Ухвала

від 02.10.2024 по справі 320/25079/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 жовтня 2024 року Київ № 320/25079/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Білоноженко М.А.,

розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовомОСОБА_1 доОболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)провизнання протиправною та скасування постановиВ С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), в якому позивач просив суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Стажука П.П. від 25.09.2023 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №7693626 в сумі 196,00 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року позовну залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Позивачем подано заяву на виконання вимог ухвали суду, в якій останній просив звільнити позивача від сплати судового збору, що обґрунтовано тим, що за 2023 рік позивач не отримав жодного доходу, що підтверджується довідкою від 03.05.2024 №2654-24-05959, виданою Державною податкової службою України.

У зв`язку з перебуванням у відпустці по догляду за дитиною судді, в провадженні якого перебувала справа №320/25079/24, остання передана на повторний автоматизований розподіл між суддями, за результатами якого для розгляду справи визначено суддю Білоноженко М.А.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Вирішуючи заяву про звільнення від сплати від судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що, ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду. Суд, вирішуючи це питання, ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.

Висновок суду повністю узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалах від 30.09.2020 (справа №640/22585/19), від 07.12.2020 (справа №560/4280/20)

Суд враховує, що позивачем подано довідку з Державної податкової служби України щодо відсутності доходу, з якого сплачено податки та військовий збір.

В той же час, суд зауважує, що 17.01.2024 з рахунку позивача було списано 2925,10 грн, що свідчить про наявність іншого виду доходу позивача, про який останній не повідомив суд.

Вказане може свідчити, що позивач ОСОБА_1 , отримує пенсію, проте довідки про нараховані та виплачені суми пенсії до суду не надано, як того потребує позиція Верховного Суду, викладеною в ухвалах від 30.09.2020 (справа №640/22585/19), від 07.12.2020 (справа №560/4280/20).

Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня 2024 року, становить 3028,00 грн.

Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (3028,00 грн. х 0,4) за позовну вимогу майнового характеру.

Отже, зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків до якої необхідно долучити або квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн або належним чином довідку з Пенсійного фонду України про нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за 2023 рік.

Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам положень статті 160, 161 КАС України і позивачу належить усунути вищевказані недоліки.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 248, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Київського окружного адміністративного суду

УХВАЛИВ:

1. Прийняти до провадження справу №320/25079/24.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з моменту отримання ухвали.

4. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

5. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

6. Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/)

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

СуддяБілоноженко М.А.