Рішення

від 25.09.2024 по справі 204/2612/24

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/2612/24

Провадження № 2/204/2062/24

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Чудопалової С.В.

за участю секретаря судового засідання Корягіної Р.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Робоча 176А» (адреса місця знаходження: вул. Робоча, буд. 176А, м. Дніпро, 49047), в інтересах якого діє представник ОСОБА_1 (місце знаходження: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, в інтересах якого діє представник ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь заборгованість по внескам та обов`язковим платежам на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку та прибудинкової території у розмірі 7577,58 грн. та судові витрати по справі. В обґрунтування вимог представник позивача зазначає,що 29.03.2021 було проведено державну реєстрацію ОСББ «Робоча 176А», про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис № 1002241020000097289. ОСББ «Робоча 176 А» діє на підставі Статуту, затвердженого рішенням загальних зборів ОСББ від 20.03.2021. 20.03.2021 протоколом зборів співвласників будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , було прийнято рішення про затвердження внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 6,71 грн. за м2. Вказує, що відповідачу належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_4 , загальною площею 49,9м2, житловою площею 47 м2, а тому він є споживачами послуг ОСББ «Робоча 176 А». Однак останній, у період з 01.04.2022 по 29.02.2024, внески на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку та прибудинкової території не сплатив, у зв`язку з чим за відповідачем рахується заборгованість у сумі 7577,59 грн., які представник позивача прохає суд стягнути з відповідача разом із витратами на правову допомогу у сумі 2000 грн. та судовим збором у сумі 3028,00грн.

Ухвалою суду від 19.04.2024 у справі відкрито спрощене позовне провадження (а.с.23).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час і день судового засідання був повідомлений належним чином, надав суду заяву якою просиврозглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення (а.с.26).

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час і день судового засідання повідомлялася належним чином, шляхом направлення судових повісток, які поштовою кореспонденцію повернулися із відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.30), а також шляхом опублікування повідомлення на офіційному веб-порталі «Судова влада України». Будь яких заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило (а.с. 42,44,46,48).

Відповідно дост. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4ст. 223 ЦПК Україниу разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно ч. 1ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не надав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.03.2021 в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи зареєстровано ОСББ «Робоча 176 А», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а. с. 8).

ОСББ «Робоча 176 А» діє на підставі Статуту, затвердженого рішенням загальних зборів ОСББ від 20.03.2021 (а. с. 9).

Протоколом № 1 загальних зборів ОСББ «Робоча 176 А» від 20.03.2021 встановлено розмір щомісячних внесків на утримання будинку і прибудинкових територій у розмірі 6 грн. 71 коп. за м2загальної площі квартири (а.с.10 на зворотному аркуші).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, відповідач, на підставі договору купівлі-продажу ВКЕ №745541 від 19.02.2008, є власником квартири АДРЕСА_4 , загальною площею 49,9 (а.с.17).

Згідно з вимогами ст. ст.12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог ст.ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Нормами ст.89ЦПК Українивизначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з вимогами ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Приписами п. 1 ч. 2 ст.11ЦК Українивизначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Приписами ст.509ЦК Українивизначено,щозобов`язаннямє правовідношення,в якомуодна сторона(боржник)зобов`язанавчинити накористь другоїсторони (кредитора)певну дію(передатимайно,виконати роботу,надати послугу,сплатити грошітощо)або утриматисявід вчиненняпевної дії(негативнезобов`язання),а кредитормає правовимагати відборжника виконанняйого обов`язку.Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до вимогст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимогЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610ЦК Українипередбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч. 1 ст.612ЦК Українивизначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Нормамист.319ЦК Українивизначено,щовласникволодіє,користується,розпоряджається своїммайном навласний розсудтамає правовчиняти щодосвого майнабудь-якідії,які несуперечать закону.

При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Крім того, вимогами ч. 4ст. 319 ЦК Українивизначено, що власність зобов`язує.

Згідно звимогами ч.1ст.5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Приписамист. 7 Закону України«Про особливостіздійснення прававласності убагатоквартирному будинку»визначенообов`язки співвласниківбагатоквартирного будинку,зокрема:забезпечувати належнеутримання таналежний санітарний,протипожежний ітехнічний станспільного майнабагатоквартирного будинку;забезпечуватитехнічне обслуговуваннята уразі необхідностіпроведення поточногоі капітальногоремонту спільногомайна багатоквартирногобудинку;використовуватиспільне майнобагатоквартирного будинкуза призначенням;додержуватисявимог правилутримання багатоквартирногобудинку іприбудинкової території,правил пожежноїбезпеки,санітарних норм;виконуватирішення зборівспіввласників;забезпечуватидодержання вимогжитлового імістобудівного законодавстващодо проведенняреконструкції,реставрації,поточного ікапітального ремонтів,технічного переоснащенняприміщень абоїх частин;відшкодовуватизбитки,завдані майнуінших співвласниківта спільномумайну багатоквартирногобудинку;додержуватисячистоти вмісцях загальногокористування ітиші згідноз вимогамизаконодавства;забезпечуватипоточний огляді періодичнеобстеження прийнятогов експлуатаціюв установленомузаконодавством порядкубагатоквартирного будинкупротягом усьогожиттєвого циклубудинку танести відповідальністьза неналежнуексплуатацію згідноіз законом;своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Аналогічні обов`язкиспіввласників визначеніст.15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідно до вимог ч. 2ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Згідно звимогами ч.2ст.12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

З аналізу положень статей11,319,322,509,526 ЦК України, статей1,5,7,12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», статей15,20,22Закону України«Про об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку»в їх системному взаємозв`язку вбачається, що кожний власник квартири у багатоквартирному будинку є одночасно співвласником спільного майна такого будинку, зокрема, приміщень загального користування та прибудинкової території, який має обов`язок щодо утримання зазначеного майна.

Обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. При цьому витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку, витрати на оплату комунальних послуг (централізованого опалення) щодо нього входять до складу витрат на управління багатоквартирним будинком та, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири (нежитлового приміщення) та спільного майна, а також членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку.

Приписами ч. 3 ст.12Закону України«Про особливостіздійснення прававласності убагатоквартирному будинку»передбачено, що невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Вимогами ст.15Закону України«Про об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку»,з-поміжіншого,встановлено,що співвласникзобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Аналогічна норма міститься і вст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Вимогами ч.1ст.13 ЦПКУкраїнивизначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, позивач в позовній заяві зазначає про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової територій за період часу з квітня 2022 по лютий 2024, на підтвердження чого останнім надано таблицю розрахунків, з якої вбачається, що позивачем здійснювалися нарахування відповідачу сум щомісячних внесків на утримання будинку і прибудинкової територій у період часу з 01.04.2022 по 29.02.2024, включно по 329,46 грн. щомісячно та за останнім рахується заборгованість у розмірі 7577,58 грн.(а. с. 19)

З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідач належним чином не виконав своїх обов`язків щодо оплати внесків та обов`язкових платежів на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку та прибудинкової території, внаслідок чого за ними утворилась заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у визначеному позивачем розмірі, позовні вимоги є обґрунтованими, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Частиною 1статті 133ЦПК Українипередбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст.133ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами ч. 1ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Приписами ч. 2ст. 137 ЦПК Українивизначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову, інші судові витрати, пов`язані із розглядом справи, покладаються на відповідача.

Відповідно до роз`яснень, наведених у п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді регламентованоЦПК України. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Верховний Суд у постанові від 21.01.2021 у справі № 280/2635/20 висловив свою позицію про те, що для цілей відшкодування витрат на правову допомогу заявник може використовувати будь-який документ, який свідчить про фактичне понесення таких витрат.

Частиною 8 ст.141ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до роз`яснень, наведених у п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану, в суді регламентованоЦПК України. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Як вбачається з матеріалів справи, правову допомогу ОСББ «Робоча 176А» у даній справі надавало АБ «Кустов та Партнери», в особі адвоката КустоваС.В., що підтверджується договором про надання правової (правничої) допомоги № 01/03/2024 від 01.03.2024 та ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ № 1245298 від 01.03.2024 (а. с. 30-37).

Верховний суду у складі Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 16.04.2020 у справі № 727/4597/19 зазначив про те, що аналіз спеціального законодавства щодо діяльності адвоката дає право зробити висновок про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа, який повинен надати адвокат при оплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форми такого документа. Урахувавши наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов`язком адвоката, ВС дійшов висновку, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений у довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

Також судом враховано правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 12.02.2020 у справі № 648/1102/19, відповідно до якої витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2статті 137 ЦПК України).

Верховний суд у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 16.05.2019 у справі № 823/2638/18 та від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17 вказав на те, що від учасника справи вимагаються докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, а не докази обґрунтування часу, витраченого фахівцем у галузі права, тому достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Так, у позовній заяві позивачем зазначено, що правова допомога становить 2000,00 грн, на підтвердження чого надано акт прийому передачі виконаної правничої допомоги (послуг) до договору про надання правничої (правової допомоги) № 01/03/24 від 06.05.2024 (а.с. 38) відповідно до якого адвокатом надано наступні послуги: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід; витребування доказів, отамання відомостей з Державного реєстру речових прав; збір первинної інформації (доказів), аналіз отриманих документів; складання позовної заяви та подання її до суду; складання заяви про стягнення витрат на правову допомогу, підготовка до судового засідання; представництво інтересів у суді; отримання рішення суду, - загальна вартість яких (фіксована винагорода) становить 2000,00 грн., на підтвердження чого надано рахунок-фактуру № 01/03/24 від 06.05.2024 (а.с. 39).

Слід зазначити, що відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Верховний Суд у своїй постанові від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19 зазначив, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Таким чином, беручи до уваги принцип співмірності, слід пам`ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

З огляду на викладене, з урахуванням складності справи, співмірності та пропорційності понесених витрат щодо предмета спору, значення справи для сторін, приймаючи до уваги те, що розгляд справи здійснювався судом в спрощеному порядку з викликом сторін, однак фактично адвокат КустовС.В. жодного разу не був присутнім у судових засідання, а розгляд справи здійснено за його відсутності, враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем документально недоведений факт понесення витрат на правову допомогу у заявленому розмірі, тому суд доходить висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у сумі 1000,00грн.

Згідно з вимогамист. 141 ЦПК України, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, а тому з останнього на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст.5,10-11,60,76-80,89,128,141,213-215,258,265,268,279,354 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Робоча 176А» (адреса місця знаходження: вул. Робоча, буд. 176А, м. Дніпро, 49047), в інтересах якого діє представник ОСОБА_1 (місце знаходження: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Робоча 176А», ЄДРПОУ 44192836 заборгованість зі сплати внесків на утримання спільного майна співвласників багатоквартирного будинку за період часу з 01.04.2022 по 29.02.2024 у сумі 7577 (сім тисяч п`ятсот сімдесят сім) гривень58 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Робоча 176А», ЄДРПОУ 44192836 судовий збір у розмірі 3028,00 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:

Позивач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Робоча 176А», ЄДРПОУ 44192836, (адреса місця знаходження: вул. Робоча, буд. 176А, м. Дніпро, 49047);

Представник позивача - Кустов Сергій Володимирович (місце знаходження: вул. Робоча, буд. 176А, м. Дніпро, 49047);

Відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ).

Суддя: С.В.Чудопалова