Рішення
від 03.10.2024 по справі 380/13142/23
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2024 рокусправа № 380/13142/23 м.ЛьвівЛьвівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу № 380/13142/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РИСЬ - ЛЬВІВ» до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Рись-Львів» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Львівської митниці, в якому просило:

- Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 01.02.2023 № 209000/2023/900057/2, від 22.02.2023 № 209000/2023/000092/2, від 23.02.2023 № 209000/2023/900094/2, від 24.02.2023 № 209000/2023/900097/2, від 03.03.2023 № 209000/2023/900102/2, від 15.03.2023 № 209000/2023/900138/2, від 22.03.2023 № 209000/2023/900152/2, від 24.03.2023 № 209000/2023/900160/2, від 27.03.2023 № 209000/2023/900163/2, від 10.04.2023 № 209000/2023/900216/2, від 01.05.2023 № 209000/2023/900285/2, від 01.05.2023 № 209000/2023/900281/2, від 02.05.2023 № 209000/2023/900297/2, від 02.05.2023 № 209000/2023/900295/2, від 25.05.2023 № 209000/2023/100262/2;

- Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці Державної митної служби України UA209170/2023/000386, №UA209170/2023/000738, №UA209170/2023/001017, №UA209170/2023/001257, №UA209170/2023/000697, №UA209170/2023/000800, №UA209170/2023/001038, №UA209170/2023/001456, №UA209170/2023/000714, №UA209170/2023/000947, №UA209170/2023/001057, №UA209170/2023/001447, №UA209170/2023/001475, №UA209170/2023/001476, № UA209230/2023/001431.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.01.2023 між ТОВ «РИСЬ-ЛЬВІВ» та Saint-Gobain Innovative Materials Polska Sp. z o.o. укладено контракт № 2023/01/01-KK, відповідно до якого позивач купує скло та дзеркало у відповідності з інвойсами, які є невід`ємною частиною контракту. У разі поставки товару партіями Інвойси складаються на кожну наступну партію товару.

За умовами п.п. 1, 3 вказаного контракту Продавець продає, а Покупець купує на умовах вказаних нижче товар - скло та дзеркало таких марок PLANICLEAR, DIAMANT, PARSOL, PLANITHERM, ECLAZ, STADIP, COOL-LITE MASTERGLASS, DECOR GLASS, WIRED GLASS, MIRALITE PURE, MIRASTAR TIMELESS, PLANILAQUE у відповідності з Інвойсами, які є невід`ємною частиною даного Контракту. У разі поставки товару партіями Інвойси складаються на кожну наступну партію товару.

На підставі контракту від 02.01.2023 року № 2023/01/01-KK продавцем Saint-Gobain Innovative Materials Polska Sp. z o.o. виставлено покупцю ТОВ «РИСЬ-ЛЬВІВ» інвойси:

- від 12.01.2023 року № 61547821 за поставку дзеркал скляних SGG MIRALITE PURE CLEAR 4 MM (одна зі сторін покрита сріблом) в кількості 21 845 кг (2 231,75 м2) на загальну суму 18 077,18 євро;

- від 20.02.2023 року № 8121283825 за поставку дзеркал скляних SGG MIRALITE PURE CLEAR 4 MM (одна зі сторін покрита сріблом) в кількості 21 214,93 кг (2 166,75 м2) на загальну суму 16 250,63 євро;

- від 20.02.2023 року № 8121283881 за поставку дзеркал скляних SGG MIRALITE PURE CLEAR 4 MM (одна зі сторін покрита сріблом) в кількості 21 214,93 кг (2 166,75 м2) на загальну суму 16 250,63 євро;

- від 22.02.2023 року № 8121283997 за поставку дзеркал скляних SGG MIRALITE PURE CLEAR 4 MM (одна зі сторін покрита сріблом) в кількості 21 214,93 кг (2 166,75 м2) на загальну суму 16 250,63 євро;

- від 28.02.2023 року № 8121284207 за поставку дзеркал скляних SGG MIRALITE PURE CLEAR 4 MM (одна зі сторін покрита сріблом) в кількості 21 214,93 кг (2 166,75 м2) на загальну суму 16 250,63 євро;

- від 13.03.2023 року № 8121284689 за поставку дзеркал скляних SGG MIRALITE PURE CLEAR 4 MM (одна зі сторін покрита сріблом) в кількості 21 214,93 кг (2 166,75 м2) на загальну суму 16 250,63 євро;

- від 20.03.2023 року № 8121285018 за поставку дзеркал скляних SGG MIRALITE PURE CLEAR 4 MM (одна зі сторін покрита сріблом) в кількості 21 214,93 кг (2 166,75 м2) на загальну суму 16 250,63 євро;

- від 21.03.2023 року № 8121285086 за поставку дзеркал скляних SGG MIRALITE PURE CLEAR 4 MM (одна зі сторін покрита сріблом) в кількості 10 607,465 кг (1 083,38 м2) на загальну суму 8 125,35 євро та скла SGG PLANILAQUE ULTRA WHITE SGG 11 4 MM в кількості 10 958,786 кг на загальну суму 11 754,65 євро (загалом по інвойсу 19 880,00 євро);

- від 23.03.2023 року № 8121285198 за поставку дзеркал скляних SGG MIRALITE PURE CLEAR 4 MM (одна зі сторін покрита сріблом) в кількості 21 214,93 кг (2 166,75 м2) на загальну суму 16 250,63 євро;

- від 06.04.2023 року № 8121285802 за поставку дзеркал скляних SGG MIRALITE PURE CLEAR 4 MM (одна зі сторін покрита сріблом) в кількості 12 498,595 кг (1 276,94 м2) на загальну суму 9 832,44 євро та скла SGG PLANILAQUE ULTRA BLACK SGG22 4 MM в кількості 9 535,798 кг на загальну суму 8 571,82 євро (загалом по інвойсу 18 404,26 євро);

- від 27.04.2023 року № 8121286522 за поставку дзеркал скляних SGG MIRALITE PURE CLEAR 4 MM (одна зі сторін покрита сріблом) в кількості 21 214,93 кг (2 166,75 м2) на загальну суму 15 383,93 євро;

- від 27.04.2023 року № 8121286521 за поставку дзеркал скляних SGG MIRALITE PURE CLEAR 4 MM (одна зі сторін покрита сріблом) в кількості 21 214,93 кг (2 166,75 м2) на загальну суму 15 383,93 євро;

- від 27.04.2023 року № 8121286524 за поставку дзеркал скляних SGG MIRALITE PURE CLEAR 3 MM (одна зі сторін покрита сріблом) в кількості 21 556,08 кг (2 961,23 м2) на загальну суму 18 359,63 євро;

- від 27.04.2023 року № 8121286523 за поставку дзеркал скляних SGG MIRALITE PURE CLEAR 4 MM (одна зі сторін покрита сріблом) в кількості 21 214,93 кг (2 166,75 м2) на загальну суму 15 383,93 євро;

- від 23.05.2023 року № 8121287342 за поставку дзеркал скляних SGG MIRALITE PURE CLEAR 4 MM (одна зі сторін покрита сріблом) в кількості 21 214,93 кг (2 166,75 м2) на загальну суму 15 383,93 євро.

З метою здійснення митного оформлення ввезеного товару в режимі імпорту, декларантом ТОВ «РИСЬ-ЛЬВІВ» в період з січня по травень поточного року було оформлено та подано до Львівської митниці Держмитслужби митні декларації ІМ40ДЕ, в яких ціну товару дзеркал скляних SGG MIRALITE PURE CLEAR 4 MM (одна зі сторін покрита сріблом) визначено за основним методом з розрахунку 0,73 - 0,83 євро за 1 кілограм (7,10 - 8,10 євро за 1 м2) в залежності від дати поставки, ціну товару дзеркал скляних SGG MIRALITE PURE CLEAR 3 MM (одна зі сторін покрита сріблом) визначено за основним методом з розрахунку 0,85 євро за 1 кілограм (6,20 євро за 1 м2):

- № 23UA209170004363U3 від 23.01.2023, в якій у графі 42 зазначено митну вартість товару в сумі 18 077,18 євро;

- № 23UA209170013687U3 від 21.02.2023, в якій у графі 42 зазначено митну вартість товару в сумі 16 250,63 євро;

- № 23UA209170013972U5 від 22.02.2023, в якій у графі 42 зазначено митну вартість товару в сумі 16 250,63 євро;

- № 23UA209170014792U3 від 24.02.2023, в якій у графі 42 зазначено митну вартість товару в сумі 16 250,63 євро;

- № 23UA209170016797U6 від 03.03.2023, в якій у графі 42 зазначено митну вартість товару в сумі 16 250,63 євро;

- № 23UA209170020260U2 від 15.03.2023, в якій у графі 42 зазначено митну вартість товару в сумі 16 250,63 євро;

- № 23UA209170022159U0 від 21.03.2023, в якій у графі 42 зазначено митну вартість товару в сумі 16 250,63 євро;

- № 23UA209170022830U0 від 23.03.2023, в якій у графі 42 зазначено митну вартість товару в сумі 19 880,00 євро;

- № 23UA209170023131U1 від 24.03.2023, в якій у графі 42 зазначено митну вартість товару в сумі 16 250,63 євро;

- № 23UA209170027632U1 від 07.04.2023, в якій у графі 42 зазначено митну вартість товару в сумі 18 404,26 євро;

- № 23UA209170033264U1 від 29.04.2023, в якій у графі 42 зазначено митну вартість товару в сумі 15 383,93 євро;

- № 23UA209170033279U1 від 29.04.2023, в якій у графі 42 зазначено митну вартість товару в сумі 15 383,93 євро;

- № 23UA209170033666U9 від 01.05.2023, в якій у графі 42 зазначено митну вартість товару в сумі 18 359,63 євро;

- № 23UA209170033655U5 від 01.05.2023, в якій у графі 42 зазначено митну вартість товару в сумі 15 383,93 євро;

- № 23UA209230054479U9 від 01.05.2023, в якій у графі 42 зазначено митну вартість товару в сумі 15 383,93 євро.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару та її визначення за основним методом декларантом подано до митного органу наступні документи: митні декларації, зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунки-фактури (інвойси), рахунки-проформи, міжнародні товарно-транспортні накладні, сертифікати про походження товару.

Митним органом запропоновано декларанту відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 53 Митного кодексу України надати додаткові документи для підтвердження митної вартості: рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларантом надано відповідачу додаткові документи: проформи-інвойси, замовлення на поставку товару, листування з експортером, прайс-листи експортера, договори-заявки на перевезення вантажу, платіжні інструкції про оплату товару, листи щодо страхування, висновок експерта про вартісні характеристики товару.

За результатами розгляду поданих декларантом документів Львівська митниця не погодилася із зазначеною митною вартістю та винесла рішення від 01.02.2023 № 209000/2023/900057/2, від 22.02.2023 № 209000/2023/000092/2, від 23.02.2023 № 209000/2023/900094/2, від 24.02.2023 № 209000/2023/900097/2, від 03.03.2023 № 209000/2023/900102/2, від 15.03.2023 № 209000/2023/900138/2, від 22.03.2023 № 209000/2023/900152/2, від 24.03.2023 № 209000/2023/900160/2, від 27.03.2023 № 209000/2023/900163/2, від 10.04.2023 № 209000/2023/900216/2, від 01.05.2023 № 209000/2023/900285/2, від 01.05.2023 № 209000/2023/900281/2, від 02.05.2023 № 209000/2023/900297/2, від 02.05.2023 № 209000/2023/900295/2, від 25.05.2023 № 209000/2023/100262/2 про коригування митної вартості товарів, якими митну вартість імпортованого товару дзеркал скляних SGG MIRALITE PURE CLEAR 4 MM (одна зі сторін покрита сріблом) та дзеркал скляних SGG MIRALITE PURE CLEAR 3 MM (одна зі сторін покрита сріблом) визначено за резервним методом, з розрахунку 1,1811 долар США за 1 кілограм (за період імпорту з січня по квітень 2023 року) та з розрахунку 1,1199 долар США за 1 кілограм (за період імпорту з травня 2023 року), у зв`язку з чим службовою особою відповідача видано картки відмови UA209170/2023/000386, №UA209170/2023/000738, №UA209170/2023/001017, №UA209170/2023/001257, №UA209170/2023/000697, №UA209170/2023/000800, №UA209170/2023/001038, №UA209170/2023/001456, №UA209170/2023/000714, №UA209170/2023/000947, №UA209170/2023/001057, №UA209170/2023/001447, №UA209170/2023/001475, №UA209170/2023/001476, №UA209230/2023/001431 у митному оформленні (випуску) товарів.

Внаслідок відмови митного органу у митному оформленні (випуску) товарів позивач був вимушений подати до Львівської митниці митні відповідні декларації, за якими імпортований товар випущено у вільний обіг у зв`язку зі сплатою митних платежів згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

В результаті, позивач надлишково сплатив до Державного бюджету України податок на додану вартість (20%) в загальному розмірі 632 586,88 грн.

Позивач вважає, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару за ціною контракту, відповідають вимогам ст. 53 Митного Кодексу України, є належними та допустимими, та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей та їх дані піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність будь-яких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за другорядним методом (резервним) здійснено з порушенням вимог митного законодавства. Наголошує, що не беручи до уваги інформацію, яка зазначена у поданих документах, митниця зробила хибний висновок, що декларантом не подані документи, які потрібні для визначення митної вартості товару, тому Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість товару. Вказує, що рішення які оскаржуються не містять жодних пояснень, щодо зроблених контролюючим органом коригувань на обсяги партій ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, тощо.

Позивач зазначає, що митний орган не навів жодних правомірних обґрунтувань як підставу визначення митної вартості товару, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятих рішень, при цьому сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються на його припущеннях та документально не підтверджені. Крім цього, при встановленні відсутності достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідно надати для підтвердження того чи іншого показника.

Позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду додаткові пояснення та докази, просив позов задоволити повністю.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, що Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом у всіх вищезазначених митних деклараціях.

Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом декларанту надіслана вимога щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III.

Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугували наступні митні декларації:

- МД №UA209170/2023/3226 від 18.01.2023 р., митна вартість складає 1.1811 дол.США/кг.

- МД № UA100100/2023/424268 від 20.02.23 де вартість такого товару становить 1,1199 дол. США за кг (даного виду товару).

Законодавством України і міжнародним законодавством передбачено право митного органу запитувати додаткові документи. Витребування додаткових документів може мати місце лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено. Водночас, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

По-перше, в митниці були всі підстави для того, щоб витребувати додаткові документи, оскільки митна вартість не могла бути визначена за ціною договору, тому що під час розгляду первинних документів встановлено ряд розбіжностей.

По-друге, необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість. За відсутності документів, які б пояснили чи спростували сумніви митного органу, останній має достатні та обґрунтовані підстави для невизнання митної вартості товару за ціною договору (контракту).

Декларант або уповноважена особа зобов`язані надавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч. 2 ст. 52 МКУ).

За результатами опрацювання поданих декларантом до митного оформлення документів за обома митними деклараціями були ідентичні розбіжності, а саме:

Всі п`ятнадцять поставок здійснено в межах одного контракту від 02.01.2023 №2023/01/01-КК. У розділі 3 Контракту від 02.01.2023 зазначено порядок розрахунків, відповідно до якого оплата здійснюється на валютний рахунок Продавця у вигляді передоплати згідно проформ/рахунків-фактур чи замовлення, або оплати після поставки товару згідно умовами вказаними у інвойсі.

Так, наприклад у Рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2023/900295/2, в графі 33 зазначено, що зазначена сума у платіжному документі не відповідає вартості товару, яка вказана в інвойсі.

В наданому до митного оформлення інвойсі №61582891 від 29.03.2023 в графі оплати відсутні умови передоплати, отже передоплата мала бути здійснена в розмірі 100% від вартості, зазначеної в інвойсі - 15 383,93 Євро.

В той же час, до оформлення надано платіжний документ № 369 від 25.04.2023 на суму 30 767,86 Євро, і дану суму неможливо ідентифікувати із сумою зазначеною в інвойсі.

В Рішенні про коригування митної вартості від 01.05.2023 №UA209000/2023/900281/2, в графі 33 зазначено, що зазначена сума у платіжному документі не відповідає вартості товару, яка вказана в інвойсі.

В наданому до митного оформлення інвойсі №8121286522 від 27.04.2023 в графі оплати відсутні умови передоплати, отже передоплата мала бути здійснена в розмірі 100% від вартості, зазначеної в інвойсі - 15 383,93 Євро.

В той же час, до оформлення надано платіжний документ, той самий, що надавався до інвойсу №61582891 від 29.03.2023 - № 369 від 25.04.2023 на суму 978 Євро.

Отже, до митного оформлення мали бути подані належні документи, щодо оплати за товар, проте такі подані не були.

Необхідність витребування документів є передусім способом упевнитися в тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Відтак, і у даній справі, документи, що були подані до митного оформлення містили розбіжності, а також відсутні складові митної вартості, у зв`язку з чим у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у правильності визначеної декларантом митної вартості, про що зазначено безпосередньо і в рішенні про коригування митної вартості. На вимогу митного органу додаткових документів, які б спростовували виявлені розбіжності декларантом не надано. Тому, сумніву митного органу не спростовано.

Більше того, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням могли подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом надіслано документи, які уже були надані при поданні МД. Жодних інших документів які усувають та пояснюють виявлені розбіжності не надано.

Отже, основні документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані не в повному обсязі та містять розбіжності, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтверджені та піддаються обчисленню, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу України. Числове значення заявленої митної вартості перевірити в даному випадку не можливо.

У зв`язку з відсутністю інформації щодо місця завантаження та розвантаження товару (мала б містить в заявці відповідно до договору перевезення), у митного органу виникли сумніви щодо включення декларантом всіх складових митної вартості відповідно до ч.10 ст. 58 МК України.

Також слід зазначити, що в довідці № 21/11 про транспортні витрати йдеться про вантажно-розвантажувальні роботи. Проте, відомості про розрахунок таких витрат відсутні. Зокрема, рахунок на оплату № 21/11 від 09.11.2022 містить розрахунок витрат лише за послуги організації перевезення.

З огляду на вищезазначене, твердження представника позивача про наявність усіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості та ціни, що підлягає сплаті за товар, відсутність розбіжностей у документах наданих під час митного оформлення не заслуговують уваги суду.

Для спростування тверджень позивача про відсутність доказів проведення консультацій, відповідач надає скриншоти скерування електронного повідомлення. Що підтверджує проведення таких консультацій. Вказані повідомлення за своїм змістом в повному обсязі відповідають процедурі консультації (обмін інформацією), описаній в ч. 4 ст. 57 МК України.

На момент перевірки заявленої позивачем митної вартості були відсутні митні оформлення ідентичних товарів які б співпадали по асортименту продукції, не відомі та документально не підтверджені їх фізичні характеристики, якість та репутація даної продукції на ринку від виробника за час максимально наближений до моменту прийняття Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.

На момент перевірки заявленої позивачем митної вартості були відсутні митні оформлення подібних товарів які б співпадали по асортименту продукції, не відомі та документально не підтверджені їх якість та репутація даної продукції на ринку від виробника за час максимально наближений до моменту прийняття Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.

Метод визначення митної вартості № 4 не був застосований, оскільки на момент визначення заявленої позивачем митної вартості було відсутнє документальне підтвердження про ціну одиниці товару, що були продані на території України, з поправкою положень частини 2, 3 статті 62 МК України.

Метод визначення митної вартості № 5 не був застосований, оскільки відсутнє документальне підтвердження щодо витрат, які включаються в ціну товарів відповідно до статті 63.

Застосовуючи послідовно методи визначення митної вартості та не зумівши застосувати методи 1 - 5, посадові особи митниці, відповідно до статті 64 визначили митну вартість на імпортований позивачем товар з використанням резервного методу (метод № 6). Цей метод визначення митної вартості передбачає, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Таким чином, посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України.

Митні декларації, на які посилаються рішення про коригування митної вартості, були оформлені митним органом, на момент прийняття рішення про коригування митної вартості посадова особа митниці мала повну інформацію щодо того, що: товар дійсно був увезений до України; митна вартість за відповідними митними деклараціями не були в подальшому відкориговані; рішення про коригування митної вартості за даними партіями товарів не приймалися та, відповідно, до суду не оскаржувалися.

Також відповідач заперечив щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн, з підстав, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Представник відповідача в судовому засідання позовні вимоги заперечила, надала суду додаткові пояснення та докази, просила суд в задоволені позову відмовити повністю.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою від 23.06.2023 відкрито спрощене провадження у справі. Ухвалою судді від 10.11.2023 року постановлено про перехід з спрощеного провадження в загальне позовне провадження. Протокольною ухвалою суду від 21.02.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Судом встановлені наступні обставини: Львівська митниця винесла рішення від 01.02.2023 № 209000/2023/900057/2, від 22.02.2023 № 209000/2023/000092/2, від 23.02.2023 № 209000/2023/900094/2, від 24.02.2023 № 209000/2023/900097/2, від 03.03.2023 № 209000/2023/900102/2, від 15.03.2023 № 209000/2023/900138/2, від 22.03.2023 № 209000/2023/900152/2, від 24.03.2023 № 209000/2023/900160/2, від 27.03.2023 № 209000/2023/900163/2, від 10.04.2023 № 209000/2023/900216/2, від 01.05.2023 № 209000/2023/900285/2, від 01.05.2023 № 209000/2023/900281/2, від 02.05.2023 № 209000/2023/900297/2, від 02.05.2023 № 209000/2023/900295/2, від 25.05.2023 № 209000/2023/100262/2 про коригування митної вартості товарів, якими митну вартість імпортованого товару дзеркал скляних SGG MIRALITE PURE CLEAR 4 MM (одна зі сторін покрита сріблом) та дзеркал скляних SGG MIRALITE PURE CLEAR 3 MM (одна зі сторін покрита сріблом) визначено за резервним методом, з розрахунку 1,1811 долар США за 1 кілограм (за період імпорту з січня по квітень 2023 року) та з розрахунку 1,1199 долар США за 1 кілограм (за період імпорту з травня 2023 року), у зв`язку з чим службовою особою відповідача видано картки відмови UA209170/2023/000386, №UA209170/2023/000738, №UA209170/2023/001017, №UA209170/2023/001257, №UA209170/2023/000697, №UA209170/2023/000800, №UA209170/2023/001038, №UA209170/2023/001456, №UA209170/2023/000714, №UA209170/2023/000947, №UA209170/2023/001057, №UA209170/2023/001447, №UA209170/2023/001475, №UA209170/2023/001476, №UA209230/2023/001431 у митному оформленні (випуску) товарів.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірні рішення протиправними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам МК України.

Судом враховуються аргументи наведені позивачем про протиправність спірних рішень з наступних підстав згідно встановлених судом обставин та вимог законодавства:

Згідно із ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього ж Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно із ст. 53 МК України, документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

1. У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

2. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

3. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

4. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

5. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

6. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно із ст. 54 МК України, Контроль правильності визначення митної вартості товарів.

1. Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

2. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

3. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

4. Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

5. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

6. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4)надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

7. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно із ст. 55 МК України, коригування митної вартості товарів.

1. Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

2. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

3. Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

4. Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

5. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

6. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

7. У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів.

8. Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

9. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому разі надане забезпечення сплати митних платежів відповідно повертається (вивільняється) або використовується для сплати відповідних митних платежів.

10. Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому разі митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надане забезпечення сплати митних платежів повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

11. У разі якщо митним органом протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, надано обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів або якщо протягом строку, зазначеного у частині восьмій цієї статті, декларант або уповноважена ним особа не надала митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються, кошти, внесені/переказані як грошова застава у розмірі суми митних платежів, перераховуються до державного бюджету в рахунок сплати відповідних митних платежів наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного у частині сьомій цієї статті.

Відповідно, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, яка визначається декларантом. Документи, які можуть чи підтверджують митну вартість товарів, встановлені законом. У разі якщо такі документи, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у декларанта або уповноваженої ним особи виникають зобов`язані надати (за наявності) відповідні додаткові документи. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в законі.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, з підстав встановлених законом, в тому числі з підстав відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, приймається митним органом під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів, таке рішення крім іншого має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування, тощо.

Під час розгляду справи, судом також встановлено наступне:

02.01.2023 між ТОВ «РИСЬ-ЛЬВІВ» (Покупець) та Saint-Gobain Innovative Materials Polska Sp. z o.o. (Продавець) укладено контракт № 2023/01/01-KK. За умовами п.п. 1, 3 вказаного контракту Продавець продає а Покупець купує на умовах вказаних нижче товар - скло та дзеркало таких марок PLANICLEAR, DIAMANT, PARSOL, PLANITHERM, ECLAZ, STADIP, COOL-LITE MASTERGLASS, DECOR GLASS, WIRED GLASS, MIRALITE PURE, MIRASTAR TIMELESS, PLANILAQUE у відповідності з Інвойсами, які є невід`ємною частиною даного Контракту. У разі поставки товару партіями Інвойси складаються на кожну наступну партію товару.

На підставі контракту від 02.01.2023 № 2023/01/01-KK Продавцем Saint-Gobain Innovative Materials Polska Sp. z o.o. виставлено Покупцю ТОВ «РИСЬ-ЛЬВІВ» відповідні інвойси.

За результатами розгляду поданих декларантом документів Львівська митниця не погодилася із зазначеною позивчем митною вартістю та винесла спірні рішення.

Спірні рішення позивач спростовує наступним:

Рішення від 01.02.2023 № 209000/2023/900057/2:

- У графі 3 CMR зазначено місце розвантаження: Запитів, Львів, Україна, хоча відповідно до рахунку на оплату транспортних № 2306 від 20.01.2023 послуг кінцевим пунктом призначення вказано м. Львів.

При складанні міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) перевізники місцем розвантаження зазначали юридичну адресу вантажоодержувача ТОВ «РИСЬ-ЛЬВІВ», яка до 05.04.2023 була зареєстрована по вул. Київській, 236 в смт Запитів Кам`янка-Бузького району Львівської області, що підтверджується випискою з ЄДР від 11.11.2014 та витягом з ЄДР щодо позивача від 31.05.2023. В той час як фактичним місцем доставки та розвантаження товару було м. Львів, про що зазначено у договорах-заявках на послуги перевезення вантажу, рахунках, актах надання послуг до цих договорів.

Розбіжність у місці розвантаження товару, вказаного у CMR та рахунках на оплату транспортних послуг, жодним чином не впливає на можливість митного органу визначити складові числового значення заявленої митної вартості, оскільки вартість перевезення товару по території України відповідно до ст. 58 Митного кодексу України не включаються до митної вартості товару.

- У графі 16 CMR не вказано назви та реквізити перевізника. В даній графі CMR не зазначена інформація про перевізника товару. Інформація щодо перевізника вказана в графі 23 CMR, а також договорі-заявці на послуги перевезення вантажу автомобільним транспортом від 19.01.2023 № 14. Вказана невідповідність у міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) жодним чином не впливає на можливість визначення числового значення заявленої митної вартості.

- У графі 5 CMR у переліку документів зазначено проформу № 8125017578, яку не було подано до митного оформлення. З реквізитами рахунку-проформи в даній графі міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) вказано також і реквізити рахунку-фактури (інвойсу) № 8121282643 від 20.01.2023, який ідентифікує партію товару, що перевозиться, та його вартість. Жодних розбіжностей у реквізитах інвойсу, вказаних в міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR), та наданих до розмитнення документах не міститься, що дозволяє митному органу ідентифікувати товар, який перевозиться, та його митну вартість.

- Відповідно до п. 11 контракту 2023/01/01-КК від 02.01.2023 на кожне відвантаження надається експортна митна декларація з печаткою Польської митниці, яку не було подано при митному оформленні.

Вказані доводи митного органу є безпідставними, оскільки факт подання експортної митної декларації № 23PL331020E0058906 підтверджується переліком документів, поданих до митного оформлення, зазначеним у графі 44 митної декларації ІМ40ДЕ № 23UA209170004636U3 від 23.01.2023, та картці відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA209170/2023/000386.

- Вартість товару, зазначена в експортній декларації відправника, не відповідає вартості, зазначеній в інвойсі, який подано до митного оформлення.

В примірнику експортної декларації, яка надається постачальником перевізнику, та яка в подальшому подавалася позивачем для митного оформлення товарів, інформацію про вартість товару вказано в графі 46 декларації, яка є статистичною вартістю (тобто сумою фактурної вартості товару та витрат на перевезення для транспортування товару до кордону за умовами контракту).

Наведене підтверджується і положеннями Керівництва із заповнення єдиного адміністративного документа, розробленого Генеральним Директоратом TAXUD (номер документу TAXUD /1619/08), відповідно до якого графа 46 «статистична вартість» єдиного адміністративного документа має містити статистичну вартість.

«Статистична вартість» означає вартість товарів на момент та у місці, де вони залишають територію країни - експортера - члена ЄС. Вона має базуватися на Фактурній вартості товарів та має також включати допоміжні витрати, такі як транспорт, що відноситься до частини перевезення, яке проходить на статистичній території країни - члена ЄС, де відбувається експорт.

Фактурна вартість зазначається в графі 42 експортної митної декларації.

Проте, фактурна вартість не відображається в примірнику експортної митної декларації, яка надається перевізнику для перетину кордону. Наведена інформація про фактурну вартість з`являється лише після вивезення товару з митної території Європейського союзу. Це обумовлено технічними причинами, оскільки так працює система відображення експортних декларацій в ЄС, що врегульовано Моделлю митних даних ЄС (EUCDM), затвердженою Керівним документом EUCDM (номер документу DIH 16/003). Саме цим пояснюється зазначена митним органом невідповідність вартості товару в даних документах.

Так, з отриманих від продавця форм підтвердження експорту IE599 до експортних декларацій вбачається, що фактурна вартість товару, що переміщується в режимі експорту, відповідає вартості, зазначеній в інвойсах.

За умовами п. 2 контракту № 2023/01/01-KK від 02.01.2023 ціни на товари, вказані в інвойсах, передбачаються на умовах FCA Домброва Гурніча або FCA Ярошовець. Базис поставки FCA Інкотермс 2010 року - розшифровується «Free Carrier» named place перекладається «Франко перевізник» вказана назва місця. Продавець зобов`язаний: виконати експортне митне оформлення і відвантажити товар перевізнику призначеному покупцем. Покупець зобов`язаний: доставити товар і виконати імпортне митне оформлення. Ризики переходять в момент передачі продавцем товару перевізникові.

За умовами контракту та базису поставки FCA вказані витрати відносяться на рахунок покупця та оплачені останнім, що підтверджується рахунками на оплату міжнародних транспортних перевезень та актами надання послуг.

Згідно з п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до положень Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, у графі 42 «Ціна товару» з точністю до чотирьох знаків у дробовій частині наводиться фактурна вартість товару (ціна товарів, які переміщуються через митний кордон України, зазначена в рахунку (рахунку-фактурі, рахунку-проформі тощо) або іншому документі, що визначає вартість товару). У графі 45 «Коригування» зазначається у валюті України митна вартість товару.

У митній декларації № 23UA209170004636U3 від 23.01.2023 в графі 42 позивачем вказана фактурна вартість товару, а у графі 45 митна вартість, яка дорівнює сумі фактурної вартості та транспортних витрат.

Позивачем було включено до митної вартості товару витрати на транспортування товару до кордону України (відповідно до рахунків на оплату міжнародних транспортних послуг) та зазначена позивачем у митній декларації митна вартість товару не є меншою за статистичну вартість цього товару в експортній митній декларації постачальника.

Визначення відповідачем наведених невідповідностей між фактурною вартістю товару та статистичною вартістю в експортній декларації продавця як підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару є безпідставним.

Аналогічний правовий висновок викладено у Постанові Верховного суду від 27.01.2022 у справі № 809/848/16.

Рішення від 22.02.2023 № 209000/2023/000092/2:

- Проформа № 8125017606 від 20.02.2023 року, яка зазначена в графі 5 CMR, до митного оформлення декларантом не надана.

Для митного оформлення цієї партії товару позивачем було подано до митного органу рахунок-фактуру (інвойс) № 8121283825 від 20.02.2023 року, реквізити якого також зазначено в даній графі міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) та який ідентифікує партію товару, що перевозиться, і його вартість. Жодних розбіжностей у реквізитах інвойсу, вказаних в міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR), та наданих до розмитнення документах не міститься, що дозволяє митному органу ідентифікувати товар, який перевозиться, та його митну вартість.

- В CMR, що надано до митного оформлення, відсутні номери транспортного засобу, яким здійснювалось перевезення.

Інформація про транспортний засіб, яким здійснювалось перевезення даної партії товару, в т.ч. номери транспортного засобу, зазначена в договорі-заявці на послуги перевезення вантажу автомобільним транспортом від 20.02.2023 року № 20, акті надання послуг від 22.02.2023 року № 2327. Дані документи подавались декларантом для митного оформлення товару. Відсутність наведеної інформації в міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) жодним чином не впливає на можливість митного органу визначити складові числового значення заявленої митної вартості.

- Пунктом 3 контракту № 2023/01/01-KK від 02.01.2023 року передбачено надання покупцем замовлень на кожну окрему партію товару, які не подано до митного оформлення.

Згідно з п. 3 контракту від 02.01.2023 року № 2023/01/01-KK оплата здійснюється на валютний рахунок продавця у вигляді передоплати згідно проформ/рахунків-фактур чи замовлення або оплати після поставки товару згідно з умовами, вказаними у інвойсі.

Подання позивачем для митного оформлення товару проформ та рахунків-фактур (інвойсів), відсутність замовлення серед цих документів жодним чином не впливає на можливість визначення складових числового значення заявленої митної вартості.

Замовлення на поставку партії товару відсутнє в переліку документів, передбачених ст. 53 Митного кодексу України, які декларант має надавати для підтвердження заявленої митної вартості.

- В рахунку на оплату транспортних послуг № 2327 від 10.02.2023 року кінцевим пунктом призначення вказано м. Львів, хоча в графі 3 CMR кінцевим пунктом розвантаження визначено с. Запитів.

- В експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена в проформі № 8121283825 від 20.02.2023.

В цій частині спірного рішення висновки відповідача позивач спростовує такими ж аргументами і мотивами як і у попередньому рішенні (01.02.2023 № 209000/2023/900057/2), та зазначає, що у митній декларації № 23UA209170013687U3 від 21.02.2023 в графі 42 ним вказана фактурна вартість товару, а у графі 45 митна вартість, яка дорівнює сумі фактурної вартості та транспортних витрат.

Рішення від 23.02.2023 № 209000/2023/900094/2:

- У графі 5 CMR зазначено номери фактури та проформи, які не відповідають номерам вищезазначених документів, які подано до митного оформлення.

В цій графі міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) вказано реквізити рахунку-фактури (інвойсу) № 8121283881 від 20.02.2023 року, який ідентифікує партію товару, що перевозиться, та його вартість. Жодних розбіжностей у реквізитах інвойсу, вказаних в міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR), та наданих до розмитнення документах не міститься, що дозволяє митному органу ідентифікувати товар, який перевозиться, та його митну вартість.

Замовлення на поставку партії товару відсутнє в переліку документів, передбачених ст. 53 МК України, які декларант має надавати для підтвердження заявленої митної вартості.

В цій частині спірного рішення висновки відповідача позивач спростовує такими ж аргументами і мотивами як і у попередньому рішенні (01.02.2023 № 209000/2023/900057/2), та зазначає, що у митній декларації № 23UA209170013972U5 від 22.02.2023 року в графі 42 позивачем вказана фактурна вартість товару, а у графі 45 митна вартість, яка дорівнює сумі фактурної вартості та транспортних витрат.

Крім цього як зазначає позивач, що для митного оформлення вказаної партії товару декларантом не подавалась проформа № 8121283825 від 20.02.2023 року, про яку митний орган зазначає в оскаржуваному рішенні.

Рішення від 24.02.2023 № 209000/2023/900097/2:

- У графі 5 CMR зазначено номер проформи, який не відповідає номеру проформи, що подана до митного оформлення.

З реквізитами рахунку-проформи в даній графі міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) вказано також і реквізити рахунку-фактури (інвойсу) № 8121283997 від 22.02.2023 року, який ідентифікує партію товару, що перевозиться, та його вартість. Жодних розбіжностей у реквізитах інвойсу, вказаних в міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR), та наданих до розмитнення документах не міститься.

Згідно із п. 3 контракту від 02.01.2023 року № 2023/01/01-KK оплата здійснюється на валютний рахунок продавця у вигляді передоплати згідно проформ/рахунків-фактур чи замовлення або оплати після поставки товару згідно з умовами, вказаними у інвойсі.

- В експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у фактурі № 8121283997 від 22.02.2023.

В цій частині спірного рішення висновки відповідача позивач спростовує такими ж аргументами і мотивами як і у попередньому рішенні (01.02.2023 № 209000/2023/900057/2), та зазначає, що у митній декларації № 23UA209170014792U3 від 24.02.2023 року в графі 42 позивачем вказана фактурна вартість товару, а у графі 45 митна вартість, яка дорівнює сумі фактурної вартості та транспортних витрат.

Рішення від 03.03.2023 № 209000/2023/900102/2:

- У п. 5 контракту № 2023/01/01-KK від 02.01.2023 зазначено, що упаковка (дерев`яні ящики) є частиною вартості товару та не підлягає поверненню, хоча у товаросупровідних документах, наданих декларантом до митного оформлення, відсутні дані щодо складових вартості товару (в т.ч. вартість упаковки).

Згідно з п. 5 контракту № 2023/01/01-KK від 02.01.2023 року упаковка товару, що відправляється, буде відповідати технічним умовам, що діють на виробництві, та забезпечувати збереження товару під час транспортування. Упаковка (дерев`яні ящики) є частиною вартості товару та не підлягає поверненню.

Відповідно вартість упаковки включена до вартості товару, яка відображена у митних деклараціях, поданих позивачем до митного оформлення, а тому твердження митного органу щодо відсутності даних щодо складових вартості товару (в т.ч. вартості упаковки) у товаросупровідних документах, наданих декларантом до митного оформлення, є безпідставними. При митному оформленні декларантом має ідентифікуватися лише інформація щодо зворотної тари для визначення її митної вартості.

Вказані положення передбачені п. 5 контракту № 2023/01/01-KK від 02.01.2023 року щодо зворотної тари (металевих стійках), митна вартість якої визначена в розмірі 50 євро/шт, але позивач не користався наведеною зворотною тарою при поставках товару від постачальника за даним контрактом.

- У графі 5 CMR № 173839 зазначено номер проформи, який не відповідає номеру проформи, що подана до митного оформлення.

Поряд з реквізитами рахунку-проформи в даній графі міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) вказано також і реквізити рахунку-фактури (інвойсу) № 8121284207 від 28.02.2023 року, який ідентифікує партію товару, що перевозиться, та його вартість. Жодних розбіжностей у реквізитах інвойсу, вказаних в міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR), та наданих до розмитнення документах не міститься, що дозволяє митному органу ідентифікувати товар, який перевозиться, та його митну вартість.

- Пунктом 3 контракту № 2023/01/01-KK від 02.01.2023 передбачено надання покупцем замовлень на кожну окрему партію товару, які не подано до митного оформлення.

Згідно з п. 3 контракту від 02.01.2023 № 2023/01/01-KK оплата здійснюється на валютний рахунок продавця у вигляді передоплати згідно проформ/рахунків-фактур чи замовлення або оплати після поставки товару згідно з умовами, вказаними у інвойсі.

- В експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у фактурі № 8121284207 від 28.02.2023

В цій частині спірного рішення висновки відповідача позивач спростовує такими ж аргументами і мотивами як і у попередньому рішенні (01.02.2023 № 209000/2023/900057/2), та зазначає, що у митній декларації № 23UA209170016797U6 від 03.03.2023 в графі 42 позивачем вказана фактурна вартість товару, а у графі 45 митна вартість, яка дорівнює сумі фактурної вартості та транспортних витрат.

Рішення від 15.03.2023 № 209000/2023/900138/2:

- У графі 3 CMR від 13032023 зазначено місце розвантаження товару - Україна, хоча відповідно до ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів визначено, що у вантажній накладній має міститись інформація про місце і дату прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки, тобто конкретне місце розвантаження.

Інформація про місце розвантаження даної партії товару зазначена у договорі-заявці на послуги перевезення вантажу автомобільним транспортом від 10.03.2023 № 9 та акті наданих послуг від 16.03.2023 № 159. Наведений недолік в оформленні CMR жодним чином не впливає на можливість митного органу визначити складові числового значення заявленої митної вартості, оскільки вартість перевезення товару по території України відповідно до ст. 58 Митного кодексу України не включається до митної вартості товару.

- Відповідно до п. 5 контракту № 2023/01/01-KK від 02.01.2023 упаковка є частиною вартості товару та не підлягає поверненню, однак у товаросупровідних документах, наданих декларантом до митного оформлення, це не зазначено.

Згідно з п. 5 контракту № 2023/01/01-KK від 02.01.2023 упаковка товару, що відправляється, буде відповідати технічним умовам, що діють на виробництві, та забезпечувати збереження товару під час транспортування. Упаковка (дерев`яні ящики) є частиною вартості товару та не підлягає поверненню.

При митному оформленні декларантом має ідентифікуватися лише інформація щодо зворотної тари для визначення її митної вартості. Вказані положення передбачені п. 5 контракту № 2023/01/01-KK від 02.01.2023 щодо зворотної тари (металевих стійок), митна вартість якої визначена в розмірі 50 євро/шт, але позивач не користався наведеною зворотною тарою при поставках товару від постачальника за даним контрактом.

- В експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у фактурі № 8121284689 від 20.02.2023.

В цій частині спірного рішення висновки відповідача позивач спростовує такими ж аргументами і мотивами як і у попередньому рішенні (01.02.2023 № 209000/2023/900057/2), та зазначає, що у митній декларації № 23UA209170020260U2 від 15.03.2023 в графі 42 позивачем вказана фактурна вартість товару, а у графі 45 митна вартість, яка дорівнює сумі фактурної вартості та транспортних витрат.

Також, в цій частині позивач зазначає, що для митного оформлення вказаної партії товару декларантом подавалась проформа № 8121284689 від 13.03.2023, а не від 20.02.2023 яку митний орган зазначає в оскаржуваному рішенні.

Рішення від 22.03.2023 № 209000/2023/900152/2:

- У графі 5 CMR № 306580 зазначено проформу, номер та дата якої не відповідають тим, які зазначено у проформі, що подана декларантом до митного оформлення.

Поряд з реквізитами рахунку-проформи в даній графі міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) вказано також і реквізити рахунку-фактури (інвойсу) № 8121285018 від 20.03.2023, який ідентифікує партію товару, що перевозиться, та його вартість. Жодних розбіжностей у реквізитах інвойсу, вказаних в міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR), та наданих до розмитнення документах не міститься, що дозволяє митному органу ідентифікувати товар, який перевозиться, та його митну вартість.

- В експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у фактурі № 8121285018 від 20.02.2023.

В цій частині спірного рішення висновки відповідача позивач спростовує такими ж аргументами і мотивами як і у попередньому рішенні (01.02.2023 № 209000/2023/900057/2), та зазначає, що у митній декларації № 23UA209170022159U0 від 21.03.2023 в графі 42 позивачем вказана фактурна вартість товару, а у графі 45 митна вартість, яка дорівнює сумі фактурної вартості та транспортних витрат.

Позивач також зазначає, що для митного оформлення вказаної партії товару декларантом подавалась проформа № 8121285018 від 20.03.2023, а не від 20.02.2023 як митний орган зазначає в спірному рішенні.

Рішення від 24.03.2023 № 209000/2023/900152/2:

- У графі 5 CMR № 306704 зазначено проформу, номер та дата якої не відповідають тим, які зазначено у проформі, що подана декларантом до митного оформлення.

Поряд з реквізитами рахунку-проформи в даній графі міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) вказано також і реквізити рахунку-фактури (інвойсу) № 8121285086 від 21.03.2023, який ідентифікує партію товару, що перевозиться, та його вартість. Жодних розбіжностей у реквізитах інвойсу, вказаних в міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR), та наданих до розмитнення документах не міститься, що дозволяє митному органу ідентифікувати товар, який перевозиться, та його митну вартість.

- В експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у фактурі № 8121285086 від 21.03.2023.

В цій частині спірного рішення висновки відповідача позивач спростовує такими ж аргументами і мотивами як і у попередньому рішенні (01.02.2023 № 209000/2023/900057/2), та зазначає, що у митній декларації № 23UA209170022830U0 від 23.03.2023 року в графі 42 позивачем вказана фактурна вартість товару, а у графі 45 митна вартість, яка дорівнює сумі фактурної вартості та транспортних витрат.

Рішення від 27.03.2023 № 209000/2023/900163/2:

- У графі 5 CMR № 662517 зазначено проформу, номер та дата якої не відповідають тим, які зазначено у проформі, що подана декларантом до митного оформлення.

Поряд з реквізитами рахунку-проформи в даній графі міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) вказано також і реквізити рахунку-фактури (інвойсу) № 81212851986 від 23.03.2023, який ідентифікує партію товару, що перевозиться, та його вартість. Жодних розбіжностей у реквізитах інвойсу, вказаних в міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR), та наданих до розмитнення документах не міститься, що дозволяє митному органу ідентифікувати товар, який перевозиться, та його митну вартість.

- В експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у фактурі № 8121285198 від 23.03.2023.

В цій частині спірного рішення висновки відповідача позивач спростовує такими ж аргументами і мотивами як і у попередньому рішенні (01.02.2023 № 209000/2023/900057/2), та зазначає, що у митній декларації № 23UA209170023131U1 від 24.03.2023 в графі 42 позивачем вказана фактурна вартість товару, а у графі 45 митна вартість, яка дорівнює сумі фактурної вартості та транспортних витрат.

Рішення від 10.04.2023 року № 209000/2023/900216/2:

- У графі 5 CMR № 438833 зазначено проформу, номер та дата якої не відповідають тим, які зазначено у проформі, що подана декларантом до митного оформлення.

Поряд з реквізитами рахунку-проформи в даній графі міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) вказано також і реквізити рахунку-фактури (інвойсу) № 8121285802 від 06.04.2023, який ідентифікує партію товару, що перевозиться, та його вартість. Жодних розбіжностей у реквізитах інвойсу, вказаних в міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR), та наданих до розмитнення документах не міститься, що дозволяє митному органу ідентифікувати товар, який перевозиться, та його митну вартість.

- В експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у фактурі № 8121285802 від 06.04.2023.

В цій частині спірного рішення висновки відповідача позивач спростовує такими ж аргументами і мотивами як і у попередньому рішенні (01.02.2023 № 209000/2023/900057/2), та зазначає, що у митній декларації № 23UA209170027632U1 від 07.04.2023 в графі 42 позивачем вказана фактурна вартість товару, а у графі 45 митна вартість, яка дорівнює сумі фактурної вартості та транспортних витрат.

Рішення від 01.05.2023 № 209000/2023/900285/2:

- У графі 5 CMR № 861279 від 27.04.2023 зазначено проформу, номер та дата якої не відповідають тим, що зазначено у гр. 70 «Призначення платежу « платіжного документу № 368 від 24.04.2023. Поряд з реквізитами рахунку-проформи в даній графі міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) вказано також і реквізити рахунку-фактури (інвойсу) № 8121286522 від 27.04.2023, який ідентифікує партію товару, що перевозиться, та його вартість. Жодних розбіжностей у реквізитах інвойсу, вказаних в міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR), та наданих до розмитнення документах не міститься, що дозволяє митному органу ідентифікувати товар, який перевозиться, та його митну вартість.

- В експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у фактурі № 8121286521 від 27.04.2023.

В цій частині спірного рішення висновки відповідача позивач спростовує такими ж аргументами і мотивами як і у попередньому рішенні (01.02.2023 № 209000/2023/900057/2), та зазначає, що у митній декларації № 23UA209170033264U1 від 29.04.2023 в графі 42 позивачем вказана фактурна вартість товару, а у графі 45 митна вартість, яка дорівнює сумі фактурної вартості та транспортних витрат.

Також, позивач зазначає, що для митного оформлення даної партії товару декларантом подавався інвойс № 8121286522 від 27.04.2023, а не № 8121286521 як митний орган зазначає в оскаржуваному рішенні.

Рішення від 01.05.2023 № 209000/2023/900281/2:

- У графі 5 CMR № 861281 від 27.04.2023 зазначено проформу, номер та дата якої не відповідають тим, що зазначено у гр. 70 «Призначення платежу « платіжного документу № 369 від 25.04.2023. Крім того, зазначена сума у платіжному документі не відповідає вартості товару, яка вказана в інвойсі. Поряд з реквізитами рахунку-проформи в даній графі міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) вказано також і реквізити рахунку-фактури (інвойсу) № 8121286521 від 27.04.2023, який ідентифікує партію товару, що перевозиться, та його вартість. Жодних розбіжностей у реквізитах інвойсу, вказаних в міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR), та наданих до розмитнення документах не міститься, що дозволяє митному органу ідентифікувати товар, який перевозиться, та його митну вартість.

Розбіжність у сумі платежу, зазначеного в платіжній інструкції від 25.04.2023 № 369, та проформі від 29.03.2023 № 61582886, рахунку-фактурі (інвойсі) від 27.04.2023 № 8121286521, пояснюється тим, що вказаною платіжною інструкцією здійснено оплату за дві партії товару: за проформою від 29.03.2023 № 61582886 (по даній поставці) та проформою від 29.03.2023 № 61582891.

- В експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у фактурі № 8121286522 від 27.04.2023.

В цій частині спірного рішення висновки відповідача позивач спростовує такими ж аргументами і мотивами як і у попередньому рішенні (01.02.2023 № 209000/2023/900057/2), та зазначає, що у митній декларації № 23UA209170033279U1 від 29.04.2023 в графі 42 позивачем вказана фактурна вартість товару, а у графі 45 митна вартість, яка дорівнює сумі фактурної вартості та транспортних витрат.

Також, позивач зазначає, що для митного оформлення даної партії товару декларантом подавався інвойс № 8121286521 від 27.04.2023, а не № 8121286522 як митний орган зазначає в оскаржуваному рішенні.

Рішення від 02.05.2023 № 209000/2023/900297/2:

- У графі 5 CMR від 27.04.2023 року зазначено проформу, номер та дата якої не відповідають тим, що зазначено у гр. 70 «Призначення платежу» платіжного документу № 371 від 26.04.2023. Крім того, зазначена сума у платіжному документі не відповідає вартості товару, яка вказана в інвойсі.

Поряд з реквізитами рахунку-проформи в даній графі міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) вказано також і реквізити рахунку-фактури (інвойсу) № 8121286524 від 27.04.2023, який ідентифікує партію товару, що перевозиться, та його вартість.

Жодних розбіжностей у реквізитах інвойсу, вказаних в міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR), та наданих до розмитнення документах не міститься, що дозволяє митному органу ідентифікувати товар, який перевозиться, та його митну вартість.

Розбіжність у сумі платежу, зазначеного в платіжній інструкції від 26.04.2023 № 371, та проформі від 29.03.2023 № 61582898, рахунку-фактурі (інвойсі) від 27.04.2023 № 8121286524, пояснюється тим, що при здійсненні попередніх поставок товару за контрактом було на акумульовано часткові передоплати, які склали загальну суму переплати 1047,58 євро. Відтак, сума платежу за проформою від 29.03.2023 № 61582898 за домовленістю з постачальником була зменшена на вказану суму переплати. Наведене підтверджується бухгалтерською довідкою від 05.02.2024 № 05/02/2024-1.

- В експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у фактурі № 8121286524 від 27.04.2023.

В цій частині спірного рішення висновки відповідача позивач спростовує такими ж аргументами і мотивами як і у попередньому рішенні (01.02.2023 № 209000/2023/900057/2), та зазначає, що у митній декларації № 23UA209170033666U9 від 01.05.2023 року в графі 42 позивачем вказана фактурна вартість товару, а у графі 45 митна вартість, яка дорівнює сумі фактурної вартості та транспортних витрат.

Рішення від 02.05.2023 року № 209000/2023/900295/2:

- У графі 5 CMR № 830636 від 27.04.2023 зазначено проформу, номер та дата якої не відповідають тим, що зазначено у гр. 70 «Призначення платежу» платіжного документу № 369 від 25.04.2023. Крім того, зазначена сума у платіжному документі не відповідає вартості товару, яка вказана в інвойсі.

Поряд з реквізитами рахунку-проформи в даній графі міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) вказано також і реквізити рахунку-фактури (інвойсу) № 8121286523 від 27.04.2023, який ідентифікує партію товару, що перевозиться, та його вартість.

Розбіжність у сумі платежу, зазначеного в платіжній інструкції від 25.04.2023 № 369, та проформі від 29.03.2023 № 61582891, рахунку-фактурі (інвойсі) від 27.04.2023 № 8121286523, пояснюється тим, що вказаною платіжною інструкцією здійснено оплату за дві партії товару: за проформою від 29.03.2023 № 61582891 (по даній поставці) та проформою від 29.03.2023 № 61582886.

- В експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у фактурі № 8121286523 від 27.04.2023.

В цій частині спірного рішення висновки відповідача позивач спростовує такими ж аргументами і мотивами як і у попередньому рішенні (01.02.2023 № 209000/2023/900057/2), та зазначає, що у митній декларації № 23UA209170033655U5 від 01.05.2023 в графі 42 позивачем вказана фактурна вартість товару, а у графі 45 митна вартість, яка дорівнює сумі фактурної вартості та транспортних витрат.

Рішення від 25.05.2023 року № 209000/2023/100262/2:

- У рахунку-фактурі про оплату транспортних витрат від 23.05.2023 № 3012 відсутнє документальне підтвердження всіх складових витрат (навантаження, страхування тощо).

З урахуванням базису поставки FCA, передбаченого умовами контракту № 2023/01/01-KK від 02.01.2023, до зобов`язань продавця відноситься відвантаження товару перевізнику призначеному покупцем. Витрати на навантаження товару на автомобільний транспорт включені у вартість товару. Витрати на страхування товару несе покупець та вартість страхування (у випадку його здійснення) оплачується покупцем.

Відтак, інформація про наведені складові митної вартості не могли бути включені до рахунку-фактури про оплату транспортних витрат від 23.05.2023 року № 3012.

- Згідно наданої до митного контролю CMR від 23.05.2023 року у графах 16 та 23 зазначено, що перевізником товару являється ФОП ОСОБА_1 , разом з тим до митного оформлення декларантом надано рахунок на перевезення вантажу до митного кордону України № 3012 від 23.05.2023, договір перевезення від 18.07.2022 від ТОВ «Марко-Трансбуд», будь-який договір доручення чи інший посередницький договір митному органу не надавався.

Не співпадіння реквізитів перевізника, зазначених у CMR від 23.05.2023 та договорі на перевезення від 18.07.2022, пояснюється тим, що цей договір позивачем укладено з експедитором - ТОВ «Марко-Трансбуд», а перевезення здійснювалось іншою особою - перевізником (ФОП ОСОБА_1 ), про що зазначено у договорі-заявці на послуги перевезення вантажу від 22.05.2023 № 56, який подавався позивачем до митного оформлення.

- У графі 5 CMR від 23.05.2023 вказана проформа від 23.05.2023 № 8125017683. Разом з тим, у гр. 44 митної декларації вказано рахунок-проформу з іншим номером від 10.05.2023 № 61600955, даний номер також зазначено у гр. 70 банківського платіжного документу від 15.05.2023 № 381.

Поряд з реквізитами рахунку-проформи в даній графі міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) вказано також і реквізити рахунку-фактури (інвойсу) № 8121287342 від 23.05.2023, який ідентифікує партію товару, що перевозиться, та його вартість.

- Статистична вартість товару, наведена у митній декларації країни експорту від 23.05.2023 № 23PL331020E0500746 становить 74896 PLN, разом з тим фактурна вартість товару згідно рахунку-фактури від 23.05.2023 № 8121287342 становить 69533,18 PLN (згідно курсу НБУ на день митного оформлення 23.05.2023).

В цій частині спірного рішення висновки відповідача позивач спростовує такими ж аргументами і мотивами як і у попередньому рішенні (01.02.2023 № 209000/2023/900057/2), та зазначає, що у митній декларації № 23UA209230054479U9 від 24.05.2023 року в графі 42 позивачем вказана фактурна вартість товару, а у графі 45 митна вартість, яка дорівнює сумі фактурної вартості та транспортних витрат.

Надаючи правову оцінку застосуванню контролюючим органу резервного методу коригування митної вартості, суд повинен дослідити те, чи було дотримано умов, за яких митний орган повинен застосовувати методи визначення митної вартості під час коригування вартості, оскільки саме дотримання таких умов в поєднанні з належним обґрунтуванням необхідності їх застосування і є підтвердженням правомірності рішення. Поряд з цим, порушення будь-якої умови, під час прийняття рішення, є підставою для визнання такого рішення протиправним та скасування.

За таких обставин суд повинен дослідити дотримання умов, за яких виник предмет спору.

Вказане узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 01.10.2021 у справі № 140/947/20.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 02.03.2021 у справі №809/857/17.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Окрім цього, суд зауважує, що, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі № 821/1050/17.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм згаданого Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 згаданого Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 згаданого Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 згаданого Кодексу.

Частиною другою статті 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2)наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі № 803/776/17, згідно з яким декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

За таких обставин суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що тягар доказування заявленої митної вартості покладається на декларанта.

Резюмуючи надання оцінки наявності у відповідача підстав для витребування додаткових доказів, суд звертає увагу на те, що митний орган, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу, умови чи терміни оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови чи терміни оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю.

Надаючи оцінку обставинам, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що відповідно до контракту № 2023/01/01-КК від 02.01.2023 року Saint-Gobain Innovative Materials Polska Sp. Z o.o. продає, а ТОВ «РИСЬ-ЛЬВІВ» купує на умовах товар, а саме - скло та дзеркало таких марок: PLANICLEAR, DIAMANT, PARSOL, PLANITHERM, ECLAZ, STADIP, COOL-LITE MASTERGLASS, DECOR GLASS, WIRED GLASS, MIRALITE PURE, MIRASTAR TIMELESS, PLANILAQUE у відповідності з Інвойсами, які є невід`ємною частиною даного контракту. У разі поставки товару партіями Інвойси складаються на кожну наступну партію товару.

Згідно із розділом 2 контракту № 2023/01/01-КК від 02.01.2023 року, ціни на товари, вказані в Інвойсах передбачаються на умовах «FCA Домброва Гурніча» або «FCA Ярошовець» (згідно правил INCOTERMS 2020) що вказується в Інвойсі на кожну партію.

Розділом 3 контракту № 2023/01/01-КК від 02.01.2023 року встановлено, що оплата здійснюється на валютний рахунок Продавця у вигляді передоплати згідно проформ/рахунків-фактур чи замовлення, або оплати після поставки товару згідно з умовами, вказаними у Інвойсі. Валютою платежу за цим контрактом є ЄВРО.

Встановлені судом фактичні обставини дають підстави стверджувати, що позивачем разом з митною декларацією подано повний пакет документів, визначений ч.2 ст.53 МК України, які підтверджують митну вартість товару.

Натомість відповідач не довів, що подані у відповідності до ч. 2 ст. 53 МК України декларантом документи, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товару, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за придбаний товар, а також те, що документи для підтвердження числових значень складових митної вартості надано не в повному обсязі та містять розбіжності та мають невідповідності, що не дає можливості впевнитись в достовірності заявленої митної вартості, зокрема здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товару.

На переконання суду, декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару, а підстав для невизнання позивачем заявленої митної вартості не було.

Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15 висловив позицію, згідно з якою у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Щодо застосування резервного методу, суд зазначає наступне.

Частина друга статті 55 МК України визначає, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Зазначені висновки випливають, зокрема, з приписів пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, за яким у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, відображеною у постанові від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19 та у постанові від 04.11.2021 у справі №120/2634/19-а.

В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості зазначено лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості, тому такий підхід для формування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості прямо суперечить наведеним вище положенням законодавства, що є самостійною підставою для його скасування.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.12.2018 у справі №815/1670/17, та підтримана у постанові від 19.09.2022 у справі №1.380.2019.004890.

У постанові від 25.09.2020 у справі №810/2520/16 колегія суддів Верховного Суду погодилась із висновком судів попередніх інстанцій, що на підтвердження правомірності коригування митної вартості товарів відповідач у своїх рішеннях не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

З оскаржуваних рішень вбачається, що джерелом коригування митної вартості задекларованих позивачем товарів визначена митна декларація від 20.02.2023 № UA100100/2023/424268.

Проте оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів не містять порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядними методами, що додатково свідчить про його необґрунтованість.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивач подав до митного органу повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості імпортованих товарів за основним методом, а, в свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідач не спростував, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідач не довів.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд при розгляді справи враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Зважаючи на викладені порушення, допущені митним органом при здійсненні коригування митної вартості товарів, суд дійшов висновку про невідповідність спірних рішень про коригування митної вартості товарів критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому такі є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 256 МК України передбачено, що відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

Згідно з частинами другою, третьою статті 256 МК України у рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

Суд встановив, що підставою для оформлення відповідачем спірних карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення стало коригування Львівською митницею митної вартості товарів, заявлених декларантом у митних відповідних деклараціях.

Зважаючи на те, що у процесі розгляду справи суд встановив, що прийняті відповідачем спірні рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню, тож сформовані на їх підставі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними, а тому позовні вимоги і в цій частині також належить задовольнити.

Відповідно до вимог частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до вимог частини 1, пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Також суд враховує положення Висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява N 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява N 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

З цих же по суті підстав, судом не враховуються заперечення відповідача.

Відповідно позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн і витрат пов`язаних з перекладом документів, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).

Статтею 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суд досліджує на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Судом встановлено, що професійна правнича допомога позивачу надавалася адвокатом Нещеретом Денисом Борисовичем на підставі договору про надання правової допомоги № 1-3005/23-а від 30.05.2023 (далі - договір) та ордеру серії ВС № 1209426 від 07.06.2023.

Відповідно до п. 1.1 договору, адвокат зобов`язується за завданням клієнта надавати правову допомогу, а клієнт зобов`язується оплатити надання послуг та фактичні витрати адвоката, необхідні для виконання договору. Під послугами розуміється наступне: захист, представництво та надання інших видів правової допомоги.

Згідно із п. 3.1 договору, гонорар форма винагороди адвоката за надання послуг, передбачених цим договором.

Розмір гонорару та порядок його оплати визначається сторонами у додатках до цього договору (п. 3.2. договору).

Відповідно до розділу 4 договору, факт надання передбачених цим договором послуг підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг. Адвокат зобов`язаний після фактичного надання послуг підготувати і надати (відправити) клієнту два примірники акту. При цьому сторони домовились, що акт може складатися за будь-який період часу та включати в себе всі послуги, які були надані адвокатом клієнту протягом відповідного періоду часу. Клієнт протягом трьох робочих днів після отримання двох примірників акту зобов`язаний підписати акт, скріпити своєю печаткою та повернути адвокату один примірник акту, а у разі відмови від його підписання протягом вказаного строку надати адвокату письмові обґрунтовані зауваження та (або) заперечення до змісту акту та (або) послуг. У випадку, якщо протягом вказаного строку клієнт не поверне адвокату один примірник підписаного і скріпленого печаткою клієнта акту та не надасть адвокату письмові обґрунтовані зауваження та (або) заперечення до змісту акту та (або) послуг, то вважається, що акт підписаний клієнтом без зауважень та заперечень.

Згідно із додатком № 1 від 30.05.2023 до договору про надання правової допомоги № 1-3005/23-а від 30.05.2023, адвокат зобов`язується на умовах договору надати наступні послуги з надання правової допомоги клієнту:

1. Підготовка та подача до Львівського окружного адміністративного суду позовної заяви до Львівської митниці Державної митної служби України про скасування рішень про коригування митної вартості товарів, що включає: 1) Аналіз отриманих від клієнта документів; 2) Надання правової кваліфікації обставинам справи; 3) Визначення нормативно-правової підстави вимоги; 4) Моніторинг судових рішень; 5) Визначення судової практики застосування правових норм для формування правової позиції; 6) Підготовка позовної заяви до Львівської митниці Державної митної служби України про скасування рішень про коригування митної вартості товарів; 7) Подача до Львівського окружного адміністративного суду позовної заяви до Львівської митниці Державної митної служби України про скасування рішень про коригування митної вартості товарів.

2. Супровід адвокатом у Львівському окружному адміністративному суді справи за позовом клієнта до Львівської митниці Державної митної служби України про скасування рішень про коригування митної вартості товарів.

Вартість зазначених послуг складає 10000,00 грн (без ПДВ).

В додатку зазначено, що клієнт оплачує послуги з надання правової допомоги у розмірі 10000,00 грн без ПДВ на підставі рахунку протягом трьох банківських днів з дати укладення сторонами даного додатку.

Адвокатом Нещеретом Д.Б. 05.07.2023 виписано рахунок на оплату № 1, відповідно до якого ТОВ «РИСЬ-ЛЬВІВ» необхідно сплатити за послуги з надання правової допомоги згідно з додатком № 1 від 30.05.2023 до договору про надання правової допомоги № 1-3005/23-а від 30.05.2023 в сумі 10000,00 грн.

Позивачем сплачено 10000,00 грн за надання правової допомоги згідно з договором, що підтверджується долученою до матеріалів справи платіжною інструкцією в національній валюті № 987 від 14.06.2023 на суму 10000,00 грн.

Вирішуючи питання про розмір витрат які підлягають відшкодуванню на користь позивача суд бере до уваги що спірні правовідносини за складом учасників, підставами виникнення спору, позовними вимогами та законодавством, яке їх регулює, підлягає вирішенню на основі типового застосування норм матеріального права, що на переконання суду свідчить про те, що витрати заявлені позивачем не є достатньо обґрунтованими та співмірними до позовних вимог.

Відповідно до конкретної та послідовної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Враховуючи обсяг наданих доказів та їх достатність з огляду на вимоги КАС України, а також спосіб який обрано судом для захисту порушених прав позивача, суд вбачає підстави для відшкодування витрат пов`язаних з наданням правової допомоги адвоката в сумі 8000 грн.

Щодо стягнення з відповідача витрат пов`язаних з перекладом документів в сумі 8150,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

При цьому, частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на залучення перекладача підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд встановлює розмір витрат на залучення перекладача на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Витрати на залучення перекладача мають бути документально підтверджені та доведені договором, рахунками, платіжним документом про оплату таких послуг тощо.

Суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.03.2020 у справі №160/7049/19, відповідно до яких склад та розмір витрат, пов`язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Позивач на підтвердження понесення витрат на послуги з перекладу надав рахунок-фактуру ФОП ОСОБА_2 та платіжну інструкцію в національній валюті.

Проте суд зазначає, що зі змісту вказаних документів неможливо встановити, які саме документи підлягали перекладу та зв`язок таких послуг із цією справою, в зв`язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення витрат, пов`язаних з перекладом документів в сумі 8150,00 грн з відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РИСЬ - ЛЬВІВ» (79062, Львівська обл., м. Львів, вул. Шевченка Т., буд. 317, ЄДРПОУ 37800938) до Львівської митниці Державної митної служби України (79000, м. Львів, вул. Костюшка, буд. 1, ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови, - задоволити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 01.02.2023 № 209000/2023/900057/2, від 22.02.2023 № 209000/2023/000092/2, від 23.02.2023 № 209000/2023/900094/2, від 24.02.2023 № 209000/2023/900097/2, від 03.03.2023 № 209000/2023/900102/2, від 15.03.2023 № 209000/2023/900138/2, від 22.03.2023 № 209000/2023/900152/2, від 24.03.2023 № 209000/2023/900160/2, від 27.03.2023 № 209000/2023/900163/2, від 10.04.2023 № 209000/2023/900216/2, від 01.05.2023 № 209000/2023/900285/2, від 01.05.2023 № 209000/2023/900281/2, від 02.05.2023 № 209000/2023/900297/2, від 02.05.2023 № 209000/2023/900295/2, від 25.05.2023 № 209000/2023/100262/2.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці Державної митної служби України UA209170/2023/000386, №UA209170/2023/000738, №UA209170/2023/001017, №UA209170/2023/001257, №UA209170/2023/000697, №UA209170/2023/000800, №UA209170/2023/001038, №UA209170/2023/001456, №UA209170/2023/000714, №UA209170/2023/000947, №UA209170/2023/001057, №UA209170/2023/001447, №UA209170/2023/001475, №UA209170/2023/001476, № UA209230/2023/001431.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці Державної митної служби України (79000, м. Львів, вул. Костюшка, буд. 1, ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РИСЬ - ЛЬВІВ» (79062, Львівська обл., м. Львів, вул. Шевченка Т., буд. 317, ЄДРПОУ 37800938) 39779,04 грн. сплаченого судового збору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці Державної митної служби України (79000, м. Львів, вул. Костюшка, буд. 1, ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РИСЬ - ЛЬВІВ» (79062, Львівська обл., м. Львів, вул. Шевченка Т., буд. 317, ЄДРПОУ 37800938) понесені судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу на суму 8000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. 295 -297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Рішення складено в повному обсязі 03.10.2024 року.

СуддяГавдик Зіновій Володимирович


Суд	Львівський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	03.10.2024
Оприлюднено	07.10.2024
Номер документу	122094080
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару

Судовий реєстр по справі —380/13142/23

Ухвала від 11.12.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Онишкевич Тарас Володимирович

Ухвала від 28.11.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Онишкевич Тарас Володимирович

Рішення від 03.10.2024

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Гавдик Зіновій Володимирович

Ухвала від 10.11.2023

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Гавдик Зіновій Володимирович

Ухвала від 23.06.2023

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Гавдик Зіновій Володимирович

Ухвала від 13.06.2023

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Гавдик Зіновій Володимирович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 03.10.2024 по справі 380/13142/23ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —380/13142/23

Ухвала від 11.12.2024

Ухвала від 28.11.2024

Рішення від 03.10.2024

Ухвала від 10.11.2023

Ухвала від 23.06.2023

Ухвала від 13.06.2023

Рішення
від 03.10.2024 по справі 380/13142/23
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД