Рішення
від 19.06.2024 по справі 908/2289/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 21/26/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2024 Справа № 908/2289/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Черкаського Володимира Івановича, при секретарі Садовій М.П., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/2289/23

За заявою - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" (поштова адреса: а/с 7813, м. Запоріжжя, 69032, serhostr@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, ліквідатор - Забродін Олексій Михайлович, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" (вул. Дніпровські Пороги, буд. 19, м. Запоріжжя, 69096, код ЄДРПОУ 44848575; ел. пошта: inter.kozak2022@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні позивача:

1. Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (вул. Сталеварів, 14, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 00130926, електронна пошта - kanc@zoe.com.ua, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "ДРІМНЕТ" (вул. Перша Ливарна, м. Запоріжжя, 69002, код ЄДРПОУ 42179237, ел. пошта - miren4@ukr.net, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

3. Державна податкова служба України (Львівська площа, буд. 8, Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС) в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ ВП 44118663, Е-mail: zp.official@tax.gov.ua, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, представник - Діхтяр А.М. )

4. Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС НАСТАШКА" (вул. Центральна, 37а, с. Насташка, Білоцерківський район, Київська область, 09633, код ЄДРПОУ 32792184, ел. пошта - nastashka_admin@ukr.net, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

5. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП" (вул. Старокиївська, буд. 14, Київ, 04116, код ЄДРПОУ 42190690, ел. пошта - info@etg.co.ua, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, представник - адвокат Литвинов В.В., ел. пошта - ІНФОРМАЦІЯ_1 )

6. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛО - МЕЛІТОПОЛЬ" (пр. Соборний, 8, оф. 7, м. Запоріжжя, 69118, код ЄДРПОУ 42461094, ел. пошта: teplo-melitopol@mtl.gov.ua, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

7. Товариство з обмеженою відповідальністю "КВС-УКРАЇНА" (бульвар Дружби Народів, буд. 19, Київ, 01042, код ЄДРПОУ 31189761, ел. пошта: Ukraine@kws.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, представник - адвокат Зварун Б.І., ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 )

8. Товариство з обмеженою відповідальністю "АРЕНА ГРУП ЛТД" (вул. Щаслива, 9а, м. Запоріжжя, 69095, код ЄДРПОУ 42782408, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

9. Фізична особа-підприємець Пєхотін Андрій Васильович ( АДРЕСА_1 , поштова адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

10 Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, буд. 25, Київ, 01032, код ЄДРПОУ 00100227, ел. пошта: nec-kanc@ua.energy, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, представник - адвокат Блажко У.В., ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3 )

11. Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙТ АЛЬЯНС" (вул. Рекордна, буд. 2, м. Запоріжжя, 69006, код ЄДРПОУ 42965134, ел. пошта - g.alliance@ukr.net, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

12. Товариство з обмеженою відповідальністю "СИНАЙ 10" (вул. Глибочинська, буд. 17, корп. К, Київ, 04050, код ЄДРПОУ 44064587, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, представник - Правдюк В.М., ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_4 )

13. Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРАДІЗ ХХІ" (вул. Шевченка, буд. 37, м. Дніпро, 49044, код ЄДРПОУ 37221297, не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, представник - адвокат Желтобрюхов В.В., вул. Першотравнева, буд. 33/2, м. Запоріжжя, 69095, ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_5 ,)

14. Товариство з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ "РІСТ" (вул. Софіївська, буд. 5, м. Вільнянськ, Вільнянський район, Запорізька область, 70002, код ЄДРПОУ 42499898, ел. адреса - secretary@ristnvo.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

15. Запорізьке державне підприємство "РАДІОПРИЛАД" (пр. Соборний, буд. 3, м. Запоріжжя, 69600, код ЄДРПОУ 14313317, ел. адреса - radioprylad@ukroboronprom.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

16. Акціонерне товариство "ІНСТИТУТ ТРАНСПОРТУ НАФТИ" (вул. Січових Стрільців, буд. 60, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 00148429, ел. адреса - itn@itn.ua, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

17. Товариство з обмеженою відповідальністю "КУШУГУМСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР" (вул. Партизанська, буд. 65/1А, смт. Кушугум, Запорізький район, Запорізька область, 70450, код ЄДРПОУ 44294992, ел. адреса - dobromedKMC@gmail.com, не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

18. Приватне підприємство фірма "ЕЛІТА" (вул. Херсонська, буд. 539А, м. Нікополь, Дніпропетровська область, 53225, код ЄДРПОУ 21888509, ел. адреса - ashatan290475@gmail.com, не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

19. Фізична особа-підприємець Коренвайн Вячеслав Володимирович ( АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_2 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

20. Головне комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Міськводоканал" Пологівської міської ради (вул. Робоча, 4, м. Пологи, Запорізька область, 70600, ідентифікаційний код юридичної особи 32359252, електронна пошта - mihail.suhomeilo@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

про визнання правочинів недійсними

в межах справи № 908/2289/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" (пр. Соборний, буд. 180, оф. 410, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 38563752, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

Ліквідатор - Забродін Олексій Михайлович (має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

За участю представників сторін та учасників:

Представник відповідача - адвокат Зарвій Р.Л., ордер АЕ № 1277276 від 16.01.2024 (в режимі відеоконференції);

Представник ТОВ "ВЕК "Палівенерго" - адвокат Бистров Д.А. (в режимі відеоконференції);

Третя особа ПАТ "Запоріжжяобленерго" - адвокат Краснокутська Д.О., довіреність № 362 від 21.12.2023 (зал 123);

Третя особа ТОВ "Електротрейдинг Груп" - Литвинов Володимир Володимирович (в режимі відеоконференції)

СУТЬ СПОРУ:

31.01.2024 до системи "Електронний суд" від ліквідатора ТОВ "Вільна енергетична компанія "ПАЛІВЕНЕРГО" надійшла заява від 31.01.2024 (вх. № 2329/08-08/24 від 31.01.2024) про визнання правочинів недійсними в порядку ст. 42 КУзПБ.

Ухвалою від 09.02.2024 заяву ліквідатора ТОВ "Вільна енергетична компанія "ПАЛІВЕНЕРГО" від 31.01.2024 (вх. № 2329/08-08/24 від 31.01.2024) про визнання правочинів недійсними залишено без руху. Надано заявнику строк для усунення недоліків терміном 5 днів з дня отримання вказаної ухвали, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 56 926, 40 грн., або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

14.02.2024 до системи "Електронний суд" від ліквідатора ТОВ "Вільна енергетична компанія "ПАЛІВЕНЕРГО" надійшло клопотання від 14.02.2024 (вх. № 3634/08-08/24 від 14.02.2024) в якій просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення по суті або продовжити строк для усунення недоліків в межах встановленого 10-денного строку.

Ухвалою від 16.02.2024 клопотання ліквідатора ТОВ "Вільна енергетична компанія "ПАЛІВЕНЕРГО" від 14.02.2024 (вх. № 3634/08-08/24 від 14.02.2024) задоволено. Продовжено термін на усунення недоліків щодо сплати судового збору за подачу заяви про визнання правочинів недійсними на 5 днів з дня отримання вказаної ухвали.

21.02.2024 до системи "Електронний суд" від ліквідатора надійшла заява від 21.02.2024 (вх. № 4181/08-08/24 від 21.02.2024) в якій він просить суд:

1) Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги № 2 від 22.07.2022, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" (69096, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Дніпровські Пороги, будинок 19, квартира 135, ідентифікаційний код юридичної особи 44848575) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вільна енергетична компанія "ПАЛІВЕНЕРГО" (пр. Соборний, буд. 180, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 38563752) (зі змінами та доповненнями)

2) Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги № 4 від 22.07.2022, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" (69096, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Дніпровські Пороги, будинок 19, квартира 135, ідентифікаційний код юридичної особи 44848575) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вільна енергетична компанія "ПАЛІВЕНЕРГО" (пр. Соборний, буд. 180, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 38563752) (зі змінами та доповненнями)

3) Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги № 5 від 22.07.2022, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" (69096, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Дніпровські Пороги, будинок 19, квартира 135, ідентифікаційний код юридичної особи 44848575) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вільна енергетична компанія "ПАЛІВЕНЕРГО" (пр. Соборний, буд. 180, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 38563752) (зі змінами та доповненнями)

4) Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги № 6 від 22.07.2022, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" (69096, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Дніпровські Пороги, будинок 19, квартира 135, ідентифікаційний код юридичної особи 44848575) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вільна енергетична компанія "ПАЛІВЕНЕРГО" (пр. Соборний, буд. 180, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 38563752) (зі змінами та доповненнями)

5) Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги № 7 від 04.08.2022, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" (69096, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Дніпровські Пороги, будинок 19, квартира 135, ідентифікаційний код юридичної особи 44848575) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вільна енергетична компанія "ПАЛІВЕНЕРГО" (пр. Соборний, буд. 180, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 38563752) (зі змінами та доповненнями)

6) Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги № 12 від 04.08.2022, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" (69096, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Дніпровські Пороги, будинок 19, квартира 135, ідентифікаційний код юридичної особи 44848575) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вільна енергетична компанія "ПАЛІВЕНЕРГО" (пр. Соборний, буд. 180, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 38563752) (зі змінами та доповненнями)

7) Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги № 21 від 11.08.2022, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" (69096, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Дніпровські Пороги, будинок 19, квартира 135, ідентифікаційний код юридичної особи 44848575) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вільна енергетична компанія "ПАЛІВЕНЕРГО" (пр. Соборний, буд. 180, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 38563752) (зі змінами та доповненнями)

Ухвалою суду від 26.02.2024 року заяву ліквідатора ТОВ "Вільна енергетична компанія "ПАЛІВЕНЕРГО" Острика С.Ю. від 31.01.2024 (вх. № 2329/08-08/24 від 31.01.2024) з урахуванням заяви від 21.02.2024 (вх. № 4181/08-08/24 від 21.02.2024) про визнання недійсними правочинів прийнято до розгляду та відкрито провадження з розгляду заяви. Суд ухвалив розглядати заяву за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених Кодексом України з процедур банкрутства. Розгляд справи по суті призначив на 25.03.2024, 10 - 00.

На адресу Господарського суду Запорізької області надійшли:

- від ліквідатора боржника Острика С.Ю. - клопотання (вх. № 6432/08-08/24 від 20.03.2024) про долучення доказів;

- від арбітражного керуючого боржника Острика С.Ю. - заява (вх. № 6632/08-08/24 від 25.03.2024) про заміну сторони правонаступником, просить замінити заявника Острика С.Ю. на арбітражного керуючого Забродіна О.М.

Ухвалою від 22.03.2024 по справі № 908/2289/23 суд відсторонив арбітражного керуючого Острика С.Ю. від виконання повноважень ліквідатора ТОВ "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО". Ліквідатором ТОВ "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" призначив арбітражного керуючого Забродіна Олексія Михайловича.

Враховуючи зазначене, заяву арбітражного керуючого боржника Острика С.Ю. (вх. № 6632/08-08/24 від 25.03.2024) прийнято судом до відома.

Ухвалою суду від 25.03.2024 суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Розпочав розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі. Призначив підготовче засідання на 16.04.2024, 12 - 00. Виключив Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" (код ЄДРПОУ 38563752) зі складу відповідачів.

Ухвалою від 16.04.2024 суд відклав підготовче засідання на 01.05.2024, 12 - 00.

Ухвалою від 01.05.2024 суд відклав підготовче засідання на 17.05.2024, 12 - 00.

Ухвалою від 17.05.2024 суд відклав підготовче засідання на 27.05.2024, 12 - 30.

Ухвалою від 27.05.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу № 908/2289/23 до судового розгляду по суті на 12.06.2024, 10 - 00.

У засіданні 12.06.2024 на підставі ст. 216 ГПК України оголошено перерву до 19.06.2024, 10 - 00.

13.06.2024 до системи "Електронний суд" від представника ТОВ "ВЕК "Палівенерго" Бистрова Д.А. надійшло клопотання від 13.06.2024 (вх. № 12399/08-08/24 від 13.06.2024) про ознайомлення з матеріалами справи.

17.06.2024 до системи "Електронний суд" від представника ТОВ "ВЕК "Палівенерго" Бистрова Д.А. надійшли пояснення від 17.06.2024 (вх. № 12591/08-08/24 від 17.06.2024) щодо проведення оплати за оскаржуваними правочинами.

19.06.2024 до системи "Електронний суд" від представника ТОВ "Інтер Козак" Зарвій Р.Л. надійшло клопотання від 19.06.2024 (вх. № 12720/08-08/24 від 19.06.2024) про відкладення розгляду справи.

Вищезазначені документи приєднано до матеріалів справи.

Судове засідання 19.06.2024 здійснювалось в режимі відеоконференції із застосування підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІКС.

Треті особи 2 - 4, 6 - 20 у судове засідання не з`явились, представників не направили, про причини неявки суд не повідомили, до відеоконференції не приєднались.

У судовому засіданні 16.06.2024 винесено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши у засіданні заяву ТОВ "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" від 31.01.2024 (вх. № 2329/08-08/24 від 31.01.2024) з урахуванням заяви від 21.02.2024 (вх. № 4181/08-08/24 від 21.02.2024), заслухавши представників учасників у справі, суд

УСТАНОВИВ:

Заявник вважає, що спірні Договори є фраудаторними та фіктивними угодами, оскільки направлені на ухилення Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" (надалі за текстом - "боржник") від виконання зобов`язань перед кредиторами з наступних підстав.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.07.2023 відкрито провадження у справі № 908/2289/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільна енергетична компанія "ПАЛІВЕНЕРГО" введено процедуру розпорядження майном; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Острика Сергія Юрійовича.

Цією ж ухвалою визнано грошові вимоги ПАТ "Запоріжжяобленерго" до боржника у розмірі 8 500 382 грн. 74 коп. основного боргу, 20 645 грн. 85 коп. пені. Ухвалою від 30.10.2023 затверджено реєстру вимог кредиторів. На даний час розмір вимог визнаних судом вимог кредиторів 1-ї, 3-ї, 4-ї та 6-ї черг задоволення становить 45 837 248, 93 грн.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 12.01.2024 ТОВ "ВЕК "ПАЛІВЕНЕРГО" визнано банкрутом, щодо нього введено ліквідаційну процедуру. Ліквідатором призначено арбітражного керуючого Острика С.Ю.

Станом на 31.12.2021 року відповідно до звітності, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Вільна енергетична компанія "ПАЛІВЕНЕРГО", розмір кредиторської заборгованості складав 99 271, 00 тис. грн.

Станом на 15.11.2023 ПП "Центр антикризових технологій" на замовлення розпорядника майна здійснено аналіз фінансово - господарського та інвестиційного стану боржника, в тому числі, на предмет виявлення ознак доведення до банкрутства, фіктивного банкрутства, незаконних дій у разі банкрутства. За результатами аналізу фінансово - господарського стану боржника встановлено: 1. Показники поточної неплатоспроможності ТОВ "ВЕК "Палівенерго" по періодах, що передують прийняттю рішення про подальшу долю підприємства (01.01.2019 - 31.12.2022), мають від`ємний результат. Відповідно до п. 3.2.1 Методичних рекомендацій, фінансовий стан ТОВ "ВЕК "Палівенерго", у якого на початку та в кінці звітного періоду присутні ознаки поточної неплатоспроможності, відповідає законодавчому визначенню боржника, який неспроможний виконати свої грошові зобов`язання перед кредиторами. 2. Виявлені всі ознаки критичної неплатоспроможності ТОВ "ВЕК "Палівенерго", які відповідають фінансовому стану потенційного банкрутства, тому що за підсумками періоду, що передує прийняттю кредитором рішення про звернення до Господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ВЕК "Палівенерго", мали місце ознаки поточної неплатоспроможності, та показники коефіцієнтів покриття, забезпечення власними засобами та автономії були значно менші за їх нормативні значення. 3. За підсумками останнього (за обсягом всіх наявних звітних даних) звітного періоду, в якому кредитором було прийнято рішення про звернення до суду (станом на 31.12.2022 року) збиток від господарської діяльності становив - 14 124, 00 тис. грн., показники покриття, забезпечення власними засобами та автономії за проаналізований період значно менші за нормативи, тобто виявлені всі ознаки понадкритичної неплатоспроможності ТОВ "ВЕК "Палівенерго", коли задоволення вимог кредиторів можливо тільки в ліквідаційній процедурі. 4. Встановлені підстави для прийняття керівництвом ТОВ "ВЕК "Палівенерго" попереджувальних (з метою запобігання потенційному банкрутству) заходів, в період з 31.12.2021 року по 31.12.2022 року. Виявлені економічні ознаки дій з доведення Підприємства до банкрутства. 5. В показниках ТОВ "ВЕК "Палівенерго" не вбачаються ознаки фіктивного банкрутства. В результаті проведеного аналізу встановлено, що на початок останнього звітного періоду, який передував прийняттю кредитором рішення про звернення до Господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, були присутні всі ознаки його понадкритичної неплатоспроможності. 6. Центр не має яких - небудь підтверджуючих даних відносно надання боржником контрагентам недостовірних відомостей про своє майно в бухгалтерському балансі або в інших документах, які свідчать про його фінансовий або майновий стан, який фактично характеризується ознаками понадкритичної неплатоспроможності. 7. Прогнозні показники щодо імовірності банкрутства ТОВ "ВЕК "Палівенерго" свідчать про такий стан Підприємства, коли розрахунки з кредиторами можливі тільки в межах ліквідаційної процедури. Виходячи з вищевикладеного, можна визначити, що поточна неплатоспроможність ТОВ "ВЕК "Палівенерго" зумовлена в значній мірі суб`єктивними (ендогенними), а не об`єктивними факторами, такими, зокрема, як нераціональні управлінські рішення, а також спад кон`юнктури в економіці в цілому, зменшення купівельної здатності населення та суб`єктів господарювання внаслідок знецінення обігових коштів, а також їх дефіциту, відмови контрагентів від пролонгації договорів про співпрацю, нестабільності фінансового і валютного ринків і т.п.

Також відповідно до зазначеного висновку станом на 31.12.2021 показник поточної неплатоспроможності становив - 99 271, 00 (норматив > 0), коефіцієнт покриття 1, 20 (норматив > 1,5), коефіцієнт Бівера 0,0872 (норматив > 0,2). При аналізі встановлено, що починаючи з 01.01.2019 року ризик неплатоспроможності ТОВ "ВЕК "Палівенерго" почав зростати. Таким чином, наявні ознаки неплатоспроможності боржника станом на 2021 рік. Також із аналізу ухвал суду про визнання вимог кредиторів та заяв із кредиторськими вимогами стає зрозумілим, що більша частина вимог до боржника виникла саме внаслідок невиконання договорів, укладених у 2021 - 2022 роках. Таким чином, за підсумками 2021 року ТОВ "ВЕК "Палівенерго" мало значний розмір кредиторської заборгованості та було неплатоспроможним. Відповідно до частини 1 статті 58 КУпБ у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Суд визначає строк, протягом якого ліквідатор зобов`язаний здійснити ліквідацію боржника. Цей строк не може перевищувати 12 місяців. Відповідно до ст. ст. 42, 61 КУПБ ліквідатор має право на подання до господарського суду позову (заяви) щодо визнання недійсними правочинів, у тому числі укладених боржником з порушенням порядку, встановленого цим Кодексом.

Відповідно до акту доступу до документів від 25.12.2023, які було надано арбітражному керуючому Острику С.Ю. у статусі розпорядника майна, боржником здійснено відчуження активів (дебіторської заборгованості) на користь ТОВ "Інтер Козак" шляхом укладення договорів відступлення права вимоги: № 4 від 22.07.2022; № 5 від 22.07.2022; № 6 від 22.07.2022; № 7 від 04.08.2022; № 12 від 04.08.2022; № 13 від 04.08.2022; № 17 від 04.08.2022; № 18 від 04.08.2022; № 25 від 11.08.2022; № 26 від 11.08.2022; № 28 від 26.09.2022.

Також відповідно до акту доступу до документів від 12.01.2024, які було надано арбітражному керуючому Острику С.Ю. у статусі розпорядника майна, боржником здійснено відчуження активів (дебіторської заборгованості) на користь ТОВ "Інтер Козак" шляхом укладення договорів відступлення права вимоги: № 26 від 11.08.2022 (доступ до цього договору уже був наданий раніше - 25.12.2023); № 2 від 22.07.2022. Також, враховуючи те, що ухвалою судді Давиденко І.В. від 16.01.2024 у справі № 908/2865/23 відмовлено у залученні ТОВ "ВЕК "Палівенерго" третьою особою у справі та ознайомленні із матеріалами справи, ліквідатором направлено запит до Головного комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міськводоканал Пологівської міської ради (70600, Запорізька область, м. Пологи, вул. Робоча, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 32359252) щодо надання копії договору про відступлення права вимоги № 21 від 11.08.2022.

30.01.2024 ліквідатором отримано відповідь разом із копією договору про відступлення права вимоги № 21 від 11.08.2022. Тому, проаналізувавши зміст даного договору, ліквідатор в даній заяві також його оскаржує.

Ознайомившись зі змістом даного договору та керуючись своїми повноваженнями, передбаченими статтею 42 КУпБ, вважаю, що даний правочин (зі змінами та доповненнями) укладений боржником із заінтересованою особою у ризиковий період та спрямований на зменшення ліквідаційної маси (активів боржника) з метою ухилення від задоволення вимог кредиторів.

Наразі судами розглядається заява кредитора ТОВ "Електротрейдінг Груп" про визнання недійсним правочину - договору оренди № 01/02-21 від 02.02.2021 разом зі змінами та доповненнями, укладеного ТОВ "АРЕНА ГРУП ЛТД", як орендодавцем, та ТОВ "ВЕК "ПАЛІВЕНЕРГО".

В обґрунтування зазначеної заяви кредитором зазначено, зокрема, про пов`язаність між собою осіб, які контролюють ТОВ "АРЕНА ГРУП ЛТД" та ТОВ "ВЕК "ПАЛІВЕНЕРГО".

А саме: ОСОБА_7 була керівником ТОВ "Арена Груп ЛТД" та уклала від імені цього підприємства фіктивний договір про штучне нарощування кредиторської заборгованості шляхом створення заборгованості за орендною платою.

У матеріалах справи міститься копія нотаріально посвідченої довіреності від 04.07.2022 серія та номер бланку НРТ 331045, За цією Довіреністю ОСОБА_12 (бенефіціарний власник, яка після відкриття справи про банкрутство відступила свої корпоративні права нинішньому власнику ОСОБА_8 ) уповноважила ОСОБА_9 та ОСОБА_10 представляти її інтереси, як учасника Боржника, у відносинах з іншими юридичними та фізичними особами, державними органами, установами, реєстраторами тощо. Довіреність видана строком на 5 (п`ять) років, та діє до 04.07.2027. При цьому, ОСОБА_10 : спільно з діючим бенефіціаром ТОВ "АРЕНА ГРУП ЛТД" - ОСОБА_11 , володіють ТОВ "МРІЯ КОСМІЧНА", код ЄДРПОУ 45020425, у якості бенефіціарних власників.

При цьому, ОСОБА_9 : спільно з діючим бенефіціаром ТОВ "АРЕНА ГРУП ЛТД" - ОСОБА_7 , володіли ТОВ "Н К С", код ЄДРПОУ 37221234, у якості бенефіціарних власників з червня 2016 року по вересень 2023 року Кредитор у справі ТОВ "Дрімнет" надав розпоряднику майна документи щодо родинних зв`язків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , а саме: копія свідоцтва про шлюб НОМЕР_3 від 21.07.2007. ОСОБА_13 , який є чоловіком ОСОБА_12 - бенефіціарного власника в період укладення оскаржуваного договору, видав довіреність на ОСОБА_10 від 02.06.2021 (копія зазначеної довіреності також надана кредитором ТОВ "Дрімнет"), якою уповноважує ОСОБА_10 користуватися грошовими коштами ОСОБА_13 , що знаходяться на рахунках в АТ "МетаБанк".

В свою чергу, у матеріалах господарської справи № 904/4330/23 містяться банківські виписки по рахунку ТОВ "Інтер Козак", відкритому в АТ "Мотор-Банк". Відповідно до зазначених виписок ТОВ "Інтер Козак" для фінансування господарських операцій щодо відступлення права вимоги надавалася фінансова допомога групою осіб: ОСОБА_7 (дружиною ОСОБА_10 , уповноваженої особи бенефіціарного власника боржника ОСОБА_12 та її чоловіка ОСОБА_13 ); ОСОБА_10 (уповноваженою особою бенефіціарного власника боржника ОСОБА_12 та її чоловіка ОСОБА_13 та засновником ТОВ "СЕМЬ ЛТД"); ОСОБА_11 (сестрою ОСОБА_13 ); ОСОБА_14 (сестрою ОСОБА_10 ).

Відомості щодо встановлення факту родинних відносин підтверджується ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10.08.2023 по кримінальному провадженню, 12023082060000813, ЄУН 335/7281/23. У даній ухвалі зазначено, що в ході досудового розслідування встановлено, що боржником відчужено транспортні засоби на користь фізичних осіб ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 (сестру ОСОБА_10 ), ОСОБА_11 (сестру ОСОБА_13 ). Дозвіл на розголошення зазначеної ухвали наданий листом слідчого 429516/46/04-2023 від 19.12.2023. Крім того, кредитором ТОВ "Дрімнет" листом від 17.01.2024 надано копію відповіді начальника відділу РАЦС від 16.01.2024, копію дозволу слідчого від 16.01.2024 на розголошення таємниці досудового розслідування. Згідно з відповіддю начальника відділу РАЦС від 16.01.2024 ОСОБА_12 та ОСОБА_13 були подружжям станом на дату укладення оспорюваного договору, а ОСОБА_7 і нині є дружиною ОСОБА_10 .

На цих же осіб - ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 - ТОВ "ВЕК "Палівенерго" здійснило відчуження власних транспортних засобів - 1. Mercedes-Benz GLE 350d Coupe4M, він-код НОМЕР_12, 2020 року випуску, державний номер НОМЕР_4 . 2. Mercedes-Benz GLE 400d 4Matic, він-код НОМЕР_5 , 2019 року випуску, державний номер НОМЕР_6 . 3. Mercedes-Benz EQC 400 3Matic, він-код НОМЕР_7 , 2021 року випуску, державний номер НОМЕР_8 . 4. Renault Sandero Life 1,5D, він-код НОМЕР_13, 2020 року випуску, державний номер НОМЕР_9 . 5. Skoda Octavia A7 Active 1,6 MPI, він-код НОМЕР_10 , 2018 року випуску, державний номер НОМЕР_11 .

Таким чином, доведеним є пов`язаність щонайменше чотирьох учасників даної справи про банкрутство - боржника ТОВ "ВЕК "Палівенерго", кредитора ТОВ "Арена Груп ЛТД", покупця активів боржника до його процедури банкрутства - ТОВ "СЕМЬ ЛТД", покупця активів боржника до процедури банкрутства - ТОВ "Інтер Козак".

Відповідно до абзацу 6 частини 1 статті 1 КУпБ заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими. Отже, ТОВ "Інтер Козак" є пов`язаною особою із боржником (щонайменше, на дату укладення оспорюваного договору) через бенефіціарних власників, їхніх родичів та осіб, які фінансували (і, відповідно, контролювали) господарську діяльність двох зазначених суб`єктів господарювання.

Розпорядником майна поданий до матеріалів справи звіт за наслідками процедури розпорядженням майном, до якого долучені витяги із Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно до витягу із Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 28337901 від 07.11.2023 накладено приватне обтяження на депозитний вклад у розмірі 100 000, 00 доларів США на підставі договору застави 19/Z/91/20 від 30.11.2020, відкритого в АТ "Мотор-Банк". Боржниками зазначені ОСОБА_13 та ТОВ "ВЕК "Палівенерго".

Відповідно до витягу із Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 28718136 від 07.11.2023 накладено приватне обтяження на депозитний вклад у розмірі 100 000, 00 доларів США на підставі договору застави 19/Z/25/21 від 31.03.2021, відкритого в АТ "Мотор-Банк". Боржниками зазначені також ОСОБА_13 та ТОВ "ВЕК "Палівенерго".

За таких обставин, можна стверджувати, що пов`язаними особами ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 організовано та здійснено господарські операції щодо укладення договорів відступлення прав вимоги від ТОВ "ВЕК "Палівенерго" на користь ТОВ "Інтер Козак" та фінансування такого відступлення.

