Постанова

від 01.10.2024 по справі 908/460/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2024 року м.Дніпро Справа № 908/460/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.,

при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: Самар Т.Г. (власні засоби EasyCon);

від відповідача: Гриценко В.С. (власні засоби EasyCon);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Приватного підприємства "ЕНХОЛ" та Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.04.2024 (суддя Левкут В.В., дата підписання рішення 08.05.2024 ) у справі № 908/460/24

за позовом приватного підприємства "ЕНХОЛ" (електронна адреса: enhol@ukr.net; lex.esto2@gmail.com; вул. Антоновича, буд. 172, м. Київ, 03061)

до відповідача акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (електронна адреса: energoatom@atom.gov.ua; вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032) в особі філії "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (електронна адреса: vp.zaes@atom.gov.ua; вул. Промислова, буд. 133, м. Енергодар, Запорізька область, 71503)

про стягнення 5060577,05 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося Приватне підприємство "ЕНХОЛ" з позовом до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 5060577,05 грн., які складаються з: 1454929,19 грн. 3% річних та 3605647,86 грн. інфляційних втрат, нарахованих за прострочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 07.06.2023 у справі № 908/1966/22.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що заборгованість за договором № 75/217-20/48-121-01-20-10022 від 21.12.2020, 3% річних й інфляційні втрати, які визначені рішенням Господарського суду Запорізької області від 07.06.2022 у справі № 908/1966/22, відповідачем сплачено лише 13.02.2024, без урахування 3% річних та інфляційних втрат за весь час прострочення, що надає позивачу право для їх нарахування за період з 23.11.2022 по 12.02.2024 та стягнення у судовому порядку. Посилаючись на приписи ст. 625 ЦК України, позивач просив позов задовольнити.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.04.2024 у справі №908/460/24 позов задоволено частково.

Стягнуто з акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь приватного підприємства "ЕНХОЛ" 1454554,85 грн. 3% річних, 2772873,10 грн. інфляційних втрат та 50729,14 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням у частині відмови щодо стягнення 832 774,76 грн. інфляційних втрат, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Приватне підприємство "ЕНХОЛ", в якій просить рішення господарського суду скасувати в частині відмови у стягненні інфляційних втрат у сумі 832774, 76 грн., в іншій частині рішення господарського суду від 25.04.2024 залишити без змін.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при винесенні рішення в частині відмови у стягненні інфляційних втрат в сумі 832774,76 грн. є порушення норми процесуального права (ч.4 статті 236 ГПК України) та неправильне застосування норми матеріального права (ст. 625 ЦК України) - при прийнятті оскаржуваної частини рішення Суд застосував статтю 625 ЦК України без урахування висновків, зроблених у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду у справі №905/21/19 від 26 червня 2020 року, від 13.08.2020 у справі № 905/600/18.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, правом, передбаченим ст.263 ГПК України, не скористались.

Також не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в якій просить рішення господарського суду скасувати в частині стягнення з АТ "Енергоатом" в особі філії "ВП Запорізька АЕС" на користь ПП "Енхол" 3% річних в розмірі 1454554, 85 грн. та прийняти в цій частині нове, яким відмовити ПП "Енхол" у стягненні з відповідача 3% річних з новим розподілом судових витрат.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідача внесено до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави; діяльністю відповідача є виробництво дешевої та чистої електроенергії; за підсумками першого місяця 2024 року українські АЕС згенерували 5 млрд 882 млн 931 тис. кВт-год. Між тим, нові обстріли Російською Федерацією енергетичної інфраструктури призвели до масштабного дефіциту електроенергії в Україні, застосовуються аварійні відключення світла по всій країні. За умов дефіциту потужності енергосистеми України, є виправданим та обґрунтованим зменшення відповідальності державного підприємства як основного суб`єкта генерації електроенергії в країні.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення Господарського суду Запорізької області від 25.04.2024 №908/460/24 (в частині стягнення трьох процентів річних) без змін, а апеляційну - без задоволення.

Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями та передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.05.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 30.05.2024 здійснено запит матеріалів справи №908/460/24 із Господарського суду Запорізької області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

07.06.2024 матеріали справи №908/460/24 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалами Центрального апеляційного господарського суду від 12.06.2024 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) апеляційні скарги позивача та відповідача залишені без руху через неподання доказів оплати судового збору. Скаржникам наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

13.06.2024 на адресу суду від позивача, на виконання вимог ухвали від 12.06.2024 надійшла заява про усунення недоліків скарги до якої додано платіжну інструкцію №66 від 13.06.2024 про сплату 14 989,95 грн.

18.06.2024 на адресу суду від відповідача, на виконання вимог ухвали від 12.06.2024 надійшла заява про усунення недоліків скарги до якої додано платіжну інструкцію №3474 від 31.05.2024 про сплату 26 182,00 грн.

Ухвалами Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2024 відкрито апеляційні провадження за апеляційними скаргами Приватного підприємства "ЕНХОЛ" та Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.04.2024 у справі № 908/460/24; приєднано апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення господарського суду від 25.04.2024 до скарги позивача на це ж рішення суду для розгляду в одному апеляційному провадженні; розгляд справи № 908/460/24 призначено у судовому засіданні на 01.10.2024.

20.09.2024 від представника відповідача Гриценко В.С. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.

Клопотання аналогічного змісту надійшло до суду 25.09.2024 від представника позивача - адвоката Самар Т.Г.

В судовому засіданні 01.10.2024 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг та заперечень проти них, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, у задоволенні апеляційної скарги відповідача слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

29.12.2020 між Приватним підприємством "Енхол" (Виконавець) та державним підприємством "Національна атомна енергогенеруючакомпанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" (Замовник) укладений договір №75/217-20/48-121-01-20-10022.

За умовами п. 1.1 - п. 1.7, п. 3.1 Договору Виконавець зобов`язався надавати Замовнику в період січня-грудня 2021 року послуги за кодом ДК 021:2015 - 50730000-1 "Послуги з ремонту і технічного обслуговування охолоджувальних установок" (послуга: "Надання комплексу послуг в області холодильної техніки, систем кондиціювання повітря й систем холодопостачання об`єктів ВП ЗАЕС"). Вимоги до результатів послуг визначені в технічній специфікації (відповідно до додатку №1 до договору), що є невід`ємною частиною договору. Послуги розповсюджуються на обладнання СВБ. Клас безпеки згідно з НП 306.2.141-2008:ЗН;ЗНО:4Н. Послуги відносяться до робіт підвищеної небезпеки. Послуги не відносяться до таких, які підлягають ліцензуванню. Код класифікатора ДК 016:2010- 33.12. Місцем надання послуг Виконавцем за Договором №75/217-20 визначено об`єкти ВП ЗАЕС Замовника.

Відповідно до п. 2.1 Договору та додатку №2 "Протокол узгодження Договірної ціни" вартість послуг встановлюється на підставі акцептованої Замовником цінової пропозиції Виконавця та складає 79680000,00 грн., в тому числі ПДВ 13280000,00 грн.

Згідно з п. 2.2 Договору оплата наданих послуг здійснюється за фактично наданий обсяг послуг протягом 60 календарних днів з моменту підписання сторонами акта здачі-приймання наданих послуг, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця. Оплата Замовником частини вартості послуг у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від Виконавця податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку.

Згідно з пунктом 3.1 Договору Виконавець зобов`язався надати послуги в строк: січень 2021 року - грудень 2021 року.

Пунктом 4.7. Договору передбачено, що право власності на отримані за даним договором результати послуг переходить до Замовника з моменту підписання сторонами актів здачі-приймання наданих послуг.

За визначенням п. 5.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором Сторони несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства України.

Відповідно до п. 11.1 Договору цей Договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє до 31.03.2022.

Обставини виконання сторонами вказаного Договору стали предметом дослідження Господарського суду Запорізької області у справі № 908/1966/22.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 07.06.2023 у справі №908/1966/22, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.11.2023, позов (з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог) задоволено. Стягнуто (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 22.06.2023) з державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на користь приватного підприємства "ЕНХОЛ" 39689772,32 грн. основного боргу за договором №75/217-20/48-121-01-20-10022 від 29.12.2020, 1714387,29 грн. 3% річних у розмірі та 11919997,35 грн. інфляційних втрат. Також, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 16.06.2023 стягнуто з державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 764236,34 грн.

Рішенням суду, зокрема, встановлено наступне:

- на виконання умов Договору Виконавцем надані, а Замовником прийняті послуги, про що уповноваженими представниками сторін підписано акти здачі-приймання наданих послуг за період з 31.01.2021 по 30.06.2021 на загальну суму 39856474,80 грн. (згідно переліку);

- Виконавцем згідно з п. 4.8. Договору зареєстровано в ЄРПН та направлено Замовнику електронною поштою на адресу pdvzaes@mgw.npp.zp.ua відповідні податкові накладні на загальну суму ПДВ 6642745,80 грн., що підтверджується наданими позивачем та дослідженими судом у судовому засіданні оригіналами податкових накладних, квитанціями про їх реєстрацію у ЄРПН;

- дослідженими судом письмовими доказами підтверджено, що позивач взяті на себе зобов`язання за Договором у вказані спірні періоди часу виконав належним чином і у повному обсязі. Однак, в порушення умов п. 2.2, п. п. 6.3.1 п. 6.3. Договору відповідач не виконав належним чином свої грошові зобов`язання, сплативши лише частково суму у розмірі 166702,48 грн. за надані позивачем послуги у січні 2021р., сума основного боргу відповідача перед позивачем станом на 30.09.2022 складала 39689772,32 грн.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.01.2024 у справі №908/1966/22 про процесуальне правонаступництво здійснено заміну відповідача - державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на його правонаступника - акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

Посилаючись на те, що визначену рішенням суду заборгованість відповідачем сплачено лише 13.02.2024, позивачем нараховано відповідачу 1454929,19 грн. 3% річних та 3605647,86 грн. інфляційних втрат.

Частково задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив із того, що заявляючи вимогу щодо сплати інфляційних втрат та 3% річних з простроченої суми боргу, позивач правомірно скористався наданим йому законодавством правом.

Оскільки заборгованість, остаточно визначену рішенням господарського суду, відповідачем сплачено в ході примусового виконання рішення суду, тому нарахування позивачем сум 3% річних та інфляційних втрат від знецінення грошових коштів є правомірним.

Зменшуючи суму стягнення відсотків річних та інфляційних нарахувань, суд керувався помилкою в розрахунках.

Як вбачається з тексту апеляційної скарги позивача, рішення господарського суду оскаржується позивачем лише в частині відмови у стягненні інфляційних втрат у сумі 832774, 76 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З урахуванням меж апеляційного оскарження, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні вимог про стягнення інфляційних втрат у сумі 832774, 76 грн. з наступних мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 5060577,05 грн., які складаються з: 1454929,19 грн. 3% річних та 3605647,86 грн. інфляційних втрат, нарахованих за прострочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 07.06.2023 у справі № 908/1966/22.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 07.06.2023 у справі №908/1966/22 з Відповідача було стягнуто нараховані на суму основного боргу 3% річних та інфляційні втрати станом на 22.11.2022.

Факт надання послуг за договором від 29.12.2020 №75/217-20/48-121-01-20-10022 ПП «Енхол» у період з січня 2021 року по червень 2021 року на загальну суму 39856474,80 грн. встановлений рішенням Господарського суду Запорізької області від 07.06.2023 у справі №908/1966/22, що не потребує доказування при розгляді даної справи в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України.

Відповідач суму основної заборгованості за Договором № 75/217-20/48-121-01-20 10022 від 29.12.2020 остаточно сплатив тільки 13.02.2024 (перерахування коштів 13.02.2024 в сумі 53 324 156,96 грн.).

Посилаючись на ч.2 ст.625 ЦК України, позивач зазначав, що якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно розрахунку до заяви про збільшення позовних вимог від 22.11.2022 у справі №908/1966/22, яку додано до позовної заяви, 3% річних були нараховані до 22.11.2022 включно, інфляційні втрати були нараховані до жовтня 2022 року включно.

Отже, у Позивача виникає право на стягнення інфляційних втрат за період листопад 2022 року - січень 2024 року та 3% річних з 23.11.2022 по 12.02.2024 включно.

Господарським судом встановлено: «При перевірці розрахунку позивача за вимогою про стягнення втрат від інфляції суд виходив з наступного:

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць».

З посиланням на правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 суд встановив, що розрахунок інфляційних втрат за заявлений позивачем період листопада 2022 року по січень 2024 року, виходячи із простроченої суми заборгованості за кожним окремо актом здачі-приймання наданих послуг, сума інфляційних втрат становить 2772873,10 грн. В решті вимоги про стягнення інфляційних втрат (832774,76 грн.) суд відмовив через необґрунтованість. Позивачем допущені арифметичні помилки при розрахунку.

Зазначений висновок суду першої інстанції в частині відмови у стягненні інфляційних втрат в сумі 832774, 76 грн. не відповідає висновкам, зробленим у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду у справі №905/21/19 від 26 червня 2020 року, від 13.08.2020 у справі № 905/600/18 .

Правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 стосується застосування механізму розрахунку інфляційної складової (інфляційних втрат) боргу внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання за повний чи неповний базовий місяць (період прострочення). Позивачем розрахунок інфляційних втрат здійснений за повні місяці прострочення (листопад 2022 року - січень 2024 року), за лютий 2024 року (12 днів лютого 2024 інфляційні втрати не нараховувались). Цей правовий висновок не регулює питання бази для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції, тому застосовується лише для перевірки правильності періоду нарахування інфляційних втрат.

Позивач із посиланням на правову позицію у справі №905/21/19, при обчисленні інфляційних збитків за наступний період, до початкової заборгованості включив вартість грошей (боргу), яка визначена з урахуванням індексу інфляції за попередній період.

Господарський суд вирішив, що базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями.

Суд здійснив власний розрахунок інфляційних збитків на загальну суму 2772873,10 грн., з якого було виключено інфляційну складову боргу за попередній місяць; помісячний розрахунок інфляційних втрат у мотивувальній частині рішення суду не наведений.

Колегія суддів зазначає, що такий висновок суперечить правовій позиції Верховного Суду, наведений у справах №905/21/19, №905/600/18, 910/9745/22, що є порушенням ч.4 статті 236 ГПК України.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 ухваленої за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" про стягнення коштів зазначені наступні висновки:

"40. При розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003. Порядок індексації грошових коштів визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 Постанови КМУ №1078).

Отже, при обчисленні інфляційних збитків за наступний період, до початкової заборгованості включається вартість грошей (боргу), яка визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній період.

41. З огляду на таке, Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується з методикою розрахунку інфляційних збитків відповідно до статті 625 ЦК України, яка передбачає такий математичний підхід, що дозволяє включення інфляційних збитків попереднього періоду до загальної суми боргу, яка обраховується із застосуванням індексів інфляції, визначених Держстатом України на наступні періоди, без переривання ланцюга розрахунку у випадку зниження інфляції менше 100% (дефляції)."

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/21/19 дійшла висновку що, якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення.

У справі № 905/21/19 Верховний Суд, скасовуючи судові рішення в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат, зазначив про те, що позивач правильно включав до суми боргу за кожний розрахунковий місяць суму боргу з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, зменшену на суму погашення заборгованості у розрахунковому місяці, проте суди попередніх інстанцій помилково не взяли цього до уваги, тому неправильно обрахували суму інфляційних втрат.

Таким чином, позивачем з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця було правильно розраховані інфляційні втрати в сумі 3 605 647,86 грн.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, рішення господарського суду в частині відмови у стягненні інфляційних втрат у сумі 832774, 76 грн. підлягає скасуванню.

Відповідно до п.п. 1, 3, 4 до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є не з`ясування обставин, що мають значення справи, невідповідність висновків, що викладені у рішенні, фактичним обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За наведених вище обставин, які були встановлені у ході апеляційного провадження у даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду, проаналізувавши застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, приходить висновку, що доводи апеляційної скарги Приватного підприємства "ЕНХОЛ" знайшли своє підтвердження.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Запорізької області від 25.04.2024 у справі № 908/460/24 в частині відмови у стягненні інфляційних втрат у сумі 832774, 76 грн необхідно скасувати. Прийняти у цій частині нове рішення, яким стягнути з акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь приватного підприємства "ЕНХОЛ" 832774, 76 грн. інфляційних втрат та 9993,30 грн. судового збору.

Щодо апеляційної скарги відповідача колегія суддів зазначає наступне.

Рішення господарського суду оскаржується відповідачем лише в частині стягнення з АТ "Енергоатом" в особі філії "ВП Запорізька АЕС" на користь ПП "Енхол" 3% річних в розмірі 1454554, 85 грн.

З урахуванням меж апеляційного оскарження, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині виходячи з наступного.

Апеляційний суд вважає, що заявляючи вимогу щодо сплати 3% річних з простроченої суми боргу, позивач правомірно скористався наданим йому правом.

Так, Верховний Суд у постанові від 15.12.2021 у справі №910/4908/21 зазначав:

"33. Зі статей 526, 599, 611, 625 ЦК вбачається, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст.625 ЦК, за час прострочення (п.6.5 постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18).

34. Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст.625 ЦК, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення".

Отже, кредитор має право на отримання компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Знецінення грошових коштів відбувається внаслідок інфляційних процесів у державі. У боржника є право на своєчасну сплату грошових коштів за своїми зобов`язаннями, зокрема задля уникнення міри відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань.

Таким чином, право позивача на стягнення 3% річних та інфляційних втрат за неналежне виконання зобов`язання виникає в силу Закону і матеріальні втрати кредитора полягають у знеціненні грошових коштів унаслідок інфляційних процесів у державі, внаслідок нездійснення відповідачем своєчасної оплати за надані послуги, що підтверджується розрахунком 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідачем у справі доказів настання для нього форс-мажорних обставин, які заважали виконанню умов Договору, суду не надано.

Крім того, 60-ти денний строк для оплати по актам здачі-приймання наданих послуг закінчився до початку збройної агресії (01.04.2021 - 29.08.2021), а отже, заборгованість за договором №75/217-20/48-121-01-20-10022 від 29.12.2020 виникла у відповідача ще до введення на території України воєнного стану.

Відповідач достатніх доказів в обґрунтування відсутності своєї вини у порушенні зобов`язання не надав, доказів відсутності грошових коштів на рахунках в усіх банківських установах, доказів складного фінансового становища, загального зниження рівня оплати електричної енергії, що тягне за собою неповний розподіл коштів ДП «НАЕК «Енергоатом», складної ситуації на ринку електричної енергії скаржником також не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до примусового стягнення грошових коштів за рішенням суду від 07.06.2023 у справі №908/1966/23 не було здійснено дій, спрямованих на погашення заборгованості.

За приписами ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на наявність непередбачуваних обставин, які пов`язані з військовою агресією збройних сил російської федерації проти України та введенням на території України режиму воєнного стану.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Сам по собі воєнний стан не може бути автоматично таким, що обов`язково безпосередньо спричинив неможливість виконати те чи інше договірне зобов`язання. Сторона, яка посилається на вищезгадані обставини, повинна довести, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором.

Зокрема, у будь-якому разі стороні необхідно буде довести, що зобов`язання невиконане саме у зв`язку з воєнними діями.

Війна як обставина непереборної сили звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин юридична чи фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21.

Однак, належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що введення воєнного стану саме у випадку, що стосується своєчасного і повного виконання АТ«НАЕК «Енергоатом» в особі Філії ВП «ЗАЕС» зобов`язань за договором, що був предметом розгляду справи № 908/1966/22 відповідач не надав.

Таким чином, судове рішення суду першої інстанції в частині, оскарженій відповідачем, містить вірний правовий висновок та правильне застосування норм матеріального права, а отже, підлягає залишенню без змін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Звертаючись із апеляційною скаргою, скаржник не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.

З урахуванням викладеного, апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.04.2024 у справі № 908/460/24 необхідно залишити без задоволення.

Зважаючи на задоволення апеляційної скарги позивача, судові витрати, понесені у зв`язку із подачею позову та апеляційними оскарженнями, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 277, 282-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.04.2024 у справі № 908/460/24 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ЕНХОЛ" на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.04.2024 у справі № 908/460/24 - задовольнити.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 25.04.2024 у справі № 908/460/24 в частині відмови у стягненні інфляційних втрат у сумі 832774, 76 грн - скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь приватного підприємства "ЕНХОЛ" 832774, 76 грн. інфляційних втрат та 9993,30 грн. судового збору.

В іншій частині рішення Господарського суду Запорізької області від 25.04.2024 у справі № 908/460/24 залишити без змін.

Судові витрати Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Стягнути з акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь приватного підприємства "ЕНХОЛ" 14 989,95 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.

Видачу відповідних наказів, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 04.10.2024.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков