відповідно до п. 3 ч.2 розділу ІІ Положення визначено, що Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, зокрема щодо: наявності та додержання умов дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин; ведення водокористувачами обліку забору та використання вод, здійснення контролю за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об`єктів у контрольних створах, а також подання відповідним органам звітів; здійснення водокористувачами заходів із запобігання забрудненню водних об`єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з їх території; дотримання регламентів скидання промислових забруднених стічних чи шахтних, кар`єрних, рудникових вод з накопичувачів, норм і правил експлуатації технологічних водойм (ставки-охолоджувачі теплових і атомних станцій, рибоводні ставки, ставки-відстійники та інші).
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України (Міндовкілля) направило лист №25/1-21/17626-21 від 17.08.2021 року про надання доручення Держекоінспекції на здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) прем`єр міністру Денису Шмигалю, щодо доручення Державній екологічній інспекції України провести позапланові заходи державного нагляду (контролю) з питань дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища підприємствами-забруднювачами водних об`єктів згідно з наданим переліком. В листі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України №25/1- 21/17626-21 від 17.08.2021 року про надання доручення Держекоінспекції на здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) прем`єр міністру Денису Шмигалю, зазначалося, що «…З метою виконання Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23.03.2021 «Про виклики і загрози національній безпеці України в екологічній сфері та першочергові заходи щодо їх нейтралізації введеного в дію Указом Президента України від 23.03.2021 № 111, підпункту 2 пункту 3 протоколу наради з питань безпеки водних ресурсів держави, водозабезпечення секторів економіки, а також забезпечення населення якісною питною водою в населених пунктах України від 14.06.2021, яка відбулась у Раді національної безпеки і оборони України, витягу з протоколу N 25 засідання Ради національної безпеки і оборони України від 30.07.2021 до пункту 3 «Про стан водних ресурсів України» Держекоінспекція звернулася до Міндовкілля стосовно необхідності здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) 507 підприємствзабруднювачів, які скидали забруднені зворотні (стічні) води у поверхневі водні об`єкти у 2020 році і мають негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.
Позивач - Державна екологічна інспекція Центрального округу є органом, уповноваженим державою здійснювати функції державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, зокрема, на території Полтавської області та наділена повноваженнями щодо звернення до суду із позовом про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції.
Дорученням Державної екологічної інспекції України №159 від 14.09.2021 року (а.с. 12 на звороті-13), доручено керівникам територіальних та міжрегіональних територіальних органів Державної екологічної інспекції України забезпечити: організацію та здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства підприємствами-забруднювачами водних ресурсів з урахуванням вимог статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо проведення позапланового заходу лише з тих питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим їх зазначенням у направленні на проведення заходу державного нагляду (контролю). Організацію та проведення під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) відбору проб та інструментально-лабораторних вимірювань показників складу і властивостей вод та грунтів (у разі скиду стічних вод на рельєф місцевості). Порушення перед органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади питання щодо включення до місцевих регіональних каналізаційних очисних споруд, заходи з покращення їх експлуатації та забезпечення нормативної очистки зворотних стічних вод перед їх скидом у водні об`єкти. Надання до Держекоінспекції інформації про результати позапланових заходів державного нагляду (контролю) дотриманням вимог природоохоронного законодавства підприємствами-забруднювачами водних ресурсів на електронну адресу: voda@dei.gov.ua (згідно з додатками №1 та №2), на електронну адресу: labcontrol@dei.gov.ua (згідно з додатками №3 та №4), та через систему електронного документообігу на базі автоматизованої системи управління документами «Док Проф 3». Попереджено керівників територіальних міжрегіональних територіальних органів Державної екологічної інспекції України про персональну відповідальність за невиконання, несвоєчасне виконання недостовірність наданої інформації. Відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів Управління екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів ( ОСОБА_1 ) та відділу інструментально-лабораторного контролю Управління екологічного нагляду (контролю) промислового забруднення ( ОСОБА_2 ) забезпечити узагальнення та аналіз інформації територіальних та міжрегіональних територіальних органів Держекоінспекції для подальшого інформування Кабінету Міністрів України.
15.11.2021 року Державною екологічною інспекцією Центрального округу Державної екологічної інспекції України винесено наказ №06/27/97 (а.с. 13 на звороті -14), направлення №06/28/924 (а.с.14 на звороті -15) про проведення позапланової перевірки за дотриманням вимог природоохоронного законодавства відповідача Комунального підприємства «Міський водоканал».
За результатами позапланової перевірки проведеної у період з 24.11.2021-07.12.2021 року представниками позивача: складено акт перевірки № 90/03/3-10/2021/ПЗ від 24.11.2021 року (а.с. 24-30), в якому вказано про наявні порушення:п. 6 ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України, а саме умови п. 4 дозволу та правил водокористування від 30.10.2020 №243/ЧР/49д-20 стосовно дотримання вимог ст. 44 Водного кодексу України;недотримання: п. 6 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України, п. п. 4, 6, 7, 8 Правового режиму зон санітарної охорони водних об`єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №2024. Зони санітарної охорони джерел питного та господарського-побутового водопостачання утримує не в належному стані, а саме: І пояс ЗСО свердловини частково не огорожено (свердловина №13) та частково не огорожено в с. Домантово; п. 3 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України оскільки нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин не дотримується; п. 7 ч. 1 статті 44 Водного кодексу України - не здійснення засобами вимірювальної техніки, у тому числі автоматизованими, облік забору та використання вод (свердловина 14); п. 4 ч. 1 ст. 98 Водного кодексу України, а також п. 3 Правового режиму зон санітарної охорони водних об`єктів, затвердженого санітарної охорони водних об`єктів - водозабірні споруди не облаштовано відповідно до затверджених проектів зон санітарної охорони водозаборів (частково відсутня огорожа); п. п. 1.13, 1.15 розділу І Порядку, затвердженого наказом № 78 - наведені у звіті про водокористування за встановленою формою, є недостовірними подається з порушенням не зазначені проектні потужності очисних споруд та не вказана загальна кількість скинутих стічних вод у таблиці 3 звіту.
Акт підписано з боку позивача державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу: Сидоренко М.М., ОСОБА_3 , з боку відповідача керівником КП «Камянка-водоканалал» - Кузнєцовим С.В. 07.12.2021 року.
24.11.2021 року представником позивача старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Тарабукіною В.П. за участі представника відповідача інженера-технолога Поліщук Т. П. складено акт відбору проб №97 (а.с.172-173) щодо відбору проб зворотніх вод КП «Міський водоканал» м. Золотоноша та поверхневих вод р. Суха Згар.
30.11.2021 року представниками позивача складено протокол вимірювань показників складу та властивостей проб вод № 97-2021 відповідно до акту відбору проб №97 від 24.11.2021 року(а.с. 32 на звороті -33) щодо проведених вимірювань показників складу та властивостей зворотних вод КП «Міський водоканал» м. Золотоноша поверхневих вод р. Суха Згар, за результатами вимірювань зафіксовано перевищення ГДС зворотніх стічних вод після очисних споруд КП «Міський водоканал», що скидаються у р. Суха Згар в частині - БСК5- 21,0 мгО2/дм3 при нормі 15,0 мгО2/дм3, азоту амонійномго- 31,0 мг/дм3 при нормі 2,0 мг/дм3 , ХСК - 100,0 мгО2/дм3 при нормі 80,0 мгО2/дм3
01.12.2021 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Сидоренко М. М., на підставі протоколу вимірювань показників складу та властивостей проб вод № 97-2021 від 30.11.2021 року, складено протокол про адміністративне правопорушення №02283 (а.с.15 на звороті -16) про те, що гр. ОСОБА_4 , яка працювала на посаді інженера технолога дільниці водовідведення КП «Міський водоканал», вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 110 Водного кодексу України, ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», тим що будучи відповідальною особою допустила порушення правил охорони водних ресурсів, а саме: допустила перевищення ГДС зворотніх стічних вод після очисних споруд КП «Міський водоканал», що скидаються у р. Суха Згар.
06.12.2021 року Державною екологічною інспекцією Центрального округу Державної екологічної інспекції України, на підставі протоколу про адміністративне правопорушення №02283 від 01.12.2021 року, винесено постанову № 02283 (а.с. 16 на звороті а.с. 17) про накладення адміністративного стягнення, щодо гр. ОСОБА_4 , якою останню визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 59. ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на неї адміністративне стягнення в розмірі 136 грн. Вказані кошти сплачені гр. ОСОБА_4 14.12.2021 року згідно квитанції № 0.0.2977792107.1 (а.с. 17 на звороті).
01.12.2021 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Сидоренко М. М. складено протокол про адміністративне правопорушення №01704 (а.с. 18)про те, що гр. ОСОБА_5 , яка працювала на посаді інженера технолога дільниці водопостачання КП «Міський водоканал», вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 110 Водного кодексу України, ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», тим що будучи відповідальною особою допустила порушення водоохоронного режиму на водозборах (відсутня огорожа на свердловині№13) та допустила порушення правил водокористування (статзвітність 2-ТП Водгосп подається з порушенням та відсутній лічильник на свердловині 14).
06.12.2023 року Державною екологічною інспекцією Центрального округу Державної екологічної інспекції України, на підставі протоколу про адміністративне правопорушення №01704 від 01.12.2021 року, про накладення адміністративного стягнення, щодо ОСОБА_5 , якою останню визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 60. ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на неї адміністративне стягнення в розмірі 136 грн. Вказані кошти сплачені гр. ОСОБА_5 14.12.2021 року згідно квитанції № 0.0.2977702107.1 (а.с. 20).
29.11.2021 року представником позивача старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Тарабукіною В.П. за участі представника відповідача інженера-технолога ОСОБА_4 складено акт відбору проб №99 (а.с. 171 на звороті-171) щодо відбору проб зворотніх вод КП «Міський водоканал» м. Золотоноша та поверхневих вод р. Суха Згар.
06.12.2021 р. представниками позивача складено протокол вимірювань показників складу та властивостей проб вод № 99-2021 відповідно до акту відбору проб №99 від 29.11.2021 року(а.с. 34 на звороті -35) щодо проведених вимірювань показників складу та властивостей зворотних вод КП «Міський водоканал» м. Золотоноша поверхневих вод р. Суха Згар, за результатами вимірювань зафіксовано перевищення ГДС зворотніх стічних вод після очисних споруд КП «Міський водоканал», що скидаються у р. Суха Згар в частині - БСК5- 18,0 мгО2/дм3 при нормі 15,0 мгО2/дм3, азоту амонійномго- 25,3 мг/дм3 при нормі 2,0 мг/дм3 , ХСК 89,0 мгО2/дм3 при нормі 80,0 мгО2/дм3
01.12.2021 року представником позивача старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Деревою І.М. за участі представника відповідача інженера-технолога ОСОБА_4 складено акт відбору проб №100 (а.с. 169-170) щодо відбору проб зворотніх вод КП «Міський водоканал» м. Золотоноша та поверхневих вод р. Суха Згар.
07.12.2021 року представниками позивача складено протокол вимірювань показників складу та властивостей проб вод № 99-2021 відповідно до акту відбору проб №99 від 29.11.2021 року(а.с. 36 на звороті -38) щодо проведених вимірювань показників складу та властивостей зворотних вод КП «Міський водоканал» м. Золотоноша поверхневих вод р. Суха Згар, за результатами вимірювань зафіксовано перевищення ГДС зворотніх стічних вод після очисних споруд КП «Міський водоканал», що скидаються у р. Суха Згар в частині - БСК5- 15,4 мгО2/дм3 при нормі 15,0 мгО2/дм3, азоту амонійномго- 21,0 мг/дм3 при нормі 2,0 мг/дм3.
Відповідач в довідці №1021 від 10.12.2021 року повідомив позивача, що ним за період з 24.11.2021 по 07.12.2021 року скинуто зворотніх вод після очисних споруд в р. Суха Згар 22176 м3, швидкість скиду - 66 м3/год, години скиду -336 год. (а.с. 31).
Позивачем також надано звіт про використання відповідачем води за 2020 рік (а.с. 38 на звороті-41 ).
14.12.2021 року позивачем винесено відповідачу припис № 80/03/3-11/2021 (а.с .31 на звороті -32), що містить вісім пунктів, в тому числі п. 4 дотримуватись нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, що скидаються у р. Суха Згар на під ставі п. 3 ч.12 ст. 44 Водного Кодексу, з терміном виконання -з дати отримання припису.
24.12.2021 року позивач, з урахуванням довідки відповідача №1021 від 10.12.2021 року, направив претензію №263/07-7/2021 року до КП «Міський водоканал» (а.с. 20 на звороті -21, докази направлення а.с. 23), в якій пропонував відшкодувати в добровільному порядку заподіяні державі збитки у розмірі 76542 грн. 19 коп., розмір якої обраховано відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 20.07.2009 № 389, у разі несплати повідомив про намір звернення до суду щодо стягнення вказаної суми. До претензії додано розрахунок розміру збитків (а.с. 21 на звороті-22).
Претензія не вручена відповідачу, повернена відділенням пошти позивачу з відміткою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 23), заявлені до стягнення позивачем збитки у розмірі 76542 грн. 19 коп., завдані відповідачем забрудненням навколишнього природного середовища шляхом забруднення водойми р. Суха Згар наднормативним скидом забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами залишаються не відшкодованими.
Згідно з ст.ст. 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом з ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення правовідношення, або іншим способом, що встановлений договором або законом.
За змістом ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природносоціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси. Згідно з ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров`я населення; д) збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб; є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов`язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами. При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.
За статтею 2 Водного кодексу України завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обгрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об`єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування. Усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд (стаття 3 Водного кодексу України). Стаття 44 Водного кодексу України, передбачає обов`язки водокористувачів, за якою останні зобов`язані:
1) економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод;
2) використовувати воду (водні об`єкти) відповідно до цілей та умов їх надання;
3) дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території;
4) використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології для утримання своєї території в належному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об`єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з неї;
5) не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об`єктам та об`єктам навколишнього природного середовища;
6) утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої;
7) здійснювати засобами вимірювальної техніки, у тому числі автоматизованими, облік забору та використання вод, контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об`єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами;
8) здійснювати погоджені у встановленому порядку технологічні, лісомеліоративні, агротехнічні, гідротехнічні, санітарні та інші заходи щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених стічних вод;
9) здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу;
10) безперешкодно допускати на свої об`єкти державних інспекторів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а також громадських інспекторів з охорони довкілля, які здійснюють перевірку додержання вимог водного законодавства, і надавати їм безоплатно необхідну інформацію;
11) своєчасно сплачувати збори за спеціальне водокористування та інші збори відповідно до законодавства;
12) своєчасно інформувати центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центри контролю та профілактики хвороб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування про виникнення аварійних забруднень;
13) здійснювати невідкладні роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води, та надавати необхідні технічні засоби для ліквідації аварій на об`єктах інших водокористувачів у порядку, встановленому законодавством;
14) виконувати інші обов`язки щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів згідно з законодавством.
Стаття 70 Водного кодексу України передбачає, умови скидання стічних вод у водні об`єкти. Скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Водокористувачі зобов`язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони: 1) можуть бути використані у системах оборотного, повторного і послідовного водопостачання; 2) містять цінні відходи, що можуть бути вилучені; 3) містять промислову сировину, реагенти, напівпродукти та кінцеві продукти підприємств у кількості, що перевищує встановлені нормативи технологічних відходів; 4) містять речовини, щодо яких не встановлено гранично допустимі концентрації; 5) перевищують гранично допустимі скиди токсичних речовин та містять збудників інфекційних захворювань; 6) за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи; 7) призводять до підвищення температури води водного об`єкта більш ніж на 3 градуси за Цельсієм порівняно з її природною температурою в літній період; 8) є кубовими залишками, шламами, що утворюються в результаті їх очищення і знезараження. Скидати стічні води, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар`єри тощо), забороняється. У відповідності до статті 95 Водного кодексу України усі води (водні об`єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров`ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об`єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод. Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди водам (водним об`єктам), може бути припинена за рішенням суду
Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 20.07.2009 № 389, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 №767/16783 (із змінами) затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (далі - Методика), якою визначено наступне:
ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі забруднення водних об`єктів, у тому числі пов`язаного із наднормативними скидами у водний об`єкт забруднюючих речовин та фізико-хімічних показників (далі - забруднюючі речовини) із зворотними водами або забруднюючих речовин у чистому вигляді, у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів (п.1.2.);
ця Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами природоохоронного законодавства.Державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і, на підставі цієї Методики, розраховують розмір відшкодування збитків (п.1.4.);
методикою визначено, що граничнодопустимий скид (ГДС) - маса речовини у зворотній воді, що є максимально допустимою для відведення за встановленим режимом для цього пункту водного об`єкта за одиницю часу (п.1.7.);
наднормативними скидами забруднюючих речовин у водний об`єкт вважаються скиди зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством, або таких, що не підлягають нормуванню згідно із законодавством(п.2.1.);
факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб та розрахунковим методом (п.2.2.);
з моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС до повного його припинення проби води відбираються не менше трьох разів(п.2.4.);
розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС, грн, здійснюється за формулою:
3 = Kкат х Kp x k3 х [(Mi1 х Y і1)+ (Mi2 х Y i2) + (Mim х Yim)] (п.1.7.).
За правовою природою спірні правовідносини сторін віднесені до відносин не договірних зобов`язань відшкодування шкоди.
Відшкодування позадоговірної шкоди, за своєю правовою природою є деліктною відповідальністю.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у ст. 1166 ЦК України. Відповідно до цієї норми закону майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, в свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Також слід зазначити, що шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення. Відсутність таких такс або методик не може бути підставою для відмови у відшкодуванні шкоди (п. 66 постанови Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 911/2005/13).
З огляду на викладені обставини справи і наведені норми законодавства суд вбачає, що за результатом проведеної позивачем перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства, встановлені факти порушення вимог ст. 44, п.6 ч.3 ст 110 Водного кодексу України, п. 4 дозволу та правил водокористування від 30.10.2020 №243/ЧР/49д-20 стосовно дотримання вимог ст. 44 Водного кодексу України, а саме здійснення наднормативних викидів забруднюючих речовин в стічних водах по завислим речовинам, БСК5, азоту амонійному, заліза в р. Суха Згар, які зазначені у актах відбору проб вод: № 97 від 24.11.2021 року, №99 від 29.11.2021 року, №100 від 01.12.2021 року, а також складених на їх виконання протоколах вимірювань показників складу та властивостей проб вод: № 97-2021 від 30.11.2021 року, №99-2021 від 06.12.2021 року, №100-2021 від 07.12.2021 року, припису № 80/03/3-11/20211 від 14.12.2021 року, акті №90/03/3-10/2021/ПЗ від 24.11.2021 року фактично складеного та переданого відповідачу 07.12.2021року.
Судом враховано, що за результатами проведених перевірок позивачем складено протоколи про адміністративне правопорушення №01704, №02283 від 01.12.2021 року, постанови про накладення адміністративного стягнення №01704, №02283 від 06.12.12.2021 року щодо працівників відповідача, які останніми не заперечені та повністю оплачені.
Даних виконання відповідачем вимог акту №90/03/3-10/2021/ПЗ від 24.11.2021 року, припису № 80/03/3-11/20211 від 14.12.2021 року, суду не надано, з урахуванням яких та на підставі довідки відповідача №1021 від 10.12.2021 року, звіту про використання відповідачем води за 2020 рік, Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 20.07.2009 № 389, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 №767/16783 (із змінами), позивачем складено розрахунок збитків на суму 76542 грн. 19 коп. (63996 грн. 25 коп. за 2020 рік + 12545 грн. 94 коп. за період з 01.01.2021 по 07.12.2021 року), які на момент розгляду справи відповідачем заперечені та неоплачені.
Заперечення відповідача про відсутність у нього зобов`язань з оплати заявлених до стягнення позивачем збитків, завданих державі обґрунтовані протиправністю проведеної позивачем перевірки, враховуючи відсутність у позивача відповідних повноважень у період з 15.11.2021 року по 24.11.2021 року, оскільки вони не були уповноваженими посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням природоохоронного законодавства та не мали права проводити планові та позапланові перевірки дотримання суб`єктами господарювання природоохоронного законодавства з урахуванням норм Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Відповідно акт від 24.11.2021 року не вважає належним та допустимим доказом порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства.
Відповідно до ст. 76, ч. 1 ст. 77, ч. 1 ст. 79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Частинами 7, 8, 10 ст. 81 ГПК України встановлено, що будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Розглядаючи справу суд зобов`язаній надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
З огляду на викладені обставини справи і наведені норми законодавства суд приходить до висновку, що відповідачем фактично допущено порушення норми природоохоронного законодавства, які зафіксовані позивачем, даних оскарження відповідачем проведених позивачем досліджень проб води, неналежність їх проведення суду не надано, тому докази, надані позивачем на підтвердження обставин, що покладені в основу позовних вимог, є більш вірогідними, ніж докази, надані відповідачем в о обґрунтування заперечень проти позову. Суд вважає не доведеною наявність обставин, на які відповідач послався як на підставу заперечень проти позову, позовні вимоги суд визнає обґрунтованими, доказаним і задовольняє повністю.
Всі інші доводи сторін, судом розглянуті та відхилені як такі, що не впливають на результат вирішення даного спору.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).
Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:
учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);
кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);
належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);
обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);
достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);
наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);
учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);
суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, з урахуванням викладеного, обставин справи та вимог законодавства суд вважає, що відповідач не відшкодував заподіяні державі збитки у розмірі 76542 грн. 19 коп., тому позов визнає обґрунтованим, доказаним і задовольняє повністю.
На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684 грн.
Керуючись ст.ст. 233, 236-240, 256 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства «Міський водоканал», ідентифікаційний код юридичної особи 32601205, місцезнаходження: 19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Шевченка, 156 на користь:
держави 76542 грн. 19 коп. збитків, заподіяних скидом недостатньо очищених стічних вод після очисних споруд з перевищенням ГДС забруднюючих речовин на рахунок UA238999980333189331000023737 ГУК у Черкаській області, ТГ міста Золотоноша, код отримувача Казначейство України (ЕАП) для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності», Головне управління Державного казначейства України у Черкаській області;
Державної екологічної інспекції Центрального округу, ідентифікаційний код юридичної особи 42149108, місцезнаходження: 36039, м. Полтава, вул. Коцюбинського, 6 на р/р UA688201720343160003000080293, банк Державна казначейська служба України, м. Київ, код ЄДРПОУ 42149108, фонд бюджету ЗФ 2684 грн. судових витрат.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 03.10.2024 року.
Суддя В.М. Грачов
Суд | Господарський суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 22.08.2024 |
Оприлюднено | 07.10.2024 |
Номер документу | 122087637 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань про відшкодування шкоди |
Господарське
Господарський суд Черкаської області
Грачов В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні