Рішення

від 15.01.2025 по справі 240/18821/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року м. Житомир справа № 240/18821/24

категорія 106020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу,

установив:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області (далі відповідач, ГУ ДПС у Житомирській області) про визнання протиправними та скасування наказів «Про порушення дисциплінарного провадження» від 25 квітня 2024 року №23-дп та «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 21 червня 2024 року №27дс.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що розпорядженням ГУ ДПС у Житомирській області від 05 квітня 2024 року на виконання пункту 1 листа Державної податкової служби України від 22 березня 2024 року було проведено тематичну перевірку правомірності дій посадових осіб ГУ ДПС у Житомирській області при прийнятті рішень про списання податкового боргу ДП «Коростишівський спиртовий завод». У подальшому, за дорученням керівника ГУ ДПС у Житомирській області від 18 квітня 2024 року відносно позивача ініційовано та, наказом від 25 квітня 2024 року №23-дп, порушено дисциплінарне провадження, що оформлено. Звертає увагу, що предметом перевірки було тільки питання списання податкового боргу ДП «Коростишівський спиртовий завод», одноособову участь у якому позивач не приймала (не підписувала і не була суб`єктом прийняття рішення про списання цього боргу), а отже, на переконання позивача, не зрозумілі причини застосування до неї дисциплінарного стягнення за наслідками цієї тематичної перевірки. Перевіряючими у порушення згаданого розпорядження досліджувались питання поновлення списаного податкового боргу та супроводження справи у суді. На спростування висновків дисциплінарного провадження зауважує, що постановою суду апеляційної інстанції скаргу податкового органу було задоволено, що нівелює аргументи про неякісну підготовку процесуальних документів та супроводження справи в суді. Наголошує, що підготовка стратегії (позиції) контролюючого органу щодо правомірності прийнятих рішень відносно ДП «Коростишівський спиртовий завод» в суді, в тому числі, обговорення правової позиції з нормативним обґрунтуванням, написанням/направленням відзиву на позовну заяву, апеляційної скарги, клопотань, тощо, здійснювалось під безпосереднім супроводом та контролем позивача за участю керівника відділу супроводження судових спорів щодо банкрутства та стягнення заборгованості та працівника, який приймав участь у судових засіданнях по справі у суді. Правовою юрисдикцією щодо оцінки якості процесуальних документів адресованих судовому органу наділений виключно суд тієї чи іншої інстанції, а отже, на переконання позивача, висновки акта перевірки є суто суб`єктивними оціночними твердженнями. Зауважує, що всі документи, які направлялися до судів першої та апеляційної інстанцій, прийняті та розглянуті. Крім того, зазначає, що про неявку представника податкового органу в судове засідання суду апеляційної інстанції вона дізналася вже після його проведення, а тому не могла вчинити будь-яких дій на виправлення ситуації. Згідно пояснень працівника, відповідального за супроводження справи, інформація про розгляд справи в суді першої інстанції та подання апеляційної скарги була занесена до автоматизованої інформаційної системи «Суди» інформаційно-комунікаційної системи «Податковий блок» (далі АІС «Суди» ІКС «Податковий блок»). Однак, внаслідок міграції/перенесення даних із зазначеної системи до підсистеми «Суди» інформаційно-комунікаційної системи «Адміністративне та судове оскарження» (далі підсистема «Суди» ІКС «АСО») на сервісному обладнанні Державної податкової служби відбулися збої в процесі переміщення, помилки та розбіжності в базах. Наведене обумовило обмежений та некоректний доступ до підсистеми АІС «Суди» ІКС «Податковий блок», що унеможливило встановити перевіряючими факту наявності чи відсутності інформації по справі №240/26509/23. У подальшому, після встановлення факту, що внаслідок міграції з АІС «Суди» ІКС «Податковий блок» до підсистеми «Суди» ІКС «АСО» справа №240/26509/23 не перенеслася, керівником відділу супроводження судових спорів щодо банкрутства та стягнення заборгованості 23 квітня 2024 року справу внесено до підсистеми «Суди» ІКС «АСО». Факт сплати судового збору за подання апеляційної скарги у неналежному розмірі не мав негативних наслідків для відкриття апеляційного провадження. Також формальними та незначними є зауваження щодо відсутності контролю за порядком ведення діловодства працівниками, зокрема, в частині реєстрації вихідної кореспонденції. Наголошує, що з метою належної організації роботи управління позивачем неодноразово проводились економічні навчання з підлеглими працівниками. Процесуальні документи направлені до суду з вихідними номерами, тобто зареєстровані в ГУ ДПС у Житомирській області, однак реєстрація відбулася в ІКС «Власні», а не ІКС «Вихідна 5 Державні органи». Зазначені несуттєві порушення жодним чином не вплинули і не могли вплинути на якість супроводження справи в суді, оскільки не несуть жодного інформаційного навантаження для судового розгляду, не нанесли збитків платникам податків чи Державі в цілому. Підсумовуючи викладене, наголошує, що відсутній причинно-наслідковий зв`язок між встановленими перевіркою порушеннями та тими наслідками (висновками), що зазначені в акті, складеному 12 квітня 2024 року за наслідками проведення тематичної перевірки, а отже, не вбачає дисциплінарного проступку та вини в своїх діях.

Ухвалою суду від 18 жовтня 2024 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду, позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

06 листопада 2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що листом Державної податкової служби України (далі ДПС України) від 22 березня 2024 року №8249/7/99-00-13-07-07 зобов`язано ГУ ДПС у Житомирській області провести перевірку щодо правомірності дій посадових осіб ГУ ДПС у Житомирській області щодо прийняття рішень від 24 листопада 2020 року та від 26 листопада 2020 року, відповідно до яких списано податковий борг ДП «Коростишівський спиртовий комбінат» у сумі 18100,1 тис. грн та 2123,9 тис. грн. З метою виконання завдання ДПС України на виконання вимог розпорядження ГУ ДПС «Про проведення тематичної перевірки» (зі змінами) від 05 квітня 2024 року №23-р проведено тематичну позапланову невиїзну перевірку щодо правомірності дій посадових осіб ГУ ДПС при прийнятті рішень від 24 листопада 2020 року та від 26 листопада 2020 року, відповідно до яких списано податковий борг ДП «Коростишівський спиртовий комбінат» (код згідно ЄДРПОУ 00374634) за період з 24 листопада 2020 року (дата списання податкового боргу) по 12 квітня 2024 року (дату закінчення перевірки). Відповідно до вимог пункту 4.4 розділу IV Порядку організації та проведення заходів відомчого контролю структурних підрозділів ДПС та територіальних органів ДПС, оформлення і реалізації їх результатів, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 06 червня 2023 року №429 (далі Порядок №429), згідно якого перевірці підлягає стан організації роботи об`єкта перевірки з питань, визначених у рішенні про проведення перевірки, а якщо це сприятиме досягненню мети перевірки, також з інших питань, не зазначених у рішенні, в ході перевірки досліджувалось питання вжиття заходів по стягненню податкового боргу, списання та поновлення податкового боргу ДП «Коростишівський спиртовий комбінат» та супроводження судової справи №240/26509/23. Крім того, в акті перевірки знайшли відображення інші недоліки та порушення, які потребували реагування та вжиття заходів щодо їх усунення. Як наслідок твердження позивача щодо того, що предметом перевірки було лише правомірність списання податкового боргу, на переконання відповідача, є хибним. Саме для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку по встановлених перевіркою фактах, а саме: недоліках в організації роботи, порушенні законодавчих та нормативних документів при супроводженні справи №240/26509/23, недотриманні вимог Порядку організації роботи ДПС при здійснені заходів з погашення податкового боргу (заборгованостей) платників та представництві інтересів у судових справах відповідних категорій, затвердженого наказом ДПС України від 26 серпня 2022 року №564 (зі змінами), та порушенні вимог Положення про управління по роботі з податковим боргом, затвердженого наказом ГУ ДПС у Житомирській області від 01 серпня 2022 року №248 (зі змінами), дорученням ГУ ДПС у Житомирській області від 18 квітня 2024 року №22-д, прийнятим за наслідками отримання доповідної записки від 17 квітня 2024 року №92/06-30-02-08, відповідно до пункту 5 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ ініційовано порушення дисциплінарного провадження стосовно позивача. Наведене, на переконання відповідача, спростовує твердження позивача про те, що дисциплінарне провадження ініційовано з причин неправомірного списання податкового боргу. Наголошує, що дисциплінарне провадження порушується для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку. Сам факт порушення дисциплінарного провадження не є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності. Як наслідок наказ ГУ ДПС у Житомирській області «Про порушення дисциплінарного провадження» від 25 квітня 2024 року №23-дп видано правомірно з дотриманням вимог чинного законодавства. За результатами розгляду дисциплінарної справи комісією з розгляду дисциплінарних справ ГУ ДПС у Житомирській області начальника управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС ОСОБА_1 встановлено, що такою не забезпечено належне виконання завдань і функцій, визначених підпунктами 2.2.15.1, 2.2.15.7, 2.2.15.8 підпункту 2.2.15 пункту 2.2 розділу 2, а також не забезпечено дотримання вимог підпункту 4.3.3, підпункту 4.3.15.2 підпункту 4.3.15 пункту 4.3 розділу 4 Положення про управління по роботі з податковим боргом, затвердженого наказом ГУ ДПС у Житомирській області від 01 серпня 2022 року №248 (зі змінами), пунктів 9.7, 9.8 розділу ІХ, порушення вимог пункту 10.2 розділу Х Порядку організації роботи ДПС при здійснені заходів з погашення податкового боргу (заборгованостей) платників та представництві інтересів у судових справах відповідних категорій, затвердженого наказом ДПС України від 26 серпня 2022 року №564 (зі змінами), підпункту 2.3.9.4 пункту 2.3.9 частини ІІ Інструкції з діловодства у ГУ ДПС у Житомирській області, затвердженої наказом ГУ ДПС у Житомирській області від 29 січня 2021 року №170 (зі змінами). Наведене обумовило висновок про встановлення в діях позивача наявності ознак вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого Закон України «Про державну службу» та іншими нормативно-правовими актами, а саме неналежне виконання державним службовцем своїх посадових обов`язків та вимог встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до неї може бути застосовано дисциплінарне стягнення. На переконання відповідача неналежне супроводження справи №240/26509/23 внаслідок неналежного виконання службових та функціональних обов`язків державним службовцем позивачем підтверджується ухваленням 18 червня 2024 року Верховним Судом постанови, якою скасовано постанову суду апеляційної інстанції та залишено без змін рішення суду першої інстанції. Наголошує, що позивачем не надано доказів на підтвердження погодження нею змісту апеляційної скарги та спростування здійснення надсилання або передача документів без їх реєстрації у службі діловодства. Зауважує, що надані позивачем листи ДПС України щодо перенесення термінів відключення підсистеми «Суди» ІКС «Податковий блок» не спростовують порушень, встановлених в ході перевірки та підтверджених при здійсненні дисциплінарного провадження, в частині здійснення наповнення інформаційної системи у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації. Проведення професійних навчань та надання вказівок (накладення резолюцій), на переконання відповідача, не спростовують факти виявлених порушень та свідчать про відсутність контролю (зворотного зв`язку) за діями підпорядкованих працівників з боку позивача.

Ухвалою суду від 12 листопада 2024 року, за результатами вивчення наявних у матеріалах справи документів, суд дійшов висновку про призначення справи до розгляду у судовому засіданні.

13 листопада 2024 року до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач наголошує, що перевіряючими, в порушення розпорядження ГУ ДПС у Житомирській області від 05 квітня 2024 року №23-р, під час проведення тематичної перевірки досліджувалися питання поновлення списаного податкового боргу, супроводження справи в Житомирському окружному адміністративному суді, підготовка та подача процесуальних документів до Сьомого апеляційного адміністративного суду по справі №240/26509/23. Зауважує, що її притягнуто до дисциплінарної відповідальності з підстав неякісної організації супроводження судової справи, а дисциплінарне провадження здійснювалося виключно на матеріалах, які слугували підставою порушення такого провадження, тобто на тих фактах, які відображені в акті тематичної перевірки. Акцентує увагу, що відповідач не розрізняє поняття «супроводження» та «організація супроводження» справи в суді. Безпосереднє супроводження судових справ не відноситься до службових та функціональних обов`язків начальника управління, контролюючим органом не наділено позивача такими справами та обов`язками довіреність не видавалася. На виконання обов`язків по організації супроводження справи в суді позивачем накладались резолюції, що містяться в ІКС «Управління документами», які забезпечили підготовку процесуальних документів у межах строків, визначених Кодексом адміністративного судочинства України. Підготовка стратегії (позиції) контролюючого органу щодо правомірності прийнятих відносно ДП «Коростишівський спиртовий завод» рішень в суді, в тому числі обґрунтування правової позиції, написання/направлення відзиву на позовну заяву, апеляційної скарги, клопотань, тощо, здійснювалися під безпосереднім супроводом та контролем позивача за участю керівника відділу супроводження судових спорів щодо банкрутства та стягнення податкового боргу та працівника, який приймав участь у судових засіданнях. Усі направлені до судів документи розглянуті по суті. Наведеного не спростовує і постанова Верховного Суду від 18 червня 2024 року, оскільки така надає правову оцінку правомірності поновлення списаного боргу, а підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є неякісна організація супроводження судової справи.

19 листопада 2024 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач повторно наголошує, що згідно пункту 4.4 розділу IV Порядку №429 якщо це сприятиме досягненню мети перевірки, перевірці підлягають також інші питання, не зазначені у рішенні про її проведення. Крім того, позивачем на порушення вимог пункту 9.8 розділу ІХ Порядку організації роботи ДПС при здійснені заходів з погашення податкового боргу (заборгованостей) платників та представництві інтересів у судових справах відповідних категорій, затвердженого наказом ДПС України від 26 серпня 2022 року №564, начальником управління по роботі з податковим боргом ОСОБА_1 не забезпечено належний супровід справи, апеляційна скарга не погоджувалась.

19 листопада 2024 року позивачем подано письмові додаткові пояснення по суті позовних вимог, у яких зазначає, що оскаржувані накази є необґрунтованими, безпідставними та такими, що прийняті всупереч вимог Закону України «Про державну службу», а саме упереджено, нерозсудливо та необґрунтовано, без оцінки усіх фактів та обставин, що мають значення для цих правовідносин.

У судовому засіданні 19 листопада 2024 представник позивача заявила клопотання про допит як свідка ОСОБА_2 , за результатами розгляду якого суд дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення та оголосив у судовому засіданні перерву до 03 грудня 2024 року.

29 листопада 2024 року до суду надійшли додаткові пояснення відповідача, в яких наведені спростування доводів, зазначених у додаткових поясненнях позивача.

03 грудня 2024 року позивач подала заява про залишення позовної заяви в частині визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДПС у Житомирській області «Про порушення дисциплінарного провадження» від 25 квітня 2024 року без розгляду, яке за результатами розгляду ухвалою суду задоволено.

Також 03 грудня 2024 року позивачем подані пояснення щодо заперечень відповідача від 26 листопада 2024 року.

У судовому засіданні 03 грудня 2024 року представник позивача наполягала на задоволенні позову, а представники відповідача заперечували проти його задоволення.

Судом допитано свідка ОСОБА_2 , яка підтвердила, що позивач була ознайомлена зі змістом апеляційної скарги у справі №240/26509/23 та приймала участь у її підготовці. Однак чи погоджувала позивач текст зазначеної апеляційної скарги згідно вимог пункту 9.8 розділу ІХ Порядку організації роботи ДПС при здійснені заходів з погашення податкового боргу (заборгованостей) платників та представництві інтересів у судових справах відповідних категорій, затвердженого наказом ДПС України від 26 серпня 2022 року №564 (зі змінами) свідок підтвердити не змогла. Наголошувала, що управління неодноразово зверталося зі службовими записками про надання технічної можливості для здійснення реєстрації вихідної кореспонденції в картотеці «Вихідна 5 Державні органи», які були залишені без належного реагування.

На підставі положень частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на надходження клопотань представників сторін 03 грудня 2024 року суд постановив ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження, яка внесена до журналу судового засідання та зобов`язав відповідача надати суду докази на підтвердження звернення управління по роботі з податковим боргом зі службовими записками про надання технічної можливості для здійснення реєстрації вихідної кореспонденції в картотеці «Вихідна 5 Державні органи» та наслідки розгляду таких.

11 грудня 2024 року на виконання вимог ухвали суду відповідач надав додаткові пояснення, в яких зазначає, що за даними управління по роботі з податковим боргом та управління інформаційних технологій ГУ ДПС у Житомирській області дозвіл та ролі щодо реєстрації вихідної кореспонденції в ІКС «Управління документами» картотека Вихідна 5 Органи виконавчої влади (Державні органи) надано працівникам відділу супроводження судових спорів щодо банкрутства та стягнення заборгованостей управління по роботі з податковим боргом у відповідності до розпорядження ГУ ДПС у Житомирській області від 23 квітня 2024 року №30-р «Про надання дозволу на реєстрацію вихідної кореспонденції в ІКС «Управління документами» враховуючи доповідну записку від 23 квітня 2024 року №1550/06-30-13-04 та службовий лист від 24 квітня 2024 року №1577/06-30-13-04. Звертають увагу суду, що вище зазначені доповідні записки були підготовані після проведення тематичної перевірки. Як приклад зауважує, що працівникам управління правового забезпечення ГУ ДПС у Житомирській області аналогічні дозволи отримано ще у 2023 році відповідно до розпорядження ГУ ДПС у Житомирській області від 10 квітня 2023 року №30-р «Про надання дозволу на реєстрацію вихідної кореспонденції в ІКС «Управління документами».

12 грудня 2024 року до суду надійшли заперечення позивача на такі додаткові пояснення відповідача.

У період з 16 по 31 грудня 2024 року головуюча суддя перебувала у відпустці.

Суд установив, що листом ДПС України від 22 березня 2024 року №8249/7/99-00-13-07-07, зобов`язано ГУ ДПС у Житомирській області провести перевірку щодо правомірності дій посадових осіб ГУ ДПС у Житомирській області щодо прийняття рішень від 24 листопада 2020 року та від 26 листопада 2020 року, відповідно до яких списано податковий борг ДП «Коростишівський спиртовий комбінат» у сумі 18100,1 тис. грн та 2123,9 тис. грн.

З метою виконання завдання ДПС України відповідачем 05 квітня 2024 року прийнято розпорядження «Про проведення тематичної перевірки» №23-р.

На виконання такого розпорядження у період з 05 по 12 квітня 2024 року робочою групою відповідно до Порядку №429 проведено тематичну позапланову невиїзну перевірку щодо правомірності дій посадових осіб ГУ ДПС при прийнятті рішень від 24 листопада 2020 року та від 26 листопада 2020 року, відповідно до яких списано податковий борг ДП «Коростишівський спиртовий комбінат» (код згідно ЄДРПОУ 00374634) за період з 24 листопада 2020 року (дата списання податкового боргу) по 12 квітня 2024 року (дату закінчення перевірки).

За наслідками такої перевірки 12 квітня 2024 року складений акт про результати позапланову невиїзну перевірку щодо правомірності дій посадових осіб ГУ ДПС при прийнятті рішень від 24 листопада 2020 року та від 26 листопада 2020 року, відповідно до яких списано податковий борг ДП «Коростишівський спиртовий комбінат» (код згідно ЄДРПОУ 00374634) №88/06-30-02-06.

На підставі зазначеного акта начальником відділу забезпечення відомчого контролю ГУ ДПС у Житомирській області 17 квітня 2024 року на ім`я виконуючого обов`язки голови ГУ ДПС у Житомирській області подано доповідну записку. В такі зазначено, що в ході контрольного заходу встановлено, зокрема:

1)порушення вимог підпункту 2.3.9.4 пункту 2.3.9 частини ІІ Інструкції з діловодства у ГУ ДПС у Житомирській області, затвердженої наказом ГУ ДПС у Житомирській області від 29 січня 2021 року №170 (зі змінами);

2)апеляційна скарга від 03 січня 2024 року №13/06-30-13-04 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року у справі №240/26509/23 не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України в частині обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права;

3)реєстрація апеляційної скарги від 03 січня 2024 року №13/06-30-13-04, клопотання від 02 лютого 2024 року №325/06-30-13-04 та відповіді на відзив на апеляційну скаргу від 22 лютого 2024 року №583/06-30-13-04 здійснено в ІКС «Управління документами» у картотеці відділу супроводження судових спорів щодо банкрутства та стягнення заборгованості управління по роботі з податковим боргом «Власні» замість реєстрації їх в картотеці «Вихідна 5 Державні органи» централізовано, чим порушено вимоги підпункту 2.3.9.4 пункту 2.3.9 частини ІІ Інструкції з діловодства у ГУ ДПС у Житомирській області, затвердженої наказом ГУ ДПС у Житомирській області від 29 січня 2021 року №170 (зі змінами);

4)порушення вимог пунктів 9.7 та 9.8 розділу ІХ Порядку організації роботи ДПС при здійснені заходів з погашення податкового боргу (заборгованостей) платників та представництві інтересів у судових справах відповідних категорій, затвердженого наказом ДПС України від 26 серпня 2022 року №564 (зі змінами) в частині: вжиття заходів, передбачених процесуальним законодавством, для належного захисту інтересів органів ДПС; своєчасного направлення до суду процесуальних документів та інших матеріалів, оформлених згідно з вимогами законодавства, які витребовуються судом та/або є необхідними для обґрунтування законності позиції відповідного органу ДПС; участі фахівців підрозділів по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у судових засіданнях у випадках, передбачених Порядком; здійснення постійного моніторингу результатів супроводження справ у судах за участі органів ДПС, узагальнення судової практики; здійснення інформаційного супроводження правової роботи в органах ДПС за допомогою підсистеми АІС «Суди» ІКС «Податковий блок» та контролю за якістю, обґрунтованістю складання та направлення апеляційних/касаційних скарг (відповідальна Бех Алла);

5)не дотримано вимог підпункту 4.3 пункту 4 розділу 4 Положення про управління по роботі з податковим боргом, затвердженого наказом ГУ ДПС у Житомирській області від 01 серпня 2022 року №248 (зі змінами) в частині: організація, забезпечення контролю у межах компетенції за виконанням структурним підрозділом законів України, указів Президента України, актів і доручень Президента України, постанов Верховної Ради України, актів Кабінету Міністрів України, доручень Прем`єр-міністра України, доручень Міністра фінансів України та доручень керівництва Міністерства фінансів України, наказів Мінфіну з питань, що належать до компетенції ДПС, рішень (протоколів) Колегії ДПС, рішень (протоколів) Колегії ДПС, листів-доручень Голови ДПС, доручень керівництва ДПС, ГУ ДПС (підпункт 4.3.3); надання обов`язкових до виконання доручень працівникам структурного підрозділу з питань, що належать до сфери діяльності підрозділу, контроль за їх виконанням (підпункт 4.3.4); забезпечення додержання працівниками структурного підрозділу виконавчої дисципліни та порядку ведення діловодства (підпункт 4.3.15) (відповідальна Бех Алла);

6)станом на 01 квітня 2024 року на порушення вимог пункту 10.2 розділу Х Порядку організації роботи ДПС при здійснені заходів з погашення податкового боргу (заборгованостей) платників та представництві інтересів у судових справах відповідних категорій, затвердженого наказом ДПС України від 26 серпня 2022 року №564 (зі змінами) інформація про розгляд справи №240/26509/23 у судах не занесена до інформаційної системи відповідно до Регламенту експлуатації інформаційно-комунікаційної системи «Податковий блок», затвердженого наказом ДПС від 28 вересня 2020 року №522 (зі змінами). Наповнення інформаційної системи здійснюється працівниками підрозділів по роботі з податковим боргом у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації (відповідальні ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ).

Ураховуючи вище викладене та з метою належної організації роботи управління по роботі з податковим боргом внесено пропозицію, зокрема, за недоліки в організації роботи, порушення законодавчих та нормативних документів при супроводженні справи №240/26509/23, недотримання вимог Порядку організації роботи ДПС при здійснені заходів з погашення податкового боргу (заборгованостей) платників та представництві інтересів у судових справах відповідних категорій, затвердженого наказом ДПС України від 26 серпня 2022 року №564 та порушення вимог Положення про управління по роботі з податковим боргом, затвердженого наказом ГУ ДПС у Житомирській області від 01 серпня 2022 року №248, ініціювати відповідно до пункту 5 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу» порушення дисциплінарного провадження стосовно начальника управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Житомирській області ОСОБА_6 , визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку по встановлених перевіркою фактах.

На підставі зазначеної доповідної записки виконуючий обов`язки начальника ГУ ДПС у Житомирській області 18 квітня 2024 року склав доручення №22-д (02), яким ініціював порушення дисциплінарного провадження стосовно позивача.

25 квітня 2024 року видано наказ №23-дп «Про порушення дисциплінарного провадження», яким відповідно до статей 17, 64, 68, 69, 73 Закону України «Про державну службу», на виконання зазначеного доручення до доповідної записки, наказано порушити дисциплінарне провадження стосовно позивача.

Наказом від 23 травня 2024 року №25-дп «Про продовження терміну здійснення дисциплінарного провадження» тривалість здійснення дисциплінарного провадження продовжено до 21 червня 2024 року.

Під час проведення дисциплінарного провадження 02 травня 2024 року позивач надала пояснення, в яких виклала свої заперечення щодо висловленого в акті перевірки твердження відносно неналежного супроводження справи №240/26509/23 в суді першої та апеляційної інстанції та порушення підпункту 4.3 пункту 4 Положення про управління по роботі з податковим боргом, затвердженого наказом ГУ ДПС у Житомирській області від 01 серпня 2022 року №248 (зі змінами).

За результатами проведення дисциплінарного провадження 12 червня 2024 року дисциплінарною комісією складено подання №12/06-30-02, в якому запропоновано за результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи державного службовця ОСОБА_1 , з урахуванням наявних матеріалів, її пояснень та пояснення її безпосереднього керівника, характеристики, на підставі пункту 5 частини 2 статті 65, керуючись частиною 3 статті 66, статтями 67, 69, 77 Закону України «Про державну службу» розглянути питання щодо застосування до начальника управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Житомирській області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани.

На пропозицію голови дисциплінарної комісії від 12 червня 2024 року ОСОБА_1 18 червня 2024 року подала письмові пояснення.

21 червня 2024 року виконуючий обов`язки голови ГУ ДПС у Житомирській області видав наказ №27-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани за вчинення нею дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу».

Уважаючи таке рішення протиправним, ОСОБА_1 звернулася з відповідним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (стаття 43 Конституції України).

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII з наступними змінами та доповненнями у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон України № 889-VІІІ)

Відповідно до частини 1 статті 64 названого Закону за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 65 Закону України № 889-VІІІ підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Згідно з пунктом 5 частини 2 цієї ж правової норми дисциплінарними проступками є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 66 Закону України № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

У частинах 2 5 законодавець визначив яке дисциплінарне стягнення може бути застосовано за вчинення передбачених у частині 2 статті 65 цього Закону дисциплінарних стягнень.

Зокрема частиною 2 статті 66 Закону України № 889-VIII передбачено, що у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини 2 статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Частиною 1 статті 67 Закону України № 889-VIII закріплено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

За змістом статті 69 Закону України № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі дисциплінарна комісія).

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Згідно частини 1 статті 71 Закону України № 889-VIII порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема: 1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії; 2) порядок формування дисциплінарної комісії; 3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.

За правилами частини 1 статті 73 Закону України № 889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Частиною 2 цієї правової норми закріплено, що дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Приписами статті 74 Закону України № 889-VIII передбачено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначає Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №1039 (далі Порядок №1039)

Згідно із пунктом 2 Порядку №1039 процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає: прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження; формування дисциплінарної комісії та її склад; визначення повноважень дисциплінарної комісії; визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії; формування дисциплінарної справи; прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи.

Указана процедура є обов`язковою, а вказаний у ній перелік є обов`язковим та не підлягає розширеному тлумаченню.

Відповідно до пункту 3 Порядку №1039 рішення про порушення дисциплінарного провадження приймає: 1) міністр стосовно державного секретаря відповідного міністерства; 2) суб`єкт призначення стосовно інших державних службовців.

Пунктом 13 Порядку №1093 передбачено, що дисциплінарна комісія у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, що регулюють питання здійснення дисциплінарних проваджень, і цим Порядком.

Згідно із пунктом 24 Порядку №1039 з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

У відповідності до пункту 25 Порядку №1039 дисциплінарна справа повинна містити: дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або акт про відмову від надання таких пояснень; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Пунктом 33 Порядку №1039 визначено, що дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Дисциплінарна комісія повинна встановити:

чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження;

чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку;

чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби;

чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності;

який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

За результатами вивчення матеріалів справи судом установлено, що дисциплінарна комісія за наслідками проведення дисциплінарного провадження дійшла висновку про допущення позивачем таких порушень:

1)апеляційна скарга від 03 січня 2024 року №13/06-30-13-04 не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України в частині обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права;

2)пункту 9.8 розділу ІХ Порядку організації роботи ДПС при здійснені заходів з погашення податкового боргу (заборгованостей) платників та представництві інтересів у судових справах відповідних категорій, затвердженого наказом ДПС України від 26 серпня 2022 року №564 (зі змінами) в частині не забезпечення належного супроводу справи, апеляційна скарга не погоджувалась. Крім того, невірно розраховано суму судового збору за подання апеляційної скарги, на порушення вимог статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України у відповіді на відзив на апеляційну скаргу не викладено вмотивованих пояснень, аргументів щодо наведених позивачем у відзиві заперечень та мотивів їх визнання або відхилення, відповідь на відзив е спростувала висновків суду першої інстанції;

3)підпункту 2.3.9.4 пункту 2.3.9 частини ІІ Інструкції з діловодства у ГУ ДПС у Житомирській області, затвердженої наказом ГУ ДПС у Житомирській області від 29 січня 2021 року №170 (зі змінами) шляхом проведення реєстрації апеляційної скарги від 03 січня 2024 року №13/06-30-13-04, клопотання від 02 лютого 2024 року №325/06-30-13-04 та відповіді на відзив на апеляційну скаргу від 22 лютого 2024 року №583/06-30-13-04 в ІКС «Управління документами» у картотеці відділу супроводження судових спорів щодо банкрутства та стягнення заборгованості управління по роботі з податковим боргом «Власні» замість реєстрації їх в картотеці «Вихідна 5 Державні органи» централізовано;

4)пунктів 9.7 та 9.8 розділу ІХ Порядку організації роботи ДПС при здійснені заходів з погашення податкового боргу (заборгованостей) платників та представництві інтересів у судових справах відповідних категорій, затвердженого наказом ДПС України від 26 серпня 2022 року №564 (зі змінами) в частині: вжиття заходів, передбачених процесуальним законодавством, для не забезпечено належний супровід справи №240/26509/23 в частині: вжиття заходів, передбачених процесуальним законодавством, для належного захисту інтересів органів ДПС; своєчасного направлення до суду процесуальних документів та інших матеріалів, оформлених згідно з вимогами законодавства, які витребовуються судом та/або є необхідними для обґрунтування законності позиції відповідного органу ДПС; участі фахівців підрозділів по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у судових засіданнях у випадках, передбачених Порядком; здійснення постійного моніторингу результатів супроводження справ у судах за участі органів ДПС, узагальнення судової практики; здійснення інформаційного супроводження правової роботи в органах ДПС за допомогою підсистеми АІС «Суди» ІКС «Податковий блок» та контролю за якістю, обґрунтованістю складання та направлення апеляційних/касаційних скарг;

5)пункту 10.2 розділу Х Порядку організації роботи ДПС при здійснені заходів з погашення податкового боргу (заборгованостей) платників та представництві інтересів у судових справах відповідних категорій, затвердженого наказом ДПС України від 26 серпня 2022 року №564 (зі змінами) не забезпечено належний контроль супроводження судової справи №240/26509/23, в результаті чого інформація про розгляд зазначеної справи в судах не занесена до інформаційної системи відповідно до Регламенту експлуатації інформаційно-комунікаційної системи «Податковий блок», затвердженого наказом ДПС від 28 вересня 2020 року №522 (зі змінами). Наповнення інформаційної системи здійснюється працівниками підрозділів по роботі з податковим боргом у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації;

6)підпунктів 2.2.15.1, 2.2.15.7, 2.2.15.8 підпункту 2.2.15 пункту 2.2 розділу 2 Положення про управління по роботі з податковим боргом, затвердженого наказом ГУ ДПС у Житомирській області від 01 серпня 2022 року №248 (зі змінами) в частині не забезпечення належного виконання визначених у них завдань і функцій, а також підпункту 4.3.3, підпункту 4.3.15.2 підпункту 4.3.15 пункту 4.3 розділу 4 названого Положення в частині не забезпечення дотримання їх вимог.