Подружжя ОСОБА_12, їхні довірені особи та родичі таким чином отримали ряд вигод від здійснення таких операцій: 1. Грошові кошти, заведені від покупців дебіторської заборгованості ТОВ "Інтер Козак" та ТОВ "Семь ЛТД" на ТОВ "ВЕК "Палівенерго" під відступлення права вимоги, спрямовані на погашення кредиту АТ "Мотор-Банк", що дозволило ОСОБА_13 зняти заставу та вільно розпоряджатися своїми депозитними вкладами у розмірі щонайменше 200 000, 00 доларів США. При цьому, за приписами частини 1 статті 4 КУпБ засновники (учасники, акціонери) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, центральні органи виконавчої влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов`язані своєчасно вживати заходів для запобігання банкрутству боржника. Однак, ОСОБА_13 як чоловік та заінтересована особа щодо бенефіціарного власника ОСОБА_12 (в період укладення оскаржуваних договорів) не лише не вживав заходи щодо погашення вимог кредиторів, а погашав банківський кредит ТОВ "ВЕК "Палівенерго" саме з метою усунення перешкод у розпорядженні своїм особистим вкладом за зобов`язанням, в якому ТОВ "ВЕК "Палівенерго" та ОСОБА_13 були солідарними боржниками. 2. Група осіб, пов`язаних із подружжям ОСОБА_12, одержала право вимоги дебіторської заборгованості на чисте та створене у липні 2022 року Товариство, яке не має такої великої кредиторської заборгованості, як ТОВ "ВЕК "Палівенерго". В той час, у випадку, якби таке стягнення дебіторської заборгованості здійснювалося на користь первісного кредитора ТОВ "ВЕК "Палівенерго", необхідно було б розраховуватися із кредиторами неплатоспроможного підприємства. 3. Грошові кошти, отримані ТОВ "ВЕК "Палівенерго", в тому числі, від відступлення дебіторської заборгованості, виводилися пов`язаним особам, зокрема, шляхом виплати дивідендів, оплати фінансової допомоги та за іншими договорами.

У матеріалах зазначеної справи міститься оспорюваний договір про відступлення права вимоги № 2 від 22.07.2022 (зі змінами та доповненнями), укладений між ТОВ "ВЕК "Палівенерго" та ТОВ "Інтер Козак", що мають значення під час розгляду справи. Ознайомившись зі змістом даного договору та керуючись своїми повноваженнями, передбаченими статтею 42 КУпБ, вважаю, що даний правочин (зі змінами та доповненнями) укладений боржником із заінтересованою особою у ризиковий період та спрямований на зменшення ліквідаційної маси (активів боржника) з метою ухилення від задоволення вимог кредиторів.

22.07.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вільна енергетична компанія "ПАЛІВЕНЕРГО" (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 2 від 22.07.2022, далі Договір, відповідно до п. 1 - 1.2. якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредиторові, у відповідності із договором № 314 від 07.08.2020 (далі - Основний договір), укладеним між первісним кредитором та ТОВ "НВО "РІСТ" (далі - Боржник). За цим договором Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника сплати грошових коштів за Основним договором у сумі 3 353 614 грн. 87 коп.

Згідно із пунктами 4.1 - 4.4 Договору Первісний кредитор зобов`язаний передати Новому кредитору документи, що підтверджують право вимоги до Боржника, в момент підписання сторонами цього Договору. Первісний кредитор з дня укладення цього Договору зобов`язаний передати письмове Повідомлення Боржнику про відступлення права вимоги за цим Договором Новому кредитору. Первісний кредитор має право повернути собі право вимоги до Боржника у порядку передбаченому розділом 5 Договору. У разі повернення права вимоги Первісному кредитору Новий кредитор має право вимагати обов`язків, Первісним кредитором, вказаних у розділі 5 даного Договору.

Відповідно до пункту 3.3 Договору строк сплати за відступлення права вимоги визначений до 22.07.2023.

Внаслідок укладеного договору про відступлення права вимоги № 2 від 22.07.2022 (разом зі змінами та доповненнями) ліквідаційна маса (активи ТОВ "ВЕК "Палівенерго") зменшилася на 1 341 445, 95 грн. (3 353 614, 87 грн. - 2 012 168, 92 грн.), що спричинило збитки боржнику та його кредиторам. ТОВ "ВЕК "Палівенерго" маючи заборгованість перед кредиторами, вимоги яких визнані судом у розмірі щонайменше 45 837 248, 93 грн., при укладанні договору відступлення права вимоги за ціною, що є нижчою суми відступленої грошової вимоги, тобто із значним дисконтом, до того ж із відкладальною умовою щодо оплати, діяло без цілі, спрямованої на досягнення розумної мети, а саме: для погашення існуючої заборгованості, що свідчить про намір ухилення ТОВ "ВЕК "Палівенерго" від розрахунків із кредиторами та завдання шкоди останньому.

До того ж, умови оспорюваного Договору містять пункт 5.3.7, за умовами якого на Боржника також покладений обов`язок сплатити штраф у розмірі 20 % за повернення права вимоги від Нового кредитора первісному кредитору. Така ситуація може теоретично відбутися і у випадку визнання оспорюваного Договору недійсним, його розірвання або з інших підстав. Отже, зазначений пункт також спрямований на можливе отримання неправомірної вигоди Новим кредитором за рахунок Первісного кредитора у вигляді штрафних санкцій у розмірі 20 %. Дискримінаційним є і пункт 5.3.6 Договору щодо необхідності відшкодування витрат з боку ТОВ "ВЕК "Палівенерго" на користь ТОВ "Інтер Козак" у випадку повернення права вимоги Первісному кредитору. Зазначена конструкція Договору із покладення штрафних санкцій на Первісного кредитора свідчить про те, що боржник ТОВ "ВЕК "Палівенерго" безоплатно взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони (аналогічних штрафних санкцій).

Отже, оспорюваний Договір укладено між пов`язаними особами на невигідних для ТОВ "ВЕК "Палівенерго" умовах: без жодної економічної мети відчужено право вимоги за ціною, що є значно нижчою суми відступленої грошової вимоги, тобто із дисконтом, що призвело до зменшення ліквідаційної маси, до того ж із відкладальною умовою щодо оплати. А у випадку повернення такого права вимоги Первісному кредитору ТОВ "ВЕК "Палівенерго" вимушений буде сплатити 20 % штрафу від цієї суми. Внаслідок укладення оспорюваних договорів активи боржника зменшились на 1 341 445 грн. 95 коп., збільшилась неплатоспроможність боржника, що фактично стало однією з підстав для невиконання грошових зобов`язань перед конкурсними кредиторами, визнаними судом, а також порушення їхніх прав кредитора на задоволення своїх вимог за рахунок права вимоги.

У матеріалах зазначеної справи міститься оспорюваний договір про відступлення права вимоги № 4 від 22.07.2022 (зі змінами та доповненнями), укладений між ТОВ "ВЕК "Палівенерго" та ТОВ "Інтер Козак", що мають значення під час розгляду справи.

22.07.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вільна енергетична компанія "ПАЛІВЕНЕРГО" (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 4 від 22.07.2022, далі Договір, відповідно до п. 1 - 1.2. якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредиторові, у відповідності із договором № 152 від 16.04.2019 (далі - Основний договір), укладеним між первісним кредитором та ЗДП "РАДІОПРИЛАД" (далі - Боржник). За цим договором Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника сплати грошових коштів за Основним договором у сумі 1 095 143 грн. 76 коп.

Згідно із пунктами 4.1 - 4.4 Договору Первісний кредитор зобов`язаний передати Новому кредитору документи, що підтверджують право вимоги до Боржника, в момент підписання сторонами цього Договору. Первісний кредитор з дня укладення цього Договору зобов`язаний передати письмове Повідомлення Боржнику про відступлення права вимоги за цим Договором Новому кредитору. Первісний кредитор має право повернути собі право вимоги до Боржника у порядку передбаченому розділом 5 Договору. У разі повернення права вимоги Первісному кредитору Новий кредитор має право вимагати обов`язків, Первісним кредитором, вказаних у розділі 5 даного Договору.

Відповідно до пункту 3.3 Договору строк сплати за відступлення права вимоги визначений до 22.07.2023. Внаслідок укладеного договору про відступлення права вимоги № 4 від 22.07.2022 (разом зі змінами та доповненнями) ліквідаційна маса (активи ТОВ "ВЕК "Палівенерго") зменшилася на 438 057, 50 грн. (1 095 143,76 грн. - 657 086, 26 грн.), що спричинило збитки боржнику та його кредиторам. ТОВ "ВЕК "Палівенерго" маючи заборгованість перед кредиторами, вимоги яких визнані судом у розмірі щонайменше 45 837 248, 93 грн., при укладанні договору відступлення права вимоги за ціною, що є нижчою суми відступленої грошової вимоги, тобто із значним дисконтом, до того ж із відкладальною умовою щодо оплати, діяло без цілі, спрямованої на досягнення розумної мети, а саме: для погашення існуючої заборгованості, що свідчить про намір ухилення ТОВ "ВЕК "Палівенерго" від розрахунків із кредиторами та завдання шкоди останньому.

До того ж, умови оспорюваного Договору містять пункт 5.3.7, за умовами якого на Боржника також покладений обов`язок сплатити штраф у розмірі 20 % за повернення права вимоги від Нового кредитора первісному кредитору. Така ситуація може теоретично відбутися і у випадку визнання оспорюваного Договору недійсним, його розірвання або з інших підстав. Отже, зазначений пункт також спрямований на можливе отримання неправомірної вигоди Новим кредитором за рахунок Первісного кредитора у вигляді штрафних санкцій у розмірі 20 %. Дискримінаційним є і пункт 5.3.6 Договору щодо необхідності відшкодування витрат з боку ТОВ "ВЕК "Палівенерго" на користь ТОВ "Інтер Козак" у випадку повернення права вимоги Первісному кредитору.

Зазначена конструкція Договору із покладення штрафних санкцій на Первісного кредитора свідчить про те, що боржник ТОВ "ВЕК "Палівенерго" безоплатно взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони (аналогічних штрафних санкцій). Отже, оспорюваний Договір укладено між пов`язаними особами на невигідних для ТОВ "ВЕК "Палівенерго" умовах: без жодної економічної мети відчужено право вимоги за ціною, що є значно нижчою суми відступленої грошової вимоги, тобто із дисконтом, що призвело до зменшення ліквідаційної маси, до того ж із відкладальною умовою щодо оплати. А у випадку повернення такого права вимоги Первісному кредитору ТОВ "ВЕК "Палівенерго" вимушений буде сплатити 20 % штрафу від цієї суми.

Внаслідок укладення оспорюваних договорів активи боржника зменшились на 438 057 грн. 50 коп., збільшилась неплатоспроможність боржника, що фактично стало однією з підстав для невиконання грошових зобов`язань перед конкурсними кредиторами, визнаними судом, а також порушення їхніх прав кредитора на задоволення своїх вимог за рахунок права вимоги.

У матеріалах зазначеної справи міститься оспорюваний договір про відступлення права вимоги № 5 від 22.07.2022 (зі змінами та доповненнями), укладений між ТОВ "ВЕК "Палівенерго" та ТОВ "Інтер Козак", що мають значення під час розгляду справи.

22.07.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вільна енергетична компанія "ПАЛІВЕНЕРГО" (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 5 від 22.07.2022, далі Договір, відповідно до п. 1 - 1.2. якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредиторові, у відповідності із договором № 205К від 22.08.2019 (далі - Основний договір), укладеним між первісним кредитором та АТ "ІНСТИТУТ ТРАНСПОРТУ НАФТИ" (далі - Боржник). За цим договором Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника сплати грошових коштів за Основним договором у сумі 687 363 грн. 50 коп.

Згідно із пунктами 4.1 - 4.4 Договору Первісний кредитор зобов`язаний передати Новому кредитору документи, що підтверджують право вимоги до Боржника, в момент підписання сторонами цього Договору. Первісний кредитор з дня укладення цього Договору зобов`язаний передати письмове Повідомлення Боржнику про відступлення права вимоги за цим Договором Новому кредитору. Первісний кредитор має право повернути собі право вимоги до Боржника у порядку передбаченому розділом 5 Договору. У разі повернення права вимоги Первісному кредитору Новий кредитор має право вимагати обов`язків, Первісним кредитором, вказаних у розділі 5 даного Договору.

Відповідно до пункту 3.3 Договору строк сплати за відступлення права вимоги визначений до 22.07.2023. Внаслідок укладеного договору про відступлення права вимоги № 5 від 22.07.2022 (разом зі змінами та доповненнями) ліквідаційна маса (активи ТОВ "ВЕК "Палівенерго") зменшилася на 274 945, 40 грн. (687 363, 50 грн. - 412 418, 10 грн.), що спричинило збитки боржнику та його кредиторам.

ТОВ "ВЕК "Палівенерго" маючи заборгованість перед кредиторами, вимоги яких визнані судом у розмірі щонайменше 45 837 248, 93 грн., при укладанні договору відступлення права вимоги за ціною, що є нижчою суми відступленої грошової вимоги, тобто із значним дисконтом, до того ж із відкладальною умовою щодо оплати, діяло без цілі, спрямованої на досягнення розумної мети, а саме: для погашення існуючої заборгованості, що свідчить про намір ухилення ТОВ "ВЕК "Палівенерго" від розрахунків із кредиторами та завдання шкоди останньому.

До того ж, умови оспорюваного Договору містять пункт 5.3.7, за умовами якого на Боржника також покладений обов`язок сплатити штраф у розмірі 20 % за повернення права вимоги від Нового кредитора первісному кредитору. Така ситуація може теоретично відбутися і у випадку визнання оспорюваного Договору недійсним, його розірвання або з інших підстав. Отже, зазначений пункт також спрямований на можливе отримання неправомірної вигоди Новим кредитором за рахунок Первісного кредитора у вигляді штрафних санкцій у розмірі 20 %. Дискримінаційним є і пункт 5.3.6 Договору щодо необхідності відшкодування витрат з боку ТОВ "ВЕК "Палівенерго" на користь ТОВ "Інтер Козак" у випадку повернення права вимоги Первісному кредитору.

Зазначена конструкція Договору із покладення штрафних санкцій на Первісного кредитора свідчить про те, що боржник ТОВ "ВЕК "Палівенерго" безоплатно взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони (аналогічних штрафних санкцій).

Отже, оспорюваний Договір укладено між пов`язаними особами на невигідних для ТОВ "ВЕК "Палівенерго" умовах: без жодної економічної мети відчужено право вимоги за ціною, що є значно нижчою суми відступленої грошової вимоги, тобто із дисконтом, що призвело до зменшення ліквідаційної маси, до того ж із відкладальною умовою щодо оплати. А у випадку повернення такого права вимоги Первісному кредитору ТОВ "ВЕК "Палівенерго" вимушений буде сплатити 20 % штрафу від цієї суми.

Внаслідок укладення оспорюваних договорів активи боржника зменшились на 274 945 грн. 40 коп., збільшилась неплатоспроможність боржника, що фактично стало однією з підстав для невиконання грошових зобов`язань перед конкурсними кредиторами, визнаними судом, а також порушення їхніх прав кредитора на задоволення своїх вимог за рахунок права вимоги.

У матеріалах зазначеної справи міститься оспорюваний договір про відступлення права вимоги № 6 від 22.07.2022 (зі змінами та доповненнями), укладений між ТОВ "ВЕК "Палівенерго" та ТОВ "Інтер Козак", що мають значення під час розгляду справи.

22.07.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вільна енергетична компанія "ПАЛІВЕНЕРГО" (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 6 від 22.07.2022, далі Договір, відповідно до п. 1 - 1.2. якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредиторові, у відповідності із договором № 467 від 30.12.2021 (далі - Основний договір), укладеним між первісним кредитором та ТОВ "КУШУГУМСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР" (далі - Боржник). За цим договором Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника сплати грошових коштів за Основним договором у сумі 558 110 грн. 17 коп.

Згідно із пунктами 4.1 - 4.4 Договору Первісний кредитор зобов`язаний передати Новому кредитору документи, що підтверджують право вимоги до Боржника, в момент підписання сторонами цього Договору. Первісний кредитор з дня укладення цього Договору зобов`язаний передати письмове Повідомлення Боржнику про відступлення права вимоги за цим Договором Новому кредитору. Первісний кредитор має право повернути собі право вимоги до Боржника у порядку передбаченому розділом 5 Договору. У разі повернення права вимоги Первісному кредитору Новий кредитор має право вимагати обов`язків, Первісним кредитором, вказаних у розділі 5 даного Договору.

Відповідно до пункту 3.3 Договору строк сплати за відступлення права вимоги визначений до 22.07.2023.

Внаслідок укладеного договору про відступлення права вимоги № 6 від 22.07.2022 (разом зі змінами та доповненнями) ліквідаційна маса (активи ТОВ "ВЕК "Палівенерго") зменшилася на 223 244, 07грн. (558 110, 17 грн. - 334 866, 10 грн.), що спричинило збитки боржнику та його кредиторам. ТОВ "ВЕК "Палівенерго" маючи заборгованість перед кредиторами, вимоги яких визнані судом у розмірі щонайменше 45 837 248, 93 грн., при укладанні договору відступлення права вимоги за ціною, що є нижчою суми відступленої грошової вимоги, тобто із значним дисконтом, до того ж із відкладальною умовою щодо оплати, діяло без цілі, спрямованої на досягнення розумної мети, а саме: для погашення існуючої заборгованості, що свідчить про намір ухилення ТОВ "ВЕК "Палівенерго" від розрахунків із кредиторами та завдання шкоди останньому.

До того ж, умови оспорюваного Договору містять пункт 5.3.7, за умовами якого на Боржника також покладений обов`язок сплатити штраф у розмірі 20 % за повернення права вимоги від Нового кредитора первісному кредитору. Така ситуація може теоретично відбутися і у випадку визнання оспорюваного Договору недійсним, його розірвання або з інших підстав. Отже, зазначений пункт також спрямований на можливе отримання неправомірної вигоди Новим кредитором за рахунок Первісного кредитора у вигляді штрафних санкцій у розмірі 20 %. Дискримінаційним є і пункт 5.3.6 Договору щодо необхідності відшкодування витрат з боку ТОВ "ВЕК "Палівенерго" на користь ТОВ "Інтер Козак" у випадку повернення права вимоги Первісному кредитору.

Зазначена конструкція Договору із покладення штрафних санкцій на Первісного кредитора свідчить про те, що боржник ТОВ "ВЕК "Палівенерго" безоплатно взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони (аналогічних штрафних санкцій). Отже, оспорюваний Договір укладено між пов`язаними особами на невигідних для ТОВ "ВЕК "Палівенерго" умовах: без жодної економічної мети відчужено право вимоги за ціною, що є значно нижчою суми відступленої грошової вимоги, тобто із дисконтом, що призвело до зменшення ліквідаційної маси, до того ж із відкладальною умовою щодо оплати. А у випадку повернення такого права вимоги Первісному кредитору ТОВ "ВЕК "Палівенерго" вимушений буде сплатити 20 % штрафу від цієї суми.

Внаслідок укладення оспорюваних договорів активи боржника зменшились на 223 244 грн. 07 коп. збільшилась неплатоспроможність боржника, що фактично стало однією з підстав для невиконання грошових зобов`язань перед конкурсними кредиторами, визнаними судом, а також порушення їхніх прав кредитора на задоволення своїх вимог за рахунок права вимоги.

У матеріалах зазначеної справи міститься оспорюваний договір про відступлення права вимоги № 7 від 04.08.2022 (зі змінами та доповненнями), укладений між ТОВ "ВЕК "Палівенерго" та ТОВ "Інтер Козак", що мають значення під час розгляду справи.

04.08.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вільна енергетична компанія "ПАЛІВЕНЕРГО" (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 7 від 04.08.2022, далі Договір, відповідно до п. 1 - 1.2. якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредиторові, у відповідності із договором № 40Д від 09.12.2020 (далі - Основний договір), укладеним між первісним кредитором та ПП "Фірма Еліта" (далі - Боржник). За цим договором Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника сплати грошових коштів за Основним договором у сумі 300 768 грн. 20 коп.

Згідно із пунктами 4.1 - 4.4 Договору Первісний кредитор зобов`язаний передати Новому кредитору документи, що підтверджують право вимоги до Боржника, в момент підписання сторонами цього Договору. Первісний кредитор з дня укладення цього Договору зобов`язаний передати письмове Повідомлення Боржнику про відступлення права вимоги за цим Договором Новому кредитору. Первісний кредитор має право повернути собі право вимоги до Боржника у порядку передбаченому розділом 5 Договору. У разі повернення права вимоги Первісному кредитору Новий кредитор має право вимагати обов`язків, Первісним кредитором, вказаних у розділі 5 даного Договору.

Відповідно до пункту 3.3 Договору строк сплати за відступлення права вимоги визначений до 04.08.2024.

Внаслідок укладеного договору про відступлення права вимоги № 7 від 04.08.2022 (разом зі змінами та доповненнями) ліквідаційна маса (активи ТОВ "ВЕК Палівенерго") зменшилася на 120 307, 28грн. (300 768, 20 грн. - 180 460, 92 грн.), що спричинило збитки боржнику та його кредиторам. ТОВ "ВЕК "Палівенерго" маючи заборгованість перед кредиторами, вимоги яких визнані судом у розмірі щонайменше 4 5837 248, 93 грн., при укладанні договору відступлення права вимоги за ціною, що є нижчою суми відступленої грошової вимоги, тобто із значним дисконтом, до того ж із відкладальною умовою щодо оплати, діяло без цілі, спрямованої на досягнення розумної мети, а саме: для погашення існуючої заборгованості, що свідчить про намір ухилення ТОВ "ВЕК "Палівенерго" від розрахунків із кредиторами та завдання шкоди останньому.

До того ж, умови оспорюваного Договору містять пункт 5.3.7, за умовами якого на Боржника також покладений обов`язок сплатити штраф у розмірі 20 % за повернення права вимоги від Нового кредитора первісному кредитору. Така ситуація може теоретично відбутися і у випадку визнання оспорюваного Договору недійсним, його розірвання або з інших підстав. Отже, зазначений пункт також спрямований на можливе отримання неправомірної вигоди Новим кредитором за рахунок Первісного кредитора у вигляді штрафних санкцій у розмірі 20 %.

Дискримінаційним є і пункт 5.3.6 Договору щодо необхідності відшкодування витрат з боку ТОВ "ВЕК "Палівенерго" на користь ТОВ "Інтер Козак" у випадку повернення права вимоги Первісному кредитору.

Зазначена конструкція Договору із покладення штрафних санкцій на Первісного кредитора свідчить про те, що боржник ТОВ "ВЕК "Палівенерго" безоплатно взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони (аналогічних штрафних санкцій).

Отже, оспорюваний Договір укладено між пов`язаними особами на невигідних для ТОВ "ВЕК "Палівенерго" умовах: без жодної економічної мети відчужено право вимоги за ціною, що є значно нижчою суми відступленої грошової вимоги, тобто із дисконтом, що призвело до зменшення ліквідаційної маси, до того ж із відкладальною умовою щодо оплати. А у випадку повернення такого права вимоги Первісному кредитору ТОВ "ВЕК "Палівенерго" вимушений буде сплатити 20 % штрафу від цієї суми.

Внаслідок укладення оспорюваних договорів активи боржника зменшились на 120 307 грн. 28 коп., збільшилась неплатоспроможність боржника, що фактично стало однією з підстав для невиконання грошових зобов`язань перед конкурсними кредиторами, визнаними судом, а також порушення їхніх прав кредитора на задоволення своїх вимог за рахунок права вимоги.

У матеріалах зазначеної справи міститься оспорюваний договір про відступлення права вимоги № 12 від 04.08.2022 (зі змінами та доповненнями), укладений між ТОВ "ВЕК "Палівенерго" та ТОВ "Інтер Козак", що мають значення під час розгляду справи.

04.08.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вільна енергетична компанія "ПАЛІВЕНЕРГО" (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 12 від 04.08.2022, далі Договір, відповідно до п. 1 - 1.2. якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредиторові, у відповідності із договором № 318 від 27.07.2020 (далі - Основний договір), укладеним між первісним кредитором та ФОП Коренвайн Вячеслав Володимирович (далі - Боржник). За цим договором Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника сплати грошових коштів за Основним договором у сумі 172 937 грн. 72 коп.

Згідно із пунктами 4.1 - 4.4 Договору Первісний кредитор зобов`язаний передати Новому кредитору документи, що підтверджують право вимоги до Боржника, в момент підписання сторонами цього Договору. Первісний кредитор з дня укладення цього Договору зобов`язаний передати письмове Повідомлення Боржнику про відступлення права вимоги за цим Договором Новому кредитору. Первісний кредитор має право повернути собі право вимоги до Боржника у порядку передбаченому розділом 5 Договору. У разі повернення права вимоги Первісному кредитору Новий кредитор має право вимагати обов`язків, Первісним кредитором, вказаних у розділі 5 даного Договору.

Відповідно до пункту 3.3 Договору строк сплати за відступлення права вимоги визначений до 31.12.2024. Внаслідок укладеного договору про відступлення права вимоги № 12 від 04.08.2022 (разом зі змінами та доповненнями) ліквідаційна маса (активи ТОВ "ВЕК "Палівенерго") зменшилася на 63 134, 91 грн. (172 937, 72 грн. - 109 802, 81 грн.), що спричинило збитки боржнику та його кредиторам.

ТОВ "ВЕК "Палівенерго" маючи заборгованість перед кредиторами, вимоги яких визнані судом у розмірі щонайменше 45 837 248, 93 грн., при укладанні договору відступлення права вимоги за ціною, що є нижчою суми відступленої грошової вимоги, тобто із значним дисконтом, до того ж із відкладальною умовою щодо оплати, діяло без цілі, спрямованої на досягнення розумної мети, а саме: для погашення існуючої заборгованості, що свідчить про намір ухилення ТОВ "ВЕК "Палівенерго" від розрахунків із кредиторами та завдання шкоди останньому.

До того ж, умови оспорюваного Договору містять пункт 5.3.7, за умовами якого на Боржника також покладений обов`язок сплатити штраф у розмірі 20 % за повернення права вимоги від Нового кредитора первісному кредитору. Така ситуація може теоретично відбутися і у випадку визнання оспорюваного Договору недійсним, його розірвання або з інших підстав. Отже, зазначений пункт також спрямований на можливе отримання неправомірної вигоди Новим кредитором за рахунок Первісного кредитора у вигляді штрафних санкцій у розмірі 20 %.

Дискримінаційним є і пункт 5.3.6 Договору щодо необхідності відшкодування витрат з боку ТОВ "ВЕК "Палівенерго" на користь ТОВ "Інтер Козак" у випадку повернення права вимоги Первісному кредитору.

Зазначена конструкція Договору із покладення штрафних санкцій на Первісного кредитора свідчить про те, що боржник ТОВ "ВЕК "Палівенерго" безоплатно взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони (аналогічних штрафних санкцій).

Отже, оспорюваний Договір укладено між пов`язаними особами на невигідних для ТОВ "ВЕК "Палівенерго" умовах: без жодної економічної мети відчужено право вимоги за ціною, що є значно нижчою суми відступленої грошової вимоги, тобто із дисконтом, що призвело до зменшення ліквідаційної маси, до того ж із відкладальною умовою щодо оплати. А у випадку повернення такого права вимоги Первісному кредитору ТОВ "ВЕК "Палівенерго" вимушений буде сплатити 20 % штрафу від цієї суми.

Внаслідок укладення оспорюваних договорів активи боржника зменшились на 63 134 грн. 91 коп., збільшилась неплатоспроможність боржника, що фактично стало однією з підстав для невиконання грошових зобов`язань перед конкурсними кредиторами, визнаними судом, а також порушення їхніх прав кредитора на задоволення своїх вимог за рахунок права вимоги.

Крім того, в оспорюваному Договорі зазначено дані щодо неіснуючої особи, право вимоги до якої відступається. А саме ім`я ФОП Коренвайн В.В. вказано як "В`ячеслав". Хоча, відповідно до відкритих відомості в ЄДРЮОФОП та ГФ власне ім`я даної особи "Вячеслав". Це також є підставою для визнання оспорюваного Договору недійсним.

У матеріалах зазначеної справи міститься оспорюваний договір про відступлення права вимоги № 21 від 11.08.2022 (зі змінами та доповненнями), укладений між ТОВ "ВЕК "Палівенерго" та ТОВ "Інтер Козак", що мають значення під час розгляду справи.

11.08.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вільна енергетична компанія "ПАЛІВЕНЕРГО" (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 21 від 11.08.2022, далі Договір, відповідно до п. 1 - 1.2. якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредиторові, у відповідності із договором № 2/П від 31.12.2021 (далі - Основний договір), укладеним між первісним кредитором та Головним комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства Міськводоканал Пологівської міської ради (далі - Боржник). За цим договором Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника сплати грошових коштів за Основним договором у сумі 1 126 714, 96 грн.

Згідно із пунктами 4.1 - 4.4 Договору Первісний кредитор зобов`язаний передати Новому кредитору документи, що підтверджують право вимоги до Боржника, в момент підписання сторонами цього Договору. Первісний кредитор з дня укладення цього Договору зобов`язаний передати письмове Повідомлення Боржнику про відступлення права вимоги за цим Договором Новому кредитору. Первісний кредитор має право повернути собі право вимоги до Боржника у порядку передбаченому розділом 5 Договору. У разі повернення права вимоги Первісному кредитору Новий кредитор має право вимагати обов`язків, Первісним кредитором, вказаних у розділі 5 даного Договору.

Відповідно до пункту 3.3 Договору строк сплати за відступлення права вимоги визначений до 31.12.2025. Внаслідок укладеного договору про відступлення права вимоги № 21 від 11.08.2022 (разом зі змінами та доповненнями) ліквідаційна маса (активи ТОВ "ВЕК "Палівенерго") зменшилася на 446 714, 96 грн. (1 126 714, 96 грн. - 680 000, 00 грн.), що спричинило збитки боржнику та його кредиторам.

ТОВ "ВЕК "Палівенерго" маючи заборгованість перед кредиторами, вимоги яких визнані судом у розмірі щонайменше 45 837 248, 93 грн., при укладанні договору відступлення права вимоги за ціною, що є нижчою суми відступленої грошової вимоги, тобто із значним дисконтом, до того ж із відкладальною умовою щодо оплати, діяло без цілі, спрямованої на досягнення розумної мети, а саме: для погашення існуючої заборгованості, що свідчить про намір ухилення ТОВ "ВЕК "Палівенерго" від розрахунків із кредиторами та завдання шкоди останньому.

До того ж, умови оспорюваного Договору містять пункт 5.3.7, за умовами якого на Боржника також покладений обов`язок сплатити штраф у розмірі 20 % за повернення права вимоги від Нового кредитора первісному кредитору. Така ситуація може теоретично відбутися і у випадку визнання оспорюваного Договору недійсним, його розірвання або з інших підстав. Отже, зазначений пункт також спрямований на можливе отримання неправомірної вигоди Новим кредитором за рахунок Первісного кредитора у вигляді штрафних санкцій у розмірі 20 %.

Дискримінаційним є і пункт 5.3.6 Договору щодо необхідності відшкодування витрат з боку ТОВ "ВЕК "Палівенерго" на користь ТОВ "Інтер Козак" у випадку повернення права вимоги Первісному кредитору.

Зазначена конструкція Договору із покладення штрафних санкцій на Первісного кредитора свідчить про те, що боржник ТОВ "ВЕК "Палівенерго" безоплатно взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони (аналогічних штрафних санкцій).

Отже, оспорюваний Договір укладено між пов`язаними особами на невигідних для ТОВ "ВЕК "Палівенерго" умовах: без жодної економічної мети відчужено право вимоги за ціною, що є значно нижчою суми відступленої грошової вимоги, тобто із дисконтом, що призвело до зменшення ліквідаційної маси, до того ж із відкладальною умовою щодо оплати. А у випадку повернення такого права вимоги Первісному кредитору ТОВ "ВЕК "Палівенерго" вимушений буде сплатити 20 % штрафу від цієї суми. Внаслідок укладення оспорюваних договорів активи боржника зменшились на 446 714, 96 грн. 95 коп., збільшилась неплатоспроможність боржника, що фактично стало однією з підстав для невиконання грошових зобов`язань перед конкурсними кредиторами, визнаними судом, а також порушення їхніх прав кредитора на задоволення своїх вимог за рахунок права вимоги.

Дії відповідачів щодо укладення оспорюваних договорів свідчать про порушення принципів таких засад цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність (стаття 3 ЦК України) та може свідчити про існування декількох редакцій таких договорів та коригування тексту оспорюваного договору уже після його підписання, або підписання не на дату, яка зазначена в тексті договору, або монтаж даного договору.

Також ліквідатором отримано від Головного комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства Міськводоканал Пологівської міської ради договір про відступлення права вимоги № 21 від 11.08.2022, укладений між ТОВ "ВЕК "Палівенерго" та ТОВ "Інтер Козак".

Таким чином, умови оспорюваних Договорів передбачають відтермінування сплати за відступлене право на значний строк, а самі оспорювані Договори зменшують активи (ліквідаційну масу) ТОВ "ВЕК "Палівенерго".

Крім того, у Нового кредитора виникло право вимоги до Боржника в момент вчинення правочину на підставі частини 1 стаття 514 ЦК України. За змістом цієї норми до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами частини 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Відповідно до ч. 2 ст. 628 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. За приписами статті 639 ЦК України: 1. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. 2. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

За приписами статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Зазначені умови є очевидно дискримінаційними відносно Первісного кредитора, тим більше, в умовах воєнного стану, бойових дій, негативних наслідків в економіці держави, активних зовнішніх та внутрішніх запозичень державного бюджету.

За умовами оскаржуваного Договору боржник у справі про банкрутство (Первісний кредитор за Договором) до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе майнові зобов`язання щодо відступлення Новому кредитору права вимоги до Боржника та передання йому з цією метою підтверджуючих документів, внаслідок чого він став неплатоспроможним, а виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим.

Оспорювані Договори про відступлення права вимоги укладений протягом липня - серпня 2022 року, тобто, на час, коли уже утворилася визнана судом заборгованість конкурсних кредиторів. Викладене свідчить, що дійсною метою відступлення права вимоги було не задоволення вимог кредиторів, а виведення активів шляхом передачі майнових прав іншій юридичній особі. Крім того, Боржник здійснив відчуження свого майна (майнового права) за ціною, нижчою від ринкової, за умови що в момент прийняття зобов`язання та внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Ринкова вартість для вартості права вимоги не може бути нижчою, ніж номінальна сума права вимоги, що відступається. Отже, очевидним є те, що ринковою вартістю права вимоги за оспорюваними Договорами до дебіторів є номінальна вартість зазначених прав вимоги, тобто, суми боргу, які дебітори заборгували ТОВ "ВЕК "Палівенерго". Недостатність майна для задоволення вимог кредиторів підтверджується тим, що вимоги кредиторів внаслідок укладення оскаржуваного Договору не були погашені. Розмір вимог кредиторів на дату подання цієї заяви, як уже зазначалося, становить 45 837 248, 93 грн.

Крім цього, починаючи із 2022 року, відносно боржника відкриті виконавчі провадження, які і станом на дату відкриття провадження у справі про банкрутства згідно із відомостями АСВП є відкритими та не виконаними. Також у матеріалах справи містяться відомості, що на дату відкриття провадження у справі про банкрутство стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільна енергетична компанія "ПАЛІВЕНЕРГО" на виконанні у державних та приватних виконавців перебували наступні виконавчі провадження: 70349659 Дата відкриття, 15.11.2022, Стягувач ПП "НІК"; 70611320 Дата відкриття: 23.12.2022, Стягувач ТОВ "Електротрейдінг Груп"; 70902124 Дата відкриття: 03.02.2023, Стягувач Державна служба статистики України; 70947023 Дата відкриття: 06.02.2023, Стягувач ТОВ "ТОРГОВЕЛЬНИЙ БУДИНОК "ЕНЕРГОАЛЬЯНС"; 70947191 Дата відкриття: 06.02.2023, Стягувач ТОВ "ТОРГОВЕЛЬНИЙ БУДИНОК "ЕНЕРГОАЛЬЯНС"; 71411268 Дата відкриття: 31.03.2023, Стягувач ТОВ "Волинь - Шифер";72050170 Дата відкриття: 19.06.2023, Стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС НАСТАШКА"; 72284480, Дата відкриття: 18.07.2023, Стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "ДІЛОВИЙ ДІМ"; 72570159, Дата відкриття: 17.08.2023, Стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю "КВС-УКРАЇНА".

Відповідно до частини 1 статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

У випадку, якщо б Товариство з обмеженою відповідальністю "Вільна енергетична компанія "ПАЛІВЕНЕРГО" повідомило виконавців про свої активи у вигляді дебіторської заборгованості, а не здійснювало продаж цього активу із дисконтом та відстрочкою оплати, на зазначений актив виконавці могли б звернути стягнення. Зокрема, відповідно до частини 1 статті 336 ГПК України суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Відповідно до частини 2 статті 42 КУпБ правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування.

Уклавши оскаржувані договори відступлення права вимоги, ТОВ "ВЕК "Палівенерго" взяло на себе зобов`язання щодо передачі 8 034 992, 52 грн. за оскаржуваними Договорами без відповідних дій майнових дій зі сплати еквівалентної суми у розмірі 8 034 992, 52 грн. за відступлення права вимоги в момент укладення договору одночасно із переданням Новому кредитору права вимоги.

Розмір коштів, які ТОВ "ВЕК "Палівенерго" не отримало від дебіторів, становить 3 215 024, 35 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

З моменту відкриття стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право звертатися до господарського суду та суду загальної юрисдикції у випадках, передбачених цим Кодексом.

За змістом статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства подавати заяви про визнання недійсними правочинів боржника може арбітражний керуючий, який діє залежно від стадії, а саме розпорядник майна, керуючий санацією та ліквідатор.

Частинами 1 та 2 статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що: 1. Правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог. 2. Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування.

Таким чином, ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства регулює відносини, що виникли між боржником, кредитором та іншими особами з приводу дій боржника щодо розпорядження своїм майном, вчинені в період трьох років до відкриття справи про банкрутство або після відкриття справи про банкрутство. Вказана стаття визначає підстави оспорювання майнових дій боржника з метою забезпечення зберігання майна в інтересах кредиторів або повернення майна боржника, у разі його вибуття, до ліквідаційної маси.

Період часу з моменту виникнення грошового зобов`язання у боржника у тому числі при загрозі неплатоспроможності або при надмірній заборгованості до дня відкриття справи про його банкрутство є підозрілим періодом, а правочини (договори, майнові дії) боржника, що вчинені у цей період часу є сумнівними.

Частинами 1, 2 ст. 42 Кодексу встановлено правову презумпцію сумнівності правочинів та майнових дій боржника, що вчинені ним протягом вказаного у Кодексі строку, тому будь-який правочин боржника щодо відчуження ним свого майна може бути визнаний недійсним на підставі наведеної норми.

Крім того, відповідно до статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина 5 статті 203 ЦК України).

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1, 2 статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Спеціальними нормами в окремих сферах передбачено, що правочини про відчуження, обтяження активів або прийняття зобов`язань особою, вчинені особою з метою уникнення виконання іншого майнового зобов`язання цієї особи або з метою унеможливити задоволення вимоги стягувача за рахунок майна, є за певних умов нікчемними або можуть бути визнані недійсними. У юридичній науці такі правочини відомі як фраудаторні правочини (правочини, що вчинені боржником на шкоду інтересам кредиторів).

Фраудаторні правочини (правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам) в українському законодавстві регулюються тільки в певних сферах (зокрема: стаття 42 КУзПБ); при неплатоспроможності банків (стаття 38 Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"); у виконавчому провадженні (частина четверта статті 9 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження").

Дії боржника, зокрема але не виключно, щодо безоплатного відчуження майна, відчуження майна за ціною значно нижче ринкової, для цілей не спрямованих на досягнення розумної ділової мети або про прийняття на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, або відмова від власних майнових вимог, якщо вони вчинені у підозрілий період, можуть свідчити про намір ухилення від розрахунків із контрагентами та спрямовані на завдання шкоди кредиторам.

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. У період протягом року, що передував відкриттю процедури банкрутства або після порушення справи про банкрутство дії щодо будь-якого вилучення (відчуження) боржником своїх майнових активів є підозрілими і можуть становити втручання у право власності кредиторів.

Відтак відчуження майна боржником повинно здійснюватися з огляду на права кредиторів щодо забезпечення їх вимог активами боржника, а неврахування інтересів кредиторів у такому випадку є зловживанням з боку боржника своїми правами щодо розпорядження майном як власника, за умови, що відчуження майна призводить завідомо до зменшення обсягу платоспроможності боржника і наносить шкоду кредиторам.

Оскільки, період часу з моменту виникнення грошового зобов`язання у боржника, у тому числі при загрозі неплатоспроможності або при надмірній заборгованості, до дня порушення справи про його банкрутство є підозрілим періодом, а правочини (договори, майнові дії) боржника, що вчинені у цей період часу є сумнівними статтею 42 КУзПБ, встановлено правову презумпцію сумнівності правочинів та майнових дій боржника, що вчинені ним протягом вказаного у наведених нормах строку, тому будь-який правочин боржника щодо відчуження ним свого майна може бути визнаний недійсним на підставі наведеної норми (правова позиція ВС № 910/6179/17 від 30.01.2019).

Інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно із частинами другою та третьою статті 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Цивільно-правовий договір не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі, вироку) про стягнення коштів, що набрало законної сили.

Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Така правова позиція неодноразово була викладена Верховним Судом у своїх постановах, зокрема від 20.01.2021 у справі № 910/8992/19 (910/20867/17), від 13.10.2020 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011.

Як наслідок, не виключається визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), з одночасним посиланням на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.07.2022 року Справа № 908/2916/20 колегією суддів визначено правомірним визнання недійсним відступлення права вимоги як на загальних, так і на спеціальних підставах, визначених статтею 42 КУзПБ за заявою арбітражного керуючого.

Розглядаючи дану справу, колегія суддів звернула увагу, що "будь-яка господарська операція, дія суб`єкта господарювання повинна мати розумне пояснення мети та мотивів її здійснення. Вчинення правочинів щодо відступлення права вимоги як на безоплатній основі, так і за ціною, що є значно нижчою суми відступленої грошової вимоги, тобто із значним дисконтом, до того ж із відкладальною умовою щодо оплати, є такими, що не мають під собою очевидної економічної мети".

ТОВ "ВЕК "Палівенерго" маючи заборгованість перед кредиторами, вимоги яких визнані судом у розмірі щонайменше 45 837 248, 93 грн., при укладанні оспорюваних договорів відступлення права вимоги за ціною, що є нижчою суми відступленої грошової вимоги, тобто із значним дисконтом, до того ж із відкладальною умовою (відкладальним строком) щодо оплати, діяло без цілі, спрямованої на досягнення розумної мети, а саме: для погашення існуючої заборгованості, що свідчить про намір ухилення ТОВ "ВЕК "Палівенерго" від розрахунків із кредиторами та завдання шкоди останньому.

До того ж, умови усіх оспорюваних Договорів містять пункти 5.3.7, за умовами якого на Боржника також покладений обов`язок сплатити штраф у розмірі 20 або 30 % за повернення права вимоги від Нового кредитора первісному кредитору.

Така ситуація може теоретично відбутися і у випадку визнання оспорюваних Договорів недійсними, їх розірвання або з інших підстав. Отже, зазначений пункт також спрямований на можливе отримання неправомірної вигоди Новим кредитором за рахунок Первісного кредитора у вигляді штрафних санкцій у розмірі 20 або 30 %.

Дискримінаційними є і пункти 5.3.6 оспорюваних Договорів щодо необхідності відшкодування витрат з боку ТОВ "ВЕК "Палівенерго" на користь ТОВ "Інтер Козак" у випадку повернення права вимоги Первісному кредитору.

Зазначена конструкція Договору із покладення штрафних санкцій на Первісного кредитора свідчить про те, що боржник ТОВ "ВЕК "Палівенерго" безоплатно взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони (аналогічних штрафних санкцій).

Отже, оспорювані Договори укладено між пов`язаними особами на невигідних для ТОВ "ВЕК "Палівенерго" умовах: без жодної економічної мети відчужено право вимоги за ціною, що є значно нижчою суми відступленої грошової вимоги, тобто із дисконтом, що призвело до зменшення ліквідаційної маси, до того ж із відкладальною умовою щодо оплати. А у випадку повернення такого права вимоги Первісному кредитору ТОВ "ВЕК "Палівенерго" вимушений буде сплатити 20 або 30 % штрафу від цієї суми (залежно від умов конкретного Договору).

Внаслідок укладення оспорюваних договорів активи боржника, як уже зазначалося, зменшились на 3 215 024, 35 грн., збільшилась неплатоспроможність боржника, що фактично стало однією з підстав для невиконання грошових зобов`язань перед конкурсними кредиторами, визнаними судом, а також порушення їхніх прав кредитора на задоволення своїх вимог за рахунок права вимоги.

Крім того, оспорювані Договори про відступлення права вимоги мають фактично ознаки договорів факторингу, однак, відповідно до статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

У постанові Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 910/2489/17 вказано на критерій розмежування договору факторингу та купівлі-продажу права грошової вимоги, а саме - строк дії таких договорів. Договір купівлі-продажу права грошової вимоги припиняє свою дію після того, як первісний кредитор передав новому кредитору право вимоги до боржника, а новий кредитор оплатив її вартість. Договір факторингу діє і після того як фактор оплатив клієнту вартість грошової вимоги, а клієнт передав фактору право грошової вимоги до третіх осіб, до моменту коли боржник (або клієнт, в разі якщо це передбачено договором факторингу) виплатить факторові кошти за первісним договором.

ТОВ "Інтер Козак" не є банком та іншою фінансовою установою, про що свідчать дані пошуку за кодом ЄДР у реєстрах фінансових установ на сайті НКЦПФР, отже, не є уповноваженим суб`єктом (фактором), який має право укладати такі договори. Викладена обставина є підставою також для визнання даних договорів недійсними, що передбачена частинами 1, 2 статті 203 ЦК України: Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Укладення договорів факторингу стороною, яка не є банком та фінансовою установою, безумовно свідчить про порушення статті 1079 ЦК України та свідчить про відсутність у Нового кредитора спеціальної дієздатності, яка набується шляхом отримання дозвільних документів для здійснення фінансової та факторингової діяльності.

Також, на момент відступлення права вимоги Новий кредитор як правонаступник Первісного кредитора за усіма правами та обов`язками був зобов`язаний відкрити поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальника, чого ТОВ "Інтер Козак" здійснено не було. Діюче законодавство забороняє стягувати платежі за спожиту електричну енергію поза використанням такого рахунку.

Відповідно до преамбули Закону України "Про ринок електричної енергії" цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище. У п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" дається визначення електропостачальника як суб`єкта господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу.

Згідно з п. 74 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" ринок електричної енергії система відносин, що виникають між учасниками ринку під час здійснення купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передачі та розподілу, постачання електричної енергії споживачам. Пунктом 69 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що поточний рахунок із спеціальним режимом використання рахунок, відкритий в уповноваженому банку і призначений для забезпечення проведення розрахунків відповідно до цього Закону. Пунктом 94 ч.1 ст.1 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що уповноважений банк ринку електричної енергії (уповноважений банк) будь-який банк, у статутному капіталі якого не менше 75 відсотків акцій (часток) належать державі, що відповідає визначеним Кабінетом Міністрів України вимогам та віднесений Кабінетом Міністрів України до переліку уповноважених банків і має право здійснювати обслуговування поточних рахунків із спеціальним режимом використання учасників ринку. Відповідно до п.2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" від 14.03.2018 № 312 (далі Правила), укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Пунктом 3.1.7 глави 3.1 розділу III Правил передбачено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

Частинами 1, 2, 5, 6, 8 ст. 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі, у тому числі шляхом клірингу (неттінгу), відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку. Покупці електричної енергії, які купують електричну енергію в електропостачальників, вносять плату за отриману електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальника в одному з уповноважених банків. Кошти з поточних рахунків із спеціальним режимом використання електропостачальника перераховуються згідно з алгоритмом, який встановлюється Регулятором. Такий алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання електропостачальника передбачає, за звичайних умов, перерахування всіх коштів, що надходять від покупців на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальника, у повному обсязі на поточні рахунки електропостачальника. Внесення змін до зазначеного алгоритму здійснюється виключно у разі прострочення електропостачальником у строки та порядку, що визначені правилами ринку, оплати вартості його небалансів електричної енергії. Такі зміни до алгоритму діють до повного погашення заборгованості електропостачальника перед оператором системи передачі. Зміни до алгоритму вносяться на підставі подання оператора системи передачі у разі виникнення заборгованості електропостачальника перед оператором системи передачі. Зміни до алгоритму мають передбачати, що кошти з поточного рахунка із спеціальним режимом використання електропостачальника перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оператора системи передачі до повного погашення недоплати за куплений електропостачальником небаланс електричної енергії. Перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання електропостачальників, оператора системи передачі та оператора ринку затверджується та оприлюднюється Регулятором. У разі перерахування коштів за електричну енергію та послуги на інші рахунки, ніж поточні рахунки із спеціальним режимом використання, у випадках, визначених цією статтею, отримувачі повинні повернути ці кошти у триденний строк з моменту їх отримання. У разі неповернення у цей строк коштів, сплачених на інші рахунки, ніж поточні рахунки із спеціальним режимом використання, ці суми підлягають стягненню до державного бюджету як санкція за вчинене правопорушення. Зарахування коштів до державного бюджету не звільняє їхніх отримувачів від повернення цих коштів відповідному учаснику ринку.

Пунктами 4.1, 4.2 розділу IV Правил передбачено, що розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів. Послуги з розподілу або передачі електричної енергії оплачуються відповідно до умов договору споживача з електропостачальником або споживачем, або електропостачальником на зазначений у відповідних договорах поточний рахунок оператора системи. Згідно з п. 4.5 розділу IV Правил оплата електропостачальнику вартості електричної енергії, у тому числі на підставі визнаної претензії, здійснюється виключно коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальника. Споживач, який купує електричну енергію відповідно до умов договору в електропостачальника, здійснює оплату за виставленим електропостачальником рахунком виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання цього електропостачальника в одному з уповноважених банків.

Стаття 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" забороняє перерахування коштів за куплену електричну енергію на інші рахунки, ніж на поточний рахунок електропостачальника із спеціальним режимом використання в одному з уповноважених банків, і встановлює майнову відповідальність за неповернення таких коштів, у разі їх перерахування на інші рахунки, та не звільняє від повернення цих коштів енергопостачальнику.

У відповідності до умов укладених договорів на постачання електричної енергії саме ТОВ "ВЕК "Палівенерго" у розумінні приписів п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" є електропостачальником, який зобов`язаний відкрити поточний рахунок із спеціальним режимом використання в уповноваженому банку та використовувати його при здійсненні розрахунків за куплену електричну енергію. Також, відповідно до ч. 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Ураховуючи викладене, слід дійти до висновку, що передача права вимоги до ТОВ "Інтер Козак" за договорами про постачання електричної енергії щодо стягнення заборгованості за поставлену електричну енергію від ТОВ "ВЕК "Палівенерго" до ТОВ "Інтер Козак" є неможливою, оскільки матиме своїм наслідком необхідність сплати відповідачем за спожиту електричну енергію не постачальнику на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, а іншій особі ТОВ "Інтер Козак", що прямо суперечить приписам ст. 75 Закону України "Про ринок електричної енергії".

До подібного висновку дійшов і Господарський суд Луганської області в ухвалі від 27 січня 2023 року у справі № 905/730/22.

У заяві (вх. № 8080/08-08/24 від 15.04.2024) боржник в особі ліквідатора заяву підтримав, просить задовольнити у повному обсязі.

ТОВ "Інтер Козак" у запереченнях (відзиві) (вх. № 10097/08-08/24 від 09.05.2024) проти заяви заперечує з наступних підстав.

Зі змісту заяви ліквідатора вбачається, що внаслідок укладення оскаржуваних договорів відступлення права вимоги ліквідаційна маса (активи ТОВ "ВЕК "ПАЛІВЕНЕРГО") зменшились, що спричинило збитки боржнику та його кредиторам.

В порушення вказаних приписів господарського процесуального законодавства України ліквідатор не надає суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження наявності обставин того, що оспорювані Договори були вчинені з метою ухилення Боржника від виконання своїх зобов`язань перед кредиторами, зокрема результатів аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, тобто такі твердження є лише припущеннями, на яких не може базуватись доказування.

В заяві ліквідатором зазначається, що оцінюючи підстави визнання правочинів недійсними, встановлені зазначеною нормою, слід констатувати, що уклавши оскаржувані договори відступлення права вимоги, ТОВ "ВЕК "Палівенерго" взяв на себе зобов`язання щодо передачі 8 034 992, 52 грн. за оскаржуваними Договорами без відповідних дій майнових дій зі сплати еквівалентної суми у розмірі 8 034 992, 52 грн. за відступлення права вимоги в момент укладення договору одночасно із переданням Новому кредитору права вимоги. Розмір коштів, які ТОВ "ВЕК "Палівенерго" не отримало від дебіторів, становить 3 215 024, 35 грн". Разом з тим, ліквідатором не враховується реальна вірогідність задоволення боржниками своїх боргових зобов`язань на користь ТОВ "ВЕК "Палівенерго" та ризики несплати. В той же час, судом було визнано вимоги конкурсних кредиторів у загальному розмірі 45 685 694, 00 грн., що підтверджується ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.10.2023 у справі № 908/2289/23, що є в публічному доступі.

Із зазначеного випливає те, що за рахунок грошових коштів, що надійшли від ТОВ "Інтер Козак", про які зазначається у заяві арбітражного керуючого в якості оплати за спірними договорами відступлення права вимоги, здійснити розрахунки із всіма конкурсними кредиторами було б неможливо. Цих коштів в будь-якому випадку не могло бути достатнім для погашення вимог кредиторів.

Ліквідатором не надано суду жодного належного та допустимого доказу того, що саме укладення Договорів з ТОВ "Інтер Козак" призвело до неплатоспроможності Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц зазначалось, що фраудаторний правочин може кваліфікуватися як фіктивний; такий, що вчинений всупереч принципу добросовісності та недопустимості зловживання правом; такий, що порушує публічний порядок. Також у даній постанові було чітко зазначено про те, що позивач вправі звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), і послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України.

За правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 07.10.2020 року у справі № 755/17944/18 застосування конструкції фраудаторності при оплатному договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору.

До таких обставин Верховний Суд у вказаній постанові відніс: момент укладення договору; контрагента, з яким боржник укладає оспорюваний договір (родич боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціну (ринкова/неринкова); наявність/відсутність плати за продане майно; чи після відчуження спірного майна в боржника відсутнє інше майно, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов`язаннями перед кредитором.

В даному випадку для визнання Договору ліквідатор повинен довести, а суд встановити наявність наступних обставин: Договір укладений в підозрілий період, тобто вчинені Боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство; Договір укладений Боржником з пов`язаною з ним особою; вартість права грошової вимоги не є ринковою, з огляду на реальну вартість права грошової вимоги, яка залежить від попиту на такий вид грошової вимоги та ліквідності конкретної вимоги; відсутність плати за відступлене право вимоги; після укладення Договору у боржника відсутнє інше майно, майнові права та/або дебіторська заборгованість, за рахунок яких він може відповідати за своїми зобов`язаннями перед кредиторами.

Вказані вище обставини є вирішальними при доведенні фраудаторності, а отже й недійсності відповідного договору, адже наявність вказаних обставин свідчить про те, що боржник діяв недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами на шкоду правам інших осіб, оскільки відчуження належного йому майна відбулося з метою уникнення звернення стягнення кредитором на його майно як боржника.

Таких висновків дійшов і Верховний Суд в постановах від 24.07.2019 року у справі № 405/1820/17 та від 14.07.2020 року у справі № 754/2450/18, що вбачається з їх змісту.

Разом з тим, Боржник та ТОВ "Інтер Козак" не є пов`язаними особами (одноособовим засновником та керівником є ОСОБА_15 ), що підтверджується відомостями із ЄДРПОУ, вартість права грошової вимоги є реальною, визначеною сторонами з урахуванням всіх обставин, які вплинули на її ліквідність.

ТОВ "Інтер Козак" виконало в повному обсязі свої зобов`язання за Договором та сплатило в строк, встановлений Договорами відступлення права вимоги, на користь ТОВ "ВЕК "Палівенерго" грошові кошти.

Таким чином можливо дійти висновку про відсутність всіх необхідних обставин, що дозволяли би кваліфікувати Договір як такий, що вчинений на шкоду кредиторам, тобто фраудаторним правочином, а отже відсутні підстави для визнання Договорів недійсними.

У заяві ліквідатора зазначається про те, що умови оспорюваних Договорів містять пункт 5.3.7, за умовами якого на Боржника також покладений обов`язок сплатити штраф у розмірі 30 % за повернення права вимоги від Нового кредитора первісному кредитору. Така ситуація може теоретично відбутися і у випадку визнання оспорюваного Договору недійсним, його розірвання або з інших підстав. Отже, зазначений пункт також спрямований на можливе отримання неправомірної вигоди Новим кредитором за рахунок Первісного кредитора у вигляді штрафних санкцій у розмірі 30 %.

Дискримінаційним є і пункт 5.3.6 Договору щодо необхідності відшкодування витрат з боку ТОВ "ВЕК "Палівенерго" на користь ТОВ "Інтер Козак" у випадку повернення права вимоги Первісному кредитору.

Зазначена конструкція Договору із покладення штрафних санкцій на Первісного кредитора свідчить про те, що боржник ТОВ "ВЕК "Палівенерго" безоплатно взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони (аналогічних штрафних санкцій).

ТОВ "Інтер Козак" звертає увагу на те, що згідно абз. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Отже, вказані вище пункти не можуть бути застосовані після визнання договорів недійсними, відповідно не є дискримінаційними. Більше того, згідно з п.5.1 Договорів, у разі наявності необхідності щодо повернення права вимоги до Боржника, Первісний кредитор письмово звертається до Нового кредитора листом з описом вкладення, в якому вказується найменування Боржника, номер договору, за яким повертається права вимоги та розмір грошової вимоги.

П. 5.2 Договорів у разі отримання листа, вказаного в п. 5.1. Договору, Новий кредитор має зобов`язання щодо повернення прана вимоги

Первісному кредитору. П. 5.3 Договорів у при поверненні права вимоги до Боржника Сторони керуються наступним порядком дій: 5.3.1. Первісний кредитор та Новий кредитор укладають Додаткову угоду до даного Договору, в якій вказують найменування Боржника, за яким повертається право вимоги до Первісного кредитора номер договору, за яким повертається права вимоги та розмір грошової вимоги. Отже, умовами оскаржуваних договорів було передбачено право Первісного кредитора на повернення йому права вимоги до Боржників.

Проте, ТОВ "ВЕК "Палівенерго" не зверталось у передбаченому Договорами порядку з листами щодо повернення права вимоги до Боржників Первісному кредитору.

Приписами статті 177 ЦК України визначено, що об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Згідно із частиною 1 статті 178 ЦК України, об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Відповідно до частини першої статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Згідно з приписами частини 3 статті 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто, з викладеного вбачається, що право вимоги є об`єктом цивільних прав, а сааме майном, яке може вільно відчужуватися від однієї особи до іншої, в тому числі на підставі договору купівлі-продажу, дарування, міни.

За змістом частини 1 статті 691 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. В частині 1 статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В свою чергу абзац 1 частини 1 статті 632 ЦК України передбачає, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.08.2023 року у справі № 910/8115/19 (910/13492/21) розкрила поняття номінальної та реальної вартості права вимоги. Так, в пунктах 77 - 79 вказаної постанови Велика Палата Верховного Суду зазначила наступне: "Номінальною вартістю права вимоги в такому разі є розмір самої вимоги, що відступається (продається) за відповідним договором відступлення. Реальна вартість права вимоги, як і будь-якого майна, формується з урахуванням ринкових умов, а саме попиту на такий вид вимоги, ліквідності такої вимоги, що залежить від імовірності її задоволення, зокрема, через наявність спору щодо вимоги або складний фінансовий стан боржника, а в процедурах банкрутства - через запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів, черговість задоволення таких вимог, недостатній обсяг ліквідної маси боржника для їх повного задоволення. Реальна вартість права вимоги має динамічний характер (може змінюватися в будь-який момент залежно від низки обставин), на відміну від номінальної вартості, яка визначається лише розміром самої вимоги кредитора до боржника". Також у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила: "…сторони договору відступлення права вимоги, зокрема договору купівлі-продажу права вимоги, мають право на власний розсуд визначити ціну, за якою право вимоги продається, з огляду на реальну вартість права вимоги, що відступається (продається), яка може бути як більшою, так і меншою за номінальну вартість такої вимоги.

Тобто сторони договору відступлення права вимоги, зокрема договору купівлі-продажу права вимоги, не обмежені номінальною вартістю права вимоги та встановлюють ціну, за якою таке право вимоги продається, з огляду на реальну вартість права грошової вимоги, яка залежить від попиту на такий вид грошової вимоги та ліквідності конкретної вимоги, що відступається (продається)".

Звертає увагу суду, що вартість права вимоги в Договорі була визначена його сторонами за взаємною згодою. Сторонами взято до уваги, зокрема економічний спад національної економіки викликаний військовими діями, відтак значно зменшилась вірогідність погашення боржниками за основними договорами заборгованості на користь ТОВ "ВЕК "Палівенерго" в повному обсязі.

Разом з тим, після придбання ТОВ "Інтер Козак" права вимоги за оскаржуваними договорами, саме ТОВ "Інтер Козак" несе ризик збитків (не оплати боржниками заборгованості на користь ТОВ "Інтер Козак", як нового кредитора).

В той же час, ТОВ "Інтер Козак" на виконання договорів відступлення права вимоги сплатило на користь ТОВ "ВЕК "Палівенерго" визначені суми.

Відповідно до приписів статей 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошті в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачити надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Отже, за змістом статей 512, 1077 ЦК України розмежовано правочини, предметом яких є відступлення права вимоги, а саме: правочини з відступлення права вимоги (цесія) та договори факторингу. Метою укладення договору відступлення права вимоги є безпосередньо передання такого права. Метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування(коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника.

В пункті 67 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 року у справі № 910/8115/19 (910/13492/21) визначено, що "…якщо предметом та метою укладеного договору є відступлення права вимоги, а інші умови договору притаманні як договору відступлення права вимоги, так і договору факторингу, то за відсутності доказів, що підтверджують надання новим кредитором фінансової послуги (надання грошових коштів за плату, тобто позики або кредиту) попередньому кредитору, відсутні й підстави вважати такий правочин договором факторингу, а не договором відступлення права вимоги. Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21, пункт 51)".

Звертає увагу суду, що слушним в даному випадку є посилання на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 21.03.2018 року у справі № 910/2489/17 щодо критерію розмежування договорів факторингу та купівлі-продажу права грошової вимоги - строку дії таких договорів.

Так, Верховний Суд у вказаній постанові від 21.03.2018 року у справі № 910/2489/17 зазначив: "Договір факторингу та купівлі-продажу права грошової вимоги мають відмінності і у строках дії таких договорів. Договір купівлі-продажу права грошової вимоги припиняє свою дію після того, як первісний кредитор передав новому кредитору право вимоги до боржника, а новий кредитор оплатив її вартість. Договір факторингу діє і після того як фактор оплатив клієнту вартість грошової вимоги, а клієнт передав фактору право грошової вимоги до третіх осіб, до моменту коли боржник (або клієнт, в разі якщо це передбачено договором факторингу) виплатить факторові кошти за первісним договором".

Наголошує, що оспорювані ліквідатором договори про відступлення права вимоги припинили свою дію, оскільки їх умови були виконані його сторонами.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було на час пред`явлення позову порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний та ефективний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (див. mutatis mutandis висновки у пунктах 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц). Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Відповідач звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 11.02.2020 у справі № 922/1159/19, об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17, відповідно до якої самі по собі дії осіб, зокрема, щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці останні не доведуть, що цими діями порушуються їхні права. Тобто саме на позивача покладений обов`язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються укладанням спірного договору, а тому потребують захисту.

Отже, за змістом вищенаведених правових норм визнанню правочину недійсним має передувати встановлення судом наявності порушення прав та інтересів позивача, який не є стороною цього правочину, а в разі відсутності такого порушення в позові має бути відмовлено.

Вищенаведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 04.06.2020 у справі № 916/1411/19, від 19.02.2020 у справі № 916/1408/19, від 09.04.2019 у справі № 908/1194/18, від 03.09.2019 у справі № 910/14255/18 від 26.01.2021 по справі № 903/249/20. Виходячи із вищенаведеного, можливо дійти висновку, що Заявником не доведено належними та допустимими доказами наявність ознак недійсності Договорів відступлення права вимоги, як наслідок - відсутні підстави для визнання їх недійсними.

Просить відмовити у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "Вільна енергетична компанія "ПАЛІВЕНЕРГО" Острик С.Ю. від 31.01.2024 (вх. № 2329/08-08/24 від 31.01.2024), з врахуванням уточнення за заявою від 21.02.2024 (вх. № 4181/08-08/24 від 21.02.2024).

На підставі матеріалів справи, заяви та пояснень сторін, судом установлено, наступне.

22.07.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вільна енергетична компанія "ПАЛІВЕНЕРГО" (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 2 від 22.07.2022 (далі - Договір).

Згідно п. 2.1 Договору ціна договору складає 2 012 168, 92 грн.

Новим кредитором сплачено 27.07.2022 - 1 000 000, 00 грн. (том 3, арк. 155); 02.08.2022 - 1 012 168, 79 грн. (том 3, арк. 155); 05.08.2022 - 200 000, 00 грн. (том 3, арк. 156). Загальна сплачена сума складає 2 212 168, 79 грн. Переплата за вищевказаним договором складає 200 000, 00 грн.

22.07.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вільна енергетична компанія "ПАЛІВЕНЕРГО" (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 4 від 22.07.2022 (далі - Договір).

Згідно п. 2.1 Договору ціна договору складає 657 086, 26 грн.

Новим кредитором сплачено 27.07.2022 - 200 000, 00 грн. (том 3, арк. 155). Загальна сплачена сума складає 200 000, 00 грн. Недоплата за вищевказаним договором складає 457 086, 26 грн.

22.07.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вільна енергетична компанія ПАЛІВЕНЕРГО" (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 5 від 22.07.2022 (далі - Договір).

Згідно п. 2.1 Договору ціна договору складає 412 415, 10 грн.

Новим кредитором сплачено 02.08.2022 - 200 000, 00 грн. (том 3, арк. 155); 05.08.2022 - 100 000, 00 грн. (том 3, арк. 156); 01.09.2022 - 80 000, 00 грн. (том 3, арк. 159) призначення: повернення надлишково зарахованих коштів по договору про відступлення права вимоги № 5 від 22.07.2022. Загальна сплачена сума складає 220 000, 00 грн. Недоплата за вищевказаним договором складає 192 415, 10 грн.

22.07.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вільна енергетична компанія "ПАЛІВЕНЕРГО" (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 6 від 22.07.2022 (далі - Договір).

Згідно п. 2.1 Договору ціна договору складає 334 866, 10 грн.

Новим кредитором сплачено 02.08.2022 - 234 866, 10 грн. (том 3, арк. 155). Загальна сплачена сума складає 234 866, 10 грн. Недоплата за вищевказаним договором складає 100 000, 00 грн.

04.08.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вільна енергетична компанія "ПАЛІВЕНЕРГО" (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 7 від 04.08.2022 (далі - Договір).

Згідно п. 2.1 Договору ціна договору складає 180 460, 92 грн.

Новим кредитором сплачено 05.08.2022 - 180 000, 00 грн. (том 3, арк. 156). Загальна сплачена сума складає 180 000, 00 грн. Недоплата за вищевказаним договором складає 460, 92 грн.

04.08.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вільна енергетична компанія "ПАЛІВЕНЕРГО" (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 12 від 04.08.2022 (далі - Договір).

Згідно п. 2.1 Договору ціна договору складає 109 802, 81 грн.

Новим кредитором сплачено 05.08.2022 - 100 000, 00 грн. (том 3, арк. 156); 01.09.2022 - 19 999, 00 грн. (том 3, арк. 159) призначення: повернення надлишково зарахованих коштів по договору про відступлення права вимоги № 12 від 04.08.2022. Загальна сплачена сума складає 80 001, 00 грн. Недоплата за вищевказаним договором складає 29 801, 81 грн.

11.08.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вільна енергетична компанія "ПАЛІВЕНЕРГО" (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 21 від 11.08.2022 (далі - Договір).

Згідно п. 2.1 Договору ціна договору складає 680 000, 00 грн.

Новим кредитором сплачено 15.08.2022 - 875 000, 00 грн. (том 3, арк. 157). Загальна сплачена сума складає 875 000, 00 грн. Переплата за вищевказаним договором складає 195 000, 00 грн.

Таким чином, в період з 27.07.2022 року по 15.08.2022 року, загальна сума, з урахуванням недоплат та переплат, яка надійшла на рахунок боржника від відчуження права вимоги склала 4 102 035, 89 грн., а повинно було надійти 4 386 800, 11 грн. Надійшло на 284 764, 22 грн. менше.

Згідно із ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За приписом ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 516 ЦК України закріплено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини третьої статті 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином, право вимоги може бути відступлене від однієї особи (первісного кредитора) іншій особі (новому кредитору) на підставі договору купівлі-продажу права вимоги. При цьому до такого договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення цивільного законодавства як про договір купівлі-продажу, так і про відступлення права вимоги. Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Таким чином, обов`язку продавця передати у власність покупця майно, в цьому випадку право вимоги, кореспондує обов`язок покупця прийняти таке майно та сплатити за нього грошову суму. Звідси договір купівлі-продажу права вимоги вважається виконаним, коли продавець та покупець виконають свої взаємні обов`язки.

В силу частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Приписами частини першої статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині другій цієї статті визначено способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. Так само кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, що прямо передбачено у частині другій статті 15 Цивільного кодексу України.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004, поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

За змістом частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16 наведено висновок щодо можливості звернення зацікавлених осіб (арбітражного керуючого або кредитора) з позовами про захист майнових прав та інтересів з підстав, передбачених в тому числі нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України чи інших законів, з огляду на те, що законодавство про банкрутство є частиною цивільного/господарського законодавства, тому до правовідносин, які регулює цей Кодекс як спеціальний нормативно-правовий акт, можуть застосовуватися також норми Цивільного кодексу України, зокрема щодо загальних підстав для визнання недійсними правочинів за участі боржника.

Визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 Цивільного кодексу України, статтею 20 Господарського кодексу України. Відповідно до статей 16, 203, 215 Цивільного кодексу України, для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці, що підтверджується висновками, які містяться у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 17.06.2020 у справі № 910/12712/19, від 20.01.2021 у справі № 910/8992/19(910/20867/17), від 16.03.2021 у справі № 910/3356/20, від 18.03.2021 у справі № 916/325/20, від 19.02.2021 у справі № 904/2979/20 тощо.

Тому в кожній справі про визнання правочину недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним і настання певних юридичних наслідків. Інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів. Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість. Частиною третьою статті 13 Цивільного кодексу України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Формулювання "зловживання правом" необхідно розуміти як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права. Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права. Правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення. Обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника, повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора (див. висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18).

Ухвалою від 26.07.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Острика Сергія Юрійовича.

Відповідно до ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив іншій особі або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог. Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування. У разі визнання недійсними правочинів боржника з підстав, передбачених частиною першою або другою цієї статті, сторона за таким правочином зобов`язана повернути боржнику майно, яке вона отримала від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. За результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або кредитора про визнання недійсним правочину боржника господарський суд ухвалює рішення. Особи, які вчинили, погодили правочини або вчинили майнові дії, визначені частинами першою і другою цієї статті, несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у межах суми завданих боржнику такими майновими діями збитків.

Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторний договір), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції "фраудаторності" при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дають змогу кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент, з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника (див. висновки сформовані у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16).

Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17).

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може.

Процедура банкрутства за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого, зокрема, є рівномірне і справедливе задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника.

Досягнення цієї мети є можливим за умови гарантування: 1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів; 2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника; 3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів.

Судом установлено, що оспорюваний договір укладений боржником 22.07.2022 за 1 рік та 4 дні до відкриття провадження у справі про банкрутство (26.07.2023). В той час, як дії щодо будь-якого вилучення (відчуження) боржником своїх майнових активів є підозрілими і можуть становити втручання у право власності кредиторів, відтак відчуження майна боржником повинно здійснюватися з огляду на права його кредиторів, а неврахування інтересів кредиторів у такому випадку є зловживанням з боку боржника своїми правами щодо розпорядження майном як власника, за умови, що відчуження майна призводить завідомо до зменшення обсягу платоспроможності боржника і наносить шкоду кредиторам.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.07.2023 у справі № 908/2289/30, зокрема, визнано вимоги грошові вимоги ПАТ "Запоріжжяобленерго" до боржника у розмірі 8 500 382 грн. 74 коп. основного боргу, 20 645 грн. 85 коп. пені. При винесенні ухвали від 26.07.2023 суд установив, що між ПАТ "Запоріжжяобленерго" (надалі - кредитор, оператор системи розподілу) та ТОВ "ВЕК "ПАЛІВЕНЕРГО" (надалі - боржник, постачальник) було укладено договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії від 03.12.2018 року № 12 (надалі - Договір) (з подальшими змінами та доповненнями). Постачальником за період з листопада 2021 року по травень 2022 року отримано послуги з розподілу електричної енергії обсяги яких визначено в актах прийняття-передавання послуг з розподілу (електрична енергія) за Договором за вказаний період, які підписані обома сторонами. Судом установлено, що Боржник неналежним чином виконував свої зобов`язання щодо оплати за послуги з розподілу електричної енергії за Договором за листопад 2021 р. - травень 2022 р. Станом на 11.07.2023 сума заборгованості боржника перед кредитором становить 8 521 028, 57 грн., з яких: 8 500 382, 74 грн. - основний борг, 20 645, 83 грн. - пеня.

Тобто, станом на дату укладення оспорюваного договору (22.07.2022) у боржника були наявні невиконані (прострочені) грошові зобов`язання перед кредитором 1 у значному розмірі.

Постановою від 12.01.2024 зокрема, визнано ТОВ "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором ТОВ "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" призначено арбітражного керуючого Острика Сергія Юрійовича.

Зазначеною постановою від 12.01.2024 установлено, що ПП "Центр антикризових технологій" на замовлення розпорядника майна здійснено аналіз фінансово - господарського та інвестиційного стану боржника, в тому числі, на предмет виявлення ознак доведення до банкрутства, фіктивного банкрутства, незаконних дій у разі банкрутства. За результатами аналізу фінансово - господарського стану боржника встановлено: Показники поточної неплатоспроможності ТОВ "ВЕК "Палівенерго" по періодах, що передують прийняттю рішення про подальшу долю підприємства (01.01.2019 - 31.12.2022 року), мають від`ємний результат. Відповідно до п. 3.2.1 Методичних рекомендацій, фінансовий стан ТОВ "ВЕК "Палівенерго", у якого на початку та в кінці звітного періоду присутні ознаки поточної неплатоспроможності, відповідає законодавчому визначенню боржника, який неспроможний виконати свої грошові зобов`язання перед кредиторами, Виявлені всі ознаки критичної неплатоспроможності ТОВ "ВЕК "Палівенерго", які відповідають фінансовому стану потенційного банкрутства, тому що за підсумками періоду, що передує прийняттю кредитором рішення про звернення до Господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ВЕК "Палівенерго", мали місце ознаки поточної неплатоспроможності, та показники коефіцієнтів покриття, забезпечення власними засобами та автономії були значно менші за їх нормативні значення. За підсумками останнього (за обсягом всіх наявних звітних даних) звітного періоду, в якому кредитором було прийнято рішення про звернення до суду (станом на 31.12.2022 року) збиток від господарської діяльності становив - 14 124, 00 тис. грн., показники покриття, забезпечення власними засобами та автономії за проаналізований період значно менші за нормативи, тобто виявлені всі ознаки понадкритичної неплатоспроможності ТОВ "ВЕК "Палівенерго", коли задоволення вимог кредиторів можливо тільки в ліквідаційній процедурі. Встановлені підстави для прийняття керівництвом ТОВ "ВЕК "Палівенерго" попереджувальних (з метою запобігання потенційному банкрутству) заходів, в період з 31.12.2021 року по 31.12.2022 року. Виявлені економічні ознаки дій з доведення Підприємства до банкрутства. В показниках ТОВ "ВЕК "Палівенерго" не вбачаються ознаки фіктивного банкрутства. В результаті проведеного аналізу встановлено, що на початок останнього звітного періоду, який передував прийняттю кредитором рішення про звернення до Господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, були присутні всі ознаки його понадкритичної неплатоспроможності. Центр не має яких - не будь підтверджуючих даних відносно надання боржником контрагентам недостовірних відомостей про своє майно в бухгалтерському балансі або в інших документах, які свідчать про його фінансовий або майновий стан, який фактично характеризується ознаками понадкритичної неплатоспроможності. Прогнозні показники щодо імовірності банкрутства ТОВ "ВЕК "Палівенерго" свідчать про такий стан Підприємства, коли розрахунки з кредиторами можливі тільки в межах ліквідаційної процедури. Поточна неплатоспроможність ТОВ "ВЕК "Палівенерго" зумовлена в значній мірі суб`єктивними (ендогенними), а не об`єктивними факторами, такими, зокрема, як нераціональні управлінські рішення, а також спад кон`юнктури в економіці в цілому, зменшення купівельної здатності населення та суб`єктів господарювання внаслідок знецінення обігових коштів, а також їх дефіциту, відмови контрагентів від пролонгації договорів про співпрацю, нестабільності фінансового і валютного ринків і т.п.

Ухвалою суду від 22.03.2024 відсторонено арбітражного керуючого Острика С.Ю. від виконання повноважень ліквідатора ТОВ "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО". Ліквідатором ТОВ "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" призначено арбітражного керуючого Забродіна Олексія Михайловича.

Станом на 19.06.2024 продовжується процедура ліквідації, арбітражний керуючий Забродін О.М. виконує повноваження ліквідатора у справі.

Відповідно до статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено). З огляду на це арбітражний керуючий здійснюючи надані законом повноваження діє від імені боржника, в інтересах боржника і кредиторів. Правочин укладений з порушенням вимог законодавства, окрім порушення охоронюваних законом прав та інтересів кредиторів, порушує також права самого боржника, оскільки не узгоджується з легітимною метою законодавства про банкрутство - легітимним очікуванням боржника погасити вимоги кредиторів і відновити свою платоспроможність, а кредиторів задовольнити свої вимоги. Тому пред`явлення розпорядником майна позову про визнання недійсним укладеного боржником правочину є намаганням захистити в тому рахунку і свої охоронювані законом права, права кредиторів у спосіб визначений законом з метою досягнення легітимної мети, визначеної законодавством про банкрутство.

Чинним законодавством не забороняється в межах справи про банкрутство обґрунтовувати недійсність правочину як спеціальними нормами зокрема, підставами, передбаченими ст. 42 КУзПБ, так і загальними нормами законодавства зокрема, підставами, передбаченими ЦК чи ГК України. Не містить чинне законодавство і заборони об`єднувати як спеціальні, так і загальні підстави в одному процесуальному документі (в одній позовній заяві). Більш того, в багатьох випадках відповідні підстави неможливо та недоцільно роз`єднувати через їх взаємопов`язаність, спільну аргументацію та доказову базу.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 08.09.2020 року у справі № 923/1297/14 зазначив, що з огляду на сферу регулювання Кодексу з процедур банкрутства загалом і за змістом означеної норми ст. 42, є спеціальною по відношенню до загальних, установлених ЦК підстав для визнання правочинів недійсними, тобто ця норма передбачає додаткові, специфічні підстави для визнання правочинів недійсними, які характерні виключно для правовідносин, що виникають між боржником і кредитором у процесі відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом.

З огляду на те, що в своїй позовній заяві розпорядник майна обґрунтовував підстави недійсності Договору і спеціальними нормами ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, і загальними нормами ст. 234 ЦК України, то, відповідно, суд розглядав ці підстави комплексно.

Штучне роз`єднання підстав позову, спрямованих на досягнення єдиної мети - визнання Договору поруки недійсним, порушуватиме вимоги справедливості та своєчасності вирішення судом спору, адже, заявник буде нести додаткові витрати, і розгляд підстав недійсності Договору поруки окремо лише затягуватиме процес банкрутства.

Фіктивний правочин, на відміну від фраудаторного, виключає наявність наміру створити юридичні наслідки в момент його вчинення, що, в свою чергу, унеможливлює виникнення будь-яких майнових наслідків, оскільки такий правочин їх не породжує. Оскільки на підставі фіктивного правочину відсутня можливість передачі майна, restitutio in integrum виключається юридичною конструкцією фіктивного правочину. Якщо ж буде встановлено, що така передача de facto відбулася, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний, і тому норма статті 234 ЦК України не підлягає застосуванню, адже фіктивний правочин de jure не породжує будь-яких правових наслідків. В свою чергу, правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами (ч. 3 ст. 234 ЦК України).

Враховуючи виконання сторонами умов оспорюваних договорів, у т.ч. (п. 2.1) в частині часткової сплати на користь Первісного кредитора передбачених платежів, суд не вбачає підстав для визнання оспорюваного договору фіктивним.

Судом не приймаються доводи стосовно визнання оспорюваних договорів недійсним, з врахуванням сплати новим кредитором на користь первісного кредитора грошових коштів на рахунок боржника, який не є поточним рахунком із спеціальним режимом використання на підставі положень Закону України "Про ринок електричної енергії", оскільки зазначений Закон не містить таких підстав для визнання правочинів недійсним. До того ж, укладення оспорюваного договору не регламентується Законом України "Про ринок електричної енергії".

Заявник вважає, що даний правочин (зі змінами та доповненнями) укладений боржником із заінтересованою особою у ризиковий період та спрямований на зменшення ліквідаційної маси (активів боржника) з метою ухилення від задоволення вимог кредиторів.

Судом установлено, що оспорювані договори з боку ТОВ "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" підписано директором ОСОБА_9 , з боку ТОВ "Інтер Козак" - директором ОСОБА_15 .

Відповідно до вимог статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого чи кредиторів визнаються особи в такому самому переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.

Судом установлено, що станом на 22.07.2022, 04.08.2022, 11.08.2022 згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_15 є засновником та керівником ТОВ "Інтер Козак".

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 22.07.2022, 04.08.2022, 11.08.2022 ОСОБА_9 був керівником ТОВ "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО", його засновником є ОСОБА_12 .

Заявником не надано належних доказів укладення оспорюваних договорів боржником саме із заінтересованою особою у розумінні чинного законодавства.

Разом з тим, враховуючи положення статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства, вимоги заявника (який станом на дату подання заяви до суду виконував обов`язки розпорядника майна ТОВ "ВЕК "ПАЛІВЕНЕРГО") є правомірними. ТОВ "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" здійснило відчуження майнових прав, що виникли на підставі Договору № 75Д/544 про постачання електричної енергії споживачу від 31.12.2021; Договору № 69Д/499 про постачання електричної енергії споживачу від 01.12.2021 за ціною нижчою від ринкової за умови, що внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог, зокрема кредитора 1 - ВАТ "Запоріжжяобленерго".

За таких обставин, суд знаходить підстави для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" від 31.01.2024 (вх. № 2329/08-08/24 від 31.01.2024) з урахуванням заяви від 21.02.2024 (вх. № 4181/08-08/24 від 21.02.2024). Слід визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги № 2 від 22.07.2022, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" із змінами та доповненнями; визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги № 4 від 22.07.2022, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" із змінами та доповненнями; визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги № 5 від 22.07.2022, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" із змінами та доповненнями; визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги № 6 від 22.07.2022, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" із змінами та доповненнями; визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги № 7 від 04.08.2022, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" із змінами та доповненнями; визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги № 12 від 04.08.2022, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" із змінами та доповненнями; визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги № 21 від 11.08.2022, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" із змінами та доповненнями.

Судові витрати згідно ст. 129 ГПК України відносяться на Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак".

Керуючись ст. ст. 2, 42 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 129, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" від 31.01.2024 (вх. № 2329/08-08/24 від 31.01.2024) з урахуванням заяви від 21.02.2024 (вх. № 4181/08-08/24 від 21.02.2024) задовольнити.

Визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги № 2 від 22.07.2022, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" (вул. Дніпровські Пороги, буд. 19, кв. 135, м. Запоріжжя, 69096, код ЄДРПОУ 44848575) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" (пр. Соборний, буд. 180, оф. 410, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 38563752) із змінами та доповненнями.

Визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги № 4 від 22.07.2022, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" (вул. Дніпровські Пороги, буд. 19, кв. 135, м. Запоріжжя, 69096, код ЄДРПОУ 44848575) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" (пр. Соборний, буд. 180, оф. 410, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 38563752) із змінами та доповненнями.

Визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги № 5 від 22.07.2022, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" (вул. Дніпровські Пороги, буд. 19, кв. 135, м. Запоріжжя, 69096, код ЄДРПОУ 44848575) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" (пр. Соборний, буд. 180, оф. 410, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 38563752) із змінами та доповненнями.

Визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги № 6 від 22.07.2022, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" (вул. Дніпровські Пороги, буд. 19, кв. 135, м. Запоріжжя, 69096, код ЄДРПОУ 44848575) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" (пр. Соборний, буд. 180, оф. 410, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 38563752) із змінами та доповненнями.

Визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги № 7 від 04.08.2022, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" (вул. Дніпровські Пороги, буд. 19, кв. 135, м. Запоріжжя, 69096, код ЄДРПОУ 44848575) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" (пр. Соборний, буд. 180, оф. 410, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 38563752) із змінами та доповненнями.

Визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги № 12 від 04.08.2022, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" (вул. Дніпровські Пороги, буд. 19, кв. 135, м. Запоріжжя, 69096, код ЄДРПОУ 44848575) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" (пр. Соборний, буд. 180, оф. 410, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 38563752) із змінами та доповненнями.

Визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги № 21 від 11.08.2022, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" (вул. Дніпровські Пороги, буд. 19, кв. 135, м. Запоріжжя, 69096, код ЄДРПОУ 44848575) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" (пр. Соборний, буд. 180, оф. 410, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 38563752) із змінами та доповненнями.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" (вул. Дніпровські Пороги, буд. 19, м. Запоріжжя, 69096, код ЄДРПОУ 44848575) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" (пр. Соборний, буд. 180, оф. 410, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 38563752) суму 16 956 (шістнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість) грн. 80 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення направити заявнику, відповідачу, третім особам (до електронного кабінету/засобами поштового зв`язку).

Розмістити повний текст рішення на сайті господарського суду Запорізької області (https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/gromadyanam/advert/).

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 07.10.2024.

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ

СудГосподарський суд Запорізької області
Дата ухвалення рішення19.06.2024
Оприлюднено08.10.2024
Номер документу122113618
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: майнові спори, стороною в яких є боржник, з них: спори про визнання недійсними правочинів, укладених боржником

Судовий реєстр по справі —908/2289/23

Ухвала від 15.10.2024

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Черкаський В.І.

Ухвала від 14.10.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Верхогляд Тетяна Анатоліївна

Рішення від 19.06.2024

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Черкаський В.І.

Ухвала від 04.10.2024

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Черкаський В.І.

Ухвала від 02.10.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Верхогляд Тетяна Анатоліївна

Ухвала від 02.10.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Верхогляд Тетяна Анатоліївна

Ухвала від 02.10.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Верхогляд Тетяна Анатоліївна

Ухвала від 01.10.2024

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Черкаський В.І.

Ухвала від 19.09.2024

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Черкаський В.І.

Ухвала від 16.09.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Верхогляд Тетяна Анатоліївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні