Рішення

від 07.10.2024 по справі 904/2295/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2024м. ДніпроСправа № 904/2295/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕМАН ІНВЕСТ" про ухвалення додаткового рішення у справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕМАН ІНВЕСТ", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕТТА ГРУП", Дніпропетровська область, Межівський район, с. Слов`янка

про стягнення штрафних санкцій за прострочення оплати вартості товару за договором поставки №21/10/2022 від 21.10.2022 у загальному розмірі 379 943,00 грн.

Без участі (виклику) представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕМАН ІНВЕСТ" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕТТА ГРУП" (далі - відповідач) штрафних санкцій за прострочення оплати вартості товару за договором поставки №21/10/2022 від 21.10.2022 у загальному розмірі 379 943,00 грн., з яких: інфляційне збільшення заборгованості у розмірі 8 100,72 грн., штраф у розмірі 246 534,25 грн., пеня у розмірі 116 518,90 грн., 3% річних у розмірі 8 789,13 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2024 у справі № 904/2295/24 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕМАН ІНВЕСТ" задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕТТА ГРУП" пеню у розмірі 112 57,33 грн, штраф у розмірі 225 054,67 грн, 3% річних у розмірі 8 524,97 грн, втрати від інфляції у розмірі 7 893,79 грн, а також витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 5 315,67 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2024 виправлено в абзаці другому резолютивної частини рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2024 по справі № 904/2295 допущені описки щодо стягнення з відповідача сум пені та штрафу та викладено в наступній редакції:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зетта Груп" (52911, Дніпропетровська обл., Межівський р-н, с. Слов`янка, вул. Ярмаркова, буд. 2, код ЄДРПОУ 38731483) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Леман Інвест" (49027, м. Дніпро, вул. Івана Акінфієва, буд. 18, код ЄДРПОУ 43049704) пеню у розмірі 56 452,41 грн, штраф у розмірі 112 527,33 грн, 3% річних у розмірі 8 524,97 грн, втрати від інфляції у розмірі 7 893,79 грн, а також витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 5 315,67 грн..

16.09.2024 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у які просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 43 539,85 грн.

Частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як зазначалось раніше, рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/2295/24 прийнято 11.09.2024.

З огляду на положення ст.ст. 116, 129 Господарського процесуального кодексу України, строк на подання доказів після ухвалення рішення не закінчився.

Пунктом 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Оскільки розгляд справи № 904/2295/24 здійснювався судом без (виклику) повідомлення учасників справи, наявні підстави для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕМАН ІНВЕСТ" про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/2295/24 в аналогічний спосіб (в письмовому провадженні).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2024 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕМАН ІНВЕСТ" про ухвалення додаткового рішення до розгляду та вирішено здійснити розгляд заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/2295/24, у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

01.10.2024 до суду через систему "Електронний суд від відповідача надійшов відзив на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, у якому просить зменшити розмір витрат позивача на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача у справі №904/2295/24, до 5 000,00 грн. та ухвалити відповідне додаткове рішення.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕМАН ІНВЕСТ" про ухвалення додаткового рішення, суд виходить з наступного.

Згідно з ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За приписами ч. 3 ст. 244 ГПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1, 2 ст. 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Частиною 5 ст. 240 ГПК України визначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Згідно з ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до з ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI від 05.07.2012, з наступними змінами (далі Закон № 5076-VI).

Пунктом 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI визначено, що договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону).

Відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

Формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту Закон № 5076-VI визначає гонорар. Так, ст. 30 Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах, - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення. Так, при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

В якості доказів здійснення витрат на послуги адвоката у даній справі у розмірі 46 539,85 грн представником позивача долучено до матеріалів справи докази на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, а саме: договір про надання правової допомоги №б/н від 14.05.2024, довіреність № б/н від 14.05.2024, ордер АЕ № 1288926 від 22.05.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2709 від 29.10.2012, акт від 12.05.2024 приймання надання правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги від 14.05.2024.

Так, у позовній заяві Позивач надавав попередній розрахунок судових витрат, згідно із

яким витрати на професійну правничу допомогу 62994,30 грн.

14.05.2024 між Адвокатом Ковальчук Денисом Юрійовичем (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Леман Інвест" (клієнт, позивач) укладено договір про надання правничої допомоги (а.с. 103-105).

За умовами пункту 1.1 договору адвокат зобов`язується надавати клієнту правничу допомогу з питань захисту прав та законних інтересів клієнта щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зетта Груп" на користь клієнта пені та штрафу, 3% річних, суми інфляційного збільшення заборгованості, за прострочення оплати вартості товару згідно договору поставки №21/10/2022 від 21.10.2022, а клієнт зобов`язується прийняти та оплатити правничу допомогу на умовах, передбачених даним договором.

Адвокат зобов`язується надавати клієнтові правничу допомогу згідно повноважень, визначених розділом 3 даного договору (п. 2.1 договору).

З метою виконання даного договору клієнт уповноважує адвоката представляти його інтереси у Господарському суді Дніпропетровської області, з правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (п. 3.1 договору).

За пунктом 4.1 договору клієнт зобов`язаний оплачувати правничу допомогу адвоката на умовах, визначених п. 5.1 цього договору (п. 4.1.2); оплачувати витрати адвоката, пов`язані з виконанням його обов`язків в порядку та на умовах визначених цим договором (п. 4.1.3).

Для виконання доручень, пов`язаних з представництвом його інтересів в органах, установах та підприємствах, в тому числі судових установах, клієнт надає особі, визначеній адвокатом, довіреність (п. 4.2 договору).

За умовами пункту 5.1 договору вартість правничої допомоги адвоката, що визначена пунктом 1.1. даного договору становить 25000,00грн (двадцять п`ять тисяч гривень 00 копійок), виходячи з вартості 1 години - 2000,00грн.

Оплата наданої правничої допомоги адвокату здійснюється клієнтом протягом 30 календарних днів з дати підписання Акту приймання наданої правничої допомоги. Акт наданої правничої допомоги за цим договором адвокат складає та надає клієнту за результатами надання правничої допомоги, визначеної пунктом 1.1 даного договору, а саме прийняття судового рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зетта Груп" (код ЄДРПОУ 38731483) на користь клієнта пені та штрафу, 3% річних, суми інфляційного збільшення заборгованості, за прострочення оплати вартості товару згідно договору поставки №21/10/2022 від 21.10.2022 (п. 5.2 договору).

Клієнт додатково сплачує адвокату гонорар успіху у розмірі 10% від суми грошових коштів, стягнутих судом з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зетта Груп" (код ЄДРПОУ 38731483) на користь клієнта пені та штрафу, 3% річних, суми інфляційного збільшення заборгованості, за прострочення оплати вартості товару згідно договору поставки №21/10/2022 від 21.10.2022 (п. 5.3 договору).

Гонорар успіху, передбачений пунктом 5.3 даного договору, сплачується клієнтом адвокату протягом 30 календарних днів з дати прийняття Господарським судом Дніпропетровської області рішення суду (п. 5.4 договору).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін та діє протягом трьох років з моменту його підписання, або до повного виконання зобов`язань, визначених пунктом 1.1 даного договору в залежності від події яка наступить раніше. У разі, якщо жодна із сторін цього договору не повідомить за десять календарних днів до дати зазначено, в п. 9.2 цього договору письмово іншу сторону про припинення строку дії договору, то цей договір вважається продовженим щоразу на один рік на тих же умовах (п. 10.1, 10.2 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

12.09.2024 між Адвокатом Ковальчук Денисом Юрійовичем (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Леман Інвест" (клієнт, позивач) складено та підписано Акт приймання наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги від 14.05.2024 (а.с. 185).

Адвокат надав, а клієнт прийняв наступну правничу допомогу:

- підготовка, підписання та подання позовної заяви від імені клієнта до Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з ТОВ "Зетта Груп" пені та штрафу, суми інфляційного збільшення заборгованості, 3 відсотків річних за прострочення оплати вартості товару, ціна позову 379943,00грн - 7 год, 2000,00грн за годину, вартістю 14 000,00грн;

- аналіз відзиву на позовну заяву ТОВ "Зетта Груп" по справі №904/2295/24. Підготовка, підписання та подання відповіді на відзив від імені клієнта по справі №904/2295/24 4 год 30хв., 2000,00грн за годину, вартістю 9 000,00грн;

- аналіз клопотання ТОВ "Зетта Груп" про об`єднання справ в одне провадження до Господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/2295/24. Підготовка, підписання та подання від імені клієнта заперечень на вказане клопотання по справі №904/2295/24 - 1 год, 2000,00грн за годину, вартістю 2 000,00грн;

- гонорар успіху, передбачений п. 5.3 договору (10% від стягнутої судом суми) 18 539,85грн. Всього 43 539,85грн.

Сторони не мають один до одного жодних претензій стосовно виконання даного договору (п. 2 акту).

Доказів оплати позивачем послуг, наданих йому адвокатом у межах вказаного договору, на момент розгляду справи не надано.

Втім, за змістом пункту 1 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Зазначений висновок відповідає висновку Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Вирішуючи питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Пунктом 5.3. договору про надання правничої допомоги передбачено сплату Адвокату гонорару успіху у розмірі 10%, нарахування якого залежить від суми грошових коштів, стягнутих за рішенням суду на користь позивача.

Про можливість існування "гонорару успіху" як форми оплати винагороди адвокату, законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як "гонорар успіху", що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини зазначає Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Відповідач просить зменшити розмір витрат позивача на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача у справі №904/2295/24, до 5 000,00 грн.

Суд, визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, здійснює розподіл таких витрат (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 12.01.2023 у справі № 910/8342/21).

За змістом частин першої та четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, які визначають загальне правило розподілу судових витрат, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в п.п. 119, 120 постанови від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

З огляду на викладене, суд, оцінюючи заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на правничу допомогу, дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу в сумі 7 500,00 грн є обґрунтованими та пропорційними до предмета спору. При цьому суд враховує, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, справа не є складною, судова практика за аналогічними спорами є сталою, а представником позивача було складено лише позов та відповідь на відзив.

За таких обставин суд не вбачає підстав для відступу від загального правила розподілу судових витрат, визначених частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України щодо правничої допомоги: на відповідача покладаються витрати на правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 7 500,00 грн, а решта витрати на професійну правничу допомогу покладаються судом на позивача.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Леман Інвест" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути з Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зетта Груп" (52911, Дніпропетровська обл., Межівський р-н, с. Слов`янка, вул. Ярмаркова, буд. 2, код ЄДРПОУ 38731483) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Леман Інвест" (49027, м. Дніпро, вул. Івана Акінфієва, буд. 18, код ЄДРПОУ 43049704) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 500,00 грн.

В іншій частині заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового додаткового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 254-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано - 07.10.2024.

Суддя В.Г. Бєлік