Рішення

від 03.10.2024 по справі 600/3057/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/3057/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сіжук О.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій, які полягають у зменшенні, розміру пенсії за рахунок виплати з 01.01.2019 з урахуванням 75% суми підвищення розміру пенсії, визначеного станом на 01.03.2018; зобов`язання відповідача перерахувати та виплатити з 01.01.2019 пенсію у розмірі з урахуванням 100% суми підвищення розміру пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на протиправність відмови пенсійного органу щодо зменшення розміру пенсії за рахунок виплати з 01.01.2019 - 75 % від підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018. У зв`язку із вказаним позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою судді Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити. У відзиві відповідач вказує про відсутність правових підстав для перерахунку пенсії позивача.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дану справу, як справу незначної складності, розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.92 № 2262-XII (далі Закон № 2262-XII).

Позивач звертався до відповідача щодо перерахунку пенсії з 01.01.2019 у розмірі з урахуванням 100% суми підвищення розміру пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.

Відповідач у листі від 27.05.2024 №2416-2217/Д-17/8-2400/24, зазначив про відсутність законних підстав для перерахунку пенсії.

За таких обставин позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою та другою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб 09.04.1992 року № 2262-ХІІ (далі Закон № 2262-ХІІ), відповідно до якого держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Частинами другою та третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Отже, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, пенсіонерам підлягає здійснювати перерахунки пенсії на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби (далі Порядок №45 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 2 Порядку №45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Пунктом 3 Порядку №45 визначено, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Пунктом 5 Порядку №45 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Відповідно до пункту 1 Постанови №103 (надалі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) перерахунку підлягають пенсії, призначені згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.

Згідно пункту 2 Постанови № 103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018.

Однак, суд звертає увагу, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визнано протиправними та нечинними. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 та постановою Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 залишено без змін

Верховний Суд у постанові від 12.11.2019, ухваленій у справі №826/3858/18 вказав на відсутність у Кабінету Міністрів України права здійснювати розстрочку виплати перерахованої пенсії, оскільки системний аналіз статей 51, 52, 55, 63 Закону № 2262-ХІІ свідчить про те, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати.

У наведеній вище справі Верховний Суд надавав оцінку на предмет правомірності пункту 2 Постанови №103, якою було передбачено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Зазначений пункт визнаний протиправним, оскільки не відповідає правовим актам вищої юридичної сили.

Разом з цим, 14.08.2019, Кабінет Міністрів України приймає постанову №804 Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян, яка набрала чинності 04.09.2019, якою постановлено: Установити, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 р. з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018.

Тобто, фактично Кабінетом Міністрів України повторно продубльовано норму, яка була в нечинному пункті 2 Постанови №103 щодо здійснення виплати пенсії у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

При цьому варто зазначити, що положення статей 51, 52, 55, 63 Закону № 2262-XII в частині наявності у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії, якій не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати не змінювались.

З викладеного слідує, що постанова Кабінету Міністрів України №804, від 14.08.2019 року Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян не відповідає Закону №2262-XII.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2020 у справі № 640/19133/19 постанову Кабінету Міністрів України №804 визнано протиправною та нечинною повністю.

Суд звертає увагу на те, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи №160/3586/19 у рішенні від 06.08.2019, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020, висловив правову позицію щодо права військовослужбовців на отримання пенсії, розрахованої відповідно до Закону № 2262-ХІІ, з урахуванням 100% виплати підвищення пенсії починаючи з 05.03.2019.

Зокрема, Верховний Суд зазначив, що із набранням 05.03.2019 законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, яким скасовано пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, позивач має право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 05.03.2019.

Також, стосовно права військовослужбовців отримувати пенсію, перерахунок якої здійснено з 01.01.2018 на підставі Закону № 2262-ХІІ, з урахуванням 100% виплати підвищення пенсії з 01.01.2018 до 05.03.2019, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постановах від 09.04.2020 у справі №640/19928/18, від 21.10.2020 у справі №640/20174/18, від 22.10.2020 у справі №640/17732/19, від 30.11.2020 у справі №520/9127/18, від 17.03.2021 у справі № 560/3762/18 дійшов висновку, що з 01.01.2018 до 05.03.2019 відповідні норми Постанови №103 були діючими, а тому підлягали застосуванню до спірних правовідносин.

Таким чином, суд у цій справі вважає за необхідне з метою ефективного захисту прав позивача визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо зменшення розміру пенсії позивача за рахунок виплати з 05.03.2019 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити позивачу перерахунок та виплату (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсії з 05.03.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.

Однак, суд у цій справі не вбачає підстав для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити позивачу перерахунок та виплату (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсії з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, з 01.01.2019 до 05.03.2019.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено наявність підстав для задоволення заявлених вимог. Натомість доводи відповідача по суті спору не свідчать про законність вчинених ним дій.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягає частковому задоволенню, з підстав викладених у його мотивувальній частині.

Відповідно до змісту прохальної частини позову, позивач просить суд, серед іншого, стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 3600,00 грн.

У зв`язку з цим суд зазначає наступне.

Відповідно до частини п`ятої статті 246 КАС України у резолютивній частині рішення (окрім іншого) зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

За приписами частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що між адвокатом Мельник С.Г. та ОСОБА_1 29.09.2024 було укладено Договір доручення на представництво інтересів та надання правової допомоги.

Згідно з пунктом 4.1 Договору за послуги цього договору довіритель сплачує представнику винагороду в наступному розмірі: за домовленістю згідно додатку до договору.

На підставі вказаного вище Договору адвокатом Мельник С.Г. 29.09.2023 видано ордер на надання правничої (правової) допомоги серії СЕ №1071543 на представництво інтересів ОСОБА_1 в Чернівецькому окружному адміністративному суді.

Як вбачається з квитанції до прибуткового касового ордера №б/н від 11.07.2024, адвокат Мельник С.Г. отримав від ОСОБА_1 3600,00 грн.

Також в матеріалах справи наявна довідка-акт приймання-передачі виконаних робіт до договору про надання правничої допомоги №б/н від 29.09.2024.

Проаналізувавши вказані документи та враховуючи наведені вище норми процесуального права, суд вважає, що такими підтверджується сплата позивачем адвокату витрат на суму 3600,00 грн за надання професійної правничої допомоги у цій справі.

Крім цього, суд вважає, що квитанції до прибуткового касового ордера №б/н від 11.07.2024 про отримання адвокатом від позивача гонорару в сумі 3600,00 грн є належним доказом сплати понесених позивачем витрат на правову допомогу з огляду на таке.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16.04.2020 (справа №727/4597/19), відповідно до положень статті 14 ПК України адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність. У свою чергу, Закон №5076-VI не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату. Закон №265/95-ВР, Положення №13 та Положення №148 не визначають порядок здійснення розрахунків адвокатом зі своїм клієнтом за готівку, оскільки не поширюються на осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність.

Тобто, аналіз спеціального законодавства щодо діяльності адвоката дає підстави для висновку, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа.

Разом з цим, статтею 134 КАС України не визначено конкретної форми документу, що надається до суду для підтвердження здійснення оплати витрат на оплату послуг адвоката.

З урахуванням наведеного Верховний Суд вказав, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

Поряд з цим, суд наголошує, що при визначенні суми відшкодування судових витрат необхідно виходити з критерію розумності їхнього розміру.

У цій справі суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить із такого:

- дана справа відноситься до справ незначної складності;

- розгляд справи проведено без участі сторін у порядку письмового провадження;

- позов носить немайновий характер;

- дана справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання;

- по аналогічних правовідносинах наявна численна судова практика.

Суд зауважує, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Крім цього, як зазначено Верховним Судом у постанові від 14.11.2021 у справі №200/7763/19-а, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, усі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, установить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору з огляду на такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Оцінивши обставини цієї справи та надані представником позивача докази у їх сукупності, суд, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, приходить до висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі на 1000,00 грн, оскільки заявлені витрати на професійну правничу допомогу не відповідають умовам співмірності.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, витрати на професійну правничу допомогу підлягає стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 500,00 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подання до суду цього позову сплачено судовий збір у сумі 968,96 грн.

Проте, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 484,48 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 9, 72, 73, 74-76, 77, 90, 241 - 246, 250 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05.03.2019 з урахуванням 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсії з 05.03.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) 48 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 500 (п`ятсот) гривень 00 копійок.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, 3, місто Чернівці, Чернівецька область, 58002, ідентифікаційний код юридичної особи 40329345).

Суддя Сіжук Ольга Володимирівна