Рішення

від 26.09.2024 по справі 908/211/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/10/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2024 Справа № 908/211/22

м. Запоріжжя Запорізької області

Колегія суддів Господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Дроздова С.С., судді: Науменко А.О., Педорич С.І., при секретарі судового засідання Вака В.С., розглянувши матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Роджерс" (вул. Чумаченка, буд. 41, кв. 13, м. Запоріжжя, 69104, ідентифікаційний код юридичної особи 23285637)

до відповідача: Територіальної громади міста Дніпрорудне в особі Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області (пр. Ентузіастів, 11, м. Дніпрорудне, Василівський район, Запорізька область, 71630, ідентифікаційний код юридичної особи 23881397)

про зобов`язання укласти договір

заінтересована особа: Дніпрорудненська міська військова адміністрація Василівського району Запорізької області (пр. Соборний, буд. 164, м. Запоріжжя, 69107, ідентифікаційний код юридичної особи 44956263)

за участю: Запорізької обласної прокуратури (вул. Дмитра Апухтіна, буд. 29А, м. Запоріжжя, 69005, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973)

представники сторін

від позивача: Трачук Н.І., адвокат, ордер серія АР № 1086748 від 10.01.2022

від відповідача: не з`явився

від заінтересованої особи: не з`явився

прокурор: Якушева Я.А., прокурор відділу Запорізької обласної прокуратури, службове посвідчення № 075809 виданий 01.03.2023

СУТЬ СПОРУ:

19.01.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Роджерс" до Територіальної громади міста Дніпрорудне в особі Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області про зобов`язання укласти договір купівлі-продажу 7/100 частин нежитлового приміщення аптеки № 243, загальною площею 69,8 кв.м. (приміщення № 1, 2, 3, 4) у складі: Торгівельний зал № 1-1 площею 46,2 кв.м., приміщення № 1-2 площею 8,5 кв.м., санвузол № 1-3 площею 2,5 кв.м., складське приміщення № 1-4 площею 12,6 кв.м. за адресою: Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Героїв праці, буд. 21а, на умовах викладених в проекту договору купівлі-продажу нежитлового приміщення шляхом викупу, в редакції, викладеній у позовній заяві.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2022 позовну заяву передано судді Дроздовій С.С., присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/211/22.

Ухвалою суду від 24.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/211/22, присвоєно справі номер провадження 27/211/22. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження на 23.02.2022.

22.02.2022 на адресу суду від Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області надійшов відзив на позовну заяву.

Представник позивача у судове засідання 23.02.2022 не прибув, надав до канцелярії суду заяву про перенесення судового засідання на іншу дату, у зв`язку з неявкою відповідача.

Під час виготовлення ухвали суду від 23.02.2022 стало відомо, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який продовжено станом і на 29.12.2023.

Ухвалою суду від 23.02.2022, у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, з метою дотримання принципу рівності сторін та процесуальних прав усіх учасників справи, належної підготовки справи до розгляду, суд ухвалив визначити дату та час судового засідання в даній справі ухвалою суду після усунення обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах воєнної агресії проти України. Сторонам роз`яснено, що про дату та час нового судового засідання буде повідомлено додатково ухвалою суду.

Ухвалою суду від 29.12.2023, враховуючи що Господарський суд Запорізької області не припинив свою роботу і продовжує здійснювати правосуддя, визначено продовжити слухання справи № 908/211/22, призначено підготовче судове засідання на 23.01.2024.

Ухвалою суду від 23.01.2024 відкладено підготовче провадження, засідання суду призначено на 13.02.2024.

Ухвалою суду від 13.02.2024 відкладено підготовче провадження, засідання суду призначено на 11.03.2024.

Ухвалою суду від 11.03.2024 залучено до участі у справі у якості заінтересованої особи Дніпрорудненську міську військову адміністрацію Василівського району Запорізької області (просп. Соборний, буд. 164, м. Запоріжжя, 69107, ідентифікаційний код юридичної особи 44956263). Продовжено строк підготовчого провадження, відкладено підготовче судове засідання на 25.03.2024.

13.03.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Роджерс" Трачук Н.І. надійшла заява, у якій остання посилаючись на приписи ч. 1 ст. 48 ГПК України зазначає, що приймаючи до уваги, що лише у судовому засіданні 11.03.2023 представник відповідача подала до суду пояснення по суті спору, просить суд залучити до участі у справі № 908/211/22 Дніпрорудненську міську військову адміністрацію Василівського району Запорізької області та вірним вважати назву відповідача "Дніпрорудненська міська військова адміністрація Василівського району Запорізької області".

20.03.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Роджерс" Трачук Н.І. надійшла заява, у якій остання просить суд підготовче судове засідання призначене на 25.03.2024 провести у відсутність представника позивача (у відпустці). Повідомляє, що не заперечує проти призначення справи до судового розгляду.

25.03.2024 Дніпрорудненською міською військовою адміністрацією Василівського району Запорізької області подано до суду клопотання про витребування оригіналів письмових доказів.

