Рішення

від 04.10.2024 по справі 420/23696/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/23696/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057; адреса: вул.Валентини Крицак, буд.6,м.Херсон, 73036), Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088; адреса: вул.Січових Стрільців, буд.15, м.Івано-Франківськ, 76018) про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення , зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2024 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (сформована в системі «Електронний суд» 28.07.2024) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, у якій представник позивача просить суд:

прийняти позов у скороченому провадженні та відкрити скорочене (спрощене) провадження;

витребувати у відповідача особову справу судді у відставці ОСОБА_1 ;

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо нездійснення судді у відставці ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2024 року згідно довідки про суддівську винагороду №12-23/110/2024, виданої Херсонським апеляційним судом 18.07.2024 року на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/613/24 від 11.03.2024 року згідно поданої нею заяви від 18.07.2024 року

визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області №965210108906 від 26.07.2024 року щодо відмови у здійсненні перерахунку судді у відставці ОСОБА_1 з 01.01.2024 року згідно довідки про суддівську винагороду №12-23/110/2024, виданої Херсонським апеляційним судом 18.07.2024 року на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/613/24 від 11.03.2024 року згідно поданої нею заяви від 18.07.2024 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01.01.2024 року згідно довідки про суддівську винагороду № 12-23/110/2024, виданої Херсонським апеляційним судом 18.07.2024 року на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/613/24 від 11.03.2024 року у розмірі 60% від суддівської винагороди, яка складає 266464 грн.;

стягнути на користь судді у відставці ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору-1937,92грн. з ГУПФ України в Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань;

винести окрему ухвалу в порядку вимог ч.9 ст.249 КАСУ за порушення відповідачами (службовими особами) вимог ч.5 ст.13 та абз.2 ч.7 ст.13 ЗУ №1402VІІІ, ч.1 ст.98 ЗУ «Про КСУ», ч.2 ст.19, ст.22,24, 126 Конституції України та направити зазначену ухвалу до ПФУ з метою в подальшому припинення порушення вимог закону щодо конституційних гарантій прав суддів у відставці на своєчасне та у повній мірі виплати щомісячного довічного грошового утримання;

винести окрему ухвалу в порядку вимог ч.9 ст.249 КАСУ щодо заступника начальнику відділу перерахунку пенсій №2 Наталії Стефанюк ГУ ПФУ в Івано-Франківський області за ч.3 та 4 ст.382 КК України, ч.7 ст.13 13 ЗУ №1402VІІІ, ч.1 ст.98 ЗУ «Про КСУ», ч.2 ст.19 Конституції України, ст.366 КК України та направити прокурору Івано-Франківський області для реагування, щодо навмисного невизнання службової особи рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі 420/613/24 від 11.03.2024 року та правових висновків ВС щодо базового розміру визначеного посадового окладу на 01 січня (ч.5 - 7 ст.13 ЗУ №1402VІІІ, ст.126,130 Конституції України), правових висновків КСУ у справах № 3-р(ІІ)/2024 від 26.03.2024 та від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020, від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), справі ЄС «Кечко проти України».

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою суду від 05.08.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін згідно ст. 262 КАС України; витребувано у ГУПФ України в Херсонській області належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача, що стосуються підстав та предмету позову.

В обґрунтування позовних вимог, зокрема, зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку з 14.12.2016 року в ГУПФ в Херсонській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 19.02.2020 року в розмірі 60% грошового утримання працюючого судді. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 року у справі №420/613/24 зобов`язано Херсонський апеляційний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із зазначенням розміру суддівської винагороди судді, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01 січня 2024 року в розмірі 2684 грн. та регіонального коефіцієнту - 1.1, надбавка за вислугу років 60%. 18.07.2024 року Херсонський апеляційний суд видав позивачу довідку про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за №12-23/110/2024 року від 18.07.2024 року, де суддівська винагорода складає 266464 грн., утому числі посадовий оклад -166540 грн.; доплата за вислугу років -99924 грн., та в даній довідці зазначено що вона видана на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі 420/613/24 від 11.03.2024 року. Позивач звернулася до ГУ ПФУ в Херсонській області з заявою про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2024 року як у паперовій так і в електронній формі. Додатково 18.07.2024 року позивачем з застосуванням ЕЦП зазначена заява та додатки згідно опису направлені через ВЕБ портал ПФУ так і на офіційно зареєстровану електронну адресу відповідача. 26.07.2024 року на електронний кабінет позивача надійшло рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області №965210108906 від 26.07.2024 року щодо відмови у здійснені перерахунку судді у відставці ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 з 01.01.2024 року згідно довідки про суддівську винагороду № 12-23/110/2024, виданої Херсонським апеляційним судом 18.07.2024 року. Підставою відмови зазначено, що службові особи ГУ ПФУ в Івано-Франківській області не визнають рішення суду та зазначають що базовий розмір посадового окладу має враховуватися з суми 2102 грн, а не 3028 грн. Крім того зазначені посадові особи вважають що базовий розмір позивача складає 30 розмірів а не 50. Рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області №965210108906 від 26.07.2024 року є незаконним, а дії службових осіб є протиправними та мають ознаки порушення вимог розділу IV Порядку ПФУ №3-1 від 25.01.2008 року, ч.1 ст.98 ЗУ «Про Конституційний суд України», ч.5-7 ст.13, ч.1 ст.135 №1402-VIII, ч.2 ст.19, ст.22.24.126.130 Конституції України, що у відповідності до вимог ч.1,3 та 4 ст.382 КК України, ст.366 КК України є злочином та згідно вимог ч.9 ст.249 КАСУ, є окремою підставою для ухвалення судом окремої ухвали та направлення прокурору до реагування.

Враховуючи, що відповідачем не здійснено жодних дій щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суді у відставці ОСОБА_1 з 01.01.2024 року згідно поданої нею заяви та оригіналу довідки про суддівську винагороду за №12-23/110/2024 року від 18.07.2024 року виданої на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/613/24 від 11.03.2024 року то ця бездіяльність є протиправною та підлягає захисту у судовому порядку. Є протиправною відмова при прийнятті рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області №965210108906 від 26.07.2024 року щодо відмови у здійснені перерахунку судді у відставці ОСОБА_1 , з 01.01.2024 року; дана бездіяльність ГУ ПФУ в Херсонській області є протиправною та протиправним є рішення №965210108906 від 26.07.2024 року ГУ ПФУ в Івано-Франківській

області оскільки дана заява від 18.07.2024 року та оригінал довідки № 12- 23/110/2024, виданої Херсонським апеляційним судом 18.07.2024 року на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/613/24 від 11.03.2024 року згідно поданої нею заяви від 18.07.2024 року подано у відповідності до розділу IV Порядку Подання документів затвердженого ПФУ №3-1 від 25.01.2008 року, який передбачає проведення перерахунку щомісячного довічного утримання. Датою звернення із заявою є 18.07.2024 року, враховуючи, що ГУПФ України в Херсонській області протягом 10 днів не прийняло жодного рішення та фактично не здійснило перерахунок в його діях є протиправна бездіяльність та одночасно неповага до рішення суду яке набуло чинності що є додатково елементом перешкоджання щодо його виконання, оскільки судом встановлено та поновлене порушене право що позивач має право на перерахунок з 01.01.2024 року у новому розмірі, який зазначений у довідці, а тому не здійснення такого перерахунку є протиправним.

19.08.2024 року ГУПФ України в Херсонській області подало суду відзив на позовну заяву, у якому просило відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначило, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 15.12.2016. 18 липня 2024 року через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України Позивач надала заяву про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та надала довідку Херсонського апеляційного суду від 18.07.2024 № 12-23/110/2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024. З 01.04.2021 органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунки пенсій. Екстериторіальність передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунки пенсій бек-офісами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер. Застосування екстериторіального призначення та перерахунку пенсій передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України. Враховуючи вимоги Порядку № 22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача від 18.07.2024 про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці було визначено ГУПФ України в Івано-Франківській області. За результатами розгляду заяви позивача від 18.07.2024 ГУПФ України в Івано-Франківській області 26.07.2024 прийнято рішення № 965210108906 про відмову у перерахунку. Головне управління звертає увагу суду, що ним жодних рішень відносно заяви

позивача про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці не приймалося, оскільки, на виконання вимог принципу екстериторіальності, таке рішення приймалося ГУПФ України в Івано-Франківській області. Оскільки після 18.02.2020 не змінювалися розміри суддівської винагороди, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який

застосовується для визнання базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2024 року не

змінився по відношенню до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовувався для визнання базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2021 року, підстави для здійснення нового перерахунку щомісячного грошового утримання, згідно наданої позивачем довідки від 18.07.2024 № 12- 23/110/2024, відсутні. У адміністративній справі № 420/613/24 Головне управління та ГУПФ України в Івано-Франківській області не були сторонами, жодних зобов`язань на них не покладено, тому для винесення окремих ухвал суду відносно них немає підстав. Враховуючи те, що рішення про відмову в перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці прийняте ГУПФ України в Івано-Франківській області як органом, до виключних повноважень якого належить прийняття рішення, то відсутні підстави для покладення зобов`язань щодо вчинення певних дій на відповідача.

В додатки до відзиву надано копії матеріалів пенсійної справи позивача.

19.08.2024 представник позивача подав відповідь на відзив, посилається на правові висновки, викладені Верховним судом у постанові від 29.02.2024 року справі №990/175/23, від 13.09.2023 року у справі №240/44080/21, від 13.09.2023 року у справі №640/6204/21 та просить суд постановити законне та обґрунтоване рішення суду, яке буде відповідати вимогам ст.242 КАСУ, ст.8, 22, 24, 129, 129-1,130 Конституції України, Протоколу 12 та Першому Протоколу Європейської Конвенції, правовим висновкам КСУ від 13 вересня 2023 року.

03.09.2024 року до суду засобами поштового зв`язку надійшов відзив на позов ГУПФ України в Івано-Франківській області, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на обліку в ГУПФ України в Херсонській області, 18.07.2024 року звернулася через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді, відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Дана заява розглянута за принципом екстериторіальності єдиної черги завдань та розглянута спеціалістами Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано- Франківській області від 26.07.2024 відмовлено в даному перерахунку пенсії у зв`язку з відсутністю правових підстав, а саме, у зв`язку з тим, що не відбулось зміни складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, що є умовою для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до 4 та 5 статті 142 Закону №1402. Правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів - 2102 гривні. Тобто Законом України «Про Державний бюджет України» законодавцем поділено розрахунок виплат від прожиткового мінімуму для працездатних осіб окремо для осіб, які отримують грошове забезпечення за спеціальними законами (судді, держслужбовці, працівники митних та податкових органів та інші) та інших категорій осіб. Позивачу платиться щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, згідно довідки Херсонського апеляційного суду від 24.02.2020 № 95/20, виходячи з розміру щомісячного довічного грошового утримання 184976,00 грн, зокрема; посадового окладу 115610,00 грн. та доплати за вислугу років 695,366,00 грн. Для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці було надано довідку про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за №2-23/110/2024 року від 18.07.2024 року видану. Херсонським апеляційним судом на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/613/24 від 11,03.2024. Однак дане рішення суду не містить зобов`язальних вимог по відношенню до ГУПФ України в Івано-Франківській області, в зв`язку з цим, відсутні підстави щодо винесення окремої ухвали в порядку вимог пункту 9 ст. 249 КАС України.

Інших процесуальних заяв по суті спору, які визначені статтею 159 КАС України від сторін до суду не надходило.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для вирішення спору, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є суддею у відставці та 19.02.2020 року отримує довічне грошове утримання судді у відставці, перебуває на обліку в ГУПФ України в Херсонській області з 2016 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 року у справі №420/ 420/613/24 (залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2024 року):

визнано протиправними дії Херсонського апеляційного суду щодо видачі ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2024 року, відповідно до положень ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у розмірі 2102 грн. та без застосування регіонального коефіцієнту 1,1, надбавка за вислугу років 60%;

зобов`язано Херсонський апеляційний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із зазначенням розміру суддівської винагороди судді, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01 січня 2024 року в розмірі 2684 грн. та регіонального коефіцієнту - 1.1, надбавка за вислугу років 60%.

18.07.2024 року Херсонський апеляційний суд на підставі вищезазначеного рішення видав ОСОБА_1 довідку №12-23/110/2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024 року, відповідно до якої розмір її суддівської винагороди, яка враховується при призначенні /перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 266464грн. (а.с.60).

18.07.2024 року позивач засобами електронного зв`язку звернулась до ГУПФ України в Херсонській області із заявою, в якій просила:

- здійснити перерахунок її щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2024 року на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №12-23/110/2024, виданої Херсонським апеляційним судом від 18.07.2024 року на підстави рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 року у справі №420/613/24 та сплачувати оновлений розмір з липня 2024 року у розмірі 60% від розміру суддівської винагороди згідно зазначеної довідки 266464грн.

- суму заборгованості за минулий період з 01.01.2024 року по час фактичного перерахунку нарахувати та сплатити на її рахунок у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується щомісячне довічне грошове утримання, у грошовій формі, в установленому законодавством порядку, як передбачене абз. другим п.1 розділу V. Порядку ПФУ №3-1 від 25.01.2008 року.

В додатки до заяви були надані: електрона копія рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 року у справі №420/613/24; оригінал довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №12-23/110/2024, виданої Херсонським апеляційним судом 18.07.2024 року; копія паспорту та коду РНОКПП, копія пенсійного посвідчення (а.с.61-63).

Заява ОСОБА_1 була розглянута ГУПФ України в Івано-Франківській області за принципом екстериторіальності, підстави для чого обґрунтовані ГУПФ України в Херсонській області у відзиві на позов.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 26.07.2024 року №965210108906 у проведенні перерахунку щомісячного грошового утримання судді відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ОСОБА_1 відмовлено (а.с.44-45).

У рішенні зазначено, що 18.07.2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНН НОМЕР_1 ), яка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області звернулася через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Відповідно до ч.4 ст.142 Закону України від 02.06.2016 №1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі Закон) перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання здійснюється у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок (п.4 Розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1). Згідно п.3 п.І Розділу ІХ Закону базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року, також до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовують регіональний коефіцієнт 1,1- якщо суддя здійснює правосуддя у суду, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб відповідно до п.4 п. П.1. Статтею 7 Закону України від 09.11.2023 №3460-ІХ «Про державний бюджет України на 2024 рік» передбачено, що у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу суддів, становить 2102 грн., тобто на рівні 2020 року. Отже зміни розміру складових суддівської винагороди суддів, який працює на відповідній посаді з 01.01.2024 не відбулося. Для перерахунку пенсії заявниця надала довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №12-23/110/2024 від 18.07.2024 року. З врахуванням зазначеного, підстави для перерахунку відсутні.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням та бездіяльністю відповідачів, позивач звернулася до суду із даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.126 Конституції України, незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

У силу статті 130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Право позивача на відставку та отримання довічного грошового утримання судді у відставці не заперечується відповідачами, спірним є виключно питання наявності підстав для перерахунку грошового утримання ОСОБА_1 з 01.01.2024 року на підставі довідки №12-23/110/2024 від 18.07.2024 року, виданої Херсонским апеляційним судом.

Досліджуючи поняття «щомісячне довічне грошове утримання судді», Конституційний суд України у мотивувальній частині рішення від 14.12.2011 року №18-рп/2011 вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов`язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці виплату одержують з Пенсійного фонду України за рахунок Державного бюджету, діючі судді - виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний суд України також вказав про неможливість звуження змісту та об`єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.

У Рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 року №3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.

Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуття права на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 року №10-рп/2013).

Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України від 02 червня 2016 року «Про судоустрій і статус суддів» (надалі Закон №1402-VIII).

Відповідно до ч.1 ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Згідно з ч.ч.2-5 ст.142 Закону України Про судоустрій і статус суддів суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ч.1 ст.135 Закону № 1402-VІІІ суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч.ч.2, 3 ст.135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Базовий розмір посадового окладу судді становить, зокрема, судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб. У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду. Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

Суддям виплачується щомісячна доплата за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) або доктора наук із відповідної спеціальності в розмірі відповідно 15 і 20 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.

Конституцією України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплюються правові положення щодо способу визначення розміру суддівської винагороди, а саме встановлення розміру винагороди законом про судоустрій.

Розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року №966-XIV

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості .Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

Згідно ст. 4 Закону №966-XIV прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Суд зазначає, що приписами ЗУ «Про прожитковий мінімум» не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді. При цьому, судді Законом №966-XIV не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» разом із встановленням на 01 січня 2024 року прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн., був введений новий вид прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, розмір якого становить 2102,00 грн.

Зміни до Закону №1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірному періоді, а також в Закон №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму, не вносилися.

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України «Про судоустрій і статус суддів»; зміна Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» складової для визначення базового розміру посадового окладу судді, є порушенням гарантії незалежності суддів, а тому, для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди відсутні законні підстави.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1 затверджено Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України (далі - Порядок № 3-1).

Відповідно до п.1 розділу II Порядку заява про призначення (перерахунок) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 1) (далі - щомісячне довічне утримання) подається до управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаних управлінь (далі - органи, що призначають щомісячне довічне утримання) через уповноважену особу суду за останнім місцем роботи (далі - уповноважена особа).

Пунктом 1 розділу II Порядку № 3-1 визначено, що заява про перерахунок щомісячного довічного утримання та довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 2) (далі - довідка про суддівську винагороду) або довідка про винагороду судді Конституційного Суду України для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді Конституційного Суду України у відставці (додаток 3) (далі - довідка про винагороду судді КСУ) подається до органів, що призначають щомісячне довічне утримання.

Відповідно до п. 3, 4 розділу II Порядку № 3-1 звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді (в разі збільшення розміру винагороди судді Конституційного Суду України), який працює на відповідній посаді. Перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок.

Пунктом 2 розділу III Порядку № 3-1 визначено, що до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду (довідка про винагороду судді КСУ) працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.

Згідно з пунктом 2 розділу IV Порядку № 3-1 для призначення (перерахунку) щомісячного довічного утримання подаються оригінали документів.

Відповідно до п. 3 розділу IV Порядку № 3-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення щомісячного довічного утримання документами або надання додаткових документів орган, що призначає щомісячне довічне утримання, розглядає подані документи та приймає рішення про призначення щомісячного довічного утримання або відмову в його призначенні відповідно до пункту 5 розділу І цього Порядку.

Суд зазначає, що правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є обставини зміни складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Під час розгляду справи встановлено, що згідно довідки від 18.07.2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку суддівської винагороди станом на 01.01.2024 суддівська винагорода позивача, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 266464 грн., у тому числі: посадовий оклад - 166540грн.; доплата за вислугу років 99924грн., при цьому на виконання рішення у справі №420/613/24 посадовий оклад був розрахований наступним чином: 3028*50*1,1=166540грн., а доплата за вислугу років з розрахунку 60% від посадового окладу.

Суд відхиляє покликання відповідачів на правомірність оскаржуваного рішення з огляду відсутності обставини зміни складових суддівської винагороди у 2024 році, оскільки такі доводи не відповідають вимогам ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», який є спеціальним законом, норми якого не можуть змінюватися іншими законами.

Суд вважає, що видана Херсонським апеляційним судом ОСОБА_1 довідка від 18.07.2024 року є доказом зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, отже згідно Порядку №3-1 є підставою для перерахунку щомісячного довічного утримання позивача, що було їй раніше призначено з розрахунку 60% від суми 266464грн.

Суд одночасно констатує, що в мотивах оскаржуваного рішення безпідставно згадується базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду, адже довідка від 18.07.2024 року видана Херсонським апеляційним судом з відповідним розміром посадового окладу судді апеляційного суду (50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб).

Беручи до уваги, що позивач має право на перерахунок довічного утримання судді у відставці з 01.01.2024 року, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області після одержання довідки про суддівську винагороду № 12-23/110/2024, виданої Херсонським апеляційним судом 18.07.2024 року, зобов`язане перерахувати довічне грошове утримання позивачу з 01.01.2024 року, отже рішення цього відповідача №965210108906 від 26.07.2024 року про відмову у здійсненні перерахунку судді у відставці ОСОБА_1 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Враховуючи скасування судом вищезазначеного рішення, суд вважає за необхідне зобов`язати ГУПФ України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01.01.2024 року згідно довідки про суддівську винагороду № 12-23/110/2024 виданої Херсонським апеляційним судом 18.07.2024 року, оскільки позивач перебуває на обліку саме у цього відповідача.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

ГУПФ України в Івано-франківській області законність оскаржуваного рішення не доведена, а доводи відповідачів суд відхиляє з вищенаведених мотивів.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню частково, із відмовою у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ГУПФ України в Херсонській області щодо нездійснення судді у відставці ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2024 року, оскільки це питання розглядалось ГУПФ України в Івано-Франківській області за принципом екстериторіальності, та саме сей пенсійний орган прийняв оскаржене рішення, протиправність якого встановлена судом.

ГУПФ України в Херсонській області не допустило протиправну бездіяльність при розгляді її заяви від 18.07.2024 року, протилежне позивачем не обґрунтовано. Покликання позивача на те, що заява від 18.07.2024 року не була розглянута саме цим відповідачем у десятиденний строк суд до уваги не приймає, оскільки після направлення документів за принципом екстериторіальності до ГУПФ України в Івано-Франківській області цей відповідач розглянув заяву з доданими документами з дотриманням десятиденного строку.

У позовній заяві ОСОБА_1 просить суд винести окрему ухвалу в порядку вимог ч.9 ст.249 КАСУ за порушення відповідачами (службовими особами) вимог ч.5 ст.13 та абз.2 ч.7 ст.13 ЗУ №1402VІІІ, ч.1 ст.98 ЗУ «Про КСУ», ч.2 ст.19, ст.22,24, 126 Конституції України та направити зазначену ухвалу до ПФУ з метою в подальшому припинення порушення вимог закону щодо конституційних гарантій прав суддів у відставці на своєчасне та у повній мірі виплати щомісячного довічного грошового утримання; винести окрему ухвалу в порядку вимог ч.9 ст.249 КАСУ щодо заступника начальнику відділу перерахунку пенсій №2 Наталії Стефанюк ГУ ПФУ в Івано-Франківський області за ч.3 та 4 ст.382 КК України, ч.7 ст.13 13 ЗУ №1402VІІІ, ч.1 ст.98 ЗУ «Про КСУ», ч.2 ст.19 Конституції України, ст.366 КК України та направити прокурору Івано-Франківський області для реагування, щодо навмисного невизнання службової особи рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі 420/613/24 від 11.03.2024 року та правових висновків ВС щодо базового розміру визначеного посадового окладу на 01 січня (ч.5 - 7 ст.13 ЗУ №1402VІІІ, ст.126,130 Конституції України), правових висновків КСУ у справах № 3-р(ІІ)/2024 від 26.03.2024 та від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020, від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), справі ЄС «Кечко проти України». З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення (ч.4 ст.249 КАС України).

Згідно ч.9 ст.249 КАС України окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.

Окрема ухвала - це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників.

Необхідність її винесення зумовлена завданнями адміністративного судочинства - захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових, службових осіб у процесі здійснення ними управлінських функцій.

З викладеного вбачається, що постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду та здійснюється, якщо судом виявлено порушення закону та такі порушення є очевидно протиправними, а повідомлення прокурора - якщо у діях посадових осіб у зв`язку з цим вбачаються ознаки кримінального правопорушення.

Проаналізувавши відповідні доводи позивача, суд вважає, що наразі відсутні достатні підстави для постановлення окремої ухвали в порядку ч.ч.1,2 ст.249 КАС України та відповідно її надсилання її прокурору згідно ч.9 ст.249 КАС України для вжиття заходів реагування.

Відповідно до ст.50 КАС України якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони, така сторона зобов`язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява. У разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред`явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред`явленого цією третьою особою до такої сторони.

Суд бере до уваги, що відповідачі у даній справі участі у справі №420/613/24 в якості третіх осіб не приймали, будь-яких висновків щодо їх обов`язку стосовно позивача це судове рішення не містить.

Розглядуваний спір виник у зв`язку із невірним тлумаченням відповідачами положень чинного законодавства у сфері визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 1937,92грн., суд на підставі ч.1 ст.139 КАС України покладає ці витрати на ГУПФ України в Івано-Франківський області, оскільки саме цим пенсійним органом прийняте протиправне рішення про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057; адреса: вул.Валентини Крицак, буд.6,м.Херсон, 73036), Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088; адреса: вул.Січових Стрільців, буд.15, м.Івано-Франківськ, 76018) про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №965210108906 від 26.07.2024 року про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01.01.2024 року згідно довідки про суддівську винагороду №12-23/110/2024, виданої Херсонським апеляційним судом 18.07.2024 року на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/613/24 від 11.03.2024 року, згідно поданої нею заяви від 18.07.2024 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057) здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.01.2024 року згідно довідки про суддівську винагороду № 12-23/110/2024 виданої Херсонським апеляційним судом 18.07.2024 року, на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/613/24 від 11.03.2024 року, у розмірі 60% від суддівської винагороди, яка складає 266464 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088; адреса: вул.Січових Стрільців, буд.15, м.Івано-Франківськ, 76018) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1937(одна тисяча дев`ятсот тридцять сім)грн. 92коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 293,295 КАС України, до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя М.М. Аракелян