з
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 вересня 2024 року м.Київ №320/43392/23
Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Лисенко В.І., суддів Терлецької О.О., Леонтовича А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Раті Тчелідзе до Національного банку України про визнання протиправним та скасування рішення,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся Раті Тчелідзе з позовом до Національного банку України, у якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Національного банку України від 18 вересня 2023 року № 21/1791-рк «Про визнання ділової репутації власника істотної участі в Акціонерному товаристві «Страхова компанія «Опіка» Раті Тчелідзе небездоганною».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач станом на 01 січня 2023 року опосередковано через компанію СС КОНТІНЕНТАЛЬ СІТІ КЕПІТАЛ ЛТД володів істотною участю 78 % статутного капіталу ТОВ "МІСТЕР КЕШ" та володів істотною участю у розмірі 100% статутного капіталу ТОВ "СС ЛОУН". У зв`язку з тим, що 24.02.2023 відповідач прийняв рішення №21/332-рк "Про застосування до ТОВ "СС ЛОУН" заходу впливу у вигляді відкликання (анулювання) ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг" та рішення №21/333-рк "Про застосування до ТОВ "МІСТЕР КЕШ" заходу впливу у вигляді відкликання (анулювання) ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг", у яких позивач володів істотною участю станом на будь-яку дату протягом року, що передує даті рішення органу ліцензування та нагляду про відкликання/анулювання всіх ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг, 18.09.2023 відносно Раті Тчелідзе прийнято спірне рішення, яким застосовано ознаку небездоганної ділової репутації, визначену підпунктом 1 пункту 226 глави 25 розділу IV Положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг, затверджене Постановою Правління Національного банку України 24 грудня 2021 року № 153. Позивач вважає дане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки ним подавалось клопотання про незастосування до нього ознаки небездоганної репутації, якому відповідачем під прийняття рішення не надано належної оцінки. Крім того, зазначає, що всі порушення, які стали підставою для прийняття спірного рішення, стосуються виключно поточної діяльності компаній ТОВ "МІСТЕР КЕШ" та ТОВ "СС ЛОУН", яка здійснюється під керівництвом діючих директорів товариств та їх виконавчими органами. Позивач стверджує, що відповідач не врахував великий вклад позивача у підтримку Збройних Сил України та відсутність у його діях жодних корисних мотивів. Також, позивач наголосив на тому, що відповідач несвоєчасно повідомив його про участь у засіданні Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного банку України, чим позбавив можливості аргументувати свою позицію та надати відповідні докази.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому він зазначив про те, що оскільки Раті Тчелідзе володів істотною участю у ТОВ «МІСТЕР КЕШ» та ТОВ "СС ЛОУН" станом на будь-яку дату протягом року, що передує даті рішень Комітету, до нього застосовується ознака небездоганної ділової репутації, визначена в п.п. 1 п. 226 глави 25 розділу Положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови ними діяльності з надання фінансових послуг, затверджене постановою Правління Національного банку України від 24.12.2021 №153 (в редакції, що діяла до внесення до нього змін постановою Правління Національного банку від 17.11.2023 № 147 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України»). Відповідно до п.п. 1 п. 226 глави 25 розділу IV Положення про ліцензування, ознаками небездоганної ділової репутації фізичної особи, пов`язаними з обійманням посад або з істотною участю у фінансових установах, є володіння істотною участю у фінансовій установі, іноземній фінансовій установі станом на будь-яку дату протягом року, що передує даті рішення органу ліцензування та нагляду, зокрема, про відкликання/анулювання всіх ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових ініціативою органу ліцензування та нагляду. Національний банк наголошує, що факт анулювання ліцензій у фінансової компанії на провадження діяльності в силу приписів закону є самостійною та достатньою підставою для застосування ознаки небездоганної ділової репутації фізичної особи, яка володіє участю у фінансовій установі. Відповідач наголошує, що виявленні порушення ТОВ "СС ЛОУН" свідчать про системність порушення законодавства, що враховуючи обсяги кредитування призводить до численних порушень прав значної кількості споживачів фінансових послуг, які є вразливою категорією клієнтів, а також до невідворотності наслідків таких порушень і неможливості їх усунення. Також, виявлені порушення ТОВ "МІСТЕР КЕШ" свідчать про те, що вибудована ним діяльність щодо укладення договорів та здійснення їх пролонгації не дозволяє споживачу зробити усвідомлений вибір такої пролонгації, що є наслідком зловживання ТОВ "МІСТЕР КЕШ" та створює істотний дисбаланс договірних прав і обов`язків, що вже призвело до невиправних негативних наслідків для споживачів на противагу незаконному отриманню ТОВ "МІСТЕР КЕШ" коштів в значних розмірах, оскільки сума переплат клієнтів по непідписаним кредитним договорам та додатковим угодам склала 7629,6 тис. грн. Національний банк наголошує, що при прийнятті рішень №21/332-рк та №21/333-рк враховано всі порушення, які були самостійно усунуті ТОВ «СС ЛОУН» та ТОВ "МІСТЕР КЕШ». Разом з тим, неусунуті порушення свідчили про системність порушень прав споживачів фінансових послуг та невідворотність наслідків таких порушень, що й стало підставою для прийняття відповідних Рішень. Ураховуючи наведене, Комітетом правомірно прийнято оскаржуване рішення у зв`язку із застосуванням до Раті Тчелідзе ознаки небездоганної ділової репутації, визначеної у п.п. 1 п. 226 гл. 25 розд. IV Положення про ліцензування, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Не погоджуючись з позицією відповідача, викладеною у відзиві на позовну заяву, позивач надіслав відповідь на відзив, у якій зазначив про те, що позивач не приймав жодних рішень, що стали підставами для анулювання ліцензій. Допущені з боку ТОВ «СС ЛОУН» та ТОВ «МІСТЕР КЕШ» порушення вимог чинного законодавства щодо підписання кредитних договорів КЕП була наслідком форс-мажорних обставин. Таким чином, позивачем не було вчинено жодного винного діяння, що стало підставою для анулювання ліцензій ТОВ «СС ЛОУН» та ТОВ «МІСТЕР КЕШ», та відповідно застосування до нього ознак небездоганної діловою репутації. Відповідачем не був врахований факт відсутності вини позивача, та він формально застосував до позивача ознаку наявності небездоганної ділової репутації.
Також, від відповідача надійшли письмові пояснення, у яких він зазначив про те, що положення Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та Положення про ліцензування не ставлять в залежність прийняття рішення, що призвело до виявлених порушень в діяльності фінансових компаній щодо яких прийнято рішення про відкликання анулювання всіх ліцензій на провадження діяльності для застосування ознаки небездоганної ділової репутації. Як зазначалося у відзиві на позовну заяву, підставою для прийняття рішення про визнання ділової репутації позивача небездоганною є відкликання ліцензій на здійснення діяльності ТОВ «СС ЛОУН» та ТОВ «МІСТЕР КЕШ», істотною участю у яких володів позивач та які здійснювали систематичні, грубі порушення прав споживачів кредитних послуг, які призвели до невідворотних наслідків та призвели до отримання товариствами неправомірної вигоди у значних розмірах.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі.
Ухвалою суду від 21.02.2024 закрито підготовче засідання у справі та призначено розгляд справи по суті.
Ухвалою суду від 21.02.2024 вирішено здійснювати розгляд справи у закритих судових засіданнях.
У закритому судовому засіданні від 17.04.2024 представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги, просили їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні.
Протокольною ухвалою суду від 17.04.2024 вирішено подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Позивач опосередковано через компанію СС КОНТІНЕНТАЛЬ СІТІ КЕПІТАЛ ЛТД (СС Continental City Capital LTD, реєстраційний номер НОМЕР_1 , Республіка Кіпр) таТОВ «СС ЛОУН», код ЄДРПОУ (код ЄДРПОУ 40071779) володіє істотною участю у розмірі 74,081632% статутного капіталу АТ "СК "ОПІКА"".
Станом на 01 січня 2023 року Раті Тчелідзе опосередковано через компанію СС КОНТІНЕНТАЛЬ СІТІ КЕПІТАЛ ЛТД володів істотною участю у розмірі 78 % статутного капіталу ТОВ «МІСТЕР КЕШ» (код ЄДРПОУ 42987483), та володів істотною участю у розмірі 100 % статутного капіталу ТОВ «СС ЛОУН».
Наказом Національного банку від 16.12.2022 № 1019-но (зі змінами, внесеними наказом Національного банку від 29.12.2022 №1078-но) було проведено позапланову інспекційну перевірку ТОВ СС ЛОУН станом на 21.12.2022 за період діяльності з 01.01.2022 до 20.12.2022 включно з питання встановлення (спростування) фактів порушення товариством вимог законодавства України про захист прав споживачів фінансових послуг, у тому числі актів Національного банку України.
За результатом інспекційної перевірки було встановлено наступні порушення: 1) вимог п. 11 ч. 1 ст. 6 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг, яким визначено, що договір, серед іншого, повинен містити підписи сторін; 2) вимог Закону України Про споживче кредитування: ч. 1 ст. 8 Закону України Про споживче кредитування в частині обчислення реальної річної процентної ставки не у відповідності до нормативно-правових актів Національного банку; ч. 2 п. 3 ст. 9 Закону України Про споживче кредитування в частині ненадання інформації кредитодавцем споживачу до укладення договору про споживчий кредит, зокрема, відомостей строк кредитування; п. 6 ч. 3 ст. 9 Закону України Про споживче кредитування в частині ненадання споживачу до укладення договору про споживчий кредит відомостей про орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача на дату надання інформації виходячи з обраних споживачем умов кредитування; п. 8 ч. 3 ст. 9 Закону України Про споживче кредитування в частині ненадання споживачу до укладення договору про споживчий кредит відомостей про порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів; ч. 5 ст. 9 Закону України Про споживче кредитування щодо нездійснення до укладення договору споживчий кредит повідомлення кредитодавцем споживача про окремі умови надання споживчого кредиту, які діятимуть протягом частини строку користування кредитом, строк їх порядок інформування про їх дії, порядок інформування про їх зміну; ч. 1 ст. 16 Закону України Про споживче кредитування, відповідно до якого споживач має право в будь-який час повністю або часткового повернути споживчий кредит, у тому числі шляхом збільшення сум періодичних платежів; п.п. 1 ч.1 ст. 12 Закону України Про споживче кредитування в частині не зазначення у договорі про споживчий кредит, серед іншого, найменування та місцезнаходження кредитного посередника (за наявності); ч. 5 ст. 12 Закону України Про споживче кредитування щодо зазначення в договорі про споживчий кредит умов, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими Про споживче кредитування, які є нікчемними; 3) п.75 глави 5 розд. II Положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 153 від 24.12.2021 (Положення № 153) в частині здійснення небанківською фінансовою установою (крім страховика) посередницької діяльності на ринках фінансових послуг, крім випадків, прямо визначених законодавством України; 4) вимог п. 9 розд. II, п. 17, розд. III Положення про додаткові вимоги до договорів банківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит), затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 03.11.2021 №113 (Положення № 113) в частині: п.п. 21 п. 9 розд. II Положення № 113, відповідно до якого договори про надання споживачем послуг про надання споживчого кредиту повинні містити спосіб перерахування споживачу - стороні договору коштів у рахунок кредиту: на банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача; видача готівкою; п.п. 2 п. 7 розд. III Положення № 113, яким передбачено, що кожний примірник договору, що укладається у вигляді електронного документа, повинен містити дату та час його укладення.
Також, наказом Національного банку від 16.12.2022 № 1020-но (зі змінами, внесеними наказом Національного банку від 29.12.2022 № 1077-но) було проведено позапланову інспекційну перевірку ТОВ МІСТЕР КЕШ станом на 20.12.2022 за період діяльності з 01.01.2022 до 19.12.2022 включно з питання встановлення (спростування) фактів порушення товариством законодавства України про захист прав споживачів фінансових послуг, у тому числі актів Національного банку України.
За результатом інспекційної перевірки було встановлено наступні порушення: 1) вимог п. 11 ч. 1 ст. 6 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг, яким визначено, що договір, серед іншого, повинен містити підписи сторін; 2) ч. 1 ст. 16 ЗУ Про споживче кредитування, відповідно до якого споживач має право в будь-який час повністю або часткового повернути споживчий кредит, у тому числі шляхом збільшення сум періодичних платежів; 3) п.75 глави 5 розд. II Положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 153 від 24.12.2021 Положення №153) в частині здійснення небанківською фінансовою установою (крім страховика) посередницької діяльності на ринках фінансових послуг, крім випадків, прямо означених законодавством України; 4) п.п. 21 п. 9 розд. II Положення № 113, відповідно до якого договори про надання споживачем послуг про надання споживчого кредиту повинні містити спосіб перерахування споживачу - стороні договору коштів у рахунок кредиту: на банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача; видача готівкою; 5) п.п. 18 п. 72 глави 5 розділу II Положення № 153, а саме неправомірне нарахування ТОВ МІСТЕР КЕШ процентів за користування частиною суми кредиту на придбання послуг страхування з дати підписання угоди/доручення та дати укладення страхового полісу. В результаті вибіркової перевірки виявлено у 100 % випадків нарахування процентів за користування ненаданої частини кредиту на послуги страхування по причині затримки урахування кредитних коштів на рахунок АТ СК ОПІКА.
24.02.2023, на підставі виявлених порушень, Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного банку України (далі - Комітет) прийняв рішення: №21/332-рк «Про застосування до ТОВ «СС ЛОУН» заходу впливу у вигляді відкликання (анулювання) ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг» (далі - Рішення № 21/332-рк) та №21/333-рк «Про застосування до ТОВ «МІСТЕР КЕШ» заходу впливу у вигляді відкликання (анулювання) ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг" (далі - Рішення №21/333-рк).
18.09.2023 Комітетом з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного банку України прийнято рішення №21/1791-рк "Про визнання ділової репутації власника істотної участі в Акціонерному товаристві "Страхова компанія "ОПІКА", ЄДРПОУ 32670627, Раті Тчелідзе, ідентифікаційний код: 01019003831, небездоганною" (надалі за текстом - Рішення), відповідно до якого визнано ділову репутацію Раті Тчелідзе небездоганною, з огляду на те, що Раті Тчелідзе володів істотною участю у ТОВ «МІСТЕР КЕШ» та ТОВ "СС ЛОУН" станом на будь-яку дату протягом року, що передує даті рішень Комітету, до нього застосовується ознака небездоганної ділової репутації, визначена в п.п. 1 п. 226 глави 25 розділу IV Положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг, затверджене постановою Правління Національного банку України від 24.12.2021 №153 (в редакції, що діяла до внесення до нього змін постановою Правління Національного банку від 17.11.2023 № 147 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України»).
Вважаючи вказане рішення протиправним та таким, що порушує права позивача, він звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Право на захист має особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закон України «Про банки та банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року № 2121-III (далі - Закон № 2121-ІІІ) визначено структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків, метою якого є правове забезпечення стабільного розвитку і діяльності банків в Україні і створення належного конкурентного середовища на фінансовому ринку, забезпечення захисту законних інтересів вкладників і клієнтів банків, створення сприятливих умов для розвитку економіки України та підтримки вітчизняного товаровиробника.
Форми регулювання банківської діяльності визначені у статті 66 Закону № 2121-ІІІ, за правилами якої державне регулювання діяльності банків здійснюється НБУ у формах: І. Адміністративне регулювання та ІІ. Індикативне регулювання.
До адміністративного регулювання банківської діяльності належать, зокрема: реєстрація банків і ліцензування їх діяльності; встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків; застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру; нагляд за діяльністю банків; надання рекомендацій щодо діяльності банків.
Мета, організація, підстави та обсяг нагляду НБУ визначені у статті 67 Закону № 2121-ХІІІ, частиною першою якої визначено, що метою банківського нагляду є стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках.
За статтею 67 Закону № 2121-ХІІІ при здійсненні банківського нагляду Національний банк України має право вимагати від банку, його керівників, власників істотної участі вжиття заходів, спрямованих на поліпшення фінансового стану банку, підтримання на достатньому рівні капіталу та ліквідності для покриття всіх суттєвих ризиків його діяльності, підвищення якості корпоративного управління, системи внутрішнього контролю, у тому числі системи управління ризиками.
При здійсненні банківського нагляду Національний банк України має право вимагати від банків та їх керівників, відповідальних осіб банківських груп, учасників банківських груп усунення порушень банківського законодавства, виконання нормативно-правових актів Національного банку України для уникнення або подолання небажаних наслідків, що можуть поставити під загрозу безпеку коштів, довірених таким банкам, або завдати шкоди належному веденню банківської діяльності.
Національний банк України здійснює банківський нагляд у формі інспекційних перевірок та безвиїзного нагляду.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про Національний банк України» від 20 травня 1999 року № 679-XIV (далі - Закон № 679-XIV) Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.
Положеннями статті 1 Закону № 679-XIV визначено, що банківське регулювання - одна із функцій Національного банку України, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків, визначають загальні принципи банківської діяльності, порядок здійснення банківського нагляду, відповідальність за порушення банківського законодавства.
Банківський нагляд - система контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких Національний банк України здійснює наглядову діяльність законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку.
Згідно з пунктом 8 і частини першої статті 7 Закону № 679-XIV однією з функцій Національного банку є здійснення державного регулювання та нагляду на індивідуальній та консолідованій основі на ринках небанківських фінансових послуг за діяльністю небанківських фінансових установ та інших осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги в межах, визначених Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та іншими законами України.
Відповідно до пункту 9 і частини першої статті 7 Закону № 679-XIV, Національний банк веде Державний реєстр фінансових установ, реєстр колекторських компаній, а у визначених Національним банком випадках - інші реєстри осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк.
Згідно ст. 55-1 Закону № 679-XIV головна мета державного регулювання ринків небанківських фінансових послуг, здійснюваного Національним банком, - безпека та фінансова стабільність фінансової системи, захист інтересів вкладників і кредиторів та інших споживачів небанківських фінансових послуг та запобігання кризовим явищам.
Національний банк здійснює функції державного регулювання та нагляду за діяльністю на ринках небанківських фінансових послуг (крім діяльності на ринках цінних паперів та похідних (деривативів), професійної діяльності на фондовому ринку та діяльності у системі накопичувального пенсійного забезпечення) на індивідуальній та консолідованій основі у межах та порядку, встановлених цим Законом, Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та іншими законами з питань регулювання ринків фінансових послуг.
Державне регулювання ринків небанківських фінансових послуг здійснюється Національним банком України виходячи з принципу відокремлення нормативно-правового регулювання діяльності учасників цих ринків від нагляду за їх діяльністю.
Відповідно, НБУ здійснює пруденційний нагляд (пруденційне регулювання) спрямований на забезпечення банку від банкрутства і охоплює як безвиїзний, так і виїзний види нагляду та до пруденційного регулювання банків в Україні зараховуються вимоги до регулятивного капіталу, його достатнього розміру для забезпечення фінансової стабільності установи, нормативи ліквідності, кредитного, інвестиційного та валютного ризиків; обмеження та вимоги щодо проведення високоризикових операцій та операцій з пов`язаними особами; вимоги до оцінки активних операцій та формування резервів (капіталізації) під очікувані ризики із цих операцій та інші вимоги, які покликані мінімізувати ризик банкрутства банку та не допущення порушень інтересів інших осіб (вкладників, кредиторів).
Згідно пункту 1 частини першої статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 року № 2664-III (далі - Закон № 2664-III) під фінансовою установою розуміють юридичну особу, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 24.12.2021 № 153 «Про затвердження Положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг» (далі - Положення № 153), Положення №153 визначає порядок ліцензування та реєстрації осіб, які мають намір провадити/право провадити діяльність з надання фінансових послуг, та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг (ліцензійні умови) (тут і далі - у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).
За п. 5 Розділу І Положення №153 Національний банк: 1) під час вчинення дій, передбачених цим Положенням, керується принципами, визначеними в пунктах 1-5 частини першої статті 29 та статті 34 Закону про фінансові послуги; 2) здійснює контроль за дотриманням вимог цього Положення в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку з питань здійснення безвиїзного нагляду на ринках небанківських фінансових послуг.
Національний банк відповідно до цього Положення видає ліцензії на провадження діяльності з надання таких фінансових послуг: 1) залучення фінансових активів із зобов`язанням щодо наступного їх повернення; 2) фінансовий лізинг; 3) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; 4) факторинг; 5) надання гарантій; 6) послуги у сфері страхування. (п. 65 Розділу ІІ Положення № 153).
Відповідно до вимог п. 220 Положення №153 оцінка ділової репутації здійснюється Національним банком у разі, зокрема, протягом усього строку дії ліцензії надавача фінансових послуг на провадження діяльності з надання фінансових послуг - щодо надавача фінансових послуг, власників істотної участі, керівників, головного бухгалтера, ключових осіб надавача фінансових послуг.
Ділова репутація юридичної або фізичної особи є бездоганною, якщо щодо такої особи немає ознак небездоганної ділової репутації, визначених у главах 25 та 26 розділу IV цього Положення, а також якщо Національний банк не визнав ділової репутації особи небездоганною з інших підстав відповідно до глави 27 розділу IV цього Положення.
Оцінка Національним банком ділової репутації особи та її визнання небездоганною у випадках, визначених Законом про фінансові послуги, Законом про платіжні послуги, іншими законами, цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами Національного банку, не є визначенням ділової репутації особи відповідно до цивільного законодавства України.
Згідно з нормами, викладеними в п.223 Положення №153 ознаками небездоганної ділової репутації фізичної особи, пов`язаними з дотриманням закону та публічного порядку, є: 1) наявність в особи судимості за тероризм, корисливі злочини і за злочини у сфері господарської діяльності, за злочини проти громадської безпеки, злочини проти власності, злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів), систем та комп`ютерних мереж і мереж електрозв`язку та злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг, не знятої або не погашеної в установленому законом порядку; 2) застосування Україною, іноземними державами (крім держав, які здійснюють збройну агресію проти України), міждержавними об`єднаннями та/або міжнародними організаціями санкцій до особи (застосовується протягом строку дії санкцій і протягом трьох років після їх скасування або закінчення строку, на який їх було введено); 3) включення особи до переліку осіб, пов`язаних із здійсненням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції (застосовується протягом строку перебування особи в переліку та протягом п`яти років після її виключення з нього); 4) позбавлення особи права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю згідно з вироком або іншим рішенням суду (застосовується впродовж строку дії такого покарання); 5) надання особою недостовірної інформації Національному банку, яка вплинула або могла вплинути на прийняття Національним банком рішення (застосовується протягом трьох років із дня встановлення факту недостовірності такої інформації); 6) невиконання особою протягом останніх трьох років взятих на себе особистих зобов`язань і/або гарантійних листів, наданих Національному банку; 7) наявність в особи громадянства та/або податкового резидентства та/або місця її постійного проживання в державі, що здійснює/здійснювала збройну агресію проти України в значенні, наведеному в статті 1 Закону України Про оборону України.
Відповідно до п.226 Положення №153 у свою чергу ознаками небездоганної ділової репутації фізичної особи, пов`язаними з обійманням посад або володінням істотною участю у фінансових установах, операторі поштового зв`язку, лізингодавці, надавачі обмежених платіжних послуг, є:
1) володіння істотною участю у фінансовій установі, іноземній фінансовій установі станом на будь-яку дату або
2) перебування сукупно протягом більше шести місяців у складі органу управління або контролю або на посаді керівника та/або головного бухгалтера фінансової установи, іноземної фінансової установи, або керівника підрозділу внутрішнього аудиту/контролю за фінансовою установою, іноземною фінансовою установою (або виконання обов`язків за посадою), або
3) можливість незалежно від обіймання посад і володіння участю в фінансовій установі, іноземній фінансовій установі надавати обов`язкові вказівки або іншим чином визначати чи істотно впливати на дії фінансової установи, іноземної фінансової установи станом на будь-яку дату - протягом року, що передує даті рішення органу ліцензування та нагляду, суду або іншого уповноваженого органу про: призначення тимчасової адміністрації та/або віднесення до категорії неплатоспроможних, або визнання банкрутом, та/або відкликання/анулювання банківської ліцензії/всіх ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг/ліцензії на торгівлю валютними цінностями/ліцензії на здійснення валютних операцій (генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій)/всіх ліцензій на окремі види професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках/припинення авторизації діяльності надавача фінансових платіжних послуг/надавача обмежених платіжних послуг за ініціативою органу ліцензування та нагляду (крім відкликання/анулювання ліцензії у зв`язку з ненаданням фінансовою установою жодної фінансової послуги протягом року з дня її отримання/нездійснення жодної валютної операції протягом 12 місяців із дня внесення облікового запису про видачу ліцензії/припинення здійснення небанківською установою валютних операцій більше ніж на 180 календарних днів та невідновлення такої діяльності протягом 90 календарних днів із дня отримання повідомлення про це від Національного банку/якщо професійний учасник ринків капіталу не розпочав провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках та/або не надав додаткових послуг, передбачених ліцензією на провадження певного виду професійної діяльності, протягом шести місяців поспіль, якщо інший строк не встановлено спеціальним законом, що регулює такий вид професійної діяльності/припинення авторизації діяльності надавача фінансових/обмежених платіжних послуг у зв`язку з тим, що надавач фінансових/обмежених платіжних послуг не розпочав провадження діяльності з надання фінансових/обмежених платіжних послуг або припинив надання таких послуг протягом строків, визначених нормативно-правовим актом Національного банку), та/або застосування заходу впливу у вигляді виключення з Реєстру та/або Реєстру платіжної інфраструктури (далі - РПІ), та/або реєстру фінансових установ іншого органу ліцензування та нагляду, уповноваженого органу іноземної країни, або
4) припинення повноважень (звільнення) особи чи її переведення на іншу посаду протягом останніх трьох років, якщо йому передувала вимога органу ліцензування та нагляду щодо заміни цієї особи на посаді у зв`язку з неналежним виконанням особою посадових обов`язків, яке призвело до порушення фінансовою установою вимог законодавства України.
Ознаки, зазначені в пункті 226 глави 25 розділу IV цього Положення, застосовуються щодо фізичних осіб, ділова репутація яких оцінюється у випадках, визначених у пункті 220 глави 24 розділу IV цього Положення, щодо надавачів фінансових послуг (крім страховиків та кредитних спілок), надавачів фінансових платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, заявників, які мають намір отримати статус надавача фінансових послуг (крім страховика та кредитної спілки), надавача фінансових платіжних послуг, надавача обмежених платіжних послуг, - протягом трьох років із дня прийняття відповідного рішення.
Ознаки, передбачені в пункті 226 глави 25 розділу IV цього Положення, застосовуються щодо фізичних осіб, ділова репутація яких оцінюється у випадках, визначених у пункті 220 глави 24 розділу IV цього Положення, щодо страховика та кредитної спілки, заявників, які мають намір отримати статус страховика, кредитної спілки, - протягом 10 років із дня прийняття відповідного рішення.
Згідно з п.234 Положення №153 відомостями, які свідчать про небездоганність ділової репутації особи, є інформація про: 1) істотні та/або суттєві, та/або систематичні порушення особою вимог банківського, фінансового, валютного, податкового законодавства, законодавства з питань фінансового моніторингу, законодавства у сфері реалізації спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), законодавства про цінні папери, акціонерні товариства та ринки капіталу, про захист прав споживачів, вимог законодавства про споживче кредитування (вимог до етичної поведінки); 2) невиконання особою інших фінансових зобов`язань (крім фінансових зобов`язань, визначених у главах 25 та 26 розділу IV цього Положення); 3) відкрите щодо особи судове провадження у справі про неплатоспроможність/банкрутство.
Пунктом 238 Положення №153 передбачено, що Національний банк у разі виявлення під час оцінки ділової репутації фізичної або юридичної особи ознаки небездоганної ділової репутації, визначеної в підпунктах 1-6 пункту 223 глави 25 або в підпунктах 1-4 пункту 228 глави 26 розділу IV цього Положення, визнає ділову репутацію такої особи небездоганною (рішення приймає Комітет з питань нагляду).
Судом встановлено, що висновки, які покладені в основу оскаржуваного рішення, відповідно до якого визнано ділову репутацію Раті Тчелідзе небездоганною, ґрунтуються на порушенні ТОВ "СС ЛОУН" та ТОВ "МІСТЕР КЕШ" вимог законодавства України про захист прав споживачів фінансових послуг, у тому числі актів Національного банку України, зокрема, Законів України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", "Про споживче кредитування", Положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №153 від 24.12.2021, Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позивачу (споживчий, фінансовий кредит), затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 03.11.2021 №113, у зв`язку з чим, до ТОВ «МІСТЕР КЕШ» та ТОВ «СС ЛОУН» застосовано заходи впливу у вигляді відкликання (анулювання) ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг.
У свою чергу, підставами для винесення рішень про анулювання ліцензій було порушення вказаними компаніями порядку підписання кредитних договорів та додаткових угод до них; допущення компаніями обмеження права споживача на часткове погашення кредиту через Особистий кабінет без здійснення пролонгації строку кредитного договору; наявність ознак здійснення компаніями посередницької діяльності в сфері Вирахування; видача кредитів шляхом перерахування суми кредиту в рахунок оплати позичальником товарів та послуг.