25.03.2024 Запорізькою обласною прокуратурою подана до суду заява про вступ прокурора у справі № 908/211/22 (у порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвалою суду від 25.03.2024 допущена до участі у справі № 908/211/22 Запорізька обласна прокуратура. Відкладено підготовче провадження, засідання суду призначено на 10.04.2024.

В судовому засіданні 10.04.2024 судом в порядку ч. 5 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено протокольну ухвалу про перерву в підготовчому провадженні до 30.04.2024 об 11 год. 30 хв.

15.04.2024 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Роджерс" надійшла заява про уточнення позовних вимог.

29.04.2024 Дніпрорудненською міською військовою адміністрацією Василівського району Запорізької області подані до суду пояснення від 24.04.2024 № 01-17/387 та інформаційний лист від 24.04.2024 № 01-17/389.

Ухвалою суду від 30.04.2024 справу № 908/211/22 передано на колегіальний розгляд у складі трьох суддів, в порядку статті 182 ч.2 п.17 ГПК України.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Запорізької області № П-153/23 від 01.05.2024, на підставі ухвали Господарського суду Запорізької області від 30.04.2024 про призначення колегіального розгляду справи, справу № 908/211/22 призначено до повторного автоматизованого розподілу.

Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 01.05.2024 справу № 908/211/22 розподілено на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Дроздова С.С., судді: Давиденко І.В., Левкут В.В.

Ухвалою суду від 02.05.2024 прийнято справу № 908/211/22 до провадження колегією в складі трьох суддів: головуючий суддя - Дроздова С.С., судді: Давиденко І.В., Левкут В.В., призначено розгляд справи по суті на 28.05.2024 о 10 год. 00 хв.

14.05.2024 Запорізькою обласною прокуратурою подані до суду заперечення від 08.05.2024 № 15/3-3091ВИХ-2415/3-2658-24 проти заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Роджерс" про уточнення позовних вимог та пояснення (у порядку ст. 42 Господарського процесуального кодексу України) від 08.05.2024 № 15/3-3038ВИХ-24 15/3-2658-24.

В зв`язку з тим, що судді учасник колегії Давиденко І.В. 28.05.2024 знаходиться у відпустці, справу № 908/211/22, передано на повторний автоматизований розподіл для визначення іншого складу колегії, для подальшого розгляду справи.

Розпорядженнями керівника апарату Господарського суду Запорізької області № П-176/24 від 28.05.2024, на підставі доповідної записки судді Дроздової С.С. про передачу справи, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 908/211/22 для визначення іншого складу колегії, для подальшого розгляду справи.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.05.2024 для подальшого розгляду справи № 908/211/22 призначено колегію у складі трьох суддів Господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Дроздова С.С., судді: Левкут В.В., Ярешко О.В.

Ухвалою суду від 29.05.2024 прийнято справу № 908/211/22 до провадження колегією в складі трьох суддів: головуючий суддя - Дроздова С.С., судді: Левкут В.В., Ярешко О.В., призначено розгляд справи по суті на 25.06.2024 об 11 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 25.06.2024 відкладено підготовче провадження, засідання суду призначено на 22.07.2024.

Також, 25.06.2024 колегією суддів не прийнято заяву позивача про уточнення позовних вимог, як процесуально необґрунтовану.

В зв`язку з тим, що судді учасники колегії Левкут В.В. з 15.07.2024 по 29.07.2024 та Ярешко О.В. з 04.07.2024 по 18.08.2024 знаходяться у відпустках, справу № 908/211/22, передано на повторний автоматизований розподіл для визначення іншого складу колегії, для подальшого розгляду справи.

Розпорядженнями керівника апарату Господарського суду Запорізької області № П-255/24 від 22.07.2024, на підставі доповідної записки судді Дроздової С.С. про передачу справи, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 908/211/22 для визначення іншого складу колегії, для подальшого розгляду справи.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.07.2024 для подальшого розгляду справи № 908/211/22 призначено колегію у складі трьох суддів Господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Дроздова С.С., судді: Науменко А.О., Педорич С.І.

Ухвалою суду від 29.07.2024 прийнято справу № 908/211/22 до провадження колегією в складі трьох суддів: головуючий суддя - Дроздова С.С., судді: Науменко А.О., Педорич С.І., призначено підготовче судове засідання на 28.08.2024.

Ухвалою суду від 28.08.2024 підготовче провадження закрито, призначено справу до розгляду по суті 26.09.2024.

У судовому засіданні 26.09.2024 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання.

Судом оголошено, яка справа розглядається, склад суду, та роз`яснено представникам сторін, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

Представник Дніпрорудненської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області у судове засідання не з`явився, 25.09.2024 надав до канцелярії суду заяву про відкладення слухання справи на іншу дату, просив суд не розглядати справу за його відсутності.

Суд вважає що заява про відкладення задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Колегія суддів вважає, що судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень, наявність в матеріалах справи достатніх доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами в даному судовому засіданні.

В засіданні суду 26.09.2024 здійснено безпосереднє дослідження доказів, поданих учасниками спору (ст. 210 ГПК України).

У судовому засіданні 26.09.2024 на підставі ст. 217 ГПК України суд закінчив порядок з`ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів - ст. 218 ГПК України.

26.09.2024 представник позивача підтримав заявлені вимоги, на підставах викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час розгляду справи був попереджений належним чином. В матеріалах справи міститься відзив та письмові пояснення, відповідно до яких відповідач вважає позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Роджерс» необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, враховуючи наступне. На теперішній час ТОВ «Роджерс» орендує у виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради нежиле приміщення площею 69,8 кв.м. за адресою: Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Героїв праці, буд. 21а для розміщення аптеки, на підставі договору оренди комунального майна, що є власністю територіальної громади міста Дніпрорудне № 79 від 23.12.2019. ТОВ «Роджерс» було виконано поліпшення орендованих приміщень, відповідно до наданої згоди виконавчим комітетом міської ради. Після проведення поліпшень вони були погоджені рішенням виконавчого комітету. 28.05.2020 Дніпрорудненською міською радою сьомого скликання було прийнято рішення № 25 «Про включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації у 2020-2021 роках, нежитлового приміщення загальною площею 69.8 кв. м (приміщення №№ 1, 2, 3, 4), розташованого в приміщенні аптеки № 243 за адресою: Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Героїв праці, 21а». 17 листопада 2020 року набули повноваження депутати восьмого скликання Дніпрорудненської міської ради. Депутати восьмого скликання вважали недоцільним відчужувати нежитлове приміщення загальною площею 69.8 кв. м (приміщення №№ 1, 2, 3, 4), розташованого в приміщенні аптеки № 243 за адресою: Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Героїв праці, 21а, тому приватизація вказаного приміщення не відбулася. А рішення від 28.05.2020 № 25 «Про включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації у 2020-2021 роках, нежитлового приміщення загальною площею 69.8 кв. м (приміщення №№ 1, 2, З, 4), розташованого в приміщенні аптеки № 243 за адресою: Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Героїв праці, 21а», втратило свою чинність, як не виконане. Враховуючи норми чинного законодавства, а саме те, що розпорядження комунальним майном є виключною компетенцією міської ради згідно ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»; що відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду - єдиним органом уповноваженим управляти комунальним майном від імені територіальної громади м. Дніпрорудне є Дніпрорудненська міська рада Василівського району Запорізької області. Тобто відчуження (продаж) комунального майна можливо лише за рішенням органу місцевого самоврядування, ніхто не може зобов`язати орган місцевого самоврядування придбавати або продавати комунальне майно, бо це виключні повноваження міської (сільської, селищної) ради. Крім того, приватизація комунального майна передбачає певну процедуру згідно Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна». Комунальне майне не може бути приватизоване лише шляхом укладання договору купівлі-продажу, бо це суперечить чинному законодавству України. Відповідач зазначав, що територіальної громади міста Дніпрорудне в Україні не існує. Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 713-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територіальних громад Запорізької області» була створена Дніпрорудненська міська територіальна громада шляхом об`єднання територій та населених пунктів Дніпрорудненської міської та частини Скельківської сільської рад Василівського району Запорізької області. Адміністративним центром якої визначено місто Дніпрорудне. В свою чергу Дніпрорудненська міська рада Василівського району Запорізької області є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідні інтереси Дніпрорудненської міської територіальної громади та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами на підставі частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". За поданням Президента України 02.05.2023 року, Верховною Радою України було прийнято таке рішення. Постановою № 3059-ІХ «Про здійснення начальниками військових адміністрацій населених пунктів у Бердянському, Василівському, Мелітопольському та Пологівському районах Запорізької області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні та 30 днів після його припинення чи скасування, начальник Дніпрорудненської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області крім повноважень, віднесених до їх компетенції Закону України "Про правовий режим воєнного стану" (частини 2 статті 15), здійснює повноваження Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області, його виконавчого комітету та міського голови. Апарат Дніпрорудненської міської ради та її виконавчий комітет, інші виконавчі органи (з урахуванням абзацу 3 пункту 1 частини другої статті 10 ЗУ "Про правовий режим воєнного стану"), комунальні підприємства, установи та організації Дніпрорудненської міської територіальної громади підпорядковуються начальнику Дніпрорудненської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області. Тож Дніпрорудненська міська рада з 02.05.2023 (після прийняття Верховною радою України постанови № 3059-ІХ) на період дії військового стану та протягом 3 місяців після його припинення (скасування), втратила всі свої повноваження (в тому числі право на розпорядження комунальним майном своєї громади), а Дніпрорудненська міська військова адміністрація набула всі повноваження міської ради, окрім питань відчуження комунального майна, у тому числі шляхом приватизації. Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2023 року № 1368, уряд вніс зміни до постанови від 23 серпня 2022 року № 952 та від 6 грудня 2022 року № 1364. Уваленими змінами встановлено, що під час воєнного стану та протягом 3 місяців після його припинення (скасування), приватизація державного і комунального майна на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих Російською Федерацією, не проводитиметься.

Представник заінтересованої особи - Дніпрорудненської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області у попередніх судових засіданнях проти позову заперечував, зазначивши, що позовні вимоги задоволенню не підлягають. Дніпрорудненська міська військова адміністрація Василівського району Запорізької області була утворена Указом Президента України від 07.04.2023 № 197/2023. Розпорядженням Президента України від 07.04.2023 № 46/2023-рп було призначено начальника Дніпрорудненської міської військової адміністрації. Після утворення Дніпрорудненської міської військової адміністрації усі повноваження Дншрорудненської міської ради тимчасово, на період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування, передаються Парламентом начальнику військової адміністрації, що прямо передбачено у ч. 2 та 4 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Відповідно до постанови Верховної Ради від 02.05.2023 № 3059-ІХ на період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування, начальник Дншрорудненської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області у відповідності до статті 10 «Про правовий режим військового стану» виконує функцію Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області, її виконавчого комітету та мера міста Дніпрорудне. З моменту створення Дншрорудненської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області засідання Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області не скликаються, депутати не збираються на засідання постійних комісій, не проводять сесій та не приймають рішення, оскільки на період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування, втратили свої повноваження. Всі рішення, які приймалися депутатським корпусом на сесіях Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області ухвалюються начальником Дніпрорудненської міської військової адміністрації одноособово, в межах наданих мені законодавством України повноважень. Відповідно до статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» після завершення визначеного законом періоду рада повертається до виконання своїх обов`язків, якщо не виникне загальних підстав для призначення позачергових виборів.

Прокурор, який приймав участь у справі проти позову заперечив, зазначив, що єдиним органом, уповноваженим вирішувати питання відчуження оспорюваного комунального майна шляхом приватизації від імені Дніпрорудненської міської територіальної громади Василівського району Запорізької області була і є Дніпрорудненська міськрада (код СДРПОУ 23881). Водночас, наразі склалась ситуація, за якої участь Відповідача у справі як через керівника, так і через уповноваженого представника об`єктивно унеможливлена. Суб`єкт владних повноважень, на якого покладається обов`язок із захисту відповідних державних інтересів, наявний, проте тимчасово не може реалізовувати відповідні повноваження. Подаючи свій позов, Товариство з обмеженою відповідальністю «Роджерс» фактично намагається оминути обов`язкову процедуру волевиявлення власника на розпорядження належним йому майном та одразу перейти до останньої з процедур (укладення договору купівлі-продажу), що безумовно створює загрозу позбавлення територіальної громади частини її власності, а отже порушення охоронюваних законом економічних, соціальних інтересів територіальної громади в цій частині.

Заслухавши представників сторін, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

УСТАНОВИВ:

28.11.2016 між Виконавчим комітетом Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області (далі-Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Роджерс" (далі-Орендар) укладено договір оренди комунального майна, що є власністю територіальної громади міста Дніпрорудне № 51 (далі - договір № 51).

Відповідно до п. 1.1 договору № 51 Орендодавець на підставі рішення Дніпрорудненської міської ради від 29 вересня 2016 року № 35 передає, а Орендар приймає в оренду нежитлове приміщення, загальної площею 110 м2 (частина приміщень № 1, 3, приміщення І, №№ 2, 4 в цілому), що знаходиться на першому поверсі аптеки за адресою: запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Героїв праці, 21а, для розміщення аптеки.

Додатковою угодою від 29.03.2018 внесено зміни до договору оренди № 51 , а саме загальну площу об`єкту оренди змінено на 69,8 кв.м.

Відповідно до п. 9.3 договору № 51 після закінчення строку дії договору його дія може бути продовжена на підставі рішення Дніпрорудненської міської ради.

Керуючись п. 9.3 договору, на підставі звернення орендаря про продовження оренди майна, рішенням Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області від 31.10.2019 № 09 «Про надання дозволу виконавчому комітету Дніпрорудненської міської ради на продовження Товариству з обмеженою відповідальністю "Роджерс" оренди комунального майна» надано дозвіл виконавчому комітету Дніпрорудненської міської ради на продовження оренди нежитлового приміщення шляхом укладання договору оренди на тридцять п`ять місяців.

На виконання вищезазначеного рішення 23.12.2019 між виконавчим комітетом Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Роджерс» було укладено договір оренди комунального майна, що є власністю територіальної громади міста Дніпрорудне № 79 (далі договір № 79).

Відповідно до п. 1.1 договору № 79 Орендодавець на підставі рішення Дніпрорудненської міської ради від 31 жовтня 2019 року № 09 передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме майно, далі - об`єкт оренди, за адресою: Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Героїв праці, буд. 21а, без зміни цільового використання приміщення (аптека).

Рішенням виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області № 156 від 15.08.2017 «Про надання згоди ТОВ «Роджерс» на погодження виконання поліпшень орендованих приміщень по вул. Героїв праці, 21а» було надано згоду позивачу на виконання поліпшень (капітального ремонту та реконструкцію) орендованих приміщень та погоджено кошторисну документацію на суму 79 200 грн 00 коп.

Рішенням виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області № 264 від 19.12.2017 «Про погодження Товариству з обмеженою відповідальністю «Роджерс» акту приймання виконаних будівельних робіт» позивачу було погоджено акт приймання виконаних будівельних робіт на виконання поліпшень орендованих приміщень у сумі 79 200 грн 00 коп.

Позивач надав аудиторський висновок № 2 від 25.06.2020, складений судовим експертом Лещенко Костянтином Ігоровичем № 2768 за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження від 09.07.2020, звіти про оцінку суб`єкта оціночної діяльності про вартість майна від 03.12.2021 у щодо оцінки нежитлового приміщення та від 03.12.2021 щодо оцінки невід`ємних поліпшень, які підтверджують здійснення і склад невід`ємних поліпшень, у тому числі невід`ємний характер поліпшень.

Позивач звернувся до Орендодавця з проханням внести до переліку об`єктів приватизації, що підлягають приватизації шляхом викупу, нежитлове приміщення площею 69,8 кв.м. (частина приміщень №1,3, приміщення 1, №№ 2,4 в цілому) за адресою: Запорізька область, Василівськии район, м. Дніпрорудне, вул. Героїв праці, № 21а.

Рішенням Дніпрорудненської міської ради № 25 від 28.05.2020 нежитлове приміщення площею 69,8 кв.м, що складає 7/100 частин (частина приміщень № 1,3, приміщення 1, №№ 2,4 в цілому) за адресою; Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Героїв праці, № 21а включене до переліку об`єктів, що піддягають приватизації у 2020-2021 роках (без зазначення способу).

Пунктом 14 ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» передбачено, що завершення приватизації - продаж об`єкта приватизації (усіх акцій, передбачених до продажу, єдиного майнового комплексу, іншого майна тощо) та перехід права власності на такий об`єкт покупцю, що оформлюється наказом відповідного органу приватизації.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» під час приватизації об`єкта державної або комунальної власності шляхом його продажу на аукціоні, викупу між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу.

Позивач у позовній заяві зазначив, що відповідачем рішення Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області № 25 від 28.05.2020 на протязі 2020-2021 років не виконано, договір купівлі-продажу комунального майна не укладено.

У зв`язку з довготривалим ухилянням відповідача від проведення процедури приватизації орендованого майна позивач направив відповідачу для погодження та підписання договір купівлі-продажу об`єкта права комунальної власності: нежитлового приміщення за адресою: Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Героїв праці, 21а, загальною площею 69,8 кв. м. з проханням погодити та призначити дату та місце нотаріального посвідчення цього договору.

Зазначену пропозицію та договір відповідач отримав 14.12.2021, що підтверджується потовим повідомленням та трекером.

Листом від 27.12.2021 (отримано позивачем поштою 06.01.2022) відповідач відмовив в укладанні договору у зв`язку з тим, що рішення про приватизацію не приймалося, процедура приватизації не проводилася, у зв`язку з чим позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Суд, на підставі ст. 86 ГПК України, давши оцінку поданим сторонами доказам та наведеним доводам, прийшов до висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають, виходячи з такого.

Статтями 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Спірні правовідносини сторін є господарськими.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. До зобов`язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов`язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов`язань.

У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Відповідно до ст. 13 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють від імені Українського народу права власника в межах, визначених Конституцією.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 713-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територіальних громад Запорізької області» була створена Дніпрорудненська міська територіальна громада шляхом об`єднання територій та населених пунктів Дніпрорудненської міської та частини Скельківської сільської рад Василівського району Запорізької області. Адміністративним центром якої визначено місто Дніпрорудне.

Дніпрорудненська міська рада Василівського району Запорізької області є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідні інтереси Дніпрорудненської міської територіальної громади та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами на підставі ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» чітко визначено перелік питань, що належать до виключної компетенції міської ради, до яких, зокрема, входить (пункт 30 частини 1 цієї статті) прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна, затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації, визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності.

Таким чином, єдиним органом, уповноваженим вирішувати питання відчуження майна шляхом приватизації від імені Дніпрорудненської міської територіальної громади Василівського району Запорізької області у відповідності до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є Дніпрорудненська міська рада.

Відповідно до норм чинного законодавства України правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна регулює Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна».

Згідно ч. 6 ст. 3 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» приватизація (відчуження) майна, що перебуває у комунальній власності, здійснюється органами місцевого самоврядування відповідно до вимог цього Закону.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» суб`єктами приватизації є: державні органи приватизації; місцеві ради, органи приватизації територіальних громад; покупці.

Статтею ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» передбачений порядок приватизації державного і комунального майна передбачає: формування та затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації; опублікування переліку об`єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі; прийняття рішення про приватизацію; прийняття місцевою радою рішення про приватизацію об`єкта комунальної власності; опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об`єкта та у випадках, передбачених цим Законом, інформації про вивчення попиту для визначення стартової ціни; проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства; проведення у випадках, передбачених законом, аудиту, екологічного аудиту об`єкта приватизації; перетворення державного або комунального підприємства в господарське товариство у процесі приватизації у випадках, передбачених цим Законом; затвердження плану розміщення акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, у випадках, передбачених цим Законом, та його виконання; затвердження у випадках, передбачених цим Законом, умов продажу об`єктів приватизації, розроблених аукціонною комісією; опублікування інформації про умови продажу, в тому числі стартову ціну об`єкта приватизації; проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу; укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об`єкта шляхом викупу; опублікування інформації про результати приватизації; прийняття рішення про завершення приватизації. Приватизація об`єкта вважається завершеною з моменту його продажу та переходу до покупця права власності або завершення розміщення всіх акцій, передбачених до продажу планом розміщення акцій, і оформлюється наказом відповідного органу приватизації.

