Ухвала

від 25.09.2024 по справі 120/2676/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

25 вересня 2024 р. Справа № 120/2676/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Дмитришеної Р.М.,

за участю:

секретаря судового засідання: Сивак М.М.

представника позивача: Шкелебея О.В.

представника відповідача: Вишнівського В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про визнання дій, рішення протиправними та зобов`язання утриматись від вчинення певних дій

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про визнання дій, рішення протиправними та зобов`язання утриматись від вчинення певних дій.

Ухвалою суду від 11.03.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та зазначено, що розгляд справи здійснюватиметься в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у даній справі.

06.08.2024 представник відповідача подав клопотання про закриття провадження у справі, оскільки на думку відповідача, дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Представник відповідача вказує, що рішення Комітету з питань етики про прийняття скарги до розгляду є процедурним, не породжує правових наслідків для позивача. Це рішення з урахуванням його змісту, висновків та вирішених питань не має впливу на права, обов`язки та інтереси позивача, не скасовує присуджений науковий ступінь, не звужує і не скасовує його прав, а отже, не породжує й правовідносин, у яких виникає публічно-правовий спір, за результатом вирішення якого може бути ухвалене судове рішення, яке б відповідало завданню адміністративного судочинства.

Процедурні рішення, які передують прийняттю МОН рішення про позбавлення наукового ступеня, не можуть бути самостійним предметом судового оскарження, оскільки не порушують права учасників цих відносин і, відповідно, не породжують для них права на судовий захист.

Представник відповідача зауважив, що у розрізі заявлених позовних вимог дії та заходи, які передували прийняттю оскарженого рішення, так само не можуть бути предметом судового розгляду як такі, що не несуть жодних наслідків для позивача.

У своїх доводах посилається на постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24.07.2024 у справі № 640/23574/20.

21.08.2024 представник позивача подав заперечення щодо клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

Представник зазначив, що ОСОБА_1 є Головою Вченої ради та 30.05.2024 стала ректором Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова та завідувачкою кафедри ендоскопічної та серцево-судинної хірургії ВНМУ ім. М. І. Пирогова.

За результатами засідання комісії з проведення перевірки відповідності претендентів вимогам до керівника закладу вищої освіти відповідно до п. 12 Методичних рекомендацій щодо особливостей виборчої системи та порядку обрання керівника закладу вищої освіти, затверджених постановою КМУ від 05.12.2014 №726 Міністерство охорони здоров`я України подало кандидатуру ОСОБА_1 на посаду ректора, як такої, що відповідає вимогам законодавства.

Представник позивача зауважив, що сам лише факт прийняття Національним агентством до свого розгляду першої скарги ОСОБА_2 призвів до зупинення, а в подальшому до скасування конкурсу та призначення нового конкурсу на посаду ректора у 2024 році.

Відтак, у правовідносинах із позивачем Національне агентство реалізовує надані йому владні функції, а розглядаючи справи про академічний плагіат та приймаючи рішення, які безумовно стають підставою для їх розгляду МОНом та публічно висвітлюються, впливає на стан прав та обов`язків позивача у сфері освіти та науки, а також створює правові наслідки для ОСОБА_1 .

Щодо посилання Національного агентства на постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24.07.2024 у справі № 640/23574/20, представник позивача зазначив, що з врахуванням критеріїв подібності правовідносин, визначених Великою Палатою Верховного Суду у вищенаведеній постанові, за результатами порівняльного аналізу справ № 120/2676/24 та № 640/23574/20 вбачається, що спірні правовідносини у вказаних справах не є подібними з огляду на відмінність предмета спору у вказаних справах, а також їхнє різне нормативно-правове регулювання, що своєю чергою виключає врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові у справі № 640/23574/20 під час розгляду клопотання НАЗЯВО про закриття провадження у справі, що розглядається.

25.09.2024 в судовому засіданні представник відповідача підтримав раніше подане клопотання про закриття провадження у справі та наполягав на його задоволенні. З приводу того, що відповідач в квітні 2024 вже подавав клопотання про закриття провадження у справі суду пояснив, що первинно ним подане клопотання з мотивів того, що відповідач, на його переконання, не є суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах. Наразі клопотання обгрунтоване тим, що спірне рішення не може бути самостійним предметом спору, а порушене право має суб`єктивний підхід позивача.

Заперечуючи проти клопотання про закриття провадження, представник позивача акцентував увагу на відсутності подібних правовідносин у цій справі та у справі на яку покликається заявник, вказує на різні обставини, які полягають у наявності двох справ за двома зареєстрованими скаргами одного і того ж громадянина з одних і тих же підстав, які по суті є ідентичними. Також вказує на відсутності підстав для застосування висновків постанови Верховного Суду від 24.07.2024 у справі № 640/23574/20, оскільки правовідносини регулюються іншими нормами права. Зокрема, прийнятий Закон України "Про адміністративні процедури", в силу приписів п. 3 ч. 1 ст. 45 яких нова скарга взагалі не підлягала розгляду. На думку представника позивача, визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій є законодавчо встановленими способами захисту у адміністративному судочинстві.

З огляду на вищевикладене, представник позивача просив відмовити у задоволенні вказаного клопотання.

Розглянувши клопотання про закриття провадження у справі, дослідивши подані до суду документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується клопотання, суд зазначає наступне.

Підстави та порядок закриття провадження у справі врегульовано статтею 238 КАС України.

Пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Визначаючись із тим, чи належить розглядати даний позов за правилами адміністративного судочинства чи за правилами іншого судочинства, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Публічно-правовий спір - це, зокрема, спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Отже, до справ адміністративної юрисдикції процесуальний закон відніс публічно-правові спори, ознакою яких є не лише особливий суб`єктний склад, але й їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких закон установив інший порядок судового вирішення. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір, тобто по відношенню до особи, яка звернулася до суду. Прийняте суб`єктом владних повноважень при виконанні управлінських функцій рішення, вчинені дії або бездіяльність повинні безпосередньо стосуватися правового статусу (прав, законних інтересів, свобод, обов`язків) цієї особи.

Як підсумок, до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у правовідносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень (такі ж висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 914/2006/17 (пункт 5.7), від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 (пункти 28-30), від 18.09.2018 у справі № 823/218/17 (пункти 24, 25), від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17 (пункти 4.8-4.10), від 02.04.2019 у справі № 137/1842/16-а, від 18.12.2019 у справі № 826/2323/17 (пункти 18, 19), від 13.10.2020 у справі № 640/22013/18 (пункт 19), від 23.11.2021 у справі № 175/1571/15 (пункт 72), від 08.06.2022 у справі № 362/643/21, пункт 28).

Представник відповідача у клопотанні про закриття провадження у справі зазначає, що рішення Комітету з питань етики про прийняття скарги до розгляду є процедурним, не породжує правових наслідків для позивача. Це рішення з урахуванням його змісту, висновків та вирішених питань не має впливу на права, обов`язки та інтереси позивача, не скасовує присуджений науковий ступінь, не звужує і не скасовує його прав, а отже, не породжує й правовідносин, у яких виникає публічно-правовий спір, за результатом вирішення якого може бути ухвалене судове рішення, яке б відповідало завданню адміністративного судочинства.

Процедурні рішення, які передують прийняттю МОН рішення про позбавлення наукового ступеня, не можуть бути самостійним предметом судового оскарження, оскільки не порушують права учасників цих відносин і, відповідно, не породжують для них права на судовий захист.

У своїх доводах представник відповідача покликається на постанову Верховного Суду від 24.07.2024 у справі № 640/23574/20.

Оцінюючи такі доводи відповідача, суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 вказала, що подібні правовідносини слід розуміти як такі за змістом яких предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини є аналогічними, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин. Відмінність у предметах і підставах позовів означає, що спірні правовідносини не є тотожними.

Суд зазначає, що предмет спору у справі № 640/23574/20 та у справі, що розглядається є різними, як різними є обставини цих справ. До того ж, матеріально-правове регулювання спірних відносин не є однаковим.

Так, за правового регулювання спірних правовідносин у справі № 640/23574/20 діяв Статут Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 р. №244, Положення про Комітети Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, затверджене Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти 25.02.2019 року.

За змістом підпункту 11.1. Положення в редакції 25.02.2019 за результатами розгляду питань на засіданнях комітетів приймаються: рішення; рекомендації; висновки.

Натомість, за обставин цієї справи, матеріально-правове регулювання дещо змінилося. Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України внесені зміни до Статуту Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, який викладений в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 січня 2024 № 71. Відповідно Протоколом Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти № 1 (51) від 16.01.2024 затверджено Положення про комітети Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

Відповідно до п. 1 розділу Х Положення, за результатами розгляду питань на засіданнях комітетів приймаються рішення в межах їх повноважень. До повноважень Комітету з питань етики належать: розгляд питань порушення академічної доброчесності в межах чинного законодавства; розгляд скарг (повідомлення) щодо виявлення академічного плагіату, фабрикацій, фальсифікацій і вносить відповідні подання до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти; виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством.

В силу того, що при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, що передбачено п. 5 ст. 242 КАС України, суд вважає, що висновки Верховного Суду у справі № 640/23574/20 не можуть бути застосовними у цій справі, оскільки вони прийняті за іншого правового регулювання.

Крім того, позовні вимоги у справі № 640/23574/20 були обґрунтовані тим, що Комітет з питань етики НАЗЯВО прийняв рішення від 11.09.2020, яким констатовано наявність текстових запозичень без посилання на джерело у публікаціях позивача.

Напротивагу позовні вимоги у справі № 120/2676/24 обґрунтовані, насамперед тим, що відповідач, всупереч прямим вимогам Закону України "Про адміністративну процедуру" своїм рішенням прийняв до повторного розгляду повторну скаргу щодо однієї і тієї ж дисертації та наукової статті позивача, що є, на думку позивача, протиправним, оскільки існував судовий спір (справа №120/11425/23).

В подальшому, ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/11425/23 за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства в рамках забезпечення адміністративного позову заборонено Національному агентству вчиняти будь-які дії щодо розгляду скарги ОСОБА_2 від 18.06.2023 щодо Дисертації позивача.

14.02.2024 Національне агентство зареєструвало за № 10-24-АД Скаргу/ Повідомлення про наявність фактів академічного плагіату в докторській дисертації та науковій статті ОСОБА_1 від 13.02.2024, яка подана ОСОБА_2 в електронній формі.

Позивач вважає, що відповідач безпідставно почав проводити повторну процедуру виявлення в Дисертації позивача, її науковій публікації, академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації. Станом на момент подання ОСОБА_1 позову до суду, рішення суду у справі № 120/11425/23 не набрало законної сили та продовжувала діяти заборона для Національного агентства вчиняти будь-які дії щодо розгляду скарги ОСОБА_2 від 18.06.2023 щодо Дисертації позивача. Проте, Комітет з питань етики Національного агентства, не завершивши розгляд Скарги-1, повторно прийняв до свого розгляду Скаргу-2, яка була ідентична за суттю та змістом Скарзі-1.

Вказані дії Національного агентства щодо прийняття до розгляду Скарги - 2 і стали підставою для звернення ОСОБА_1 до суду за захистом своїх порушених прав.

Окремо, представник позивача зазначає, що у правовідносинах із позивачем Національне агентство реалізовує надані йому владні функції, а розглядаючи справи про академічний плагіат та приймаючи рішення, які безумовно стають підставою для їх розгляду МОНом та публічно висвітлюються, впливає на стан прав та обов`язків позивача у сфері освіти та науки, а також створює правові наслідки для неї.

Відтак, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини у справі № 640/23574/20 та у справі № 120/2676/24 не є подібними з огляду на відмінність предмета спору у вказаних справах, тому подане представником відповідача клопотання про закриття провадження у справі задоволенню не підлягає.

За таких обставин відсутні підстави для закриття провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Керуючись ст.ст. 238, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання про закриття провадження у справі - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна