Ухвала

від 04.10.2024 по справі 766/3560/23

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер справи: 766/3560/23

Номер провадження: 22-ц/819/388/24

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

04 жовтня 2024 року м.Херсон

Херсонський апеляційнийсуд ускладі суддісудової палатиз розглядуцивільних справКутурланової О.В.,вирішуючи питанняпро відкриттяапеляційного провадження за апеляційною скаргою Львівського державного університету безпеки життєдіяльності на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 29 липня 2024 року у справі за позовом Львівського державного університету безпеки життєдіяльності до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надання освітніх послуг,

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2024 року Херсонський міський суд Херсонської області ухвалив у зазначеній справі заочне рішення.

11 вересня 2024 року представником Львівського державного університету безпеки життєдіяльності засобами поштового зв`язку подано апеляційну скаргу з пропуском строку на апеляційне оскарження, що встановлений ч.1ст. 354 ЦПК України.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 26 вересня 2024 року апеляційну скаргу Львівського державного університету безпеки життєдіяльності залишено без руху у зв`язку з тим, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження, передбачений ч.1 ст.354 ЦПК України, та не заявлено клопотання про його поновлення із зазначенням причин пропуску такого строку.

На виконання вимог ухвали суду представником Львівського державного університету безпеки життєдіяльності 02 жовтня 2024 року подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням причин пропуску такого строку.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку апелянтом зазначено про те, що копію оскаржуваного рішення ними отримано 12 серпня 2024 року, про що свідчить штемпель на копії рішенні вхідної кореспонденції університету, а апеляційну скаргу подано 11 вересня 2024 року, тобто в місячний термін після отримання копії рішення.

Відповідно до ч.ч.1, 2ст.354 ЦПК Україниапеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 цього Кодексу.

Частиною першоюстатті 127 ЦПК Українипередбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

У заяві про поновлення строку аявник просить поновити строк апеляційного оскарження вказуючи, що копію рішення від 29 липня 2024 року отримади лише 12 серпня 2024 року. Разом з тим, апеляційну скаргу подано 11 вересня 2024 року, тобто з пропуском строку апеляційного оскарження.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 29 липня 2024 року постановлено без участі представника позивача.

31 липня 2024 року рішення суду надіслано на поштову адресу позивача, надану суду позивачем.

У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року № 168 (7668) Вища рада правосуддя опублікувала оголошення про початок функціонування трьох таких підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв`язку.

Пункт 110 розділу V «Перехідні положення» Положення про ЄСІТС визначає, що підсистеми (модулі) ЄСІТС, зазначені в розділі III цього Положення, починають функціонувати через 30 днів із дня опублікування Вищою радою правосуддя в газеті «Голос України» та на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля).

05 жовтня 2021 року є датою початку функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку.

Відповідно до пункту 3 розділу І Положення про ЄСІТС (тут і далі в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції) Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) - це сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.

Згідно із підпунктом 5.8 пункту 5 розділу І Положення про ЄСІТС офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

Відповідно до пункту 8 Положення про ЄСІТС підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав. Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку (пункт 10 Положення про ЄСІТС).

Аналогічні приписи містяться у частині шостійстатті 14 ЦПК України.

Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували «Електронний кабінет», суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до «Електронного кабінету» таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи (пункт 24 Положення про ЄСІТС).

Вимога про надіслання судового рішення через підсистеми ЄСІТС є обов`язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

У постанові Верховного Суду від 27 квітня 2023 року у справі № 727/474/16-ц (провадження № 61-8157св22) зазначено, що суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п`ятастатті 14 ЦПК України). Зміст вказаної процесуальної норми свідчить про те, що для цілейЦПК Україниофіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі. Разом з тим, Верховний Суд виходить з того, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши її у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник справи бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення».

З автоматизованої системи документообігу суду «Д-3» та матеріалів справи вбачається, що Львівський державний університет безпеки життєдіяльності зареєстрований у підсистемі «Електронний кабінет» за допомогою своєї офіційної електронної адреси.

Як вбачається з інформації на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень, оскаржуване рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 29 липня 2024 року зареєстроване 01 серпня 2024 року, 01 серпня 2024 року воно оприлюднено на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень та є загальнодоступною інформацією.

Отже, зважаючи на те, що копію рішення апелянту направлено через підсистему «Електроний суд» 01 серпня 2024 року, як особі, яка зареєстрована в ній, і дане рішення було оприлюднено 01 серпня 2024 року, - у представника скаржника не було перешкод в ознайомленні зі змістом оскаржуваного рішення суду і подачіапеляційної скарги у встановлений законом строк, однак апеляційну скаргу подано 11 вересня 2024 року.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Чірікоста і Віола проти Італії» зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів для того, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах «Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України»).

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини «Богонос проти Росії» від 05 лютого 2004 року).

Скаржник посилається як на причину поновлення процесуального строку на те, що копію рішення в паперовому вигляді позивач отримав лише 12 серпня 2024 року, на підтвердження чого долучив до заяви копію рішення без копії супровідного листа з суду, шо його направив, зі штемпелем вхідної кореспонденції на першому аркуші рішення.

Проте, зважаючи на те, що копію рішення позивачу направлено через підсистему «Електроний суд» і він її отримав до 01 серпня 2024 року включно, доказів на підтвердження пропуску строку на апеляційне оскарження саме з цієї дати апелянтом не надано.

Таким чином, наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнаються судом не поважною причиною. Інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду апелянт не наводить.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимогстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта порушенням принципу стабільності судового рішення, що суперечитьстатті 124 Конституції Українита практиці Європейського суду з прав людини.За таких обставин, апелянту слід навести інші підстави поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду від 29 липня 2024 року.

Апеляційний суд враховує, що відповідно до положень ч.3ст.357 ЦПК Україниапеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення встановлених законом строків, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

На підставі викладеного, апеляційну скаргу представника Львівського державного університету безпеки життєдіяльності на рішення Херсонського міського суду Херсонської області слід залишити без руху повторно з наданням строку для усунення вищезазначених недоліків.

Керуючись ст.ст.185,357 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Львівського державного університету безпеки життєдіяльності про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Херсонського міськогосуду Херсонськоїобласті від29липня 2024року відмовити.

Апеляційну скаргу Львівського державного університету безпеки життєдіяльності на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 29 липня 2024 року повторно залишити без руху та надати апелянту строк для усунення вказаних недоліків - десять днів з моменту отримання ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк, буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Херсонського апеляційного суду О.В.Кутурланова