ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
(додаткова)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" жовтня 2024 р. Справа№ 910/11994/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Майданевича А.Г.
Суліма В.В.
за участю представників:
від позивача: Тітаренко О.О. - адвокат (в режимі відеоконференції);
від відповідача: Стеченко Я.В. - адвокат, посвідчення № 000644;
та за заявами Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвентум Україна", Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська Будівельна Кераміка" про ухвалення додаткового рішення
за результатом розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська Будівельна Кераміка"
у справі № 910/11994/23 (суддя - Стасюк С.В.)
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвентум Україна"
до Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська Будівельна Кераміка"
про стягнення 2 792 181,25 грн.
за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська Будівельна Кераміка"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвентум Україна"
про внесення змін до договору.
Короткий зміст постанови
Північний апеляційний господарський суд 10.09.2024 оголосив вступну та резолютивну частини постанови, якою апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська Будівельна Кераміка" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 у справі № 910/11994/23 - задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 у справі № 910/11994/23 в частині стягнення 427 929,25 грн штрафних санкцій - скасовано, задоволено позовні вимоги в цій частині частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська Будівельна Кераміка" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвентум Україна" 213 965 грн. 00 коп штрафу. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 у справі №910/11994/23 про стягнення 2 364 252 грн. 00 коп. основного боргу та судового збору - залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладено на скаржника.
Надходження заяв на розгляд Північного апеляційного господарського суду
12.09.2024 (через Електронний суд) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвентум Україна" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (була зареєстрована 13.09.2024), в якій представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвентум Україна" просить суд ухвалити додаткову постанову, якою стягнути з Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська Будівельна Кераміка" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвентум Україна" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
16.09.2024 (через Електронний суд) від Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська Будівельна Кераміка" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (була зареєстрована 17.09.2024), в якій представник Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська Будівельна Кераміка" також просить суд ухвалити додаткову постанову, якою стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвентум Україна" на користь Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська Будівельна Кераміка" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн.
Ухвалою від 24.09.2024 було призначено до розгляду питання щодо ухвалення додаткової постанови у справі № 910/11994/23.
ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ
Так, Північний апеляційний господарський суд 10.09.2024 ухвалив постанову (повний текст складено 23.09.2024), якою апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська Будівельна Кераміка" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 у справі № 910/11994/23 - задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 у справі № 910/11994/23 в частині стягнення 427 929,25 грн штрафних санкцій - скасовано, задоволено позовні вимоги в цій частині частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська Будівельна Кераміка" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвентум Україна" 213 965 грн. 00 коп штрафу. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 у справі №910/11994/23 про стягнення 2 364 252 грн. 00 коп. основного боргу та судового збору - залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладено на скаржника.
Судом апеляційної інстанції було заслухано представників сторін і розглянуто справу по суті, зокрема, і в частині зустрічного позову.
Водночас, в мотивувальній частині постанови судом апеляційної інстанції було зроблено висновки про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову та відхилив доводи скаржника в цій частині. Однак, в резолютивній частині постанови від 10.09.2024 не зазначено про залишення рішення суду першої інстанції без змін в частині відмови в задоволенні зустрічного позову.
Відповідно до ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Вказане є підставою для ухвалення додаткової постанови у даній справі за ініціативою суду на підставі ст. 244 ГПК України.
Щодо поданих заяв про відшкодування витрат на професійна правничу допомогу
Нормою ст. 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень ст. 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками, зокрема: зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суд у складі Верховного Суду від 21.06.2022 у справі № 908/574/20, від 17.12.2021 у справі № 10/5026/290/2011 (925/1502/20).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що на підтвердження понесених судових витрат в суді апеляційної інстанції позивачем було надано рахунок № 27/05/24-2 від 27.05.2024 та акт прийому-передачі наданих послуг згідно договору про надання правової допомоги (послуг) від 11.09.2024. Відповідно до вказаного акту ФОП Тітаренко О.О. надав, а ТОВ «Інвентум Україна» прийняло надані послуги на суму 10 000,00 грн.
Окрім цього, суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи наявні договір про надання правової допомоги (послуг) № 14/06/19 від 14.06.2019; додаткова угода № 12 від 16.01.2023 до договору про надання правової допомоги (послуг) № 14/06/19 від 14.06.2019; ордер № 1079992 від 06.07.2023.
Розглянувши подану заяву про ухвалення додаткової постанови у даній справі в частині стягнення на користь позивача витрат на професійна правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Нормою ст. 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону).
Водночас, формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Частинами першою та другою статті 30 вказаного Закону встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. (Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).
Суд апеляційної інстанції враховує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Зокрема відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Так, суд апеляційної інстанції зазначає, що із фактично наданих послуг адвокатом Тітаренком О.О. було підготовлено та подано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу та здійснено представництво інтересів позивача у судових засіданнях в суді апеляційної інстанції.
Разом з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що проаналізувавши доводи відзиву на апеляційну скаргу, суд встановив, що доводи поданого відзиву фактично копіюють подану стороною відповідь на відзив відповідача на позовну заяву.
Детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, позивач до матеріалів справи не надав. Водночас ані в договорі, ані в акті приймання-передачі наданих послуг, які надані позивачем, відсутній деталізований опис наданих послуг.
Відповідно до правового висновку, викладеного у наведеній вище постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
При цьому колегія суддів зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України).
Отже для оплати послуг, визначених договором про надання правової допомоги, вони мають бути фактично наданими, що вбачається зі змісту договору та положень Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Також надані послуги мають бути підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність наданих послуг, які є підставою для їх оплати.
Таким чином, підставою оплати наданої правничої допомоги клієнту за умовами договору є фактичне її надання, що має бути підтверджено належними та допустимими доказами, які б підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону наданих послуг, їх справжність, економічну вигоду й ділову мету. Без цього неможливо перевірити факт надання правової допомоги та встановити обґрунтованість і правомірність її оплати.
Таким чином, дослідивши подані докази та співставивши їх з фактичним наданням послуг, враховуючи часткове повторення доводів та аргументів на спростовування доводів апеляційної скарги відповідача, суд апеляційної інстанції з урахуванням того, що адвокат позивача не був присутнім на усіх призначених судових засіданнях, дійшов висновку, що обґрунтованим розміром витрат на послуги адвоката - 5 000,00 грн. В решті задоволення заяви слід відмовити.
Щодо поданої заяви Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська Будівельна Кераміка" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Так, постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 було апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "ВП "Запорізька АЕС" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2024 у справі № 910/987/24 - залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2024 у справі №910/987/24 (в оскаржуваній частині) - залишено без змін; судовий збір, понесений у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції - покладено на скаржника; призначено заяву Приватного підприємства "ТК-РЕНЕССАНС" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу на 16.09.2024.
Разом з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що Відповідно до частини першої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що судові витрати в разі зменшення судом розміру штрафних санкцій покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру. Тому витрати на професійну правничу допомогу, понесені апелянтом в суді апеляційної інстанції - покладаються на скаржника та не підлягають відшкодуванню іншою стороною.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
Керуючись статями 2, 126, 129, 244, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 у справі № 910/11994/23 в частині відмови в задоволенні зустрічного позову - залишити без змін.
2. В задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська Будівельна Кераміка" про ухвалення додаткового рішення - відмовити повністю.
3. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвентум Україна" про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська Будівельна Кераміка" (02002, місто Київ, вулиця Микільсько-Слобідська, будинок 2/Б, ідентифікаційний код 21129873) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвентум Україна" (40020, Сумська область, місто Суми, вулиця Машинобудівників, будинок 1, ідентифікаційний код 36437713) 5 000,00 (п`ять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
У задоволенні решти заяви Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвентум Україна" - відмовити.
5. Доручити суду першої інстанції видати відповідний наказ.
6. Матеріали справи № 910/11994/23 повернути до суду першої інстанції.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 04.10.2024.
Головуючий суддя О.М. Коротун
Судді А.Г. Майданевич
В.В. Сулім
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 01.10.2024 |
Оприлюднено | 08.10.2024 |
Номер документу | 122112753 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань підряду |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Коротун О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні