Ухвала

від 03.10.2024 по справі 280/12519/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

03 жовтня 2024 року м. Кропивницький Справа № 280/12519/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Науменка В.В.

при секретарі судового засідання Гловацькій М.О.,

за участі:

представника відповідача Бурмаки С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Хмельницькхліб» про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Хмельницькхліб» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.10.2022 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Хмельницькхліб» податковий борг у розмірі 6543691,05 грн. на користь держави.

Зазначене рішення не оскаржувалось та набрало законної сили.

Разом з тим, 17.07.2024 до суду надійшла заява від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Хмельницькхліб» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (а.с. 112-114).

У вказаній заяві підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами відповідачем зазначено пункт 3 частини 2 статті 361 КАС України - скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення у цій справі, а саме рішення у справі 560/3868/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Хмельницькхліб» до ГУ ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою суду 22.07.2024 заяву залишено без руху через ненадання доказів сплати судового збору, надано заявнику строк на усунення недоліків (а.с. 130-131).

У встановлений судом строк заявником надано заяву про усунення недоліків та докази сплати судового збору (а.с. 133, 135).

Ухвалою від 26.08.2024 у справі відкрито провадження за заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, розгляд справи призначено на 23.09.2024 (а.с. 138).

Розгляд справи 23.09.2024 не відбувся у зв`язку з перебуванням судді у відпустці, розгляд справи відкладено на 03.10.2024 (а.с. 147).

Від ГУ ДПС у Кіровоградській області до суду 10.09.2024 надійшов відзив на заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, у якій позивач вказав на необґрунтованість та безпідставність заяви, яка, на думку позивача, задоволенню не підлягає. Зазначив, що судові рішення у справі №560/3868/19, на яку заявник посилається, як на підставу для перегляду судового рішення у цій справі за нововиявленими обставинами, не мають жодного преюдиційного значення для розгляду цієї справи. Так, предметом спору у справі, що розглядається, є стягнення податкового боргу, який нараховано контролюючим органом на підставі податкових повідомлень-рішень №486/1806 від 23.02.2021 та №0108475804 від 11.08.2020. Водночас, предметом спору у справі №560/3868/19 є правомірність іншого податкового повідомлення-рішення - №0010171407 від 20.08.2019, стягнення податкового боргу за яким не є предметом цього спору (а.с. 141-143).

Представник ГУ ДПС у Кіровоградській області у судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що у силу частини 2 статті 368 КАС України не перешкоджає судовому розгляду.

Представник заявника у судовому засіданні заяву підтримав, просив її задовольнити, рішення у справі скасувати та у задоволенні позову про стягнення податкового боргу відмовити. Пояснив, що рішення у справі №560/3868/19 пов`язані з предметом спору у цій справі, оскільки протиправно винесене, на думку представника, ППР №0010171407 від 20.08.2019, правомірність якого є предметом спору у справі №560/3868/19, потягнуло за собою у подальшому винесення податковим органом за наслідками камеральної перевірки ППР №0108475804 від 11.08.2020, за яким і стягнуто податковий борг у справі, що переглядається. Погодився, що правомірність ППР №0108475804 від 11.08.2020 було предметом іншої судової справи - №560/7224/20, рішення у якому на час розгляду даної справи ще не набрало законної сили.

Крім цього, представником позивача, з посиланням на судове рішення від 26.09.2024 у справі № н560/7224/20, заявлено клопотання про зупинення розгляду даної справи до набрання законної сили зазначеного рішення.

Враховуючи відсутність законодавчого врегулювання порядку та можливості зупинення розгляду заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами, а також того факту, що провадження за нововиявленими обставинами у цій справі порушено за інших підстав наявності рішення у справі №560/3868/19, у задоволенні зазначеного клопотання судом відмовлено.

Вирішуючи по суті заяву про перегляд справи за нововиявленими обставинами, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно ч.2 ст. 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто, перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Верховний Суд у Постанові від 26.12.2022, справа № 460/801/20, зауважує, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:

1) існування цих обставин на час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

2) на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

3) істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі N 2а-7523/10/1270, від 02.05.2018 у справі N 303/3535/16-а, від 04.09.2018 у справі N 809/824/17, від 22.11.2018 у справі N 826/14224/15, від 06.02.2019 у справі N 822/862/15, від 10.07.2020 у справі N 823/1440/17.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).

Як вже зазначалось судом, заявник як на підставу перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами посилався саме на п. 3 ч. 2 ст. 361 КАС України.

Пунктом 3 частини 2 статті 361 КАС України встановлено, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Так, в основу судового рішення в адміністративній справі можуть бути покладені обставини, встановлені рішенням суду в іншій справі.

Зокрема, за правилами звільнення від доказування, наведеними у статті 78 КАС, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для адміністративного суду.

Отже, вирішуючи питання про скасування судового рішення з підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 361 КАС, суд повинен виходити саме з преюдиційного зв`язку судових рішень. Разом з тим слід мати на увазі, що скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував судове рішення, що переглядається, скасованим судовим рішенням (актом) чи виходив із вказаного акта, не посилаючись прямо на нього.

Тож саме у випадку, коли адміністративний суд відповідно до наведених вище правил обґрунтував своє рішення на обставинах, встановлених рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, або визначав, чи мали місце відповідні дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, на підставі вироку суду в кримінальному провадженні, ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанови суду у справі про адміністративне правопорушення, скасування такого рішення відповідатиме підставам перегляду за нововиявленими обставинами рішення адміністративного суду.

Аналогічну правову позицію висновлено Великою Палатою Верховного Суду у справі №9901/819/18, постанова від 14.04.2021.

Як вже зазначалось судом, заявник обґрунтовує необхідність перегляду даної справи зі скасуванням постанови Сьомого ААС від 19.04.2022 у справі №560/3868/19, та у подальшому винесенням судом іншого, протилежного за змістом рішення у вказаній справі, яке набрало законної сили.

Заявник стверджує, що під час винесення рішення у справі, що переглядається, суд обґрунтував таке рішення скасованим судовим рішенням.

З такими доводами заявника суд не погоджується за наступних підстав.

Так, в описовій частині рішення суду від 18.10.2022 у справі, що переглядається, суд дійсно згадував постанову Сьомого ААС від 19.04.2022 у справі №560/3868/19.

Водночас, такі дії суду були обумовлені необхідністю спростування доводів відповідача щодо неможливості подальшого розгляду справи до остаточного вирішення справи №560/3868/19, пов`язаності предмету спору у цій справі зі справою, що переглядається, констатації факту, що спірний податковий борг виник унаслідок винесення іншого податкового повідомлення-рішення, яке є предметом спору у іншій справі - №560/7224/20, а не у справі №560/3868/19.

При цьому, суд жодним чином не досліджував обставини, встановлені у справі №560/3868/19, та відповідно не посилався на такі обставини у рішенні від 18.10.2022.

Фактично єдиною обставиною, пов`язаною зі справою №560/3868/19, яка зазначена судом у рішенні, що переглядається, є констатація факту існування у цій справі судового рішення, яке набрало законної сили.

Отже, будь-якого преюдиційного значення для справи, що переглядається, судові рішення у справі №560/3868/19 не мають, а відтак посилання на скасування рішень у цій справі як на підставу для перегляду справи за нововиявленими обставинами є недоречним.

Такими чином, наведені відповідачем обставини не можуть бути підставою для скасування судового рішення у справі, що переглядається.

Будь-яких інших підстав для перегляду справи за нововиявленими обставинами заява відповідача, подана до суду 17.07.2024, не містить.

Водночас, обставини щодо скасування судового рішення у справі №560/7224/20, на які посилався представник позивача у своєму виступі, не зазначені ним у заяві про перегляд справи за нововиявленими обставинами, а отже не є підставами перегляду даної справи у цьому провадженні та судом не може надаватись оцінка таким доводам.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 368 КАС України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу (ч. 1 ст. 369 КАС України).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Керуючись статтями 248, 361, 368, 369 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду у порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено 04 жовтня 2024 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО