Ухвала

від 12.12.2024 по справі 908/211/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

12.12.2024 м.Дніпро Справа № 908/211/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колег суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач)

суддів: Верхогляд Т.А., Мороза В.Ф.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Роджерс на рішення Господарського суду Запорізької області від 26.09.2024 (головуючий суддя Дроздова С.С., судді: Науменко А.О., Педорич С.І., повний текст якого підписаний 07.10.2024) у справі № 908/211/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Роджерс, м. Запоріжжя

до відповідача: Територіальної громади міста Дніпрорудне в особі Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області м. Дніпрорудне, Василівський район, Запорізька область

про зобов`язання укласти договір

заінтересована особа: Дніпрорудненська міська військова адміністрація Василівського району Запорізької області, м. Запоріжжя

за участю: Запорізької обласної прокуратури, м. Запоріжжя,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.09.2024 у справі № 908/211/22 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Роджерс, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Одночасно у змісті апеляційної скарги викладене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, яке мотивовано отриманням рішення суду лише 19.10.2024 та перебуванням адвоката у відпустці з 25.10.2024 по 31.10.2024.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Мороз В.Ф., Верхогляд Т.А.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 14.11.2024 здійснено запит матеріалів справи із Господарського суду Запорізької області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

22.11.2024 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2024 (суддя доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Пром Мережі" залишено без руху через подання скарги поза межами строку на її подання, і визнання неповажними підстав пропуску строку після розгляду відповідного клопотання апелянта про його поновлення. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, зокрема надання нового клопотання про поновлення строку на оскарження рішення суду.

Вказану ухвалу доставленого до електронного кабінету скаржника і його представника 25.11.2024 о 20:46 годині. Отже, ухвала вважається врученою 26.11.2024. Відтак, з урахуванням норм ч.6 ст.242 ГПК України, недоліки скарги мали бути усунені у строк до 02.12.2024.

03.12.2024 на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 25.11.2024 надійшла заява про усунення недоліків скарги, у якій наведене нове клопотання про поновлення строку на оскарження рішення суду, яке мотивовано тим, що апелянт не може погодитися з висновком апеляційного суду щодо вчасного отримання рішення суду, оскільки, як вказує позивач, має місце неналежне виконання обов`язків господарським судом з направлення рішення, яке отримане позивачем поштою 19.10.2024, на доказ чого в матеріалах справи міститься поштове повідомлення, а також перебуванням представника позивача адвоката, у відпустці з 05.10.2024 по 05.11.2024, зокрема з 25.10.2024 по 31.10.2024 за межами України. Вказує, що оскільки у Товариства був укладений договір на надання правничої допомоги та оплачені послуги саме з цим адвокатом, то воно вимушене було очікувати повернення адвоката для підготовки нею апеляційної скарги, яка одразу була направлена до суду.

Також у заяві наведене клопотання про поновлення строку на подання нового клопотання, оскільки 01.12.2024 адвокат перебувала у короткотривалій відпустці, що підтверджує авіаквитками.

Згідно зі статтею 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (частина 3). Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу (частина 4).

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Розглянувши нове клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, апеляційний господарський суд визнає підстави, зазначені скаржником у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, з огляду на наступне.

По-перше, питання щодо вручення рішення суду від 26.09.2024 вже розглядалось в ухвалі від 25.11.2024.

Судом встановлено, що у судовому засіданні 26.09.2024 оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду, повний текст якого виготовлено та підписано 07.10.2024.

Згідно з ч.6 ст.6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч.7 ст.6 ГПК України).

Копію рішення суду направлено господарським судом в електронні кабінети позивача і його представника та отримано останніми 07.10.2024 о 17:53 годині, що підтверджується довідками про доставку електронного листа до електронного кабінету (а.с.77, 78, т.2).

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (ч.6 ст.242 ГПК України).

З урахуванням наведеного, рішення вважається врученим позивачу і його представнику 08.10.2024.

З урахуванням наведеного спростовуються доводи апелянта і заявника клопотання щодо порушення господарським судом норм процесуального права і невчасне направлення судом рішення позивачу, отримання його засобами поштового зв`язку 19.10.2024, про що в матеріалах справи містять відповідні докази. Оскільки суд першої інстанції за ч.7 ст.6 ГПК України вручає особам у яких зареєстрований електронний кабінет процесуальні документи виключно в електронній формі і такий обов`язок судом дотримано, і жодних доказів про направлення позивачу копії рішення у паперовому вигляді, й відповідно, отримання його позивачем 19.10.2024, матеріали справи не містять, таких доказів не існує.

По-друге, відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Колегія суддів також звертається до висновків, наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2024 у справі №756/11081/20:

« 48. Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу.

49. Отже, запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності та забезпечення здійснення судових процедур у межах розумних строків.

50. У низці рішень ЄСПЛ принцип правової визначеності трактується у контексті дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справи «Рябих проти Росії», пункти 51, 52, «Брумареску проти Румунії», пункт 61).

51. Отже, встановлення строків звернення до суду із заявою чи скаргою у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для учасників справи того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте судом рішення або здійснена дія не підлягатимуть скасуванню.

52. Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформував практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

53. Зокрема, ЄСПЛ у справах «Світлана Науменко проти України», «Трегубенко проти України», «Праведна проти Росії», «Желтяков проти України» зазначає, що у випадках перегляду судових рішень як у порядку нагляду, так і у зв`язку з нововиявленими обставинами національним судам необхідно забезпечувати дотримання учасниками справи встановлених строків та не допускати того, щоб за допомогою таких процесуальних механізмів, як продовження строку на оскарження, було порушено принцип правової визначеності.

54. Загалом згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи «Волчлі проти Франції», «ТОВ «Фріда» проти України»).».

Так, в обґрунтування нових підстав для поновлення строку апелянт посилається на те, що:

- адвокат позивача Трачук Н.І. перебувала у відпустці з 05.10.2024 по 05.11.2024, зокрема з 25.10.2024 по 31.10.2024 за межами України, і оскільки у Товариства був укладений договір на надання правничої допомоги та оплачені послуги саме з цим адвокатом, то воно вимушене було очікувати повернення адвоката для підготовки нею апеляційної скарги, яка одразу була направлена до суду.

Щодо поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Апелянт у новому клопотанні як поважну підставу зазначає лише про перебування представника адвоката, у більш тривалій відпустці, ніж визначено раніше з 05.10.2024 по 05.11.2024.

Відповідно до частин 1, 2 статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч.1 ст.58 ГПК України).

Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи.

Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

В той же час, відповідно до ч.3 ст.56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з ч.1 ст.92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Нормами ст. 627 ЦК України врегульовано, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з п.6 ч.2 ст.42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відтак, з урахуванням наведеним норм матеріального і процесуального права, юридична особа не обмежена у виборі представника.

При цьому, судом апеляційної інстанції в ухвалі від 25.11.2024 встановлено, що апеляційну скаргу від імені ТОВ Роджерс підписано директором Товариства Богацьким В.А.

При цьому, перебування представника, який вів справу у суді першої інстанції, у відпустці, не зупиняє та не перериває процесуальних строків саме для учасника справи позивача, який є юридичною особою.

Апелянтом не спростовано обставин, що останній не мав можливості самостійно подати скаргу у визначений законом строк або звернутись до іншого фахівця у галузі права в цей період.

Відтак, суд апеляційної інстанції зазначає, що наведені обставини, зокрема, оскарження рішення суду після повернення представника з відпустки, носять суб`єктивний характер і не можуть бути віднесені судом до особливих чи непереборних обставин (об`єктивних), що зумовили пропуск встановленого строку на апеляційне оскарження рішення суду.

З урахуванням наведеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що клопотання позивача про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду не підлягає задоволенню, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити відповідно до пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 235, 260, пунктом 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Роджерс на рішення Господарського суду Запорізької області від 26.09.2024 у справі №908/211/24.

Апеляційну скаргу №б/н і без дати з додатком на 20 аркушах, в тому числі платіжну квитанцію №256425 від 24.10.2024 про сплату 3721,50 грн, повернути апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду протягом двадцяти днів.

Суд апеляційної інстанції повідомляє, що згідно з п.113 (розділу V. Перехідні положення) Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей; електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі; документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.

Таким чином, оскільки заяву про усунення недоліків апелянтом подано в електронній формі через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» зазначена заява зберігається в централізованому файловому сховищі, а її роздрукована паперова копія приєднується до матеріалів справи

Головуючий суддяО.Г. Іванов

СуддяТ.А. Верхогляд

СуддяВ.Ф. Мороз