Ухвала

від 11.09.2024 по справі 752/18819/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/18819/24

Провадження № 1-кс/752/7262/24

У Х В А Л А

Іменем України

11 вересня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Києва клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів проти довкілля СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12024100000000008, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.01.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367 КК України, про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів проти довкілля СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12024100000000008, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.01.2024 року, в якому він просить накласти арешт на автомобіль MITSUBISHI PAJERO WAGON, номерний знак: НОМЕР_1 , VIN- код: НОМЕР_2 , із забороною права на відчуження та розпорядження.

В обгрунтування клопотання слідчий зазначає, що у провадженні Слідчого управління Головного управління у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №12024100000000008 від 04.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу відповідно до наказу Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №428-к від 08.09.2021 року ОСОБА_5 з 09.09.2021 призначено на посаду директора комунального закладу «Парк культури та відпочинку «Гідропарк» (код ЄДРПОУ 02221219) як обраного за конкурсом на контрактній основі строком на 5 років.

Відповідно до умов контракту укладеного між ОСОБА_5 та Департаментом культури ВО КМР (КМДА) від 09.09.2021 року на директора покладено обов`язок безпосередньо та через адміністрацію Парку здійснювати поточне керівництво Парком , забезпечувати його ефективну діяльність, раціональне використання і зберігання закріпленого за Парком майна.

Директор є повноважним представником Парку під час реалізації повноважень, функцій, обов`язків, передбачених Положенням Парку, законодавством України, стосовно Парку, іншими нормативними актами.

Директор здійснює поточне керівництво парком, забезпечує працюючих роботою, організовує фінансово-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання Парком завдань, передбачених законодавством України, Положення Парку та цим Контрактом.

У подальшому, наказом Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №181-к від 12.06.2023 ОСОБА_5 звільнено з посади директора комунального закладу «Парк культури та відпочинку «Гідропарк».

Таким чином, ОСОБА_5 , як директор комунального закладу «Парк культури та відпочинку «Гідропарк», у період часу перебування на посаді з 09.09.2021 по 13.06.2023 обіймав у закладі посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а тому відповідно до частини 3 статті 18 КК України останній був службовою особою.

Крім цього, відповідно до вищевказаного Контракту на ОСОБА_5 , як на директора Парку, було покладено наступні обов`язки:

- забезпечення здійснення бухгалтерського, оперативного обліку і ведення фінансової та статистичної звітності згідно із законодавством;

- забезпечення додержання фінансової дисципліни;

- вжиття заходів щодо зменшення витрати Парку, собівартості товарів (робіт, послуг);

- забезпечення умов виконання Парком зобов`язань із сплати податків, внесення інших обов`язкових платежів до бюджетів, страхових внесків, на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та виплати заробітної плати працівникам чи дотримання погодженого графіка погашення відповідної заборгованості;

- забезпечення складання, затвердження в установленому порядку та виконання кошторису Парку на відповідний період;

- забезпечення ефективного використання майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, природних, трудових та фінансових ресурсів на основі показників ефективності діяльності та завдань, середньострокових стратегічних планів розвитку Парку, визначених в установленому порядку;

- забезпечення виконання умов колективного договору та реалізації програм соціального розвитку колективу.

Положенням про комунальний заклад «Парк культури та відпочинку «Гідропарк», затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27 лютого 2007 року №191, у редакції від 30 липня 2020 року також визначено повноваження директора Закладу, зокрема пунктом 5.3 встановлено, що директор: розпоряджається коштами та майном Закладу відповідно до законодавства України і цього Положення; забезпечує ефективне і цільове використання майна, закріпленого за Закладом; несе персональну відповідальність за господарсько-фінансову діяльність Закладу, виконання фінансових планів, дотримання фінансової дисципліни, дотримання норм охорони праці, ефективного використання та охорони майна та коштів; несе персональну відповідальність за дотримання вимог законодавства, рішень Київської міської ради, розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо внутрішнього фінансового контролю в Закладі та у сфері публічних закупівель, а також допущення неефективних господарських операцій, правочинів, прийняття неефективних управлінських рішень у установленому порядку.

Пунктом 3 наказу Міністерства культури і туризму України від 18 жовтня 2005 року № 745 «Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки» передбачено надання працівникам матеріальної допомоги, у тому числі на оздоровлення, у сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік, крім матеріальної допомоги на поховання.

Пунктом 4.4.4. Колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом Комунального закладу «Парк культури та відпочинку «Гідропарк», зареєстрованого Управлінням праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації за №71/17 від 05.05.2017 передбачено право виплати матеріальної допомоги працівникам закладу, в тому числі на оздоровлення, яка надається працівникам в сумі не більш ніж один посадовий оклад на рік.

Вказану норму продубльовано у пункті 4.2 Положення про матеріальне стимулювання працівників Комунального закладу «Парк культури і відпочинку» Гідропарк», затвердженого в.о. директора КЗ «Парк культури і відпочинку» від 01.01.2020 відповідно до якого при наявності коштів для розв`язання соціально побутових питань працівник може отримати матеріальну допомогу на суму не більше ніж один посадовий оклад на рік, крім матеріальної допомоги на поховання.

Між тим, будучи у період з жовтня 2021 по грудень 2022 року директором Комунального закладу «Парк культури і відпочинку» Гідропарк» ОСОБА_5 всупереч вищезазначених норм стосовно порядку та виплати матеріальної допомоги працівникам підприємства, маючи обов`язок та можливість забезпечення дотримання вимог фінансової дисципліни, за відсутності особистих заяв працівників, погодив нарахування працівникам Комунального закладу «Парк культури і відпочинку» Гідропарк» щомісячної матеріальної допомоги та відповідних нарахувань до неї.

Так, відповідно до розрахунково-платіжної відомості № НЗП-000021 за жовтень 2021 року з 31 штатної одиниці, незважаючи на раніше нараховану та виплачену матеріальну допомогу, проведено нарахування матеріальної допомоги у розмірі 100% окладу за відпрацьований час 21 працівнику, 4 працівникам - 50%, 1 працівнику у розмірі 600%, 1 у розмірі 350% та 4 працівникам матеріальну допомогу не нараховано. В результаті за жовтень 2021 року працівникам Закладу безпідставно нараховано матеріальну допомогу на суму 90 835,10 грн.

У подальшому платіжними дорученням №№ 112 від 13.10.2021 та 118 від 28.10.2021 нараховані суми авансу у розмірі 90 000 грн. та заробітної плати у сумі 141758 грн. виплачено працівникам підприємства.

Відповідно до розрахунково-платіжної відомості №НЗП-000023 за листопад 2021 року з 32 штатної одиниці 18 працівникам нараховано матеріальну допомогу у розмірі 100% окладу за відпрацьований час, 5 працівникам -50%, 2 працівникам - 78%, 1 працівнику -65 % та 7 працівникам матеріальну допомогу не нараховано. В результаті за листопад 2021 року працівникам Закладу безпідставно нараховано матеріальну допомогу на суму 79 116,54 грн.

У подальшому платіжним дорученням № 128 від 17.11.2021 працівникам виплачено аванс у сумі 114,287,9 грн. та платіжним дорученням № 132 від 30.11.2021 заробітну плату у сумі 138528,76 грн.

Крім того, відповідно до розрахунково-платіжної відомості за грудень 2021 року № НЗП-000024 з 31 штатної одиниці 100% матеріальної допомоги за відпрацьований час нараховано 16 працівникам, 7 працівникам - 50%, 1 працівнику у розмірі 81%, 1 працівнику у розмірі 72 % та 6 працівникам матеріальна допомога не нарахована. В результаті за грудень 2021 року працівникам Закладу безпідставно нараховано матеріальну допомогу на суму 82 128,52 грн.

У подальшому, платіжним дорученням № 140 від 15.12.2021 виплачено аванс у сумі 113 тис. грн. та платіжним дорученням № 147 від 22.12.2021 заробітну плату у розмірі 155 871,5 грн.

Крім цього, упродовж 2022 року працівникам Закладу аналогічним способом здійснено нарахування та виплату матеріальної допомоги, яка перевищувала суму одного посадового окладу працівників. Такі виплати здійснені за кожен місяць 2022 року, зокрема безпідставно нараховано матеріальну допомогу у: лютому 2022 року на суму 41 058,74 грн., березні 2022 року на суму 36 374,54 грн., квітні 2022 року на суму 20 109,2 грн., травні 2022 року на суму 17 400,36 грн., червні 2022 року на суму 27 400,36 грн., липні 2022 року на суму 19 641,97 грн., серпні 2022 року на суму 26 685,81 грн., вересні 2022 року на суму 72 392,82 грн., жовтні 2022 року на суму 90 751,41 грн., листопаді 2022 року на суму 82 476, 50 грн., грудні 2022 року на суму 78 956,75 грн.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи встановлено, що в період часу з 01.10.2021 по 31.12.2022 працівникам Парку з порушенням нараховано та виплачено матеріальної допомоги на суму 765 328, 62 грн. та відповідно 168 372, 30 грн. єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Тобто, ОСОБА_5 , будучи службовою особою, маючи при цьому реальну можливість перевіряти та контролювати виплати матеріальної допомоги працівникам, неналежним чином виконував свої службові обов`язки в частині дотримання фінансової дисципліни, виконання умов Колективного договору та Контракту, внаслідок чого бюджету міста Києва спричинено шкоду, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а саме на загальну суму 933 700, 92 грн, що є тяжкими наслідками.

Відповідно до інформації, яка міститься в ІКС «ІПНП» за ОСОБА_5 на праві власності зареєстрований транспортний засіб MITSUBISHI PAJERO WAGON, номерний знак: НОМЕР_1 , VIN- код: НОМЕР_2 .

У клопотанні слідчий посилається на те, що на даний час, з метою збереження майна, а саме транспортного засобу MITSUBISHI PAJERO WAGON, номерний знак: НОМЕР_1 , VIN-код: НОМЕР_2 , у зв`язку з його можливим перепродажем та для забезпечення відшкодування завданої шкоди, виникла необхідність у накладенні арешту на вказане вище майно.

Вивчивши вказане клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України право приваної власності є непорушним.Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбаченим законом і загальними принципами міжнародного.

Таким чином, право власності не є абсолютним. За своєю правовою природою воно потребує регулювання з боку держави, може бути обмежено, а державна вправі вживати певних заходів втручання в право власності з дотриманням вимог, встановлених ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

У практиці Європейського суду з прав людини напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а саме : а) чи є втручання законним; b) чи переслідує воно "суспільний інтерес"; с)чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям, Європейського суду з прав людини констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 170 КПК України Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Арешт майна майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

З урахуванням зазначеного, обгрунтованість застосування арешту майна, як заходу забезпечення кримінального провадження, залежить від підтвердження висновків про існуваняня відповідної сукупності обставин фактичними даними, які випливають із представлених доказів.

Отже, слідчий суддя враховує, що обов`язок доведення існування підстав, передбачених статтею 132 КПК України для застосуванян заходу забезпечення кримінального провадження покладається на прокурора та слідчого, який звертається з відповідним клопотанням.

Однак, слідчий суддя вважає, що внесене слідчим клопотання не відповідає вимогам закону, оскільки не містить достатніх відомостей для необхідності такого арешту.

Крім того, матеріали клопотання не містять відомостей про наявність цівільного позову та постанови про визнання потерпілим.

Отже, стороною обвинувачення необхідність накладенян арешту на вказане майно не доведена. У клопотанні лише формально перелічені можливі ризики втрати цього майна без обгрунтування реальності їх настання у даному конкретному випадку. Водночас, клопотання не містить доказів необхідності арешту зазначеного майна та наявності ризиків його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майн, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цьог Кодексу.

Абзацом другим частини першої статті 170 КПК України передбачено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Таким чином, накладення арешту на майно, за відсутності передбачених для цього підстав, порушує права власника на вільне використання своєї власності, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст. 1 Першого протоколду до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа "Баландіна проти України", "Батрак проти України", "Панов проти України").

Крім того, у клопотанні відсутні достатні відомості для висновку про співмірність заходів забезпечення кримінального провадження із межами потреб досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, слічий суддя вважає, що слідчим не доведено необхідність задоволення клопотання про накладення арешту.

Тому слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі досудового розслідування у кримінальному провадженні, органом досудового розслідування не доведено необхідність задоволення клопотання про накладення арешту.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право н амирне володіння майном має бути законним : друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише "на умовах, передбачених законом", а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію "законів". Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах "Амюр проти Франції", "Колишній король Греції та інші проти Греції" та "Малама проти Греції").

Разом з тим, згідно зі ст. 7, 16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеженян прав власнгості під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку передбаченому цим Кодексом.

Аналізуючи вищенаведені обставини,слідчий суддя приходить до висновку про те, що з клопотання та доданих до нього матеріалів не вбачається достатніх підстав, що обгрунтовували б достатньою мірою необхідність накладення арешту на відповідне майно.

На підставі викладеного слідчий суддя, вважає, що клопотання є необгрунтованим та безпідставним, наведені в клопотанні обставини свідчать про відсутність підстав для накладення арешту.

Керуючись ст.ст. 170, 172, 173, 372, 376 КПК України,-

УХВАЛИВ:

1. Клопотання залишити без задоволення.

2. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1