Рішення

від 07.10.2024 по справі 364/143/24

ВОЛОДАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 364/143/24

Провадження № 2/364/139/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2024 , Володарський районний суд Київської області в складі:

головуюча суддя Моргун Г. Л.,

за участю секретаря судового засідання Сіваченко Л. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в селищі Володарка, цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , № тел. НОМЕР_2 , інформація щодо наявності е-кабінету відсутня)

представниця позивачки Рашкова Валентина Володимирівна ( адвокатиня АБ « Валентини Рашкової» код ЄДРПОУ 44227769, свідоцтво КС №8143/10 від 18.07.2019, діє на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги № 44 від 07.02.2024, адреса: АДРЕСА_2 , е-пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , № тел: НОМЕР_3 );

до

ОСОБА_3 ( РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 , адреса місця перебування: Державна установа « Райківська виправна колонія ( №73)» в Житомирській області ( ЄДРПОУ 08563352, адреса: село Райки, Бердичівський район, Житомирська область, 13333, засоби зв`язку не зазначено),

третя особа без самостійних вимог: служба у справах дітей та сім`ї Володарської селищної ради ( код ЄДРПОУ 45278463, місцезнаходження: вул. Коцюбинського, 13, селище Володарка, Білоцерківський район, Київська область, 09301,№ тел. 380989947729)

про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

УСТАНОВИВ:

11.03.2024 на адресу Володарського районного суду Київської області надійшла зазначена позовна заява, ознайомившись з якою суддя залишила її без руху виявивши недоліки про що постановила відповідну ухвалу та надала позивачці строк для усунення недоліків. 02.04.2024 суддя продовжила строк для усунення недоліків встановлених у позовній заяві.

18.04.2024 представниця позивачки на усунення недоліків подала до суду належним чином завірені копії судових рішень та вказала адресу місця перебування відповідача у справі.

Представниця позивачки у позові вказує, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 перебували у стосунках без реєстрації шлюбу в період з 2009 року до 2015 року. У них народилася донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сім`я проживала з батьками відповідача в селі Кривець. За час спільного проживання позивач займалась домашніми справами та дитиною, що не можна сказати про відповідача.

У 2012 році вироком Ставищенського районного суду Київської області від 24.07.2012 ОСОБА_3 призначено покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі з 24 липня 2012 року. Відповідач неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, а у 2022 році вироком Ставищенського районного суду Київської області його було засуджено за ст. 71, ч. 3 ст. 185 КК України і остаточно визначено покарання 3 роки 3 місяці позбавлення волі. В даний час ОСОБА_3 відбуває покарання.

Відповідач самоусунувся від виховання дитини та практично відсутній у її житті, фактично з часу її народження. Зловживає спиртним та наркотичними речовинами, веде аморальний спосіб життя, вчиняє крадіжки, виносить речі з дому. Донька спілкується з батьками відповідача, відповідач не спілкується та не цікавиться життям дитини. У 2015 році позивачка з дитиною переїхали проживати до селища Володарка. Матеріально відповідач у добровільному порядку допомоги не надає. У 2021 році позивачка вийшла заміж та народила другу дитину. ОСОБА_4 свого біологічного батька фактично не знає та не пам`ятає, татом називає чоловіка позивачки.

Представниця позивачки, вказуючи, що відповідач своїх батьківських обов`язків щодо виховання, розвитку та утримання дитини не виконує, посилаючись на вищезазначені обставини та керуючись ст.ст. 9, 12, 18, 27 Конвенції про права дитини, ст. ст. 4, 5, 6, 141, 150, 157, 164-167, 171 СК України, ст. ст. 7, 10, 76, 89, 133, 141, 206, 263, 264, 265, 272, 273, 280-289, 354 ЦПК України, просить суд:

- позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно доньки ОСОБА_4 ;

- стягнути з відповідача аліменти на користь ОСОБА_1 на доньку ОСОБА_4 у розмірі частини всіх видів заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати подання позову до суду і до повноліття дитини;

- судові витрати покласти на відповідача.

22.04.2024 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 21.05.2024 .

21.05.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду на 27.06.2024.

27.06.2024 судовий розгляд справи не відбувся та був відкладений на 11.07.2024 за клопотанням представниці позивача у зв`язку з її перебуванням у відпустці.

11.07.2024 судовий розгляд справи не відбувся через відсутність електроживлення будівлі суду та був відкладений на 24.09.2024, в подальшому.

24.09.2024 у судовому розгляді було оголошено перерву до 03.10.2024, для виклику в судове засідання дитини.

03.10.2024 у судовому засіданні позивач та представниця позивача підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві. Просили суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представниця третьої особи у судовому засіданні проти позову не заперечувала. Одночасно вказала, що підтримує наданий органом опіки та піклування Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 .

Відповідач 10.05.2024 на адресу суду надіслав заяву, якою він просив судовий розгляд справи здійснювати за його відсутності, проти вимог не заперечує ( а.с. 93-95). 29.07.2024 на адресу суду надійшло повідомлення, що 24.06.2024 відповідач звільнився ДУ «Райківська виправна колонія (№73)» умовно-достроково для проходження військової служби у відповідності до положень ст. 81-1 КК України та вибув до військової частини НОМЕР_5 ( а.с.127).

Ознайомившись з позовом, матеріалами позову, заслухавши представницю позивачки, позивачку, взявши до уваги позицію відповідача викладену у заяві, яка надійшла на адресу суду, думку третьої особи, з`ясувавши думку малолітньої дитини, висновок органу опіки та піклування Володарської селищної ради, суд вважає, що наявні всі підстави для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

По справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_4 , батьками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану Володарського районного управління юстиції у Київській області зроблено відповідний актовий запис 02 грудня 2011 року № 86 (а.с.11).

Мати дитини - ОСОБА_1 17 липня 2021 року одружилася та змінила прізвище на « ОСОБА_1 » ( а.с.13).

Матеріали справи вказують та представниця позивачки про це зазначила, а позивачка ствердила, що батько дитини практично від народження жодної участі у вихованні доньки не приймає, про її здоров`я та фізичний, духовний, моральний розвиток не піклується, що, в свою чергу, свідчить про ухилення від виконання обов`язків по вихованню дитини, а також свідомого нехтування своїми батьківськими обов`язками.

Характеристика з місця навчання дитини вказує, що відповідач не бере участі у вихованні доньки, не відвідує батьківські збори, не цікавиться успіхами дитини, з класним керівником не спілкується (а.с. 22).

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов дитина проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 її чоловіком та братом ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.21).

Батько дитини згідно довідки -характеристики не проживав з донькою, мешкав в АДРЕСА_5 , разом з дружиною ОСОБА_11 та її дітьми. В громадських місцях, дома поводився добре, з сусідами підтримував дружні відносини, ввічливий, працьовитий ( а.с.25).

Станом на 11.03.2024 на час звернення до суду відповідач ОСОБА_3 відбував покарання в ДУ «Райківська виправна колонія (№93)», оскільки 17.11.2022 був засуджений Ставищенським районним судом Київської області остаточно за ст.71, ч. 3 ст. 185 КК України до трьох років трьох місяців позбавлення волі ( а.с. 81-84).

23.07.2024 на адресу суду надійшло повідомлення № 8-1679 від 08.07.2024, яким поінформовано суд, що ОСОБА_3 24.06.2024 звільнився з ДУ «Райківська виправна колонія (№93)» умовно-достроково для проходження військової служби, згідно ст. 81-1 КК України та вибув до частини НОМЕР_5 (а.с. 127).

Позивачка ствердила суду, що відповідач, з дитиною не спілкується, не бере участь у вихованні дитини та не виконує покладені на нього обов`язки щодо матеріального забезпечення дитини.

Дитина ОСОБА_4 , яка нам час розгляду справи є малолітньою (13 років) в судовому засіданні надала пояснення та зокрема зазначила, що батько не цікавиться нею, не проявляє уваги, не запитує про стан її здоров`я, успіхи у навчанні. Матеріально не допомагає. Батьком вона вважає та називає ОСОБА_12 .

Встановлені та зазначені вище обставини свідчать про ухиляння відповідача від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, що може бути підставою для позбавлення його батьківських прав, оскільки наявні факти винної поведінки батька та свідомого нехтування своїми обов`язками по відношенню до дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Така позиція суду узгоджена із діючим законодавством.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно ст.164 СК України мати може бути позбавлена судом батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Так, згідно ч. 8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

В п.15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 року „ Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" зазначено, що позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний стан, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарання, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до вимог ст. 12. Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків у відношенні дочки, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, матеріальне забезпечення, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з нею, тобто не надає дитині доступ до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі; не виявляє жодного інтересу до дитини.

За наведених вище підстав, суд прийшов до переконання, що відповідач у справі, в порушення вимог чинного законодавства України з питань охорони дитинства ухиляється від виконання батьківських обов`язків, що є правовою підставою для позбавлення його батьківських прав. В судовому засіданні встановлено відсутність об`єктивних підстав, які б зумовлювали таку тривалу неналежну поведінку батька по відношенню до дочки. Тому суд приходить до переконання, що інші заходи впливу на відповідача, окрім позбавлення його батьківських прав, будуть недостатніми, а позбавлення батьківських прав буде відповідати в першу чергу саме інтересам дитини.

Крізь призму врахування найкращих інтересів дитини та враховуючи, що одним з основних прав дитини є її право висловлювати свою думку та право на врахування її думки щодо питань, які стосуються її життя, суд бере до уваги що в даному провадженні дитина вказала, що батько не цікавиться її успіхами, здоров`ям, навчанням та жодним чином не приймає участі у її житті, матеріально не допомагає.

Щодо вимоги про стягнення аліментів з відповідача, то суд вважає, що відповідно до ст.166 Сімейного Кодексу України, вона підлягає задоволенню.

Статтями 155, 180, 181, 182, 183 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей, а при ухиленні батьків від цього обов`язку кошти на утримання дітей стягуються з них в судовому порядку, в розмірі визначеному судом.

Встановлено, що відповідач є працездатною особою, відомості про розмір та джерела доходів відсутні, а тому з урахуванням усіх обставин справи, суд доходить висновку, що аліменти на утримання дитини необхідно стягнути у розмірі не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Таким чином, встановлені судом обставини вказують, що вимоги позивачки базуються на законі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд врахує, що за подання позову немайнового характеру особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до Закону України "Про судовий збір", що складає 1211,20 гривень та оскільки позивачку звільнено від сплати судових витрат щодо вимоги про стягнення аліментів з відповідача в силу ст. 141 ЦПК України слід стягнути судові витрати у розмірі судового збору визначено державою для розгляду справ даної категорії на користь держави.

Керуючись ст. ст. 9, 12, 18, 27 Конвенції про права дитини, ст. ст. 4, 5, 6, 141, 150, 155, 157, 164-167, 171 СК України, ст. ст. 7, 10, 76, 89, 133, 141, 206, 263, 264, 265, 272, 273, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1

до

ОСОБА_3 ,

третя особа без самостійних вимог: служба у справах дітей та сім`ї Володарської селищної ради,

про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, - задовольнити .

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_6 ) батьківських прав відносно доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис за № 86 від 02.12.2011, відділу державної реєстрації актів цивільного стану Володарського районного управління юстиції у Київській області.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ( РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_6 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ( РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , № тел. НОМЕР_2 ) аліменти на доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - у розмірі (одна чверть) частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11.03.2024, до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , сплачений судовий збір у розмірі - 1221,20 гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь держави судовий збір у розмірі 1221,20 гривень.

Після набрання рішенням законної сили направити його до Білоцерківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (09117, Київська область, місто Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 22, ) - для внесення відповідних відомостей до актового запису про народження дитини.

Повне рішення суду виготовлено 07.10.2024.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г. Л. Моргун