Ухвала

від 03.10.2024 по справі 320/14888/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про самовідвід судді

03 жовтня 2024 року №320/14888/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши заяву про самовідвід в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські новітні технології" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку, Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські новітні технології" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, Державної казначейської служби України з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку та Державної казначейської служби України щодо повернення грошових коштів, сплачених ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРАЇНСЬКІ НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ" за продовження дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України від 01.11.2006 р. № 5241 для широкосмугового радіодоступу стандарту IEEE 802.16 (радіозв`язку у багатоканальних розподільчих системах для передавання та ретрансляції телевізійного зображення, передавання звуку, цифрової інформації), в сумі 3 995 000 (три мільйони дев`ятсот дев`яносто п`ять тисяч) гривень 00 копійок;

- стягнути з Державного бюджету України безпідставно набуті кошти в сумі 3 995 000 (три мільйони дев`ятсот дев`яносто п`ять тисяч) гривень 00 копійок на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКІ НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ" (код ЄДРПОУ 30753866).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 відкрито спрощене позовне провадження у адміністративній справі та призначено судове засідання.

На адресу суду від відповідача-1 надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, у зв`язку з пропуском строку звернення до суду з позовною заявою.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі у адміністративній справі №320/14888/24.

Протокольною ухвалою від 14.08.2024 суд вирішив закрити підготовче засідання та перейти до розгляду справи по суті.

30.09.2024 до суду від відповідача-1 надійшла заява про відвід судді Щавінського В.Р., яка сформована відповідачем-1 через систему «Електронний суд» 23.09.2024.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 у задоволенні заяви Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку про відвід судді Щавінському В.Р. у адміністративній справі №320/14888/24 відмовлено.

03.10.2024 суддя Щавінський В.Р. подав заяву про самовідвід, яка обґрунтована тим, що зокрема, із заяви відповідача-1 вбачається, що останній вважає, що суддя підчас розгляду даної справи протиправно ігнорує та не розглядає його клопотання та протиправно виніс ухвалу про відмову у залишенні позову без розгляду від 14.08.2024, що на думку відповідача-1, викликає у нього сумніви у неупередженості та об`єктивності судді.

При вирішенні питання про наявність підстав для самовідводу судді, суд виходить з наступного.

Згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Згідно з ч. 1 ст. 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Як вбачається зі змісту заяви позивача про відвід судді, то у позивача виникли сумніви у неупередженості та об`єктивності судді, оскільки на думку позивача, суддя підчас розгляду даної справи протиправно відмовляє у задоволенні певних його клопотань.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відтак, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді, та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK).

Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ у справі Le, Van Leuveni De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.

У справі «П`єрсак проти Бельгії» (Piersac vs Belgium) ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.

У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорі викликати в учасників процесу.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 року, п. 58).

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26).

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).

Такі ж самі висновки містяться в рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі "Білуха проти України" (заява №33949/02).

Зокрема у рішенні у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", яким Європейський суд з прав людини вказав те, що у кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.

Вимога "безсторонності", згідно з прецедентною судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Білуха проти України", "Салов проти України", "Мироненко проти України", "Фельдман проти України") характеризується двома критеріями: по-перше, суд (суддя) повинні бути суб`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи; по-друге, бути об`єктивно безстороннім тобто, суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності.

Пунктом 2 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року зазначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігачів могли б виникнути сумніви в його неупередженості.

Виходячи з цих принципів, суддя зобов`язаний заявити самовідвід для забезпечення принципу безсторонності судді, а не сприяти складенню протоколу про адміністративне правопорушення щодо заявника за неповагу до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Отже, право на подання заяви про відвід (самовідвід) судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатись особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так як відповідачем-1 у справі №320/14888/24 створені підстави та обставини за яких, у випадку продовження розгляду справи головуючим суддею Щавінським В.Р., може виникнути обґрунтований сумнів у безсторонності та неупередженості судді при розгляді вказаної справи, зокрема, що суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р. за створених представником відповідача-1 обставин, зможе ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення у даній справі, хоча і не існує доказів в упередженості та зацікавленості судді, а тому, задля виключення сумнівів, суд дійшов висновку про задоволення самовідводу головуючого судді у даній справі.

Керуючись статтями 36, 39-41, 241-243, 248, 256, 294 КАС України, суд

у х в а л и в:

Заяву судді Київського окружного адміністративного суду Щавінського В.Р. про самовідвід у справі №320/14888/24 - задовольнити.

Матеріали адміністративної справи №320/14888/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські новітні технології" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку, Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Щавінський В.Р.