Постанова

від 26.09.2024 по справі 511/1566/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5624/24

Справа № 511/1566/24

Головуючий у першій інстанції Гринчак С. І.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

26.09.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Карташова О.Ю., Назарової М.В.,

за участю секретаря судового засідання Чеботар А.Г

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

треті особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3 , Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Міністерство оборони України, Великомихавйлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерстива юстиції (м. Одеса)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу

за апеляційноюскаргою ОСОБА_1 ,від іменіякого дієпредставник ОСОБА_4 ,

на ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 22 квітня 2024 року,

за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства, треті особи: ОСОБА_3 , Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Міністерство оборони України, Великомихавйлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерстива юстиції (м. Одеса)

в с т а н о в и в:

В квітні 2024 року ОСОБА_1 ,від іменіякої дієпредставник ОСОБА_4 , звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства, посилаючись на те, щопозивачка з серпня2022року і до квітня2023року, постійно проживала разом однією сім?єю без шлюбу з ОСОБА_5 до дня його призову за мобілізацією, вони вели спільне господарство у житловому будинку АДРЕСА_1 . ОСОБА_5 знав про вагітність позивачки і визнавав своє батьківство стосовно майбутньої дитини.

Від спільного проживання у позивачки та ОСОБА_5 є син ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Йосипівка Роздільнянського району Одеської області, що підтверджується копією свідоцтва про народження.

Позивачка, як мати вказаної дитини, у шлюбі не перебувала, запис про батька дитини в актовому записі та у свідоцтві про народження дитини було вчинено відповідно до положень ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України за прізвищем матері, а ім?я та по батькові записано за її вказівкою як ОСОБА_7 .

ОСОБА_5 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 і під час виконання військового обов`язку загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Часів Яр Бахмутського району Донецької області, смерть ОСОБА_5 зареєстрована актовим записом № 469 складеним 29 серпня2023року Роздільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_5 , він народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт. Лиманське Роздільнянського району Одеської області від батьків ОСОБА_8 і ОСОБА_2 - відповідачки у справі.

Дитина позивачки, як неповнолітня дитина загиблого (померлого) військовослужбовця ОСОБА_9 , має у рівних частках з його матір?ю - відповідачкою у справі право на призначення Міністерством оборони та отримання одноразової грошової допомоги.

Відповідно до наведеного, у позивачки з відповідачкою є спір щодо права її дитини на отримання одноразової грошової допомоги.

Позивач просиласуд встановитифакт батьківства,визнати батьківство ОСОБА_5 ,громадянинаУкраїни, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в смт Лиманське Роздільнянського району Одеської області і помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , по відношенню до дитини ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в селі Йосипівка Роздільнянського району Одеської області у матері ОСОБА_1 , громадянки України, та внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_6 , складеного 03 липня 2023 року за № 7 Захарівською селищною радою Роздільнянського району Одеській області, вказавши батьком дитини ОСОБА_5 , прізвище дитини « ОСОБА_10 » змінити на ОСОБА_11 .

Роздільнянський районний суд Одеської області ухвалою від 22 квітня 2024 року відмовив у відкритті провадження.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_4 , просить скасувати ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 22 квітня 2024 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушенням судом норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що позивачка просить встановити факт батьківства, визнати батьківство ОСОБА_5 , по відношенню до дитини ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_6 , вказавши батьком дитини ОСОБА_5 .

Зазначає, що батько дитини ОСОБА_5 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 і загинув під час виконання військового обов?язку, у зв?язку з чим дитина позивачки, як неповнолітня дитина загиблого (померлого) військовослужбовця ОСОБА_5 , має у рівних частках з його матір?ю - відповідачкою у справі право на призначення Міністерством оборони та отримання одноразової грошової допомоги на підставі ст.ст. 16 ч. 2 п. 1 і 161 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII. Зазначена обставина підтверджує наявність протилежних і суперечливих інтересів між позивачкою, як законним представником дитини загиблого військовослужбовця, та відповідачкою щодо встановлення факту батьківства та наявність між ними спору про право дитини позивачки на отримання вказаної одноразової допомоги, про що зазначено у позовній заяві, таким чином, на думку скаржника, розгляд справи в порядку позовного провадження є обґрунтованим, відповідає нормам процесуального права та є процесуально доцільним.

Одеський апеляційний суд ухвалою від 17.05.2024 року відкрив апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, роз`яснив ОСОБА_2 право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі, роз`яснив третім особам, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору право подати до Одеського апеляційного суду пояснення у письмовій формі, проте відзив та пояснення не надходили.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги отримали 28.06.2024 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Міністерство оборони України копію ухвалипро відкриттяпровадження,копію апеляційноїскарги отримали 17.05.2024 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.

Великомихайлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) копію ухвалипро відкриттяпровадження,копію апеляційноїскарги отримав 12.06.2024 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.

Представник позивача ОСОБА_4 копію ухвали про відкриття провадження отримав 17.05.2024 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.

Представник позивача ОСОБА_4 про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, судову повістку отримав 28.08.2024 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.

Позивач ОСОБА_1 в с удове засідання не з`явилась, повідомлена у відповідності до вимог ч. 5 ст. 130 ЦПК України.

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Головне управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області, Міністерство оборони України, Великомихайлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерстива юстиції (м. Одеса) про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, судові повістки отримали 28.08.2024 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, судові повістки отримали 05.09.2024 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що справи за заявами про встановлення фактів батьківства розглядаються за правилами окремого провадження, а відповідно дост. 128 СК Українисправи про визнання батьківства - за правилами позовного провадження. У першому випадку передумовою звернення до суду за заявою про встановлення факту батьківства є смерть того, батьківство кого встановлюється, а у другому - особа, батьківство якої встановлюється в судовому порядку, є відповідачем або позивачем у справі, оскільки позивач бажає установити факт батьківства з особою, яка на сьогоднішній день померла, то суд зазначив, що позивачу слід звернутися до суду в порядку окремого провадження.

Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки він суперечить нормам процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частини другої статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частина десята статті 7 СК України). Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю сторін. Одним із способів захисту сімейних прав є встановлення правовідношення (частина друга статті 18 СК України).

Дитина має право знати своїх батьків (частина перша статті 7 Конвенції про права дитини).

Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Статтею 130 СК України передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу, зокрема матір`ю дитини.

Провадження стосовно встановлення батьківства або його оспорювання стосується «приватного життя» за статтею 8 Конвенції захист прав людини і основоположних свобод, яке охоплює важливі аспекти особистої ідентичності.

Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з сімейних правовідносин.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України).

Частиною першою статті 315 ЦПК України визначено перелік фактів, що мають юридичне значення та які можуть бути встановлені в порядку окремого провадження, серед яких у пункті першому зазначено, що встановленню підлягає факт родинних відносин між фізичними особами.

В порядку окремого провадження розглядаються, зокрема, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян, але тільки якщо воно не пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право і якщо заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Справи, у яких наявний спір про право, підлягають розгляду за правилами позовного провадження.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 обґрунтовувала необхідність встановлення юридичного факту батьківства ОСОБА_5 відносно дитини ОСОБА_6 тим, що після смерті ОСОБА_5 дитина загиблого (померлого) військовослужбовця має у рівних частках з його матір?ю ОСОБА_2 - відповідачкою у справі право на призначення Міністерством оборони та отримання одноразової грошової допомоги, що свідчить про наявність спору про право між сторонами.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача.

Визначаючи, чи пов`язується з встановлення факту виникнення у заявника певних цивільних прав та обов`язків, суд застосовує положення статті 1 ЦК України. За змістом частини першої статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (цивільні відносини).

Враховуючи зміст заявлених позовних вимог, суб`єктний склад учасників спірних правовідносин, мету звернення до суду позивачки з цим позовом, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті провадження, а звернення позивача до суду в порядку позовного провадження відповідає вимогам закону.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, узв`язкузчим,наявні підстави для скасування ухвали Роздільнянського районного суду Одеської області від 22 квітня 2024 року і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,від іменіякого дієпредставник ОСОБА_4 , задовольнити.

Ухвалу Роздільнянського районногосуду Одеськоїобласті від22квітня 2024року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий В.А. Коновалова

Судді О.Ю. Карташов

М.В.Назарова