Постанова

від 25.09.2024 по справі 903/1251/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року Справа № 903/1251/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Грязнов В.В.

секретар судового засідання Дика А.І.

за участю представників сторін:

заявника - Данилік Ф.Я.

боржника - не з`явився

арбітражний керуючий - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська ОТБ" на ухвалу Господарського суду Волинської від 16.07.2024, повний текст складено 18.07.2024 у справі №903/1251/23 (суддя Вороняк А.С.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська оптово-торгова база"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська ОТБ"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 16 липня 2024 року у справі №903/1251/23 заяву Адвокатського об`єднання "Ковальов, Сорокопуд та партнери" про заміну ініціюючого кредитора правонаступником задоволено.

Замінено ініціюючого кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ковельська оптово-торгова база" його правонаступником - Адвокатським об`єднанням "Ковальов, Сорокопуд та партнери".

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, ТОВ "Ковельська ОТБ" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду скасувати.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №903/1251/23 у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Павлюк І.Ю., суддя Грязнов В.В.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду №01-05/544 від 24.07.2024 в зв`язку з перебуванням у відпустці головуючого судді (судді-доповідача) по справі №903/1251/23 - Розізнаної І.В. у період з 22.07.24 по 23.08.24 включно, перебуванням у відпустці судді-члена колегії Грязнова В.В. у період з 22 липня 2024 р. по 23.08.24 р. включно, перебуванням у відпустці судді-члена колегії Павлюк І.Ю. у період з 22.07.2024 р. по 23.08.24 включно призначено повторний автоматизований розподіл справи №903/1251/23.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі №903/1251/23 визначено склад колегії суддів: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Миханюк М.В., суддя Петухов М.Г.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.08.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська ОТБ" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 16 липня 2024 року у справі №903/1251/23 - залишено без руху. Запропоновано скаржнику протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки шляхом надання суду доказів сплати судового збору в установленому законом порядку і розмірі.

07.08.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська ОТБ" про усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги.

08.08.2024 від судді Петухова М.Г. надійшла заява про самовідвід у справі №903/1251/23, оскільки відповідно до ст.35 ГПК України він не може брати участь у розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська ОТБ" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 16 липня 2024 року у справі №903/1251/23.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2024 розгляд заяви судді Петухова М.Г. про самовідвід у справі №903/1251/23 призначено на 08 серпня 2024 року об 16:30 год.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2024 заяву судді Петухова М.Г. про самовідвід у справі №903/1251/23 задоволено. Відведено суддю Петухова М.Г. від участі у справі №903/1251/23. Матеріали справи № 903/1251/23 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого судді-члена колегії відповідно до ст.32 ГПК України.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі №903/1251/23 визначено склад колегії суддів: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Миханюк М.В., суддя Саврій В.А..

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.08.24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська ОТБ" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 16.07.24 у справі №903/1251/23. Призначено справу №903/1251/23 до розгляду на 17.09.24 об 15:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59 в залі судових засідань №1.

Розпорядженням керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду №01-05/817 від 27.08.2024 за поданням службової записки головуючої судді Коломис В.В. від 27.08.2024, на підставі 7.2. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, затвердженого рішенням зборів суддів Північно-західного апеляційного господарського суду №1 від 04.10.2018, де визначено, що якщо у проваджені колегії суддів перебуває дві і більше апеляційні скарги на різні судові рішення суду першої інстанції у справі про банкрутство або у справах позовного провадження у межах справи про банкрутство, у такому випадку апеляційна скарга, провадження по якій відкрито пізніше, передається для розгляду колегії суддів, яка раніше за інші колегії суддів відкрила провадження у справі. Контроль за передачею апеляційної скарги, визначеною абзацами 1, 2 цього пункту покладається на головуючого суддю (суддю-доповідача), що отримав апеляційну скаргу пізніше", призначено проведення повторного автоматизованого розподілу даної судової справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи №903/1251/23 між суддями від 27.08.2024 для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська ОТБ" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 16.07.2024 у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуюча суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В., суддя Павлюк І.Ю..

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.08.24 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська ОТБ" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 16.07.2024 у справі №903/1251/23 до свого провадження у складі колегії суддів головуюча суддя Розізнана І.В, суддя Павлюк І.Ю., суддя Грязнов В.В.. Призначено розгляд апеляційної скарги на 17.09.24 об 15:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №1.

16.09.2024 до Північно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська ОТБ" надійшла заява про зупинення провадження у справі №903/1251/23 до вирішення справи №903/663/24 за позовом ТОВ "Ковельська ОТБ" та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ТОВ "Волинська облспоживспілка" до ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" та Адвокатського об`єднання "Ковальов, Сорокопуд та партнери" про визнання недійсним договору відступлення права вимоги (цесії) від 30.04.24 року.

У судове засідання 17.09.2024 з`явився представник заявника, який заперечив з приводу поданого клопотання.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.09.24 у даній справі оголошено перерву в судовому засіданні до 25.09.24 об 14:15 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №1.

19.09.24 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська оптово-торгова база" - Вакулюка В.О. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 25.09.2024 о 14:15 год. у справі №903/1251/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщенні суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.09.24 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська оптово-торгова база" - Вакулюка В.О. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №903/1251/23 поза приміщенням суду - задоволено.

У судове засідання 17.09.2024 з`явився представник заявника, який заперечив з приводу поданого клопотання про зупинення провадження у справі та апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська ОТБ" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 16.07.2024 у справі №903/1251/23.

Відповідно до норм ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, оскільки визначальним є не явка представників, а достатність матеріалів справи для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст.ст. 269, 270 ГПК України, апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.

Із матеріалів справи слідує, що ухвалою Господарського суду Волинської області від 09.01.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська ОТБ", визнано вимоги ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська оптово-торгова база" (код ЄДРПОУ 38527562) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська ОТБ" в сумі 343851,69 грн основної заборгованості, а також 21472,00 грн судового збору за подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська ОТБ", введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська ОТБ" строком на сто сімдесят календарних днів по 27 червня 2024 року, розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська ОТБ" призначено арбітражного керуючого Василюка Ігоря Миколайовича, розгляд справи в попередньому засіданні призначено на 05.03.2024.

11.01.2024 оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення (повідомлення) про відкриття Господарським судом Волинської області провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська ОТБ" (публікація №72235).

Ухвалою місцевого господарського суду від 11.03.2024 матеріали справи №903/1251/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська ОТБ", у тому числі майнові вимоги за заявами Адвокатського об`єднання "Рівненська правова допомога", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 прийнято до розгляду.

Ухвалою місцевого господарського суду від 16.07.2024 майнову вимогу за заявою ОСОБА_2 залишено без розгляду.

09.07.2024 Адвокатське об`єднання "Ковальов, Сорокопуд та партнери" через підсистему "Електронний суд" подало заяву про заміну ініціюючого кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ковельська оптово-торгова база" його правонаступником - Адвокатським об`єднанням "Ковальов, Сорокопуд та партнери" (том 2, а.с. 81-87).

Ухвалою місцевого господарського суду від 10.07.2024 розгляд заяви Адвокатського об`єднання "Ковальов, Сорокопопуд та партнери" про заміну ініціюючого кредитора призначено на 16.07.2024; запропоновано розпоряднику майна, кредитору та боржнику до 15.07.2024 подати суду письмові нормативно-обґрунтовані пояснення, щодо поданої заяви про заміну ініціюючого кредитора правонаступником, з долученням належних доказів на підтвердження викладеного у власному поясненні.

15.07.2024 та 16.07.2024 боржник через підсистему "Електронний суд" подав клопотання до місцевого господарського суду про зупинення розгляду заяви Адвокатського об`єднання "Ковальов, Сорокопуд та партнери" про заміну ініціюючого кредитора до вирішення по суті справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська ОТБ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська оптово-торгова база" та Адвокатського об`єднання "Ковальов, Сорокопуд та партнери" про визнання недійсним договору цесії від 30.04.24 (том 2, а.с. 126-130; том 2, а.с. 187-193).

Ухвалою місцевого господарського суду від 16.07.24 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Ковельська ОТБ" про зупинення розгляду заяви АО "Ковальов, Сорокопуд та партнери" про заміну ініціюючого кредитора. Заяву Адвокатського об`єднання "Ковальов, Сорокопуд та партнери" про заміну ініціюючого кредитора задоволено. Замінено ініціюючого кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ковельська оптово-торгова база" (вул.Миру,68, с.Ковалі, Лубенський район, Полтавська область, 37840, код ЄДРПОУ 38527562) його правонаступником - Адвокатським об`єднанням "Ковальов, Сорокопуд та партнери" (вул. Лесі Українки, 37 м.Луцьк, Волинська область, 43025, код ЄДРПОУ 43032329).

Не погоджуючись із ухваленим судовим рішенням боржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Волинської області від 16.07.24 у справі №903/1251/23 про заміну ініціюючого кредитора з огляду на те, що договір цесії містить неточності та укладений з порушеннями вимог Податкового кодексу України; станом на момент постановлення оскаржуваної ухвали, Адвокатське об`єднання "Ковальов, Сорокопуд та партнери" не замінено стороною у виконавчих провадженнях по виконанню рішень у справах №903/254/23 та №903/892/22.

Водночас 16.09.24 через підсистему "Електронний суд" до суду апеляційної інстанції від апелянта надійшло клопотання про зупинення провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська ОТБ" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 16.07.24 у справі №903/1251/23 до вирішення справи №903/663/24.

Щодо клопотання про зупинення провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська ОТБ" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 16.07.24 у справі №903/1251/23 до вирішення розгляду справи №903/663/24, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Водночас колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що переважному застосуванню на предмет можливості зупинення провадження у справі про банкрутство підлягають положення Кодексу України з протидії банкрутства як такі, що є спеціальними у застосуванні.

Так ч. 17 ст. 39 КУзПБ передбачає, що провадження у справі про банкрутство юридичної особи не підлягає зупиненню.

Відтак зупинення апеляційного провадження у справах про банкрутство неможливе без застосування приписів ч.17 ст. 39 КУзПБ, яка є спеціальною процедурною нормою та повинна застосовуватися переважно щодо загальних положень ГПК України, зокрема ст. 227 ГПК України, на яку посилається апелянт.

Зазначена правова позиція щодо неможливості зупинення апеляційного провадження у справі про банкрутство висвітлена у постанові ВС КГС від 27.08.20 у справі №911/2498/18.

Із огляду на імперативні норми КУзПБ та правової позиції Верховного Суду суд апеляційної інстанції відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю "Ковельська ОТБ" в задоволенні заяви про зупинення провадження у справі №903/1251/23 до вирішення справи №903/663/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська ОТБ" та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська облспоживспілка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська оптово-торгова база" та Адвокатського об`єднання "Ковальов, Сорокопуд та партнери" про визнання недійсним договору відступлення права вимоги (цесії) від 30.04.24 року.

Суд апеляційної інстанції також вважає за необхідне дати оцінку клопотанню про зупинення провадження у справі про банкрутство по суті. Згідно ст. 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Так у постанові Великої Палати Верховного суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-1383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Тобто, враховуючи, що договір цесії на момент винесення оскаржуваної ухвали місцевим господарським судом визнано недійсним не був відтак і відсутні правові підстави для неврахування його як правової підстави для задоволення заяви про заміну ініціюючого кредитора правонаступником.

Щодо незгоди апелянта з укладеним договором про відступлення права вимоги (цесії) від 30.04.24 та ухвалою Господарського суду Волинської області від 16.07.24 про заміну ініціюючого кредитора правонаступником у справі №903/1251/23, суд апеляційної інстанції виснує наступне.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.

Цивільне законодавство передбачає заміну кредитора в будь-якому зобов`язанні, за винятком зобов`язань, нерозривно пов`язаних з особою кредитора (ст. 515 ЦК України). При цьому заборона на відступлення права вимоги має встановлюватися законом або договором.

Учасниками цесії можуть бути будь-яка фізична або юридична особа (ст.ст. 2, 512-518 ЦК України).

Під час цесії може бути відступлене право як грошової, так і не грошової (роботи, товари, послуги) вимоги. ЦК України передбачає лише перелік зобов`язань, у яких заміна кредитора не допускається (ст. 515 ЦК України). При цесії право вимоги може бути передано як за плату, так і безоплатно.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ковельська оптово-торгова база"(цедент) та Адвокатським об`єднанням "Ковальов, Сорокопуд та партнери"(цесіонарій) укладено договір відступлення права вимоги (цесії) від 30.04.24 (том 2, а.с. 88-89).

Згідно п. 1 договору у порядку та на умовах, визначених даним договором, цедент відступає цесіонарієві, а цесіонарій набуває право вимоги, належне цедентові, і стає кредитором щодо боргу в розмірі 343851,69 гривень безпідставно набутих доходів згідно рішення Господарського суду Волинської області від 06.03.2023 року у справі №903/892/22 в сумі 173908,62 грн, та рішення Господарського суду Волинської області від 19.05.2023 року у справі №903/254/23 в сумі 169942,99 грн, між цедентом і Товариством з обмеженою відповідальністю "Ковельська ОТБ"(боржник), а також з вимоги зі сплати судового збору у розмірі 21472 грн у справі №903/1251/23.

У відповідності до п. 3 договору цесіонарій набуває право вимагати від боржника належного виконання таких обов`язків: сплати боржником заборгованості в розмірі 343851,69 гривень безпідставно набутих доходів згідно рішення господарського суду Волинської області від 06.03.2023 року у справі №903/892/22 в сумі 173908,62 грн, та рішення господарського суду Волинської області від 19.05.2023 року у справі № 903/254/23 в сумі 169942,99 грн, а також з вимоги зі сплати судового збору у розмірі 21472 грн у справі №903/1251/23.

Водночас п. 3.1 договору передбачає, що право вимоги переходить до нового кредитора з моменту підписання цього договору.

Договір про відступлення права вимог (цесії) від 30.04.24 підписаний цедентом, а саме Товариством з обмеженою відповідальністю "Ковельська оптово-торгова база" в особі директора Вакулюка В.О. та цесіонарієм, а саме Адвокатським об`єднанням "Ковальов, Сорокопуд та партнери" в особі керуючого партнера М. Сорокопуда. Договір скріплений печатками юридичних осіб (том 2, а.с. 89).

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Як місцевим, так і апеляційним господарськими судами встановлено, що договір від 30.04.2024 відступлення права вимоги (цесії) не розірвано, не визнано судом недійсним. Приймаючи до уваги, що сам договір про відступлення права вимоги по собі є правочином, він породжує правові наслідки, у даному випадку - заміну сторони виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, задоволення заяви про заміну сторони правонаступником здійснюється судом відповідно до норм матеріального і процесуального права, які не передбачають право суду надавати на цій стадії оцінку укладеному правочину, що буде порушувати презумпцію його правомірності.

Водночас як слідує з правових висновків ВПВС від 14.11.2018 у справі №2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) саме лише оскарження правочину, як у конкретному випадку заявлення боржником позову про визнання недійсним договору про відступлення права (цесії) від 30.04.24 не може бути підставою для відмови у проведенні заміни ініціюючого кредитора в даній справі.

Щодо заміни сторони у виконавчих провадженнях, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що процедура банкрутства за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого є пропорційне і справедливе задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника із дотриманням балансу інтересів боржника, кредиторів та інших учасників справи про банкрутство.

За своєю суттю виконавче провадження та процедура банкрутства є різними процедурами, які мають різні механізми правового регулювання та мету.

Водночас судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 13.04.2023 у справі №910/21981/16 зауважила, що у межах справи про банкрутство підлягають вирішенню питання судового контролю у виконавчих провадженнях за рішеннями стосовно боржника, виконання яких можливе шляхом звернення стягнення на кошти чи інше його майно, незалежно від процесуальної форми звернення (скарга, заява, позов) заінтересованої особи щодо здійснення такого контролю.

Верховний Суд виснував, що повноваження господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, щодо здійснення відповідного судового контролю поширюються і на правовідносини з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) у виконавчому провадженні, що передбачає звернення стягнення на майно боржника або може вплинути іншим чином на майнові активи боржника, і такий контроль має здійснюватися з моменту відкриття виконавчого провадження та до його завершення чи закриття провадження у справі про банкрутство боржника.

За приписами КУзПБ зміст судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства полягає у тому, що рішення чи дії боржника та третіх осіб, що можуть вплинути на майнові активи боржника, мають бути підконтрольні суду, що здійснює провадження у справі про банкрутство.

Відтак колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що з моменту порушення справи про банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс його правовідносин, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет застосування при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, у тому й числі щодо приписів ст. 334 ГПК України та ст. 15 ЗУ "Про виконавче провадження", про які зазначає апелянт.

Тобто, лише за сукупністю, встановлених спеціальним законом про банкрутство (Кодексом України з протидії банкрутству), дій (пред`явлення грошових вимог; доведення свого права вимоги перед судом; розгляд грошових вимог судом (перевірка наявності такого права у кредитора; правомірність його набуття; не втрата цього права у зв`язку з позовною давністю, тощо); визнання їх судом) кредитор може набути правового статусу учасника у справі про банкрутство.

З огляду на наведене суд апеляційної інстанції акцентує, що спеціальним законом про банкрутство (КУзПБ) передбачено певну процедуру набуття особами, які мають грошові вимоги до боржника статусу кредитора, виключно, дотримання якої є обов`язковою підставою задоволення таких вимог у процедурі банкрутства з урахуванням визначених законом особливостей, зокрема залежно від підстав, часу виникнення тощо.

Варто зазначити, що не заслуговують на увагу доводи апелянта про необхідність дотримання певної послідовності дій у питаннях правонаступництва, а саме спочатку змінити сторону у виконавчому провадженні, а після - правонаступника ініціюючого кредитора. Колегія суддів виснує, що послідовність дій про яку зазначає апелянт не унормована чинним законодавством. Договір цесії є самостійною правовою підставою як для заміни сторони у виконавчому провадженні, так і для заміни ініціюючого кредитора у справі про банкрутство. В свою чергу не заміна сторони-кредитора у виконавчому провадженні не є завадою у заміні кредитора у справі про банкрутство.

Відтак суд апеляційної інстанції виснує, що наявний в матеріалах справи договір відступлення права вимоги (цесії) від 30.04.2024, укладений між Адвокатським об`єднанням "Ковальов Сорокопуд та партнери" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Ковельська оптово-торгова база" є чинним. Сама по собі незгода боржника з укладеним договором цесії та вчинення ним процесуальних дій (у тому числі й подання позовної заяви про визнання такого договору недійсним) не може бути підставою для суду у відмові в задоволенні заяви про заміну ініціюючого кредитора правонаступником із огляду на наявність поданих доказів в матеріалах справи.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника.

Ураховуючи все вищенаведене у сукупності, колегія суддів вважає наведені доводи скаржника необґрунтованими, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Частиною 3 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року).

За таких обставин, колегія суддів вважає доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі безпідставними та документально необґрунтованими, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 272, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська ОТБ" про зупинення провадження у справі №903/1251/23 до вирішення справи №903/663/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська ОТБ" та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська облспоживспілка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська оптово-торгова база" та Адвокатського об`єднання "Ковальов, Сорокопуд та партнери" про визнання недійсним договору відступлення права вимоги (цесії) від 30 квітня 2024 року.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська ОТБ" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 16.07.2024 у справі №903/1251/23 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Справу №903/1251/23 повернути доГосподарського суду Волинської області.

Повний текст постанови складений "03" жовтня 2024 р.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Грязнов В.В.