Рішення

від 04.10.2024 по справі 240/24836/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2024 року м. Житомир справа № 240/24836/23

категорія 111030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика вікон "Океан" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика вікон "Океан" (далі також Товариство, позивач) звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі також Управління, ГУ ДПС, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07 червня 2023 року № 000103170407 та № 000103140407, відповідно до яких до Товариства застосовано штрафи відповідно в сумах 85922,94 грн. та 83479,96 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує на помилковість висновків актів перевірки, які стали передумовою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки порушення на один день встановленого Податковим кодексом України (далі - ПК України) строку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) податкових накладних, які були покладені в основу податкового повідомлення-рішення від 07 червня 2023 року № 000103170407, відбулось внаслідок ракетного обстрілу з боку країни агресора, знеструмлення приміщення Товариства, а також виходу з ладу у зв`язку з перепадами напруги сервера позивача, на якому зберігалась його інформація. З приводу ж податкових накладних за червень 2022 року, порушення строку реєстрації яких стало передумовою прийняття податкового повідомлення-рішення від 07 червня 2023 року № 000103140407, то вони були зареєстровані з дотриманням вимог та умов, передбачених внесеними до ПК України змінами, з огляду на що штрафні санкції застосовуватись не повинні. Крім того, податкова накладна № 93 від 16 серпня 2022 року була Товариством надіслана на реєстрацію 15 вересня 2022 року, тобто в межах встановленого законом строку, проте у цей операційний день квитанції позивачем отримано не було, внаслідок чого така податкова накладна вважається зареєстрованою в день її подання.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

Відповідач в письмовому відзиві на позовну заяву проти доводів та вимог останньої заперечив, просив залишити її без задоволення. Вважає висновки актів перевірки обґрунтованими, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - законними.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи" та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями у зв`язку з призовом з 04 липня 2024 року судді Липи В.А. на військову службу дану справу передано на розгляд судді Майстренко Н.М.

Ухвалою суду адміністративну справу прийнято до провадження судді Майстренко Н.М., вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні, а її розгляд розпочинається спочатку.

Представники сторін в засіданні суду надали пояснення по суті спору, навівши доводи і мотиви, аналогічні тим, що вже були ними викладені відповідно у позовній заяві і відзиві на неї.

Згідно з протокольною ухвалою суду подальший розгляд справи здійснюється в письмовому провадженні.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі її фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що посадовою особою Управління проведено камеральні перевірки з питання термінів реєстрації Товариством податкових накладних та розрахунків коригувань до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за жовтень 2022 року акт від 12 травня 2023 року № 7925/06-30-04-07 та за червень, серпень, вересень 2022 року акт від 12 травня 2023 року № 7910/06-30-04-07.

Згідно висновків актів перевірки під час їх проведення встановлено порушення позивачем визначених пунктом 201.10 статті 201 ПК України граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Так, в акті від 12 травня 2023 року № 7925/06-30-04-07 податковим органом констатовано порушення Товариством на один день строків реєстрації 122 податкових накладних (згідно переліку), складених у жовтні 2022 року. Граничний строк їх реєстрації в ЄРПН 15 листопада 2022 року, а зареєстровані 16 листопада 2022 року, у зв`язку із чим до Товариства підлягає застосуванню штраф в розмірі 10% суми податку на додану вартість.

В акті ж перевірки від 12 травня 2023 року № 7910/06-30-04-07 контролюючий орган вказав про порушення Товариством строків реєстрації 48 податкових накладних (згідно переліку), складених у червні, серпні, вересні 2022 року та зареєстрованих відповідно у липні, вересні 2022 року і січні 2023 року.

З огляду на висновки актів перевірки Управлінням 07 червня 2023 року прийнято податкові повідомлення-рішення № 000103170407 (на підставі акту від 12 травня 2023 року № 7925/06-30-04-07) та № 000103140407 (на підставі акту від 12 травня 2023 року № 7910/06-30-04-07), відповідно до яких до Товариства застосовано штрафи відповідно в сумах 85922,94 грн. та 83479,96 грн.

