Постанова

від 11.12.2024 по справі 910/5246/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2024 р. Справа№ 910/5246/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Скрипки І.М.

Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - Мирошніченко І.В.,

від відповідача - Варицький Є.В.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги

Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд"

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 (повний текст рішення складено 30.09.2024)

у справі №910/5246/24 (суддя Ягічева Н.І.)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамма Консалт"

до Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд"

про стягнення 1 596 303,58 грн, -

ВСТАНОВИВ:

У 2024 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Гамма Консалт" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" про стягнення 1 596 303, 58 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язання з оплати заборгованості щодо компенсації вартості орендної плати згідно додаткової угоди №2 до договору №177/ф від 10.10.2026 року у розмірі 1 596 303,58 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 року позовні вимоги задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства "ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ "КИЇВМІСЬКБУД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАММА КОНСАЛТ" заборгованість у розмірі 1 596 303 грн. 58 коп. та судовий збір у розмірі 23 944 грн. 55 коп.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що враховуючи те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАММА КОНСАЛТ" є платником податку на додану вартість, що підтверджується відповідним витягом, та за період 15.01.2024 року по 21.03.2024 року здійснило оплату вартості оренди землі у загальному розмірі 2 660 505, 96 грн., відповідно до п. 3.5 Договору №177/Ф від 10.10.2016 року відповідач зобов`язаний компенсувати позивачу витрати в розмірі 1/2 (одна друга) частини від загальної суми витрат, понесених Стороною 1 на плату за користування Земельною ділянкою, на якій здійснюється Будівництво Об`єкту за цим Договором, тобто у розмірі 1 596 303, 58 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Публічне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням процесуальних та матеріальних норм права, з неповним дослідженням обставин справи, що призвело до необґрунтованого та невірного висновку суду. Зокрема скаржник наводить в апеляційній скарзі аналогічні заперечення, які були викладені у відзиві на позовну заяву, а саме, що до матеріалів справи не надано доказів понесених витрат, які б передбачали виникнення обов`язку у Компанії компенсувати витрати за користування Земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:91:119:0005 саме у розмірі 1 596 303, 58 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2024 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Скрипка І.М., Мальченко А.О.

Також, не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням Публічне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити повністю

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 року відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційних скарг Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 року та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 року та витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/5246/24.

04.11.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/5246/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2024 року встановлювався строк для усунення недоліків, а саме не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали апелянту усунути недоліки шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 28 733 грн. 46 коп.

14.11.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" надійшла заява на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду з доказами сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 року у справі №910/5246/24 та призначено розгляд справи на 11.12.2024 року.

29.11.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні 11.12.2024 року представник відповідача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник позивача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 10.10.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАММА КОНСАЛТ" (далі - позивач, Сторона 1) та Приватним акціонерним товариством "ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ "КИЇВМІСЬКБУД", яке змінило найменування на Публічне акціонерне товариство "ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ "КИЇВМІСЬКБУД", (далі - відповідач, Сторона 2) було укладено Договір №177/Ф, предметом якого є зобов`язання та права Сторін по Будівництву Об`єкта на Земельній ділянці з метою отримання кожною з Сторін своєї частини в збудованому Об`єкті в порядку та на умовах, визначених в Договорі. (а.с. 19-27).

У преамбулі Договору визначено, що земельна ділянка - земельна ділянка площею 30 087 кв.м. (кадастровий номер 8000000000:91:119:0005), що розташована по вулиці Глибочицька, 43 у Шевченківському районі м. Києва.

Згідно з п.1.2 Договору за цим Договором Сторона 1 делегує Стороні 2 частину функцій замовника будівництва, а Сторона 2 зобов`язується на свій ризик за рахунок власних або залучених сил, коштів, матеріалів, засобів, техніки та устаткування забезпечити Будівництво Об`єкта в цілому на Земельній ділянці відповідно до Проектної документації.

Сторона 1 у встановленому Законодавством порядку (в тому числі на підставі "Положення про замовника-забудовника (єдиного замовника, дирекцію підприємства, що будується) і технічний нагляд" , затвердженим Постановою Держбуду СРСР від 02.02.1988 р. №16) забезпечує виконання функцій замовника Будівництва Об`єкта в частині, що передбачена даним Договором, а саме: 2.2.1. здійснює функції землекористувача Земельної ділянки в порядку, встановленому Законодавством. (п.2.2 Договору)

Положеннями п.3.2.2 Договору погоджено, що до витрат Сторони 1 по Реалізації проекту за цим Договором належать:

- витрати пов`язані з оформленням Земельної ділянки; - витрати пов`язані з оформленням та набуттям Об`єкту нерухомості;

- витрати на виконання п. 2.2.2. Договору.

Відповідно до п. 3.5 Договору Сторона 2 компенсує Стороні 1 витрати в розмірі 1/4 (одна четверта) від загальної суми витрат, понесених Стороною 1 на плату за користування Земельною ділянкою, на якій здійснюється Будівництво Об`єкту за цим Договором, з моменту виконання умов пункту 2.1 Договору і до здачі Об`єкта в експлуатацію. Компенсація здійснюється шляхом перерахування коштів Стороні 1 протягом 10 (десяти) робочих днів із дня надання Стороною 1 документального підтвердження понесених витрат.

Додатковою угодою №2 від 08.09.2017 року до Договору №177/Ф від 10.10.2016 року (а.с. 28-29) Сторони домовилися внести наступні зміни до Договору, зокрема, п.п.3.5, 3.6 Договору викласти в наступній редакції:

"Сторона 2 компенсує Стороні 1 витрати в розмірі 1/2 (одна друга) частина від загальної суми витрат, понесених Стороною 1 на плату за користування Земельною ділянкою, на якій здійснюється Будівництво Об`єкту за цим Договором, з моменту виконання умов пункту 2.1 Договору і до здачі Об`єкта в експлуатацію.

Компенсація здійснюється шляхом перерахування коштів Стороні 1 протягом 10 (десяти) робочих днів із дня надання Стороною 1 документального підтвердження понесених витрат.

У пункті 3.6. передбачено, Сторона 2 компенсує Стороні 1 витрати, понесені Стороною 1 на виконання п.3.2.2 Договору, у розмірі 5 000 000 грн. Компенсація здійснюється після виконання умов пункту 2.1, пп. 2.2.2 п. 2.2 Договору та отримання дозволу на будівельні роботи по Будівництву об`єкту шляхом перерахування коштів Стороні 1 протягом 10 (десяти) робочих днів із дня надання (надсилання) Стороною 1 на адресу Сторони 2 відповідної вимоги.".

31.03.2017 року між Київською міською радою (Орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛ-Інвест" (Первісний орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАММА КОНСАЛТ" (Орендар) було укладено Договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, укладеного між Орендодавцем та Первісним орендарем, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мисан В.I., 26.06.2008 року за реєстровим №2901, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 19.11.2008 року за №91-6-00823 (з урахуванням договору про поновлення договору оренди земельної ділянки, укладеного між Орендодавцем та Первісним орендарем, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М., 20.12.2016 року за реєстровим №1320), згідно з умовами якого замінено сторону по Договору оренди "Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛ-Інвест" на сторону "Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАММА КОНСАЛТ". (а.с. 30-33).

Згідно з п.2 Договору підпункти 2.1, 2.2 пункту 2 Договору оренди викладено в наступній редакції: " 2.1. Об`єктом оренди відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, рішень Київської міської ради від 26.07.2007 року за №65/1899, від 23.02.2017 року за №1008/2012 та цього Договору с Земельна ділянка з наступними характеристиками:

- кадастровий номер - 8000000000:91:119:0005;

- місце розташування - вул. Глибочицька, 43 у Шевченківському районі м. Києва;

- цільове призначення - 02.07 для іншої житлової забудови;

- вид використання - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з об`єктами соціального побуту та вбудованим паркінгом;

- розмір (площа) - 3,0087 (три цілих вісімдесят сім десятитисячних) га.

Пунктом 2.2. передбачено, Відповідно до витягу із технічної документації Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 15.03.2017 року нормативна грошова оцінка Земельної ділянки на дату укладення Договору становить 108 931 550 грн. 44 коп."

Відповідно до п.3 Договору підпункт 4.7 пункту 4 Договору оренди викладено в такій редакції: " 4.7. Орендна плата сплачується Орендарем рівними частками за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом тридцяти календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця на рахунок 33216812700011, код 18010600 ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019. Одержувач: УДКСУ в Шевченківському р-ні м. Києва, код ЄДРПОУ 37995466. Питання сплати податку на додану вартість та інших податкових платежів, що пов`язані з виконанням Договору, вирішуються Орендарем в установленому законодавством України порядку.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №84009218 від 31.03.2017 року орендарем земельної ділянки за адресою: вул. Глибочицька, 43 у Шевченківському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:91:119:0005, є Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАММА КОНСАЛТ". (а.с. 34-35).

Умовами пункту 1.2. Додаткової угоди №2 до Договору № 177/ф від 08.09.2017 Сторона 2 (Відповідач) компенсує Стороні Позивачеві витрати в розмірі 1/2 (одна друга) частина від загальної суми витрат, понесених Стороною 1 на плату за користування земельною ділянкою, на якій здійснюється будівництво об`єкту за цим Договором, з моменту виконання умов пункту 2 1 Договору і до здачі Об`єкта в експлуатацію. Компенсація здійснюється шляхом перерахування коштів Позивачеві протягом 10 робочих днів із дня надання Стороною документального підтвердження понесених витрат.

Позивач зазначив, що він за період з 15.01.2024 року по 21.03.2024 року сплатив за 2023 рік загальний розмір орендної плати у розмірі 2 660 505, 96 грн. 24 коп., на підтвердження чого надано декларації з плати за землю (а.с. 36-40), виписки по рахунку (а.с. 117-118), платіжні інструкції (а.с. 51-61).

Листом від 22.02.2024 року позивач направив відповідачу наступні документи:

- рахунок на оплату №3 від 22.02.2024 року на суму 1 559 284, 68 за договором 177 ф. (а.с. 41)

- рахунок на оплату №4 від 22.02.2024 року на суму 1 559 284, 68 за договором 178 ф. банківська виписка, акт опису майна. - повідомлення про проведення перевірки стану. (а.с. 42)

- лист №2 від 22.02.2024 на відшкодування боргу. (а.с. 43).

Вказаний лист отримано відповідачем 27.02.2024 року, що підтверджується роздруківкою з сайту АТ "УКРПОШТА" у розділі пошуку за трек-номером 0101510682565. (а.с. 48).

Матеріали справи не містять доказів реагування відповідачем на вказаний лист.

В подальшому, листом від 26.03.2024 року позивач направив відповідачу наступні документи:

- рахунок на оплату №5 від 26.03.2024 року на суму 1 214 110, 93 за договором 177 ф. (а.с. 42)

- рахунок на оплату №6 від 22.02.2024 року на суму 1 214 110, 93 за договором 178 ф.

- банківська виписка. лист №04 від 26.03.2024 року на відшкодування боргу. (а.с. 46, 50).

Вказаний лист отримано відповідачем 28.03.2024 року, що підтверджується роздруківкою з сайту АТ "УКРПОШТА" у розділі пошуку за трек-номером 0101510733755. (а.с. 49).

Матеріали справи не містять доказів реагування відповідачем на вказаний лист.

Отже, спір у даній справі на думку позивача виник у зв`язку з тим, що відповідач зобов`язаний компенсувати позивачу понесені ним витрати у розмірі 1 596 303, 58 грн., однак в порушення умов Договору відповідач не виконує свої зобов`язання щодо своєчасної та повної компенсації витрат за користування Земельною ділянкою, на якій здійснюється Будівництво Об`єкту.

Водночас, відповідач вважає, що витрати позивача на сплату земельного податку підлягають відшкодуванню відповідачем у разі підтвердження дійсного їх понесення на оплату користування за земельну ділянку кадастровий номер - 8000000000:91:119:0005, що на його думку позивачем не доведено.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі, виходячи з наступного.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

У ст.663 Цивільного кодексу України вказано, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Як вже було зазначено вище, відповідно до п. 3.5 Договору Сторона 2 компенсує Стороні 1 витрати в розмірі 1/4 (одна четверта) від загальної суми витрат, понесених Стороною 1 на плату за користування Земельною ділянкою, на якій здійснюється Будівництво Об`єкту за цим Договором, з моменту виконання умов пункту 2.1 Договору і до здачі Об`єкта в експлуатацію. Компенсація здійснюється шляхом перерахування коштів Стороні 1 протягом 10 (десяти) робочих днів із дня надання Стороною 1 документального підтвердження понесених витрат.

Додатковою угодою №2 від 08.09.2017 року до Договору №177/Ф від 10.10.2016 року Сторони домовилися внести наступні зміни до Договору, зокрема, п.п.3.5, 3.6 Договору викласти в наступній редакції:

"Сторона 2 компенсує Стороні 1 витрати в розмірі 1/2 (одна друга) частина від загальної суми витрат, понесених Стороною 1 на плату за користування Земельною ділянкою, на якій здійснюється Будівництво Об`єкту за цим Договором, з моменту виконання умов пункту 2.1 Договору і до здачі Об`єкта в експлуатацію.

Компенсація здійснюється шляхом перерахування коштів Стороні 1 протягом 10 (десяти) робочих днів із дня надання Стороною 1 документального підтвердження понесених витрат.

У пункті 3.6. передбачено, Сторона 2 компенсує Стороні 1 витрати, понесені Стороною 1 на виконання п.3.2.2 Договору, у розмірі 5000000 грн. Компенсація здійснюється після виконання умов пункту 2.1, пп. 2.2.2 п. 2.2 Договору та отримання дозволу на будівельні роботи по Будівництву об`єкту шляхом перерахування коштів Стороні 1 протягом 10 (десяти) робочих днів із дня надання (надсилання) Стороною 1 на адресу Сторони 2 відповідної вимоги.".

Місцевим господарським судом було встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАММА КОНСАЛТ" за період з 15.01.2024 року по 21.03.2024 року було сплачено на користь УДКСУ в Шевченківському р-ні м. Києва орендну плату за землю у загальному розмірі 2 660 505, 96 грн., що підтверджується випискою по рахунку позивача, платіжними інструкціями. (а.с. 51-61, 117-118).

Також судом першої інстанції було враховано доводи позивача, що платіжне доручення №627 від 21.03.2024 року на суму 331 719, 77 грн. включає в себе також пеню у розмірі 78 524,85 грн., яка була сплачена позивачем у зв`язку з порушенням строків оплати орендних платежів, в зв`язку з чим сума яка була спрямована на оплату орендних платежів складає 253 194,92 грн.

Крім цього, на виконання вимог Податкового кодексу України Позивачем було складено та подано податкову декларацію з плати за землю за 2023 рік, а саме земельної ділянки за адресою: вул. Глибочицька, 43 у Шевченківському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:91:119:0005. (а.с. 36-40).

Оцінюючи доводи обох учасників судового процесу, а також наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів зазначає, що згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, колегія суддів зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У ст.77 Господарського процесуального кодексу України вказано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В контексті наведених засад господарського судочинства колегія суддів звертає увагу учасників судового процесу на приписи ст.79 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Колегія суддів зауважує, що стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Наразі, на підтвердження виконання умов договору оренди земельної ділянки та внесення у період з 15.01.2024 року по 21.03.2024 року плати за земельну ділянку на загальну суму 2 660 505, 96 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю "Гамма Консалт" було надано до матеріалів справи платіжні доручення, банківську виписку з рахунку позивача, а також лист №56190/6/26-15-19-08-09 від 14.06.2024 року Головного управління ДПС у місті Києві. (а.с. 51-61, 115-116, 117-118).

Щодо доводів скаржник, що Податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 17.02.2023 року не може бути доказом сплати земельного податку за користування Земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:91:119:0005, колегія суддів зазначає, що вона подана до Головного управління ДПС У м. Києві, ДПІ У Шевченківському районі. (а.с. 36-40)

Пунктом 286.2. ПКУ встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.

Таким чином, Позивачем було подано декларацію з плати за землю до ДПІ у Шевченківському районі міста Києва, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:91:119:0005 знаходиться у Шевченківському районі міста Києва, про що відомо Відповідачу, зокрема з укладеного Договору 177/ф.

Разом з цим, як вбачається з банківської виписки по рахунку Позивача відкритим в ПуАТ "КБ "АКОРДБАНК" за період з 01.01.2023 року по 12.01.2024 року, позивачем здійснюється орендна плата за землю за наступними реквізитами Код: 899998; Рахунок: НОМЕР_1 ; ЄДРПОУ: 37993783; ГУК у Шевченківському р-ні м. Києва. (а.с. 117-118).

Відповідно до відомостей розміщених за посилання https://kyiv.tax.gov.ua/data/files/289760.xls, рахунок: НОМЕР_1 є рахунком для сплати орендних платежів з юридичних осіб.

Одночасно, колегія суддів звертає увагу, що у листі №56190/6/26-15-19-08-09 від 14.06.2024 року Головного управління ДПС у місті Києві міститься інформація щодо суми надходження саме у відповідь на запит позивача стосовно земельної ділянки №56190/6/26-15-19-08-09 від 14.06.2024 року.

Отже, колегія суддів вважає, що заперечення відповідача з приводу вказаних обставин жодними доказами не обґрунтовані, а отже, не спростовують документально підтверджених тверджень позивача.

Одночасно, стосовно включення позивачем до суми відшкодування витрат на сплату оренди за земельну ділянку суми податку на додану вартість колегією суддів враховано наступне.

Основним законодавчим актом, що регулює земельні відносини в Україні є Земельний кодекс України. Питання плати за користування землею врегульовано Податковим кодексом України.

Згідно зі ст. 14 Податкового кодексу земельний податок - це обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Отже, законодавець розмежовує поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності" в залежності від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

Згідно з п.п.269.1.2 п. 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками плати за землю є платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. (п.286.2 статті 286 Податкового кодексу України)

З урахуванням того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Гамма Консалт" є орендарем земельної ділянки за адресою: вул. Глибочицька, 43 у Шевченківському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:91:119:0005, а тому у відповідності до вимог Податкового кодексу України є платником плати за вказану земельну ділянку.

Підпунктом 14.1.178 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах, зокрема, 20 відсотків. (п.193.1 ст. 193 Податкового кодексу України)

Операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об`єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною. (п.194.1 ст. 194 Податкового кодексу України)

З огляду на викладене, враховуючи те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Гамма Консалт" є платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом №1726554502316 з реєстру платників податку на додану вартість (а.с. 66), та за період з 15.01.2024 року по 21.03.2024 року здійснило оплату вартості оренди землі у загальному розмірі 2 660 505,96 грн., відповідно до п. 3.5 Договору №177/Ф від 10.10.2016 року у Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» виник обов`язок відшкодувати позивачу витрати в розмірі 1/2 (одна друга) частини від загальної суми витрат, понесених стороною 1 на плату за користування земельною ділянкою, на якій здійснюється будівництво об`єкту за цим договором, тобто, у розмірі 1 596 303,58 грн. (2660505,96* ) +20% податку на додану вартість), строк виконання якого настав.

За таких обставин, суд першої інстанції вірно дійшов висновку щодо задоволення в повному обсязі позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамма Консалт» до Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» стягнення 1 596 303,58 грн.

Отже, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано скаржнику вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 року у справі №910/5246/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 року у справі №910/5246/24 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/5246/24.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 11.12.2024 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді А.О. Мальченко

І.М. Скрипка