Ухвала

від 02.10.2024 по справі 320/14888/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

02 жовтня 2024 року №320/14888/24

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю: представника позивача - Комісарової К.А., представника відповідача-1 - Усольцевої М.В., представника відповідача-2 - Тимофєєвої Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження заяву Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку про відвід судді в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські новітні технології" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку, Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські новітні технології" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, Державної казначейської служби України з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку та Державної казначейської служби України щодо повернення грошових коштів, сплачених ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРАЇНСЬКІ НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ" за продовження дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України від 01.11.2006 р. № 5241 для широкосмугового радіодоступу стандарту IEEE 802.16 (радіозв`язку у багатоканальних розподільчих системах для передавання та ретрансляції телевізійного зображення, передавання звуку, цифрової інформації), в сумі 3 995 000 (три мільйони дев`ятсот дев`яносто п`ять тисяч) гривень 00 копійок;

- стягнути з Державного бюджету України безпідставно набуті кошти в сумі 3 995 000 (три мільйони дев`ятсот дев`яносто п`ять тисяч) гривень 00 копійок на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКІ НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ" (код ЄДРПОУ 30753866).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 відкрито спрощене позовне провадження у адміністративній справі та призначено судове засідання.

До суду від відповідача-1 надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, у зв`язку з пропуском строку звернення до суду з позовною заявою.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі у адміністративній справі №320/14888/24.

Протокольною ухвалою від 14.08.2024 суд вирішив закрити підготовче засідання та перейти до розгляду справи по суті.

30.09.2024 до суду від відповідача-1 надійшла заява про відвід судді Щавінського В.Р., яка сформована відповідачем-1 через систему «Електронний суд» 23.09.2024.

Дана заява обґрунтована тим, що у відповідача-1 наявні обставини, які викликають сумніви щодо неупередженості судді, а саме судом ненаданий (ненадісланий) адміністративний позову з додатками. Вказав, що відповідач-1 неодноразово звертався до суду з клопотанням про направлення копії адміністративного позову з додатками та доповнення електронної справи позовом з додатками (05.04.2024, 23.05.2024 та 31.05.2024 у відзиві). Зазначив, що адміністративний позов з додатками в електронному кабінеті відсутній, а в паперовій формі він не був надісланий, що підтверджується відсутністю в матеріалах справи підтвердження направлення та отримання позову відповідачем-1. Вважає, що зазначене порушує принцип рівності сторін і позбавляє відповідача-1 можливості належним чином захищати свої інтереси.

Відповідач-1 також вказує на те, що суд не виконує процесуальні обов`язки, вказане відображається в тому, що представник відповідача-1 повідомляв суд, що копія адміністративного позову з додатками не була вручена. Крім того, клопотання про доповнення електронної справи позовом з додатками станом на 23.09.2024 не розглянуті, що підтверджується матеріалами справи, в яких відсутній результат розгляду клопотань.

Крім того вказує, що 14.08.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача-1 про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, незважаючи на надані докази пропуску цього строку. На думку відповідача-1, ухвала суду від 14.08.2024 не містить належної аргументації та не ґрунтується на відповідних доказах, що може свідчити про упередженість судді. Також відповідач-1 вважає, що судом недотриманий принцип змагальності, оскільки в ухвалі від 14.08.2024 суд зазначив, що позивач своєчасно звернувся до суду, проте в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують це твердження. Суд постановив ухвалу від 14.08.2024, ґрунтуючись виключно на усних поясненнях представника позивача, за відсутності жодних доказів.

На думку відповідача-1 вищевказане підтверджує, що поведінка судді викликає обґрунтовані сумніви щодо його неупередженості та об`єктивності під час розгляду справи, що порушує право відповідача-1 на справедливий судовий розгляд.

У судовому засіданні призначеному 02.10.2024 представник позивача заперечував проти заяви відповідача-1 про відвід судді.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні підтримав заяву про відвід судді Щавінського В.Р. та просив суд її задовольнити.

Представник відповідача-2 проти заяви про відвід судді не заперечував, вирішення питання про задоволення чи відмову вказаної заяви поклав на розсуд суду.

Судом під час судового засідання призначеного на 02.10.2024 зобов`язано секретаря судового засідання Ставничого Н.В. надати пояснення щодо направлення копії позовної заяви з додатками відповідачеві-1 та щодо доповнення електронної справи позовом з додатками.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про відвід у зв`язку з наступним.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Як зазначено Верховним Судом України у постанові від 11.10.2006, суддя також не може брати участі у розгляді адміністративної справи і за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено. Тобто, із змісту закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості.

Водночас, для того, що б ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Так, у справі «Гаусшильдт проти Данії», Мироненко і Мартиненко проти України зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі Мироненко і Мартиненко проти України ).

У справі «П`єрсак проти Бельгії» Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Статтею 36 КАС України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Частиною 3 статті 39 КАС України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість.

Щодо доводів відповідача-1, що обставини ненадання (ненадіслання) адміністративного позову з додатками відповідачеві-1, а також відсутність такого позову з додатками в електронному кабінеті, викликають у нього сумніви щодо неупередженості судді, то з даного приводу суд зазначає таке.

Так відповідно до пояснень секретаря судового засідання Ставничого Н.В. позовна заява з додатками по даній адміністративній справі дійсно не була надіслана відповідачеві-1, через велику завантаженість секретаря так без будь-якого умислу.

Також, секретар судового засідання у своїх поясненнях вказав на ту обставину, що у Київському окружному адміністративному суді, станом на теперішній час, існує високий рівень навантаження із розгляду адміністративних справ на суддю та його помічника і секретаря судового засідання, у зв`язку із збільшенням надходження до суду справ та матеріалів на виконання вимог Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду». Тому, вказав на те, що фізично не може та не встигає долучати вчасно до системи «Електронний суд» всі документи, які надходять у паперовому вигляді, по справам, які перебувають у провадженні судді Щавінського В.Р. Також зауважив на тому, що станом на 02.10.2024, ним долучено до адміністративної справи №320/14888/24 в електронному варіанті позовну заява з додатками.

Суд враховує пояснення секретаря судового засідання Ставничого Н.В. та той факт, що в Київському окружному адміністративному суді, станом на теперішній час, існує високий рівень навантаження із розгляду адміністративних справ на суддю та його помічника і секретаря судового засідання, у зв`язку із збільшенням надходження до суду справ та матеріалів на виконання вимог Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», а тому існує проблема зі вчасністю надіслання та долучення до електронного кабінету документів.

Крім того, щодо відсутності у матеріалах справи певних документів, зокрема, позовної заяви із додатками у системі «Електронний суд», то звертає увагу на те, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень. Це право передбачено статтею 44 КАС України.

Частиною 1 статті 42 КАС України визначено, що учасниками справи є сторони, треті особи.

Згідно з частинами 1-4 статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Позивачем в адміністративній справі щодо спорів, що виникають у зв`язку з проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу можуть бути лише претенденти та/або учасники такого конкурсу. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Разом з тим, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, які подали апеляційну чи касаційну скаргу на відповідне рішення, мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії судових рішень у порядку, передбаченому КАС України (ч. 2 ст. 11 КАС України).

Водночас порядок ознайомлення з матеріалами справи регламентовано Розділом Х Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, відповідно до якого справи видаються для ознайомлення працівником апарату суду за резолюцією судді (судді-доповідача), або голови суду, або заступника голови суду, або секретаря відповідної судової палати на підставі письмової вимоги (заяви) таким особам:

прокуророві, який має право на участь у розгляді справи, - після пред`явлення службового посвідчення;

адвокатам, які беруть участь у розгляді справ (після пред`явлення документа, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, зокрема: посвідчення адвоката, договору про надання правової допомоги; довіреності; ордера; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги);

учасникам справи (кримінального провадження), а також особам, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки (після пред`явлення документа, що посвідчує особу: паспорта, службового посвідчення, пенсійного посвідчення тощо, та в необхідних випадках - доручення представника).

Особам, які мають право витребовувати справи за службовим становищем для проведення аналізів, узагальнень або з іншою метою, не пов`язаною з розглядом справи (матеріалів кримінального провадження), справи видаються тільки на підставі відповідної письмової вимоги з резолюцією голови суду (якщо провадження у справі закінчено) або судді/судді-доповідача (якщо провадження у справі не закінчено), після пред`явлення службового посвідчення.

Так, ознайомлення з матеріалами справи проводиться виключно у приміщенні суду, у визначеному наказом голови суду місці, протягом усього робочого часу та в присутності працівника апарату суду.

Суд звертає увагу, що особи під час ознайомлення з матеріалами справ можуть робити з них виписки та копії відповідно до вимог законодавства. Після ознайомлення з матеріалами судової справи особа робить відповідний запис на своїй заяві про надання судової справи для ознайомлення (із обов`язковим зазначенням підпису, ініціалів та прізвища, дати ознайомлення), після чого заява долучається до матеріалів судової справи.

Отже представник відповідача-1 міг у приміщенні Київського окружного адміністративного суду ознайомитись із матеріалами справи, зокрема, із позовною заявою.

З матеріалів справи вбачається, що представник відповідача-1 скористався правом на ознайомлення із позовною заявою, лише 10.09.2024, що підтверджується розпискою представника відповідача-1 ОСОБА_1 на заяві про ознайомлення з матеріалами справи.

Щодо тверджень представника відповідача-1, що суддею Щавінським В.Р. не розглянуті клопотання про направлення копії адміністративного позову з додатками та доповнення електронної справи позовом з додатками (від 05.04.2024, 23.05.2024 та 31.05.2024 у відзиві), суд зазначає таке.

Як вбачається із матеріалів справи, у судовому засідання призначеному на 20.06.2024, на питання суду чи наявні у представників сторін клопотання по суті справи, представник відповідача-1 Усольцева М.В. заявила лише клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, що підтверджується протоколом судового засідання від 20.06.2024.

Надалі, у судовому засіданні призначеному на 14.08.2024 на питання суду чи наявні у представників сторін клопотання по суті справи, представник відповідача-1 Усольцева М.В. відповіла, що клопотань немає, що підтверджується протоколом судового засідання від 14.08.2024.

Так, статтею 44 КАС України визначені права та обов`язки учасників справи, зокрема, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (п. 3 ч. 3).

Частиною 5 вказаної статті передбаченні обов`язки учасників справи, а саме: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Отже, вищевказаного вбачається, що представник відповідача-1 подавав до суду зазначенні клопотання, проте у судових засіданнях їх не підтримував та не просив суд відкласти судові засідання для можливості ознайомитись із матеріалами справи чи отримати у суді примірник позовної заяви з додатками.

Крім того, в якості підстави, яка викликає сумніви у неупередженості та об`єктивності судді під час розгляду справи, відповідач-1 зазначає про те, що ухвалою від 14.08.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача-1 про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, незважаючи на надані відповідачем-1 докази пропуску позивачем такого строку.

Суд звертає увагу представника відповідача-1, що заявлення відводу з підстав незгоди з процесуальними рішеннями судді є прямим порушенням заявником вимог ч. 4 ст. 36 КАС України.

Таким чином, ознайомившись з доводами заявника, викладеними у заяві про відвід судді Щавінського В.Р. від розгляду даної справи, суддя дійшов до висновку, що викладені доводи є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до частини 4 статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Суд констатує, що не існує жодних обставин, які б могли викликати обґрунтований сумнів у неупередженості судді. Відсутні будь-які правові та фактичні підстави для висновку, що суддя прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 236, 241, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку про відвід судді у адміністративній справі №320/14888/24, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.

Суддя Щавінський В.Р.

Повний текст ухвали виготовлено - 03.10.2024.