Перелік об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, ухвалюється місцевою радою. Включення нових об`єктів до цього переліку здійснюється шляхом ухвалення окремого рішення щодо кожного об`єкта комунальної власності (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»).

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» приватизація державного або комунального майна здійснюється шляхом: продажу об`єктів права державної або комунальної власності на аукціоні, утому числі: аукціоні з умовами; аукціоні без умов; аукціоні за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій; аукціоні із зниженням стартової ціни; аукціоні за методом вивчення цінових пропозицій; викупу об`єктів приватизації.

Статтею 18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» передбачено, що приватизація об`єктів державної або комунальної власності, переданих в оренду, здійснюється шляхом продажу на аукціоні або шляхом викупу, якщо виконуються умови, передбачені частиною другою цієї статті. Орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки, якщо виконується кожна з таких умов: орендарем здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без заподіяння Лому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, визначеної суб`єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна; орендар отримав письмову згоду орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу; невід`ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди або для цілей продовження договору оренди; здійснення і склад невід`ємних поліпшень, у тому числі невід`ємний характер поліпшень, підтверджені висновком будівельної експертизи, а вартість невід`ємних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи, визначена суб`єктом оціночної діяльності; орендар належно виконує умови договору оренди, відсутня заборгованість з орендної плати; договір оренди є чинним на момент приватизації.

Надання згоди орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень здійснюється в порядку, визначеному Фондом державного майна України або представницьким органом місцевого самоврядування.

Орендар, який виконав умови, передбачені частиною другою цієї

статті, має право на приватизацію об`єкта шляхом викупу.

У разі якщо органами приватизації прийнято рішення про приватизацію на аукціоні з умовами щодо компенсації орендарю невід`ємних поліпшень, вартість таких поліпшень компенсується покупцем.

Ціна продажу об`єкта приватизації зменшується на суму компенсації невід`ємних поліпшень.

Якщо покупцем об`єкта приватизації стає орендар, вартість невід`ємних поліпшень зараховується йому під час остаточного розрахунку за об`єкт приватизації.

Договір оренди зберігає чинність для нового власника приватизованого

майна, а в разі якщо покупцем переданого в оренду об`єкта державного майна є

орендар, дія відповідного договору припиняється з дня, за яким об`єкт оренди

переходить у його власність.

Отже відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки, якщо виконуються умови визначені даною статтею. Тобто орендар одержує право на викуп, однак в Законі не зазначено, що власник - територіальна громада зобов`язана продати орендоване майно.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Роджерс» орендує у виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради нежиле приміщення площею 69,8 кв.м. за адресою: Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Героїв праці, буд. 21а для розміщення аптеки, на підставі договору оренди комунального майна, що є власністю територіальної громади міста Дніпрорудне № 79 від 23.12.2019.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Роджерс» було виконано поліпшення орендованих приміщень, відповідно до наданої згоди виконавчим комітетом міської ради. Після проведення поліпшень вони були погоджені рішенням виконавчого комітету.

Позивач звернувся до орендодавця з проханням внести до переліку об`єктів приватизації, що підлягають приватизації шляхом викупу, нежитлове приміщення площею 69,8 кв.м. (частина приміщень № 1,3, приміщення 1, №№ 2,4 в цілому) за адресою: Запорізька область, Василівськии район, м. Дніпрорудне, вул. Героїв праці, № 21а.

28.05.2020 Дніпрорудненською міською радою сьомого скликання було прийнято рішення № 25 «Про включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації у 2020-2021 роках, нежитлового приміщення загальною площею 69.8 кв. м (приміщення №№ 1, 2, 3, 4), розташованого в приміщенні аптеки № 243 за адресою: Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Героїв праці, 21а».

17.11.2020 набули повноваження депутати восьмого скликання Дніпрорудненської міської ради.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» під час приватизації об`єкта державної або комунальної власності шляхом його продажу на аукціоні, викупу між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу.

Депутати восьмого скликання вважали недоцільним відчужувати нежитлове приміщення загальною площею 69.8 кв. м (приміщення №№ 1, 2, 3, 4), розташованого в приміщенні аптеки № 243 за адресою: Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Героїв праці, 21а, тому приватизація вказаного приміщення не відбулася.

В свою чергу рішення від 28.05.2020 № 25 «Про включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації у 2020-2021 роках, нежитлового приміщення загальною площею 69.8 кв. м (приміщення №№ 1, 2, 3, 4), розташованого в приміщенні аптеки № 243 за адресою: Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Героїв праці, 21а», втратило свою чинність, як не виконане.

Крім того, приватизація комунального майна передбачає певну процедуру згідно Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» і це майно не може бути приватизоване лише шляхом укладання договору купівлі-продажу, на підставі рішення про включення цього об`єкта до переліку, що підлягає приватизації, в якому навіть не визначений спосіб приватизації, бо це суперечить чинному законодавству України.

Так, рішенням Дніпрорудненської міської ради від 28.05.2020 № 5 до переліку об`єктів, що підлягають приватизації у 2020-2021 році (без зазначення способу) (перший етап).

Водночас, обов`язкова передбачена указаними Законами наступна процедура приватизації комунального майна - надання територіальною громадою як власником згоди на таку приватизацію шляхом прийняття органом місцевого самоврядування відповідного рішення (другий етап) наразі не відбулась.

Враховуючи норми чинного законодавства, а саме те, що розпорядження комунальним майном є виключною компетенцією міської ради згідно ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»; що відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду - єдиним органом уповноваженим управляти комунальним майном від імені територіальної громади м. Дніпрорудне є Дніпрорудненська міська рада Василівського району Запорізької області.

Предметом спору у даній справі фактично є матеріально-правова вимога позивача, про зобов`язання Територіальної громади міста Дніпрорудне, в особі Дніпрорудненської міської ради, укласти договір купівлі-продажу, належної Дніпрорудненської територіальної громаді 7/100 частини нежитлового приміщення аптеки № 243, загальною площею 46,2 кв.м., що розташована у місті Дніпрорудне Василівського району Запорізької області по вулиці Героїв праці, будинок 21 , в рамках процедури приватизації, шляхом викупу.

Тож при розгляді такої вимоги, необхідно вирішити можливості та правомірності переходу права власності частини комунального майна від територіальної громади міста Дніпрорудне до приватної юридичної особи в рамках процедури приватизації, оскільки 7/100 частини нежитлового приміщення аптеки № 243, загальною площею 46,2 кв.м., що розташована у місті Дніпрорудне Василівського району Запорізької області по вулиці Героїв праці, будинок 21 є об`єктом права комунальної власності.

Проте, територіальної громади міста Дніпрорудне в Україні не існує.

Дніпрорудненська міська рада Василівського району Запорізької області не є територіальною громадою.

Дніпрорудненська міська рада Василівського району Запорізької області у відповідності до статті 140 Конституції України є органом місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси Дніпрорудненської міської територіальної громади. Територіальна громада та міська рада є окремими елементами системи місцевого самоврядування, відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», тому з тексту незрозуміло, кого саме позивач визначає відповідачем у справі.

Як вже зазначалося вище, єдиним органом, уповноваженим вирішувати питання відчуження майна шляхом приватизації від імені Дніпрорудненської міської територіальної громади Василівського району Запорізької області у відповідності до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є Дніпрорудненська міська рада.

24.02.2022 у зв`язку з воєнною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України « Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, якій в подальшому неодноразово продовжувався та діє і на теперішній час.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» військові адміністрації населених пунктів утворюються в межах територій територіальних громад, у яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи, та/або сільські, селищні, міські голови не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження.

Указом Президента України від 07.04.2023 № 197/2023 була утворена Дніпрорудненська міська військова адміністрація Василівського району Запорізької області.

Розпорядженням Президента України від 07.04.2023 № 46/2023-рп призначено Козирєва А.В. начальником Дніпрорудненської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області.

Утворення військових адміністрацій регламентовано частиною 1 статті 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389- VIII.

Цей Закон визначає зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб.

Відповідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» військові адміністрації населених пунктів утворюються в межах територій територіальних громад, у яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи, та/або сільські, селищні, міські голови не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, а також в інших випадках, передбачених цим Законом.

Цим же законодавчим актом визначено, що з моменту утворення військової адміністрації до неї переходять окремі повноваження органів місцевого самоврядування, визначені частиною 2 статті 15 Закону України № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану», а у разі виникнення потреби у тимчасовій передачі військовій адміністрації усіх функцій місцевого самоврядування, Президент України звертається з поданням до Верховної Ради України, яка відповідно до частини 2 статті 10 Закону України № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» може прийняти рішення про передачу начальнику військової адміністрації всіх повноважень сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського голови.

За поданням Президента України 02.05.2023 року. Верховною Радою України було прийнято таке рішення. Постановою № 3059-ІХ «Про здійснення начальниками військових адміністрацій населених пунктів у Бердянському, Василівському, Мелітопольському та Пологівському районах Запорізької області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні та 30 днів після його припинення чи скасування, начальник Дніпрорудненської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області крім повноважень, віднесених до їх компетенції Закону України "Про правовий режим воєнного стану" (частини 2 статті 15), здійснює повноваження Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області, його виконавчого комітету та міського голови.

Апарат Дніпрорудненської міської ради та її виконавчий комітет, інші виконавчі органи (з урахуванням абзацу 3 пункту 1 частини другої статті 10 ЗУ "Про правовий режим воєнного стану"), комунальні підприємства, установи та організації Дніпрорудненської міської територіальної громади підпорядковуються начальнику Дніпрорудненської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області.

Тобто, Дніпрорудненська міська рада Василівського району Запорізької області, з моменту прийняття зазначеної постанови, тимчасово, на період дії військового стану, втратила всі свої повноваження, її повноваження прийняла на себе Дніпрорудненська міська військова адміністрація.

Отже, створення військових адміністрацій населених пунктів пов`язано саме з неможливістю органу місцевого самоврядування відправляти власні повноваження на відповідній території. Такі повноваження припинились з 07.04.2023.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про правовий режим військового стану» повноваження військових адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Відповідно до пункту 12 частини 2 статті 15 Закону України «Про правовий режим військового стану», до повноважень військових адміністрацій відносяться в тому числі, повноваження з управління майном, яке перебуває у комунальній власності відповідної територіальної громади (крім вирішення питань відчуження, у тому числі шляхом приватизації комунального майна та передачу комунального майна в оренду строком понад 1 рік).

Отже, Дніпрорудненська міська рада з 02.05.2023 (після прийняття Верховною радою України постанови № 3059-ІХ) на період дії військового стану та протягом 3 місяців після його припинення (скасування), втратила всі свої повноваження ( в тому числі право на розпорядження комунальним майном своєї громади), а Дніпрорудненська міська військова адміністрація набула всі повноваження міської ради, окрім питань відчуження комунального майна, у тому числі шляхом приватизації.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2023 року № 1368, уряд вніс зміни до постанови від 23 серпня 2022 року № 952 та від 6 грудня 2022 року № 1364.

Ухваленими змінами встановлено, що під час воєнного стану та протягом 3 місяців після його припинення (скасування), приватизація державного і комунального майна на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих Російською Федерацією, не проводитиметься.

Території бойових дій визначаються згідно з Переліком територій, на яких ведуться «велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Цей Перелік затверджений наказом Мінреінтеграції від 22 грудня 2022 року № 309 та періодично оновлюється. Відповідно до зазначеного переліку місто Дніпрорудне та вся територія Запорізької області відноситься до території на якої ведуться бойові дії. Місто Дніпрорудне Василівського району Запорізької, де розташовано майно територіальної громади є тимчасово окупованою територією.

Отже, єдиним органом, уповноваженим вирішувати питання відчуження оспорюваного комунального майна шляхом приватизації від імені Дніпрорудненської міської територіальної громади Василівського району Запорізької області була і є Дніпрорудненська міськрада (код ЄДРПОУ 23881397).

Водночас, наразі склалась ситуація, за якої участь відповідача у справі як через керівника, так і через уповноваженого представника об`єктивно унеможливлена.

Суб`єкт владних повноважень, на якого покладається обов`язок із захисту відповідних державних інтересів, наявний, проте тимчасово не може реалізовувати відповідні повноваження.

Таким чином, у відповідності до норм діючого законодавства, повноважень щодо відчуження комунального майна шляхом приватизації до припинення (скасування) воєнного стану та 30 днів після припинення (скасування) не має ні Дніпрорудненська міська військова адміністрація, ні Дніпрорудненська міська рада.

Суд погоджується з доводами прокурора про те, що подаючи свій позов, Товариство з обмеженою відповідальністю «Роджерс» фактично намагається оминути обов`язкову процедуру волевиявлення власника на розпорядження належним йому майном та одразу перейти до останньої з процедур (укладення договору купІвлі-продажу), що безумовно створює загрозу позбавлення територіальної громади частини її власності, а отже порушення охоронюваних законом економічних, соціальних інтересів територіальної громади в цій частині.

Відповідно до ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, Верховним Судом у постанові від 28.01.2021 у справі № 910/17743/18.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Отже, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог процесуального закону щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. У справі «Руїс Торіха проти Іспанії», Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Водночас, необхідно враховувати, що хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суди мають також враховувати практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у справах «Проніна проти України» (рішення від 18.07.2006), Трофимчук проти України (рішення від 28.10.2010), де Суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Водночас, Верховний Суд зазначає, що такий висновок Європейського суду з прав людини звільняє суди від обов`язку надавати детальну відповідь на кожен аргумент скаржника, проте не свідчить про можливість взагалі ігнорувати доводи чи докази, на які посилаються сторони у справі (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2019 у справі № 910/7054/18 та від 12.02.2019 у справі № 911/1694/18).

Позивачем не надано належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог. Твердження позивача спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним.

Інші доводи та докази учасників справи, детальну оцінку яких не наведено у рішенні, позаяк вони не покладені судом в його основу, не спростовують вищевикладених висновків суду.

Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи у їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Приймаючи до уваги відмову судом у позові, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 481 грн 00 коп., відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відшкодуванню не підлягають та покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33,42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Роджерс" до Територіальної громади міста Дніпрорудне в особі Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області відмовити.

Рішення оформлено та підписано 07.10.2024.

Головуючий суддя С.С. Дроздова

Судді А.О. Науменко

С.І. Педорич

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.