При цьому суд зауважує, що приймаючи рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відповідач урахував установлення дисциплінарною комісією порушення позивачем пункту 9.8 розділу ІХ Порядку організації роботи ДПС при здійснені заходів з погашення податкового боргу (заборгованостей) платників та представництві інтересів у судових справах відповідних категорій, затвердженого наказом ДПС України від 26 серпня 2022 року №564 (зі змінами) в частині не здійснення належного контролю за супроводом справи та не погодження апеляційної скарги, не забезпечення належного виконання завдань і функцій, визначених підпунктами 2.2.15.1, 2.2.15.7, 2.2.15.8 підпункту 2.2.15 пункту 2.2 розділу 2, а також не забезпечення дотримання вимог підпункту 4.3.3, підпункту 4.3.15.2 підпункту 4.3.15 пункту 4.3 розділу 4 Положення про управління по роботі з податковим боргом, затвердженого наказом ГУ ДПС у Житомирській області від 01 серпня 2022 року №248 (зі змінами)

З урахуванням наведених вище положень Закону України № 889-VIII та приписів частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України суд надає правову оцінку наведеним саме у оскаржуваному рішенні порушенням, оскільки виключно такі покладені в основу застосованого до позивача дисциплінарного стягнення.

На виконання вимог підпункту 11.1 пункту 11 наказу ГУ ДПС у Житомирській області від 12 травня 2022 року №101 «Про введення в дію Організаційної структури ГУ ДПС у Житомирській області та затвердження переліку індексів структурних підрозділів», пункту 5 наказу ДПС від 04 лютого 2022 року №92 «Про функціональні повноваження структурних підрозділів апарату та територіальних органів ДПС» зі змінами, наказом ГУ ДПС у Житомирській області від 01 серпня 2022 року №248 затверджено Положення про управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Житомирській області.

Основні завдання та функції управління визначені у розділі 2 названого Положення у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі Положення №248).

Одним з основних завдань управління визначено представництво інтересів у судах (підпункт 2.1.1 пункту 2.1).

Згідно підпункту 2.2.15 для виконання такого основного завдання управління здійснює такі функції та процедури, зокрема, організацію та ведення позовної роботи, спрямованої на забезпечення надходження податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів (підпункт 2.2.15.1), сприяння своєчасному вжиттю заходів до усунення порушень, зазначених у документах прокурорського реагування, судових рішеннях, відповідних документах правоохоронних і контролюючих органів (підпункт 2.2.15.7), здійснення інформаційного супроводження претензійно-позовної роботи в органах ДПС за допомогою автоматизованої інформаційної системи (підпункт 2.2.15.8).

За результатами вивчення інформації, зазначеної у поданні дисциплінарної комісії, судом не установлено, що під час дисциплінарного провадження виявлено та встановлено факти, які підтверджують не здійснення управлінням організації та ведення позовної роботи, спрямованої саме на забезпечення надходження податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, а також не вчинення дій, які б сприяли своєчасному вжиттю заходів до усунення порушень, зазначених у документах прокурорського реагування, судових рішеннях, відповідних документах правоохоронних і контролюючих органів, які визначені підпунктами 2.2.15.1 та 2.2.15.7.

Додатково суд зауважує, що справа №240/26509/23 порушена за позовною заявою ДП «Коростишівський спиртовий комбінат» до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг «Хортиця» та Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії. Предметом судового дослідження у зазначеній справі виступала правомірність рішень ГУ ДПС у Житомирській області від 30 вересня 2022 року № 1 про поновлення раніше списаного безнадійного податкового боргу на суму 2132863,80 грн та №2 про поновлення раніше списаного безнадійного податкового боргу на суму 18100088,66 грн.

Навіть якщо припустити, що справа №240/26509/23 визначена відповідачем як така, що порушена у зв`язку з поданням позову, спрямованого на забезпечення надходження податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, у поданні дисциплінарної комісії, так само як і в оскаржуваному наказі не зазначено у чому саме полягає не організація та не проведення позовної роботи управлінням.

Додатково суд зауважує, що підпункту 2.2.15.1 не містить вимог щодо якісної характеристики організації та проведення позовної роботи управління, зокрема, але не виключно, «належним чином», «на рівні, що відповідає певним вимогам», тощо.

За таких обставин посилання відповідача на те, що:

- апеляційна скарга від 03 січня 2024 року №13/06-30-13-04 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року у справі №240/26509/23 не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України в частині обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права;

- неправильний розрахунок суми судового збору за подання такої апеляційної скарги, що обумовило залишення її без руху;

- на порушення вимог статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України у відповіді на відзив на апеляційну скаргу не викладено вмотивованих пояснень, аргументів щодо наведених позивачем у відзиві заперечень та мотивів їх визнання або відхилення, відповідь на відзив е спростувала висновків суду першої інстанції,

згідно наведеного вище формулювання підпункту 2.2.15.1, на переконання суду, не можуть бути підставою для висновку про порушення його вимог.

Надаючи правову оцінку твердженню про допущення управлінням порушення вимог підпункту 2.2.15.8 щодо здійснення інформаційного супроводження претензійно-позовної роботи в органах ДПС за допомогою автоматизованої інформаційної системи, суд зауважує на таке.

У поданні дисциплінарної комісії зазначено про виявлення порушень вимог пункту 10.2 розділу Х Порядку організації роботи ДПС при здійснені заходів з погашення податкового боргу (заборгованостей) платників та представництві інтересів у судових справах відповідних категорій, затвердженого наказом ДПС України від 26 серпня 2022 року №564 (зі змінами).

Відповідно до пункту 1.1 розділу І названого Порядку у редакції на момент виникнення спірних правовідносин (далі Порядок №564) він розроблений з метою організації взаємодії структурних підрозділів, під час здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків перед бюджетами, заборгованості (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі недоїмки з єдиного внеску) та інших платежів, у межах повноважень, визначених Податковим кодексом України (далі ПК України), законами та іншими нормативно-правовими актами, а також під час підготовки матеріалів та супроводження справ у судах у судових справах відповідних категорій, ведення претензійної роботи.

Розділ Х Порядку №564 визначає порядок взаємодії підрозділів по роботі з податковим боргом територіальних органів ДПС при супроводженні справ у судах та занесення інформації до автоматизованих інформаційних систем.

Відповідно до пункту 10.2 цього розділу інформація про розгляд справ у судах за участю органів ДПС (у тому числі процесуальні та інші документи у справі), пов`язаних зі здійсненням визначених ДПС законом повноважень контролюючого органу, заноситься до інформаційної системи відповідно до Регламенту експлуатації інформаційно-комунікаційної системи «Податковий блок», затвердженого наказом ДПС від 28 вересня 2020 року №522 (зі змінами).