Податкові повідомлення-рішення були оскаржені Товариством в адміністративному порядку, проте за результатами розгляду його скарги рішенням Державної податкової служби України від 15 серпня 2023 року № 22647/6/99-00-06-03-01-06 скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в розмірах і порядку, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їхні права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їхніх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (абзац перший пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Пункт 201.10 статті 201 ПК України також установлює граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

При цьому, у разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом

Отже наведені норми ПК України закріплюють обов`язок платників податку на додану вартість забезпечувати своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За змістом пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім окремо визначених видів податкових накладних) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Аналіз наведеної норми ПК України свідчить, що податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкової накладної є вчиненим з моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Строк же затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для кваліфікації правопорушення як такого.

Як вже вказувалось в цьому рішенні, в акті перевірки від 12 травня 2023 року № 7925/06-30-04-07, який в подальшому став передумовою для прийняття Управлінням податкового повідомлення-рішення від 07 червня 2023 року № 000103170407, податковий орган вказував на порушення Товариством на один день строків реєстрації 122 податкових накладних (згідно переліку), складених у жовтні 2022 року (граничний строк реєстрації 15 листопада 2022 року; зареєстровані 16 листопада 2022 року).

В той же час, в своїй позовній заяві Товариство зазначає, що пропуск строку реєстрації цих податкових накладних відбувся внаслідок ракетного обстрілу з боку країни агресора, знеструмлення приміщення Товариства, а також виходу з ладу у зв`язку з перепадами напруги сервера позивача, на якому зберігалась його інформація.

В підтвердження таких обставин позивачем до позовної заяви додано засвідчені копії: а) акту надання послуг № 813 від 16 листопада 2022 року, складеного фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за результатами надання Товариству послуг з інформатизації й ремонтних робіт по відновленню сервера, збій роботи якого стався внаслідок перепаду напруги, а також відновлення втрачених даних на жорсткому диску; б) заяви від 16 листопада 2022 року, адресованої начальнику Житомирського РЕМ, щодо надання інформації по відключенням електроенергії 15 листопада 2022 року; в) листа-відповіді Житомирського РЕМ АТ «Житомироблерего» від 24 листопада 2022 року № 510/87352, в якому, зокрема, повідомлено, що аварійне відключення 15 листопада 2022 року електроенергії в приміщенні за адресою: м. Житомир, вул. Заводська, 13 мало місце через ракетні обстріли з боку країни-агресора; г) договору оренди будинку, споруди від 01 січня 2022 року, відповідно до якого Товариством орендовано приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

До того ж, Товариство своєю заявою від 16 листопада 2022 року повідомило податковий орган про те, що 15 листопада 2022 року воно не мало можливості зареєструвати податкові накладні, складені за період з 16 по 31 жовтня 2022 року, у зв`язку з відсутністю в орендованому ним приміщенні за адресою: м. Житомир, вул. Заводська, 13 електропостачання.

Відповідно до пунктів 109.1, 109.2 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 112.1 статті 112 ПК України).

За змістом пункту 112.2 статті 112 ПК України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Пунктом 112.7 статті 112 ПК України зазначено, що у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Звичайна вина в податковому праві, з огляду на зміст пункту 112.2 статті 112 ПК України, наявна тоді, коли особа не вжила достатніх заходів для того, щоб поводитися розумно, добросовісно та з проявами належної обачності під час вчинення дій або бездіяльності, за які передбачено фінансову відповідальність, і ці обставини було доведено контролюючим органом. Причому усі наведені обставини мають бути наявними у сукупності (нерозумно, недобросовісно та без належної обачності). Тобто, щоб визнати особу винною, потрібно довести, що вона діяла водночас і нерозумно, і недобросовісно, і без належної обачності, при цьому, маючи змогу поводитися належними чином.

Втім, проаналізувавши обставини справи та наявні в її матеріалах докази, суд дійшов висновку про відсутність, в даному випадку, в діях позивача вини як складової податкового правопорушення, оскільки пропуск на один день строку реєстрації податкових накладних відбувся внаслідок відключення електроенергії, на що позивач ніяк не міг вплинути та не міг передбачити.

Таким чином, Управлінням безпідставно застосовано до Товариства штраф в сумі 85922,94 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення від 07 червня 2023 року № 000103170407, у зв`язку із чим останнє підлягає скасуванню.

Що ж до податкового повідомлення-рішення Управління № 000103140407 від 07 червня 2023 року про застосування до Товариства штрафу в сумі 83479,96 грн., то суд враховує таке.

Так, в акті перевірки від 12 травня 2023 року № 7910/06-30-04-07 зафіксовано порушення позивачем, зокрема, на один день строку реєстрації податкової накладної № 93 від 16 серпня 2022 року на суму ПДВ 69875,00 грн.

В той же час, Товариство зазначає, що ця податкова накладна була ним надіслана на реєстрацію 15 вересня 2022 року, тобто в межах встановленого законом строку, проте у цей операційний день квитанції про її прийняття/неприйняття/зупинення реєстрації отримано не було, внаслідок чого така податкова накладна вважається зареєстрованою в день її подання.

В підтвердження таких посилань позивачем до позовної заяви додано квитанцію № 1 від 16 вересня 2022 року про прийняття податкової накладної № 93 від 16 серпня 2022 року, зі звороту якої вбачається її надіслання на реєстрацію 15 вересня 2022 року о 17:56.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних регламентовано Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Пунктами 2 та 3 Порядку № 1246 встановлено, що операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 1246 до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

За змістом пункту 11 Порядку № 1246 після накладення кваліфікованого електронного підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Як передбачено пунктом 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку № 1246).

Згідно з пунктом 14 Порядку № 1246 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (пункт 15 Порядку № 1246).

З аналізу наведених норм вбачається, що після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.

При цьому, наведені нормативні положення дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН.

Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДПС, та/або безпосередніх дій працівників ДПС, на яку (які) платник податку не має впливу.

Водночас, як вже зазначалось, встановлена пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН у вигляді накладення штрафу може застосовуватися саме в разі, якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) у строк, встановлений статтею 201 ПК України.

Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 03 квітня 2020 року у справі № 160/5380/19, від 10 червня 2019 року у справі № 802/1825/16-а, від 12 липня 2019 року у справі № 0940/1600/18.

Підсумовуючи викладене, можна відмітити, що реєстрація податкової накладної в ЄРПН у строки, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПК України, є одним із елементів податкового обов`язку, який закріплений для усіх платників податків (продавців), незалежно від форм власності або специфіки діяльності. Тим самим у правовій державі закріплюється принцип рівності обов`язків таких суб`єктів господарювання перед державою та передбачуваності дій контролюючих органів за їх невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання). Невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання) такого обов`язку утворює склад податкового правопорушення.

В той же час, виходячи зі змісту положень пункту 201.10 статті 201 ПК України, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Верховний Суд у своїй постанові від 22 листопада 2021 року у справі № 160/10558/19 дійшов висновку про те, що при розгляді справ про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних принциповим є не дата фактичного надходження податкових накладних до ЄРПН, а дата їх відправлення, виходячи з технічного способу реєстрації.

Також за усталеною практикою Верховного Суду (постанови від 23 липня 2019 року у справі № 620/3609/18, від 14 серпня 2018 року у справі № 803/1583/17, від 30 січня 2018 року у справі № 815/2745/17, від 02 липня 2019 року у справі № 2340/3802/18, від 20 серпня 2019 року у справі № 1640/3125/18) вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов`язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.

Платник податків не може нести відповідальність за неналежну роботу серверів ДПС України.

В контексті викладеного, суд зауважує, що з огляду на з`ясовані в ході розгляду справи обставини позивачем вжито заходів щодо реєстрації спірної податкової накладної № 93 від 16 серпня 2022 року у строк, встановлений пунктом 201.10 статті 201 ПК України, та її реєстрація фактично відбулася, що підтверджується матеріалами справи.

Вина позивача в порушенні граничного строку реєстрації цієї податкової накладної відсутня, що, відповідно, виключає протиправність його дій (бездіяльності) та, як наслідок, притягнення його до відповідальності, оскільки штраф, визначений пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, за своєю правовою природою є фінансовою відповідальністю платника податків за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, а відтак, може бути застосований виключно за умови наявності його вини.

Також, в акті перевірки від 12 травня 2023 року № 7910/06-30-04-07 вказано й про порушення позивачем строку реєстрації 43 податкових накладних, складених ним у період з 1 по 15 (включно) червня 2022 року, які були зареєстровані в період з 04 по 14 (включно) липня 2022 року.

Обґрунтовуючи відсутність податкового правопорушення в цій частині, Товариство посилається на положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX), який набрав чинності 27 травня 2022 року.

Відповідно до цього Закону підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:

«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Товариство зазначає, що виконало всі визначені підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України умови для звільнення від відповідальності за порушення строку реєстрації податкових накладних за червень 2022 року, а саме: зареєструвало їх в ЄРПН до 15 липня 2022 року, подало податкову звітність до 20 липня 2022 року та сплатило податок до 31 липня 2022 року.

Дійсно, 43 податкові накладні, що складені Товариством у період з 1 по 15 (включно) червня 2022 року, зареєстровані в ЄРПН в період з 04 по 14 (включно) липня 2022 року. Крім того, ним своєчасно подано податкову декларацію, сплачено ПДВ і поповнено електронний рахунок.

Проте, при цьому, Товариством неправильно тлумачиться сам зміст підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України як такий.

Так, підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України в редакції Закону № 2260-IX, виходячи з його правового аналізу, передбачено звільнення від відповідальності за певних умов у разі порушення строків реєстрації саме та лише податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на період, починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», тобто до 27 травня 2022 року.

Натомість, спірні 43 податкові накладні складені у період з 1 по 15 (включно) червня 2022 року, а тому на них не поширюється преференція, передбачена підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, і штраф за порушення строку їх реєстрації був Управлінням застосований правомірно.

Крім того, оскільки Товариством податкове повідомлення-рішення Управління від 07 червня 2023 року № 000103140407 оскаржується в повному обсязі, то, відповідно, воно не погоджується із застосуванням до нього штрафу за порушення строків реєстрації податкових накладних № 201 та № 202 від 01 серпня 2022 року (зареєстровані 22 вересня 2022 року, термін прострочки реєстрації 22 дні), № 20 від 30 вересня 2022 року (зареєстрована 17 січня 2023 року, термін прострочки реєстрації 94 дні) та № 273 від 30 вересня 2022 року (зареєстрована 18 січня 2023 року, термін прострочки реєстрації 95 днів).

Разом з тим, в позовній заяві Товариством не наведено жодних мотивів й обґрунтувань протиправності податкового повідомлення-рішення Управління в цій частині, у зв`язку із чим обґрунтованості таких позовних вимог не може бути надана судом правова оцінка як така.

В статті 9 КАС України закріплено принципи змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, у зв`язку із чим передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Крім того, покладено на суд обов`язок по вжиттю визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі.

Разом з тим, згідно з усталеною практикою Верховного Суду, висловленою в його численних постановах, суд, встановивши невідповідність частини рішення суб`єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства, може визнати таке рішення частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано та що без неї оспорюване рішення в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність і значення.

За таких обставин, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення Управління від 07 червня 2023 року № 000103140407 в частині застосування до Товариства штрафу в сумі 6987,50 грн. є протиправним та підлягає скасуванню, а в частині застосування штрафу в сумі 76492,46 грн. є законним та повинно бути залишене без змін.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).

Згідно із частинами 1 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, враховуючи все наведене вище в цьому рішенні в сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

При цьому, в силу приписів статті 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір підлягає частковому відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6 - 9, 32, 77, 90, 139, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика вікон "Океан" (вул. Чуднівська, 92, м. Житомир, Житомирська область, 10005, код ЄДРПОУ 34216352) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, Житомирська область, 10003, код ЄДРПОУ ВП 44096781) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 07 червня 2023 року № 000103170407 в повному обсязі та № 000103140407 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика вікон "Океан" штрафу в сумі 6987,50 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика вікон "Океан" судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2684,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Майстренко

04.10.24