Ухвала

від 01.10.2024 по справі 757/17597/22-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/17597/22-ц

пр. № 2-2705/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2024 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Соколова О.М.

при секретарі судових засідань Проскурні А.Г.

справа № 757/17597/22-ц

розглянувши у засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу № 757/17597/22-ц за позовом Приватного акціонерного товариства «АЙБОКС БАНК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ ХАУС», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа № 757/17597/22-ц за позовом Приватного акціонерного товариства «АЙБОКС БАНК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ ХАУС», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 05.09.2022 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

В судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце проведення, якого повідомлялися належним чином.

Від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про проведення судового засідання без його участі, просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За наведених обставин, суд, приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутність учасників на підставі наявних в ній даних.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Так, ПАТ «АЙБОКС БАНК» (далі - позивач) звернувся до суду із зазначеною позовною заявою до ТОВ «СВІТХАУС», ОСОБА_1 , в якій просить: стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТХАУС», ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «АЙБОКС БАНК» заборгованість в сумі 251 189,39 грн.; стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТХАУС», ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «АЙБОКС БАНК» судовий збір в розмірі 3767,84 грн.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості, позивач посилається на наступне.

Так, 28.10.2015 р. між ПАТ «Аграрний комерційний банк», правонаступником якого є ПАТ «АЙБОКС БАНК» та ТОВ «СВІТХАУС» було укладено договір про надання овердрафту №27/2015, відповідно до умов якого Банк на умовах договору з урахуванням усіх змін, встановлює Позичальнику ліміт кредитування за овердрафтом у розмірі 500000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 41% річних, які з 26.10.2017 зменшено до 30% річних, з кінцевим терміном повернення кредиту 24.10.2019 року.

ПАТ «АЙБОКС БАНК» свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, шляхом видачі Позичальнику ліміту кредитування за овердрафтом на суму 500000 грн.

Проте, ТОВ «СВІТХАУС» в порушення зазначених умов кредитного договору прострочило повернення коштів у визначений договором строк, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість, яка станом на 29.12.2021 становить 251 189,39 грн.

Також, 28.10.2015 р. між ПАТ «Аграрний комерційний банк», правонаступником якого є ПАТ «АЙБОКС БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір поруки, відповідно до умов якого, останній зобов`язується відповідати як солідарний боржник перед банком за виконання боржником його зобов`язань за договором про надання овердрафту №27/2015 від 28.10.2015.

Згідно умов договору поруки, поручитель відповідає за виконання боржником зобов`язань за кредитним договором всім своїм майном, майновими правами, цінними паперами, грошовими коштами та іншими активами, які належать йому на праві власності, не вилучені з цивільного обороту, та на які, згідно із законодавством може бути звернене стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до положень статті 19 ЦПК України, яка визначає компетенцію судів щодо розгляду цивільних справ, у порядку цивільного судочинства розглядаються справи що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

При визначенні предметної юрисдикції справи суд має виходити із суті права/інтересу, за захистом якого суб`єкт звертається до суду, та мети звернення з позовом, оскільки саме такі критерії розмежування належності спору до тієї чи іншої юрисдикції дають змогу найбільш ефективно захистити порушене право позивача, аніж розмежування юрисдикції виключно на підставі суб`єктного складу сторін.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 Господарського процесуального кодексу України.

Так, за змістом пункту 1 частини першої цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

З аналізу наведеної вище норми вбачається, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідно до положень частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

За статтею 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, у тому числі й фізичні особи, які не є підприємцями. Випадки, коли справи у спорах, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, підвідомчі господарському суду, визначені статтею 20 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, до юрисдикції господарських судів належать справи у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/1733/18, від 14 квітня 2020 року у справі № 295/5047/18.

Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як випливає зі змісту позовної заяви у даній справі предметом спору є стягнення заборгованості, тобто має місце майновий спір між двома юридичними особами, а саме ПАТ «АЙБОКС БАНК» та ТОВ «СВІТХАУС».

В свою чергу, відповідно ч. 7 ст. 30 ЦПК України у випадку об`єднання позовних вимог щодо укладання, зміни, розірвання і виконання правочину з вимогами щодо іншого правочину, укладеного для забезпечення основного зобов`язання, спір розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, який є стороною основного зобов`язання.

З матеріалів справи вбачається, що основним зобов`язанням у спорі є договір про надання овердрафту, стороною якого є відповідач ТОВ «СВІТХАУС», який має статус юридичної особи.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, характер спірних правовідносин, предмет спору, та те, що позивач та відповідач ТОВ «СВІТХАУС», як сторона основного зобов`язання, є юридичними особами, суд приходить до висновку, що правовідносини, за захистом яких звернувся позивач до суду, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому, наявні підстави для закриття провадження у справі № 757/17597/22-ц за позовом Приватного акціонерного товариства «АЙБОКС БАНК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ ХАУС», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Роз`яснити позивачу право звернутися з позовом у порядку господарського судочинства, оскільки розгляд даної справи відноситься до компетенції господарського суду.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 19, 186, 260, 263, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у цивільній справі № 757/17597/22-ц за позовом Приватного акціонерного товариства «АЙБОКС БАНК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ ХАУС», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - закрити.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Соколов