Наповнення інформаційної системи здійснюється працівниками підрозділів по роботі з податковим боргом територіальних органів ДПС у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації.

У поясненнях під час проведення дисциплінарного провадження, наданих на подання дисциплінарної комісії, у позовній заяві та додаткових поясненнях, наданих суду, ОСОБА_1 зазначає, що інформація про розгляд справи у суді першої інстанції та відомості про подання апеляційної скарги були занесені до АІС «Суди» ІКС «Податковий блок». Однак, внаслідок міграції даних з АІС «Суди» ІКС «Податковий блок» до підсистеми «Суди» ІКС «АСО» справа №240/26509/23 не перенеслася, що обумовило внесення такої справи до названої підсистеми вручну 23 квітня 2024 року.

Суд зауважує, що згідно листа ДПС від 04 березня 2024 року №886/8, долученого Бех А.М. до позовної заяви, у рамках проведення перевірки даних в АІС «Суди» та підсистемі «Суди» ІКС «АСО» при виникненні помилки/успіху (не співставлення даних) є обов`язковим опис помилки із посиланням на ScreenShot (знімок екрана) помилки, відповідно до додатка.

Однак, доказів подання відповідного повідомлення про виявлення помилки неперенесення до підсистеми «Суди» ІКС «АСО» справи №240/26509/23 позивач на порушення вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України суду не надала та не зазначила про їх існування у відповідача.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що допущення порушення вимог підпункту 2.2.15.8 підпункту 2.2.15 пункту 2.2 розділу 2 Положення №248 підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Надаючи правову оцінку висновку про не забезпечення позивачем дотримання вимог підпункту 4.3.3, підпункту 4.3.15.2 підпункту 4.3.15 пункту 4.3 розділу 4 Положення №248, суд зауважує на таке.

Згідно пункту 4.3 начальником управління забезпечується:

4.3.3 організація, забезпечення контролю у межах компетенції за виконанням структурним підрозділом законів України, указів Президента України, актів і доручень Президента України, постанов Верховної Ради України, актів Кабінету Міністрів України, доручень Прем`єр-міністра України, доручень Міністра фінансів України та доручень керівництва Міністерства фінансів України, наказів Мінфіну з питань, що належать до компетенції ДПС, рішень (протоколів) Колегії ДПС, рішень (протоколів) Колегії ДПС, листів-доручень Голови ДПС, доручень керівництва ДПС, ГУ ДПС;

4.3.15 забезпечення додержання працівниками структурного підрозділу:

4.3.15.2 порядку ведення діловодства.

Суд зауважує, що ані у поданні дисциплінарної комісії, ані в оскаржуваному наказі не зазначено, якими, виявленими під час дисциплінарного провадження, фактами підтверджується не забезпечення позивача організації та контролю за виконанням структурним підрозділом України, указів Президента України, актів і доручень Президента України, постанов Верховної Ради України, актів Кабінету Міністрів України, доручень Прем`єр-міністра України, доручень Міністра фінансів України та доручень керівництва Міністерства фінансів України, наказів Мінфіну з питань, що належать до компетенції ДПС, рішень (протоколів) Колегії ДПС, рішень (протоколів) Колегії ДПС, листів-доручень Голови ДПС, доручень керівництва ДПС, ГУ ДПС.

Тим часом у поданні дисциплінарної комісії зазначено, що контрольним заходом установлено, що реєстрація апеляційної скарги від 03 січня 2024 року №13/06-30-13-04, клопотання від 02 лютого 2024 року №325/06-30-13-04 та відповіді на відзив на апеляційну скаргу від 22 лютого 2024 року №583/06-30-13-04 здійснено в ІКС «Управління документами» у картотеці відділу супроводження судових спорів щодо банкрутства та стягнення заборгованості управління по роботі з податковим боргом «Власні» замість реєстрації їх в картотеці «Вихідна 5 Державні органи» централізовано, чим порушено вимоги підпункту 2.3.9.4 пункту 2.3.9 частини ІІ Інструкції з діловодства у ГУ ДПС у Житомирській області, затвердженої наказом ГУ ДПС у Житомирській області від 29 січня 2021 року №170 (зі змінами).

У поясненнях, наданих позивачем 02 травня та 18 червня 2024 року, так само як і у позовній заяві та заявах по суті спору, ОСОБА_1 не заперечує допущення зазначеного порушення та зауважує на його не суттєвості.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про підтвердження за результатами розгляду справи порушення позивачем підпункту 2.2.15.8 підпункту 2.2.15 пункту 2.2 розділу 2 та підпункту 4.3.15.2 підпункту 4.3.15 пункту 4.3 розділу 4 Положення №248.

Надаючи правову оцінку твердженню відповідача про порушення позивачем пункту 9.8 розділу ІХ Порядку №564 в частині не здійснення належного контролю за супроводом справи та не погодження апеляційної скарги, суд уважає за необхідне зауважити на таке.

Названим пунктом закріплено, що керівники підрозділів по роботі з податковим боргом територіальних органів ДПС здійснюють контроль за якістю, обґрунтованістю та своєчасністю складання та подання апеляційних/касаційних скарг у разі визначення доцільним оскарження судового рішення надалі, у тому числі забезпечують погодження апеляційних та касаційних скаргу справах, визначених пунктами 9.1, 9.2 цього Порядку.

На обґрунтування висновку про порушення позивачем вимог названого пункту дисциплінарна комісія зазначила про некісну підготовку апеляційної скарги: при підготовці апеляційної скарги не достатньо проаналізовано законодавчі та нормативні документи, які необхідно врахувати при розгляді справи, надані суду незрозумілі відомості, висновки та доводи. Таким чином, апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України в частині обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.

Суд зауважує, що положення статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України визначають вимоги до форми та змісту апеляційної скарги. Зокрема, відповідно до пункту 6 частини 2 названої правової норми в апеляційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.

Відповідно до приписів частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Стаття 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначає порядок та умови залишення позовної заяви без руху та її повернення.

За результатами ознайомлення з матеріалами справи №240/26509/23 у КП «ДСС» суд установив, що апеляційна скарга ГУ ДПС у Житомирській області залишена ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2024 року без руху з огляду на подання апелянтом платіжного доручення про сплату судового збору в розмірі, який не відповідає вимогам підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», тобто недотримання вимог часини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому будь-яких застережень про недотримання апелянтом вимог пункту 6 частини 2 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України названа ухвала не містить. Такі зауваження щодо змісту апеляційної скарги відсутні й у постанові суду апеляційної інстанції від 15 квітня 2024 року, якою така скарга була задоволена.

