Рішення

від 20.01.2025 по справі 140/10643/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року ЛуцькСправа № 140/10643/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Димарчук Т.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ГАЗМЕТЕР до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ГАЗМЕТЕР (далі ТОВ ГАЗМЕТЕР, позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000191/3 від 10.07.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/000897.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.01.2023 між ТОВ ГАЗМЕТЕР (покупець) та компанією ORLEN S.A. - Oddzial PGNiG w Odolanowie (Польща, продавець), укладено зовнішньоекономічний контракт №14/2023/ЕН на постачання газоподібного гелю.

Оплата за товар виконана ТОВ «ГАЗМЕТЕР» в повному обсязі на умовах 100% передоплати до рахунку-проформи №22/Е/2024 від 04.04.2024, виставленого продавцем та підтверджується платіжною інструкцією від 05.04.2024.

З метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту, 11.04.2024 декларантом позивача в порядку електронного декларування подано до Волинської митниці митну декларацію №24UA205140024287U0 з описом товару - "газоподібний гелій ...", де в графі 42 вказано ціну товару у розмірі 326617,20 PLN та застосовано 1 метод визначення митної вартості товару за ціною контракту. Митна вартість товару (з урахуванням витрат на транспортування товару у розмірі 3628,99 PLN) становить 3286048,63 грн (еквівалентно 330246,19 PLN - графа 45 МД).

Однак, відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою вартістю та видав картку відмови UA205140/2024/000897 в прийнятті митної декларації та прийняв рішення №UA205140/2024/000067/1 від 12.04.2024 про коригування митної вартості товарів, яким визначив митну вартість товару за другорядним методом. При цьому, митний орган дійшов висновку, що вартість товару, що ввозиться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом з огляду на те, що подані документи, не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та наявні розбіжності.

Позивач зазначив, що на підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації №24UA205140024287U0 від 11.04.2024 митної вартості товарів та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які підтверджують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Відсутність у поданих документах усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та наявність в цих документах розбіжностей є надуманою відповідачем обставиною, яка не могла бути підставою для витребування додаткових документів.

13.05.2024 ТОВ «ГАЗМЕТЕР» звернулося зі скаргою на прийняте рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови до Державної митної служби України, за результатами розгляду якої Державною митною службою України було прийнято рішення, яким скаргу задоволено частково, скасовано рішення про коригування митної вартості від 12.04.2024 №205140/2024/000067/1 та зобов`язано Волинську митницю прийняти нове рішення відповідно до законодавства.

Додатково для підтвердження митної вартості товару на вимогу митного органу позивачем було надано чинний прайс-лист від продавця, в якому вказана кінцева ціна та лист №ЕН/30/27/2024 від 26.03.2024 про запровадження зниженої ціни, лист №ЕН/32/3/2024 від 12.04.2024, в якому виробник вказує причину зниження ціни та лист №ЕН/51/2024 від 10.07.2024, в якому виробник додатково підтверджує проведену оплату вартості товару відповідно до умов контракту.

Однак, відповідач прийняв спірне рішення №UA205140/2024/000191/3 від 10.07.2024 про коригування митної вартості товарів, яким визначив митну вартість товару за другорядним методом, з тих підстав, що подані до митного оформлення документи, не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та наявні розбіжності.

Позивач вважає рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000191/3 від 10.07.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, UA205140/2024/000897 неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.

Зазначає, що на підтвердження вартості товару митному органу було надано платіжну інструкцію в іноземній валюті від 05.04.2024, рахунок-проформу №22/Е/2024 від 04.04.2024 з відповідними відмітками надавача платіжних послуг про виконання операції, прайс-лист виробника, рахунок-фактуру (інвойс) та листи виробника від 26.03.2024 та від 10.07.2024.

На підтвердження витрат на перевезення товару митному органу надано довідку-калькуляцію про транспортні витрати на перевезення вантажу від 11.04.2024 №11/04/24-1, а в листі-роз`ясненні №12/04/24-1 від 12.04.2024 уточнено, що витрати на транспортування розподілено пропорційно. Загальна вартість перевезення по маршруту Луцьк (Україна) - п/п Чоп-Захонь - Одоланов (Польща) - п/п Захонь-Чоп - Луцьк (Україна) згідно довідки становить 99002,20 грн, протяжність 3312 км, що складає 29,89 грн/км. Протяжність Луцьк (Україна) - п/п Чоп- Захонь - Одоланов (Польща) становить 1656 км, Одоланов (Польща) - п/п Захонь-Чоп - 1208 км, п/п Захонь-Чоп - Луцьк (Україна) - 448 км. Поставка товару здійснюється на основі ЕХ WORKS Odolanоw (згідно Інкотермс - 2010). Поставка товару здійснювалась власним автотранспортом компанії ТОВ «ГАЗМЕТЕР».

Позивач також вважає безпідставним посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на відсутність відомостей щодо вартості завантаження/розвантаження товару з тих підстав, що будь-яких витрат на навантаження/розвантаження товару позивачем не було понесено, оскільки технічні пристосування та конструкція напівпричепа передбачає наявність навантажувально-розвантажувального механізму (гідроборту), що дозволяє такі роботи здійснювати водієм самостійно, без сторонньої допомоги та залучення додаткової сили.

Вказує на те, що рішення про коригування митної вартості товару відповідач прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, та в порушення положень статті 55 МК України митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових заявленої декларантом митної вартості. Також відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, як наслідок безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості імпортованого товару. Висновки митного органу ґрунтуються на безпідставних доводах про наявність розбіжностей у поданих документах та про наявність сумнівів щодо повноти визначення митної вартості імпортованого товару. Позивач вважає, що подані документи не містили розбіжностей, а всі відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни, що сплачена за товар, у документах наявні, тому оцінка митним органом відомостей у поданих документах як таких, що містять розбіжності, не відповідає фактичним обставинам.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити та стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України).

У відзиві на позовну заяву від 05.11.2024 відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару за МД №24UA205140024287U0 від 11.04.2024, встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та наявні розбіжності:

- відповідно до п.5 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 02.01.2023 №14/2023/EH ціна товару формується згідно прайс-листів; інших документів, які зазначають інформацію щодо зниження/підвищення вартості в контракті не вказано;

- відповідно довідки-калькуляції про витрати на перевезення вантажу від 11.04.2024 №11/04/24-1 загальна вартість транспортних витрат по маршруту Одоланов (Польща) пп «Чоп» (UA), - Захонь (HU) становить 85620,5 грн (36109,5+49511). Орієнтовна протяжність даного маршруту 736 км, що становить 116,33 грн/км. У вищезазначеному документі вартість транспортування по маршруту «Чоп» (UA), - Захонь (HU) Луцьк становить 13381,7 грн, орієнтовна протяжність маршруту 403 км, що становить 33,2 грн/км. Витрати на транспортування розподілено не пропорційно;

- заявлені умови поставки EXW передбачають, що покупець приймає ризики з моменту отримання вантажу на складі/фабриці продавця. Відомостей про вартість навантаження/розвантаження товару не надано, що свідчить про можливе заниження транспортних витрат до кордону України та про наявність ризиків заявлення неповних відомостей стосовно складових митної вартості.

Встановлені розбіжності є достатньою підставою для виникнення сумнівів у достовірності наданих документів та правильності визначення декларантом заявленої митної вартості товару за першим методом.

З огляду на вищевказане, у зв`язку із наявністю розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, декларанту запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; транспортні (перевізні) документи; інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

Декларантом на вимогу митниці надано: прайс-лист виробника; лист №ЕН/32/3/2024 від 12.04.2024. Листом від 12.04.2024 №12/04/24-1 повідомлено про відсутність інших додаткових документів.

У листі №EH/32/3/2024 від 12.04.2024 було зазначено, що зниження цін на газоподібний гелій викликано поточною ситуацією на ринку гелію, однак декларантом не надано документів, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, що унеможливлюють перевірку даного твердження.

У зв`язку з вищевикладеним та враховуючи ненадання декларантом усіх документів згідно з переліком, митницею прийнято картку відмови UA205140/2024/000897 в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості товару №UA205140/2024/000067/1 від 12.04.2024, у якому митну вартість товару визначено на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби: на рівні 166,75 дол. США/кг (29,76 дол. США/м3) за МД №UA205140/2024/004941 від 24.01.2024.

ТОВ «ГАЗМЕТЕР» 13.05.2024 звернулося зі скаргою на рішення №UA205140/2024/000067/1 від 12.04.2024 та картку відмови до Державної митної служби України, за результатами розгляду якої Державною митною службою України було прийнято рішення від 02.07.2024, яким скаргу задоволено частково, скасовано рішення про коригування митної вартості від 12.04.2024 №205140/2024/000067/1 та зобов`язано Волинську митницю прийняти нове рішення відповідно до законодавства.

Після отримання Волинською митницею рішення Держмитслужби від 02.07.2024 про результати розгляду скарги, з урахуванням раніше поданих декларантом до митного контролю та оформлення товаросупровідних та товаротранспортних документів, Волинською митницею прийнято нове рішення про коригування митної вартості товарів №205140/2024/000191/3 від 10.07.2024, у якому митну вартість товару визначено за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів згідно зі статтею 59 МК України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби: на рівні 166,75 дол.США/кг (29,76 дол.США/м3) за МД №UA205140/2024/004941 від 24.01.2024.

Так, у новому рішенні митним органом вказано як розбіжності, які було зазначено митницею у гр.33 рішення про коригування митної вартості товарів №205140/2024/000067/1 від 12.04.2024, так і розбіжності, встановлені та зазначені Держмитслужбою у рішенні за результатами розгляду скарги ТОВ «ГАЗМЕТЕР».

В оскаржуваному рішенні митницею додатково зазначено, що пунктом 2 параграфу 6 контракту від 02.01.2023 №14/2023/EH передбачено, що покупець сплачує 100% передоплату за кожну партію гелію відповідно до рахунку-проформи, виставленого продавцем згідно із замовленням покупця, однак, для підтвердження ціни, що фактично сплачена, декларантом до митного оформлення не надано платіжної інструкції в іноземній валюті з відповідними відмітками надавача платіжних послуг про її виконання. Для підтвердження транспортних витрат декларантом до митного оформлення надано довідку-калькуляцію про витрати на перевезення вантажу від 11.04.2024 №11/04/24-1, яка не містить відомостей про протяжність маршруту перевезення у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

З наведених підстав відповідач вважає, що рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №205140/2024/000191/3 від 10.07.2024 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA205140/2024/000897 є правомірними, обґрунтованими та винесеними відповідно до вимог чинного законодавства, а тому просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Окрім того, відповідач заперечує проти стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн, оскільки вказані витрати є неспівмірними із даною справою, а їх сума - необґрунтована.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 08.11.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

02.01.2023 між ТОВ ГАЗМЕТЕР (покупець) та компанією ORLEN S.A. - Oddzial PGNiG w Odolanowie (Польща, продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №14/2023/ЕН (а.с.33-45). Контракт визначає правила продажу продавцем покупцеві газоподібного гелію різних сортів, параметри якого вказані в специфікаціях, доступних на веб-сайті продавця.

Згідно п. 1 розділу 4 контракту продавець заповнює гелій у газові балони або зв`язки, що належать покупцю та доставляються покупцем на відділення продавця в м. Одоланов у рамках домовленостей між уповноваженими представниками обох сторін. Поставка товару за умовами контракту здійснюється покупцем на територію України (на основі EXW WORKS Odolanow (INCOTERMS 2010). Всі витрати, понесені по транспортуванню товару несе покупець.

Згідно пунктів 1, 6, 8, 9 розділу 5 контракту продавець стягує з покупця плату за наповнений газоподібний гелій згідно прайс-листа продавця, який є Додаток №2 до контракту. Продавець гарантує, що ціна на гелій не підвищуватиметься протягом мінімум 6 місяців (період стабілізації) з моменту його початку, включаючи початок дії контракту або початок дії нового прайс-листа. Якщо протягом періоду стабілізації будуть запроваджені нижчі ціни, ці нижчі ціни стануть договірними. Після періоду стабілізації застосовуються ціни з поточного прайс-листа продавця, і вони будуть дійсними протягом наступного періоду щонайменше 6 місяців (період стабілізації). Зміна прайс-листа не вимагає внесення змін до контракту. Вартість товару, що поставляється в рамках цього контракту, визначається в польських злотих (PLN). Загальна вартість контракту складається з суми всіх рахунків-фактур протягом терміну дії даного контракту.

Відповідно до п. 1-3 розділу 6 контракту продавець виставлятиме рахунок-фактуру за кожну поставку гелію на основі звіту про доставку, описаного в §4.

Покупець сплачує 100% передоплату за кожну партію гелію відповідно до рахунку-проформи, виставленого продавцем згідно із замовленням покупця. Всі витрати і комісії банку покупця, необхідні для перерахування коштів, несе покупець, а банку продавця - продавець Датою оплати визнається дата нарахування коштів на рахунок продавця.

На виконання умов вказаного контракту компанія ORLEN S.A. - Oddzial PGNiG w Odolanowie (Польща) для проведення передоплати в розмірі 100% виставила позивачу рахунок-проформу №22/Е/2024 від 04.04.2024 на суму 326617,20 PLN за 3276 м. куб. газоподібного гелію за ціною за одиницю 99,70 PLN (а.с.62-63).

Замовлений газоподібний гелій був оплачений позивачем платіжною інструкцією від 05.04.2024 №б/н на суму 326617,20 PLN з призначенням платежу «передплата за газоподібний гелій, контракт №14/2023/ЕН від 02.01.2023, рахунок-проформа №22/Е/2024 від 04.04.2024» (а.с.66,133).

11.04.2024 декларантом позивача в порядку електронного декларування подано до Волинської митниці митну декларацію №24UA205140024287U0 з описом товару - «Продукти неорганічної хімії: Газоподібний гелій балонної чистоти тип 4.0E - 3276 м3; Технічний, чистотою не менше 99.99%, постачається у зв`язках для гелію w212b 300/450bar, з`єднані комбінованим колектором. Всього: 3276 м3. Призначений для промислових цілей, а також для використання у сфері розваг (для надування повітряних куль).Торговельна марка: PGNiG. Виробник: Polski Koncern Naftowy ORLEN S.A. - Oddzial PGNiG w Odolanowie, EU», де в графі 42 МД вказано ціну товару у розмірі 326617,20 PLN. В графі 45 зазначено митну вартість товару (з урахуванням витрат на транспортування товару у розмірі 3628,99 PLN) в сумі 3286048,63 грн (еквівалентно 330246,19 PLN), яку визначено за 1 методом визначення митної вартості товару за ціною контракту (а.с.28).

На підтвердження обґрунтованості заявленої у МД митної вартості товарів та обраного методу її визначення разом з МД декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: зовнішньоекономічний контракт №14/2023/ЕН від 02.01.2023; рахунок-проформу №22/Е/2024 від 04.04.2024; рахунок-фактуру (інвойс) №2404DAF022 від 09.04.2024; пакувальний лист від 09.04.2024 №б/н; автотранспортну накладну (CMR) від 09.04.2024 №/2024; сертифікат з перевезення (походження) товару (EUR.1) від 09.04.2024 №PL/MF/AU 0252182; банківський платіжний документ в іноземній валюті від 05.04.2024 №б/н; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка-калькуляція про витрати на перевезення вантажу) від 11.04.2024 №11/04/24-1; договір (контракт) на перевезення від 15.09.2022 №15/09/22-1; лист від 26.03.2024 №ЕН/30/27/2024; лист від 04.07.2023 №ЕН/98/38/2023; сертифікат аналізу від 09.04.2024 №б/н; копію митної декларації країни відправлення 24PL394010E0342571 від 09.04.2024 (а.с.33-45,56-57,62-69,73-76,81).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею у зв`язку з наявністю розбіжностей в поданих документах, в електронному повідомленні декларанту згідно з статтями 53 та 54 МК України у 10-ти денний термін запропоновано подати такі документи: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; транспортні (перевізні) документи; інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

Декларантом на вимогу митниці для підтвердження митної вартості надано: прайс-лист виробника; лист №ЕН/32/3/2024 від 12.04.2024 (а.с.48-49,58-61,79-80). Листом від 12.04.2024 №12/04/24-1 повідомлено про відсутність інших додаткових документів (а.с.71).

12.04.2024 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000067/1 (а.с.16-17).

Як зазначено у графі 33 рішення, митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять наступні розбіжності:

- відповідно до п.5 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 02.01.2023 №14/2023/EH ціна товару формується згідно прайс-листів; інших документів, які зазначають інформацію щодо зниження/підвищення вартості в контракті не вказано;

- відповідно довідки-калькуляції про витрати на перевезення вантажу від 11.04.2024 №11/04/24-1 загальна вартість транспортних витрат по маршруту Одоланов (Польща) пп «Чоп» (UA), - Захонь (HU) становить 85620,5 грн (36109,5+49511). Орієнтовна протяжність даного маршруту 736 км, що становить 116,33 грн/км. У вищезазначеному документі вартість транспортування по маршруту «Чоп» (UA), - Захонь (HU) Луцьк становить 13381,7 грн, орієнтовна протяжність маршруту 403 км, що становить 33,2 грн/км. Витрати на транспортування розподілено не пропорційно;

- заявлені умови поставки EXW передбачають, що покупець приймає ризики з моменту отримання вантажу на складі/фабриці продавця. Відомостей про вартість навантаження/розвантаження товару не надано, що свідчить про можливе заниження транспортних витрат до кордону України та про наявність ризиків заявлення неповних відомостей стосовно складових митної вартості.

Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, митну вартість товару визначено за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів згідно зі статтею 59 МК України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби: на рівні 166,75 дол. США/кг (29,76 дол. США/м3) за МД №UA205140/2024/004941 від 24.01.2024.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видачі картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/000897 (а.с.18-19).

13.05.2024 ТОВ «ГАЗМЕТЕР» звернулося до Державної митної служби України зі скаргою на рішення №UA205140/2024/000067/1 від 12.04.2024 та картку відмови, за результатами розгляду якої Державною митною службою України було прийнято рішення від 02.07.2024 №15/15-02-02/13/3514, яким скаргу задоволено частково, скасовано рішення про коригування митної вартості від 12.04.2024 №205140/2024/000067/1, зобов`язано Волинську митницю прийняти нове рішення відповідно до законодавства та відмовлено у задоволенні решти вимог (а.с.20-25).

Волинською митницею прийнято нове рішення про коригування митної вартості товарів №205140/2024/00 0191/3 від 10.07.2024, у якому митну вартість товару визначено за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів згідно зі статтею 59 МК України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби: на рівні 166,75 дол. США/кг (29,76 дол. США/м3) за МД №UA205140/2024/004941 від 24.01.2024.

Як зазначено у графі 33 рішення №205140/2024/000191/3 від 10.07.2024, митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять наступні розбіжності:

- відповідно до п.5 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 02.01.2023 №14/2023/EH ціна товару формується згідно прайс-листів; інших документів, які зазначають інформацію щодо зниження/підвищення вартості в контракті не вказано;

- відповідно довідки-калькуляції про витрати на перевезення вантажу від 11.04.2024 №11/04/24-1 загальна вартість транспортних витрат по маршруту Одоланов (Польща) пп «Чоп» (UA), - Захонь (HU) становить 85620,5 грн (36109,5+49511). Орієнтовна протяжність даного маршруту 736 км, що становить 116,33 грн/км. У вищезазначеному документі вартість транспортування по маршруту «Чоп» (UA), - Захонь (HU) Луцьк становить 13381,7 грн, орієнтовна протяжність маршруту 403 км, що становить 33,2 грн/км. Витрати на транспортування розподілено не пропорційно;

- заявлені умови поставки EXW передбачають, що покупець приймає ризики з моменту отримання вантажу на складі/фабриці продавця. Відомостей про вартість навантаження/розвантаження товару не надано, що свідчить про можливе заниження транспортних витрат до кордону України та про наявність ризиків заявлення неповних відомостей стосовно складових митної вартості.

В оскаржуваному рішенні митницею додатково зазначено, що пунктом 2 параграфу 6 контракту від 02.01.2023 №14/2023/EH передбачено, що покупець сплачує 100% передоплату за кожну партію гелію відповідно до рахунку-проформи, виставленого продавцем згідно із замовленням покупця, однак, для підтвердження ціни, що фактично сплачена, декларантом до митного оформлення не надано платіжної інструкції в іноземній валюті з відповідними відмітками надавача платіжних послуг про її виконання. Для підтвердження транспортних витрат декларантом до митного оформлення надано довідку-калькуляцію про витрати на перевезення вантажу від 11.04.2024 №11/04/24-1, яка не містить відомостей про протяжність маршруту перевезення у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Випуск у вільний обіг товару, що підлягав митному оформленню здійснено за МД №24UA205140024858U0 від 12.04.2024 із застосуванням положень частини 7 статті 55 МК України .

Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару та карткою відмови, звернувся з даним позовом до суду.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару "газоподібний гелій ...", за МД №24UA205140024287U0 від 11.04.2024, щодо якого проведено коригування митної вартості) за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) ТОВ ГАЗМЕТЕР подало разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (зовнішньоекономічний договір (контракт); проформу-інвойс; рахунок-фактуру (інвойс); банківські платіжні документи, що стосуються придбаного товару; документи, що підтверджують витрати на транспортування).

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

На переконання суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом.

Так, зовнішньоекономічний контракт №14/2023/ЕН від 02.01.2023, укладений між ТОВ ГАЗМЕТЕР (покупець) та компанією ORLEN S.A. - Oddzial PGNiG w Odolanowie (Польща, продавець), містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки. Рахунок-фактура (інвойс) №2404DAF022 від 09.04.2024 визначає ціну товару 326617,20 PLN, умови оплати, спосіб та умови поставки. Рахунок-проформа №22/Е/2024 від 04.04.2024, на підставі якого була проведена попередня оплата за газоподібний гелій, наданий для підтвердження митної вартості товару, визначає вартість товару 326617,20 PLN.

Пункт 4 частини другої статті 53 МК України зобов`язує декларанта надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено. Доказом оплати є банківський платіжний документ в іноземній валюті від 05.04.2024 №б/н на суму 326617,20 PLN, за яким можна ідентифікувати сторін зовнішньоекономічної операції купівлі-продажу. При цьому в платіжному документі в іноземній валюті від 05.04.2024 №б/н в призначенні платежу вказано «передплата за газоподібний гелій, контракт №14/2023/ЕН від 02.01.2023, рахунок-проформа №22/Е/2024 від 04.04.2024» (а.с.66,133).

Разом з тим, суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Вказана в МД №24UA205140024287U0 від 11.04.2024 ціна товару відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) №2404DAF022 від 09.04.2024, наданому позивачем для підтвердження митної вартості товару та становить 326617,20 PLN.

Отже, вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару газоподібний гелій, щодо якого здійснено коригування митної вартості становить 326617,20 PLN. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містили.

За правилами частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (пункт 5); витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (пункт 6).

Згідно з пунктами 6, 8 частини другої статті 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, лише якщо здійснювалося страхування.

На підтвердження вартості витрат на транспортування товару (газоподібний гелій) митному органу було надано довідку-калькуляцію про витрати на перевезення вантажу від 11.04.2024 №11/04/24-1, відповідно до якої витрати по доставці власного вантажу автомобілем

VOLVO FH 440 НОМЕР_1 / НОМЕР_2 (вказаного у МД гр. 18) по маршруту м. Луцьк (Україна) - Одоланов (Польща) м. Луцьк (Україна) становить 99002,20 грн.

Відповідно до довідки транспортні витрати по перевезенню вантажу за маршрутом м. Луцьк (Україна) - п/п Чоп - Захонь (Угорщина) - Одоланов (Польща) становлять 49511,00 грн; Одоланов (Польща) - п/п Захонь (Угорщина)п/п Чоп (за межами митної території України) становлять 36109,50 грн; п/п Захонь (Угорщина)п/п Чоп м. Луцьк (Україна) (в межах митної території України) становлять 13381,070 грн. При цьому, вартість витрат на перевезення вантажу до кордону України, яка включена до митної вартості товару, складає 36109,50 грн (еквівалентно 3628,99 PLN) (а.с.69). Поставка товару здійснювалась власним автотранспортом ТОВ «ГАЗМЕТЕР».

З приводу тверджень відповідача про непропорційне розподілення витрат на перевезення вантажу суд враховує, що у листі-роз`ясненні №12/04/24-1 від 12.04.2024 (а.с.71) ТОВ «ГАЗМЕТЕР» було уточнено, що витрати на транспортування розподілено пропорційно. Загальна вартість перевезення по маршруту Луцьк (Україна) - п/п Чоп-Захонь - Одоланов (Польща) - п/п Захонь-Чоп - Луцьк (Україна) згідно довідки становить 99002,20 грн, загальна протяжність 3312 км, що складає 29,89 грн/км. Протяжність Луцьк (Україна) - п/п Чоп- Захонь - Одоланов (Польща) становить 1656 км, Одоланов (Польща) - п/п Захонь-Чоп - 1208 км, п/п Захонь-Чоп - Луцьк (Україна) - 448 км. Загальна протяжність за маршрутом Одоланов (Польща) - п/п Захонь (Угорщина)п/п Чоп (за межами митної території України) становить 1208 км, а відтак (з урахуванням вартості 29,89 грн/км) сума витрат на транспортування складає 36107,12 грн, що цілком співмірна із визначеною позивачем вартістю витрат на перевезення вантажу до кордону України, яка була включена до митної вартості товару. З-поміж іншого перевізник вправі сам формувати ціноутворення того чи іншого перевезення з врахуванням окремих статей витрат.

З вищенаведеного слідує, що визначена у митній декларації №24UA205140024287U0 від 11.04.2024 митна вартість товару у розмірі 3286048,63 грн (еквівалентно 330246,19 PLN), включає вартість товару (326617,20 PLN) і вартість витрат на транспортування товару до кордону України 36109,50 грн (еквівалентно 3628,99 PLN), та підтверджена всіма необхідними документами, наданими декларантом.

Вказані документи надавались Волинській митниці, а тому у відповідача була можливість для перевірки складових митної вартості товару, вказаної декларантом у митній декларації №24UA205140024287U0 від 11.04.2024.

Посилання в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів на відсутність відомостей щодо вартості завантаження/розвантаження товару є безпідставними, оскільки технічні пристосування та конструкція напівпричепа передбачає наявність навантажувально-розвантажувального механізму (гідроборту), що дозволяє такі роботи здійснювати водієм самостійно, без сторонньої допомоги та залучення додаткової сили. Відтак, будь-яких витрат на навантаження/розвантаження товару позивачем не було понесено.

Суд також вважає необгрунтованим посилання митного органу в оскаржуваному рішенні на те, що декларантом до митного оформлення не надано платіжної інструкції в іноземній валюті з відповідними відмітками надавача платіжних послуг про її виконання та вважає, що декларантом до митного оформлення надано платіжну інструкцію в іноземній валюті від 05.04.2024 і рахунок-проформу №22/Е/2024 від 04.04.2024 з відповідними відмітками надавача платіжних послуг про виконання. Крім того, з листа, наданого компанією ORLEN S.A. - Oddzial PGNiG w Odolanowie (Польща) від 10.07.2024 вбачається, що 05.04.2024 компанія отримала від ТОВ «ГАЗМЕТЕР» передоплату в сумі 326617,20 PLN згідно рахунку-проформи №22/Е/2024 від 04.04.2024 на умовах 100% передоплати. Відвантаження товару відбулося згідно з інвойсом №2404DAF022 від 09.04.2024. Вартість відвантаженого товару дорівнювала вартості передоплати (а.с.78).

Щодо посилання в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів на те, що відповідно до п.5 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 02.01.2023 №14/2023/EH ціна товару формується згідно прайс-листів; інших документів, які зазначають інформацію щодо зниження/підвищення вартості в контракті не вказано, суд зазначає, що на підтвердження ціни товару митному органу було надано прайс-лист виробника, рахунок-фактуру (інвойс) №2404DAF022 від 09.04.2024, банківський платіжний документ від 05.04.2024 та листи виробника від 26.03.2024 та від 10.07.2024, з яких вбачається вартість товару, що надавало можливість митному органу її перевірити.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. А Волинською митницею не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного товару "газоподібний гелій...".

Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Суд зазначає, що вимога митного органу про надання виписки з бухгалтерської документації; прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Водночас, на думку суду, у своєму рішенні про коригування митної вартості відповідач аргументовано не довів, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. При цьому ненадання декларантом запитуваних митницею документів за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування іншого методу визначення митної вартості.

Крім того, враховуючи позицію Верховного суду у постановах від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16 та 13.06.2019 у справі № 820/6315/15 суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд звертає увагу, що надані до митного оформлення товару документи не містять числових розбіжностей чи ознак підробки, а відповідач не спростував їх достовірність та не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості оцінюваного товару.

Як вказано в постанові Верховного Суду від 28.05.2019 в справі №818/6493/13-а однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Не наведення митницею в рішеннях про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.

Застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару, передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товару визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази ЄАІС Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

При прийнятті спірного рішення відповідач використав цінову інформацію наявну в митного органу та навів номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу. Однак суд зазначає, що сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. При цьому суд враховує, що вартість аналогічних чи подібних товарів може істотно відрізнятись з огляду на технічний стан товару, умови поставки (оптова/роздрібна ціна) тощо.

На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

На переконання суду, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість товару. Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Отже, підстави вважати, що рішення відповідача №UA205140/2024/000191/3 від 10.07.2024 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому таке рішення підлягає скасуванню як протиправне.

З огляду на те, що картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/000897 від 12.04.2024 є похідною від рішення про коригування митної вартості товарів, яке визнається протиправним, відповідно картка відмови також підлягає скасуванню.

Таким чином, позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається із матеріалів справи позивач за подання даного позову сплатив судовий збір в сумі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 23.09.2024 №994 та в сумі 7987,95 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 11.10.2024 №1010 (а.с.15,124).

Відтак, оскільки позов задоволено повністю, тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Волинської митниці на користь позивача необхідно присудити судові витрати в сумі 11015,95 грн.

Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас частинами четвертою, п`ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом з тим, відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У пункті 269 Рішення у справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії таких документів: договору про надання професійної правничої допомоги від 01.05.2024 №б/н укладеного між адвокатом Кушніруком А.В. та ТОВ «ГАЗМЕТЕР»; акт приймання-передачі наданих послуг від 23.09.2024 згідно договору про надання професійної правничої допомоги від 01.05.2024 №б/н; свідоцтво; ордер АС №1111225, банківську виписку з АТ «ПУМБ» на суму оплати 7000,00 грн (а.с.86-91).

Як вбачається з акта приймання-передачі наданих послуг від 23.09.2024, адвокатом надано для ТОВ «ГАЗМЕТЕР»" послуги з надання правової допомоги на загальну суму 7000,00 грн, які включають: складання та формування претензії про сплату заборгованості; складання та формування позовної заяви до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000191/3 від 10.07.2024 та картки відмови у прийнятті митної декларації; формування додатків до позовної заяви для відповідача та суду для їх направлення на адресу суду.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.

Крім того, враховуючи вимоги статей 134, 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев`ятою статті 139 КАС України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Таким чином, з наведеної правової позиції слідує, що суд вправі зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката і з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев`ятою статті 139 КАС України, з урахуванням конкретних обставин справи та з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідач у відзиві на позов заперечив щодо стягнення витрат на правничу допомогу у зв`язку з їх неспівмірністю із категорією справи і предметом позову.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу цієї справи, суд зазначає, що предметом позову є рішення про коригування митної вартості. Спірні правовідносини регулюються нормами МК України та великої кількості підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають застосуванню, не передбачають; справа належить до категорії справ незначної складності. Тому суд погоджується з відповідачем, що вартість цієї послуги є вочевидь завищеною.

При цьому, суд зазначає, що надання правничої інформації, консультацій, роз`яснень з питань правомірності винесення оскаржуваного рішення, включається до витрат пов`язаних зі складанням адміністративного позову, охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду, а тому дані витрати повинен понести позивач.

Виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, враховуючи заперечення відповідача, справедливим буде відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 4000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони. Решту витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ГАЗМЕТЕР до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000191/3 від 10.07.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/000897 від 12.04.2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ГАЗМЕТЕР за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати в сумі 11015,95 грн (одинадцять тисяч п`ятнадцять гривень 95 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ГАЗМЕТЕР (43020, Волинська область, місто Луцьк, вул. Електроапаратна, будинок 3, код ЄДРПОУ 39377940).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385).

Суддя Т.М. Димарчук