Постанова

від 01.10.2024 по справі 916/1101/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року м. ОдесаСправа № 916/1101/21(916/707/23)

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюк І.Г.

суддів: Аленіна О.Ю., Богатиря К.В.

секретар судового засідання - Чеголя Є.О.

за участю:

Компанії CFSIT Inc - адвокат Діденко Ю.О.

ТОВ «Олір Резорсіз» - адвокат Яценко С.А.

ТОВ «Стойбуд Іллічівськ» - арбітражний керуючий Гонта О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Олір Резорсіз»

на рішення Господарського суду Одеської області від 18.03.2024

по справі №916/1101/21(916/707/23)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройбуд Іллічівськ» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Гонти Оксани Анатоліївни

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Олір Резорсіз»;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «КУА «Скай Кепітал Менеджмент»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Компанії CFSIT Inc.

про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок та витребування майна

суддя суду першої інстанції - Грабован Л.І.

місце винесення рішення: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області.

Повний текст рішення складено та підписано: 01 квітня 2024.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройбуд Іллічівськ» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Гонти О.А. звернулося із позовною заявою від 20.02.2023 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олір Резорсіз», Товариства з обмеженою відповідальністю «КУА «Скай Кепітал Менеджмент» (далі - ТОВ "КУА «Скай Кепітал Менеджмент») про:

1.Визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, загальною площею 1, 0501 гектарів, кадастровий номер земельної ділянки: 5110800000:03:001:0349, місце розташування: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 48, укладеного 18.03.2020р. між ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» та ТОВ «Олір Резорсіз», посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Голубенко О.М. та зареєстрований в реєстрі за №211;

2.Визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, загальною площею 0, 7047 гектарів, кадастровий номер земельної ділянки: 5110800000:03:001:0348, місце розташування: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 48, укладеного 18.03.2020р. між ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» та ТОВ «Олір Резорсіз», посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Голубенко О.М. та зареєстрований в реєстрі за №212;

3.Витребування з чужого незаконного володіння у ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент», яке діє від власного імені та за рахунок Закритого недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду «Адвенсіс» на користь ТОВ «Стройбуд Іллічівськ»: земельну ділянку, загальною площею 1, 0501 гектарів, кадастровий номер ділянки: 5110800000:03:001:0349, місце розташування: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 48; земельну ділянку, загальною площею 0, 7047 гектарів, кадастровий номер ділянки: 5110800000:03:001:0348, місце розташування: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 48.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час здійснення повноважень у справі №916/1101/21 про банкрутство ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» арбітражному керуючому Гонті О.А. стадо відомо про укладення боржником 18.03.2020 наступних правочинів: договору купівлі-продажу, укладеного між ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» та ТОВ «Олір Резорсіз» та зареєстрованого в реєстрі за №212, п.п. 1-3 якого передбачено, що ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» передало ТОВ «Олір Резорсіз» у власність земельну ділянку загальною площею 0, 7047 гектарів, кадастровий номер 5110800000:03:001:0348, місцезнаходження: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 48, за наступною ціною - 354 675, 51 грн.; договору купівлі-продажу, укладеного між ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» та ТОВ «Олір Резорсіз» та зареєстрованого в реєстрі за №211, п.п.1-3 якого передбачено, що ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» передало ТОВ «Олір Резорсіз» у власність земельну ділянку загальною площею 1, 0501 гектарів, кадастровий номер 5110800000:03:001:0349, місцезнаходження: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 48, за наступною ціною - 528 515, 33 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.03.2024 позов задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, загальною площею 1, 0501 гектарів, кадастровий номер земельної ділянки: 5110800000:03:001:0349, місце розташування: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 48, укладеного 18.03.2020р. між ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» та ТОВ «Олір Резорсіз», посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Голубенко О.М. та зареєстрований в реєстрі за №211.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, загальною площею 0, 7047 гектарів, кадастровий номер земельної ділянки: 5110800000:03:001:0348, місце розташування: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 48, укладеного 18.03.2020р. між ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» та ТОВ «Олір Резорсіз», посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Голубенко О.М. та зареєстрований в реєстрі за №212.

Витребувано з чужого незаконного володіння у ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент», яке діє від власного імені та за рахунок Закритого недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду «Адвенсіс» на користь ТОВ «Стройбуд Іллічівськ»: земельну ділянку, загальною площею 1, 0501 гектарів, кадастровий номер ділянки: 5110800000:03:001:0349, місце розташування: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 48; земельну ділянку, загальною площею 0, 7047 гектарів, кадастровий номер ділянки: 5110800000:03:001:0348, місце розташування: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 48. Обґрунтування судового рішення.

Судом встановлено, що спірні договори купівлі-продажу земельних ділянок від 18.03.2020 були укладені за рік та два місяці до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» (до 28.05.2021р.), тобто у підозрілий період та на дату укладення яких ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» мало кредиторську заборгованість.

Згідно п. 3 договору продаж земельної ділянки за домовленістю сторін проводиться за ціною - 528 515, 33 грн.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової оціночно-земельної експертизи ринкова вартість земельної ділянки загальною площею 1, 0501 гектарів, в тому числі по угіддях: землі під будівлями та спорудами промислових підприємств 1, 0501 га, кадастровий номер земельної ділянки 5110800000:03:001:0349, місце розташування: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 48, станом на 18.03.2020р. склала 15 748 835 грн.

Згідно договору продаж земельної ділянки за домовленістю сторін проводиться за ціною - 354 675, 51 грн.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової оціночно-земельної експертизи ринкова вартість земельної ділянки загальною площею 0, 7047 гектарів, в тому числі по угіддях: землі промисловості 0, 7074 га, кадастровий номер земельної ділянки 5110800000:03:001:0348, місце розташування: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 48, станом на 18.03.2020р. склала 10 568 714 грн.

У зв`язку з чим суд дійшов висновку, що боржник, будучи обізнаним про наявність заборгованості підприємства перед кредиторами, вчинив правочини з продажу майна підприємства за сумнівно низькою ціною.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Олір Резорсіз» звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 18.03.2024 року у справі № 916/1101/21 (916/707/23); прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Гонти Оксани Анатоліївни.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що суд дійшов неправомірного висновку про продаж майна за оспорюваними договорами купівлі-продажу за сумнівно низькою ціною. Такий висновок суд першої інстанції зробив у зв`язку з неповнотою встановлення обставин, які мають значення для справи внаслідок необґрунтованої відмови у проведенні повторної судової оціночно-земельної експертизи.

Скаржник зауважує, що матеріали справи містять два різні за змістом висновки судових експертів щодо ринкової вартості спірних земельних ділянок, які значним чином відрізняються одне від одного за результатами, що не дає можливості однозначно, повно та всебічно встановити важливі обставини у справі.

З урахуванням зазначеного ТОВ «Олір Резорсіз» під час розгляду справи Господарським судом Одеської області заявляло клопотання про призначення повторної експертизи щодо ринкової вартості спірних земельних ділянок.

Втім, протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.02.2024 у задоволенні клопотання відповідача ТОВ «Олір Резорсіз» про призначення повторної судової оціночно-земельної експертизи відмовлено.

Так, з метою виправлення помилок та усунення недоліків, які допустив суд першої інстанції під час розгляду справи одночасно з поданням цієї апеляційної скаржником подано до суду апеляційної інстанції клопотання про призначення повторної судової оціночно - земельної експертизи та просить суд його задовільнити.

Крім того, скаржник не погоджується з висновком суду щодо вчинення договорів купівлі-продажу земельних ділянок з метою зменшення активів боржника без будь-якої розумної ділової мети та економічного обґрунтування на невигідних для нього умовах.

Вступаючи в договірні відносини купівлі-продажу оспорюваних земельних ділянок з ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» ТОВ «Олір Ресорсіз» не знало про наявність та розмір заборгованості ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» перед Компанією CFSIT Іпс. та про ініціювання останньою відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Стройбуд Іллічівськ».

Також скаржник зауважує, що як ТОВ «Олір Резорсіз», так і ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент» були добросовісними набувачами спірного майна, оскільки будь-яких обтяжень щодо майна на дату його продажу не було: ні у реєстрі нерухомого майна, ні у Єдиному державному реєстрі судових рішень не було інформації, що спірні земельні ділянки були якось обтяжені.

Про існування вимог Компанії CFSIT Inc. до ТОВ «Стройбуд Іллічівськ», ні ТОВ «Олір Резорсіз», ні ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент» відомо не було, як не було відомо і будь-яких інших відомостей, що ставили б під сумнів добросовісність придбання майна набувачами.

Так за твердженням скаржника, судом не встановлено підстав для витребування спірного майна.

Доводи інших учасників провадження у справі:

03.06.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на те, що оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Богатир К.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2024.

На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/1101/21(916/707/23) на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 доручено Господарського суду Одеської області невідкладно надіслати на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи №916/1101/21(916/707/23).

Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Олір Резорсіз» на рішення Господарського суду Одеської області від 18.03.2024 по справі №916/1101/21(916/707/23) до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.

02.05.2024 матеріали справи №916/1101/21(916/707/23) надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олір Резорсіз» на рішення Господарського суду Одеської області від 18.03.2024 по справі №916/1101/21(916/707/23)- залишено без руху.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Олір Резорсіз» на рішення Господарського суду Одеської області від 18.03.2024 у справі №916/1101/21(916/707/23).

Призначено справу № 916/1101/21(916/707/23) до розгляду на 17.06.2024 о 14:00 год.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройбуд Іллічівськ» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Гонти Оксани Анатоліївни - задоволено.

Відкладено розгляд справи № 916/1101/21(916/707/23) на 01.07.2024 о 15:30 год.

В судовому засіданні 01.07.2024 оголошено перерву до 07.08.2024 о 14:00 год.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 клопотання ТОВ «Стройбуд Іллічвськ» - задоволено. Відкладено розгляд справи № 916/1101/21(916/707/23) на 01.10.2024 о 16:00 год.

В судовому засіданні 01.10.2024 в задоволенні клопотання ТОВ «Олір Резорсіз» про призначення по справі судово-оціночної земельної експертизи відмовлено, з підстав наведених у мотивувальній частині даної постанови (ухвала в протокольній формі).

В судовому засіданні 01.10.2024 представник ТОВ «Олір Резорсіз» доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав.

Представник Компанії CFSIT Inc та арбітражна керуюча Гонта О.А. заперечували щодо доводів та вимог апеляційної скарги, просили судове рішення залишити без змін.

Інші представники сторін у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 12 статті 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів переходить до розгляду апеляційної скарги по суті.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Фактичні обставини справи встановлені судом першої інстанції.

18.03.2020 між ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» та ТОВ «Олір Резорсіз» був укладений договір купівлі-продажу, п. 1 якого передбачено, що за цим договором продавець зобов`язується передати у власність (продати), а покупець прийняти у власність (купити) та сплатити обумовлену за цим договором суму, земельну ділянку загальною площею 1, 05601 гектарів, в тому числі по угіддях: землі під будівлями та спорудами промислових підприємств - 1, 0501 га; місце розташування: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 48; кадастровий номер земельної ділянки: 5110800000:03:001:0349. Земельна ділянка належить продавцю на праві приватної власності на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Голубенко О.М. 18.03.2020р. Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.12.2016р. Ігнатовим Д.В., державним реєстратором Одеського міського управління юстиції Одеської області, номер запису про право власності: 12446805, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 800129051108. Земельна ділянка зареєстрована у Державному земельному кадастрі Відділом Держгеокадастру у м. Іллічівську Одеської області 09.11.2015р.

Згідно п. 3 вказаного договору продаж земельної ділянки за домовленістю сторін проводиться за ціною - 528 515, 33 грн., які покупець повинен перерахувати продавцю протягом п`яти робочих днів з дати посвідчення цього договору шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок продавця.

18.03.2020 між ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» та ТОВ «Олір Резорсіз» був укладений договір купівлі-продажу, п. 1 якого передбачено, що за цим договором продавець зобов`язується передати у власність (продати), а покупець прийняти у власність (купити) та сплатити обумовлену за цим договором суму, земельну ділянку загальною площею 0, 7047 гектарів, в тому числі по угіддях: землі промисловості - 0, 7047 га; місце розташування: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 48; кадастровий номер земельної ділянки: 5110800000:03:001:0348. Земельна ділянка належить продавцю на праві приватної власності на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Голубенко О.М. 18.03.2020р. Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.12.2016р. Ігнатовим Д.В., державним реєстратором Одеського міського управління юстиції Одеської області, номер запису про право власності: 12446329, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 800098551108. Земельна ділянка зареєстрована у Державному земельному кадастрі Відділом Держгеокадастру у м. Іллічівську Одеської області 09.11.2015р.

Згідно п. 3 вказаного договору продаж земельної ділянки за домовленістю сторін проводиться за ціною - 354 675, 51 грн., які покупець повинен перерахувати продавцю протягом п`яти робочих днів з дати посвідчення цього договору шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок продавця.

19.05.2021 між ТОВ «Олір Резорсіз» та ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент» був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, п. 1 якого передбачено, що за цим договором продавець зобов`язується передати у власність (продати), а покупець прийняти у власність (купити) та сплатити обумовлену за цим договором суму, земельну ділянку: місце розташування: Одеська обл., м. Чорноморськ (колишня назва місто Іллічівськ), вул. Транспортна, 48% площа 1, 0501 га; кадастровий номер: 5110800000:03:001:0349.

Згідно п. 3 вказаного договору продаж земельної ділянки за домовленістю сторін проводиться за ціною 528 506 грн., які покупець повинен перерахувати продавцю протягом п`яти робочих днів з дати посвідчення цього договору шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок продавця.

19.05.2021 між ТОВ «Олір Резорсіз» та ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент» був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, п. 1 якого передбачено, що за цим договором продавець зобов`язується передати у власність (продати), а покупець прийняти у власність (купити) та сплатити обумовлену за цим договором суму, земельну ділянку: місце розташування: Одеська обл., м. Чорноморськ (колишня назва місто Іллічівськ), вул. Транспортна, 48% площа 0, 7047 га; кадастровий номер: 5110800000:03:001:0348.

Згідно п. 3 вказаного договору продаж земельної ділянки за домовленістю сторін проводиться за ціною 354 669 грн., які покупець повинен перерахувати продавцю протягом п`яти робочих днів з дати посвідчення цього договору шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок продавця.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №323228241 від 17.02.2023р. власником земельної ділянки за кадастровим номером 5110800000:03:001:0348, площею 0, 7047 га, адреса: Одеська обл., м. Іллічівськ (м. Чорноморськ), вул. Транспортна, 48, є ТОВ "КУА «Скай Кепітал Менеджмент» на підставі договору купівлі-продажу від 19.05.2021р.; попереднім власником земельної ділянки було ТОВ «Олір Резорсіз» на підставі договору купівлі-продажу 18.03.2020, речове право власника ТОВ «Олір Резорсіз» припинено 19.05.2021; до ТОВ «Олір Резорсіз» власником земельної ділянки було ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер 49454787, видане 09.12.2015 Одеським управлінням юстиції; речове право власника ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» припинено 18.03.2020.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №323229184 від 17.02.2023 власником земельної ділянки за кадастровим номером 5110800000:03:001:0349, площею 1, 0501 га, адреса: Одеська обл., м. Іллічівськ (м. Чорноморськ), вул. Транспортна, 48, є ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент» на підставі договору купівлі-продажу від 19.05.2021; попереднім власником земельної ділянки було ТОВ «Олір Резорсіз» на підставі договору купівлі-продажу 18.03.2020, речове право власника ТОВ «Олір Резорсіз» припинено 19.05.2021; до ТОВ «Олір Резорсіз» власником земельної ділянки було ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер 49457256, видане 09.12.2015 Одеським управлінням юстиції; речове право власника ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» припинено 18.03.2020.

Позивачем надано звіт про оцінку ринкової вартості земельної ділянки загальною площею 1, 0501 гектарів, кадастровий номер земельної ділянки: 5110800000:03:001:0349, місце розташування: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 48 станом на 18.03.2020р. та земельної ділянки загальною площею 0, 7047 гектарів, кадастровий номер земельної ділянки: 5110800000:03:001:0348, місце розташування: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 48 станом на 18.03.2020, підготовлений ПП «Бюро Маркуса», ФОП Воронін В.О., за яким їх ринкова вартість становить 25 331 536 грн.

Відповідачем ТОВ «Олір Резорсіс» надано висновок експерта №132 від 31.01.2022 за результатами проведення судової оціночно-земельної експертизи, підготовленої Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса» щодо оцінки цих же земельних ділянок, відповідно до якого їх вартість складає 880 336 грн.

Від Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист від 20.11.2023 №3519/23-21 (вх. №44704/23 від 12.12.2023р.), до якого у тому числі додано висновок експерта за результатами проведення судової оціночно-земельної експертизи у господарській справі №916/1101/21(916/707/23), згідно якого ринкова вартість земельної ділянки загальною площею 0, 7047 гектарів, в тому числі по угіддях: землі промисловості 0, 7074 га, кадастровий номер земельної ділянки 5110800000:03:001:0348, місце розташування: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 48, станом на 18.03.2020р. склала 10 568 714 грн.; ринкова вартість земельної ділянки загальною площею 1, 0501 гектарів, в тому числі по угіддях: землі під будівлями та спорудами промислових підприємств 1, 0501 га, кадастровий номер земельної ділянки 5110800000:03:001:0349, місце розташування: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 48, станом на 18.03.2020р. склала 15 748 835 грн.

Згідно висновку про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України експерт попереджений.

Позивачем надано звіт про аналіз щодо виявлення ознак неплатоспроможності та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства ТОВ «Стройбуд Іллічвськ», проведений ТОВ «Прімум Верітас», згідно якого зроблені наступні висновки:

- основні засоби у товариства станом на 31.12.2020 відсутні, коефіцієнт поточної (загальної) ліквідності свідчить про те, що товариство нездатне відповісти по своїх зобов`язаннях; частка власних оборотних коштів в їх загальній сумі у відсотках має незадовільний результат та вказує про те, що товариство не має змоги проводити незалежну фінансову політику, тобто перебуває у стані критичної неспроможності; коефіцієнт фінансової автономії на звітну дату становить значно менше граничного значення, що свідчить про значну залежність товариства від позикового капіталу; фінансовий стан товариства є незадовільним, оскільки більшість економічних показників та коефіцієнт, що характеризують ліквідність та фінансову стійкість товариства, нижче нормативних значень; за результатами аналізу встановлено, що товариство є фінансово нестійким та не має змоги проводити незалежну фінансову політику, тобто перебуває в стані надкритичної неплатоспроможності;

- в 2020 році керівництвом товариства було прийнято нераціональне управлінське рішення щодо продажу земельних ділянок, що розташовані за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Транспортнна, 48; відповідно до договорів купівлі-продажу вищевказані земельні ділянки були продані ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» 18.03.2020; загальна вартість проданих земельних ділянок склала 883 190, 84 грн. (32 642, 34 дол. США по курсу НБУ станом на дату продажу - 18.03.2020р.), при чому, вартість придбання вищевказаних ділянок в 2012р. складала 7 607 000 грн. (951 767, 28 дол. США по курсу НБУ станом на дату придбання - 21.06.2021р.), тобто, враховуючи дані системи показників оцінки фінансового стану ТОВ "Стройбуд Іллічівськ" та дії керівництва, можна зробити висновок про наявність економічних ознак дій з доведення до банкрутства.

Ухвалою підготовчого засідання суду від 28.05.2021 відкрито провадження у справі №916/1101/21 про банкрутство ТОВ «Стройбуд Іллічівськ», визнано вимоги Компанії CFSIT Inc. до ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» в сумі 5 250 004, 31 дол. США, що складає 147 302 520, 93 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника ТОВ «Стройбуд Іллічівськ».

Ухвалою попереднього засідання від 12.01.2022 визначено розмір та перелік усіх визнаних вимог для внесення розпорядником майна боржника до реєстру вимог кредиторів, до складу якого включено одного кредитора Компанії CFSIT Inc. із сумою вимог 147 379 220, 93 грн.

Постановою Господарського суду Одеської області від 11.02.2022 визнано банкрутом ТОВ «Стройбуд Іллічівськ»; відкрито відносно ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців до 11.02.2023; ліквідатором ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» призначено арбітражного керуючого Гонту О.А.

Норми права.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Частиною першою статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив іншій особі або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Згідно ч. 2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування.

Отже, законодавство у сфері банкрутства містить спеціальні та додаткові, порівняно із нормами ЦК України, підстави для визнання оспорюваних правочинів недійсними, і застосовуються тоді коли боржник перебуває в особливому правовому режимі, який врегульовано законодавством про банкрутство.

На відміну від вимог Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, законодавство про банкрутство (ст. 42 КУзПБ) не визначає вимоги до укладеного правочину, а врегульовує спеціальні правила та процедуру визнання недійсними правочинів (договорів), укладених боржником, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, та містить спеціальні положення щодо строків (сумнівного періоду протягом якого боржник вчиняє правочини), суб`єктів (осіб, які мають ініціювати право визнання договорів недійсними) і переліку підстав, за наявності яких можна визнавати правочини недійсними.

Провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного провадження, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, має на меті задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника. Досягнення цієї мети є можливим за умови гарантування: 1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів; 2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника, інших осіб; 3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів, інших осіб.

Насамперед, це зумовлено специфікою провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні спеціальних способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.

Інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів. У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постановах від 20.02.2020 у справі № 922/719/16, від 28.09.2021 у справі № 21/89б/2011(913/45/20), від 16.11.2022 у справі №44/38-б(910/16410/20), від 21.03.2023 у справі № 910/18376/20 (918/445/22).

Отже, кредитор (кредитори) та арбітражний керуючий, перш за все, є тими зацікавленими особами у справі про банкрутство, які мають право звертатися з позовами про захист майнових прав та інтересів з підстав, передбачених нормами ЦК України, ГК України чи інших законів, у межах справи про банкрутство і таке звернення є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість відновлення порушених прав кредиторів та боржника (правова позиція Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19)).

Цивільно-правовий договір не може використовуватися учасниками цивільних відносин для створення преференції у задоволенні вимог певного кредитора на шкоду іншим кредиторам боржника, внаслідок чого виникає ризик незадоволення вимог кредиторів, а також з метою незаконного виведення майна боржника поза межами легальної судової процедури. Боржник у даному випадку діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно інших кредиторів, вимоги яких існували на дату його укладення, а також по відношенню до тих чиї вимогли виникли одразу після вчинення оскарженого правочину, що призвело до подальшого нездійснення господарської діяльності. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Аналіз норм статті 42 КУзПБ дає підстави для висновку, що приписами цієї норми чітко визначено, що названа стаття підлягає застосуванню до правочинів, вчинених боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, а відтак норма статті 42 КУзПБ, щодо відрахування трирічного строку, розширеному тлумаченню не підлягає.

Правочин, вчинений боржником у період виникнення у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину як такого, що вчинений боржником на шкоду кредиторам.

У період протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, дії щодо будь-якого вилучення (відчуження) боржником своїх майнових активів є підозрілими і можуть становити втручання у право власності кредиторів, відтак відчуження майна боржником повинно здійснюватися з огляду на права кредиторів щодо забезпечення їх вимог активами боржника, а неврахування інтересів кредиторів у такому випадку є зловживанням з боку боржника своїми правами щодо розпорядження майном як власника, за умови, що відчуження майна призводить завідомо до зменшення обсягу платоспроможності боржника і наносить шкоду кредиторам.

Боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов`язані, із зменшенням його платоспроможності) після виникнення у нього зобов`язання діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора.

Дії боржника, зокрема, але не виключно, щодо безоплатного відчуження майна, відчуження майна за ціною значно нижче ринкової, для цілей не спрямованих на досягнення розумної ділової мети або про прийняття на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, або відмова від власних майнових вимог, якщо вони вчинені у підозрілий період, можуть свідчити про намір ухилення від розрахунків із контрагентами та спрямовані на завдання шкоди кредиторам.

Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом, спрямованим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора.

Отже будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредиторами, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину - правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам.

Згідно ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів осіб, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені ст. 215 цього Кодексу.

Статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину визначає недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відтак, положення статті 42 КУзПБ розширюють визначені приписами статті 215 ЦК України підстави для визнання недійсними правочинів та надають можливість визнати недійсною угоду, яка відповідає вимогам цивільного та господарського законодавства, проте вчинена у період протягом трьох років, що передував відкриттю процедури банкрутства або після порушення справи про банкрутство, та вчинена на шкоду боржнику або його кредиторам (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №920/10/21 (920/868/21)).

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 388 ЦК України передбачено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Позиція суду апеляційної інстанції.

У власності ТОВ «Стройбуд Іллічвськ» перебувало нерухоме майно: земельні ділянки загальною площею 1, 0501 гектарів, кадастровий номер ділянки: 5110800000:03:001:0349, та загальною площею 0, 7047 гектарів, кадастровий номер ділянки: 5110800000:03:001:0348, місце розташування: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 48 на підставі свідоцтв про право власності.

Вказане право власності ТОВ «Стройбуд Іллічвськ» припинено 18.03.2020 у зв`язку з укладенням договорів купівлі-продажу з ТОВ «Олір Резорсіз» та право власності останнього припинено 19.05.2021 у зв`язку з укладенням договорів купівлі-продажу з ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент».

Отже, на даний час право власності на вказані об`єкти нерухомого майна зареєстровано за ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент», про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Ухвалою підготовчого засідання суду від 28.05.2021р. відкрито провадження у справі №916/1101/21 про банкрутство ТОВ «Стройбуд Іллічівськ», визнано вимоги Компанії CFSIT Inc. до ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» в сумі 5 250 004, 31 дол. США, що складає 147 302 520, 93 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника ТОВ «Стройбуд Іллічівськ».

Ухвалою попереднього засідання від 12.01.2022р. визначено розмір та перелік усіх визнаних вимог для внесення розпорядником майна боржника до реєстру вимог кредиторів, до складу якого включено одного кредитора Компанії CFSIT Inc. із сумою вимог 147 379 220, 93 грн.

Постановою Господарського суду Одеської області від 11.02.2022 визнано банкрутом ТОВ «Стройбуд Іллічівськ»; відкрито відносно ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців до 11.02.2023; ліквідатором ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» призначено арбітражного керуючого Гонту О.А.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, спірні договори купівлі-продажу земельних ділянок від 18.03.2020 були укладені за рік та два місяці до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» (до 28.05.2021), тобто у підозрілий період та на дату укладення яких ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» мало кредиторську заборгованість.

Згідно п. 3 договору продаж земельної ділянки за домовленістю сторін проводиться за ціною - 528 515, 33 грн.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової оціночно-земельної експертизи ринкова вартість земельної ділянки загальною площею 1, 0501 гектарів, в тому числі по угіддях: землі під будівлями та спорудами промислових підприємств 1, 0501 га, кадастровий номер земельної ділянки 5110800000:03:001:0349, місце розташування: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 48, станом на 18.03.2020р. склала 15 748 835 грн.

Згідно договору продаж земельної ділянки за домовленістю сторін проводиться за ціною - 354 675, 51 грн.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової оціночно-земельної експертизи ринкова вартість земельної ділянки загальною площею 0, 7047 гектарів, в тому числі по угіддях: землі промисловості 0, 7074 га, кадастровий номер земельної ділянки 5110800000:03:001:0348, місце розташування: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 48, станом на 18.03.2020р. склала 10 568 714 грн.

Отже, надані докази у сукупності свідчать про наявність обґрунтованих сумнівів у ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» щодо адекватності ціни майна, за яку був вчинений його продаж у березня 2020р.

Колегія суддів зауважує, особа, яка є боржником перед своїми контрагентами повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Боржник, будучи обізнаним про наявність заборгованості підприємства перед кредиторами, вчинив правочини з продажу майна підприємства за сумнівно низькою ціною.

Поряд із наведеним суд вважає, що договори купівлі-продажу земельних ділянок були вчинені з метою зменшення активів боржника без будь-якої розумної ділової мети та економічного обґрунтування на невигідних для нього умовах.

Оскільки оспорюваний правочин вчинений у березні 2020 року (тобто в межах трирічного строку, що передувало відкриттю провадження у справі про банкрутство (28.05.2021), це відповідно до приписів ст. 42 КУзПБ ставить під сумнів справедливе задоволення вимог кредитора у справі про банкрутство ТОВ «Стройбуд Іллічівськ».

Крім того, колегія суддів зауважує, що висновок експерта є належним та допустимим доказом, оскільки його отримано за результатами експертного дослідження, призначеного ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.04.2023, та проведено кваліфікованим судовим експертом з правом проведення судово оціночно-земельної експертизи у порядку визначеному законодавством.

Колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду, що в даному випадку за визначеними в своїй сукупності критеріями наявні ознаки фраудаторності оспорюваного договору, що підтверджується наступним: по-перше, оспорювані правочини укладені у «підозрілий період» - в межах 3 років до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Стройбуд Іллічівськ»; по-друге, на момент вчинення оспорюваних договорів, у ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» існували грошові зобов`язання, зокрема, перед Компанією CFSIT Inc.; по-третє, оспорювані правочини порушили права кредитора; по-четверте, ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» здійснило відчуження майна за цінами нижчими від ринкових.

Щодо доводів апеляційної скарги про необхідність призначення повторної судово оціночної-земельної експертизи, колегія суддів зазначає наступне.

Так, судом першої інстанції було враховано подання позивачем та відповідачем доказів вартості майна, які суперечили один одному, та з метою усунення будь яких сумнівів судом було призначено судову експертизу в порядку статті 100 ГПК України, на розгляд якої поставлено наступні запитання:

- яка ринкова вартість земельної ділянки загальною площею 0, 7047 гектарів, в тому числі по угіддях: землі промисловості 0, 7047 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5110800000:03:001:0348, місце розташування: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 48, станом на 18.03.2020р.?

- яка ринкова вартість земельної ділянки загальною площею 1, 0501 гектарів, в тому числі по угіддях: землі під будівлями та спорудами промислових підприємств 1, 0501 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5110800000:03:001:0349, місце розташування: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 48, станом на 18.03.2020р.?

Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Дульський проти України» зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Господарським судом Одеської області у цій справі за наявності висновків, а саме висновку експерта №132 від 31.01.2022 ННЦ «Інститут судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса» та Звіту про оцінку ринкової вартості земельних ділянок станом на 18.03.2020, в порядку статті 100 ГПК України, було прийнято рішення про призначення судової оціночно- земельної експертизи для усунення будь яких сумнівів ринкової вартості спірного майна, реалізованого на підставі оскаржуваних правочинів.

За результатами проведення судової оціночно-земельної експертизи, експертом Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз складено висновок про те, що ринкова вартість:

- земельної ділянки загальною площею 1, 0501 гектарів, в тому числі по угіддях: землі під будівлями та спорудами промислових підприємств 1, 0501 га, кадастровий номер земельної ділянки 5110800000:03:001:0349, місце розташування: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 48, станом на 18.03.2020 склала 15 748 835, 00 грн.

- земельної ділянки загальною площею 0, 7047 гектарів, в тому числі по угіддях: землі промисловості 0, 7074 га, кадастровий номер земельної ділянки 5110800000:03:001:0348, місце розташування: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 48, станом на 18.03.2020 склала 10 568 714, 00 грн.

Колегія суддів зазначає, що клопотання ТОВ «Олір Резорсіз» про призначення повторної експертизи є не обґрунтованим, оскільки висновки експертизи, що призначена судом не викликають жодних сумнівів в їх обґрунтованості.

Відповідно до частини другої статті 99 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності суд може призначити додаткову або повторну судову експертизу.

Згідно з частиною другою статті 107 Господарського процесуального кодексу України за наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.

Повторною визнається судова експертиза, при проведенні якої експерт досліджує ті ж самі об`єкти і вирішує ті ж самі питання, які досліджувалися і вирішувалися у первинній судовій експертизі. Нові об`єкти на дослідження повторної судової експертизи подаватися не можуть, так само як не можуть ставитися на її вирішення питання, які не розглядалися попередньою експертизою.

Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні.

Призначення повторної експертизи є правом, а не обов`язком суду, яке (право) він реалізує в межах власних повноважень, з урахуванням обставин справи і зібраних у ній доказів.

Аналогічна позиція, викладена Верховним Судом у постанові від 06.10.2021 у справі №912/1583/18.

Колегія суддів оцінивши доводи, викладені у клопотанні на предмет необхідності проведення повторної експертизи, дійшла висновку про необхідність відмови у задоволенні останнього, у зв`язку з відсутністю обґрунтованих сумнівів у висновку експерта Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Судова колегія також зазначає, що наявність заперечень та сумнівів щодо висновків експерта не є безумовною підставою для проведення повторної експертизи, оскільки такі сумніви мають бути підтверджені та обґрунтовані доказами. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №912/3872/17 та від 20.08.2019 у справі №925/195/17.

Отже, господарським судом Одеської області також законно та обґрунтовано було відмовлено ТОВ «Олір Резорсіз» у задоволенні клопотання про призначення повторної експертизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута, у тому числі виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута, формує ліквідаційну масу, заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості, продає майно банкрута тощо. Усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси (ч. 1 ст. 62 КУзПБ), а кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом (ч. 1 ст. 64 КУзПБ).

Тобто, за змістом наведених норм КУзПБ, хоча основною метою ліквідаційної процедури є задоволення визнаних судом вимог кредиторів, однак з вимогами до третіх осіб щодо стягнення грошових коштів, які включаються до складу ліквідаційної маси банкрута, звертається саме ліквідатор боржника, що діє від імені банкрута як особа, наділена особливим публічно-правовим статусом на управління боржником у процедурі банкрутства.

За змістом ч. 5 ст. 12 ЦК добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне.

Таким чином, можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем, та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно).

Правомірність володіння майном виникає на підставі певного юридичного факту, зокрема, укладення відповідного договору. Такий договір може укладатися як усно, так і письмово. Якщо власник майна передає іншій особі у володіння певне майно добровільно, проте без відповідного письмового оформлення договірних відносин (за винятком випадків, коли законом встановлена обов`язкова письмова форма такого правочину), то за загальним правилом вважається, що власник правомірно передав майно у володіння іншої особи.

Під неправомірним заволодінням потрібно розуміти заволодіння особою чужим майном усупереч волі його власника. Умовою, яка визначає відмінність між правомірним та неправомірним володінням особою майном, є наявність відповідної волі власника на передання володіння таким майном іншій особі (такі висновки наведено у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11.12.2023 у справі № 752/5281/20).

Матеріалами та обставинами справи підтверджується вибуття з володіння боржника земельних ділянок поза його волею та на незаконних підставах, оскільки до вибуття майна призвели правочини, які судом визнані недійсними та ці правочини в силу ст. 216 ЦК України не створюють правових наслідків з дня їх вчинення, в тому і числі й переходу права власності.

Враховуючи викладене, та те, що договори купівлі-продажу від 18.03.2020р., укладені між ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» та ТОВ «Олір Резорсіз» визнані судом недійсними, у зв`язку з чим нерухоме майно, яке перейшло за цими договорами до ТОВ «Олір Резорсіз», який згодом відчужив майно на користь ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент», який перебуває у його власності і підлягає витребуванню на користь законного власника - ТОВ «Стройбуд Іллічівськ».

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції надано вичерпні відповіді на кожні доводи відповідача, водночас апеляційна скарга не містить жодних доводів, які б свідчили про те, що місцевий господарський суд при ухваленні рішення неправильно чи неповно з`ясував обставин, які мають значення для справи.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування рішення господарського суду за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржуване рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на скаржника.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олір Резорсіз» - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 18.03.2024 у справі № 916/1101/21(916/707/23) - залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Олір Резорсіз».

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 07.10.2024.

Головуючий суддя Філінюк І.Г.

Суддя Аленін О.Ю.

Суддя Богатир К.В.