Рішення
від 17.09.2024 по справі 910/16409/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.09.2024Справа № 910/16409/23 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом акціонерного товариства "Українська залізниця"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-логістична компанія"

про стягнення 1 414 214,90 грн.

При секретарі судового засідання: Габорак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Яковчук Олена Дмитрівна - представник за ордером №1135682 від 08.07.2024

від відповідача: не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - Залізниця, Перевізник) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-логістична компанія" (далі - Товариство, Замовник) 1 414 214,90 грн витрат, з яких: 689 403,60 грн - плата за користування вагонами, 85 030,00 грн - плата за перевезення вантажу, 243 761,30 грн - плата за зберігання вантажу, 396 020,00 грн плата за додаткові операції, які виконуються на прикордонній станції, посилаючись на неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №36010851/2020-0001 від 20.03.2020 у частині дотримання санітарних правил щодо вантажу, що спричинило затримку вагонів №№ 97260020, 97245609, 58995325, 97252365, 97237168, 58962044, 97181523, 97290423, 97237200 за груповою відправкою №35671213.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2023 матеріали справи №910/16409/23 передано на розгляд судді Картавцевій Ю.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 позовну заяву Залізниці та додані до неї документи повернуто заявникові.

13.11.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, Товариство звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду зі стадії відкриття провадження у справі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 у справі №910/16409/23 апеляційну скаргу Залізниці було задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 скасовано, а матеріали справи передано до суду першої інстанції на стадію перевірки матеріалів та вирішення питання про відкриття провадження у справі №910/16409/23.

04.04.2024 матеріали справи №910/16409/23 повернулися до Господарського суду міста Києва.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.04.2024 матеріали справи №910/16409/23 передано на розгляд судді Картавцевій Ю.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2024 (суддя Картавцева Ю.В.) відкрито провадження у справі №910/16409/23, розгляд якої вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 07.05.2024. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву - протягом 15 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Підприємство скористалося правом, наданим статтею 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та 26.04.2024 через систему "Електронний суд" надало відзив на позовну заяву, в якому просило відмовити у задоволенні позову.

Заперечуючи проти задоволення позову, Товариство наголосило на тому, що:

- повернення та затримка вагонів сталася з вини Залізниці (саме позивач надав під навантаження засмічені вагони);

- причини повернення вагонів, які вказані позивачем в актах загальної форми, не відповідають фактичним обставинам, які стали причиною для повернення вагонів;

- викладені у протоколах контролю польського державного органу підстави неприйняття вагонів стосуються порушення позивачем своїх обов`язків по підтриманню вагонів у відповідному стані.

Також у вказаному відзиві Товариство просило суд витребувати у відповідача документальне підтвердження подання позивачу під навантаження засмічених вагонів, наявності рішення національного компетентного органу Республіки Польща про заборону приймання вагонів, в яких перевозився вантаж Товариства та/або заборони на ввіз вантажу.

01.05.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив, в які останній вважає доводи відповідача безпідставними, з огляду на те, що:

- факт затримки вагонів на станції підтверджується актами загальної форми ГУ-23, складені згідно з Додатком №6 до Правил користування вагонами і контейнерами;

- статтею 119 Статуту залізниць України, пунктами 2, 13 Правил користування вагонами і контейнерами та пунктом 8 Правил зберігання вантажів передбачено обов`язок вантажовідправників/вантажовласників вносити плату за зберігання вантажу у разі їх затримки з вини одержувача (відправника) (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №904/5743/16);

- Статутом залізниць України та Правилами користування вагонами і контейнерами визначено вичерпний перелік випадків, за яких вантажовідправник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами, однак відповідачем не доведено наявності підстав;

- пунктом 2.3.4. договору передбачено право замовника на відмову від прийняття порожніх власних вагонів перевізника у випадках, якщо виключається можливість використання замовником вагонів під перевезення вантажу внаслідок їх технічної чи комерційної непридатності;

- оскільки вантаж у вагон було завантажено відповідачем як відправником, тому саме останній відповідальність за комерційну несправність вагона (контейнера);

Також Залізниця просила суд відмовити у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.

Розглянувши клопотання Товариства про витребування доказів, суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 170 ГПК України визначено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.

При цьому, за змісту вказаної норми вбачається, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити також й інші відомості, які вимагаються цим Кодексом (пункт 7 частини 1 вказаної статті). Тобто, перелік відомостей, визначених частиною 1 статті 170 ГПК України, не є вичерпним та може містити й інші відомості залежно від того, яка письмова заява, клопотання, заперечення подається.

Так, відповідно до частини 1 статті 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Частиною 2 статті 81 ГПК України визначено, що у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4)

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вказане клопотання не відповідає положенням частин 1, 2 статті 81 ГПК України, оскільки не містить інформації про те які заходи відповідач вжив для самостійно отримання доказів, доказів вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу, а також причин неможливості отримання доказів самостійно.

Зі змісту відзиву, у якому міститься клопотання про витребування доказів, випливає, що у ньому відсутні посилання

Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (абзац 1 частини 1 статті 170 ГПК України).

Оскільки клопотання відповідача про витребування доказів подано без додержання вимог частини 1 статті 170 та частин 1, 2 статті 81 ГПК України, суд дійшов висновку про його повернення заявнику без розгляду.

03.05.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 18.06.2024.

У зв`язку з відпусткою судді Картавцевої Ю.В., на підставі розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва №01.3-16/889/24 від 11.06.2024 проведено повторний автоматизований розподіл справи №910/16409/23, за результатами якого справу №910/2803/24 передано на розгляд судді Мудрому С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2024 (суддя Мудрий С.М.) прийнято справу №910/16409/23 до свого провадження та призначено підготовче засідання у справі №910/16409/23 на 09.07.2024.

28.06.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2024 у справі №910/16409/23 вищезазначену заяву Залізниці було задоволено.

08.07.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи №910/16409/23 документів, які підтверджують повноваження представника Залізниці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 відкладено підготовче засідання у справі №910/16409/23 на 30.07.2024.

17.07.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2024 у справі №910/16409/23 зазначену заяву Залізниці було задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/16409/23 до судового розгляду по суті за правилами загального позовного провадження на 17.09.2024.

У судове засідання 17.09.2024 відповідач не з`явився, хоча про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Позивач підтримав позовні вимог, просив суд позов задовольнити.

У судовому засіданні 17.09.2024 на підставі статті 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги Залізниці є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з такого.

25.02.2020 Залізницею оприлюднено Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, відповідно до пункту 1.1. якого предметом договору є організація та здійснення перевезень вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученні (експорт, імпорт) у власних вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника (далі - Послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.

Договір є публічним договором, за яким перевізник взяв на себе обов`язок здійснювати надання послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Пропозиції та зміни до договору приймаються і враховуються відповідно до пунктів 9.3. та 9.4. Договору та законодавства (пункт 1.5. Договору).

Договір з урахуванням змін до нього оприлюднюється Перевізником як публічна пропозиція для укладення на вебсайті://uz-cargo.com/, з накладенням кваліфікованого електронного підпису (КЕП), що передбачено пунктом 1.6. Договору.

Згідно з пунктом 1.7. Договір укладається шляхом надання Перевізником пропозиції укласти Договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти Договір друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами Договору.

20.03.2020 Товариством підписано Заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №36010851/2020-001 від 20.03.2020.

Пунктом 1.9. Договору визначено, що перевізник, за результатом розгляду заяви (акцепту), направляє другій стороні у власній інформаційній системі повідомлення з накладенням КЕП (кваліфікованого електронного підпису) про дату укладення договору, присвоєння Замовнику коду Замовника як платника, коду вантажовідправника/вантажоодержувача. Код платника є номером Договору з Замовником.

Відповідно до пункту 1.10 Договору він є укладеним з дня надання Замовнику Перевізником Інформаційного повідомлення про укладення Договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до пункту 12.1. Договору.

21.03.2020 Залізницею підписано повідомлення про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №99-36010851/2020-001 від 21.03.2020 та присвоєно Товариству коди: 1. відправника/одержувача: 1684; 2. платника 8132825 та відкрито особовий рахунок з ідентичним номером.

Відповідно до пункту 9.4. Договору зміни (доповнення) до Договору перевізник здійснює шляхом викладення в новій редакції Договору в цілому або окремих його частин та їх оприлюднення на вебсайті ://uz-cargo.com/, з накладенням КЕП.

Зміни до Договору поширюються на всіх осіб, що приєднались до Договору (абзац 2 пункту 9.4. Договору).

Замовлення та/або отримання послуг та/або їх оплата за Договором засвідчує повну згоду Замовника з Договором та змінами до нього (абзац 4 пункту 9.4. Договору).

Зокрема, договором передбачено надання послуги з перевезення, в процесі якої перевізник зобов`язується доставити довірений замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачу), а замовник зобов`язується сплатити за послуги у передбаченому цим Договором порядку.

Згідно з пунктами 2.1.1 та 2.1.2 Договору Замовник зобов`язаний надавати або організовувати надання місячних замовлень на перевезення відповідно до Правил планування перевезень вантажів через автоматизовану систему планування перевезень вантажів (далі - Система планування перевезень) з проставлянням ознаки, що містить умови надання послуг за наявності; до початку навантаження здійснювати проставлення електронної заявки на подачу вантажних вагонів відповідно до плану перевезень, а для власних вагонів перевізника за три доби до дати навантаження.

Відповідно до пункту 2.1.4. Договору замовник послуг зобов`язується оплачувати Перевізнику послуги, пов`язані з організацією та перевезенням вантажів та інші надані послуги з сум внесеної передплати за кодом платника. самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов Договору, при цьому, враховуючи обсяг запланованих перевезень, вагонообігу, термін перебування вагону за межами України та інших послуг Перевізника.

Згідно з пунктом 2.1. Договору Замовник зобов`язаний:

сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника. Самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов договору, при цьому зобов`язаний враховувати обсяг запланованих перевезень, вагонообіг, строк перебування вагону за межами України та інших послуг перевізника (підпункт 2.1.4.).

відшкодовувати перевізнику витрати, пов`язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від Перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника, інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника (підпункт 2.1.5.).

у строки, встановлені розділом 4 Договору, підписувати акти звіряння розрахунків, зведені відомості. Підписувати не пізніше наступного календарного дня від дня надання послуг накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов`язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92, відомості плати за користування вагонами форми ГУ 46, відомості плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а. А у випадку оформлення вказаних вище документів в паперовій формі на вимогу Замовника - підписувати та надавати Перевізнику не пізніше одного календарного дня від такої його вимоги (підпункт 2.1.7.).

вносити плату за використання вагонів в робочому стані за час перебування їх за межами України в країнах СНД, Балтії та Грузії відповідно до розділу 3 Договору (підпункт 2.1.13.1.).

У пунктах 2.3.1 та 2.3.2 Договору визначено, що перевізник зобов`язаний розглядати надані замовником місячні та додаткові замовлення на перевезення вантажів, інші замовлення (замовлення на перевезення). Приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у власних вагонах (контейнерах) перевізника, надавати власні вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації розміщеної у системі планування перевезень, доставляти вантаж до станції призначення та видавати його одержувачу, надавати додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається у додатках до договору та збірнику тарифів.

З викладеного вбачається, що позивач при замовленні послуг на перевезення вантажів за межі України зобов`язаний вживати всіх заходів для своєчасного повернення вагонів на митну територію України.

Згідно з пунктом 3.3. Договору замовник зобов`язаний сплачувати за час перебування власного вагону перевізника за межами території України плату за використання власного вагону в процесі надання послуг з перевезення вантажів за межами України.

Плата за використання власного вагону перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів за межами України нараховується за весь час з моменту передачі вагону на залізниці інших країн на прикордонній передавальній станції України до моменту прийому вагону на прикордонній передавальній станції України за кожну добу з округленням неповної доби до повної та стягується щодобово з внесеної замовником передплати. Сума нарахованої плати за результатами кожного місяця відображається у зведеній відомості. Зведена відомість формується Перевізником на підставі інформаційних повідомлень.

Згідно з пунктом 3.4. Договору замовник зобов`язаний сплачувати у визначеному договором розмірі плату за користування вагонами перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікування подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника (далі - плата за користування власними вагонами перевізника).

Відповідно до пункту 3.4.1. Договору розмір плати за користування власними вагонами перевізника встановлюється відповідно пункту 3.4.2 Договору.

Пунктом 3.4.2 Договору визначено, що плата за користування власними вагонами перевізника визначається за кожен вагон відповідно до їх типу за формулою:

Пвик = (Спл / 24) Ч tгод Ч kм, де: Пвик. - плата за користування власними вагонами перевізника для відповідного типу вагонів; Спл - ставка плати за використання власних вагонів перевізника для відповідного типу власних вагонів перевізника, грн / вагон за добу визначена в Додатку 1-2 до Договору; 24 - кількість годин у добі; tгод - кількість годин користування вагоном перевізника для відповідного типу вагонів. kм - коригуючий коефіцієнт, що застосовуються до Пвик для вагонів, які приймаються до перевезення у складі маршрутного поїзда або контейнерного поїзда. Коефіцієнт встановлюються перевізником та зазначається в Додатку 1-2 Договору.

Згідно пункту 3.4.2. Договору моментом початку відліку часу для нарахування плати за користування власними вагонами перевізника, визначеної в п. 3.4 Договору, є момент передачі замовнику власних вагонів перевізника або початку затримки відповідно до Правил користування вагонами. Облік часу користування, з метою визначення розміру плати за користування власними вагонами перевізника у випадках вказаних в п. 3.4 договору, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами. Застосування плати за користування власними вагонами перевізника в частині, що не визначена договором, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами. Загальний час, за який нараховується та сплачується замовником плата за користування власними вагонами перевізника, включає час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні замовника та час затримки вагонів з його вини в очікуванні подавання під вантажні або інші операції на станціях призначення і на підходах до них.

Згідно з пунктом 3.4.3. Договору моментом початку відліку часу для нарахування плати за користування власними вагонами перевізника, визначеної в пункті 3.4 договору, є момент передачі замовнику власних вагонів перевізника або початку затримки відповідно до Правил користування вагонами. Облік часу користування, з метою визначення розміру плати за користування власними вагонами перевізника у випадках, вказаних в пункті 3.4 договору, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами. Застосування плати за користування власними вагонами перевізника в частині, що не визначена договором, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами. Загальний час, за який нараховується та сплачується замовником плата за користування власними вагонами перевізника, включає час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні замовника та час затримки вагонів з його вини в очікуванні подавання під вантажні або інші операції на станціях призначення і на підходах до них.

Також плата за користування власними вагонами перевізника нараховується та сплачується замовником у випадку їх затримки під час перевезення з причин, що не залежать від перевізника. В таких випадках кількість годин затримки обліковується окремо по кожній станції затримки на підставі акті загальної форми ГУ-23 (пункт 3.4.4. Договору).

Збір за зберігання порожнього власного вагону перевізника на місцях загального користування не нараховується (пункт 3.4.5 Договору).

Строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників, що випливають з правовідносин сторін за договором, становить один рік (пункт 7.3. Договору).

12.10.2022 Товариством було надано позивачу до перевезення зі станції відправлення Рудня-Почаївська (код станції 350708) до станції призначення - Щебжешин (код станції 65946) вантаж - насіння рапсу за залізничною накладною №35671213 у вагонах №№ 97260020, 97245609, 58995325, 97252365, 97237168, 58962044, 97181523, 97290423, 97237200.

Відповідно до умов укладеного між позивачем та відповідачем Договору Залізниця здійснювала перевезення вантажу відповідача з України до Польщі, тобто відбувалось міжнародне перевезення вантажу залізничним транспортом.

Згідно з наявних в матеріалах справи передаточних відомостей вказані вагони направлені на станцію Грубешов Польської залізниці - передавальну станцію приймаючого перевізника.

Проте вказані вагони не прийняті Польською залізницею, повернуті на станцію Ізов по причині "вантаж заражений, засмічений шкідниками", що підтверджується протоколами/актом неприйому: №263/2022 від 17.10.2022, №273 від 24.10.2022, №299 від 20.11.2022, №305 від 28.11.2022.

17.10.2022 Польською залізницею вантажні вагони №№ 97260020, 97245609, 58995325, 97252365, 97237168, 58962044, 97181523, 97290423, 97237200 повернуто на станцію Ізов Львівської Залізниці.

Станцією Ізов Львівської залізниці складені Акти загальної форми (ГУ-23): №3519 від 18.10.2022, №3581 від 22.10.2022, №4028 від 25.11.2022, №4040 від 26.112022, №4085 від 29.11.2022, №4260 від 16.12.2022, №3606 від 25.10.2022, №3767 від 04.11.2022 на вагони №№ 97260020, 97245609, 58995325, 97252365, 97237168, 58962044, 97181523, 97290423, 97237200.

В акті загальної форми (ГУ-23) №3519 від 18.10.2022 зазначено, що вагони повернуто згідно акту неприйому 263/2022 по причині зараження, засмічення, зіпсованості вантажу. Затримано 18.10.2022 в 01:40.

В акті загальної форми (ГУ-23) №3581 від 22.10.2022 зазначено, що вагони випущено після надходження листа від вантажовласника №89 від 21.10.2022 Термін затримки 109 год. Користування 49 958,00 грн, зберігання 30 094,00 грн. Необхідно стягнути тариф Держкордон-Ізов 9 км та Ізов Держкордон 9 км. А також додаткові збори по кодах 105, 106, 107.

В акті загальної форми (ГУ-23) №4028 від 25.11.2022 зазначено, що вагони затримано 25.11.2022 в 15:30 згідно акта неприйому ПКП ЛХС №299 по причині заборони ввозу вантажу.

В акті загальної форми (ГУ-23) №4040 від 26.11.2022 зазначено, що вагони затримано згідно листа вантажовласника вих. №97 від 26.11.2022. Час початку затримки 25.11.2022 в 15:30 (СППВ). Час закінчення затримки 26.11.2022 в 12:30. Термін затримки становить 21 год. За користування 10 500,00 грн. Необхідно стягнути тариф Держкордон Ізов 9 км; Ізов Держкордон 9 км. А також додаткові збори по кодах 105, 106, 107.

В акті загальної форми (ГУ-23) №4085 від 29.11.2022 зазначено, що вагони затримано 29.11.2022 о 01:12 год згідно акту неприйому ПКП ЛХС №305 по причині заборони ввозу вантажу.

В акті загальної форми (ГУ-23) №4260 від 16.12.2022 зазначено, що вагони випущено після надання листа вантажовідправника 16.12.2022 в 16:50. Термін затримки 423 год 38 хв. Користування 194 333,00 грн. Зберігання 127 899,40 грн. Необхідно стягнути тариф Держкордон-Ізов 9 км. Ізов Держкордон 9 км та додаткові збори по кодах 105, 106, 107.

В акті загальної форми (ГУ-23) №3606 від 25.10.2022 зазначено, що вагони повернуті ПКП ЛХС згідно акта неприйому №273 від 24.10.2022 по причині заборони на ввіз вантажу (порушення положення про гігієну харчових продуктів). Початок затримки 25.10.2022 о 03:55.

В акті загальної форми (ГУ-23) №3767 від 04.11.2022 зазначено, що вагони випущено на підставі листа вантажовідправника та згоди митних органів. Час закінчення затримки 04.11.2022 об 11:11 год. Термін затримки становить 247 год 16 хв. Необхідно стягнути збір за користування 123 500,00 грн, збір за зберігання 75 235,00 грн. Тариф Держкордон-Ізов 9 км. Ізов-Держкордон 9 км та додаткові збори по кодах 105, 106, 107.

Факт затримки вагонів також підтверджується передаточними відомостями №№2841, 2895, 3105, 3170, 3345, 5020, 5131, 5582, 5654.

З метою досудового врегулювання спору Залізниця зверталася до Товариства з претензіями: №ДН-3-03/909 від 21.07.2023, №ДН-3-03/910 від 21.07.2023, №ДН-3-03/911 від 21.07.2023 та №ДН-3-03/912 від 21.07.2023, в яких просило сплатити заборгованість за договором. Однак вказані претензії залишилися без задоволення.

У зв`язку з порушенням Товариством умов договору в частині повної та своєчасної оплати вартості додаткових витрат, пов`язаних із затримкою вагонів, Залізниця звернулася з даним позовом до суду про стягнення з відповідача 1 414 214,90 грн, з яких: 689 403,60 грн - плата за користування вагонами, 85 030,00 грн - плата за перевезення вантажу, 243 761,30 грн - плата за зберігання вантажу, 396 020,00 грн плата за додаткові операції.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається його змістом, а тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків, тобто дослідити відповідні умови договору з зазначенням своїх висновків за результатами такої оцінки у прийнятому судовому рішенні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.05.2023 у справі №914/4127/21.

Відповідно до статті 909 ЦК України, одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Аналогічні положення містяться у статті 307 ГК України.

Статтею 307 ГК України також передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 8 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

Згідно з "Загальними положеннями" Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 (далі - Статут залізниць України), перевезення залізницями вантажів, пасажирів, багажу і вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні міжнародні сполучення (пункт 4 статті 1 Статуту).

Відповідно до положень статті 71 Статуту залізниць України взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

За змістом пункту 6 статті 1 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Статтями 22, 23 Статуту залізниць України передбачено, що за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів.

Як було раніше зазначено, 12.10.2022 Товариством було надано позивачу до перевезення зі станції відправлення Рудня-Почаївська (код станції 350708) до станції призначення - Щебжешин (код станції 65946) вантаж - насіння рапсу за залізничною накладною №35671213 у вагонах №№ 97260020, 97245609, 58995325, 97252365, 97237168, 58962044, 97181523, 97290423, 97237200.

Вагони №№ 97260020, 97245609, 58995325, 97252365, 97237168, 58962044, 97181523, 97290423, 97237200 за залізничною накладною №35671213 не були прийняті Польською залізницею, у зв`язку з чим були повернуті на станцію Ізов Української залізниці, тому у зв`язку із затримкою вагонів Залізниця стверджує про наявність у Товариства обов`язку сплатити додатково донараховані платежі у загальному розмірі 1 414 214,90 грн.

Відповідно до пункту 2.1.5. Договору замовник послуг зобов`язується відшкодовувати перевізнику витрати, пов`язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника, інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника.

Оскільки за залізничною накладною №35671213 здійснювалося міжнародне перевезення, то такі правовідносини регулюються Угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951 (далі - Угода).

Згідно параграфу 1 статті 32 Угоди перевізнику мають бути відшкодовані всі витрати, пов`язані з перевезенням вантажу, не передбачені застосовуваними тарифами та викликані причинами, які не залежать від перевізника. Дані витрати встановлюються на дату їх виникнення окремо для кожного відправлення та підтверджуються відповідними документами.

У розумінні статті 2 Угоди договірним перевізником є перевізник, який уклав з відправником договір перевезення відповідно до цієї Угоди, а перевізником - договірний перевізник та всі наступні перевізники, що беруть участь у перевезенні вантажу, у тому числі по водній ділянці колії в міжнародному залізнично-поромному сполученні.

Тобто в розумінні Угоди перевізником є як Акціонерне товариство "Українська залізниця", так і Компанія PKP Linia Hutnicza Szerokotorowa sp. z o.o. (ООО "ПКП ЛХС") (графа 22 накладної).

Згідно з частиною 1 статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть слугувати підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.

Порядок і умови користування вагонами і контейнерами визначаються Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за №165/3458 (далі - Правила користування вагонами і контейнерами).

Відповідно до пункту 8 Правил користування вагонами і контейнерами, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми (форми ГУ-23 - Додаток №6 до Правил користування), який підписується представниками станції і вантажовласника (до яких у тому числі належать вантажовідправники та вантажоодержувачі). В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці (пункт 9 Правил користування вагонами і контейнерами).

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією (пункт 10 Правил користування вагонами і контейнерами).

Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334, передбачено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира складаються комерційні акти та акти загальної форми.

Акти загальної форми ГУ-23 складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.

Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами (пункт 3 Правил складання актів).

Відповідно до пункту 10.1. розділу 10 Службової інструкції до Угоди передача вантажу між перевізниками відбувається на передавальних станціях, які знаходяться на території держави приймаючого перевізника.

Згідно долучених до позову передавальних відомостей вагони направлені на станцію Грубешов Польської залізниці - передавальну станцію приймаючого перевізника.

Відповідно пункту 10.24 розділу 10 Службової інструкції до Угоди приймаючий перевізник може відмовитися від прийняття вантажу якщо ввіз або перевезення вантажу зоборонені згідно національного законодавства. У такому разі відповідно до пунктів 10.25 та 10.26 Службової інструкції до Угоди приймаючий перевізник оформляє відмову від прийняття відправлення актом загальної форми із зазначенням причини відмови у прийнятті та приймаючий перевізник повертає перевізнику, що здає, відправлення, від якого він відмовився.

Як вбачається із матеріалів справи, вищезазначені вагони були неприйняті Польською залізницею та повернуті на станцію Ізов по причині заборони на ввіз вантажу (порушення положення про гігієну харчових продуктів).

Як на підставу понесення додаткових витрат позивач посилається на акти загальної форми (ГУ-23): №3519 від 18.10.2022, №3581 від 22.10.2022, №4028 від 25.11.2022, №4040 від 26.112022, №4085 від 29.11.2022, №4260 від 16.12.2022, №3606 від 25.10.2022, №3767 від 04.11.2022, складені станцією Ізов Львівської залізниці, в яких зазначено, що вагони повернуті ПКП ЛХС згідно актів неприйому Компанії PKP Linia Hutnicza Szerokotorowa sp. z o.o. №263/2022 від 17.10.2022, №273 від 24.10.2022, №299 від 20.11.2022, №305 від 28.11.2022 по причині заборони на ввіз вантажу (порушення положення про гігієну харчових продуктів).

В акті загальної форми (ГУ-23) №4040 від 26.11.2022 зазначено, що вагони розтримано згідно листа вантажовласника вих. №97 від 26.11.2022. Час початку затримки 25.11.2022 в 15:30 (СППВ). Час закінчення затримки 26.11.2022 в 12:30. Термін затримки становить 21 год. За користування 10 500,00 грн. Необхідно стягнути тариф Держкордон Ізов 9 км; Ізов Держкордон 9 км. А також додаткові збори по кодах 105, 106, 107.

З огляду на заперечення відповідача про некоректність зазначення причини повернення у зазначених актах загальної форми ГУ-23, суд зазначає, що у даному спорі необхідно оцінити причину повернення вантажу, у тому числі, вказану в протоколах товарів, підконтрольних прикордонній санітарній службі, на які містяться посилання в актах (протоколах) ПКП ЛХС №263/2022 від 17.10.2022, №273 від 24.10.2022, №299 від 20.11.2022, №305 від 28.11.2022.

Відповідно до пункту 4.6. параграфа 4 Договору користування вантажними вагонами у міжнародному сполученні (КВВ) залізнична компанія, що приймає, має право відмовити в прийомі вагону, якщо:

- технічний стан вагона не відповідає вимогам Додатка 1 до Договору КВВ, крім випадків, прямо передбачених цими Правилами;

- якщо залізнична компанія, що здає, не виконала інших приписів цих Правил щодо даного вагона;

- якщо національний компетентний орган заборонив приймання цих вагонів;

- якщо вантаж, занурений у вагон, не приймається у випадках, обумовлених в угоді про передачу вантажів між перевізниками або на підставі положень пункту 10.24 СІ до Угоди (заборона на ввіз вантажу).

За змістом пункту 4.7. Договору КВВ у випадку неприймання вагону залізнична компанія, яка відмовила у прийманні, складає акт згідно Додатку 4 до Договору КВВ із зазначенням, зокрема, причини неприймання вагону.

Складені Польською стороною акти про неприйняття вагонів №263/2022 від 17.10.2022, №273 від 24.10.2022, №299 від 20.11.2022, №305 від 28.11.2022 відповідають за формою акту, передбаченому Додатком 4 до Договору КВВ.

З Акту №263/2022 від 17.10.2022 вбачається, що у графі "Причини неприйняття вагонів" зазначено: "Повернення до УЗ, на підставі сертифікатів PGKS-HR.671.595.2022. Порушення положень Постанови (ЄС) №852/2004 Європейського Парламенту і Ради від 29.04.2004 "Про гігієну харчових продуктів". Не відповідають санітарним вимогам та не можуть бути призначені для споживання людьми".

Із наданого відповідачем протоколу (сертифікату) PGKS-HR.671.595.2022 від 17.10.2022 вбачається, що його було складено уповноваженим представником Державного прикордонного Санітарного інспектора у Гребенному (Польща): мгр інж. Лукашем Кравчиком, старшим помічником - довіреність №23/21.

Контроль було здійснено на підставі статті 4 та статті 25 Закону про державну санітарну інспекцію від 14.03.1985, статті 80 та статті 81 Закону про безпечність харчових продуктів та продовольчої сировини від 25.08.2006, статті 44 Регламенту Європейського парламенту та ради ЄС 2017/625 від 15.03.2017 про офіційний контроль та іншу офіційну діяльність, що провадиться для забезпечення застосування положень харчового та кормового права, правил щодо здоров`я і благополуччя тварин, здоров`я рослин та засобів захисту рослин, яким внесено зміни до Регламенту Європейського парламенту та ради ЄС №999/2001, ЄС №396/2005, ЄС №1069/2009, ЄС №1107/2009, ЄС №1151/2012, ЄС №652/2014, ЄС №2016/429, та ЄС №2016/2031, Регламент ради ЄС №1/2005 та ЄС №1099/2009, а також Директив ради 98/58 ЄС, 1999/74 ЄС, 2007/43/ЄС, 2008/119/ЄС та 2008/120/ЄС.

Процедуру здійснення контролю визначено Порядком здійснення офіційного контролю за відповідністю харчових продуктів та матеріалів та виробів, що контактують з харчовими продуктами, підконтрольними прикордонній санітарній службі (PK/NG/1) описаним у Постанові №2293/19 головного санітарного інспектора від 13.12.2019 про порядок офіційного контролю за відповідністю харчових продуктів та матеріалів і виробів, що контактують з харчовими продуктами, підконтрольними прикордонній санітарній службі, вимогам санітарних норм.

Із протоколу PGKS-HR.671.595.2022 від 17.10.2022 вбачається, що представником Державного прикордонного Санітарного інспектора проводилась: перевірка документації заява (або інший документ), фітосанітарні сертифікати, заява імпортера, рахунок-фактура, звіти за результатами токсикологічних досліджень та досліджень на наявність ГМО, сертифікати якості продукції, видані виробником товарно-транспортні накладні, звіт про зважування вантажу на станції Грубешів ЛХС.

Оцінка умов транспортування та складування - вагони герметичні, закриті, деякі з механічними пошкодженнями, з неправильним маркуванням. Внутрішні та зовнішні поверхні люків і вагонів сильно забруднені цементом.

З Акту (протоколу) №273 від 24.10.2022 вбачається, що у графі "Причини неприйняття вагонів" зазначено "вантаж затримано фітосанітарним органом", у графі "Примітка" - "Сертифікат PGKS-HR.671.629.2022 від 24.10.2022".

Із наданого відповідачем протоколу (сертифікату) PGKS-HR.671.629.2022 від 24.10.2022 вбачається, що його було складено уповноваженим представником Державного прикордонного Санітарного інспектора у Гребенному (Польща): мгр інж. Емілем Хойдою, старшим помічником - довіреність №24/21.

Із протоколу PGKS-HR.671.629.2022 від 24.10.2022 вбачається, що представником Державного прикордонного Санітарного інспектора проводилась: перевірка документації заява (або інший документ), фітосанітарні сертифікати, заява імпортера, рахунок-фактура, звіти за результатами токсикологічних досліджень та досліджень на наявність ГМО, сертифікати якості продукції, видані виробником товарно-транспортні накладні, звіт про зважування вантажу на станції Грубешів ЛХС.

З Акту (протоколу) №305 від 28.11.2022 вбачається, що у графі "Причини не прийняття вагонів" зазначено "вантаж, затриманий фітосанітарним органом". Графа "примітки" містить запис наступного змісту: "Повернення до УЗ, сертифікат PGKS-HR.671.797.2022 до PGKSHR.671.800.2022 не відповідають санітарним вимогам та не можуть бути призначені для споживання людьми".

Зі змісту протоколу контролю товарів PGKSHR.671.800.2022 від 28.11.2022 вбачається, що його було складено уповноваженим представником Державного прикордонного Санітарного інспектора у Гребенному (Польща): мгр інж. Павлом Гутовським, старшим помічником - довіреність №25/21

Із протоколу контролю товарів PGKSHR.671.800.2022 від 28.11.2022 вбачається, що представником Державного прикордонного Санітарного інспектора проводилась: перевірка документації заява (або інший документ), фітосанітарні сертифікати, заява імпортера, рахунок-фактура, звіти за результатами токсикологічних досліджень та досліджень на наявність ГМО, сертифікати якості продукції, видані виробником товарно-транспортні накладні, звіт про зважування вантажу на станції Грубешів ЛХС.

Оцінка умов транспортування та складування вагони, в основному, герметичні, негерметичні ділянки заповнені монтажною піною, закриті, деякі з механічними пошкодженнями. Внутрішні та зовнішні поверхні люків і вагонів сильно забруднені цементом виявлено спроби пофарбувати неочищені внутрішні поверхні манжету завантажувального бункера. Залишки цементу, що осипаються з внутрішньої поверхні, забруднюють насіння ріпаку.

З Акту (протоколу) №299 від 20.11.2022 вбачається, що у графі "Причини неприйняття вагонів" зазначено "Поставка всупереч договорам", у графі "Примітка" - "Сертифікат PGKS-HR.671. від 754 до 757.2022. Вагони забруднені".

Із наявних у матеріалах справи протоколів (сертифікатів) контролю товарів PGKS-HR.671.754.2022, PGKS-HR.671.756.2022, PGKS-HR.671.757.2022 від 20.11.2022 вбачається, що їх було складено уповноваженим представником Державного прикордонного Санітарного інспектора у Гребенному (Польща): мгр інж. Павлом Гутовським, старшим помічником - довіреність № 25/21.

Із протоколів контролю товарів PGKS-HR.671.754.2022, PGKS-HR.671.756.2022, PGKS-HR.671.757.2022 від 20.11.2022 вбачається, що представником Державного прикордонного Санітарного інспектора проводилась: перевірка документації заява (або інший документ), фітосанітарні сертифікати, заява імпортера, рахунок-фактура, звіти за результатами токсикологічних досліджень та досліджень на наявність ГМО, сертифікати якості продукції, видані виробником товарно-транспортні накладні, звіт про зважування вантажу на станції Грубешів ЛХС.

Оцінка умов транспортування та складування вагони, в основному, герметичні, негерметичні ділянки заповнені монтажною піною, закриті, деякі з механічними пошкодженнями, відсутнє належне маркування, виявлено спроби зафарбити напис "цемент" - написи просвічуються крізь фарбу. Внутрішні та зовнішні поверхні люків і вагонів сильно забруднені цементом. Залишки цементу, що осипаються з внутрішньої поверхні, забруднюють насіння ріпаку.

Виходячи зі змісту перелічених протоколів контролю товарів, відповідач зазначає, що недопуск Польською залізницею вагонів стався з причин їх невідповідності вимогам щодо технічного стану, тобто з причин, які залежали від позивача (позивачем порушено Розділ ІІ параграфу 3 пункту 3.1. Правил користування вантажними вагонами в міжнародному сполученні, які є додатком "Б" до Договору КВВ, параграф 6 статті 14 та параграф 1 статті 19 СМГС, статті 31 Статуту залізниць України, пункту 1.3 та додатку 2 до Правил перевезення вантажів навалом та насипом, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 №542).

Однак суд не приймає до уваги вказані доводи відповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 31 Статуту залізниць України залізниця зобов`язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Додаткова підготовка вагонів та контейнерів під завантаження вантажів, що потребують особливих умов перевезення і зберігання, може здійснюватися залізницею на підставі договору за рахунок відправника.

Під наливання повинні подаватися цистерни та бункерні напіввагони, що відповідають роду наливного вантажу.

Підготовка під наливання спеціальних цистерн та бункерних напіввагонів усіх форм власності здійснюється відправником.

Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається:

вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці;

контейнерів, цистерн та бункерних напіввагонів - відправником.

Оскільки вантаж у вагон був завантажений відповідачем, як відправником (графа 20 залізничної накладної), саме він зобов`язаний був визначити придатність рухомого складу для перевезення вантажу у комерційному відношенні.

При цьому, пунктом 6.1 розділу 1 додатку 1 до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення передбачено, що навантажений відправником вантаж у вагони і контейнери критого типу перевізник приймає до перевезення, оглядаючи зовні стан вагонів і контейнерів, перевіряючи стан люків і дверей, наявність, справність пломб, а також відповідність знаків на пломбах, що вказані у накладній. Перевізник перевіряє пломби на контейнерах, навантажених відправником у вагони, якщо розміщення контейнерів у вагоні забезпечує доступ до них. Перевізник не перевіряє кількість місць, масу та стан вантажу.

Пунктом 1.3. додатку 1 "Правила перевезення вантажів" до Угоди передбачено, що після завантаження вантажу перевізник або відправник, у залежності від того, ким здійснюється завантаження, очищує від забруднення вантажем зовнішню частину вагону, деталі вагону і написи на вагоні.

Як уже зазначено вище, вантаж було завантажено саме вантажовідправником - відповідачем.

Також, параграфом 3 статті 19 Угоди передбачено, що особа, яка здійснює навантаження, несе відповідальність за визначення придатності вагонів для перевезення конкретного вантажу, дотримання технічних умов по розміщенню і кріпленню вантажу у вагонах ІТЕ та АТС, а також за всі наслідки неналежного навантаження.

Відповідно до приписів параграфу 2 статті 22 Угоди перевізник не зобов`язаний перевіряти правильність та достатність супровідних документів, доданих відправником до накладної.

Пунктом 2.2.3. Договору передбачено право замовника відмовитися від прийняття порожніх власних вагонів перевізника у випадках, якщо виключається можливість використання замовником вагонів під перевезення вантажу внаслідок їх технічної або комерційної непридатності, та/або наданих без заявки замовника.

Як зазначено в пункті 3.9 роз`яснень Вищого господарського суду України №04-5/225 від 29.09.2008 "Про внесення змін та доповнень до роз`яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002" Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" оскільки незбереження вантажу може бути наслідком як технічної несправності вагона або контейнера, так і їх непридатності для перевезення певного вантажу (тобто у комерційному відношенні), то господарським судам у вирішенні спорів слід розмежовувати відповідні поняття; вагон (контейнер) може бути цілком справним, але таким, що не забезпечить збереження якості певного вантажу, наприклад, має стійкий запах, що впливає на завантажені до нього продовольчі товари; саме в такому випадку йдеться про непридатність вагона (контейнера) у комерційному відношенні; згідно з зазначеною статтею Статуту придатність вагона чи контейнера для перевезення відповідного вантажу у комерційному відношенні визначається відправником або залізницею, якщо вона здійснює завантаження; отже, якщо псування вантажу є наслідком комерційної несправності вагона (контейнера), відповідальність за це несе той, хто завантажив продукцію у вагон (контейнер); у випадках, коли під завантаження подано несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання; якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника; винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу; прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера; у такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю; якщо незбереження вантажу сталося внаслідок того, що вагон чи контейнер поряд з прихованими несправностями або з несправностями, які виникли під час транспортування, мали ще й такі, які могли бути виявлені до завантаження, господарський суд може вирішити питання про покладення відповідальності як на залізницю, так і на відправника; для правильного вирішення питань щодо відповідальності за незбереження вантажу внаслідок технічної несправності рухомого складу господарський суд повинен провести досконале дослідження не тільки комерційного акта, але й акта про технічний стан вагону або контейнера і дати їм відповідну оцінку.

У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження технічної чи комерційної несправності вагонів, а також докази того, що відповідач звертався до працівників станції про складання відповідних актів.

Водночас, відповідно до параграфу 1 статті 8 Угоди договором між відправником, отримувачем і перевізником, який бере участь у перевезенні, можуть встановлюватися особливі умови перевезення вантажу.

Особливі умови перевезення вантажу між позивачем та відповідачем передбачені Додатком 1-7 Публічного Договору.

Умови, які передбачені додатком 1-7 "Умови надання послуги з перевезення вантажів на особливих умовах" на момент виникнення спірних правовідносин діяли в редакції від 12.09.2022, яка не містить відмінностей з редакцією договору, що наявна у матеріалах справи.

Відповідно до перевізного документу №35671213, а саме графи 15 "Найменування вантажу", дане перевезення здійснювалося на особливих умовах.

Згідно пункту 2.7 додатку 1-7 Публічного договору в накладній №35671213у графі 15 вантажовідправником зазначено (мовою оригіналу): "Ответственный за правильность погрузки менеджер Мищук Р.Н.. Перевозка на особых условиях, согласование УЗ от 25.07.2022 №Ц-54/69 Ком.Т.".

Згідно з пунктом 1.2. Додатку 1-7 Договору цим Додатком до Договору визначено умови надання послуг з перевезення вантажів на особливих умовах щодо типових видів перевезень (далі послуга з перевезення на особливих умовах). У разі, якщо типові види перевезень, визначені цим Додатком до Договору не передбачають умов для перевезення вантажів Замовника вантажовідправника, надання таких послуг з перевезення вантажів на особливих умовах здійснюється на підставі окремої заявки Замовника вантажовідправника відповідно до Правил приймання вантажів до перевезення без застосування умов цього Додатку до Договору.

Розділом 2 Додатку 1-7 передбачено:

Замовник-вантажовідправник, який має намір скористатись послугою з перевезення на особливих умовах надає перевізнику замовлення щодо надання послуги з перевезення вантажів на особливих умовах з використанням Системи планування перевезень. Замовлення є заявою про перевезення вантажу на особливих умовах передбаченою Правилами приймання вантажів до перевезення.

Перевізник зобов`язується надати послугу з перевезення на особливих умовах за узгодженим Перевізником Замовленням де Перевезення зернових вантажів навалом/насипом у невідповідному рухомому складі мінераловозах та/або цементовозах.

При цьому у Розділі 3 Додатку 1-7 Договору передбачено:

Замовник-вантажовідправник несе відповідальність за відповідність обраного типового способу перевезення виду (типу) вантажу, який пропонується до перевезення.

Замовник вантажовідправник забезпечує відповідність умов перевезення вантажу (тари, упаковки, тощо) особливим умовам перевезення визначеним цим Додатком до Договору і законодавству та несе відповідальність у разі їх порушення, в тому числі у вигляді компенсації завданих збитків.

Відповідно до пункту 2.3 Правил перевезення вантажів навалом і насипом (затверджені наказом Міністерства транспорту України 20.08.2001 №542) під навантаження зернових вантажів подаються справні та очищені, а в разі потреби промиті вагони.

Оскільки вантаж у зазначені вагони був завантажений саме відповідачем (як відправником), тому саме він був зобов`язаний визначити придатність рухомого складу для перевезення вантажу у комерційному відношенні.

Також, як уже зазначалося, у пункті 2.2.3. Договору передбачено право замовника відмовитися від прийняття порожніх власних вагонів перевізника у випадках, якщо виключається можливість використання замовником вагонів під перевезення вантажу внаслідок їх технічної або комерційної непридатності, та / або наданих без заявки Замовника.

Однак у даному випадку незважаючи на те, що вагони були забруднені цементом, відповідач не відмовився від зазначених вагонів та здійснив їх навантаження.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність вини Залізниці у виникненні затримки вищевказаних вагонів, а тому доводи скаржника в цій частині є безпідставними.

Таким чином, з урахуванням, у тому числі, позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.07.2018 у справі №904/5743/16, суд приймає до уваги як належним та допустимий доказ на підтвердження факту настання відповідних подій - затримки вагонів на станції з вини відповідача акти загальної форми ГУ-23, складені згідно з Додатком №6 до Правил користування вагонами і контейнерами. При цьому подія затримка вагонів, зафіксована в актах загальної форми ГУ-23, сталась на території України, та стосується правовідносин між перевізником (Українською залізницею) та замовником (відповідачем), а тому посилання скаржника на те, що в даному випадку має місце міжнародне перевезення залізничним транспортом, тому акт загальної форми ГУ-23 не може братися судом до уваги, судом до уваги не приймаються.

Як було раніше зазначено, предметом позову у даній справі є стягнення 1 414 214,90 грн витрат, пов`язаних із затримкою вагонів, з яких: 689 403,60 грн - плата за користування вагонами, 85 030,00 грн - плата за перевезення вантажу, 243 761,30 грн - плата за зберігання вантажу у вагонах, 396 020,00 грн - плата за додаткові операції, які виконуються на прикордонній станції. Вказані суми були нараховані згідно детального розрахунку заборгованості з посиланням на норми транспортного законодавства.

Так, за актом №263/2022 від 17.10.2022 - 142 444,50 грн (120 262,50 грн - плата за додаткові операції, які виконуються на прикордонній станції; 22 182,00 грн - плата за користування вагонами).

За актом №273 від 24.10.2022 - 421 558,50 грн (85 030,00 грн - плата за перевезення вантажу; 35 232,50 грн - плата за додаткові операції, які виконуються на прикордонних станціях; 211 014,00 грн - плата за користування вагонами; 90 282,00 грн - збір за зберігання вантажу).

За актом №299 від 20.11.2022 - 129 785,70 грн (120 262,50 грн - плата за додаткові операції, які виконуються на прикордонній станції, 9 523,20 грн - плата за користування вагонами).

За актом №305 від 28.11.2022 - 720 426,20 грн (120 262,50 грн - плата за додаткові операції, які виконуються на прикордонній станції; 446 684,40 грн - плата за користування вагонами; 153 479,30 грн - збір за зберігання вантажу).

Щодо заявлених позивачем до стягнення плати за користування вагонами у розмірі 689 403,60 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Зважаючи на вказані положення, за період фактичного використання суб`єктами господарювання вагонів та/або контейнерів залізниці для перевезення вантажів вноситься плата; до періоду використання вагонів (контейнерів) включається час затримки (простою) вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. Звільнення від такої плати може мати місце лише у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці.

Отже, при розгляді спору про стягнення залізницею плати за користування вагонами (контейнерами) до предмета доказування належить доведення позивачем належними, допустимими і достатніми доказами факту використання вагонів (контейнерів) для перевезення вантажів замовника послуг з перевезення у відповідний період, а у разі якщо мала місце затримка вагонів на станціях призначення і на підходах до них (якими можуть бути проміжні станції) в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження, - надання доказів того, що така затримка була спричинена саме з вини вантажоодержувача (власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства). Такий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.09.2020 у справі №908/1795/19.

Як уже зазначалося, порядок користування вагонами визначається Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, пунктами 3, 6, 8-10, 12 яких передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам`яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв`язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.

При цьому усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (що не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість (пункт 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 864/5085).

Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці (пункт 13 Правил користування вагонами).

Розмір плати за користування вагонами і контейнерами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством (пункт 14 Правил користування вагонами).

За час перебування на під`їзних коліях та інших місцях незагального користування вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, плата не вноситься. Якщо такі вагони затримані на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення з причин, що залежать від вантажовласника, то плата за користування сплачується в розмірі 50 відсотків (пункт 15 Правил користування вагонами).

Обставини, за якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами передбачені пунктом 16 Розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року №113, а саме:

а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;

в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами).

Факт затримки вагонів №№97260020, 97245609, 58995325, 97252365, 97237168, 58962044, 97181523, 97290423, 97237200, що слідували груповою відправкою №35821438, з причин невідповідності санітарним вимогам - порушення норм гігієни харчових продуктів, у встановленому порядку зафіксовано актами загальної форми ГУ-23, в яких вказано час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Із наведених положень слідує обов`язок вантажовідправників/вантажовласників вносити плату за користування вагонами (стаття 119 Статуту, пункти 2, 13 Правил користування вагонами і контейнерами).

Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 №317 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 №340/16356 (далі - Збірник тарифів) встановлює ставки плати за користування вагонами, а отже, плата за користування вагонами є регульованою і не потребує додаткового погодження сторонами.

Згідно з пунктом 3 розділу 5 Збірника тарифів та пункту 5 розділу 6 Правил перевезення, при визначенні часу користування вагонами і контейнерами час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Суд зазначає, що плата, заявлена до стягнення позивачем, нарахована за період затримки вагонів та є наслідком порушення відповідачем нормативно визначених правил користування вагонами.

Сума плати за користування вагонами включена до накопичувальних карток форми ФДУ-92 та відображена у детальному розрахунку суми провізної плати та додаткових зборів, що виникли при затримці вагонів.

При цьому, суд зазначає, що в силу статті 121 Статуту залізниць України вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами:

б) у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача;

в) у інших випадках, передбачених Правилами.

Пунктом 16 Правил користування вагонами і контейнерами визначено, що вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:

Отже, Статутом залізниць України та Правилами користування вагонами і контейнерами визначено вичерпний перелік випадків, за яких вантажовідправник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами, проте судом не встановлено наявності таких обставин під час розгляду даної справи.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок плати за користування вагонами №№ 97260020, 97245609, 58995325, 97252365, 97237168, 58962044, 97181523, 97290423, 97237200, що слідували груповою відправкою №35671213, судом не виявлено у ньому помилок, тож плата за користування вагонами становить 689 403,60 грн й має бути сплачена відповідачем позивачу.

Щодо заявленого позивачем до стягнення з відповідача збору за зберігання вантажу в сумі 243 761,30 грн.

На одержувача покладено обов`язок прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом (стаття 46 Статуту залізниць України).

Пунктом 5 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, передбачено стягнення з одержувача, який не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту залізниць України, плати за зберігання вантажу, встановленої тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.

Відповідно до пункту 8 Правил зберігання вантажів збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо); при цьому термін безоплатного зберігання обчислюється при затримці - з моменту затримки.

Отже, зазначені норми передбачають обов`язок вантажовідправників/ вантажовласників вносити плату за зберігання вантажу.

Відповідно до пункту 8 Правил зберігання вантажів, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Розділом III Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, передбачено ставки зборів за роботи та послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, п. 2 зазначеного розділу III Збірника тарифів передбачено нарахування збору за зберігання вантажів на місцях загального користування, а п.п. 2.1 п. 2 розділу III Збірника тарифів визначено, що після закінчення терміну безоплатного зберігання нараховується збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці), який справляється в розмірі 5,9 грн за добу, у всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.

Сума плати за зберігання вагонів включена до накопичувальних карток форми ФДУ-92.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок плати за зберігання вагонів, також не виявив у ньому помилок, тож плата за зберігання вантажів у вагонах складає 243 761,30 грн й має бути сплачена відповідачем позивачу.

Щодо заявленого позивачем до стягнення з відповідача плати за додаткові операції, які виконуються на прикордонній станції в сумі 396 020,00 грн.

Як було раніше зазначено, в актах загальної форми (ГУ-23) зазначено про додаткові збори по кодах 105 (послуги пов`язані з прибуттям і здачею за кордон експортних вантажів через станції Львівської залізниці), 106 (послуги, пов`язані з прийманням і відправленням імпортних вантажів через станції Львівської залізниці), 107 (покриття витрат, пов`язаних із митним доглядом експортних і імпортних вантажів, що перевозяться через сухопутні прикордонні переходи і станцію).

Відповідно до підпункту 7.5. пункту 7 розділу III Збірника тарифів за інші додаткові операції, які виконуються на прикордонних станціях, справляються такі збори:

1) при перевезенні експортних та імпортних вантажів із/в України(у) в/із інші(их) країни, крім країн Співдружності Незалежних Держав (СНД), Латвійської Республіки, Литовської Республіки та Естонської Республіки, через станції Львівської залізниці:

за послуги, пов`язані з прибуттям і здачею за кордон експортних вантажів: за 1 вагон - 350,5 грн, за 1 великотоннажний контейнер - 116,8 грн;

за послуги, пов`язані з прийманням і відправленням імпортних вантажів: за 1 вагон - 331,6 грн, за 1 великотоннажний контейнер - 110,5 грн;

2) на покриття витрат, пов`язаних з митним доглядом експортних та імпортних вантажів, що перевозяться через сухопутні прикордонні переходи і станцію Іллічівськ-Поромна: за вагонну, контрейлерну та контейнерну відправку великотоннажного контейнера - 34,9 грн, середньотоннажного контейнера - 7,0 грн. У разі оформлення на маршрут або групу вагонів одного перевізного документа збір нараховується один раз за всю відправку.

Оскільки заявлена позивачем до стягнення сума в розмірі 396 020,00 грн відповідає вимогам чинного законодавства, положенням договору, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог Залізниці в цій частині.

Судом також перевірено розрахунок провізної плати, вважає його обґрунтованим та арифметично правильним, а тому з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню 85 030,00 грн плати за перевезення вантажу.

Крім цього, судом також враховано, що відповідач всупереч приписам статей 13, 14 та 74 ГПК України не заперечував проти розрахунку заборгованості, виконаного позивачем, та не надав власного контррозрахунку.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, суд дійшов висновку про те, що позов Залізниці підлягає задоволенню у повному обсязі.

При цьому, враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом, інші доводи відповідача не беруться до уваги, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Судовий збір згідно статті 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.ст. 129, 236-238, 240, 241, ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-логістична компанія" (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, місто Бориспіль, вул. Нижній Вал, будинок 2; ідентифікаційний код 36010851) на користь акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) заборгованість у розмірі 1 414 214 (один мільйон чотириста чотирнадцять тисяч двісті чотирнадцять) грн. 90 коп. та судовий збір у розмірі 21 213 (двадцять одна тисяча двісті тринадцять) грн. 22 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 07.10.2024.

Суддя С. М. Мудрий


Суд	Господарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення	17.09.2024
Оприлюднено	08.10.2024
Номер документу	122114095
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань перевезення, транспортного експедирування залізницею

Картавцева Ю.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 17.09.2024 по справі 910/16409/23ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Судовий реєстр по справі —910/16409/23

Рішення від 17.09.2024

Рішення
від 17.09.2024 по справі 910/16409/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА