Ухвала

від 25.09.2024 по справі 379/1018/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №379/1018/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/6147/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника Селянського фермерського господарства «Фламінго» - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Таращанського районного суду Київської області від 03 вересня 2024 року,

за участю:

прокурора ОСОБА_7 ,

представника СФГ «Фламінго» ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Таращанського районного суду Київської області від 03 вересня 2024 року задоволено клопотання начальника Ставищенського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 12024111290000095, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.09.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна.

З метою забезпечення збереження речових доказів накладено арешт на тимчасово вилучене майно в ході огляду місця події від 01.09.2024 року на території «висохлого ставу», що відноситься до Гейсиської сільської ради (за межами населеного пункту с. Гейсиха), на земельній ділянці водного фонду загальною площею 4,6 га, з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб, з координатами 49.347059, 30.345863, а саме: на комбайн зернозбиральний марки «SKIF 280 SUPERIOR», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2019 р.в., шасі НОМЕР_2 , сіро-зеленого кольору, належний на підставі свідоцтва про реєстрацію машин серія НОМЕР_3 СФГ «Фламінго» ( 24883062 ), юридична адреса: вул. Шкільна, 20, с. Гейсиха, Білоцерківський район, Київська область , засновником, головою та членом якої згідно зі Статутом є ОСОБА_9 , - шляхом заборони відчуження указаного комбайну.

Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді Таращанського районного суду Київської області від 03 вересня 2024 року, представник ОСОБА_6 в інтересах власника майна СФГ «Фламінго» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді про накладення арешту на комбайн марки «SKIF 280 SUPERIOR» д.н.з. НОМЕР_5 , що належить СФГ «Фламінго», та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання начальника Ставищенського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області у кримінальному провадженні №12024111290000095, внесеному до ЄРДР 02.09.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України, про арешт вилученого майна.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, зазначав, що вказане рішення винесене за відсутності ознак складу злочину в матеріалах клопотання, відсутності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення особою, на майно якої накладено арешт.

Зазначає, що 01.09.2024 року біля 15 години дня, на поле, яке орендується СФГ «Фламінго», прибули представники Відділення поліції № 2 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області та, грубо втрутившись в господарську діяльність господарства, зупинили збір врожаю сої та заблокували роботу техніки. На питання щодо причин таких дій, слідчий ОСОБА_10 пояснив, що на лінію 102 надійшов сигнал про незаконний збір врожаю.

Після ознайомлення з документами, які були надані представниками фермерського господарства, слідчий, пославшись на наказ керівництва відділу, повідомив, що він буде здійснювати тимчасове вилучення комбайну. Натомість, слідчим не було надано будь-яких документів, які б дозволяли або були б підставами для здійснення вказаної процесуальної дії.

Вилучення комбайна здійснювалось на підставі «Протоколу огляду», без надання згоди власника техніки, а в подальшому копія вказаного протоколу не надавалась для ознайомлення, будь-яких документів про вилучення, не зважаючи на вимогу керівника господарства, не надавалось. В подальшому, керівником господарства була надана копія діючого договору оренди на ділянку, на якій здійснювався збір врожаю сої, після чого, не зважаючи на наявність законних підстав для господарської діяльності, працівники поліції зупинили комбайн та взяли його під цілодобову охорону.

Адвокат вважає, що вищевказані дії працівників поліції здійснювались з перевищенням службових повноважень та обумовили нанесення потенційних збитків господарству, зважаючи на складний технологічний процес збирання та зберігання сої.

На думку апелянта, при розгляді клопотання судом не було встановлено в його матеріалах хоча б формальних ознак злочину, які б обумовлювали необхідність вилучення та накладення арешту на комбайн. Судом було проігноровано той факт, що прокурором стверджувались неправдиві відомості щодо відсутності договору оренди і права господарської діяльності на зазначеній у клопотанні ділянці у власника майна, не дивлячись на те, що прокуратурою було долучено до матеріалів клопотання діючий договір оренди земельної ділянки.

Адвокат зауважує, що, накладаючи арешт на майно з підстав, передбачених п.1, ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя не тільки має переконатися в тому, що майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а й врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. При цьому, винесення постанови про визнання майна речовим доказом не може бути єдиною підставою для арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Жодних доказів того, що арештований комбайн є предметом та доказом розслідуваного кримінального правопорушення в матеріалах судового провадження не міститься, оскільки основним доказом цього є протокол огляду місця події, який не містить будь-яких відомостей стосовно факту саме самовільного захоплення земельної ділянки, натомість в матеріалах клопотання прокурора міститься діючий договір оренди земельної ділянки, що унеможливлює твердження про наявність факту злочину. Не наведені такі докази і в клопотанні прокурора, що свідчить про необґрунтованість зазначених тверджень.

Також зазначає, що постанова слідчого про визнання речовим доказом вилученого комбайна від 02 вересня 2024 року, яка міститься в матеріалах клопотання, є формальною, оскільки органом досудового розслідування не надано доказів, що вказане майно є предметом незаконних дій. Будь-яких підтверджень тому, що арештований комбайн був набутий кримінально протиправним шляхом або за допомогою комбайна здійснювалось вчинення кримінального правопорушення, тобто, що він відповідає вимогам ст. 98 КПК України, постанова слідчого не містить. Слідчий суддя не звернув уваги на вказані обставини та не перевірив наявність підстав для накладення арешту на майно, інші наслідки, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб.

Також посилається на те, що слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення вимог п. п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України, не оцінив розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для третіх осіб.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_7 , який проти задоволення скарги заперечив та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, як законну та обґрунтовану, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, слідчими слідчого відділення поліції №2 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області за процесуального керівництва Ставищенського відділу Білоцерківської окружної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12024111290000095 від 02 вересня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що 01.09.2024 року о 13 год. 18 хв. до СПД № 1 (Ставище) відділення поліції № 2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області надійшло повідомлення по лінії 102 про те, що 10.12.2004 року між Ставищенською районною державною адміністрацією Київської області в особі ОСОБА_11 , що діяв на підставі доручення №43/06 від 20.01.2003 року, виданого Ставищенською РДА, та СФГ «Фламінго» в особі ОСОБА_9 , що діяв на підставі Статуту, був укладений договір оренди земельної ділянки водного фонду на території Гейсиської сільської ради (за межами населеного пункту с. Гейсиха), загальною площею 4,6 га, в тому числі під водою 4,4 га, гідротехнічні споруди 0,2 га, для риборозведення на термін 9 років, тобто до 10.12.2013 року.

По закінченню терміну дії договору між Ставищенською районною державною адміністрацією Київської області в особі ОСОБА_11 , що діяв на підставі доручення №43/06 від 20.01.2003 року, виданого Ставищенською РДА, та СФГ «Фламінго» в особі ОСОБА_9 , що діяв на підставі Статуту, договір не продовжувався.

Відповідно до п.1.1 даного договору, в оренду надавалась земельна ділянка водного фонду для риборозведення згідно плану.

Згідно акту приймання-передачі між Ставищенською районною державною адміністрацією Київської області в особі ОСОБА_11 , що діяв на підставі доручення №43/06 від 20.01.2003 року, виданого Ставищенською РДА, та СФГ «Фламінго» в особі ОСОБА_9 , що діяв на підставі Статуту від 10.12.2004 року, встановлено, що орендодавець передає, а орендар приймає в довгострокову оренду терміном на 49 років земельні ділянки загальною площею 4,6 га, в тому числі під водою 4,4 га, гідротехнічні споруди 0,2 га, що знаходяться на території Гейсиської сільської ради Ставищенського району Київської області для рибогосподарських потреб.

Відповідно до розпорядження Ставищенської районної державної адміністрації Київської області № 250 від 23.03.2004 року «Про надання дозволу на проведення землевпорядних робіт з кадастрової зйомки земельної ділянки водного фонду та складання технічної документації по її передачі в оренду фермерському господарству «Фламінго» с.Гейсиха для рибогосподарських потреб на території Гейсиської сільської ради Ставищенського району.

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки, намічуваної до відведення СФГ «Фламінго» (с.Гейсиха) для риборозведення за рахунок земель водного фонду на території Гейсиської сільської ради Ставищенського району Київської області від 19.06.2007, пункту 3 «Висновки та пропозиції комісії», а саме перспектива передачі для риборозведення ФГ «Фламінго».

Відповідно до листа Державного управління екологічної безпеки в Київській області про погодження проекту відведення земельної ділянки для організації селянського /фермерського/ господарства від 25.03.1998 №06-13/666 зазначено, що держуправління обумовлює обрану земельну ділянку використовувати тільки за цільовим призначенням, витримати прибережну захисну смугу до ставка шириною не менше, ніж встановлено ст. 88 Водного кодексу України.

01.09.2024 року о 13 год. на території Гейсиської сільської ради (за межами населеного пункту с. Гейсиха), на земельній ділянці водного фонду загальною площею 4,6 га, з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб, виявлено самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне насадження сільськогосподарської культури «соя» на землях водного фонду, а також виявлено комбайн зернозбиральний марки «SKIF 280 SUPERIOR», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2019 р.в., шасі НОМЕР_2 , сіро-зеленого кольору, належний на підставі свідоцтва про реєстрацію машин серія НОМЕР_3 СФГ «Фламінго» ( 24883062 ), який здійснював збирання урожаю сільськогосподарської культури «соя».

01.09.2024 року слідчим СВ ВП №2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області капітаном поліції ОСОБА_12 в період часу з 15 год. 11 хв. по 15 год. 30 хв. на території «висохлого ставу», що відноситься до території Гейсиської сільської ради (за межами населеного пункту с.Гейсиха), на земельній ділянці водного фонду загальною площею 4,6 га, з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб з координатами НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , проведено огляд місця події, під час якого виявлено комбайн зернозбиральний марки «SKIF 280 SUPERIOR», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2019 р.в., шасі НОМЕР_2 , сіро-зеленого кольору, належний на підставі свідоцтва про реєстрацію машин, серія ОМ № НОМЕР_8 , СФГ «Фламінго» ( 24883062 ), юридична адреса: АДРЕСА_1 , який залишено на даній території під охороною місця події та який визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Встановлено, що власником даного комбайна зернозбирального марки «SKIF 280 SUPERIOR», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2019 р.в., шасі НОМЕР_2 , сіро-зеленого кольору, на підставі свідоцтва про реєстрацію машин, серія ОМ № НОМЕР_8 , є СФГ «Фламінго» НОМЕР_4 , юридична адреса: вул. Шкільна, 20, с. Гейсиха, Білоцерківський район Київська область , в особі ОСОБА_9 , що діє на підставі Статуту.

02.09.2024 року старший слідчий СВ ВП № 2 Білоцерківського РУП ОСОБА_13 виніс постанову, якою визнав вилучене в ході огляду місця події майно, а саме: комбайн зернозбиральний марки «SKIF 280 SUPERIOR», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2019 року випуску, шасі № НОМЕР_2 , сіро-зеленого кольору, належний на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_3 СФГ «Фламінго» ( 24883062 ), юридична адреса: вул. Шкільна, 20, с. Гейсиха, Ставищенський район Київська область , речовим доказом у даному кримінальну провадженні (а.с.36, 37).

02.09.2024 року начальник Ставищенського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Таращанського районного суду Київської області із клопотанням, в якому просив накласти арешт на тимчасово вилучене майно в ході огляду місця події від 01.09.2024 року на території «висохлого ставу», що відноситься до території Гейсиської сільської ради (за межами населеного пункту с. Гейсиха), на земельній ділянці водного фонду, загальною площею 4,6 га, з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб з координатами 49.347059, 30.345863, а саме: на комбайн зернозбиральний марки «SKIF 280 SUPERIOR», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2019 р.в., шасі НОМЕР_2 , сіро-зеленого кольору, належний на підставі свідоцтва про реєстрацію машин, серія ОМ № НОМЕР_8 СФГ «Фламінго» ( 24883062 ), юридична адреса: вул. Шкільна, 20, с. Гейсиха, Білоцерківський район Київська область в особі ОСОБА_9 , що діє на підставі Статуту, шляхом заборони його відчуження, з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні №12024111290000095.

Клопотання обґрунтоване посиланням на те, що вилучене майно має доказове значення у кримінальному провадженні та необхідне для повного, всебічного та неупередженого проведення досудового розслідування.

Крім того, у клопотанні прокурор зазначив, що є достатні підстави вважати вищевказане майно знаряддям та предметом кримінального правопорушення, яке могло зберегти на собі його сліди.

Ухвалою слідчого судді Таращанського районного суду Київської області від 03 вересня 2024 року задоволено клопотання начальника Ставищенського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 12024111290000095, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.09.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна.

З метою забезпечення збереження речових доказів накладено арешт на тимчасово вилучене майно в ході огляду місця події від 01.09.2024 року на території «висохлого ставу», що відноситься до Гейсиської сільської ради (за межами населеного пункту с. Гейсиха), на земельній ділянці водного фонду загальною площею 4,6 га, з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб, з координатами 49.347059, 30.345863, а саме: на комбайн зернозбиральний марки «SKIF 280 SUPERIOR», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2019 р.в., шасі НОМЕР_2 , сіро-зеленого кольору, належний на підставі свідоцтва про реєстрацію машин серія НОМЕР_3 СФГ «Фламінго» ( 24883062 ), юридична адреса: вул. Шкільна, 20, с. Гейсиха, Білоцерківський район, Київська область , засновником, головою та членом якої згідно зі Статутом є ОСОБА_9 , - шляхом заборони відчуження указаного комбайну.

Постановляючи ухвалу про задоволення клопотання про арешт майна, слідчий суддя виходив з необхідності арешту майна, належного СФГ «Фламінго», з підстав доведеності того, що вилучений комбайн відповідає ознакам речового доказу та з метою його збереження.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя вищенаведених вимог закону не дотримався, не перевірив належним чином матеріали провадження, у зв`язку із чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення клопотання начальника Ставищенського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 про арешт тимчасово вилученого майна.

Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

З матеріалів судового провадження вбачається, що прокурором при зверненні до слідчого судді з клопотанням про арешт майна не в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних норм КПК України та Конвенції про захист прав та основоположних свобод.

Обґрунтовуючи в клопотанні підстави для накладення арешту на комбайн зернозбиральний марки «SKIF 280 SUPERIOR», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2019 р.в., прокурор зазначив, що є підстави вважати вказаний комбайн знаряддям та предметом кримінального правопорушення та що він міг зберегти на собі його сліди, а його арешт необхідний з метою збереження речових доказів.

Разом з тим, не зважаючи на те, що органом досудового розслідування визнано речовим доказом вищевказаний комбайн, що належить СФГ «Фламінго», прокурором у клопотанні та під час судового розгляду на даній стадії досудового розслідування не доведено таку мету арешту даного рухомого майна, як збереження речових доказів.

Надані суду матеріали, з урахуванням відомостей, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 197-1 КК України, не містять даних, які б давали розумні підстави вважати, що вилучений комбайн зернозбиральний марки «SKIF 280 SUPERIOR», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2019 р.в., є знаряддям або предметом вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, був об`єктом кримінально протиправних дій або отриманий внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Долучена до матеріалів клопотання постанова старшого слідчого СВ ВП № 2 Білоцерківського РУП ОСОБА_13 від 02.09.2024 року про визнання речовим доказом у кримінальному провадженні № 12024111290000095 комбайну зернозбирального марки «SKIF 280 SUPERIOR», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2019 року випуску, шасі № НОМЕР_2 , сіро-зеленого кольору, належного на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_3 СФГ «Фламінго», також не містить обґрунтування відповідності такого об`єкту рухомого майна ознакам речових доказів у кримінальному провадженні.

При цьому, у клопотанні прокурора не вказано, у який спосіб та для з`ясування яких обставин, що мають значення у даному кримінальному провадженні, можливе використання вищевказаного комбайну.

Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, одним із видів яких є арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

На переконання колегії суддів, стороною обвинувачення у кримінальному провадженні не доведено тих обставин, що на день звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, існують ризики приховування, знищення, відчуження, пошкодження, псування тимчасово вилученого комбайну, та такі ризики мають реальний характер, а відтак не доведено завдання і мету такого арешту - необхідність збереження даного майна як речових доказів.

Таким чином, на переконання колегії суддів, орган досудового розслідування у розумінні вимог ст. 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів на підтвердження тих обставин, на які послався у клопотанні.

Крім цього, звертаючись із клопотанням про накладення арешту на вказане у клопотанні майно, прокурор не перевірив, чи виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи власника такого майна потребам досудового розслідування, і чи не порушує при вказаних обставинах справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

У той же час, як вбачається із матеріалів провадження, комбайн зернозбиральний марки «SKIF 280 SUPERIOR», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2019 року випуску, належний на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_3 СФГ «Фламінго», однак матеріали судового провадження не містять відомостей про причетність вказаної юридичної особи до обставин кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 197-1 КК України, за якою здійснюється досудове розслідування у даному кримінальному провадженні.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що прокурором не було доведено необхідність накладення арешту на вказане у клопотанні майно, з метою збереження речових доказів, а також не вказано, у який спосіб та для з`ясування яких обставин, що мають значення у даному кримінальному провадженні, можливе використання такого майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України», де зазначається «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Згідно положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі "Смирнов проти Росії" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі "East/WestAlliance Limited" проти України" судом наголошено на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див.також рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див.рішення у справі " Лемуан проти Франції", від 22 вересня 1994 року та "Кушоглу проти Болгарії" від 10 травня 2007 року).

Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. Рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції"). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. Рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства").

Таким чином, на переконання колегії суддів, арешт на комбайн зернозбиральний марки «SKIF 280 SUPERIOR», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2019 року випуску, належний СФГ «Фламінго», не може бути накладений за обставин, викладених в клопотанні прокурора про арешт майна та з метою, яка передбачена п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

З огляду на викладене, орган досудового розслідування в розумінні вимог ст. 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

За вищенаведених обставин у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що арешт на комбайн, належний на праві власності СФГ «Фламінго, не може бути накладений з метою, яка передбачена п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, та за обставин, наведених у клопотанні прокурора, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Відповідно ч. 1 ст. 173 КПК України суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої 170 КПК України.

Наведене дає колегії суддів підстави вважати, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження у виді обмеження права власності СФГ «Фламінго» здійснено в порушення вимог закону, а отже втручання в право на мирне володіння майном зазначеної юридичної особи здійснено без законних на те підстав.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_6 в інтересах СФГ «Фламінго» підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно СФГ «Фламінго» підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду

постановила:

Апеляційну скаргу представника Селянського фермерського господарства «Фламінго» - адвоката ОСОБА_6 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Таращанського районного суду Київської області від 03 вересня 2024 року -скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання начальника Ставищенського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно в ході огляду місця події від 01.09.2024 року на території «висохлого ставу», що відноситься до Гейсиської сільської ради (за межами населеного пункту с. Гейсиха), на земельній ділянці водного фонду загальною площею 4,6 га, з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб, з координатами 49.347059, 30.345863, а саме: на комбайн зернозбиральний марки «SKIF 280 SUPERIOR», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2019 р.в., шасі НОМЕР_2 , сіро-зеленого кольору, належного на підставі свідоцтва про реєстрацію машин серія НОМЕР_3 СФГ «Фламінго» ( 24883062 ), юридична адреса: вул. Шкільна, 20, с. Гейсиха, Білоцерківський район, Київська область , засновником, головою та членом якої згідно зі Статутом є ОСОБА_9 .

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4