Однак, колегія суддів зазначає про те, що відповідно до п. 8.3.2. Статуту ТОВ «СС ЛОУН» та Статуту ТОВ «МІСТЕР КЕШ» (надалі - Статути), саме директор здійснює керівництво усією поточною діяльністю Товариств, а згідно п. 8.3.7. Статутів, до компетенції директора Товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю Товариства, крім питань, що належать з компетенції Загальних зборів учасників.
Так, відповідно до п. 8.2.4. Статутів, до компетенції Загальних зборів учасників належать: 1)визначення основних напрямів діяльності Товариства; 2)внесення змін до Статуту Товариства; 3)зміна розміру статутного капіталу Товариства; 4) затвердження грошової оцінки негрошового вкладу Учасника; 5)перерозподіл часток між Учасниками Товариства у випадках, передбачених чинним законодавством; 6) обрання та відкликання виконавчого органу Товариства; 7) створення інших органів Товариства, визначення порядку їх діяльності; 8)затвердження результатів діяльності за рік або інший період, 9)прийняття рішення про придбання Товариством частки (частини частки) Учасника Товариства; 10) виключення Учасника із Товариства; 11)прийняття рішення щодо вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів Товариства станом на кінець попереднього кварталу; 12)прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення Товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення Товариства, порядку розподілу між учасниками Товариства у разі його ліквідації шина, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу Товариства; 13)встановлення розміру і порядку внесення Учасниками додаткових вкладів; 14)створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень; 15)винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління Товариства; 16) визначення умов оплати праці посадових осіб органів управління Товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв; 17)визначення форм контролю та нагляду за діяльністю Товариства та виконавчого органу Товариств; 18) розподіл чистого прибутку Товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів.
Таким чином, можна зробити висновок, що всі порушення відносяться до поточної діяльності компаній ТОВ «МІСТЕР КЕШ» та ТОВ «СС ЛОУН», а отже всі рішення з цих питань приймалися виключно виконавчим органом цих компаній.
У свою чергу позивач не приймав жодного рішення, що призвело до вказаних порушень та діяльності зазначених Товариств.
При цьому, відповідачем не надано оцінки можливості особи вплинути на обставини, що призвели до прийняття рішення про відкликання ліцензії на здійснення діяльності, документального підтвердження невиконання особою своїх посадових обов`язків у цей період.
Суд звертає увагу, що позивач, перебуваючи за межами країни, та отримавши інформацію про виявлені порушення під перевірок ТОВ «МІСТЕР КЕШ» та ТОВ «СС ЛОУН», які стали підставою для анулювання ліцензій, та призвели до порушення прав споживачів, вжив всіх необхідних дій та заходів для усунення порушень, що не заперечувалося відповідачем.
Відповідно до статті 96 ЦК України засновник юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її засновника, крім випадків, встановлених статутом та законом.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що та обставина, що Раті Тчелідзе опосередковано через компанію СС КОНТІНЕНТАЛЬ КЕПІТАЛ ЛТД та ТОВ «СС ЛОУН» володіє істотною участю у розмірі 74,081632% статутного капіталу AT "СК "ОПІКА", не може слугувати самостійною підставою для визнання ділової репутації Раті Тчелідзе, небездоганною та не може мати відповідні ознаки.
Крім того, відповідно до вимог п.239 Положення №153 фізична або юридична особа, щодо якої є ознака небездоганної ділової репутації, визначена в пунктах 224-227 глави 25 або в пунктах 229-232 глави 26 розділу IV цього Положення, має право подати до Національного банку клопотання про незастосування до неї виявленої ознаки.
Клопотання має містити пояснення щодо причин виникнення відповідної ознаки та обґрунтування щодо її незастосування. До клопотання можуть додаватися копії документів, які підтверджують викладені особою аргументи.
Згідно з п.240 Положення №153 фізичні та/або юридичні особи мають право подавати запевнення щодо належної ділової репутації разом з клопотанням про незастосування до особи ознаки небездоганної ділової репутації, визначеної в пункті 226 глави 25 розділу IV цього Положення або в пункті 231 глави 26 розділу IV цього Положення.
Клопотання про незастосування до фізичної особи ознаки небездоганної ділової репутації, визначеної в пункті 226 глави 25 розділу IV цього Положення, додатково підписується: 1) головою виконавчого органу або директором, якщо оцінка ділової репутації особи здійснюється під час її погодження на посаду у випадках, передбачених цим Положенням; 2) власниками істотної участі, які самостійно або спільно володіють участю в надавачі фінансових послуг, розмір якої перевищує 50 відсотків (їх уповноваженими представниками), головою виконавчого органу або директором, якщо особа обирається до ради надавача фінансових послуг. (п.241 Положення №153).
Згідно з п.242 Положення №153 Національний банк під час розгляду клопотання особи про незастосування до неї виявленої ознаки небездоганної ділової репутації комплексно аналізує подані відповідно до цього Положення документи, інформацію, включаючи отриману в процесі здійснення регулювання та нагляду за ринками фінансових послуг, отриману від інших державних органів, а також із офіційних джерел.
При цьому, Національний банк під час оцінки ділової репутації фізичної особи, щодо якої виявлено ознаку небездоганної ділової репутації, визначену в пунктах 224-227 глави 25 розділу IV цього Положення, має право прийняти одне з таких рішень (рішення приймає Комітет з питань нагляду): 1) про визнання ділової репутації особи небездоганною (якщо особою не надано пояснення та/або документи, визначені в пунктах 239, 239-1 та/або 240 глави 29 розділу IV цього Положення, або якщо клопотання є необґрунтованим); 2) про незастосування до особи ознаки небездоганної ділової репутації (якщо надане особою клопотання є обґрунтованим).
Згідно з вимогами п.245 Положення №153 Національний банк приймає рішення про незастосування до особи ознаки небездоганної ділової репутації, визначеної в пункті 226 глави 25 розділу IV цього Положення (рішення приймає Комітет з питань нагляду), з урахуванням:
1) можливості особи вплинути на обставини, що призвели до віднесення фінансової установи/іноземної фінансової установи до категорії неплатоспроможних або про визнання її банкрутом або про відкликання ліцензії на здійснення діяльності, документального підтвердження невиконання особою своїх посадових обов`язків у період, що передував рішенню про неплатоспроможність/банкрутство/відкликання ліцензії (у зв`язку з усуненням від виконання обов`язків, відпусткою, хворобою), утримання особою від голосування на засіданнях колегіальних органів управління та/або від прийняття рішень із відповідних питань;
2) інформації Національного банку/Фонду гарантування вкладів фізичних осіб/уповноваженого органу країни реєстрації іноземної фінансової установи з виведення неплатоспроможних фінансових установ з ринку та/або іншого уповноваженого органу про те, є/немає в діях/бездіяльності особи порушень вимог законодавства України, що призвели до віднесення надавача фінансових послуг до категорії неплатоспроможних або відкликання ліцензії на здійснення діяльності з надання фінансових послуг;
3) інформації, що може свідчити про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між діями/бездіяльністю особи та неплатоспроможністю/ліквідацією надавача фінансових послуг/іноземного надавача фінансових послуг.
Таким чином, аналіз вищезазначених норм чинного законодавства свідчить про те, що Національний Банк України під час розгляду питання про визнання ділової репутації особи небездоганною, зобов`язаний врахувати пояснення, викладені в клопотанні особи, комплексно проаналізувати документи та інформацію, отриману з офіційних джерел, та прийняти одне з рішень, передбачених п. 243 Положення, а саме: про визнання ділової репутації особи небездоганною (якщо особою не надано пояснення та/або документи, визначені в пунктах 239, 239-1 та/або 240 глави 29 розділу IV цього Положення, або якщо клопотання є необґрунтованим); або про незастосування до особи ознаки небездоганної ділової репутації (якщо надане особою клопотання є обґрунтованим).
Як убачається з матеріалів справи, 15.09.2023 представник позивача Плескун А.А., який діяв в інтересах Раті Тчелідзе на підставі довіреності, звернувся до відповідача з клопотанням про незастосування до позивача ознак небездоганної ділової репутації, передбаченої відповідно до пп.1 п.226 глави 25 розділу ІУ Положення №153.
Вказане клопотання було обґрунтовано тим, що всі порушення відносяться до поточної діяльності компаній ТОВ "МІСТЕР КЕШ» та ТОВ «СС ЛОУН», а отже всі рішення з цих питань приймалися виконавчим органом цих компаній. Позивач не приймав жодного рішення, що призвело до вказаних порушень.
Крім того, у клопотанні зазначено про те, що порушення компаніями ТОВ «МІСТЕР КЕШ» та ТОВ «СС ЛОУН» порядку підписання додаткових угод до кредитних договорів (не підписання їх КЕП з боку Товариства), сталося виключно в наслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили виконання обов`язків (зобов`язань) для суб`єктів господарювання/фізичних осіб за законодавчими та іншими нормативними актами України, а саме, в результаті збройної агресії Росії проти України, переведенням робітників компанії на дистанційну форму роботи, технічним збоєм, що стався в роботі інформаційно-телекомунікаційних систем компаній та технічними збоями у порталах державних послуг ДПС, які тривали у перший місяць повномасштабної війни і проти України, що підтверджується виданими ТПП України Сертифікатом №3200-22-2050 про засвідчення Форс-Мажорних обставин (обставини непереборної сили) та Сертифікатом №3200-23-0352 про засвідчення Форс-Мажорних обставин (обставини непереборної сили), що діяли з 24.02.2023 до 25.02.2023.
Також, у клопотанні зазначено про те, що Товариством було вжито всіх необхідних дій для виправлення ситуації за непідписаними додатковими угодами ще до проведення позапланової перевірки НБУ, а саме: наказом Товариства про добровільного усунення виявленого порушення та його наслідків від 06.12.2022 було анульовано додаткові угоди про продовження строку дії договорів та у період до 13.12.2023 було приведено облікову та реєструючу системи Товариства у відповідність. Наказом від 23.12.2022 Товариством було виявлено кредитні договори без накладення КЕП та зупинено нарахування відсотків за такими Договорами в обліковій системі Товариства без можливості їх поновлення.
Також, у клопотанні зазначено про те, що збройна агресія Росії проти України значно ускладнила комунікації та можливість учасника (власника істотної участі) компаній ТОВ «СС ЛОУН» та ТОВ "МІСТЕР КЕШ» здійснювати контроль за їх діяльністю, а також оперативно реагувати на недоліки в роботі компаній.
Представник позивача у своєму клопотанні наголосив на тому, що починаючи з 2017 року, позивач через компанію СС КОНТІНЕНТАЛЬ СІТІ КЕПІТАЛ ЛТД постійно інвестував в економіку України, чим, зокрема, створював робочі місця та сплачував податки до державного бюджету України.
Крім того, позивач через свої компанії всіляко підтримує боротьбу України з військовою агресією Росії, зокрема, з початку війни, за вказівкою Раті Тчелідзе, ТОВ «СС ЛОУН» перерахувало 50 000,00 грн допомоги КНП БСР "Бородянська ЦРЛ"; 200 000,00 грн допомоги ЗСУ на рахунок НБУ; 10 239 215,00 грн допомоги ЗСУ на рахунок НБУ; 168 284,00 грн допомоги ЗСУ (тактичні рукавиці, планшети та портативна радіостанція); 24 999,00 грн допомога ЗСУ (генератор).
Також, за вказівкою Раті Тчелідзе, ТОВ «МІСТЕР КЕШ» перерахувало 50 000,00 грн допомоги КНП БСР "Бородянська ЦРЛ"; 4 400 000,00 грн Міністерству соціальної політики України (гуманітарна допомога).
На підтвердження вказаних доводів, позивачем були надані акти прийому-передачі гуманітарної допомоги.
Однак, відмовляючи у задоволенні клопотання представника позивача про незастосування до позивача ознак небездоганної ділової репутації, відповідач у спірному рішенні зазначив про те, що інформація, повідомлена у клопотанні та в рамках участі в засіданні Комітету, не містить належних обґрунтувань щодо незастосування до Раті Тчелідзе вказаної ознаки небездоганної репутації, та відповідно не свідчить про бездоганність ділової репутації Раті Тчелідзе.
Враховуючи зазначене, Національний банк, застосувавши своє професійне судження, прийшов до висновку про те, що клопотання про незастосування до Раді Тчелідзе ознаки небездоганної ділової репутації, визначеної підпунктом 1 пункту 226 глави 25 розділу IV Положення про ліцензування, є необґрунтованим.
Однак, на думку колегії суддів, зміст протоколу від 21.09.2023 №21/531-пк та оскаржуваного рішення Національного банку України від 18.09.2023 №21/1791-рк дає підстави для висновку про ненадання жодної оцінки інформації, викладеній у клопотанні представника позивача від 15.09.2023 про незастосування до позивача ознак небездоганної ділової репутації.
Водночас, пункти 242, 245 Положення №153 передбачають, що Національний банк під час розгляду клопотання особи про незастосування до неї виявленої ознаки небездоганної ділової репутації комплексно аналізує подані відповідно до цього Положення документи, інформацію, включаючи отриману в процесі здійснення регулювання та нагляду за ринками фінансових послуг, отриману від інших державних органів, а також із офіційних джерел.
Відсутність аналізу клопотання представника позивача та доданих до нього документів, за висновком суду, дає підстави дійти висновку про відсутність саме комплексного аналізу наведеної позивачем інформації щодо незастосування до нього ознаки небездоганної ділової репутації.
Необхідність урахування такої інформації є обов`язковим відповідно до пункту 245 Положення №153.
За змістом пункту 3 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Не заперечуючи широку дискрецію Національного банку України приймати рішення про визнання ділової репутації особи небездоганною, суд вважає, що таке рішення має бути обґрунтованим, тобто суб`єктом владних повноважень мають бути враховані всі обставини (інформація) для прийняття рішення.
В даному випадку, відповідачем не надано жодної оцінки клопотанню представника позивача про незастосування до позивача ознак небездоганної ділової репутації, а також оцінки й аналізу доданих до клопотання документів та іншій інформації (включаючи отриману в процесі здійснення регулювання та нагляду за ринками фінансових послуг, отриману від інших державних органів, а також із офіційних джерел), що свідчить про необґрунтованість оскаржуваного рішення від 18.09.2023 №21/1791-рк.
Наведене не дає можливості колегії суддів оцінити дотримання відповідачем принципу пропорційності між суттєвими репутаційними ризиками для Національного банку України у разі визнання ділової репутації позивача небездоганною.
З огляду на висновок колегії суддів щодо помилковості та необґрунтованості висновку відповідача щодо застосування до позивача підпункту 1 пункту 226 глави 25 розділу ІУ Положення №153, обґрунтованими є позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення від 18.09.2023 №21/1791-рк "Про визнання ділової репутації власника істотної участі в Акціонерному товаристві "Страхова компанія "ОПІКА" Раті Тчелідзе небездоганною".
Щодо доводів відповідача про втручання суду у його дискреційні повноваження необхідно зазначити таке.
Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, які прийняті Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Тобто дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може". При цьому дискреційні повноваження завжди мають межі, встановлені законом.
Ураховуючи, що суд, перевіривши обґрунтованість оскаржуваного рішення, не вбачає у такому випадку вихід за межі компетенції адміністративного суду, оскільки дослідження доказів по справі, їх оцінка та здійснення на цій підставі відповідних висновків є невід`ємною частиною (стадією) судового розгляду справи та передбачено нормами процесуального закону.
Відповідні висновки суду відповідають правовій позиції щодо дискреційності повноважень НБУ, викладеній, зокрема, у постановах Верховного Суду від 24 грудня 2020 року в справі № 640/22632/19, від 28 січня 2021 року у справі № №640/18105/19, від 19 жовтня 2021 року у справі №640/17986/19.
Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.
Враховуючи вищезазначене та встановлене судом, колегія суддів приходить до висновку про неправомірність спірного рішення НБУ №21/1791-рк від 18.09.2023 про визнання небездоганною ділової репутації позивача.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При цьому, суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Отже, решта доводів сторін не впливають на висновки суду.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як убачається з матеріалів судової справи, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн (квитанція від 22.11.2023 №43157260).
Оскільки позов задоволено повністю, за відсутності інших доказів понесення судових витрат на користь позивача підлягають присудженню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн.
Також, суд зазначає, що відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" від 22.12.2005 №3262-IV (зі змінами): рішення суду проголошується прилюдно, крім випадків, коли розгляд справи проводився у закритому судовому засіданні. Кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом (частина перша); якщо судовий розгляд відбувався у закритому судовому засіданні, судове рішення оприлюднюється з виключенням інформації, яка за рішенням суду щодо розгляду справи у закритому судовому засіданні підлягає захисту від розголошення. (абзац другий частини другої).
Судом уже вказувалось, що судовий розгляд справи здійснювався в закритому судому засіданні. Однак, за висновком суду, текст рішення не містить інформації, яка становить банківську таємницю, тому рішення суду має бути оприлюднене відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень".
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 139, 143, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Національного банку України від 18 вересня 2023 року №21/1791-рк «Про визнання ділової репутації власника істотної участі в Акціонерному товаристві «Страхова компанія «Опіка» Раті Тчелідзе небездоганною».
Стягнути з Національного банку України (код ЄДРПОУ - 21575489, вул.Інституцька, буд.11-б, м.Київ, 01601) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Головуючий суддя Лисенко В.І.
Судді: Терлецька О.О.
Леонтович А.М.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.09.2024 |
Оприлюднено | 07.10.2024 |
Номер документу | 122100107 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо організації господарської діяльності, з них |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Сорочко Євген Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Сорочко Євген Олександрович
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Лисенко В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні