Рішення

від 30.09.2024 по справі 640/9499/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2024 року справа №640/9499/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом Гаражно-будівельного кооперативу «Дружба» до Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дії, скасування припису та доручення,

в с т а н о в и в:

Гаражно-будівельний кооператив «Дружба» (далі відповідач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі відповідач 1), Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради, в якому просить суд:

- визнати протиправним дії Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, щодо здійснення демонтажу майна - шлагбаума, що належить на праві власності ГБК «Дружба», яке знаходиться за адресою: 03110, м. Київ, вул. Нечуя-Левицького, 1;

- визнати протиправним дії комунального підприємства Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, щодо внесення припису № 2100710 від 19.01.2021 року по виявленню порушень при встановлені шлагбауму та щодо здійснення демонтажу майна - шлагбаума , що належить на праві власності ГБК Дружба, яке знаходиться за адресою: 03110, м. Київ , вул. Нечуя-Левицького, 1;

- визнати протиправним та скасувати доручення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, від 08.02.2021 року № 064-634 про демонтаж самовільно встановлених елементів благоустрою, шлагбауму, розміщеного по вул. Нечуя-Левицького, 1 в м. Києві з назвою підприємства невідомий.

В обґрунтування вимог позову позивач зазначає, що відповідачі протиправно, без належних правових підстав, здійснили демонтаж майна, що належить на праві власності ГБК «Дружба», яке знаходиться за адресою: 03110 , м. Київ, вул.Нечуя-Левицького, 1 і знаходиться на законно відведеній її території. Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) достеменно знаючи про наявність у ГБК «Дружба» права власності на шлагбаум і що він встановлений на законно відведеній їй території прийняв протиправні рішення, оформлені дорученням від 08.02.2021 року №064-634 про демонтаж самовільно встановлених елементів благоустрою. В свою чергу Комунальне підприємство «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вчинено протиправні дії щодо внесення припису стосовно майна, яке належить на праві власності ГБК «Дружба» і яке знаходиться на законно відведеній території останнього та вчинило протиправні дії щодо демонтажу майна, що належить на праві власності ГБК «Дружба» та знаходиться за адресою: 03110, м. Київ, вул. Нечуя-Левицького, 1. Крім того, позивач вказує, що Правила благоустрою м.Києва, затверджені рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051 не регулюють порядок встановлення шлагбаумів. Також, в приписі зазначено, що шлагбаум є тимчасовою спорудою, що не відповідає дійсності. Крім того, в приписі вказано про встановлення порушення п.20.1.1, але не зазначено якого нормативного акту. За поясненнями позивача, наявні усі правові підстави для задоволення вимог позову у обраний ним спосіб захисту.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва (суддя Погрібніченко І.М.) від 11.05.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання положень пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали цієї справи до Київського окружного адміністративного суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського окружного адміністративного суду 17.05.2024 позовну заяву передано на розгляд судді Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Парненко В.С.) від 22.05.2024 відкрито провадження в адміністративній справі №640/9499/21 та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

05.06.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача 1, згідно якого останній повідомляє суд, що не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки ним не було допущено жодних порушень вимог законодавства відносно позивача.

Також 05.06.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву від Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради, згідно якого останній повідомляє суд, що позовна заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до рішення Київської міської ради від 13.07.2023 №6870/6911 найменування Департаменту міського благоустрою виконавчого комітету Київської міської ради (КМДА) було змінено на Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), у зв`язку із чим судом здійснено процесуальне правонаступництво відповідача 2 по справі, а саме: з Департамента міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради на Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (далі відповідач 2).

Одночасно з відзивом відповідачем 2 подано клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, яке відхилено судом з огляду на його необґрунтованість.

08.07.2024 до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої позивач наполягає на своїй правовій позиції, викладеній у позові.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Гаражно-будівельний кооператив «Дружба» по будівництву та експлуатації гаражів створено на підставі рішення Залізничного райвиконкому народних депутатів м. Києва в 1987 році. Місцезнаходження кооперативу: м. Київ, вул. Нечуя-Левицького, 1.

Згідно рішення Київської міської ради від 29.04.1999 року №225/326 Гаражно-будівельному кооперативу «Дружба» в постійне користування надана земельна ділянка площею 1,6324 га, яка розташована по вул. Нечуя-Левицького, 1 в м. Києві що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серії ІІІ-КВ №007373.

Київський управлінням земельних ресурсів 16.11.2000 року дана земельна ділянка була зареєстрована Державному земельному кадастрі за ГБК «Дружба».

Інспектором КП «Київблагоустрій» було виявлено елемент благоустрою - шлагбаум у зв`язку з чим винесено припис №2100710 з метою отримання проектно- дозвільної документації на встановлення елементу благоустрою за адресою: м. Київ, вул. Нечуя-Левицького, 1. Встановлено термін на виконання вимог припису - 3 дні. В разі відсутності проектно-дозвільної документації вказано на необхідність демонтувати власними силами, відновити благоустрій. В разі невиконання вимог припису будуть вжиті заходи згідно чинного законодавства.

У зв?язку з відсутністю власника тимчасової споруди, відповідно до вимог п. 20.2.1 Правил благоустрою м. Києва, припис наклеєно на тимчасову спору та здійснено фото фіксацію.

Факт отримання припису позивачем не заперечується.

08.02.2021 року у зв`язку із ненаданням позивачем проектно-дозвільної документації у встановлений приписом №2100710 від 19.01.2021 термін (3 дні) на елемент благоустрою - шлагбаум по вул. Нечуя-Левицького 1 у в м. Києві Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) було прийнято рішення (доручення №064-634 від 02.12.2021 року) про демонтаж самовільно встановлених елементів благоустрою, шлагбауму, розміщеного по вул. Нечуя-Левицького, 1 в м. Києві.

З метою захисту свого порушеного права позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, з урахуванням дії норми закону у часі, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» від 15.01.1999 № 401-XIV, у зв`язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право встановлювати порядок утримання та експлуатації об`єктів, розташованих у місті, та прилеглої до них території, правила благоустрою, торговельного, побутового, транспортного, житлово-комунального та іншого соціально-культурного обслуговування, визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів визначені Законом України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 № 2807-IV, норми якого також спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 34, п. 2 ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 40 Закону № 2807-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.

Згідно з п. 20.2.1 Правил благоустрою м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051, якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов`язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об`єктів благоустрою. У приписі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала припис, відомості про особу, на яку складений припис, та надаються пропозиції щодо усунення причин та умов, які спричиняють порушення благоустрою території. Припис підписується особою, яка його склала, і особою, на яку він складений. У разі відмови особи отримати припис в графі "Припис одержав" робиться про це запис.

У разі виявлення тимчасової споруди (малої архітектурної форми), встановлений (або невстановлений) власник (користувач) якої створив причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис з дотриманням вимог цього Положення. У такому випадку одна копія припису наклеюється на тимчасову споруду (малу архітектурну форму) поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності) або на фронтальній частині такої тимчасової споруди (малої архітектурної форми), а ще одна копія вручається особисто присутньому власнику (користувачу), надсилається власникові тимчасової споруди (малої архітектурної форми) поштою (цінним листом з описом вкладення) за адресою, зазначеною в Ордері на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності). Посадова особа, яка винесла припис, здійснює фотофіксацію наклеєного припису поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми) у випадку його наявності або на фронтальній частині тимчасової споруди (малої архітектурної форми). При цьому щонайменше на одній з фотографій має бути чітко та розбірливо видно інформацію про номер та дату складення припису.

Згідно з приписами п. 13.3.1 Правил, у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, … уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київблагоустрій" вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту.

Малі архітектурні форми, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності мають бути демонтовані протягом трьох днів з моменту отримання припису, крім тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, відсутніх в матеріалах єдиної цифрової топографічної основи території міста Києва, демонтаж яких має бути здійснений протягом одного дня з моменту отримання припису.

Протягом зазначеного у приписі строку власник (користувач або особа, яка здійснила розміщення (встановлення)) зобов`язаний за власний рахунок здійснити демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, демонтаж (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та провести відновлення порушеного благоустрою на місці їх розміщення (встановлення).

У разі невиконання припису уповноважена особа, яка внесла припис, у триденний строк складає протокол про адміністративне правопорушення за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У силу норм п. 13.3.2 Правил, у разі якщо власники (користувачі або особи, які здійснили розміщення (встановлення)) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі не здійснили демонтаж в строки, зазначені в приписі, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, а Департамент промисловості та розвитку підприємництва - щодо демонтажу об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі на підставі рішень, зазначених у підпункті 13.3.3 пункту 13.3 цих Правил, за кошти міського бюджету або з інших джерел, не заборонених законодавством, з наступним відшкодуванням усіх витрат згідно з абзацом 3 цього підпункту.

Згідно з положеннями п. 13.3.3 Правил, рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районними в місті Києві державними адміністраціями, Департаментом промисловості та розвитку підприємництва (щодо об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі).

Судом встановлено, що припис №2100710 від 19.01.2021 містить посилання на встановлення порушення п.20.1.1 Правил благоустрою за адресою: Святошинський р-н, вул. Нечуя-Левицького 1 та яким було запропоновано надати дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди, повідомлено про те, що у разі відсутності документації демонтувати шлагбаум власним силами протягом трьох діб. У разі невиконання вимог припису будуть вжиті заходи згідно чинного законодавства.

Про виконання припису повідомити за адресою або телефоном: 489-31-28, м. Київ, вул. Дегтярівська 31, корп. 2.

Також судом встановлено, що зміст припису містить назву нормативно-правового акту, який порушено, а саме Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051.

Суд зауважує, що задля прийняття одного з рішень, або прийняття наявних документів на елемент благоустрою або констатації про їх невідповідність вимогам чинного законодавства, по перше, має бути надано проектно-дозвільну документацію на встановлення елементу благоустрою, по друге, має бути здійснено аналіз таких документів для прийняття одного з рішень.

Суд, перевіряючи вказані обставини та доводи сторін, вважає за необхідне наголосити на тому, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності, суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи, суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу у їх сукупності, які містяться в матеріалах справи та витребуваних необхідних документів, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Також суд констатує, що застосування найнесприятливішого наслідку для сторони у вигляді демонтажу елементу благоустрою, має бути законним та прийнятим, з урахуванням всіх важливих обставин та з дотриманням балансу інтересів суб`єкта владних повноважень із мірою застосованих наслідків.

Так, позивач наголошує на тому, що виконав вимоги припису та надав наявні дозвільні документи на елемент благоустрою (шлагбаум). За поясненнями позивача, наведеними у позові, у трьох денний термін голова правління ГБК «Дружба» ОСОБА_1 по телефону зв`язався з провідним інспектором КП «Київблагоустрій» ОСОБА_2 і запропонував ознайомити його з усіма матеріалами по встановленню шлагбаума. Такі матеріали були надані ОСОБА_2 в присутності двох членів правління, а також продемонстровано йому територію ГБК «Дружба» з виходом на місцевість на що ОСОБА_2 повідомив, щоб всі документи і відповідь на припис був направлений не керівництво КП «Київблагоустрій». 27.01.2021 на ім?я директора КП «Київблагоустрій» ОСОБА_3 був направлений лист з доданими до нього відповідними документами.

Водночас, стороною відповідачів було наголошено на тому, що документи від позивача на виконання вимог припису не надходили, з огляду на що, констатовано його невиконання.

З даного приводу суд зазначає, що пояснення позивача не мають під собою жодного правового підґрунтя, оскільки єдиний документальний доказ, який приєднує позивач до позовної заяви в якості підтвердження надання документів на виконання вимог припису, це лист за вих.№107 від 27.01.2021, при цьому жодних доказів на підтвердження вручення чи направлення даного листа адресату позивач не надає.

Натомість, як вбачається з приєднаної довідки про перебування шлагбаума на балансі ГБК «Дружба», яка рахується додатком до вищевказаного листа, вона була складена 09.02.2021 тобто вже після винесення Департаментом міського благоустрою оскаржуваного доручення.

Таким чином, наданими самим же позивачем доказами спростовується факт виконання ним вимог припису №2100710 від 19.01.2021 у встановлений термін.

Відповідно до положень ст. 14 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» об`єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.

Підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов?язані: утримувати в належному стані об?єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об?єктів територію; утримувати в належному стані закріплені за ними на умовах договору з балансоутримувачем об?єкти благоустрою (їх частини) (частина друга статті 18 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів»).

Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об?єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, норм і правил.

Згідно 15.2 Правила благоустрою міста Києва підставою на порушення існуючого благоустрою та його відновлення у місті Києві є контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою, яка надається на кожен окремий об?єкт за умови відповідності наданої дозвільної та проектної документації законодавчим і нормативним вимогам.

Контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою є документом на підставі якого фактично фіксується та здійснюється контроль за порушенням існуючого благоустрою та його відновленням при виконанні земельних і будівельних робіт та капітальних ремонтів міста Києва.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів отримання позивачем контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою у зв`язку із встановленням спірного шлагбауму.

З приєднаного позивачем до матеріалів справи листа Департаменту міського благоустрою ВО КМР (КМДА) від 20.05.2020 Департамент контрольну картку порушення благоустрою та його відновлення у зв`язку із встановленням шлагбауму не видавав.

Також слід зазначити що положеннями ст. 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», яка встановлює обмеження при використанні об`єктів благоустрою, на об?єктах благоустрою забороняється, зокрема встановлювати технічні засоби регулювання дорожнього руху без погодження з відповідними органами Національної поліції.

Відповідно до Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 за №252/26697, автомобільні дороги, проїзди і проходи до будівель, споруд, пожежних вододжерел, підступи до зовнішніх стаціонарних пожежних драбин, пожежного інвентарю, обладнання та засобів пожежогасіння мають бути завжди вільними. Забороняється зменшувати ширину доріг та проїздів для пожежних автомобілів.

Як зазначено в частині першій статті 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» території загального користування (вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки), прибудинкові території належать до об?єктів благоустрою населених пунктів.

Частиною першою статті 14 Закону встановлено вимогу, згідно з якою об?єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.

Права громадян у сфері благоустрою передбачені частиною першою статті 17 Закону.

Водночас дана стаття не наділяє громадян правом встановлювати за власним бажанням та на власний розсуд в довільно визначеному ними місці засоби обмеження руху (шлагбауми) і порушувати при цьому об`єкти благоустрою.

Більше того, за приписами частини другої статті 17 Закону на громадян покладено обов`язок утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію, дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів, не порушувати права і законні інтереси інших суб`єктів благоустрою населених пунктів.

Забезпечення наявності проїздів чи смуг, придатних до проїзду пожежних машин, передбачено ДБН В.2.2-10-2001 «Заклади охорони здоров?я», ДБН В 1.1-7-2002 «Пожежна безпека об`єктів будівництва», ДБН В.2.2-15. 2005 «Житлові будинки. Основні положення».

Елемент благоустрою не повинен заважати під`їзду пожежної техніки, швидкої допомоги, і не має перешкоджати руху транспорту, що проїжджає повз. Конструкціями не можна закривати в`їзд на територію інших будинків, підприємств тощо.

Однак, матеріали справи не містять, зокрема, дозволу Інспекції з пожежної безпеки, районної адміністрації з планом план розміщення системо шлагбаума, відповідних комунальних служб, яким як і пожежній, важливо мати безперешкодний доступ для проїзду своїх ремонтних бригад на територію.

Метою прийняття рішення про демонтаж самовільно встановлених елементів благоустрою та вжиття таких заходів примусового характеру органами у сфері благоустрою населених пунктів є приведення території населеного пункту у відповідність до імперативних вимог публічно-правових норм (ЗУ «Про благоустрій населених пункті», Правил благоустрою м. Києва), направлених на захист суспільних інтересів територіальної громади.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що будь-які процедурні порушення, пов`язані із самим процесом оформлення результатів діяльності суб?єктів владних повноважень по фіксації недотримання суб?єктом приватного права вимог законодавства оцінюється судом з урахуванням всіх обставин справи та необхідністю досягненням балансу між інтересами особи правопорушника та публічними інтересами. Зазначене, особливо стосується фіксації порушень з боку суб?єктів приватного права у публічній сфері, зокрема, питань безпеки довкілля, благоустрою населених пунктів, розпорядження комунальною та державною власністю, запобігання виникнення техногенних катастроф тощо. Такі формальні неточності не можуть бути, за загальним правилом, самостійною підставою для скасування по суті правомірних рішень суб?єктів владних повноважень, спрямованих на забезпечення законності та захист публічних інтересів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.01.2019 у справі №826/382/18.

Щодо доводів позивача про те, що Правила благоустрою м. Києва не регулюють порядок встановлення шлагбаумів суд зазначає, що пунктом 17.2 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051 визначено, що технічний засіб для обмеження руху транспортних засобів - спеціальний пристрій, який обмежує рух транспортного засобу. Таким чином, шлагбауми та паркувальні півсфери відносяться до технічних засобів регулювання руху транспортних засобів, оскільки націлені на певне регулювання транспортного потоку. Відповідно до статті 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» технічні засоби регулювання дорожнього руху є елементами благоустрою.

Таким чином, суд не знайшов підстав для скасування оскаржуваного припису та визнання його неправомірним.

Стосовно вчинених дій із демонтажу суд зазначає наступне.

В силу п. 13.3.2. Правил благоустрою м. Києва, у разі якщо власники (користувачі або особи, які здійснили розміщення (встановлення)) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об?єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі не здійснили демонтаж в строки, зазначені в приписі, Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торгівельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об?єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, а Департамент промисловості та розвитку підприємництва щодо демонтажу об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі на підставі рішень, зазначених у пп. 13.3.3 п.13.3 цих правил, за кошти міського бюджету або з інших джерел, не заборонених законодавством, з наступним відшкодуванням усіх витрат згідно з абзацом 3 цього підпункту.

Відповідно до Положення про Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу КМР (КМДА), затвердженого розпорядженням Київської міської роди від 27 січня 2011 року №94, зі змінами відповідно до розпорядження КМДА, до повноважень Департаменту належить, зокрема, здійснення контролю за станом благоустрою міста, а також контролю за дотриманням та здійсненням заходів, спрямованих на виконання Закону України "Про благоустрій населених пунктів" та Правил благоустрою м. Києва.

Відповідно до покладених на нього завдань Департамент вживає заходів щодо впорядкування об?єктів благоустрою міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених об?єктів та споруд, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів, механізмів тощо; виявляє тимчасові споруди, що розміщені без відповідної документації, та застосовує заходи впливу до власників відповідно до законодавства України та Правил благоустрою м. Києва.

Відповідно до п. 6 Положення, Департамент має право, зокрема, здійснювати у встановленому порядку демонтаж та очищення території міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених тимчасових споруд та елементів благоустрою рекламних носіїв, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів тощо (п. 6.7), надавати відповідні доручення профільним структурним підрозділам, зокрема підпорядкованих комунальним підприємствам та контролювати їх виконання (п. 6.25).

Таким чином, саме Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є контролюючим органом у сфері благоустрою міста та відповідно приймає рішення про демонтаж та вживає відповідні заходи, для демонтажу виявлених елементів.

Згідно статуту Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (є загальнодоступним на офіційному сайті підприємства https://blagoustriy.kiev.ua/) останній підпорядкований Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з питань, визначених законодавством та цим статутом.

Предметом діяльності Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є, зокрема, демонтаж, перевезення та зберігання безхазяйного майна (кіосків, павільйонів, гаражів, рекламо носіїв, залишків будівельних матеріалів, автомобілів та ін.) та самовільно розміщених об?єктів, що порушують правила благоустрою міста.

До повноважень Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не відноситься здійснення оцінки правомірності неправомірності прийнятого рішення про демонтаж.

В свою чергу, саме Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) є органом, що вживає заходи із демонтажу п. 13.3.2 Правил благоустрою м. Києва). Заходи із демонтажу, в даному випадку, полягають у залученні організацій із наявною матеріально-технічною базою для можливості реалізації прийнятого рішення суб`єкта владних повноважень.

Здійснюючи 08.02.2021демонтаж спірного шлагбауму КП «Київблагоустрій» керувалось Дорученням, виданим Департаментом, яке зобов`язувало (покладало обов`язок) вчинити ці дії.

Правовий статус такого доручення наведено у Правилах благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради 25.12.2008 №051/1051, відповідно до яких (п. 13.3.3), воно є формою рішення розпорядчого характеру, що підлягає обов`язковому виконанню підприємством, яке здійснює демонтаж.

Таким чином, проведення демонтажу є виконанням рішення (Доручення) Департаменту, яке є першопричиною настання цих наслідків.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так у пункті 23 Рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наведених обставин у сукупності, суд дійшов висновку, що доводи позивача не знайшли свого правового підтвердження під час судового розгляду справи, оскільки оскаржуване доручення було прийнято з урахуванням невиконання вимог припису, адже його вимоги не було виконано (взагалі не надано проектно-дозвільної документації, докази надання документації відсутні), тобто з боку позивача не було вчинено законодавчо визначеної реакції на припис, у зв`язку із чим підстави для задоволення вимог позову відсутні.

Решта доводів учасників справи висновків суду по суті справи не змінюють.

Відповідно, розподіл судових витрат зі сплати судового збору у відповідності до статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 72-77, 139, 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Гаражно-будівельного кооперативу «Дружба» до Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дії, скасування припису та доручення, - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.