Постанова

від 03.10.2024 по справі 120/7626/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/7626/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Яремчук Костянтин Олександрович

Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.

03 жовтня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агропросперіс Трейд" до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

у червні 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агропросперіс Трейд» (ТОВ «Агропросперіс Трейд») звернулось в суд з адміністративним позовом до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків в якому просило:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.04.2023 №8434000706.

26 лютого 2024 року Вінницький окружний адміністративний суд прийняв рішення про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, та порушення норм процесуального права що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено те, що податковим органому період з 01.02.2023 по 13.03.2023 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Агропросперіс Трейд" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2022 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт №98/34-00-07-06/36328597 від 16.03.2023.

У ході перевірки виявлено наступні порушення:

-п. п. 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки товариством завищено суму податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню по рядку 20.2.1 "Сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), яка: підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1 + рядок 20.2.2) (рядок 3 Д3): на рахунок платника у банку", на 172 724 гривень.

На підставі акта перевірки, 12.04.2023 податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення№8434000706, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, в розмірі 172724 гривень та застосовано штрафні санкції в розмірі 86362 гривень.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач оскаржив його до Вінницького окружного адміністративного суду.

За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Так, порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначаєстаття 200 ПК України.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Згідно п. 201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, відображенню в бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Так, Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996/ХІV (Закон №996) визначає правові засади регулювання, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. У розумінні даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону №996 передбачено, що первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частинами другою та третьою статті 9 цього ж Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об`єкту оподаткування податком на прибуток (витрат) та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Так, із матеріалів справи встановлено, що між ТОВ "Сейм-Агро" (постачальник) та ТОВ "Агропросперіс Трейд" (покупець) було укладено договори поставки, а саме:

-№СВ-АР-03336-R5K8 від 18 жовтня 2022 року на поставку соняшнику для виробництва олеїнової кислоти. Відповідно до пункту 2.3 цього договору товар поставляється насипом автомобільним чи залізничним транспортом на умовах DAP "поставка в місці": назва елеватора Дубов?язівський елеватор (Сумська область, Конотопський район, смт Дубов?язівка);

- №СВ-АР-03370-B5D8 від 20 жовтня 2022 року на поставку соняшника для виробництва олеїнової кислоти. Згідно з пунктом 2.3 цього договору товар поставляється насипом автомобільним чи залізничним транспортом на умовах DAP "поставка в місці": назва елеватора Дубов?язівський елеватор (Сумська область, Конотопський район, смт. Дубов?язівка).

Згідно умов вказаних договорів постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар (сільськогосподарську продукцію) українського походження (соняшник) для виробництва олеїнової кислоти.

На підтвердження факту постачання соняшника для виробництва олеїнової кислоти позивачем надано посадовим особам контролюючого органу видаткові накладні № 14 від 22 жовтня 2022 року, № 15 від 23 жовтня 2022 року, № 30 від 24 жовтня 2022 року та № 31 від 25 жовтня 2022 року за договором поставки № СВ-АР-03370-B5D8 від 20 жовтня 2022 року, а за договором поставки № СВ-АР-03336-R5K8 від 18 жовтня 2022 року - видаткові накладні № 12 від 19 жовтня 2022 року, № 11 від 20 жовтня 2022 року та № 13 від 21 жовтня 2022 року.

При цьому, ТОВ "Агропросперіс Трейд" на користь ТОВ "Сейм Агро" сплачено грошові кошти за поставлену продукцію, що підтверджується наступними платіжними інструкціями:

-№15084 від 26 жовтня 2022 року та № 15823 від 01 грудня 2022 року за рахунком № 13 від 22 жовтня 2022 року; № 15057 від 25 жовтня 2022 року та № 15819 від 01 грудня 2022 року за рахунком № 14 від 23 жовтня 2022 року; № 15417 від 14 листопада 2022 року та № 15825 від 01 грудня 2022 року за рахунком № 19 від 24 жовтня 2022 року; № 15316 від 07 листопада 2022 року та № 15824 від 01 грудня 2022 року за рахунком № 20 від 25 жовтня 2022 року;

- №15059 від 25 жовтня 2022 року та № 15821 від 01 грудня 2022 року за рахунком № 10 від 19 жовтня 2022 року; № 15058 від 25 жовтня 2022 року та № 15820 від 01 грудня 2022 року за рахунком № 11 від 20 жовтня 2022 року; № 15060 від 25 жовтня 2022 року та № 15822 від 01 грудня 2022 року за рахунком № 12 від 21 жовтня 2022 року.

В свою чергу, рух товару (соняшника) за вказаними вище договорами до Дубов`язівського елеватора (Сумська область, Конотопський район, смт Дубов`язівка) підтверджується наступними товарно-транспортними накладними: № 328 від 21 жовтня 2022 року, № 327 від 21 жовтня 2022 року, № 326 від 21 жовтня 2022 року, № 329 від 21 жовтня 2022 року, № 330 від 22 жовтня 2022 року, № 332 від 22 жовтня 2022 року, № 333 від 22 жовтня 2022 року, № 339 від 24 жовтня 2022 року, № 344 від 24 жовтня 2022 року, № 341 від 24 жовтня 2022 року, № 338 від 23 жовтня 2022 року, № 337 від 23 жовтня 2022 року, № 340 від 24 жовтня 2022 року, № 343 від 24 жовтня 2022 року, № 342 від 24 жовтня 2022 року, № 345 від 24 жовтня 2022 року, № 354 від 24 жовтня 2022 року, № 352 від 24 жовтня 2022 року, № 351 від 24 жовтня 2022 року, № 347 від 24 жовтня 2022 року, № 310 від 19 жовтня 2022 року, № 306 від 18 жовтня 2022 року, № 305 від 18 жовтня 2022 року, № 316 від 20 жовтня 2022 року, № 314 від 19 жовтня 2022 року, № 313 від 19 жовтня 2022 року, № 312 від 19 жовтня 2022 року, № 315 від 20 жовтня 2022 року, № 317 від 20 жовтня 2022 року, № 318 від 20 жовтня 2022 року, № 319 від 20 жовтня 2022 року, № 320 від 20 жовтня 2022 року, № 324 від 21 жовтня 2022 року, № 321 від 20 жовтня 2022 року, № 322 віл 21 жовтня 2022 року.

Також, у підтвердження тих обставин, що товар дійсно відвантажувався на території Дубов`язівського елеватора представником позивача надав відповідні фотознімки із камер відеоспостережень, на яких чітко відображено номери транспортних засобів, якими перевозився товар (соняшник), час перебування у Дубов`язівському елеваторі та час відвантаження такого товару.

При цьому, вказані вище товарно-транспортні накладні містять відмітки ТОВ "Дубов`язівський елеватор", номери транспортних засобів, якими доставлено товар на елеватор, відповідні дати прибуття та розвантаження, відомості про товар, зокрема: кількість, ціну, вид пакування, масу, печатку та підпис відповідальної особи елеватора.

Також, на підтвердження відображення операцій із ТОВ "Сейм-Агро" у бухгалтерському обліку позивачем надано документи по контрагенту, наведених у Додатку 2 за період жовтень-грудень 2022 року, а на підтвердження наявності у ТОВ "Сейм-Агро" виробничих потужностей, необхідних для вирощування соняшника, до позову долучено наступні документи: декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2022 рік з Додатками; звіт про посівні площі за формою 4-СГ під урожай 2022 року; звіт про збирання врожаю за формою 37-СГ.

Колегія суддів вважає безпідставними твердження податкового органу про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Сейм-Агро" з огляду на те, що в останнього відсутні на праві власності будь-які транспортні засоби, оскільки відсутність зареєстрованих на праві власності транспортних засобів жодним чином не може спростувати факту надання послуг з перевезення товару (соняшника) будь-яким залученим для виконання такої роботи перевізником.

Крім того, для перевезення соняшника ТОВ «Сейм-Агро» залучало суб`єктів господарювання, що підтверджується договором оренди автомобільного транспорту з екіпажем №8 від 23.07.2022 з ФОП ОСОБА_1 та договором про надання послуг по перевезенню вантажу №3 від 05.04.2022 з ФОП ОСОБА_2 .

Також, твердження податкового органу про неможливості поставки соняшника одним транспортним засобом двічі за один робочий день спростовуються первинними документами, які містяться в матеріалах справи.

При цьому, відповідач, вказуючи на нереальність господарських операцій позивача із вказаним вище контрагентом, виходив виключно з інформації, що наведена в акті перевірки та згідно інформації інформаційно-аналітичних баз ДПС.

Однак, відомості, наявні в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача, так і за ланцюгами постачання товарно-матеріальних цінностей (виконання робіт, надання послуг), носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган, з урахуванням того, що надані платником податку документи повною мірою це спростовують.

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 01.03.2023 року у справі №120/1010/20-а.

Також, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій позивачем надано належним чином оформлені первинні документи, які в сукупності з встановленими обставинами справи свідчать про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення- рішення від 12.04.2023 року №8434000706 є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи вище викладене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.