Рішення

від 03.10.2024 по справі 910/5246/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.10.2024Справа № 910/5246/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І. при секретарі судового засідання Петькун Д.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамма Консалт" про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамма Консалт" (вул. Старонаводницька, буд.13, оф.44а, м. Київ, 01015, код ЄДРПОУ 40484869)

до Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 4/6, м. Київ, 01010, код ЄДРПОУ 23527052)

про стягнення 1 596 303.58 грн.

Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 позовні вимоги задоволені повністю.

На електронну адресу Господарського суду 12.09.2024 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правову допомогу понесених позивачем у справі №910/5246/24, відповідно до якої заявник просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000 грн.

Ухвалою від 13.09.2024 розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення призначено на 03.10.2024.

В судовому засіданні 03.10.2024 представник відповідача підтримав подану заяву, представник позивача усно заперечив проти поданої зави та просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАММА КОНСАЛТ» про ухвалення додаткового рішення по справі №910/5246/24, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, Господарський суд міста Києва зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями частин 2, 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду з даним позовом Позивачем вказано, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести, складатиметься з витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у розмірі 20 000 грн. Також заявлено, що такі докази будуть надані у порядку передбаченому ст.129 ГПК України.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №904/66/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАММА КОНСАЛТ» та Адвокатським об`єднанням «Максим Боярчуков та Партнери» було укладено Договір про надання правової допомоги №б/н, предметом якого є Виконавець на підставі та на умовах передбачених цим Договором зобов`язується надати Клієнту юридичні послуги, в тому числі: консультації та роз`яснення з українського права щодо певних питань; та/або здійснювати представництво Клієнта в органах державної влади та місцевого самоврядування, в тому числі органах державної влади зі спеціальним статусом, їх департаментах, управліннях, відділах, та інших структурних підрозділах, перед їх посадовими та службовими особами; в судових органах України усіх інстанції та юрисдикцій; в правоохоронних органах України; органах соціального захисту населення, їх структурних підрозділах; органах Державної податкової служби України, органах Державної митної служби України, органах Пенсійного фонду України, у правовідносинах з фізичними та юридичними особами; у правовідносинах з адвокатськими об`єднаннями, адвокатськими бюро, адвокатами; у правовідносинах з органами юстиції, державними нотаріальними конторами, приватними нотаріусами, органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, тощо. Для виконання умов цього договору Виконавець має право ознайомлюватися з будь-якими документами та матеріалами, складати, подавати та отримувати від імені Клієнта будь-які документи, надавати пояснення та вчиняти інші юридично значущі дії, перелік яких не є вичерпним, в інтересах Клієнта, а Клієнт зобов`язується прийняти Послуги та оплатити надані послуги.

Згідно з п.4 Договору вартість послуг Виконавця, що надаються Клієнту на підставі та на умовах цього Договору узгоджуються між сторонами у Заявці на надання послуг, що є невід`ємним додатком до цього Договору. Вартість кожної окремої послуги, яка надається за цим Договором Клієнту узгоджується сторонами в кожній окремій Заявці на надання послуг. За надання послуг Клієнт повинен сплатити винагороду на розрахунковий рахунок Виконавця вказаний у пункті 24 цього Договору протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня підписання відповідної Заявки, якщо інші умови не визначені у Заявці на надання послуг.

У заявці на надання послуг №1до Договору про надання правової допомоги №б/н від 11.01.2024 сторони узгодили Виконавець зобов`язується надати Клієнту такі юридичні Послуги: здійснити представництво інтересів Клієнта в Господарському суді міста Києва шляхом подання позовної заяви про стягнення заборгованості з ПАТ "ХК "КИЇВМІСЬКБУД" за Договором 177/ф від 10.10.2016; здійснення представництва Клієнта в судових засіданнях Господарського суду міста Києва у справі про стягнення заборгованості з ПАТ "ХК "КИЇВМІСЬКБУД". Вартість послуг, які будуть надані Клієнту за Договором про надання правової допомоги від 11 січня 2024 року становить 20 000 грн. Грошові кошти Клієнт повинен перерахувати на розрахунковий рахунок Виконавця вказаний у рахунку протягом 3-х днів з дня підписання Договору про надання правової допомоги від 11 січня 2024 року. Сторонами погоджено, що у випадку досягнення мети представництва, а саме: ухвалення Господарським судом міста Києва рішення про задоволення вимог позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамма Консалт», або укладення та затвердження судом Мирової угоди між сторонами, або сплати ПАТ "ХК "КИЇВМІСЬКБУД" заборгованості у повному розмірі до відкриття судового провадження чи під час розгляду судового спору, Клієнт додатково сплачує Виконавцю гонорар, що становить 20 000 грн.

Отже, сторони у Договорі про надання правової допомоги №б/н від 11.01.2024 погодили, що винагорода адвоката за надання правової допомоги відбувається у формі як «основного гонорару», так і «додаткового гонорару», так званого «гонорару успіху».

У теорії «гонорар успіху» - це договірна форма оплати юридичних послуг (роботи адвоката), яка здійснюється лише у випадку отримання адвокатом певного правового результату передбаченого договором про надання правової допомоги з клієнтом.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 вирішено виключну правову проблему щодо можливості віднесення до судових витрат додаткового гонорару, передбаченого договором про надання правничої допомоги, залежно від результатів розгляду справи, тобто, так званого гонорару успіху.

У вказаній постанові висловлено наступну правову позицію: «Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.». При цьому Велика Палата Верховного Суду, вказала, що відмовляючи у задоволенні заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5 000,00 грн, передбаченому пунктом 4.2. додаткової угоди, суди не врахували, що відповідна сума, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою, є складовою частиною гонорару адвоката, тож належить до судових витрат, тому дійшла висновку, що суди не навели доводів та доказів нерозумності цих витрат, їх неспівмірності з ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача і вимоги позивача про стягнення «гонорару успіху» задовольнила пропорційно до розміру задавлених вимог.

Отже, «гонорар успіху» може включатись до витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає розподілу.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат Позивачем було подано Акт про надані послуги від 11.09.2024 року, за яким Виконавець надав, а Клієнт прийняв такі Послуги згідно з Заявкою на надання послуг № 1104-1 від 11 січня 2024 року: Виконавець здійснив представництво інтересів Клієнта в Господарському суді міста Києва у справі №910/5246/24 шляхом підготовки та подання позовної заяви до Господарського суду міста Києва про стягнення заборгованості з ПАТ "ХК "КИЇВМІСЬКБУД" за Договором 177/ф від 10.10.2016 року.

Вартість наданих послуг склала 40 000 грн., з яких: - 20 000 грн. вартість послуг АО "Максим Боярчуков та Партнери" відповідно до пункту 3 Заявки №1 від 11 січня 2024 року до Договору про надання правової допомоги від 11 січня 2024 року; 20 000 грн. гонорар успіху АО "Максим Боярчуков та Партнери" відповідно до пункту 4 Заявки №1 від 11 січня 2024 року до Договору про надання правової допомоги у зв`язку з прийняттям Господарський судом міста Києва рішення у справі 910/5243/24 про задоволення вимог ТОВ "Тамма Консалт" у повному обсязі.

Судом встановлено, що Мирошніченко І.В. є адвокатом в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю ЧК №001255, інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної Асоціації Адвокатів України.

У відзиві на позовну заяву Відповідачем заявлено про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року по справі №922/1964/21 зазначено, що відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

З врахуванням викладеного, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 911/471/19).

За наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v., заява №35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§70-72).

Отже, заявлена Позивачем до стягнення із Відповідача на підставі договору про надання правової допомоги сума «гонорару успіху» не є безумовною підставою для відшкодування її в зазначеному розмірі, адже цей розмір має бути не лише доведений, документально обґрунтований, а й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат (відшкодування їх за рахунок іншої сторони) у формі "гонорару успіху", суд повинен виходити не з договору між адвокатом та клієнтом, який створює саме для них права та обов`язки, та погодженого ними розміру гонорару (в даному випадку вирахуваного ними у відсотковому співвідношенні від суми задоволених позовних вимог), а й з пропорційності цих витрат фактично понесеним судовим витратам, безпосередньо пов`язаним з розглядом справи, які визначені адвокатським бюро та оцінені судом, зокрема з точки зору складності цієї справи та розумної необхідності цих судових витрат для даної справи. Адже саме розмір витрат, понесених стороною на фактично надані реальні та неминучі послуги на правничу допомогу, і саме з метою досягнення певного правового результату вирішення конфлікту сторін, кореспондується з витратами, які має право відшкодувати на свою користь Позивач як судові витрати, понесені ним на сплату гонорару успіху, за рахунок Відповідача.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Враховуючи викладене та беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового засідання, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, Суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, розмір заявленого до стягнення із відповідача у даній справі гонорару є завищеним та не відповідає критерію розумності.

Враховуючи викладене, Суд виходить з того, що судові витрати, які за своєю суттю є додатковою оплатою за успішне завершення справи в суді ("гонорар успіху") до оплати за фактично надані послуги, про яку сторони договору про надання правової допомоги також домовились у договорі про надання правової допомоги, не можуть покладатись на сторону, на яку судові витрати іншої сторони мають бути віднесені відповідно до процесуальних норм про розподіл судових витрат, виходячи лише зі зменшення судом гонорару, який визначено сторонами цього договору на власний розсуд, без одночасної оцінки його розміру всім критеріям судових витрат на правничу допомогу, які унормовані у главі 8 "Судові витрати" ГПК України, у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, Суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням принципів розумності, справедливості та пропорційності, доходить висновку про те, що з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. 00 коп. та витрати у формі "гонорару успіху" у розмірі 10 000 грн. 00 коп., які відповідають фактичним витратам на правову допомогу, які Позивач планував понести в суді, виходячи з обсягу запланованої правової допомоги та складності справи; витратам, які фактично поніс Позивач, відповідно до акту наданих послуг і витратам, які за оцінкою суду підлягають віднесенню на Відповідача з точки зору її складності, та розумної необхідності і реальності понесених судових витрат.

Вказані вище обставини є підставою для прийняття додаткового рішення у справі в частині стягнення з Акціонерного товариства «ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ "КИЇВМІСЬКБУД» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАММА КОНСАЛТ» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 236 - 242, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

Керуючись приписами ст.ст. 221, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамма Консалт" про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ "КИЇВМІСЬКБУД» (01010, місто Київ, ВУЛИЦЯ МИХАЙЛА ОМЕЛЯНОВИЧА-ПАВЛЕНКА, будинок 4/6, Ідентифікаційний код юридичної особи 23527052) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАММА КОНСАЛТ» (01015, місто Київ, ВУЛИЦЯ СТАРОНАВОДНИЦЬКА, будинок 13, офіс 44-А, Ідентифікаційний код юридичної особи 40484869) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп.

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повне судове рішення складено 03.10.2024.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА