Постанова

від 24.09.2024 по справі 924/981/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 924/981/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Баранець О.М., Кондратова І.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Долгополової Ю.А.,

представників учасників справи:

позивача-1 - Ткач Я.С.,

позивача-2 - не з`явився,

відповідача-1 - не з`явився,

відповідача-2 - не з`явився,

відповідача-3 - Керницька О.В.,

третьої особи-1 - не з`явився,

третьої особи-2 - не з`явився,

третьої особи-3 - не з`явився,

третьої особи-4 - не з`явився,

третьої особи-5 - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Хмельницької області

від 03.08.2023,

на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області

від 17.08.2023

у складі судді Димбовського В.В.,

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

від 21.05.2024 та

на додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

від 03.06.2024

у складі колегії суддів: Мельник О.В., Гудак А.В., Олексюк Г.Є.

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2

до Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "ЕРА", Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "ЕРА", Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькжитлобуд-1"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк Аліна Анатоліївна

про визнання недійними рішень, оформлених протоколом загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "ЕРА" № 1 від 06.03.2021; визнання недійсним договору купівлі-продажу незавершеного будівництвом нежитлового приміщення від 16.03.2021; скасування рішення про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна № 57102446 від 16.03.2021 та № 67172652 від 12.04.2023; визнання недійсним договору купівлі-продажу від 12.04.2023.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_7 звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "ЕРА", Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "ЕРА", Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькжитлобуд-1" про визнання недійними рішень, оформлених протоколами загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "ЕРА" № 1 від 06.03.2021; визнання недійсним договору купівлі-продажу незавершеного будівництвом нежитлового приміщення від 16.03.2021, укладеного між Приватним акціонерним товариством Виробнича компанія "ЕРА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "ЕРА", посвідченого Приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк Аліною Анатоліївною та зареєстрованого в реєстрі за № 1531; скасування рішення Приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк Аліни Анатоліївни № 57102446 від 16.03.2021 про державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "ЕРА" на об`єкт нерухомого майна: незавершене будівництво, складські приміщення, виробнича база, готовністю 98%, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 211942868101; визнання недійсним договору купівлі-продажу від 12.04.2023, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Семенюк Оксаною Михайлівною та зареєстрований в реєстрі за № 1152; скасування рішення приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Семенюк Оксани Михайлівни № 67172652 від 12.04.2023 про державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькжитлобуд-1" на об`єкт нерухомого майна: незавершене будівництво, складські приміщення, виробнича база, готовністю 98 %, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 211942868101.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

- у травні 2022 року позивачу стало відомо про те, що рішенням, оформленим протоколом № 1 загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "ЕРА" від 06.03.2021, було вирішено ряд питань, що стосуються діяльності товариства, у тому числі, надано повноваження директору товариства ОСОБА_8 на укладання договорів купівлі-продажу нерухомого та рухомого майна на необмежені суми коштів;

- загальні збори акціонерів Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "ЕРА" від 06.03.2021 проведені з порушенням процедури, визначеної Законом України "Про акціонерні товариства" та статутом товариства, щодо повідомлення акціонерів про такі збори, та відсутністю кворуму для прийняття рішень згідно з порядком денним, зокрема, щодо надання повноважень директору товариства ОСОБА_8 на укладання договорів купівлі-продажу нерухомого майна, внаслідок чого порушені корпоративні права ОСОБА_7 щодо участі у діяльності та управлінні товариством;

- визнання незаконними рішень, оформлених протоколом № 1 від 06.03.2021, матиме наслідком визнання недійсним договору купівлі-продажу від 16.03.2021, оскільки на момент його укладання у ОСОБА_8 не було необхідного обсягу цивільної дієздатності та останній діяв усупереч інтересам акціонерів та без їх на те волевиявлення;

- продавець за договором купівлі-продажу № 1152 від 12.04.2023 достеменно знав, що володіє нерухомим майном на підставі оспорюваного правочину (договір купівлі-продажу від 16.03.2021), тому договір купівлі-продажу № 1152 від 12.04.2023 можна вважати фраудаторним правочином, тобто, таким що укладений на шкоду акціонерам Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "ЕРА", зокрема, ОСОБА_7 .

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

Згідно з сертифікатом акцій серії А № 7 від 02.09.2004 (код випуску UA 2201761002), ОСОБА_7 є акціонером Закритого акціонерного товариства Виробнича компанія "ЕРА" з кількістю 150 шт. та номінальною вартістю 5,00 грн.

Відповідно до сертифікату акцій серії А № 5 від 02.09.2004 (код випуску UA 2201761002), ОСОБА_5 є акціонером Закритого акціонерного товариства Виробнича компанія "ЕРА" з кількістю 150 шт. та номінальною вартістю 5,00 грн.

Згідно з сертифікатом акцій серії А № 6 від 02.09.2004 (код випуску UA 2201761002), ОСОБА_6 є акціонером Закритого акціонерного товариства Виробнича компанія "ЕРА" з кількістю 156 шт. та номінальною вартістю 5,00 грн.

Відповідно до сертифікату акцій серії А № 9 від 02.08.2006 (код випуску UA 2201761002), ОСОБА_3 є акціонером Закритого акціонерного товариства Виробнича компанія "ЕРА" з кількістю 52 шт. та номінальною вартістю 5,00 грн.

Згідно з сертифікатом акцій серії А № 10 від 02.08.2006 (код випуску UA 2201761002), ОСОБА_4 є акціонером Закритого акціонерного товариства Виробнича компанія "ЕРА" з кількістю 52 шт. та номінальною вартістю 5,00 грн.

Відповідно до наказу № 77 від 01.09.2011 заступника директора Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "ЕРА" "Про прийом на роботу" наказано прийняти на роботу з 01.09.2011 ОСОБА_8 на посаду директора Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "ЕРА".

Згідно з протоколом № 2 загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "ЕРА" від 30.08.2012 директор вправі без доручення здійснювати дії від імені Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "ЕРА", уповноважений керувати поточними справами товариства, виконувати рішення вищого органу товариства, представляти товариство в його стосунках з іншими фізичними та юридичними особами, вести переговори та укладати угоди від імені товариства на необмежену суму.

Статтею 1 статуту Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "ЕРА", затвердженого загальними зборами акціонерів Закритого акціонерного товариства Виробнича компанія "ЕРА" (протокол від 19 квітня - 29 травня 2011 року) (надалі - Статут), товариство є правонаступником Закритого акціонерного товариства Виробнича компанія "ЕРА", створеного 22.08.1994.

Відповідно до абзаців 11, 13 статті 2 Статуту товариство є власником: майна, переданого йому засновниками та акціонерами товариства у власність як вклади до статутного капіталу; грошових коштів, отриманих від продажу цінних паперів товариства юридичним та фізичним особам; доходів та майна, отриманих товариством в результаті фінансової, господарської діяльності в Україні та за її межами; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом. Товариство здійснює володіння, користування та розпорядження своїм майном відповідно до мети і предмету своєї діяльності та призначення майна.

Згідно з пунктом 3.1 статті 3 Статуту метою діяльності товариства є отримання прибутку від ефективної експлуатації та обслуговування майна, що знаходиться на балансі товариства, надання платних послуг населенню, юридичним та фізичним особам, виробництво товарів народного споживання і комерційної діяльності для ефективного розвитку, реалізації на основі одержаних прибутків соціальних та економічних інтересів акціонерів товариства.

Відповідно до пункту 7.1 статті 7 Статуту акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера цього акціонерного товариства.

Згідно з підпунктом 1 пункту 8.2 статті 8 Статуту кожною простою акцією товариства акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи право на участь в управлінні акціонерним товариством.

Відповідно до абзацу 2 статті 8 Статуту одна проста акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування.

Згідно з пунктом 10.2.1 статті 10 Статуту вищим органом товариства є загальні збори товариства, які діють згідно з вимогами чинного законодавства України та Статуту.

Відповідно до пункту 10.2.5 статті 10 Статуту письмове повідомлення про проведення загальних зборів товариства та їх порядок денний надсилається кожному акціонеру, зазначеному в переліку акціонерів, складеному в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України, на дату, визначену наглядовою радою, а в разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною 6 статті 47 Закону України "Про акціонерні товариства" - акціонерами, які цього вимагають. Встановлена дата не може передувати дню прийняття рішення про проведення загальних зборів і не може бути встановленою раніше, ніж за 60 днів до дати проведення загальних зборів.

Згідно з абзацем 2 пункту 10.2.5 статті 10 Статуту письмове повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний надсилається акціонерам персонально особою, яка скликає загальні збори, листом у строк не пізніше ніж за 30 днів до дати їх проведення. Повідомлення про проведення загальних зборів товариства має містити такі дані: 1. повне найменування та місцезнаходження товариства; 2. дата, час та місце проведення загальних зборів; 3. час початку і закінчення реєстрації акціонерів для участі в загальних зборах; 4. перелік питань, що виносяться на голосування; 5. дата складення переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах; 6. порядок ознайомлення акціонерів з матеріалами, з якими вони можуть ознайомитись під час підготовки до загальних зборів.

Відповідно до пункту 10.2.7 статті 10 Статуту порядок денний загальних зборів товариства попередньо затверджується наглядовою радою товариства, а в разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів - акціонерами, які цього вимагають.

Згідно з пунктом 10.2.8 статті 10 Статуту кожний акціонер має право внести пропозиції щодо питань включених до порядку денного загальних зборів товариства. Пропозиції вносяться виконавчому органу товариства не пізніше ніж за 20 днів до проведення загальних зборів у письмовій формі.

Відповідно до пункту 10.2.12 статті 10 Статуту загальні збори товариства мають кворум за умови реєстрації для участі у них акціонерів, які сукупно є власниками не менш як 60 відсотків голосуючих акцій.

Пунктом 10.2.13 статті 10 Статуту передбачено, що право голосу на загальних зборах мають акціонери-власники простих акцій товариства. Одна голосуюча акція надає акціонеру один голос для вирішення кожного з питань, винесених на голосування.

Згідно з пунктом 10.2.14 статті 10 Статуту рішення загальних зборів з питання, винесеного на голосування, приймається простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвались для участі в загальних зборах та є власниками голосуючих акцій.

Відповідно до пункту 10.2.14 статті 10 Статуту рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків, але менша ніж 50 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства, приймається простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвались для участі в загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій. Рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом такого правочину, становить 50 і більше відсотків активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства, приймається трьома чвертями голосів акціонерів від загальної їх кількості. Загальні збори не можуть приймати рішення з питань не включених до порядку денного.

Відповідно до пункту 10.2.15 статті 10 Статуту голосування на загальних зборах з питань порядку денного може проводитися з використанням бюлетенів для голосування. Використання бюлетенів є обов`язковим при голосуванні в т.ч., з питань про вчинення товариством значного правочину.

Згідно з пунктом 10.2.17 статті 10 Статуту протокол загальних зборів товариства складається протягом 10 днів з моменту закриття загальних зборів, підписується головуючим і секретарем загальних зборів, підшивається, скріплюється печаткою товариства та підписом директора товариства.

06 березня 2021 року відбулись загальні збори акціонерів Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "ЕРА", оформлені протоколом № 1 від 06.03.2021.

За результатом проведення вказаних зборів акціонерами, яким належить 99 відсотків від статутного капіталу товариства, було вирішено:

1. Звіт директора, за підсумками фінансово-господарської діяльності підприємства в 2020 році прийняти до відома. Висновки аудиторської перевірки взяти до уваги. Баланс та фінансовий звіт підприємства за 2020 рік затвердити. Доручити директору підприємства найти можливість погашення збитків, шляхом закриття нерентабельних напрямків діяльності, продажу рухомого та нерухомого майна, не допускати збільшення боргів перед бюджетом та кредиторами. Встановили першочерговість покриття збитків.

2. Надати повноваження директору підприємства ОСОБА_8 на укладання договорів купівлі-продажу нерухомого майна, а саме продаж виробничої бази, яка належить на праві власності Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "ЕРА", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, до складу якої входить: незавершене будівництво, складські приміщення, виробнича база готовністю 98%, загальна площа якої складає 1 137,7 кв. м за 500 500,00 грн.

У матеріалах справи наявний порядок денний загальних зборів Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "ЕРА", у якому вказано: про скликання загальних зборів в суботу 06 березня 2021 року в приміщенні Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "ЕРА" о десятій годині ранку; перелік питань, поставлених на порядок денний; про ознайомлення з порядком денним ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7

У даному "порядку денному" відсутні наступні ознаки "Повідомлення про проведення загальних зборів товариства", визначених Статутом, а саме: час початку і закінчення реєстрації акціонерів для участі в загальних зборах; дата складення переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах; порядок ознайомлення акціонерів з матеріалами, з якими вони можуть ознайомитись під час підготовки до загальних зборів.

В матеріалах справи, у порушення пункту 10.2.7 статті 10 Статуту, відсутні будь-які докази затвердження наглядовою радою товариства порядку денного загальних зборів товариства.

Відсутнє також у матеріалах справи письмове повідомлення ОСОБА_7 як акціонера про проведення загальних зборів у порядку, визначеному абзацем 2 пункту 10.2.5 статті 10 Статуту. Будь-яких доказів в спростування наведеного Приватним акціонерним товариством Виробнича компанія "ЕРА" до суду подано не було.

Суд ухвалою від 18.04.2023 витребував у Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "ЕРА" належно засвідчені копії бюлетенів з результатами голосування акціонерів Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "Ера" на загальних зборах 06.03.2021. Витребувані документи Приватне акціонерне товариство Виробнича компанія "ЕРА" не надало.

Відповідно до фінансової звітності Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "ЕРА" - балансу станом на 31.12.2019, активи на початок звітного періоду становили - 1 153,2 грн, а на кінець звітного періоду становили - 1 071,5 грн.

Згідно з фінансовою звітністю Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "ЕРА" - балансу станом на 31.12.2020, активи на початок звітного періоду становили - 1 071,5 грн, а на кінець звітного періоду становили - 1 184,1 грн.

Згідно з випискою за рахунками за 18.02.2021 Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "ЕРА" отримано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "ЕРА" 700 000,00 грн з призначенням платежу: «Завдаток за нерухоме майно зг. Договору завдатку від 18.02.2021р.».

Згідно довідки про власників пакетів голосуючих акцій (5 відсотків і більше) акціонерних товариств за кодом ЄДРПОУ 14146457, згідно яких станом на 31.12.2020 відсутня інформація щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 .

У листі від 01.05.2023 Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у відповідь на адвокатський запит від 25.04.2023 повідомила, що за результатами моніторингу розкриття інформації на фондовому ринку встановлено, що регулярна річна інформація за 2021 рік Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "ЕРА" в Комісії відсутня. За наявними щоквартальними адміністративними даними, наданими депозитарними установами, відповідно до Положення про порядок звітування депозитарними установами до Комісії, затвердженого рішенням Комісії від 11.06.2013 № 992, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.072013 за № 1126/23658 (далі - Положення №992), станом на 31.03.2021 та 31.12.2022 інформація стосовно власників голосуючих акцій (5 відсотків і більше) Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "ЕРА" (ІКЮО 14146457), відсутня. За наявними щоквартальними адміністративними даними, наданими депозитарними установами, відповідно до Положення №992, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , серед власників голосуючих акцій (5 відсотків і більше) Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "ЕРА" (ІКЮО 14146457), відсутні. Додатково зазначено, що рішенням Комісії від 30.12.2021 № 1305 "Щодо заборони торгів цінними паперами" відповідно до пункту 163 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", у зв`язку із виявленням порушення емітентами цінних паперів вимог статті 126 Закону, на основі достатніх підстав, що емітенти перебувають в ситуації, коли подальший обіг цінних паперів таких емітентів порушуватиме права інвесторів, з 31.12.2021 заборонено торгівлю цінними паперами, емітованими Приватним акціонерним товариством Виробнича компанія "ЕРА", а саме: вчинення інвестиційними фірмами правочинів з цінними паперами цього емітента, пов`язаних з переходом прав на цінні папери і прав за цінними паперами. Рішення є чинним.

Згідно з витягом з Державного реєстру випусків цінних паперів, станом на 26.09.2011 за юридичною особою з кодом ЄДРПОУ 14146457 рахується 1 300 акцій, номіналом 5, обсяг емісії - 6 500, статутний капітал - 6 500, акції прості іменні, форма існування - бездокументарна (номер документа - 30/22/1/11).

16 березня 2021 року між Приватним акціонерним товариством Виробнича компанія "ЕРА" (надалі - Продавець), в особі директора ОСОБА_8 , який діє на підставі статуту, наказу № 77 від 01.09.2011, протоколу загальних зборів акціонерів № 1 від 06.03.2021, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "ЕРА" (надалі - Покупець), в особі директора ОСОБА_10 , яка діє на підставі статуту, наказу № 1 від 15.02.2021, рішення № 1 від 16.03.2021, укладено договір купівлі-продажу незавершеного будівництвом нежитлового приміщення (надалі - Договір від 16.03.2021), посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк Аліною Анатоліївною та зареєстрований в реєстрі за № 1531, відповідно до пункту 1 якого Продавець продав, а Покупець купив об`єкт незавершеного будівництва, складські приміщення, виробнича база, готовністю - 98%, площа забудови 1 137,7 кв. м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до пункту 2 Договору від 16.03.2021 об`єкт незавершеного будівництва розташований на земельній ділянці з кадастровим номером: 6810100000:18:002:0029.

Згідно з пунктом 3 Договору від 16.03.2021 об`єкт незавершеного будівництва, належить Продавцю на підставі рішення Господарського суду Хмельницької області №19/6483 від 16.12.2005, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Відповідно до пункту 4 Договору від 16.03.2021 ринкова вартість об`єкта незавершеного будівництва становить 500 500,00 грн, без ПДВ, згідно зі звітом № 514975 від 04.03.2021, зробленим ПП "Золотий-Ключ".

Згідно з пунктом 5 Договору від 16.03.2021продаж вчинено за 500 500,00 грн без ПДВ, які Покупець перерахував Продавцю на розрахунковий рахунок до підписання Договору від 16.03.2021.

12 квітня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "ЕРА" (надалі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькжитлобуд-1" (надалі - Покупець) укладено договір купівлі-продажу незавершеного будівництвом нежитлового приміщення (надалі - Договір від 12.04.2023).

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькжитлобуд-1" зареєстровано 07.04.2023 за адресою АДРЕСА_2 ; розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду): 150 000,00 грн.

Відповідно до інформації (довідки) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек; Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №330834231 від 01.05.2023, 12.04.2023 зареєстровано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькжитлобуд-1" на незавершене будівництво, складські приміщення, виробнича база готовністю об`єкта 98%, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 211942868101, підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 67172652 від 12.04.2023, приватний нотаріус Семенюк Оксана Михайлівна, Хмельницький міський нотаріальний округ, Хмельницька обл.; документи, подані для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, серія та номер: р. №1152, виданий 12.04.2023, видавник: Семенюк О. М., приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу.

Відповідно до інформації (довідки) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек; Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №331637968 від 09.05.2023, 08.05.2023 зареєстровано знищення об`єкта нерухомого майна. Документ, що підтверджує факт знищення об`єкта будівництва (Витяг з ЄДЕССБ), серія та номер: DT01:5977-9676-1285-6024, видавник: ЄДЕССБ, Документ отримано з ЄДЕССБ; документ, отриманий на запит державного реєстратора прав на нерухоме майно, серія та номер: 873, виданий 08.05.2023, видавник: приватний нотаріус Сморкалова К.О.

Згідно з рішенням Державного реєстратора прав на нерухоме майно про відмову в проведенні реєстраційних дій № 67516414 від 09.05.2023 відмовлено у проведенні реєстраційних дій за заявою. Державний реєстратор прав на нерухоме майно ОСОБА_11 , Хмельницька міська рада, Хмельницька обл., розглянувши заяву від 09.05.2023 за реєстраційним номером 55242883 відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, та Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141, встановив наявність обставин, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій: наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а саме: відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 09.05.2023 року індексний номер 331644560, об`єкт нерухомого майна незавершене будівництво, складські приміщення, виробнича база, готовністю 98%, розташований за адресою: АДРЕСА_1 - знищено. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 211942868101 закрито у зв`язку із знищенням.

У матеріалах справи наявні: колективна заява про вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення від 29.08.2022, подана ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ГУНП у Хмельницькій області; пояснення ОСОБА_7 від 10.05.2023, надані дізнавачу ВвП №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області.

Згідно з протоколом огляду місця події від 10.05.2023, складеного дізнавачем ВвП №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області, за адресою вул. Трудова, 6/2, м. Хмельницький, наявні об`єкти нерухомого майна, в тому числі, двоповерхова будівля, будівля котельні, приміщення. До протоколу додано ілюстративна таблиця (ілюстрації №№1-9).

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 03.08.2023 у справі № 924/981/22 позов ОСОБА_7 задоволено частково. Визнано недійними рішення, оформлені протоколом загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "Ера" № 1 від 06.03.2021. У задоволенні решти позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

- письмове повідомлення ОСОБА_7 про проведення 06.03.2021 загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "Ера" у матеріалах справи відсутнє. Відповідно, акціонер товариства - ОСОБА_7 був позбавлений можливості участі у загальних зборах товариства, а відтак - права на участь в управлінні акціонерним товариством, внесення пропозицій щодо питань включених до порядку денного загальних зборів;

- Приватним акціонерним товариством Виробнича компанія "Ера" не було надано, в тому числі на вимогу суду першої інстанції, доказів фактичного голосування акціонерів з питань порядку денного загальних зборів акціонерів, проведених 06.03.2021;

- рішення, оформлені протоколом загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "Ера" № 1 від 06.03.2021, прийняті не у відповідності до статуту Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "Ера" та закону;

- укладення договору купівлі-продажу від 16.03.2021 від імені Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "Ера" директором товариства не порушує прав та інтересів акціонерів такого товариства, зокрема, позивача, оскільки директор уповноважений представляти інтереси товариства, а не його учасників (акціонерів). З огляду на відсутність порушення договором купівлі-продажу від 16.03.2021 корпоративних прав та інтересів позивача надання судом оцінки законності спірного договору не є необхідним;

- з огляду на те, що договір купівлі-продажу від 12.04.2023, про недійсність якого позивач заявляє у поданому позові, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "ЕРА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькжитлобуд-1", внаслідок укладення договору купівлі-продажу від 16.03.2021, щодо якого судом встановлено необґрунтованість позовних вимог, відповідна позовна вимога не підлягає задоволенню;

- враховуючи, що державна реєстрація права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "ЕРА" на об`єкт нерухомого майна відбулась на підставі договору купівлі-продажу від 16.03.2021, а державна реєстрація права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькжитлобуд-1" на об`єкт нерухомого майна відбулась на підставі договору купівлі-продажу від 12.04.2023, вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав власності, які є похідними від визнання недійсними вказаних договорів, не підлягають задоволенню;

- враховуючи положення постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та пункт 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (в редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX), та обставини коли позивачу стало відомо про наявність спірних рішень (травень 2022 року), і обставини звернення з позовом у даній справі (22.12.2022), позовна давність щодо вимог позивача про визнання недійними рішень, оформлених протоколом загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "Ера" № 1 від 06.03.2021, не пропущена.

Додатковим рішенням Господарського суду Хмельницької області від 17.08.2023 заяву представника ОСОБА_7 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат задоволено частково. Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "ЕРА" на користь ОСОБА_7 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "ЕРА" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Присуджено до стягнення з ОСОБА_7 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "ЕРА" 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заявлені суми судових витрат вказаними сторонами не є в повній мірі співмірними з обсягом виконаних адвокатами робіт, зазначених у заявах, виходячи з критерію реальності (встановлення їх дійсності та необхідності) наданих послуг, оскільки позов був задоволено частково, а позиції як позивача, так і відповідача-2 судом в повному обсязі прийняті не були.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.08.2023 у справі № 924/981/22 скасовано в частині задоволених позовних вимог. Прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову в частині визнання недійсними рішень, оформлених протоколом загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "ЕРА" № 1 від 06.03.2021. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.08.2023 у справі № 924/981/22 в частині відмови у задоволенні позовних вимог залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована таким:

- недотриманням порядку, передбаченого пунктами 10.2.5, 10.2.7, 10.2.8 статуту Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "ЕРА" та статті 35 Закону України "Про акціонерні товариства", щодо підготовки та скликання загальних зборів, а також письмового повідомлення про їх проведення саме 06.03.2021 ОСОБА_7 як акціонера товариства;

- у матеріалах справи відсутній перелік акціонерів, які мають право на участь у спірних загальних зборах, складений станом на 24 годину за три робочих дні до дня проведення таких зборів, що унеможливлює встановлення інформації щодо загальної кількості акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, так і кількості голосів акціонерів - власників голосуючих акцій товариства, які зареєструвалися для участі у загальних зборах, та наявності кворуму за результатами реєстрації акціонерів для прийняття спірних рішень;

- не доведення Приватним акціонерним товариством Виробнича компанія "ЕРА" наявності кворуму на спірних загальних зборах є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів товариства, оформлених протоколом № 1 від 06.03.2021;

- до спірних правових відносин застосовується стаття 50 Закону України "Про акціонерні товариства", яка не входить у визначений пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України перелік норм та є спеціальною нормою законодавства, якою встановлено тримісячний строк позовної давності для заявлення вимог про оскарження рішення загальних зборів, яке порушує права та охоронювані законом інтереси акціонера. Відтак, враховуючи встановлену нормами статті 50 Закону України "Про акціонерні товариства" спеціальну (скорочену) позовну давність, а саме три місяці з дати прийняття рішення загальних зборів, приймаючи до уваги звернення позивача з вимогами у даній справі лише 22.12.2022, тобто поза межами вказаного трьохмісячного строку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині визнання недійсними рішень загальних зборів, оформлених протоколом № 1 від 06.03.2021, з підстав пропуску строку позовної давності;

- суд апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог повністю погодився з висновками суду першої інстанції.

Додатковою постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 задоволено частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькжитлобуд-1" про ухвалення додаткового рішення у справі № 924/981/22. Стягнено з з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькжитлобуд-1" 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькжитлобуд-1" 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що приймаючи до уваги обставини справи та характер спірних правовідносин, з урахуванням вчинених процесуальних дій адвоката у даній справі, а також беручи до уваги те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співпозивачами у даній справі, апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькжитлобуд-1" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 20 000,00 грн та стягнення їх з позивачів в рівних частинах.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 у даній справі; рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.08.2023 у даній справі скасувати в частині відмови у позові та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити; додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.08.2023 у даній справі скасувати в частині задоволених вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "ЕРА" та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "ЕРА" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу; додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 у даній справі в частині задоволених вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькжитлобуд-1" та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькжитлобуд-1" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу

Скаржник у якості підстав касаційного оскарження судових рішень зазначив пункти 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме:

- судами першої та апеляційної інстанцій застосовано:

- статтю 50 Закону України "Про акціонерні товариства" та статтю 258 Цивільного кодексу України без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.06.2020 у справі № 921/500/16-г/18, від 25.08.2021 у справі № 914/1560/20, від 13.07.2021 у справі № 902/1255/15 (902/398/20), від 30.09.2020 у справі № 922/3911/19;

- частину 3 статті 13, статті 201, 203, 215, 234 Цивільного кодексу України без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 19.05.2021 у справі № 693/624/19, від 22.03.2023 у справі № 686/28302/20, від 08.03.2023 у справі № 127/13995/21, від 24.07.2019 у справі № 405/1820/17, від 13.05.2020 у справі № 372/3541/16-ц, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 20.05.2020 у справі № 922/1903/18, від 11.11.2020 у справі № 619/82/19, від 05.07.2018 у справі № 922/2878/17, від 07.10.2020 у справі № 755/17944/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц;

- статтю 167 Господарського кодексу України та статті 35, 41 Закону України "Про акціонерні товариства" без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 910/15071/20, від 12.02.2020 у справі № 910/7685/19, від 28.01.2020 у справі № 916/495/19, від 14.05.2020 у справі № 910/3722/18, 16.12.2020 у справі № 910/14910/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16;

- суд апеляційної інстанції взагалі не дослідив наведені позивачами обставини та фактичні дані, оскільки визначив позицію для відмови у задоволенні позову з підстав пропуску строку позовної давності; не надав оцінку критерію "фраудаторності" оскаржуваних правочинів; зробив хибний висновок про повідомлення позивача про збори та наявність кворуму на них;

- посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 20.05.2020 у справі № 643/3720/15-ц, від 14.12.2021 у справі № 922/676/21, приписи статей 123, 124, 129 Господарського процесуального кодексу України скаржник зауважує, що у суду першої інстанції, були відсутні підстави для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "ЕРА" через неподання в межах справи № 924/981/22 заяви по суті спору, відсутність у матеріалах справи попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "ЕРА" понесло і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, відсутність у заяві переліку витрат, про відшкодування яких йдеться (їхнього детального опису), незаявлення до закінчення судових дебатів про відшкодування судових витрат та неподання заяви про намір подати докази на підтвердження судових витрат після ухвалення судового рішення, тощо;

- також посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 20.05.2020 у справі № 643/3720/15-ц, від 14.12.2021 у справі № 922/676/21, приписи статей 123, 124, 129 Господарського процесуального кодексу України скаржник зауважує, що у суду апеляційної інстанції були відсутні підстави для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькжитлобуд-1" про стягнення витрат на правову допомогу через неподання в межах справи № 924/981/22 заяви по суті спору, відсутність у матеріалах справи попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькжитлобуд-1" понесло і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, відсутність у заяві переліку витрат, про відшкодування яких йдеться (їхнього детального опису та конкретного часу, витраченого на підготовку процесуального документа), незаявлення до закінчення судових дебатів про відшкодування судових витрат та неподання заяви про намір подати докази на підтвердження судових витрат після ухвалення судового рішення з уточненням, що в апеляційних скаргах, які подавалися за рік до відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 таких відомостей не зазначено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькжитлобуд-1" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило відмовити у її задоволенні.

5. Розгляд клопотань

06 серпня 2024 року до Верховного Суду від скаржника надійшло клопотання про передачу даної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, яке обґрунтовано наявністю виключної правової проблеми щодо застосування позовної давності.

18 вересня 2024 року до Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькжитлобуд-1" надійшли заперечення проти вказаного клопотання скаржника, в яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькжитлобуд-1" просить відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу даної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, у зв`язку з його необґрунтованістю.

Розглянувши, подане скаржником, клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини 5 статті 302 Господарського процесуального кодексу України, Суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке.

Згідно з частиною 1 статті 303 Господарського процесуального кодексу України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Підстава для передачі касаційним судом справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду визначена частиною 5 статті 302 Господарського процесуального кодексу України, передбачає наявність виключної правової проблеми, яку містить ця справа, і вирішення такої проблеми необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що при передачі на її розгляд справ як таких, що містять виключну правову проблему, касаційним судам належить обґрунтовувати відсутність, суперечливість, неповноту, невизначеність (неясність, нечіткість) або неефективність правового регулювання охоронюваних прав, свобод й інтересів та неефективність існуючого їх правового захисту, в тому числі внаслідок неоднакової судової практики.

Виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний засвідчує той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. Щодо якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права (ухвали Великої Палати Верховного Суду від 07.02.2019 у справі №757/21639/15-ц, від 28.10.2020 у справі № 906/677/19).

Однак заявлене скаржником клопотання не містить належного обґрунтування виключної правової проблеми за кількісним та якісним критерієм, а обставини, наведені у клопотанні, не дають підстав для висновку про існування виключної правової проблеми та про необхідність формування єдиної правозастосовчої практики Великою Палатою Верховного Суду.

6. Позиція Верховного Суду

Імперативними приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Здійснюючи касаційне провадження у даній справі, Суд зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 50 Закону України «Про акціонерні товариства» у разі, якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонерного товариства, акціонер, права та охоронювані законом інтереси якого порушені таким рішенням, може оскаржити це рішення до суду протягом трьох місяців з дати його прийняття. Суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржуване рішення, якщо допущені порушення не порушують законні права акціонера, який оскаржує рішення.

Верховний Суд у постанові від 23.08.2023 у справі № 910/21572/21 зазначив, що у статті 50 Закону України «Про акціонерні товариства» прямо та буквально не визначено, що порушення порядку скликання та підготовки проведення загальних зборів (тобто, процедури, що передує прийняттю рішення) є безумовною підставою для визнання недійсним прийнятого рішення, оскільки в наведеній нормі зазначено, що акціонер має довести факт порушення рішенням акціонерного товариства своїх законних прав.

Водночас стала судова практика виходить з розширювального тлумачення змісту поняття «порядку прийняття рішення» та визначає, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства є: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 915/540/16).

Велика Палата Верховного Суду прямо вказує, що рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 924/641/17), але зауважує та конкретизує, що права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 915/540/16).

Також Верховний Суд у постанові від 23.08.2023 у справі № 910/21572/21 зазначив, що рішення загальних зборів та рішення наглядової ради товариства можуть бути оскаржені в судовому порядку акціонером товариства шляхом пред`явлення позову про визнання їх недійсними, якщо такі рішення не відповідають вимогам законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонерного товариства або, якщо порушено порядок прийняття такого рішення, а також, якщо вони порушують права чи законні інтереси такого акціонера товариства. Водночас, позивач за таким позовом має довести спроможність судового рішення про визнання недійсним рішення загальних зборів та/або рішення загальних зборів призвести до усунення невизначеності у праві позивача та відновити його права та законні інтереси, на захист яких було подано такий позов. Також, виснуючи, чи підлягає захисту порушене право, суд має дати оцінку чи не спричинить задоволення позову порушення прав інших осіб, та чи не завдасть їм шкоди (частина 3 статті 16, частини 2, 3 статті 13 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 35 Закону України «Про акціонерні товариства» повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства та проект порядку денного надсилається кожному акціонеру, зазначеному в переліку акціонерів, складеному в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України, на дату, визначену наглядовою радою, а в разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, - акціонерами, які цього вимагають. Встановлена дата не може передувати дню прийняття рішення про проведення загальних зборів і не може бути встановленою раніше, ніж за 60 днів до дати проведення загальних зборів.

Повідомлення про проведення загальних зборів та проект порядку денного надсилається акціонерам персонально особою, яка скликає загальні збори, у спосіб, передбачений наглядовою радою товариства, у строк не пізніше ніж за 30 днів до дати їх проведення. Повідомлення розсилає особа, яка скликає загальні збори, або особа, яка веде облік прав власності на акції товариства у разі скликання загальних зборів акціонерами.

Відповідно до пункту 10.2.5 статті 10 Статуту, положення якого узгоджуються зі статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", письмове повідомлення про проведення загальних зборів товариства та їх порядок денний надсилається кожному акціонеру, зазначеному в переліку акціонерів, складеному в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України, на дату, визначену наглядовою радою, а в разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною 6 статті 47 Закону України "Про акціонерні товариства" - акціонерами, які цього вимагають. Встановлена дата не може передувати дню прийняття рішення про проведення загальних зборів і не може бути встановленою раніше, ніж за 60 днів до дати проведення загальних зборів.

Згідно з абзацем 2 пункту 10.2.5 статті 10 Статуту письмове повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний надсилається акціонерам персонально особою, яка скликає загальні збори, листом у строк не пізніше ніж за 30 днів до дати їх проведення. Повідомлення про проведення загальних зборів товариства має містити такі дані: 1. повне найменування та місцезнаходження товариства; 2. дата, час та місце проведення загальних зборів; 3. час початку і закінчення реєстрації акціонерів для участі в загальних зборах; 4. перелік питань, що виносяться на голосування; 5. дата складення переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах; 6. порядок ознайомлення акціонерів з матеріалами, з якими вони можуть ознайомитись під час підготовки до загальних зборів.

У пункті 10.2.7 статті 10 Статуту ПрАТ ВК "Ера" визначено, що порядок денний загальних зборів товариства попередньо затверджується наглядовою радою товариства, а в разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів - акціонерами, які цього вимагають.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи в порушення пункту 10.2.7 статті 10 Статуту відсутні будь-які докази затвердження наглядовою радою товариства порядку денного загальних зборів товариства, та відсутнє письмове повідомлення ОСОБА_7 як акціонера про проведення загальних зборів у порядку, визначеному абзацем 2 пункту 10.2.5 статті 10 Статуту і статті 35 Закону України "Про акціонерні товариства"

Зважаючи на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про недотримання порядку, передбаченого пунктами 10.2.5., 10.2.7, 10.2.8 статті 10 Статуту та статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", щодо підготовки та скликання загальних зборів, а також письмового повідомлення про їх проведення саме 06.03.2021 ОСОБА_7 як акціонера Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "ЕРА".

За приписами статті 41 Закону України «Про акціонерні товариства» наявність кворуму загальних зборів визначається реєстраційною комісією на момент закінчення реєстрації акціонерів для участі у загальних зборах акціонерного товариства. Загальні збори акціонерного товариства мають кворум за умови реєстрації для участі у них акціонерів, які сукупно є власниками більш як 50 відсотків голосуючих акцій.

Згідно зі статтею 42 Закону України «Про акціонерні товариства» одна голосуюча акція надає акціонеру один голос для вирішення кожного з питань, винесених на голосування на загальних зборах акціонерного товариства, крім проведення кумулятивного голосування. Право голосу на загальних зборах акціонерного товариства мають акціонери - власники простих акцій товариства.

Згідно з пунктами 10.2.12, 10.2.13 статті 10 Статуту загальні збори товариства мають кворум за умови реєстрації для участі у них акціонерів, які сукупно є власниками не менш як 60 відсотків голосуючих акцій. Право голосу на загальних зборах мають акціонери-власники простих акцій товариства. Одна голосуюча акція надає акціонеру один голос для вирішення кожного з питань, винесених на голосування.

Відповідно до пункту 10.2.15 статті 10 Статуту голосування на загальних зборах з питань порядку денного може проводитися з використанням бюлетенів для голосування. Використання бюлетенів є обов`язковим при голосуванні з питань про вчинення товариством значного правочину.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Приватним акціонерним товариством Виробнича компанія "ЕРА" не було надано, зокрема, на вимогу суду першої інстанції (ухвала від 18.04.2023), доказів фактичного голосування акціонерів з питань порядку денного, якими згідно з пунктом 10.2.15 статті 10 Статуту є бюлетені для голосування.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про те, що Приватним акціонерним товариством Виробнича компанія "ЕРА" не було дотримано порядку, передбаченого пунктом 10.2.14 статті 10 Статуту, щодо прийняття рішення про вчинення значного правочину, щодо майна, ринкова вартість якого перевищує 25 відсотків, але менша ніж 50 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства.

Крім того, суд апеляційної інстанції також дійшов висновку про те, що ненадання Приватним акціонерним товариством Виробнича компанія "ЕРА" доказів фактичного голосування акціонерів з питань порядку денного (бюлетенів) також підтверджує неможливість доведення Приватним акціонерним товариством Виробнича компанія "ЕРА" наявності кворуму на спірних загальних зборах та, як наслідок, є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "ЕРА", оформлених протоколом № 1 від 06.03.2021.

Суд зазначає, що вказані висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для визнання спірних рішень недійсними, жодним учасником даної справи не оспорюється.

Як зазначалось вище, підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсними спірних рішень загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "Ера", та прийняття нового рішення в цій частині, судом апеляційної інстанції визначено як пропуск строку позовної давності.

Такий висновок суду апеляційної інстанції ґрунтується на тому, що до спірних правових відносин застосовується стаття 50 Закону України "Про акціонерні товариства", яка не входить у визначений пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України перелік норм та є спеціальною нормою законодавства, якою встановлено тримісячний строк позовної давності для заявлення вимог про оскарження рішення загальних зборів, яке порушує права та охоронювані законом інтереси акціонера. Відтак, звернення позивача з вимогами у даній справі лише 22.12.2022 здійснено поза межами трьохмісячного строку, встановленого статтею 50 Закону України "Про акціонерні товариства".

Однак, такий висновок суду апеляційної інстанції є необґрунтованим, з огляду на таке.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 Цивільного кодексу України).

У Цивільному кодексі України визначено два види строків позовної давності: загальний і спеціальний (статті 257, 258 Цивільного кодексу).

Так, положеннями статті 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (частина 1 статті 258 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Частиною 1 статті 50 Закону України «Про акціонерні товариства» встановлено, що у разі, якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонерного товариства, акціонер, права та охоронювані законом інтереси якого порушені таким рішенням, може оскаржити це рішення до суду протягом трьох місяців з дати його прийняття.

Визначений статтею 50 Закону України "Про акціонерні товариства" тримісячний строк для оскарження акціонером рішення загальних зборів або порядку прийняття такого рішення є за своєю правовою природою спеціальною (скороченою) позовною давністю. Тобто, у вказаному Законі мова йде про спеціальний строк позовної давності.

У зв?язку з чим, дія Закону України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким врегульовано питання строків позовної давності на звернення з відповідними вимогами, розповсюджується і на положення Закону України "Про акціонерні товариства".

Отже, спеціальна позовна давність, передбачена статтею 258 Цивільного кодексу України, строк якої у даному випадку визначено законом - частина 1 статті 50 Закону України «Про акціонерні товариства», є продовженою відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), про що правильно вказав суд першої інстанції.

При цьому, Суд зазначає, що у постановах, на які посилається скаржник, також йде мова про те, що спеціальна позовна давність, передбачена статтею 258 Цивільного кодексу України є продовженою відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.02.2024 у справі № 916/411/23.

Таким чином, висновки суду першої інстанції, за наявності встановлених обставин коли позивачу стало відомо про наявність спірних рішень (травень 2022 року) і обставини звернення з позовом у даній справі (22.12.2022), та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та пункт 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (в редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX), про те, що позовна давність не пропущена щодо вимог позивача про визнання недійними спірних рішень, є обґрунтованими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції необґрунтовано скасував правильне по суті рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними спірних рішень загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "ЕРА".

Щодо позовних вимог про визнання недійсними договорів та скасування рішень про державну реєстрацію, Суд зазначає таке.

Велика Палата Верховного Суду, в постановах від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17, від 15.10.2019 у справі № 905/2559/17, від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16 зазначала, що за договором, укладеним товариством, права та обов`язки набуває таке товариство як сторона договору. При цьому, правовий стан (сукупність прав та обов`язків) безпосередньо учасників цього товариства жодним чином не змінюється. Повноваження діяти від імені юридичної особи є можливістю створювати, змінювати, припиняти цивільні права та обов`язки юридичної особи (стаття 239 Цивільного кодексу України). Таке повноваження не належить до корпоративних прав учасника юридичної особи. Таким чином, належним заявником є той, хто звертається за захистом саме свого права. Отже, належним позивачем у подібних справах є юридична особа, права якої порушено, а не її учасник.

Зазначений висновок Великої Палати Верховного Суду має загальний характер та не залежить від розміру частки учасника у статутному капіталі товариства, отримання ним прибутку від діяльності товариства або реалізації корпоративного права на управління діяльністю товариства.

Такі висновки відповідають усталеній практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), відповідно до якої акціонер (учасник) юридичної особи, навіть мажоритарний, не може розглядатись як належний заявник, якщо йдеться про порушення прав юридичної особи (див., зокрема, рішення від 20.05.1998 у справі "Кредитний та індустріальний банк проти Чеської Республіки", заява № 29010/95, пункти 46-52; рішення від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України", заява № 70297/01, пункти 28 - 30; рішення від 21.12.2017 року у справі "Фельдман та банк "Слов`янський" проти України", заява № 42758/05, пункт 30). При цьому навіть у разі, якщо юридичну особу було ліквідовано, Європейський суд з прав людини розглядає справи за заявою саме такої юридичної особи, допускаючи її представництво в особі акціонера (учасника), якщо юридична особа не може брати участь у справі в особі своїх органів (рішення від 21 грудня 2017 року у справі "Фельдман та банк "Слов`янський" проти України", заява № 42758/05, пункт 1 резолютивної частини).

Разом з тим, сучасний підхід до використання теорії "проникнення за корпоративну завісу" сформувався в ЄСПЛ починаючи з рішення 1995 року у справі Agrotexim and Others v. Greece.

Застосовуючи зазначений підхід, ЄСПЛ відтворив правову позицію Міжнародного суду ООН, що була висловлена ним у рішенні у справі Barcelona Traction, Light and Power Company Limited від 05.02.1970.

У пункті 56 вказаного вище рішення відзначено, що незалежність юридичної особи не можна вважати абсолютною. У цьому контексті "проникнення за корпоративну завісу" або "ігнорування статусу юридичної особи" визнається адекватним та справедливим у певних обставинах або для досягнення певної мети.

Ця теза була відображена, розвинена та конкретизована на рівні практики ЄСПЛ.

ЄСПЛ проводить різницю між скаргами, поданими акціонерами про заходи, що зачіпають їх права як акціонерів, та про дії, що зачіпають права компанії, у яких вони володіють акціями (Agrotexim and Others v. Greece, пункти 65-66; Albert and Others v. Hungary [GC], пункт 122).

В одній групі справ самі акціонери можуть вважатися потерпілими в розумінні статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) (Olczak v. Poland, пункти 57-62; Albert and Others v. Hungary [GC], пункти 126-134, та цитовані в них посилання; Project-Trade d.o.o. v. Croatia?, пункти 44-47).

В іншій групі справ загальний принцип такий, що акціонери компаній не можуть розглядатися як потерпілі у розумінні Конвенції, щодо дій та заходів, що стосуються їхньої компанії. Однак при цьому ЄСПЛ у низці справ передбачає можливість для відступу від указаного в цьому пункті загального принципу.

Так, у пункті 66 рішення від 24 жовтня 1995 року у справі Agrotexim and Others v. Greece, № 14807/89) ЄСПЛ зазначив, що підходи "проникнення за корпоративну завісу" або "ігнорування статусу юридичної особи" можуть застосуватись тільки у виняткових випадках, наприклад коли чітко встановлено, що компанія не мала можливості безпосередньо звернутись до інституцій Конвенції через органи управління юридичної особи або через ліквідаторів.

У рішенні від 26 жовтня 2000 року у справі G. J. v. Luxembourg (№ 21156/93) суд встановив, що підприємство було ліквідовано, а подана до суду скарга стосувалася діяльності ліквідаторів. За цих обставин ЄСПЛ вважав, що компанія як юридична особа на той час не могла подати скаргу до Комісії.

У справі "Кредитний та індустріальний банк проти Чеської Республіки" (Credit and Industrial Bank v. the Czech Republic) (№ 29010/95, рішення від 21 жовтня 2003 року) заявником був банк (через свого колишнього голову-акціонера, який володів контрольним пакетом акцій), у якому Чеським Національним Банком було запроваджено тимчасову (примусову) адміністрацію через незадовільний фінансовий стан банку та його ліквідацію. Суть скарги заявника до ЄСПЛ полягала в тому, що банк був позбавлений доступу до суду, де банк хотів виступити з протестом проти запровадження тимчасової адміністрації.

У рішенні від 07 липня 2020 року у справі Camberrow MM5 AD v. Bulgaria (№ 50357/99) ЄСПЛ вважав, що через конфлікт інтересів між компанією (банком) та її спеціальною адміністрацією і довіреними особами сам банк не міг подати справу до ЄСПЛ.

У пункті 26 рішення від 21 грудня 2017 року у справі "Фельдман та банк "Слов`янський" проти України" ЄСПЛ зазначив, що проникнення за "корпоративну завісу" або нехтування правосуб`єктністю компанії може буде виправданим лише за виключних обставин, зокрема якщо точно встановлено, що компанія не може звернутися до конвенційних установ через органи, утворені згідно з її статутом, або у випадку ліквідації - через її ліквідаторів.

У рішенні від 07 липня 2020 року Alberts and Others v. Hungary (пункти 133 та 134) ЄСПЛ зазначив, що у справах Agrotexim and Others v. Greece та Olczak v. Poland встановлені загальні принципи того, що заходи, які направлені або націлені на права акціонерів, необхідно відрізняти від втручання в право компанії на мирне володіння майном. Дії, що зачіпають права акціонерів, відрізняються від заходів та процедур, що стосуються компанії, тим, що їх характер та імовірний ефект прямо та особисто зачіпає права акціонерів і виходить за межі простого втручання в інтереси компанії, порушуючи положення акціонерів у структурі управління компанії.

ЄСПЛ у вказаному рішенні також звертає увагу, що, для того аби акціонери компанії могли довести, що їх звернення з питань, які стосуються компанії, були виправдані винятковими обставинами (exceptional circumstances), такі акціонери повинні навести вагомі та переконливі причини, що доводять відсутність у самої компанії практичної та ефективної можливості звернутися до суду через органи, створені відповідно до її статуту.

За змістом рішенням ЄСПЛ у справі Alberts and Others v. Hungary, такими винятковими обставинами можуть бути, зокрема, запровадження відносно компанії зовнішнього нагляду або контролю у зв`язку з її фінансовими або іншими труднощами, або якщо особа, до завдання якої відносився захист інтересів компанії, не була здатна або не хотіла звертатися до суду, або якщо виникли розбіжності між акціонерами та тимчасовим керуючим (наприклад, відсторонення від посади керуючого та призначення тимчасового керуючого).

Таким чином, допускається проникнення за "корпоративну завісу" та звернення учасників товариства з позовом в інтересах самого товариства, але за виняткових обставин.

Такими винятковими обставинами можуть бути, наприклад, відкриття ліквідаційної процедури та визнання боржника банкрутом, наслідком чого є припинення повноважень органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, а також припинення повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута, або запровадження тимчасової адміністрації чи оголошення про ліквідацію банку, в результаті чого припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, наглядової ради і правління) та органів контролю (внутрішнього аудиту).

У справі, що переглядається, суди попередніх інстанцій не встановили, що відносно Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "ЕРА" була відкрита ліквідаційна процедура та його було визнано банкрутом, а ліквідатор неналежним чином вчиняє дії на захист прав банкрута.

Враховуючи викладене, є обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договорів та, похідних від них вимог, про скасування рішень про державну реєстрацію права власності.

З огляду на викладене, підстави для скасування оскаржуваних судових рішень в цій частині відсутні.

Водночас, як вбачається з постанови суду апеляційної інстанції по суті, апеляційний господарський суд доводи апеляційної скарги позивача щодо скасування додаткового рішення не розглядав, а відповідну апеляційну скарга залишив без задоволення, з тих підстав, що ухвалене додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.08.2023 у вказаній справі втратило свою силу, оскільки даною постановою частково скасовано рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.08.2023 у справі № 924/981/22.

Проте, такий висновок суду апеляційної інстанції є хибним, з огляду на те, що додатковим рішенням суду першої інстанції розглядались та вирішувались питання витрат на професійну правничу допомогу, понесених як позивачем, так і відповідачем-2 (Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "ЕРА"). Тобто, розглядалось питання відшкодування судових витрат кожної із сторін, на користь якої ухвалене судове рішення.

При цьому, Суд зазначає, що постановою суду апеляційної інстанції по суті, окрім іншого, залишено без змін рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договорів та про скасування рішень про державну реєстрацію права власності. Тобто, рішення в цій частині фактично ухвалене на користь, зокрема, відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "ЕРА"), і судове рішення в цій частині залишено судом апеляційної інстанції без змін.

Тобто, додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.08.2023 у даній справі не може вважатись таким, що втратило свою силу, в частині розгляду заяви особи про відшкодування судових витрат, на користь якої ухвалене судове рішення.

Оскільки, суд апеляційної інстанції взагалі не переглядав додаткове рішення суду першої інстанції, безпідставно не розглянув доводи відповідної апеляційної скарги, постанова суду апеляційної інстанції від 21.05.2024 у даній справі, в частині перегляду додаткового рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.08.2023 підлягає скасуванню з передачею справи в цій частині на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду

Враховуючи те, що постанова суду апеляційної інстанції по суті спору у цій справі є частково скасованою, то за правилами Господарського процесуального кодексу України розподіл судових витрат, зокрема і витрат на професійну правничу допомогу, має бути здійснений судом, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково.

З огляду на викладене додаткова постанова Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 у даній справі, підлягає скасуванню.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Пунктом 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно із пунктом 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Відповідно до статті 312 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Враховуючи, що аргументи скаржника частково знайшли своє підтвердження за результатами перегляду справи в касаційному порядку, Суд вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійними рішень, оформлених протоколами загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "ЕРА" № 1 від 06.03.2021, та залишити в цій частині в силі рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.08.2023, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 скасувати в частині стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькжитлобуд-1" по 1 860,75 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги, та в частині стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "ЕРА" по 1 860,75 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2024, в частині перегляду рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.08.2023 у справі № 924/981/22 про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та скасування рішень про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, залишити без змін, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2024, в частині перегляду додаткового рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.08.2023 у справі № 924/981/22, та додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 скасувати та передати справу в цій частині на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи № 924/981/22 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

3. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 у справі № 924/981/22 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійними рішень, оформлених протоколами загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "ЕРА" № 1 від 06.03.2021, та залишити в цій частині в силі рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.08.2023 у справі № 924/981/22.

4. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 у справі № 924/981/22 скасувати в частині стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькжитлобуд-1" по 1 860,75 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги, та в частині стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "ЕРА" по 1 860,75 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 у справі № 924/981/22, в частині перегляду рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.08.2023 у справі № 924/981/22 про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та скасування рішень про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, залишити без змін.

6. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 у справі № 924/981/22, в частині перегляду додаткового рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.08.2023 у справі № 924/981/22, додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 у справі № 924/981/22 скасувати та передати справу № 924/981/22 в цій частині на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді О.М. Баранець

І.Д. Кондратова