Постанова

від 03.10.2024 по справі 914/1029/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 914/1029/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючої), Жайворонок Т.Є. і Колос І.Б.,

за участю секретаря судового засідання Швидак С.В.,

представників учасників справи:

позивача - Вейст Трітмент Текнолоджіз Незерлендз Б.В. (Waste Treatment Technologies Netherlands B.V.) - Денисенко О.М. - адвокат (ордер від 19.02.2024 серія АА № 1409702),

відповідача-1 - Львівського комунального підприємства "Зелене місто" - Броницької М.В. (у порядку самопредставництва),

відповідача-2 - Контрол Процесс С.А. (Control Process S.A.) - Піцикевич В.В. - адвокат (ордер від 28.11.2022 серія ВС № 1172610),

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Контрол Процесс С.А. (Control Process S.A.), Ul. Obroncow Modlina 16, 30-733 Krakow, Poland

на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 20.03.2024

(суддя Гоменюк З.П.) та

постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.07.2024

(головуючий - суддя Панова І.Ю., судді: Малех І.Б. і Гриців В.М.)

у справі № 914/1029/22

за позовом Вейст Трітмент Текнолоджіз Незерлендз Б.В. (Waste Treatment Technologies Netherlands B.V.), Мунстерстраат 14, 7575 ЕD Олдензал, Нідерланди (далі - Позивач)

до: Львівського комунального підприємства "Зелене місто" (далі - Відповідач-1, Підприємство)

Контрол Процесс С.А. (Control Process S.A.), Ul. Obroncow Modlina 16, 30-733 Krakow, Poland (далі - Відповідач-2)

про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.09.2024, у зв`язку із відпусткою судді Малашенкової Т.М., визначено колегію суддів у складі Булгакова І.В. (головуючої), Жайворонок Т.Є. та Колос І.Б.

Позов подано про визнання недійсним договору, укладеного відповідачами 18.05.2021 на реалізацію проекту "Будівництво муніципального механіко-біологічного комплексу перевантаження та переробки твердих побутових відходів (Етап 1) Львів, Україна" (далі - Договір).

Рішенням Господарського суду господарського суду Львівської області від 11.07.2023 у позові відмовлено; з Позивача стягнуто на користь Відповідача-1 88 350 грн. судових витрат за послуги перекладача.

Відповідачем-2 до суду першої інстанції подано заява про вирішення питання про судові витрати та ухвалення додаткового рішення, у якій просив суд стягнути з Позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 100 000 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 20.03.2024, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.07.2024: задоволено частково заяву Відповідача-2; стягнуто з Позивача на користь Відповідача-2 50 000 грн. судових витрат на професійну правову допомогу, понесених у зв`язку із розглядом справи №914/1029/22.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивоване тим, що заявлений гонорар адвоката Піцикевича В.В. у сумі 100 000 грн. є завищеним і необґрунтованим з огляду на складність справи, ціну позову та кількість часу, проведеного у судових засіданнях, а також, що частина послуг не може бути виділена окремо, оскільки вони є передумовою здійснення представництва інтересів клієнта.

У касаційній скарзі Відповідач-2 просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 20.03.2024 в частині відмови у стягненні з Позивача 50 000 грн. судових витрат на професійну правову допомогу та постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.07.2024, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підставу для відкриття касаційного провадження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скаржник зазначає:

- суди попередніх інстанцій порушили приписи частини третьої статті 86, частин четвертої та шостої статті 126, частини п`ятої статті 129, частини п`ятої статті 236 ГПК України та не врахували висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, постановах Верховного Суду від 31.01.2024 справі № 761/7257/20, від 15.09.2022 у справі № 915/294/21, від 02.11.2022 у справі № 916/2016/21, від 17.01.2023 у справі №922/4183/21, від 04.07.2023 у справі № 914/2405/21, від 06.12.2022 у справі №910/19720/21, від 23.08.2023 у справі № 910/3456/22, від 15.06.2022 у справі № 911/2652/17;

- суди попередніх інстанцій неправильно застосували статтю 627 ЦК України та не врахували висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункті 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19; пунктах 95, 96, 127, 128 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2022 у справі № 922/1964/21;

- суди попередніх інстанцій неправильно застосували частину другу статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21;

- суди попередніх інстанцій неправильно застосували статтю 86 ГПК України та статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 20.12.2018 у справі № 924/70/18.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу Відповідача-2 заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх безпідставність та необґрунтованість, і просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

При розгляді заяви Відповідача-2 про вирішення питання про судові витрати та ухвалення додаткового рішення, суди попередніх інстанцій виходили з такого.

Відповідачем-2 (клієнт) та адвокатським об`єднанням "Ампролекс" 18.11.2022 укладено договір про надання правової (професійної правничої) допомоги (далі - Договір).

У пункті 1.1 Договору сторони погодили, що клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати професійну правничу допомогу на умовах, передбачених даним договором, зокрема, але не виключно: складання процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів клієнта у судах під час здійснення господарського судочинства.

18.11.2022 Відповідачем-2 та адвокатським об`єднанням "Ампролекс" укладено додаток №1 до Договору, який є невід`ємною частиною Договору та сторони узгодили, що адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу (послуги) клієнту у справі № 914/1029/22, а клієнт зобов`язується прийняти такі послуги та оплатити їхню вартість (гонорар).

У пункті 2 додатку №1 до Договору сторони погодили, що розмір гонорару за надання правової допомоги клієнту у справі № 914/1029/22 у суді першої інстанції становить 100 000 грн., які клієнт зобов`язується оплатити у наступному порядку: 50 000 грн. протягом 10 календарних днів з моменту виставлення рахунку та 50 000 грн. протягом 10 календарних днів з моменту виставлення рахунку після подання відзиву на позовну заяву до суду.

Відповідно до пункту 3.2 Договору клієнт зобов`язаний оплачувати правову допомогу у відповідності до умов розділу 4 Договору.

Згідно з пунктами 4.1, 4.2 Договору за надання правової допомоги клієнт зобов`язаний виплатити адвокатському об`єднанню кошти у порядку, розмірі та на умовах, визначених у відповідних додатках до цього договору. Сплачений адвокатському об`єднанню гонорар (кошти), поверненню не підлягають. Сплачуючи гонорар, клієнт підтверджує відсутність в нього претензій до повноти, якості та своєчасності наданої правової допомоги.

У пункті 6 додатку №1 до Договору визначено, що акт здачі-приймання наданих послуг та/або рахунок надсилаються клієнту адвокатським об`єднанням на поштову адресу або електронну адресу, або надаються особисто.

Акт здачі-прийняття наданих послуг вважається підписаним, а послуги надані у повному обсязі, якщо протягом 7 днів з моменту його отримання клієнтом (в тому числі надіслання на електронну адресу клієнта) останній не надав адвокатському об`єднанню письмові аргументовані заперечення на акт. відмова клієнта від отримання акта чи рахунку, або повернення акта чи рахунку за закінченням терміну зберігання листа чи у зв`язку з відсутністю клієнта за вказаною в цьому договорі адресою, прирівнюється до отримання відповідного документа (акта, рахунку) (пункт 7 додатку №1 до Договору).

До заяви про розподіл судових витрат Відповідач-2 надав:

- копії рахунків від 08.12.2022 №08/12/22 на суму 50 000 грн. та від 06.01.2023 №06/01/23 на суму 50 000 грн., виставлених адвокатським об`єднанням "Ампролекс" замовнику (Відповідачу-2), за надання правової допомоги у справі №914/1029/22 в суді першої інстанції;

- копію виписки по рахунку адвокатського об`єднання в АТ "Кредобанк" за період з 27.12.2022 по 27.12.2022, сформованої 14.07.2023, відповідно до якої замовник оплатив юридичні послуги на суму 50 000 грн. згідно з рахунком від 08.12.2022 №08/12/22;

- копію виписки по рахунку адвокатського об`єднання в АТ "Кредобанк" за період з 17.01.2023 по 17.01.2023, сформованої 14.07.2023, відповідно до якої замовник оплатив юридичні послуги на суму 50 000 грн. згідно з рахунком від 06.01.2023 №06/01/2023;

- копію акта здачі-прийняття наданих послуг від 17.07.2023 до Договору, відповідно до якого адвокатське об`єднання надало, а клієнт прийняв правову допомогу в повному обсязі у справі №914/1029/22, а саме:

1. Підготовка та подання у суд першої інстанції клопотання про ознайомлення в суді з матеріалами справи.

2. Ознайомлення в суді з матеріалами справи.

3. Аналіз матеріалів справи, в тому числі аналіз правових підстав позовної заяви та додатків.

4. Проведення наради з клієнтом, інформування та роз`яснення клієнту правових підстав позову;

5. Пошук та аналіз законодавства, судової практики, в тому числі тієї на яку міститься посилання у позовній заяві.

6. Пошук та аналіз інформації, яка міститься на сайті Європейського банку реконструкції та розвитку.

7. Розроблення правової позиці щодо захисту прав та інтересів клієнта.

8. Здійснення дій щодо збору доказів для підтвердження правової позиції клієнта.

9. Проведення обговорення із клієнтом, роз`яснення клієнту змісту розробленої правової позицію щодо захисту прав та інтересів клієнта.

10. Підготовка проекту відзиву на позовну заяву.

11. Проведення обговорення із клієнтом та узгодження із клієнтом змісту підготовленого проекту відзиву на позовну заяву.

12. Підготовка та подання відзиву на позовну заяву.

13. Підготовка та подання клопотання (заяви) від 30.12.2022 щодо продовження встановленого судом, процесуального строк для подання доказів до відзиву.

14. Отримання, ознайомлення та аналіз відповіді позивача на відзив відповідача.

15. Підготовка проекту заперечення.

16. Проведення обговорення з клієнтом та узгодження із клієнтом змісту підготовленого проекту заперечення.

17. Підготовка та подання заперечення.

18. Отримання, ознайомлення та аналіз додаткових пояснень позивача від 08.02.2023.

19. Підготовка проекту заяви (письмових пояснень щодо додаткових пояснень позивача від 08.02.2023).

20. Проведення обговорення з клієнтом та узгодження із клієнтом змісту підготовленого проекту заяви (письмових пояснень щодо додаткових пояснень позивача від 08.02.2023).

21. Підготовка та подання заяви (письмових пояснень щодо додаткових пояснень позивача від 08.02.2023).

22. Підготовка проекту заяви від 10.03.2023 щодо поновлення строку на подання документів (доказів).

23. Проведення обговорення із клієнтом та узгодження із клієнтом змісту проекту заяви від 10.03.2023 щодо поновлення строку на подання документів (доказів).

24. Підготовка та подання заяви від 10.03.2023 щодо поновлення строку на подання документів (доказів).

25. Підготовка проекту заяви від 07.04.2023 щодо поновлення строку на подання документів (доказів).

26. Проведення обговорення з клієнтом та узгодження із клієнтом змісту проекту заяви від 07.04.2023 щодо поновлення строку на подання документів (доказів).

27. Підготовка та подання заяви від 07.04.2023 щодо поновлення строку на подання документів (доказів).

28. Отримання, ознайомлення, аналіз додаткових пояснень позивача від 09.05.2023.

29. Отримання, ознайомлення, аналіз додаткових пояснень Відповідача-1 від 02.06.2023.

30. Отримання, ознайомлення, аналіз, додаткових пояснень Позивача від 30.06.2023.

31. Проведення обговорення із клієнтом та узгодження із клієнтом змісту розроблених усних заперечень щодо додаткових пояснень позивача від 30.06.2023.

32. Представництво інтересів клієнта у всіх судових засіданнях у Господарському суді Львівської області, як мали місце після 01.12.2022, в тому числі у судовому засіданні 11.07.2023.

Представництво інтересів Відповідача-2 у Господарському суді Львівської області у справі № 914/1029/22 здійснював адвокат - Піцикевич В.В., повноваження якого підтверджуються наявним у матеріалах справи документами.

Позивачем до суду першої інстанції подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу в якому просив зменшити розмір заявлених до стягнення понесених Відповідачем-2 витрат на професійну правничу (правову) допомогу у зв`язку з їх неспівмірністю з обсягом виконаних адвокатом Піцикевичем В.В., заявлених в акті здачі-прийняття, послуг.

Суди попередніх інстанцій, зазначаючи про те, що заявлений розмір понесених Відповідачем-2 витрат у сумі 100 000 грн. на професійну правничу допомогу є завищеним і виходили з того, що послуги зазначені адвокатом Піцикевичем В.В. в пунктах 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 14, 18, 28, 29, 30, 31 акта здачі-прийняття наданих адвокатських послуг від 17.01.2023 поглинаються пунктами 7, 8 та 32, оскільки за своєю суттю дублюють зазначені надані адвокатом послуги. Також, суди звернули увагу на те, що пункти 10, 11 та 19, 20 своїм змістом та значенням викладені у пунктах 12, 17 акта здачі-прийняття наданих адвокатських послуг від 17.01.2023 та не потребували відокремлення.

Суди попередніх інстанцій визнали обґрунтованою та співмірною вартість витрат Відповідача-2 на професійну правничу допомогу у даній справі в сумі 50 000 грн.

Причиною подання касаційної скарги стала незгода Відповідача-2 з оскаржуваними судовими рішеннями в частині відмови у стягненні з Позивача 50 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу понесених Відповідачем-2 в суді першої інстанції, в іншій частині судове рішення суду першої інстанції не оскаржувається жодним учасником справи.

Щодо посилання Відповідача-2 на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України про те, що суди попередніх інстанцій під час прийняття додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 20.03.2024 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 не врахували правові позиції Верховного Суду, то Суд зазначає таке.

Згідно з частинами першою - другою статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Норми ГПК України передбачають таке:

стаття 15:

- суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо;

стаття 16:

- учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом;

стаття 123:

- судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду;

стаття 126:

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами;

частини п`ята статті 129:

- під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 ГПК України.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу витрат повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 107 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справ № 922/1964/21).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (пункт 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справ № 922/1964/21).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зазначено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка стверджує про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування щодо невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

Суди попередніх інстанції встановивши, що адвокатом Піцикевичем В.В. надано клієнту (Відповідачу-2) в межах розгляду справи №914/1029/22 у суді першої інстанції правничу допомогу, надаючи правову оцінку заяві про ухвалення додаткового рішення, у контексті клопотання Позивача про зменшення таких витрат у зв`язку з їх неспівмірністю, врахувавши предмет позову, яким є одна вимога немайнового характеру, погодилися з доводами Позивача про часткову невідповідність заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі вимогам щодо співмірності та обґрунтованості, у зв`язку із чим, дійшли висновку про часткове задоволення заяви та стягнення з Позивача на користь Відповідача-2 50 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд вважає, що зазначені скаржником постанови Верховного Суду (про неврахування яких зазначає Відповідач-2) не містить протилежної позиції щодо застосування положень статті 627 ЦК України, статей 86, 126, 129 ГПК України порівняно з позицією судів попередніх інстанції у справі, що переглядається.

Посилання скаржника на неправильне застосування частини другої статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" Судом не приймається, оскільки фактично суди попередніх інстанцій не ставили під сумнів право Відповідача-2 визначати гонорар його представника у фіксованому розмірі, і це не було підставою для зменшення розміру адвокатських витрат, що підлягають стягненню з Позивача, а суди попередніх інстанцій встановивши, що в акті здачі-прийняття наданих послуг від 17.07.2023 частина робіт поглинаються іншими роботами, дійшли висновку, що заявлений Відповідачем-2 розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу є завищеним, а співмірним та обґрунтованим є вартість витрат Відповідача-2 у сумі 50 000 грн. А самі види правничої допомоги та зміст правничих послуг визначений з урахуванням Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Що ж до посилання Відповідач-2 на не правильне застосування судом апеляційної інстанції статті 6 Конвенції в частині не надання оцінки аргументам та доводам Відповідач-2, то скаржник у касаційній скарзі не конкретизує, що саме із доводів та доказів Відповідача-2 не дослідили суди попередніх інстанції у своїх рішеннях, адже останні містять посилання на доводи та докази Відповідача-2, що мало наслідком часткове задоволення клопотання Відповідача 2 про відшкодування йому витрат на професійну правничу допомогу.

Водночас суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

З урахуванням наведеного Судом приймаються доводи, наведені у відзиві Позивача на касаційну скаргу Відповідача-2, у частині, яка узгоджується з даною постановою.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що додаткове рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені із додержанням норм процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

Керуючись статтями 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Контрол Процесс С.А. (Control Process S.A.) залишити без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 20.03.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 у справі № 914/1029/22 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Жайворонок

Суддя І. Колос