Ухвала

від 03.10.2024 по справі 140/10643/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

03 жовтня 2024 року ЛуцькСправа № 140/10643/24 Суддя Волинського окружного адміністративного суду Димарчук Т.М., вивчивши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ГАЗМЕТЕР до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ГАЗМЕТЕР звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/20247/000191/3 від 10.07.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/000897.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, та місить такі недоліки.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як установлено частиною першою статті 3 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI Про судовий збір (у редакції, чинній на час звернення позивача із даним позовом), судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Відповідно до частини першої статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову: - майнового характеру, який подано юридичною особою підприємцем 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; - немайнового характеру, який подано юридичною особою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік від 09 листопада 2023 року №3460-IX встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.

Водночас, адміністративний позов містить майнову вимогу (скасування рішення про коригування митної вартості товарів) та немайнову вимогу (скасування картки відмови).

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України Про судовий збір, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

З матеріалів справи вбачається, що позов містить вимогу майнового характеру про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/20247/000191/3 від 10.07.2024, яким скориговано митну вартість товару за ВМД №24UA205140024287U0, внаслідок чого збільшено розмір митних платежів, що призвело до зміни майнового стану позивача.

Також слід врахувати, що рішення про коригування митної вартості товарів має майновий характер, оскільки ним здійснено коригування заявленої декларантом митної вартості товару у сторону збільшення, що породжує підстави для зміни майнового стану позивача у вигляді забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною митницею. При цьому загальна оспорювана сума (ціна позову) у справі становить різницю показників митної вартості товару, визначених митницею та позивачем (вказану правову позицію викладено в ухвалі Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №804/2035/17).

Натомість, у позовній заяві не зазначено ціну позову (різницю показників митної вартості товару, визначених митницею та позивачем), з якої вираховується 1,5% судового збору, що позбавляє суд визначити розмір судового збору за вимогу майнового характеру, яким має бути оплачений даний позов.

Суд вважає за необхідне зазначити, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою розмір судового збору має становити не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 3028,00 грн.

Разом з тим, заявлена в адміністративному позові вимога немайнового характеру (про скасування картки відмови №UA205140/2024/000897) повинна бути оплачена судовим збором в розмірі 3028,00 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Натомість, позивачем до позовної заяви додано платіжну інструкцію №994 від 23.09.2024 про сплату судового збору на суму 3028,00 грн, що є меншою за суму, якою має бути оплачена позовна заява, що містить одночасно вимоги майнового і немайнового характеру.

Таким чином, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме, зазначити ціну позову майнового характеру, та сплатити недоплачений судовий збір у розмірі, визначеному законодавством за вимоги майнового і немайнового характеру та надати до суду оригінал платіжного документу.

У відповідності до статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Вищевказана норма кореспондується зі статтею 12 ЗУ Про судоустрій і статус суддів, відповідно до якої судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

Відповідно до частини першої-другої статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою, суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні № 8-рп/2008 від 22.04.2008 зазначив, що державною мовою здійснюються ведення судового процесу, складання судових документів та інші процесуальні дії і відносини, що встановлюються між судом та іншими суб`єктами на всіх стадіях розгляду і вирішення адміністративних та цивільних справ.

Абзацом четвертим пункту 8 Розділу І Інструкції з діловодства в місцевих та адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20.08.2019 №814, передбачено, що у діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені офіційним перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом на підтвердження обставин та доводів, викладених у ньому, подано письмові докази, які викладені іноземною мовою та не перекладені українською мовою (платіжний документ від 05.04.2024, автотранспортну накладну (CMR) від 09.04.2024, ертифікат з перевезення (походження) товару EUR. 1 PL/MF/AU0252182 від 09.04.2024, експортну декларацію країни відправлення №24PL394010Е0342571 від 09.04.2024), що позбавляє суд можливості забезпечити рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою, а також встановити обставини (факти), на підтвердження яких вони надані.

За наведених обставин, суд звертає увагу позивача на необхідність офіційного перекладу доданих до позовної заяви документів (доказів), що викладені іноземною мовою.

Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом:

зазначення ціни позову, сплати судового збору у розмірі, визначеному законодавством та надання до суду оригіналу платіжного документу;

подання до суду належного офіційного перекладу документів, долучених до позовної заяви, що викладені іноземною мовою.

Керуючись статтями 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ГАЗМЕТЕР до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

Суддя Т.М. Димарчук