Ухвала

від 04.10.2024 по справі 240/18821/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04 жовтня 2024 року м. Житомир справа № 240/18821/24

категорія 106020000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Окис Т.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування наказів,

установив:

27 вересня 2024 року ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позов до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування наказів "Про порушення дисциплінарного провадження " №23-дп від 25 квітня 2024 року та "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" №27дс від 21 червня 2024 року.

Разом з позовом ОСОБА_1 подала клопотання про поновлення строку для звернення до суду.

Зазначений позов не може бути прийнятий до провадження суду та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Установлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту позовної заяви убачається, що предметом оскарження виступають накази "Про порушення дисциплінарного провадження" №23-дп від 25 квітня 2024 року та "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" №27дс від 21 червня 2024 року.

Відтак, спірні правовідносини пов`язані із проходженням позивачем публічної служби.

Відповідно до частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Установлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року №340/1019/19).

Суд також зазначає, що доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Щодо наказу "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" №27дс від 21 червня 2024 року, позивач підтверджує отримання його копії 21 червня 2024 року та закінчення строку на його оскарження 22 липня 2024 року (перший робочий день після вихідного.

У заяві про поновлення строку зазначає, що пропуск строку зумовлено тим, що її дитина отримала травму, через яку вона двічі знаходилась на лікарняному (з 01 по 05 липня 2024 року та з 06 по 08 липня 2024 року) та у вимушеній відпустці для догляду за дитиною (з 20 по 25 серпня 2024 року).

При цьому, указує, що хвороба доньки, вкрай важкий емоційний стан, внаслідок її здоров`я, отримання безпідставної догани та проведення ще однієї перевірки, перебування чоловіка в лавах Національної гвардії України, стали перешкодою для вчасного подання позовної заяви.

Суд, надаючи оцінку наведеним доводам, зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Однак, доводи, наведені у заяві про поновлення строку, не можуть бути розцінені як об`єктивна непереборна обставина чи істотна перешкода для своєчасного вчинення позивачем процесуальних дій, оскільки позивач не надала доказів, що зумовили неможливість звернення до суду після закінчення періоду перебування на лікарняному (08 липня 2024 року) та до дня початку відпустки (20 серпня 2024 року).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що наведені позивачем підстави для поновлення строку звернення до суду не є поважними, а тому відповідне клопотання позивача задоволенню не підлягає.

Відтак, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно надати докази на підтвердження наведених обставин або ж навести інші підстави для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом 10 днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частинами 1 та 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом 5 днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ураховуючи, що до позовної заяви не додано заяву про поновлення строку звернення до суду, наявні підстави для залишення її без руху та надання позивачу строку для усунення визначених у цій ухвалі недоліків шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших поважних причин пропуску процесуального строку та доказів поважності таких, викладеної із урахуванням вимог статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків 10 (десять) днів з дня отримання копії цієї ухвали.

У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк позовна заява буде повернута позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Окис