Рішення

від 26.09.2024 по справі 910/640/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.09.2024Справа № 910/640/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Божка О.Д., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС ПЛЮС"

до Selltico spol, s.r.o.

про стягнення 482695,57 євро

представники сторін:

від позивача: Циганенко О.С.

від відповідача: не з`явився

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТС ПЛЮС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Selltico spol, s.r.o. (Чеська Республіка) про стягнення 482695,57 євро, що сплачені позивачем відповідачу за непоставлену продукцію відповідно до договору поставки № 411 від 10.03.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 411 від 10.03.2019 (зі змінами) в частині повернення попередньої оплати за непоставлену у строки продукцію.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Господарський суд міста Києва ухвалою від 29.01.2024 залишив без руху зазначену позовну заяву.

01.02.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, допущених при поданні позову.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 06.02.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 910/640/24, розгляд справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 12.09.2024, зобов`язав позивача у строк до 20.02.2024 надати суду два нотаріально засвідчених примірників перекладу цієї ухвали, позовної заяви з додатками, судового доручення про надання правової допомоги та підтвердження про вручення документа на чеську мову; постановив звернутися через Міністерство юстиції України з судовим дорученням до повноважного органу юстиції Чеської Республіки про вручення Selltico spol, s.r.o. (120 00 Prague 10, Blanica 590/3, Czech Republic) ухвали від 06.02.2024, позовної заяви в порядку, визначеному Договором між Україною та Чеською Республікою про правову допомогу в цивільних справах, провадження у справі №910/640/24 зупинив.

20.02.2024 від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

20.02.2024 від відповідача надійшло клопотання, в якому останній просить судочинство у справі здійснювати українською мовою та всі документи, які стосуються цієї справи направляти на офіційну адресу відповідача без перекладу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2024 поновлено провадження у справі.

У підготовчому засіданні 12.09.2024 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 26.09.2024.

17.09.2024 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі відповідача та заява про визнання позовних вимог в повному обсязі.

25.09.2024 від позивача надійшла заява про приєднання пояснень з доданими до них документами.

У судовому засіданні 26.09.2024 суд постановив протокольну ухвалу про долучення пояснень позивача до матеріалів справи.

У судове засідання 26.09.2024 представник відповідача не з`явився.

Представник позивача підтримав позовні вимоги.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 46 та ч. 1 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Частинами 2, 4 статті 191 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

З огляду на те, відповідач подав заяву про визнання позову, зі змісту вказаної заяви вбачається, що правові наслідки - ухвалення рішення про задоволення позову, у зв`язку з його визнанням, відповідачу відомі та зрозумілі й визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, суд вважає за можливе прийняти визнання позову відповідачем і ухвалити судове рішення.

У судовому засіданні 26.09.2024 відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідно до укладеного між сторонами договору № 411 від 10.03.2019 протягом березня - вересня 2023 було погоджено поставку відповідачем позивачу 12 партій продукції, загальною вартістю 544504,47 євро.

Покупець здійснив оплату замовлення на суму 544504,47 євро.

В порушення умов договору, відповідач поставив позивачу продукцію на суму 35935,60 євро та повернув передоплату за товар, який не може бути поставлений, у розмірі 25873,30 євро.

Враховуючи часткову поставку та часткове повернення грошових коштів, залишилася перерахована позивачем відповідачу попередня оплата в розмірі 482695,57 євро, однак відповідач товар на цю суму не поставив.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 1 (вих. № 04/1/09-23-ЮВ від 10.10.2023), у якій повідомив про розірвання контракту в частині в частині постачання продукції вартістю 482695,57 євро та вимагав повернення оплати за непоставлену у строк продукцію.

Оскільки відповідач попередньої оплати не повернув, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з Selltico spol, s.r.o. заборгованості в розмірі 482695,57 євро, що становить попередню оплату перераховану позивачем за товар, який не був поставлений.

Позиція відповідача.

Відповідач позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС ПЛЮС" визнав у повному обсязі.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

10.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТС ПЛЮС" (покупець) та Selltico spol, s.r.o. (продавець) укладено договір № 411 (далі - договір), відповідно до п. 2.1 якого продавець постачає покупцю товари (далі - продукція), на умовах Ex Works (Інкотермс -2010), а покупець імпортує продукцію в Україну та розповсюджує її в Україні. Сторони домовилися про те, що ціни EXW (Інкотермс -2010) включають завантаження товару силами складського персоналу продавця на наданий покупцем транспорт.

Сторони погодили, що для кожної окремої партії товару можуть бути визначені інші умови поставки, які погоджуються сторонами в Специфікації на поставку такої партії. Специфікації, укладені сторонами щодо поставки окремих партій товару є невід`ємною частиною договору.

Згідно з п. 4.1 договору ціни узгоджуються сторонами в специфікації, яка є невід`ємною частиною договору та можуть змінюватися за згодою сторін шляхом внесення змін та доповнень в специфікацію.

Відповідно до п. 5.1 договору покупець повинен оплачувати на умовах передоплати повну вартість кожної партії продукції шляхом грошового переказу на банківський рахунок продавця, вказаний у п. 11, згідно виставленого інвойсу, якщо інші умови оплати не погоджені сторонами в специфікації на поставку окремої партії продукції.

Валюта ціни та валюта платежів по договору: Євро (п. 5.2 договору).

У п. 6.1 договору сторони погодили, що продукція поставляється на умовах EXW (Інкотермс -2010).

Поставка продукції здійснюється протягом максимум 15 робочих днів з моменту отримання продавцем від покупця передоплати (п. 6.3 договору).

Сторонами погоджено та підписано доповнення, додатки та додаткові угоди до договору.

Так, 01.11.2021 сторони підписали Доповнення № 2 до договору, відповідно до якого домовилися про пролонгацію терміну дії договору до 31.12.2030.

Відповідно до п. 8.2 договору (в редакції додаткової угоди 3 від 04.04.2022) всі суперечки і розбіжності між сторонами за цим договором вирішуються шляхом переговорів. У разі неможливості вирішення розбіжностей шляхом переговорів вони підлягають розгляду в господарському суді за місцезнаходженням позивача. Сторони погоджуються на застосування в процесі розгляду та вирішення спорів процесуального законодавства країни в якій розглядається спір. При розгляді справи в суді застосовуються норми Конвенцій ООН про міжнародну купівлю-продаж товарів, норми двосторонніх угод країн, резидентами яких є сторони, та матеріальне право країни, в якій розглядається спір (в межах, що не протирічить міжнародному законодавству).

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами погоджені та підписані такі Специфікації: № 108 від 31.03.2023 на суму 42871,94 євро, № 110 від 14.04.2023 на суму 2971,80 євро, № 116 від 14.06.2023 на суму 9004,26 євро, № 118 від 03.07.2023 на суму 27033,84 євро, № 120 від 21.07.2023 на суму 20000,31 євро, № 121 від 21.07.2023 на суму 30001,46 євро, № 125 від 16.08.2023 на суму 80056,03 євро, № 126 від 16.08.2023 на суму 65001,90 євро, № 128 від 23.08.2023 на суму 68501,08 євро, № 129 від 29.08.2023 на суму 70002,77 євро, № 130 від 04.09.2023 на суму 67008,90 євро, № 131 від 05.09.2023 на суму 62000,00 євро.

Відповідачем виставлено позивачу інвойси: PFV-08/2023 від 31.03.2023 на суму 42871,94 євро, PFV-12/2023 від 05.05.2023 на суму 9004,26 євро, PFV-13/2023 від 27.06.2023 на суму 27084,02 євро, PFV-18/2023 від 28.06.2023 на суму 20000,31 євро, PFV-17/2023 від 28.06.2023 на суму 30001,46 євро, PFV-23/2023 від 15.08.2023 на суму 80056,03 євро, PFV-24/2023 від 16.06.2023 на суму 65001,90 євро, PFV-25/2023 від 21.08.2024 на суму 68501,08 євро, PFV-26/2023 від 28.08.2023 на суму 70002,77 євро, PFV-27/2023 від 04.08.2023 на суму 67008,90 євро, PFV-28/2023 від 05.09.2023 на суму 62000,00 євро.

Позивач сплатив на користь відповідача попередню оплату згідно вказаних вище специфікацій та інвойсів на загальну суму 544504,47 євро, на підтвердження чого надав платіжні інструкції в іноземній валюті та виписки з рахунку.

Відповідач поставив позивачу товар на суму 35935,60 євро, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними та інвойсами до них.

Крім того, за твердженням позивача, відповідач повернув попередню оплату у розмірі 25873,30 євро.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 1 (вих. № 04/1/09-23-ЮВ від 10.10.2023), у які повідомив про розірвання контракту в частині в частині постачання продукції вартістю 482695,57 євро та вимагав повернення оплати за непоставлену у строк продукцію.

Сторонами підписано Акт звіряння № 43, з якого вбачається наявність заборгованості відповідача у розмірі 482695,57 євро.

Посилаючись на те, що відповідач поставку оплаченого товару у повному обсязі не здійснив, попередньої оплати не повернув, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з Selltico spol, s.r.o. 482695,57 євро

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина 2 статті 509 ЦК України).

Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості (частина третя стаття 509 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Як встановлено судом, 10.03.2019 між позивачем як покупцем та відповідачем як постачальником укладений договір № 411, за умовами якого позивач зобов`язався здійснити попередню оплату за продукцію, а відповідач - передати продукцію позивачу.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом статті 655, частини першої статті 656 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.

Частиною 1 статті 58 Конвенції ООН міжнародної купівлі-продажу товарів передбачено, що якщо покупець не зобов`язаний сплатити вартість у будь-який інший конкретний строк, він повинен сплатити її, коли продавець згідно з договором та цією Конвенцією передає або сам товар, або товаророзпорядчі документи в розпорядження покупця. Продавець може обумовити передачу товару або документів здійсненням такого платежу.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як встановлено судом, згідно погоджених специфікацій та виставлених інвойсів позивач здійснив попередню оплату продукції на суму 544504,47 євро

У свою чергу, за укладеним договором поставки у відповідача виник зустрічний обов`язок здійснити поставку оплаченого позивачем товару, зокрема протягом максимум 15 робочих днів з моменту отримання продавцем від покупця переоплати.

Відповідач здійснив часткові поставки товару на суму 35935,60 євро.

Також відповідач здійснив повернення частини передоплати у розмірі 25873,30 євро, що не заперечується сторонами.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту передання позивачу оплаченої продукції на суму 482695,57 євро (544504,47 євро - 35935,60 євро - 25873,30 євро = 482695,57 євро).

Частиною 1 ст.662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 30 Конвенції ООН міжнародної купівлі-продажу товарів визначено, що продавець зобов`язаний поставити товар, передати документи, що стосуються його, та передати право власності на товар відповідно до вимог договору та цієї Конвенції.

Згідно статті 33 Конвенції ООН міжнародної купівлі-продажу товарів продавець повинен поставити товар:

a) якщо договір встановлює чи дає можливість визначити дату поставки - в цю дату;

b) якщо договір визначає чи дає можливість визначити період часу для поставки - в будь-який момент у межах цього періоду, оскільки з обставин не випливає, що дата поставки призначається покупцем; або

c) в будь-якому іншому разі - в розумний строк після укладення договору.

Згідно ч. 1 ст. 664 ЦК України, встановлює два моменти, коли обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, а саме: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до частини першої статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Частиною другою статті 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Тобто, не передання продавцем, який одержав суму попередньої оплати, товару у встановлений строк надає покупцеві право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову (такі правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі №910/3611/23, від 09.02.2023 у справі №910/5041/22, від 07.02.2018 у справі №910/5444/17).

Як встановлено судом, позивач звертався до відповідача з претензією № 1 (вих. № 04/1/09-23-ЮВ від 10.10.2023), у які повідомив про розірвання контракту в частині в частині постачання продукції вартістю 482695,57 євро та вимагав повернення оплати за непоставлену у строк продукцію.

З урахуванням наведеного, оскільки позивач виконав свої зобов`язання з перерахування відповідачу попередньої оплати, а відповідач не виконав належним чином свої зобов`язання з поставки товару, з огляду на що, за висновками суду, у позивача в силу положень ст.693 ЦК України виникло право вимагати від відповідача повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи наведене, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази поставки відповідачем позивачу товару на загальну суму 482695,57 євро, відсутні докази повернення відповідачем позивачу 482695,57 євро попередньої оплати, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача про наявність підстав повернення суми попередньої оплати у розмірі 482695,57 євро

Відповідач позовні вимоги визнав повністю.

Відповідно до статті 192 Цивільного кодексу України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Тобто відповідно до чинного законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Заборони на виконання грошового зобов`язання в іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.

Враховуючи, що у цій справі має місце стягнення коштів з Selltico spol, s.r.o., яка є нерезидентом, умовами контракту сторони визначили валюту платежів по договору - євро, то суд не вбачає за доцільне зазначати гривневий еквівалент у присудженій до стягнення сумі.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

ВИСНОВКИ СУДУ.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС ПЛЮС" до Selltico spol, s.r.o. про стягнення 482695,57 євро

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Selltico spol, s.r.o. (120 00 Prague 2, Blanica 590/3, Czech Republic, реєстраційний номер 04602625) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС ПЛЮС" 03115, місто Київ, вул.Кирила Розумовського Гетьмана, будинок 27, ідентифікаційний код 36264680) 482695,57 євро заборгованості та 302222,94 грн судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 07.10.2024.

Суддя С.О. Турчин