Положеннями статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Частиною 1 статті 292 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що судом апеляційної інстанції в адміністративних справах є апеляційний адміністративний суд, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий адміністративний суд (місцевий загальний суд як адміністративний суд чи окружний адміністративний суд), що ухвалив рішення.

Підсумовуючи викладене суд приходить до висновку, що дисциплінарна комісія та відповідач не є суб`єктами, уповноваженими на здійснення правової оцінки апеляційної скарги, а тому твердження про неякісну підготовку апеляційної скарги є безпідставним.

Будь-яких доводів та фактів про недотримання органом ДПС строків, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, під час розгляду справи №240/26509/23 подання дисциплінарної комісії та оскаржуваний наказ не містять.

Тим часом за результатами дослідження наданої відповідачем копії апеляційної скарги, яка зберігається у нього суд установив, що така не містить підпису позивача, який би підтверджував здійснення її погодження.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 також не змогла підтвердити здійснення позивачем погодження апеляційної скарги, однак наголошувала, що така готувалася під безпосереднім керівництвом останньої.

У поясненнях від 02 травня та 18 червня 2024 року ОСОБА_1 також не заперечувала відсутності факту погодження апеляційної скарги та наголошувала на здійсненні підготовки такої під її безпосереднім керівництвом.

З огляду на викладене суд приходить про недотримання позивачем вимог пункту 9.8 розділу ІХ Порядку №564 виключно в частині погодження апеляційної скарги.

Ураховуючи наведене порушення позивачем вимог підпункту 2.2.15.8 підпункту 2.2.15 пункту 2.2 розділу 2, підпункту 4.3.15.2 підпункту 4.3.15 пункту 4.3 розділу 4 Положення №248 та пункту 9.8 розділу ІХ Порядку №564 виключно в частині не погодження апеляційної скарги знайшли своє підтвердження.

Інші, зазначенні в оскаржуваному наказі, порушення не знайшли свого підтвердження.

Наведене, на переконання суду, дає підстави для висновку про допущення позивачем дисциплінарного проступку, визначеного у пункті 5 частини 2 статті 65 Закону України №889-VIII.

Доводи позивача про відсутність у відповідача правових підстав для порушення дисциплінарного провадження суд до уваги не приймає.

Наказом Державної податкової служби України від 06 червня 2023 року №429 затверджений Порядок організації та проведення заходів відомчого контролю структурних підрозділів ДПС та територіальних органів ДПС, оформлення і реалізації їх результатів (далі Порядок №429).

Згідно вимог пункту 4.4 розділу IV названого Порядку перевірці підлягає стан організації роботи об`єкта перевірки з питань, визначених у рішенні про проведення перевірки, а якщо це сприятиме досягненню мети перевірки, також з інших питань, не зазначених у рішенні.

Отже рішенням ДПС передбачена можливість проведення під час здійснення заходу відомчого контролю перевірки інших питань, не визначених у рішення про проведення тематичної перевірки, однак за умови, що це сприятиме досягненню її мети.

Саме реалізуючи таку можливість у ході тематичної перевірки щодо правомірності дій посадових осіб ГУ ДПС у Житомирській області щодо прийняття рішень від 24 листопада 2020 року та від 26 листопада 2020 року, відповідно до яких списано податковий борг ДП «Коростишівський спиртовий комбінат» у сумі 18100,1 тис. грн та 2123,9 тис. грн досліджувались питання вжиття заходів по стягненню податкового боргу, списання та поновлення податкового боргу ДП «Коростишівський спиртовий комбінат» та супроводження судової справи №240/26509/23.

Оскільки названа справа безпосередньо пов`язана з правомірністю рішень від 24 листопада 2020 року та від 26 листопада 2020 року, відповідно до яких списано податковий борг ДП «Коростишівський спиртовий комбінат» у сумі 18100,1 тис. грн та 2123,9 тис. грн, суд приходить до висновку, що питання щодо її супроводження сприяло меті призначеної перевірки.

Надаючи правову оцінку дотриманню відповідачем вимог частини 1 статті 67 Закону України №889-VIII, суд уважає за необхідне зауважити на таке.

Обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, яким мають враховуватись обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків, він має дослідити необхідність накладення дисциплінарного стягнення, а в разі його накладення обґрунтувати необхідність застосування конкретного його виду.

Аналогічна позиція викладена у постановах Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року у справі № 120/6815/22 та Верховного Суду від 21 вересня 2018 року у справі №824/227/17-а.

Як зазначено вище, частиною 3 статті 66 Закону України №889-VIII передбачено, що у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступку, передбаченого зокрема пунктом 5 частини 2 статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Отже на законодавчому рівні закріплено право суб`єкта призначення або керівника державної служби застосувати саме такий вид дисциплінарного стягнення за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України №889-VIII.

Додатково суд зауважує, що позивач перебуває на посаді начальника управління по роботі з податковим боргом.

Правовий статус позивача, в тому числі підстави притягнення її до дисциплінарної відповідальності врегульовано Законом України №889-VІІІ, за змістом статті 61 якого обумовлено, що службова дисципліна забезпечується шляхом:

1) дотримання у службовій діяльності вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та виконання правил внутрішнього службового розпорядку;

2) формування керівником державної служби у підпорядкованих державних службовців високих професійних якостей, сумлінного ставлення до виконання своїх посадових обов`язків, поваги до прав і свобод людини і громадянина, їхньої честі та гідності, а також до держави, державних символів України;

3) поєднання керівниками усіх рівнів методів переконання, виховання і заохочення із заходами дисциплінарної відповідальності щодо підпорядкованих державних службовців;

4) поєднання повсякденної вимогливості керівників до підпорядкованих державних службовців з постійною турботою про них, виявленням поваги до їхньої честі та гідності, забезпеченням гуманізму та справедливості.

З огляду на викладене, з урахуванням установлення судом допущення позивачем порушень вимог Положення №248 та Порядку №564 та статус позивача керівника структурного підрозділу органу Державної податкової служби, на переконання суду, виглядає сумнівним можливість позивача формування у підпорядкованих державних службовців сумлінного ставлення до виконання своїх посадових обов`язків.

Також суд зауважує, що звертаючись із відповідним позовом до суду ОСОБА_1 наголошувала на відсутності в її діях складу дисциплінарного проступку, що обумовлює скасування оскаржуваного наказу. Однак, за результатами розгляду справи судом установлено допущення позивачем дисциплінарного проступку. Застережень про непропорційність застосованого дисциплінарного стягнення позовна заява та заяви по суті спору не містять.

Згідно приписів частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Підсумовуючи викладене суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання оскаржуваного наказу протиправним та його скасування.

При цьому судом ураховується, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 257, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене протягом 30 днів з дати його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.О. Окис

15.01.25