Ухвала

від 04.10.2024 по справі 906/497/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 жовтня 2024 року

м. Київ

Справа № 906/497/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянувши клопотання Акціонерного товариства "Житомиробленерго"

про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія"

до Акціонерного товариства "Житомиробленерго"

про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 16.09.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Житомиробленерго" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.07.2024 і рішення Господарського суду Житомирської області від 17.04.2024 у справі № 906/497/23, розгляд справи призначено у відкритому судовому засіданні на 08.10.2024.

02.10.2024 до Верховного Суду через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариства "Житомиробленерго" надійшло клопотання про участь представника - Алєксійчука Сергія Вікторовича в судовому засіданні 08.10.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, подане Алєксійчуком Сергієм Вікторовичем.

Верховний Суд, розглянувши подане клопотання, дійшов висновку про повернення його без розгляду з огляду на таке.

За змістом пунктів 1, 3 частини 1 статті 170 Господарського процесуального кодексу України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі.

Абзацом 1 частини 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Згідно із частиною 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Приписами частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Частиною 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Отже, наведені положення законодавства розмежовують такі юридичні категорії, як "самопредставництво" і "представництво".

При цьому для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20 зазначила, що, починаючи з 29.12.2019, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва (пункт 18 ухвали).

Інакше кажучи, процесуальні закони визначили, що представники сторін, третіх осіб, а також осіб, які за законом мають право звертатися до суду в інтересах інших, можуть діяти у судовому процесі або за правилами самопредставництва, або як власне представники. Останніми можуть бути: адвокати, законні представники, а у випадках, визначених у процесуальних законах, зокрема у малозначних справах, справах незначної складності, - інші особи (стаття 60 ЦПК України, стаття 58 ГПК України, стаття 57 КАС України). Повноваження саме цих представників підтверджують документи, визначені у частинах першій і четвертій статті 62 ЦПК України, частинах першій і четвертій статті 60 ГПК України, частинах першій і четвертій статті 59 КАС України (пункт 20 ухвали Великої Палати Верховного від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20).

Отже, з 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень (пункт 25 ухвали).

Клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції подане ОСОБА_1 як представником Акціонерного товариства "Житомиробленерго". На підтвердження повноважень до клопотання додано довіреність від 26.12.2023 № 08/32567, наказ Акціонерного товариства "Житомиробленерго" про переведення (переміщення) працівника від 22.09.2020 та посадову інструкцію юрисконсульта РЕМ Акціонерного товариства "Житомиробленерго" від 18.10.2018.

Відповідно до пункту 2.10 вказаної посадової інструкції юрисконсульт РЕМ організовує позовну роботу, представляє в установленому законодавством порядку інтереси Товариства у судах, інших органах під час розгляду правових питань і спорів, дає правову оцінку претензіям, позовам, що пред`являються Товариству чи Товариством у зв`язку з порушенням його майнових прав і законних інтересів.

Згідно з виданою Головою Правління Акціонерного товариства "Житомиробленерго" Олексієм Шекетою довіреністю від 26.12.2023 № 08/32567, Алєксійчука Сергія Вікторовича уповноважено представляти інтереси довірителя з будь-яких питань, зокрема, в усіх судових органах України, з усіма правами, наданими законодавством України позивачу, відповідачу, заявнику, скаржнику, зацікавленій особі, третій особі.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції подано особою, яка має право її подавати та підписувати, а додані до поданого клопотання довіреність, наказ та посадова інструкція не є належними доказом на підтвердження повноважень Алєксійчука Сергія Вікторовича представляти інтереси Акціонерного товариства "Житомиробленерго", оскільки з їх змісту не вбачається можливість представника діяти у суді за правилами самопредставництва.

Також Судом встановлено, що ОСОБА_1 не надав документів, що підтверджують статус адвоката, а тому не може діяти від імені Акціонерного товариства "Житомиробленерго" на засадах представництва.

З урахуванням наведеного додані до клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції довіреність, наказ та посадова інструкція не є належними і достатніми доказами на підтвердження повноважень на представництво або самопредставництво у розумінні частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини 1 або 2 цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку про повернення без розгляду клопотання Акціонерного товариства "Житомиробленерго" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, поданої ОСОБА_1 , оскільки воно подане без додержання вимог частини 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того заявником всупереч пунктам 1, 3 частини 1 статті 170 Господарського процесуального кодексу України у поданому клопотанні не зазначено номер справи у якій він бажає брати участь в режимі відеоконференції, а також відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету в Акціонерного товариства "Житомиробленерго".

Керуючись статтями 170, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Клопотання Акціонерного товариства "Житомиробленерго" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 906/497/23 повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак

ДО УВАГИ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ПРОЦЕСУ!

Суди продовжують працювати, проте в умовах воєнного стану проведення судових засідань має особливості щодо явки до суду та необхідності забезпечення безпеки відвідувачів.

Просимо поєднати дотримання процесуальних норм з повагою до суду та інших учасників справи, у зв`язку з чим:

- про намір участі в судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду завчасно повідомити суд;

- максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, згідно з новою редакцією частин 5 - 9 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України від 29.06.2023 № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Такі учасники справи також мають можливість ознайомитися з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль).