Ухвала

від 25.09.2024 по справі 760/11298/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №760/11298/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/5066/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 04 липня 2024 року,

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

представника ОСОБА_6 ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 04 липня 2024 року задоволено клопотання прокурора старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42024112130000001, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 05.01.2024 року, за підозрою ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1, а також ч. 3 ст. 15 та ч. 3 ст. 332 КК України, за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 та ч. 3 ст. 332, а також за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 307 КК України.

Накладено арешт на майно у кримінальному провадженні №42024112130000001, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 05.01.2024 року, за підозрою ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1, а також ч. 3 ст. 15 та ч. 3 ст. 332 КК України, за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 та ч. 3 ст. 332, а також за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 307 КК України, заборонивши до завершення досудового розслідування та судового розгляду користуватися, відчужувати та розпоряджатися ним у будь-який спосіб, а саме на:

1. мобільний телефон марки iPhone 7, чорного кольору;

2. електронні сигарети в упаковках марки «ННС» у кількості 9 шт.;

3. пакети «Нова Пошта» у кількості 14 шт. у кожному по 1 шт. електронної сигарети;

4. електронні сигарети в упаковках марки «Fvod» у кількості 3 шт;

5. рулон клейкої стрічки (пакет № PSP2114362);

6. фасовочні пакети (пакет № PSP2114361);

7. електронні сигарети білого кольору у кількості 35 шт. (пакет № PSP2114355);

8. електронні сигарети чорного кольору у кількості 21 шт. (пакет № PSP2114359);

9. металеві колби оранжевим ковпаком у кількості 30 шт. (пакет № PSP2114358);

10. електронна сигарета оранжевого кольору у кількості 1 шт. (пакет № 2114357);

11. прозорі пакети з речовиною оранжевого кольору, у кількості 2 шт. (пакет № PSP2114360);

12. картонні упакування до електронних сигарет (пакет № PSP3370326);

13. речовини, схожі на желейні цукерки (пакет № PSP3102906);

14. електронна сигарета з металевою оболонкою у кількості 39 шт. (пакет № PSP3370327);

15. електронні сигарети у кількості 25 шт. (пакет № PSP3370330).

Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 04 липня 2024 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна та зобов`язати прокурора Київської обласної прокуратури повернути вказане майно власникам.

В обґрунтування апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно є необґрунтованою у зв`язку з неповнотою судового розгляду, а також прийнята з істотним порушенням норм кримінального процесуального закону, а висновки суду, викладені у судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

Зазначає, що судом при винесенні оскаржуваної ухвали були допущені порушення, які полягали у наступному.

В ухвалі слідчого судді та клопотанні прокурора не зазначено, яке відношення має ОСОБА_6 , вилучений у нього телефон, електронні сигарети та інші предмети, до обставин, що підлягають доказуванню під час досудового розслідування кримінального провадження № 42024112130000001 від 05.01.2024 року, що проводиться за підозрою ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України, та за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.

Посилається на неправильне застосування передбачених законом підстав для арешту майна, оскільки останнє не є та не може бути речовими доказами у кримінальному провадженні, у якому проводиться досудове розслідування.

Зазначає про неправильне застосування передбачених законом підстав для арешту майна, оскільки вилучені предмети (телефон, електронні сигарети, упаковка тощо) не є речами, вилученими з обігу, а навпаки перебувають у вільному обігу на території України та можуть бути легально придбані на будь-якому торгівельному майданчику.

Вказує на відсутність обґрунтованої підозри стосовно ОСОБА_6 , як власника вилученого телефону та іншого майна.

При цьому докази, що слугували підставою для постановлення ухвали, у ході судового розгляду не досліджувалися.

Крім цього, зазначає про недотримання слідчим суддею строків, встановлених ч. 1 ст. 172 КПК України, для винесення ухвали про арешт майна.

Зазначає, що досудове розслідування у кримінальному провадженні проводиться за підозрою ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України, та за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.

Вилучення майна, на яке було накладене арешт (телефон, електронні сигарети, упаковка тощо) відбулося під час обшуку 10.05.2024 року, в той час як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України внесено до ЄРДР 11.06.2024 року, тобто через 2 місяці після вилучення вказаних предметів, лише після постановлення ухвали слідчого судді від 05.06.2024 року про повернення клопотання прокурора від 11.05.2024 року про арешт зазначеного майна на доопрацювання.

Вказує, що до цього часу про підозру ОСОБА_6 не повідомлено, а матеріали вказаного кримінального провадження не містять відомостей та доказів про те, що ОСОБА_6 вчинив будь-які діяння, що підлягають доказуванню під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, або така причетність є вірогідною та достатньою для застосування арешту майна.

З огляду на викладене, відсутні підстави вважати, що вилучені предмети (телефон, електронні сигарети, упаковка тощо) є речовими доказами у відповідності до критеріїв, визначених ст. 98 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна - адвоката ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, думку прокурора ОСОБА_8 , яка заперечила проти задоволення апеляційної скарги та просила ухвалу слідчого судді залишити без змін, як законну та обґрунтовану, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 не підлягаєзадоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, слідчим управлінням ІНФОРМАЦІЯ_11 здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42024112130000001, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 05.01.2024, за підозрою ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1, а також ч. 3 ст. 15 та ч. 3 ст. 332 КК України, за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 та ч. 3 ст. 332, а також за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 307 КК України.

10.05.2024 у рамках вказаного кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_12 від 30.04.2024, справа №760/10014/24,1-кс/760/4637/24 проведено обшук у гаражному приміщенні № НОМЕР_1 в ГК « Квітневий », який розташований за адресою: м. Київ, вул. Новомостицька, 47 , яким користується ОСОБА_6 спільно з

ОСОБА_13 ході проведення обшуку за вказаною адресою було виявлено та вилучено:

1.Мобільний телефон марки iPhone 7, чорного кольору;

2.Електронні сигарети в упаковках марки «ННС» у кількості 9 шт.

3.Пакети «Нова Пошта» у кількості 14 шт. у кожному по 1 шт. електронної сигарети.

4.Електронні сигарети в упаковках марки «Fvod» у кількості 3 шт.

5.Рулон клейкої стрічки (пакет № PSP2114362);

6.Фасовочні пакети (пакет № PSP2114361);

7.Електронні сигарети білого кольору у кількості 35 шт. (пакет № PSP2114355);

8.Електронні сигарети чорного кольору у кількості 21 шт. (пакет № PSP2114359);

9.Металеві колби оранжевим ковпаком у кількості 30 шт. (пакет № PSP2114358);

10.Електронна сигарета оранжевого кольору у кількості 1 шт. (пакет № 2114357);

11.Прозорі пакети з речовиною оранжевого кольору, у кількості 2 шт. (пакет № PSP2114360);

12.Картонні упакування до електронних сигарет (пакет № PSP3370326);

13.Речовини, схожі на желейні цукерки (пакет № PSP3102906);

14.Електронна сигарета з металевою оболонкою у кількості 39 шт. (пакет № PSP3370327);

15.Електронні сигарети у кількості 25 шт. (пакет № PSP3370330).

10 травня 2024 року постановами слідчого СУ ІНФОРМАЦІЯ_11 вилучені речі та предмети було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42024112130000001 від 05.01.2024 року.

В подальшому, 11 травня 2024 року до слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва подано клопотання про арешт майна, що було вилучене в ході обшуку гаражного приміщення № НОМЕР_1 в ГК « Квітневий », який розташований за адресою: м. Київ, вул. Новомостицька, 47.

20 травня 2024 року слідчим СУ ІНФОРМАЦІЯ_11 винесено постанову про призначення експертизи матеріалів речовин та виробів по предметах, які були вилучені в ході проведення обшуку гаражного приміщення № НОМЕР_1 в ГК « Квітневий », який розташований за адресою: м. Київ, вул. Новомостицька, 47 , яку скеровано на виконання експертам Київського НДЕКЦ МВС України на вирішення яким поставлено питання, чи містяться в наданих на дослідження речових доказах наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги чи прекурсори.

11 червня 2024 року отримано ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 від 05.06.2024 року, справа №760/11298/24, 1-кс/760/5179/24 щодо повернення клопотання на доопрацювання прокурору, у зв`язку з помилково скерованою та неостаточною редакцією клопотання.

В подальшому 12 червня 2024 року прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 усунуто недоліки, що були наявні в клопотанні.

Так, 12.06.2024 року старший групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурор Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 звернулася до слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 42024112130000001 від 05.01.2024 року, за підозрою ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1, а також ч. 3 ст. 15 та ч. 3 ст. 332 КК України, за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 та ч. 3 ст. 332, а також за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 307 КК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що у ході досудового розслідування було встановлено, що на території м. Києва та Київської області діє злочинна група осіб, яка займається фіктивним виготовленням посвідчень почесних консульств Республіки Гватемала в Україні, почесного консульства Австрійської Республіки в Україні, а також почесного консульства Ізраїль в західному регіоні України, для громадян України, призивного віку, які мають на меті уникнення мобілізації, а саме не вручення працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 під час проведення ними мобілізаційних заходів повісток для проходження військово-лікарської комісії, уточнення військово-облікових даних при пред`явленні особою вищевказаного посвідчення, що в свою чергу вводить в оману працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання покладених на них законодавством України заходів із оповіщення попередньо призначених військовозобов`язаних та резервістів з метою проходження військово-лікарської комісії, уточнення військово-облікових даних та планування призначення військовозобов`язаних до призову під час мобілізації, а також з метою адміністративного затримання та доставлення військовозобов`язаних та резервістів до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Крім того, останні організували схему незаконного переправлення осіб через державний кордон України, шляхом надання вказівок у незаконному перетині державного кордону.

Також було встановлено, що вищевказана група осіб за виготовлення фіктивного посвідчення почесних консульств Республіки Гватемала в Україні, почесного консульства Австрійської Республіки в Україні, а також почесного консульства Ізраїль в західному регіоні України отримує грошову винагороду у сумі 3000 доларів США, а також гарантує особам, які отримують дані посвідчення безперешкодне пересування територією України через блок пости, та інші фортифікаційні споруди, встановлені на території України у зв`язку з запровадженням правового режиму воєнного стану.

Разом з цим встановлено, що організатором вказаної злочинної групи являється громадянин України ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який під час здійснення своєї протиправної діяльності користується транспортними засобами марки BMW Х5, державний номерний знак НОМЕР_2 , а також Range Rover, державний номерний знак НОМЕР_3 .

Крім того громадянин України ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою підшукування осіб чоловічої статі призовного віку від 18 до 60 років, залучив до своєї протиправної діяльності громадян України: ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_8 .

В подальшому задля реалізації свого спільного злочинного умислу, спрямованого на незаконне переправлення громадян України через державний кордон до країн Європейського Союзу, а також з метою виготовлення фіктивних посвідчень почесних консульств Республіки Гватемала в Україні, почесного консульства Австрійської Республіки в Україні, а також почесного консульства Ізраїль в західному регіоні України, громадянин України ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_3 , через свою матір ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , залучив до своєї протиправної діяльності ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , яка являється директором ТОВ «ШТАМП-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 30383647) основний вид діяльності КВЕД 58.19 інші види видавницької діяльності, виготовлення друкарських форм і наданні інших поліграфічних послуг, роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах.

Так, під час досудового розслідування було встановлено, що громадянин України ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за попередньою змовою з ОСОБА_10 , незаконно виготовили фіктивні посвідчення почесних консульств Республіки Гватемала в Україні, почесного консульства Австрійської Республіки в Україні, а також почесного консульства Ізраїль в західному регіоні України за грошові кошти у сумі 3000 доларів США для 16 (шістнадцяти) осіб чоловічої статі призовного віку від 18 до 60 років, з метою безперешкодного пересування територією України через блок пости, та інші фортифікаційні споруди, встановлені на території України у зв`язку з запровадженням правового режиму воєнного стану, а також з метою уникнення мобілізації, а саме не вручення працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 під час проведення ними мобілізаційних заходів повісток для проходження військово-лікарської комісії, уточнення військово-облікових даних при пред`явленні особою вищевказаного посвідчення.

Крім того, під час проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_14 спільно з ОСОБА_6 задля реалізації свого злочинного умислу орендують гаражне приміщення № НОМЕР_1 в ГК « Квітневий » який розташований за адресою: м. Київ, вул. Новомостицька, 47 .

Відповідно до інформації про права власності, зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: м. Київ, ГК «Квітневий» вул. Новомостицька, буд. 47 , на праві приватної власності ні за ким не значиться.

Відповідно до інформації, отриманої в ході відповіді на запит від ГК « Квітневий », власником гаражу № НОМЕР_1 являється ОСОБА_20 .

У зв`язку із цим, 10.05.2024 року у рамках вказаного кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_12 від 30.04.2024 року, справа №760/10014/24, 1-кс/760/4637/24 проведено обшук у гаражному приміщенні № НОМЕР_1 в ГК « Квітневий », який розташований за адресою: м. Київ, вул. Новомостицька, 47 , яким користується ОСОБА_6 спільно з

ОСОБА_13 ході проведення обшуку за вказаною адресою було виявлено вищезазначене майно, не яке прокурор і просив накласти арешт.

У клопотанні прокурор вказала, що метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 04 липня 2024 року задоволено клопотання прокурора старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42024112130000001, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 05.01.2024 року, за підозрою ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1, а також ч. 3 ст. 15 та ч. 3 ст. 332 КК України, за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 та ч. 3 ст. 332, а також за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 307 КК України.

Накладено арешт на майно у кримінальному провадженні №42024112130000001, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 05.01.2024 року, за підозрою ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1, а також ч. 3 ст. 15 та ч. 3 ст. 332 КК України, за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 та ч. 3 ст. 332, а також за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 307 КК України, заборонивши до завершення досудового розслідування та судового розгляду користуватися, відчужувати та розпоряджатися ним у будь-який спосіб, а саме на:

1. мобільний телефон марки iPhone 7, чорного кольору;

2. електронні сигарети в упаковках марки «ННС» у кількості 9 шт.;

3. пакети «Нова Пошта» у кількості 14 шт. у кожному по 1 шт. електронної сигарети;

4. електронні сигарети в упаковках марки «Fvod» у кількості 3 шт;

5. рулон клейкої стрічки (пакет № PSP2114362);

6. фасовочні пакети (пакет № PSP2114361);

7. електронні сигарети білого кольору у кількості 35 шт. (пакет № PSP2114355);

8. електронні сигарети чорного кольору у кількості 21 шт. (пакет № PSP2114359);

9. металеві колби оранжевим ковпаком у кількості 30 шт. (пакет № PSP2114358);

10. електронна сигарета оранжевого кольору у кількості 1 шт. (пакет № 2114357);

11. прозорі пакети з речовиною оранжевого кольору, у кількості 2 шт. (пакет № PSP2114360);

12. картонні упакування до електронних сигарет (пакет № PSP3370326);

13. речовини, схожі на желейні цукерки (пакет № PSP3102906);

14. електронна сигарета з металевою оболонкою у кількості 39 шт. (пакет № PSP3370327);

15. електронні сигарети у кількості 25 шт. (пакет № PSP3370330).

Задовольняючи дане клопотання, подане в межах кримінального провадження № 42024112130000001 від 05.01.2024 року, слідчий суддя виходив з наявності передбачених ст. 170 КПК України підстав для накладення арешту на вказане майно, з метою збереження речових доказів та запобігання їх приховуванню, пошкодженню, знищенню, перетворенню, відчуженню.

З таким рішенням слідчого судді колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою, зокрема, і збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено у встановленому цим КПК порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.

На переконання колегії суддів, задовольняючи дане клопотання, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав, передбачених ст. 170 КПК України, для накладення арешту на тимчасово вилучене майно, оскільки вказане майно в даному кримінальному провадженні відповідає критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України та визнане речовими доказами у даному кримінальному провадженні постановами слідчого від 10.05.2024 року.

При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовим доказом в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

На думку колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність втручання у права особи з потребами кримінального провадження.

Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто його власник, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

З огляду на наведене та враховуючи, що судом першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів, та враховано, що для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, всупереч доводам представника, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно, з метою забезпечення його збереження, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Беззаперечних доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

При цьому, незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до знищення доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого ч. 1 ст. 170 КПК України.

Що стосується доводів апелянта про відсутність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 , а також про те що вилучений у нього під час обшуку телефон, електронні сигарети та інші предмети не мають відношення до обставин, які підлягають доказуванню під час судового розслідування кримінального провадження №42024112130000001 від 05.01.2024 року за підозрою ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1, а також ч. 3 ст. 15 та ч. 3 ст. 332 КК України, за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 та ч. 3 ст. 332, є безпідставними.

Так, дослідивши доводи клопотання прокурора та матеріали провадження, колегія суддів вважає, що встановлені у даному кримінальному провадженні фактичні обставини кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК, ч.1 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 307 України, за якими здійснюється досудове розслідування, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого висновку про те, що тимчасово вилучене майно, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки вказане майно є матеріальним об`єктом, яке могло зберегти на собі сліди або містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та мають значення для кримінального провадження, що згідно ч. 3 ст. 170 КПК України дає підстави для його арешту, як речового доказу, з метою збереження.

При цьому, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження, при вирішенні питання щодо арешту майна, з підстав визначених ст. 170 КПК України, потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Колегія суддів також звертає увагу, що арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Слід зауважити і на тому, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а органом досудового розслідування здійснюється збирання доказів та встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, у тому числі усіх причетних до вказаного кримінального правопорушення осіб.

Отже, сукупність долучених до клопотання прокурора матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Щодо доводів скарги про порушення строку на подання слідчим клопотання про накладення арешту, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Вказана норма закону, виходячи з її змісту, не передбачає неможливості розгляду слідчим суддею клопотання про арешт майна в разі порушення строків звернення з таким клопотанням до суду, а лише регулює дії слідчого та прокурора у випадку недотримання ними зазначеної норми закону. За умови доведеності прокурором передбачених ст. 170 КПК України підстав для накладення арешту на майно, факт порушення встановленого законом строку звернення з клопотанням до суду сам по собі не являється достатньою підставою для відмови у задоволенні клопотання слідчого чи прокурора про арешт майна.

Інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведеного, не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не встановлено.

При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 04 липня 2024 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4