Постанова

від 01.10.2024 по справі 300/4386/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/4386/24 пров. № А/857/15266/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОнишкевича Т.В.,

суддівСеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судових засідань Шаповалової Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру Головного сервісного центу МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 червня 2024 року про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Автодрайвер Плюс до Регіонального сервісного центру Головного сервісного центу МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях про визнання протиправним та скасування рішення,

суддя(і) у І інстанціїОстап`юк С.В.,

час ухвалення рішенняне зазначено,

місце ухвалення рішенням. Івано-Франківськ,

дата складення повного тексту рішення 04 червня 2024 року,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автодрайвер Плюс" звернулося до суду першої інстанції із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, шляхом зупинення дії рішення акредитаційної комісії Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях від 20.05.2024 «Про анулювання сертифіката про державну акредитацію закладу МВС 001622 виданого 29.08.2019» до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 червня 2024 року у справі № 300/4386/24 вказана заява була задоволена. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У апеляційній скарзі Регіональний сервісний центр Головного сервісного центу МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях просив ухвалу суду від 04 червня 2024 року скасувати та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при постановленні ухвали не врахував, що у день прийняття акредитаційною комісією рішення про анулювання сертифіката її секретар уносить до Єдиного державного реєстру МВС відомості про анулювання Сертифіката та блокує закладу доступ до ЄДР МВС. У базі даних відображається інформація: «стан позбавлений», «заклад неакредитований», «Сертифікату позбавлений». Зазначений технологічний процес зворотної дії не має. Зупинити, відмінити чи повернути операцію в стан який існував до анулювання сертифікату неможливо, що є наслідком неможливості зупинити дію рішення акредитаційної комісії. Відповідно ухвала суду про забезпечення позову не підлягає виконанню.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.

Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно із приписами частини 2 статті 150 цього Кодексу забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, підставами для вжиття заходів забезпечення позову можуть бути такі обставини:

1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;

2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів;

3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому;

4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Згідно з положеннями частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України).

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України).

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому, заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Таким чином, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, суд має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також у очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Також суд має зазначити у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Окрім того, суд має вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.

Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Подана заява про забезпечення позову мотивована протиправними діями акредитаційної комісії Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях, що виражається у зловживанні ним своїми повноваженнями, недотриманні норм чинного законодавства та безпідставному анулюванні сертифікату про державну акредитацію закладу МВС 001622, виданого 29.08.2019, що зупиняє діяльність заявника. Невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, а також ускладнить їх відновлення або взагалі унеможливить таке.

Предметом розгляду у цій справі є оскарження рішення акредитаційної комісії Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях від 20 травня 2024 року «Про анулювання сертифіката про державну акредитацію закладу МВС 001622 виданого 29.08.2019».

Однак, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у заяві не наведено доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову можуть істотно ускладнити ефективність захисту і унеможливити поновлення порушених прав позивача у випадку не забезпечення позову.

Окрім того, на думку суду апеляційної інстанції, вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб, зокрема, шляхом зупинення дії рішення акредитаційної комісії Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях від 20 травня 2024 року «Про анулювання сертифіката про державну акредитацію закладу МВС 001622 виданого 29.08.2019» фактично вирішує спір по суті, що суперечить меті застосування статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевірка протиправності/законності оскаржуваного рішення можлива лише в ході з`ясування усіх фактичних обставин справи при розгляді її по суті, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Щодо покликання позивача, що незабезпечення позову у цій справі потягне за собою матеріальні збитки, то суд апеляційної інстанції їх не приймає до уваги, з таких мотивів.

Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно.

Разом із цим, заявником у цій справі не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди його правам та інтересам, які б унеможливили захист його прав та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.

При цьому ознаки протиправності оскаржуваного рішення відповідача не є очевидними, а фактичні обставини справи підлягають встановленню та доведенню на підставі відповідних доказів та аналізу норм права, які регулюють спірні правовідносини, під час розгляду справи по суті.

Тобто, сам по собі факт прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, яке стосується прав та інтересів позивача, не може автоматично свідчити про те, що таке рішення є очевидно протиправним і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити, оскільки у такій не наведено підстав та не надано жодних доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам товариства до ухвалення рішення у цій адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також щодо наявності очевидних ознак протиправності дій відповідача у спірних правовідносинах.

Також висновок суду першої інстанції про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача не підтверджений оцінкою суду будь-яких доказів.

Водночас суд не зазначив, на підставі яких саме доказів визнано підтвердженими доводи позивача, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективність захисту і унеможливити поновлення порушених прав позивача.

Відповідно до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на зазначене, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до безпідставного задоволення заяви про забезпечення позову, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 312, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру Головного сервісного центу МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях задовольнити.

Скасувати ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 червня 2024 року у справі № 300/4386/24 та у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Автодрайвер Плюс про забезпечення позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Р. П. Сеник Н. М. Судова-Хомюк Постанова у повному обсязі складена 02 жовтня 2024 року.