Рішення

від 17.01.2025 по справі 280/12519/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2025 року м. Кропивницький Справа № 280/12519/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Науменка В.В.

при секретарі судового засідання Гловацькій М.О.,

за участі:

представника позивача - Змеула Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Хмельницькхліб" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006, ЄДРПОУ 43995486) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Хмельницькхліб" (вул. Паршутіна Олега, буд. 13, м. Кропивницький, 25014, ЄДРПОУ 38776215) про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Кіровоградського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом Головного управління ДПС у Кіровоградській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Хмельницькхліб" про стягнення податкового боргу

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.10.2022 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Хмельницькхліб» податковий борг у розмірі 6543691,05 грн. на користь держави.

Зазначене рішення не оскаржувалось та набрало законної сили.

Разом з тим, 20.12.2024 до суду надійшла заява від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Хмельницькхліб» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (а.с. 170-172).

У вказаній заяві підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами відповідачем зазначено, з посиланням на частину 2 статті 361 КАС України, скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення у цій справі, а саме - рішення у справі 560/7224/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Хмельницькхліб» до ГУ ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою від 24.12.2024 у справі відкрито провадження за заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, розгляд справи призначено на 17.01.2025 (а.с. 191).

Від ГУ ДПС у Кіровоградській області до суду 16.01.2025 надійшли заперечення на заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, у яких позивач вказав на необґрунтованість та безпідставність заяви, яка, на думку позивача, задоволенню не підлягає. Послався на відсутність чіткого зазначення у заяві відповідача законодавчо визначеної підстави для перегляду даної справи за нововиявленими обставинами. Зазначив, що судові рішення у справі №560/7224/20, на яку заявник посилається, як на підставу для перегляду судового рішення у цій справі за нововиявленими обставинами, не мають жодного преюдиційного значення для розгляду цієї справи. Так, предметом спору у справі, що розглядається, є стягнення податкового боргу, який нараховано контролюючим органом та не сплачено відповідачем, водночас, предметом спору у справі №560/7224/20 є правомірність податкових повідомлень-рішень, тобто зовсім інші правовідносини, які, на думку податкового органу, не пов`язані з предметом спору у даній справі (а.с. 197-200).

У судове засідання представник заявника (відповідача) не прибув, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що у силу частини 2 статті 368 КАС України не перешкоджає судовому розгляду.

Крім цього, від представника відповідача до суду 17.01.2025 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника ТОВ «Торговий дім «Хмельницькхліб» (а.с. 203).

Представник ГУ ДПС у Кіровоградській області у судовому засіданні проти задоволення заяви заперечив з підстав, викладених у запереченнях. Додатково зазначив, що скасування судових рішень у справі №560/7224/20 не є нововиявленими обставинами, а є новими обставинами, які виникли вже після винесення рішення у справі, що розглядається, такі рішення не мають преюдиційного значення для цієї справи, оскільки не стосуються предмету спору. Наголосив, що на даний час податкові повідомлення-рішення, що були предметом спору у справі №560/7224/20, податковим органом анульовані на виконання рішення у вказаній справі. Погодився, що податковий борг у справі, що розглядається, виник саме на підставі податкових повідомлень-рішень, правомірність яких була предметом спору у справі №560/7224/20. Просив відмовити у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Вирішуючи по суті заяву про перегляд справи за нововиявленими обставинами, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно ч.2 ст. 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто, перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Верховний Суд у Постанові від 26.12.2022, справа № 460/801/20, зауважує, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:

1) існування цих обставин на час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

2) на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

3) істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі N 2а-7523/10/1270, від 02.05.2018 у справі N 303/3535/16-а, від 04.09.2018 у справі N 809/824/17, від 22.11.2018 у справі N 826/14224/15, від 06.02.2019 у справі N 822/862/15, від 10.07.2020 у справі N 823/1440/17.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).

Як вбачається зі змісту заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, заявник як на підставу перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами фактично послався на п. 3 ч. 2 ст. 361 КАС України.

Пунктом 3 частини 2 статті 361 КАС України встановлено, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Так, в основу судового рішення в адміністративній справі можуть бути покладені обставини, встановлені рішенням суду в іншій справі.

Зокрема, за правилами звільнення від доказування, наведеними у статті 78 КАС, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для адміністративного суду.

Отже, вирішуючи питання про скасування судового рішення з підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 361 КАС, суд повинен виходити саме з преюдиційного зв`язку судових рішень. Разом з тим слід мати на увазі, що скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував судове рішення, що переглядається, скасованим судовим рішенням (актом) чи виходив із вказаного акта, не посилаючись прямо на нього.

Тож саме у випадку, коли адміністративний суд відповідно до наведених вище правил обґрунтував своє рішення на обставинах, встановлених рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, або визначав, чи мали місце відповідні дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, на підставі вироку суду в кримінальному провадженні, ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанови суду у справі про адміністративне правопорушення, скасування такого рішення відповідатиме підставам перегляду за нововиявленими обставинами рішення адміністративного суду.

Аналогічну правову позицію висновлено Великою Палатою Верховного Суду у справі №9901/819/18, постанова від 14.04.2021.

Як вже зазначалось судом, заявник обґрунтовує необхідність перегляду даної справи зі скасуванням рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.02.2021 у справі №560/7224/20, та у подальшому винесенням судом іншого, протилежного за змістом рішення у вказаній справі, яке набрало законної сили.

Так, предметом спору у справі №560/7224/20 є правомірність податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС в Хмельницькій області від 11.08.2020 №0108475804, яким збільшено суму грошового забезпечення з ПДВ в сумі 4354010 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 2177005 грн., а також від 11.08.2020 №0108455804, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 336615 грн.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду у вказаній справи від 17.02.2021 у задоволенні позову ТОВ «Торговий дім «Хмельницькхліб» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.

Водночас, за наслідками перегляду рішення від 17.02.2021 у справі №560/7224/20 за нововиявленими обставинами, Хмельницьким окружним адміністративним судом 26.09.2024 ухвалено рішення, яким заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задоволено, рішення суду від 17.02.2021 скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено, податкові повідомлення-рішення від 11.08.2020 №0108475804 та №0108455804 визнано протиправними та скасовано.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2024 рішення у справі №560/7224/20 від 26.09.2024 залишено без змін, отже таке рішення набрало законної сили.

Водночас, ухвалюючи рішення від 18.10.2022 у справі, що переглядається, суд, серед іншого, встановив, що відповідно до акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за травень 2020 року №1031/22-01-58-04/38776215 від 22.07.2020, встановлено, зокрема, заниження податкових зобов`язань на суму 4354010 грн. в податковій декларації за травень 2020 року, чим порушено вимоги п. 36.1 ст. 36, п. 44.1 ст. 44, п. 187.1 ст. 187, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200, п. 201.14, п. 201.15 ст. 201 ПК України. (а.с. 20-27).

На підставі зазначеного акту податковим органом сформовано податкове повідомлення рішення №0108475804 від 11.08.2020, яким збільшено суму грошового зобов`язання за податком на додану вартість на 6531015,00 грн., з яких 4354010,00 - основне зобов`язання, 2177005,00 - штрафні (фінансові) санкції (а.с. 29).

Суд, ухвалюючи вказане рішення, встановив, що згадане податкове повідомлення-рішення відповідачем оскаржувалось у судовому порядку до Хмельницького окружного адміністративного суду, та рішенням цього суду від 17.02.2021 у справі 560/7224/20 у задоволенні позову ТОВ «Торговий дім «Хмельницькхліб» про скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено (а.с. 69-73).

Крім цього, судом у рішенні від 18.10.2022 зазначено, що на час розгляду даної справи у справі 560/7224/20 є судове рішення, яке набрало законної сили, відтак податковий борг, що виник за податковим повідомленням-рішенням №0108475804 від 11.08.2020, є узгодженим.

Аналізуючи наведені висновки судів, вбачається, що ухвалюючи рішення від 18.10.2022 у справі, що переглядається, суд встановив, що податковий борг утворився унаслідок збільшення податковим органом суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість та нарахування штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням №0108475804 від 11.08.2020, та зазначене податкове зобов`язання є узгодженим унаслідок винесення рішення від 17.02.2021 у справі №560/7224/20.

Отже факти, встановлені рішенням від 17.02.2021 у справі №560/7224/20 - правомірність ППР №0108475804 від 11.08.2020, а відтак і нарахованих податкових зобов`язань за вказаним податковим повідомленням-рішенням, а також факт узгодження відповідних податкових зобов`язань за наслідками судового оскарження такого ППР у цій справі, були покладені в основу висновку суду у справі, що переглядається, у якій стягнуто податковий борг, що виник унаслідок несплати зазначених податкових зобов`язань.

Таким чином, у даному випадку має місце преюдиційний зв`язок судових рішень, оскільки суд обґрунтував рішення, що переглядається, скасованим судовим рішенням у справі №560/7224/20, прямо посилаючись на нього та враховуючи встановлені таким рішенням факти.

У даному випадку скасування рішення від 17.02.2021 у справі №560/7224/20, з винесенням протилежного за змістом рішення про скасування ППР №0108475804 від 11.08.2020, породжують правові наслідки у вигляді безпідставності нарахування податкових зобов`язань за вказаною ППР, та, відповідно, безпідставності формування податкового боргу, стягнення якого є предметом спору у справі, що переглядається, що в свою чергу є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Отже, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Хмельницькхліб» про перегляд рішення за нововиявленими обставинами є обґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 368 КАС України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 369 КАС України, у разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду.

Таким чином, заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами підлягає задоволенню, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.10.2022 у справі 280/12519/21 - скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 368, 369 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Хмельницькхліб" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами - задовольнити.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року у справі №280/12519/21 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Головного управління ДПС у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006, ЄДРПОУ 43995486) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Хмельницькхліб" (вул. Паршутіна Олега, буд. 13, м. Кропивницький, 25014, ЄДРПОУ 38776215) про стягнення податкового боргу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 20 січня 2025 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО