Вирок

від 04.10.2024 по справі 585/3968/24

РОМЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 585/3968/24

Номер провадження 1-кп/585/607/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2024 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого- ОСОБА_4 ,

адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни в режимі відеоконференцзв`язку кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024200470000738 від 21.08.2024 року по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Залужжя Мукачевського району Закарпатської області, громадянин України, з неповною середньою освітою, одружений, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час відбуваючий покарання у державній установі «Роменська виправна колонія (№ 56)» за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимий:

-27.06.2017 Ковпаківським районним судом м. Суми за ч. 1 ст. 309 КК України, до покарання у виді штрафу в сумі 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень;

-23.02.2023 Ковпаківським районним судом м. Суми за ч. 4 ст. 185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років;

-02.03.2023 Ковпаківським районним судом м. Суми за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185, 69 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;

-01.06.2023 Ковпаківським районним судом м. Суми за ч. З ст. 185, ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч 5 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з конфіскацію майна,-

-07.12.2023 Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 7 років 1 місяць позбавлення волі з конфіскацією майна.

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого статті 391Кримінального кодексуУкраїни (далі КК України),

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про наступне:

І. Формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення(проступок), у вчиненні якого обвинувачувалася особа.

1.З 08.08.2023 засуджений ОСОБА_4 відбуває покарання у Державній установі «Роменська виправна колонія (№ 56)» (далі ДУ «РВК №56»). По прибуттю до ДУ «РВК №56» засудженому ОСОБА_4 були роз`яснені права та обов`язки засуджених та вимоги режиму відбуття покарання.

Під час відбуття призначеного покарання в ДУ «РВК № 56» засуджений ОСОБА_4 , починаючи з 08 серпня 2023 року, діючи умисно, з метою порушення режиму відбуття покарання, вирішив стати на шлях злісної непокори законним вимогам адміністрації установи, вчиняв злісні порушення встановленого порядку відбування покарання, через що взятий на профілактичний облік та 12 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності за різні порушення режиму відбуття покарання.

Через безуспішне застосування інших заходів впливу, 18.10.2023 на підставі ухвали Роменського міськрайонного суду Сумської області від 25.09.2023, що набрала законної сили, до засудженого ОСОБА_4 за чергове порушення встановлених заборон, судом було застосовано стягнення у виді переведення його до приміщення камерного типу (далі - ПКТ) строком на 1 (один) місяць.

Відповідно до постанови начальника ДУ «РВК № 56» від 18.10.2023 засуджений ОСОБА_4 переведений до ПКТ ДУ «РВК № 56» строком на 1 (один) місяць.

Однак, будучи підданим стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу та попередженим про кримінальну відповідальність за злісну непокору законним вимогам адміністрації установи виконання покарань та іншу протидію адміністрації у законному здійсненні її функцій, засуджений ОСОБА_4 під час відбування покарання на шлях виправлення не став, правильних висновків для себе не зробив та продовжив злісно порушувати установлений порядок відбування покарання. Як наслідок за період часу з 25.04.2024 по 16.08.2024 засуджений ОСОБА_4 за різноманітні умисні порушення, визначені ст. 107 КВК України та вимог Наказу Міністерства юстиції України № 2823/5 від 28.08.2018 «Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань» 19 разів був притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Не зважаючи на вжиті профілактичні заходи, засуджений ОСОБА_4 , продовжуючи свою злочинну діяльність вчинив злісну непокору законним вимогам адміністрації установи виконання покарань, що полягало в наступному. Так, у відповідності до статті 9 Кримінального виконавчого кодексу України засуджені зобов`язані:

-виконувати встановлені законодавством обов`язки громадян України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених;

-виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань.

Невиконання засудженими своїх обов`язків і встановлених законодавством вимог адміністрації органів і установ виконання покарань тягне за собою встановлену законом відповідальність.

Відповідно до частини 3 статті 107 Кримінального виконавчого кодексу України засуджені зобов`язані:

-дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами;

-виконувати встановлені законодавством вимоги персоналу колонії.

Згідно з статтею 2 розділу II Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених Наказом Міністерства юстиції України № 2823/5 від 28.08.2018, засуджені зобов`язані дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня установи виконання покарань, правомірні взаємовідносини з іншими засудженими, персоналом установи виконання покарань та іншими особами.

Відповідно до ч. 5 ст. 118 КВК України засуджені можуть залучатися без оплати праці лише до робіт з благоустрою колоній і прилеглих до них територій, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення колоній продовольством.

До цих робіт засуджені залучаються в порядку черговості, в неробочий час і не більш як на дві години на день.

Крім того, частиною 3 Розділу II Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань встановлено обов`язок засудженого виконувати необхідні роботи із самообслуговування, благоустрою установи виконання покарань.

Начальником відділення соціально-психологічної служби № 7 ДУ «РВК № 56» ОСОБА_6 розроблено графік залучення без оплати праці засуджених відділення СПС № 7 до робіт з благоустрою колонії згідно п. 5 ст. 118 КВК України на серпень місяць 2024 року, який було затверджено начальником державної установи та з яким засуджені, в тому числі ОСОБА_4 ознайомлені під підпис.

Проте, незважаючи на вказані вище обставини та на зроблене 16.08.2024 попередження про кримінальну відповідальність за ст. 391 КК України, засуджений ОСОБА_4 належних для себе висновків не зробив, на шлях виправлення не став та продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на триваючу злісну непокору законним вимогам адміністрації ДУ «РВК №56», діючи умисно та всупереч вищенавенаведеним вимогам ст. 107 КВК України та статті 2 розділу II, частини 3 додатку 20 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання 19.08.2024 відмовився виконувати роботу з благоустрою в порядку ч. 5 ст. 118 КВК України.

Так, 19.08.2024 о 08 год. 45 хв. в.о. начальника відділення соціально-психологічної служби № 7 ДУ «РВК 56» старшим лейтенантом внутрішньої служби ОСОБА_7 засудженому ОСОБА_4 запропоновано приступити до роботи з благоустрою установи в порядку ч. 5 ст. 118 КВК України, згідно затвердженого графіку, а саме провести прибирання локального сектору відділення соціально-психологічної служби № 7 ДУ «РВК № 56», на що засуджений ОСОБА_4 відмовив останньому в категоричній та зухвалій формі. Після неодноразово повторюваної вимоги приступити до прибирання приміщення відділення, засудженого ОСОБА_4 було попереджено про те, що у разі відмови ним від виконання своїх обов`язків його буде притягнуто до кримінальної відповідальності за ст. 391 КК України за злісну непокору вимогам адміністрації виправної установи. Проте останній, будучи забезпеченим необхідним господарчим інвентарем та робочою формою одягу згідно сезону, публічно, зухвало, безпідставно, необгрунтовано, у категоричній формі відмовився виконувати неодноразово висловлені законні вимоги представника адміністрації установи виконання покарань ОСОБА_7 , хоча був зобов`язаний і мав можливість їх виконати.

ІІ. Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання.

3.17вересня 2024року в кримінальномупровадженні,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12024200470000738 від 21.08.2024 року в порядку статей 468, 469 та 472Кримінального процесуальногокодексу України (далі КПК) між прокурором ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості.

Відповідно до даної угоди прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ст.391 КК України.

4. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинене покарання в межах санкції ст. 391 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік і 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання приєднати частину не відбутого покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 07.12.2023 у виді 6 місяців позбавлення волі та остаточно призначити покарання у виді 2 років позбавлення волі.

5. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому, в угоді зазначена дата її складання та вона скріплена підписами сторін.

ІІІ. Мотивами, з яких Суд виходить при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керується.

6. Відповідно до п.1 частини четвертої статті 469КПК України Угодапро визнаннявинуватості міжпрокурором тапідозрюваним чиобвинуваченим можебути укладенау провадженніщодо: кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

7. В судовомузасіданні обвинувачений ОСОБА_4 вказав, що він цілком розуміє:

7.1. що він має право на судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов`язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;

7.2. наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК;

7.3. характер обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого статтею 391КК України.

7.4. Крім того, зазначив, що він вину визнає в повному обсязі та погоджується з видом покарання, яке до нього буде застосовано в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.

8. Суд в порядку статті 474КПК шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

9. Виходячи з вищевикладеного та дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України, вислухавши думку прокурора, захисника, обвинуваченого, які не заперечували щодо затвердження угоди, Суд дійшов до висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 17 вересня 2024 року кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024200470000738 від 21.08.2024 року, між прокурором ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 .

10. Речові докази у справі відсутні.

З цих підстав, керуючись

статтями 368,370-371,373-374,376,475 Кримінального процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В :

1. Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 від 17 вересня 2024 року в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024200470000738 від 21.08.2024 рокуу вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.391 КК України.

2. ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.391 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік і 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання приєднати частину не відбутого покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 07.12.2023 року та остаточно призначити покарання у виді 2 років позбавлення волі.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Роменський міськрайонний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення:

обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертоюстатті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

У разі невиконання угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_8